CC BY
41ВПЛИВ САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИ НА ФІЗИЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ СТУДЕНТІВ ВНЗ
Грідіна Н.О., Небесна В.В., Кашуба О.В. Донецький державний університет управління
Анотація: У статті розглянуто упровадження в спосіб життя студентів самостійних фізичних вправ та доцільність їх виконання. Розкрито значення різноманітних форм самостійних занять в період навчання у навчальному закладі та їх позитивний вплив на фізичну підготовленість студентів. Набуті висновки можуть бути успішно використані для удосконалення навчально-виховного процесу. Фізична культура та спорт у вищих навчальних закладах розглядаються як засіб соціального становлення майбутнього фахівця, як процес активного вдосконалення індивідуальних, особистих та професійних якостей студентів, їх фізичного вдо -сконалення.
Ключові слова: студенти, фізкультура, самостійність,
підготовленість, вправи.
Аннотация. Гридина Н. А., Небесная В.В., Кашуба Е.В. Влияние самостоятельных занятий физическими упражнениями на физическую подготовленность студентов высших учебных заведений. В статье рассмотрено внедрение в образ жизни студентов самостоятельных физических упражнений и целесообразность их использования. Раскрыто значение разнообразных форм самостоятельных занятий в период обучения в учебном заведении и их положительное влияние на физическую подготовленность студентов. Полученные выводы могут быть успешно использованы для усовершенствования учебно-воспитательного процесса. Физическая культура и спорт в высших учебных заведениях рассматриваются как способ социального становления будущего специалиста, как процесс активного совершенствования индивидуальных, личных и профессиональных качеств студентов, их физического совершенствования.
Ключевые слова: студенты, физическая культура, самостоятельность, подготовленность, упражнения.
Annotation. Gridina N. A., Nebesnaya V.V., Kashuba E. V. Influence of independent employments physical exercises on physical preparation students of higher educational establishments. Introduction of self independent physical exercises and expediency of their use in student’s way of life is considered in the article. Significance of various forms of independent training in period of studies in educational establishment and their positive influence on physical grounding of students is exposed. Obtained conclusions may be success - fully used for mastering teaching and educational process. Physical culture and sport in higher educational establishment are rating as a way of social becoming of the future expert, as process of active perfection of individual, personal and professional qualities of students, their physical perfection.
Key words: students, physical education, independent trainings, physical grounding, exercises.
© Грідіна Н.О., Небесна В.В., Кашуба О.В., 2009
Вступ.
Фізичне виховання відіграє важливу роль не тільки у гармонічному розвитку особистості, але й у вирішенні виробничих, оздоровчих і загальнокультурних завдань, які стоять перед українською державою на шляху її подальшого розвитку. Сучасна вища школа повинна не тільки закласти міцний фундамент знань, але й надати можливість самостійно їх поповнювати в міру необхідності. Проте повноцінне використання професійних знань і вмінь молодими фахівцями можливе тільки за наявністю високого рівня психофізіологічної, психофізичної підготовки та продуктивності праці. Тому необхідною потребою завдань навчально-виховного процесу у сучасному вузі є забезпечення фізичного розвитку молоді, охорона та поліпшення її здоров’я.
Фізична культура та спорт у вищих навчальних закладах виступають як засіб соціального становлення майбутнього фахівця, як процес активного вдосконалення індивідуальних, особистих та професійних якостей студентів, їх фізичного вдосконалення [1].
Однією з основних ознак здорового способу життя є висока фізична активність. Фізичний розвиток організму кожної молодої людини може стати запорукою здоров’я і активного довголіття. Але, на-жаль , за останній час рухова активність студентів помітно зменшилася (її дефіцит складає приблизно 50-70 % необхідного для повноцінного фізичного розвитку), а це негативно впливає на їх стан здоров’я та рівень розумової працездатності. Це пов’ язано, у першу чергу, з великим навантаженням теоретичних предметів і зменшенням занять з фізичного виховання у сітці навчальних годин.
Дані багатьох сучасних наукових досліджень доводять, що короткочасні фізичні навантаження не забезпечують повноцінного відновлення працездатності. У наслідку цього зростає роль самостійних занять студентів фізичними вправами.
У зв’язку з наявністю кризи здоров’я студентської молоді, яка зменшує життєвий та професійний потенціал випускників вищих навчальних закладів, Цільовою комплексною програмою «Фізичне виховання - здоров’я нації», наказом Міністерства освіти і науки України №757 від 14.11.2003 року визначено введення 4-х годин з фізичного виховання на тиждень протягом усього періоду навчання. Але в більшості вузів цього не зроблено. Зараз на базі вищих навчальних закладів працюють багато спортивних секцій, але не кожен студент має час і бажання відвідувати їх із за будь-яких умов. Черес це значно підвищується цінність самостійних занять фізичними вправами, головна задача яких:
- поліпшення здоров’я;
- збереження оптимального рівня життєдіяльності і працездатності організму;
- профілактика захворювань.
