CC BY
39Практична реалізація поняття „культура здоров’я” у процесі фізичного виховання студентів педагогічних вузів
Верблюдов І.Б., Кудренко А.І., Шошура Н.Д.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.СМакаренка
Анотації:
Обґрунтовано доцільність і методику застосування засобів психорегуляції у формуванні внутрішніх психофізіологічних механізмів особистості, які характеризують поняття „Культура здоров'я”. Висвітлюється можливість застосування поза-навчальних занять з фізичного виховання студентів педагогічних вузів для вирішення цієї задачі. У дослідженні брали участь 178 студентів чоловічої та жіночої статі.
Ключові слова:
студенти, оздоровче тренування, фізична підготовленість, функціональний стан, аутогенне тренування, самоконтроль.
Верблюдов И.Б., Кудренко А.И., Шошура Н.Д. Практическая реализация понятия „Культура здоровья” в процессе физического воспитания студентов педагогических вузов.
Обосновывается целесообразность и методика использования средств психорегуляции в формировании внутренних психо-физиологических механизмов личности, которые характеризуют понятие „Культура здоровья”. Освещается возможность использования внеучебных занятий по физвоспитанию студентов педагогических вузов для решения этой задачи. В исследовании принимали участие 178 студентов мужского и женского полов.
студенты, оздоровительная тренировка, физическая подготовленность, функциональное состояние, аутогенная тренировка, самоконтроль.
Verbludov I.B., Cudrenko A.I., Chochu-ra N.D. Practical implementation of the concept of “Culture of Health” in the process of physical education teachers. The article explains the usefulness and methodology of the use of psychotherapy in the formation of inner psycho-physiological mechanisms of personality that characterize the concept of “Culture of Health”. Also, the article highlights the use of extra-curricular activities for physical education students of pedagogical universities to address problem. In experiment took part 178 male and female students.
students, fitness training, physical fitness, functional status, autogenic training, selfcontrol.
Вступ.
Під час навчання в педагогічному вузі, в процесі фізичного виховання студентів для активізації їх повсякденної діяльності по збереженню та покращенню стану власного здоров’я, повинна проводитись цілеспрямована робота по формуванню внутрішніх психофізіологічних механізмів на рівні підсвідомості. Підвищення ефективності цього напрямку діяльності багато у чому буде залежати від використання сучасних досліджень в сфері вищої нервової діяльності особистості. Ця робота також повинна реально впливати на покращення їх функціонального стану та рівня фізичної підготовленості[7].
В період навчання у вищому педагогічному навчальному закладі (ВПНЗ) майбутні вчителі зусиллями кафедр фізичного виховання повинні набувати практичних навичок компенсаторної діяльності для запобігання негативній дії на стан організму негативних факторів оточуючого середовища з метою протидіяти їм. Така щодобова діяльність студентів, засвоєна в період навчання у ВПНЗ буде використовуватись ними в майбутній професійній діяльності з побічним впливом на масу учнів загальноосвітніх шкіл. У цьому полягає соціальна спрямованість впровадження в повсякденний побут студентів ВПНЗ ефективних тренувально-оздоровчих комплексів (ТОК) для самостійного використання[5].
Але проблемою є те, що, як показує практика фізкультурної роботи зі студентами, вони не набувають навичок створення та підтримки довгострокової стійкої мотивації для виконання такого роду роботи. Як показали попередні дослідження, одна із причин полягає в низькому рівні розвитку внутрішніх механізмів особистості, які характеризуються поняттям „Культура здоров’я”. Тому актуальним є знаходження і обґрунтування засобів та методів психологічного впливу на студентів в процесі фізичного виховання для формування цих механізмів[6].
© Верблюдов І.Б., Кудренко А.І., Шошура Н.Д., 2011
Робота виконана за планом НДР кафедри ТМФК інституту фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
В процесі фізичного виховання у ВПНЗ майбутні вчителі набувають практичних навичок щодобової діяльності для запобігання негативній дії на стан здоров’я факторів оточуючого середовища з метою протидіяти їм. Така програма щодобових дій, яка виконується самостійно, а також засвоєна до стійких навичок в період навчання у ВПНЗ буде використовуватись ними в майбутній професійній діяльності з побічним впливом на масу учнів загальноосвітніх шкіл[7].
Щодобова та щотижнева діяльність студентів для покращення функціонального стану та рівня фізичної підготовленості має спільні ознаки із спортивним тренуванням, але за інтенсивністю навантаження та іншими показниками потребує певної регламентації. Регламентований тренувальний процес групується у тренувально-оздоровчі комплекси (ТОК). Тренувально-оздоровчий комплекс - це підбір індивідуального оптимального варіанту діяльності для самостійного оздоровчого тренування. В результаті певних вправ та інших щодобових та щотижневих дій цілеспрямовано формується необхідний гармонічний стан організму, який характеризує поняття „здоров’я”[8,9].