Відмінність цих занять полягає у суворій
системі, у постановці завдань і підбиранні вправ, у необхідності дотримуватися режиму дня, що потребує певних знань з теорії і методики фізичного виховання [2, 3].
Ці знання студентам необхідно, насамперед, надати на заняттях з фізичного виховання, вони також можуть набути їх самостійно за рахунок вивчення спеціальної літератури, прослуховування і перегляду телевізійних спортивних передач, Інтер-нету тощо, а також отримання необхідних консультацій і методичної допомоги кваліфікованих спеціалістів на кафедрах фізичного виховання [4, 5, 6].
Самостійні заняття фізичними вправами, якщо виконувати їх регулярно, відіграють велику роль в оптимізації функціонального стану студентів, збереженні їх здоров’я, забезпеченні високої працездатності фахівців [7].
Робота виконана за планом НДР Донецького державного університету управління.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: виявити вплив самостійних занять фізичними вправами на стан фізичної підготовленості студентів.
Задачі дослідження:
1. Впровадити самостійні заняття фізичними вправами в спосіб життя студентів.
2. Зробити порівнювальний аналіз фізичної підготовленості студентів до початку і після закінчення педагогічного експерименту.
У ході дослідження застосовувалися наступні методи: аналіз літературних джерел, педагогічний експеримент, анкетування ( до і після експерименту), обробка результатів.
Результати дослідження.
Було сформовано контрольну групу студентів, які займалися за робочою навчальною програмою на заняттях з фізичного виховання та експериментальну, члени якої додатково займалися самостійними фізичними вправами по запропонованій методиці.
В ході педагогічного експерименту студентами експериментальної групи було запропоновано тричі на тиждень протягом навчального року самостійно займатися спортивно-оздоровчою діяльністю. Види спорту визначалися з врахуванням уподобань студентів, висловлених в ході анкетування. Хлопці виявили бажання займатися футболом та силовою підготовкою, дівчини - оздоровчою гімнастикою, шейпінгом та загальною фізичною підготовкою. Кількість студентів в контрольній та експериментальній групах була однаковою, по 40 осіб (20 хлопців та 20 дівчат), незалежною від курсів і факультетів.
Для визначення фізичного стану здоров’я студентів використовувались результати державного тестування: порівнювальний аналіз вхідного контролю (початок навчального року) та прийому державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості за наказом ректора (кінець навчального року).
На консультаційних заняттях студенти обох груп (за бажанням) мали можливість здобути теоретичні знання щодо методики та принципів організації занять фізичною культурою.
Методика організації самостійних занять експериментальної групи базувалася на оцінці початкового рівня фізичної підготовленості, фізичному навантаженні (спочатку малої, потім середньої, потім великої інтенсивності) та на веденні щоденнику самоконтролю, у якому обов’язково відображалися дані про самопочуття, активність та настрій студентів. Всі заняття носили оздоровчо - тренувальний характер. Фізичне навантаження зростало постійно і поступово, що дозволило забезпечити високий тренувальний ефект занять будь-якими фізичними вправами і здійснило позитивний вплив на укріплення здоров’ я тих, хто займався.
Поряд із фізичними вправами для зміцнення здоров’я використовувалися різноманітні оздоровчі засоби: сауна, масаж, дієта, аутотренінг, процедури загартовування та активний відпочинок.
Головним критерієм оцінювання правильності занять були хороше самопочуття та бажання займатися при постійному збільшені фізичного навантаження на кожному черговому заняті.
Ефективність та безпека програм оздоровчого тренування залежить від правильності вибору вправ, ступеня індивідуалізації навантаження за їх інтенсивністю, тривалості занять та їх кількості на тиждень.
Залучення студентської молоді до фізичної культури - важливий доданок у формуванні здорового способу життя. Поряд з досконалістю організованих форм занять фізичною культурою, самостійні заняття фізичними вправами грають значну роль. Вони дозволяють збільшити загальний об’єм рухової діяльності, сприяють ліпшому виконанню програми, прискорюють процес фізичного вдосконалення та упроваджують фізичну культуру у побут студентів. У зміст самостійних занять входить вивчення окремих питань за літературними джерелами; виконання спеціальних вправ, направлених на усування недоліків у фізичному розвитку; виховання певних фізичних якостей; розучування комплексів гігієнічної гімнастики і т. д. Самостійні заняття можуть мати і тренувальний характер. У період екзаменаційних сесій і канікул за їх допомогою забезпечується неперервність занять фізичними вправами.
Існують об’єктивні та суб’єктивні фактори, які визначають потреби, інтереси і мотиви включення студентів в активну рухову діяльність. До них належать стан здоров’ я, технічний стан спортивної бази, особистість викладача, частота, тривалість та емоційність занять.