В будь-якому педагогічному процесі неможливо впливати на людину, обминаючи її психічну сферу, під якою розуміється сукупність психічних властивостей і здібностей до саморегуляції в адекватних психічних реакціях на зовнішні і внутрішні спонукання. Комплекс психічних властивостей людини має велике значення не тільки у сприйнятті та відображенні зовнішнього світу, але і в конкретному засвоєнні впливових на нього дій виховного, освітнього та розвивального характеру, до якого можна віднести і самостійне оздоровче тренування. При цьому найважливішу роль в вихідному відношенні до фізичного самовдоско-
налення грає осмисленість необхідності, мотивація своєї оздоровчої діяльності та її організація. Але для цього потрібний певний інтелект. Інтелект визначається як психічні та розумові здібності особистості. Природно-біологічною основою інтелекту є певні фізіологічні процеси, які відображають властивості вищої нервової діяльності: лабільність, сила та концентрація збудження та гальмування в корі головного мозку, глибина та ширина охоплення одних ділянок при загальмованості інших, здібність до диференціювання зовнішніх подразників та диференційованих дій. У нормальному організмі всі ці процеси можуть керуватися і тренуватися [2, 3].
Стосовно до розгляданої сфери - оздоровчого тренування, буде доцільним додати, що у ній інтелект реалізується у формуванні адекватної мотивації, у вмінні побудувати оптимальний тренувально-оздоровчий комплекс, критично оцінювати оперативні та підсумкові результати та вносити адекватні корективи.
При цьому психофізичне оздоровлення слід розглядати не стільки як процес тільки фізичного тренування, скільки як соціально-педагогічну систему, яка формує осмислене відношення до занять фізичними вправами, певні морально-етичні сприйняття їх, потребу у здоровому стилі життя і відносну побудову її змісту і режиму, регулярну активність у використанні науково обґрунтованих принципів і засобів оздоровлення - у цілому забезпечуючи активність життєвих позицій та осмис-леність своєї особистої значимості та соціальної корисності. Все це підпадає під поняття „Культура здоров’я”. Це повинно враховуватись при проведенні повноцінного процесу фізичного виховання у ВПНЗ[3].
Мета дослідження. Дослідити засоби формування внутрішніх психо-фізіологічних механізмів особистості в процесі фізичного виховання ВПНЗ, які характеризують поняття „Культура здоров’я”.
Завдання дослідження. Обґрунтувати ефективність та методику застосування аутогенного тренування в цьому процесі, як одну із систем психологічного впливу для формування поняття „Культура здоров’я”, а також, можливості розширення в учбовому процесі часу для особистого оздоровчого тренування.
Результати дослідження.
Для вивчення причин, які заважають студентам ефективно проводити самостійні тренувально-оздоровчі заняття нами було проведено анкетування студентів неспортивної спеціалізації у вищому педагогічному навчальному закладі. Усього було проанке-товано 178 студентів чоловічої та жіночої статі.
Серед характерних відповідей щодо питання про причини невиконання щоденних фізичних вправ та інших засобів оздоровлення були названі наступні:
• невміння підтримувати високу мотивацію для цього;
• обмаль вільного часу для проведення самостійного оздоровчого тренування;
• невміння організувати подібні заняття у будь-яких умовах за місцем проживання;
• різноманіття взаємосуперечливих рекомендацій по ефективних оздоровчих засобах;
• та інше.
Проведене анкетування дало нам можливість підтвердити основну проблему, яка полягала в тому, що очікуване у студентів покращення функціонального стану, а також підвищення фізичної підготовленості за період навчання у вузі неможливі без формування у них стійкої мотивації для самостійного виконання потрібних фізичних навантажень у добовому ритмі та тижневому мікроциклі, незнання засобів самостійного оздоровчого тренування, а також, невміння організувати ефективно розклад дня для учбової праці та відпочинку.
Для часткового вирішення цієї проблеми був проведений експеримент. Було сформовано дві групи студентів: експериментальна (Е.гр.) і контрольна (К.гр.). Студенти експериментальної і контрольної груп займалися обов’язковими заняттями з фізичного виховання за програмою університету, а також, з метою навчання студентів навичкам самостійного оздоровчого тренування їм факультативно викладався курс під назвою ,Час оздоровчого тренування”(ЧОТ). Але для експериментальної групи було впроваджено сеанси аутогенного тренування (АТ), чого не робилось у контрольній групі. Цей факультатив співпадав з заняттями підвищення спортивної майстерності в інституті фізкультури. Тобто, факультатив мав вигляд звичайних секційних занять. В нашому експерименті це були секційні заняття з гімнастики.
Проведення факультативу (ЧОТ) дало можливість студентам не лише отримати необхідні теоретичні знання, але й практично оволодіти значною частиною засобів та методів оздоровлення, скласти індивідуальну програму підвищення рівня здоров’я і набути необхідних практичних умінь та навичок самостійного оздоровчого тренування. При цьому, в експериментальній групі він проводився під психологічним впливом у вигляді сеансів аутогенного тренування. Контроль за функціональним станом та рівнем фізичної підготовленості студентів в обох групах досліджуваних здійснювався за допомогою розробленого „Щоденника оздоровчого тренування”, в якому було започатковане тестування за державними тестами.
Ключовим моментом в АТ є вміння досягти стану “аутогенного занурення”, в якому образні емоційно змальовані позитивні уявлення впливають на вегетативну нервову систему, а через неї формують необхідний світогляд та впливають на інтелект. Основний засіб для цього - ретельний підбір формул наміру.
Заняття АТ проводились у експериментальній групі тричі на тиждень. А потім кожний день перед сном, зранку та протягом дня усі члени Е.гр. самостійно виконували необхідний набір вправ за місцем проживання. З ранку та ввечері вправи психічної релаксації та засвоєння формул наміру виконувались студентами лежачи у ліжку на спині. На спільних заняттях у групі та на самостійних у аудиторіях на робочих місцях вправи виконувались у “позі візниці”. Щоб її прийняти, треба сісти на лаву або стілець прямо, випрямити спину, а потім розслабити всі скелетні м'язи. Голова опущена на груди, ноги розставлені та зігнуті під тупим кутом, руки лежать на колінах, не торкаючись одна одної, лікті трохи зкру-
глені. Очі заплющені, нижня щелепа розслаблена, але не відвисає, так що рот закритий. Язик також розслаблений, його основа здається важкою. Дуже важливо навчити цій активній позі на заняттях АТ, тому що її можна прийняти практично де завгодно, вдома, на учбових заняттях, на роботі, у транспорті.
Наводимо повну схему курсу аутогенного тренування для психічної релаксації і засвоєння формул наміру (Таблиця 1).
При проведенні експерименту досліджувалась ефективність запропонованої методики за допомогою виконання державних тестів на гнучкість. Як відомо, державна система тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України є основою нормативних вимог до фізичної підготовленості населення і є критерієм фізичного здоров’я, життєдіяльності, здатності до високопродуктивної праці та захисту Батьківщини. Основною метою державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленос-
Повна
ті населення України є стимулювання та подальший розвиток фізичної культури серед усіх груп і категорій населення для забезпечення його здоров’я. Завдання державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України є обов’язковим і для студентів вузів.
Одним з найважливіших видів фізичної активності в ТОК використовується модуль гнучкісно-тонізуючих вправ. Для цього модулю вправ властиве те, що функціональне напруження мускулатури досягається внаслідок статично-силового (ізометричного) скорочення діючих, і за рахунок сильного розтягу протидіючих м’язів і зв’язок. Цей розтяг досягає максимальної межі, що, в свою чергу, крім впливу на гнучкісні показники спричиняє сильне подразнення пропріоре-цепторів у м’язах, сухожиллях і суглобових зв’язках. Утворюється міцна пропріоцептивна аферентація до центральної нервової системи, до кори головного мозку. Одночасно ця сильна пропріоцептивна імпульсація
Таблиця 1
і курсу АТ
№ пп Формула Кількість повторень
1 Я повністю спокійна (спокійний) 1 раз
2 Права рука важка 6 разів
3 Я повністю спокійна (спокійний) 1 раз
4 Права рука тепла 6 разів
5 Я повністю спокійна (спокійний) 1 раз
6 Серце б'ється спокійно та рівно 6 разів
7 Я повністю спокійна (спокійний) 1 раз
8 Дихання спокійне та рівне 6 разів
9 Я повністю спокійна (спокійний) 1 раз
10 Сонячне сплетіння випромінює тепло 6 разів
11 Я повністю спокійна (спокійний) 1 раз
12 Лоб приємно прохолодний 6 разів
13 Я повністю спокійна (спокійний) 1 раз
Формули наміру (Рекомендований набір, який можна гнучко змінювати)
1 Я вольова, працьовита людина 6 разів
2 Я завжди роблю те, що повинна (повинен) робити 6 разів
3 Кожен день я повинна (повинен) активно виконувати тренувально-оздоровчий комплекс 6 разів
4 Я активно будую своє майбутнє , а це майже повністю залежить від мого фізичного стану 6 разів
5 Мій психофізичний стан - основа для всіх життєво- важливих починань 6 разів
6 Режим кожного дня планується з урахуванням особистого оздоровчого тренування 6 разів
Таблиця 2
Зміна показника тесту на гнучкість
Нахил тулуба з положення сидячи (бали)
І тест ІІ тест
Стать К.гр. п= 85 ч. п=125 ж. Е.гр. п= 84 ч. п= 122 ж. t Р К.гр. п= 73 ч. п=116 ж. Е.гр. п= 75 ч. п= 103 ж. t Р
Х±5 Х±5 Х±5 Х±5
Ч. 1,67 ± 0,51 1,56 ± 0,54 1,35 > 0,05 2,12 ± 1,07 5,16 ± 1,57 13,64 < 0,05
Ж. 3,76 ± 1,08 3,85 ± 1,02 0,67 > 0,05 2,02 ± 1,01 10,12 ± 2,52 31,95 < 0,05
досягає вегетативних центрів у гіпоталамусі, посилюючи таким чином діяльність життєвоважливих органів і тонізуючи психофізіологічні процеси організму, тим самим підсилюючи дію аутогенного тренування.