Методика побудови самостійних форм занять не може не залежати від рівня фізичної підготовленості студентів, їх статевих, вікових, індивідуальних та інших особливостей, а також від зовнішніх факторів. Більше того, її специфіка зу-
мовлена конкретною спрямованістю заняття і його місцем у загальному режимі дня студента [2].
До початку педагогічного експерименту переважна більшість студентів контрольної та експериментальної груп мала низький, нижчий за середній та середній рівні підготовленості. Найменший відсоток склали студенти, які мали рівень підготовленості вищий за середній. Із високим рівнем фізичної підготовленості (за шкалою оцінки результатів випробувань фізичної підготовленості) студентів до початку та після закінчення педагогічного експерименту виявлено не було.
Після педагогічного експерименту з’ясувались позитивні зміни у показниках розподілу студентів за рівнем фізичної підготовленості (РФП). Кількість студентів із вищим за середній РФП в експериментальній групі зросла на 33%, а у контрольній групі зменшилась на 12%. Це свідчить про те, що студенти експериментальної групи покращили свій рівень здоров’я, чого не спостерігається у студентів контрольної групи. Студенти експериментальної групи, які мали нижчий за середній РФП також його покращили. Їх кількість зменшилась на 47%. У контрольній групі аналогічні результати не спостерігалися.
Певна кількість студентів обох груп із низьким РФП за час педагогічного експерименту значно його підвищила (у експериментальній групі на 40%, у контрольній на 13%). Це свідчить про покращення стану фізичного здоров’я студентів обох груп, але кращий вплив виявлено в експериментальній групі, студенти якої займалися самостійними вправами тричі на тиждень.
За анкетними даними студенти експериментальної групи більш успішно склали екзаменаційну сесію та витрачали значно менше часу на підготовку до заліків та екзаменів, ніж студенти контрольної групи.
Висновки:
1. Отримані результати експерименту свідчать про те, що самостійні заняття фізичними вправами суттєво покращують показники фізичної підготовленості студентів і при регулярних заняттях ліквідується розумове стомлення або перенапруження.
2. Самостійні заняття повинні відрізнятися за структурою, обсягом та інтенсивністю фізичних навантажень, але мати єдину мету - досягнення оздоровчого ефекту, тобто збереження високого тонусу м’язів, опорно-рухливого апарату та серцево-судинної системи.
3. При самостійних тренуваннях слід суворо дотримуватися принципів:
свідомості та активності;
доступності, поступовості та послідовності;
систематичності.
4. Самостійні заняття студентів фізичними вправами складають основу формування фізичної культури особистості студентів (фізичне самовиховання, саморозвиток, самореалізацію і т.ін.).
5. Передбачається, що впровадження самостійних форм занять в спосіб життя студентів вищих навчальних закладів покращить рівень фізичного стану студентів.
6. Існує необхідність роботи викладачів фізичного виховання у напрямку формування мотивації і позитивного ставлення студентів ВНЗ до самостійних занять фізичними вправами та усунення причин, які їм перешкоджають.
Перспективу подальших досліджень вбачаємо у вивченні інших проблем впливу самостійних занять фізичними вправами на фізичну підготовленість студентів ВНЗ.
Література:
1. Годунов Е.Н., Мартинов Б.И. Психология физического воспитания и спорта: Учебное пособие для студентов высших педагогических учебных заведений.- М.: Академія, 2002-288 с.
2. Субота Ю.В. Оздоровчі рухові програми самостійних занять фізичною культурою і спортом: Практичний посібник. Випуск 1.- Київ: КНЕУ, 2007-164 с.
3. Физическая культура студента: Учебник / Под ред. В.И. Ильинича. - М.: Гарнарики, 2003. - 448 с.
4. Гринь О. Уявлення про здоров’я в структуры життєвих орієнтацій студентської молоді. Фізична культура, спорт та здоров’я нації / / Зб. Наук. Пр. - Випуск 5 / Редкол.: К.П. Козлова (голова) та ін. - Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2004. -С. 56-61.
5. Канішевський С.М. Науково - методичні та організаційні основи фізичного самоудосконалення студентства: Видання друге, стереотипне. - К.: ІЗМН, 1999. - 270 с.
6. Фізичне виховання: Навчальна програма для вищих навчальних закладів освіти України ІІІ - ІУрівня акредитації.
- Київ, 2003. - 32 с.
7. Павленко Я., Небесний В. Інформаційне забезпечення студентів для організації самостійних занять з фізичного виховання: Фізична культура, спорт та здоров’я нації / / Зб. Наук. Пр. - Випуск 5 / Редкол.: К. П. Козлова (голова) та ін.
- Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2004. - С. 301-304.
Надійшла до редакції 09.04.2009 р.
dgizfvs-nayka@mail.ru