Також важливим положенням цього модулю є активний вплив на суглоби. Особливо це важливо для збереження здорового стану хребтового стовпа. Це пов’язано з тим, що хребет відіграє ключову роль у збереженні здоров’я. Причиною багатьох захворювань є ненормальний стан хребтового стовпа. Хребтовий стовп є основою скелету, він надає тілу необхідну форму, до хребтового стовпа прикріплюються великі та малі м’язи спини та живота, які утримують тіло у вертикальному положенні. Також хребтовий стовп є основою для утримання усіх життєво важливих органів на своїх місцях. Вони розташовані уздовж хребта і підтримуються ним, протидіючи силі тяжіння. У середині хребтового стовпа розташований спинний мозок, який є центром, від якого розходяться рухливі та чутливі нерви до всіх частин тіла.
Для покращення гнучкісних показників хребтового стовпа в ТОК використовується модуль гнучкісно-тонізуючих вправ. Поряд з гімнастичними вправами, в ньому застосовуються релаксаційні пози з системи йогів.
Динаміка змін показників державних тестів на гнучкість при проведенні експерименту у експериментальній та контрольній групах студентів представлені у таблиці 2.
Як видно з таблиці, показник з цього тесту у експериментальній групі змінився: у чоловіків з 1,56 ±
0.54 до 5,16 ± 1,57 балів (31,07%) при Р < 0,05; у жінок з 3,85 ± 1,02 до 10,12 ± 2,52 балів (57,35%) при Р < 0,05. У контрольній групі явно виражених змін не відбулось.
Висновки.
1. Самостійне виконання цілеспрямованих тренувально-оздоровчих комплексів студентами педагогічного вузу є одним із дієвих факторів покращення їх функціонального стану та рівня фізичної підготовленості, як основи для всебічного оздоровлення.
2. Результати анкетування показали виникнення складностей у студентів з підтримкою стійкої мотивації для регулярного самостійного виконання тренувально-оздоровчих комплексів, що в певній мірі характеризує відсутність внутрішніх психологічних механізмів, які характеризуються як „Культура здоров’я”.
3. Аналіз результатів експерименту показав ефективність застосування психорегуляції у вигляді самостійних та колективних аутогенних тренувань в процесі фізичного виховання для практичного формування цього поняття.
4. Однією з ефективних форм проведення групової психотерапії, а також збільшення в цілому часу для оздоровчого тренування у тижневому мікроциклі можуть бути факультативні заняття під умовною назвою „Час оздоровчого тренування”.
Подальші дослідження ми пов’язуємо з пошуком оптимальних засобів та методик самостійного оздоровчого тренування майбутніх вчителів, шляхів впровадження їх у повсякденний побут. Загальна соціальна направленість досліджень - перспектива побічного впливу у цьому напрямку на їхніх майбутніх учнів.
Література:
1. Амосов Н.М. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. Человек и общество / Н.М. Амосов. - Донецк: Сталкер, 2002. - 464 с.
2. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В. Андрущенко //Вища освіта України. - 2004. - № 1. - С. 5-9 .
3. Антропова Л.В. Теоретические основы формирования готовности учителя к педагогической деятельности в адаптивной школе: [монография] / Л.В. Антропова. - М.: Изд-во «Прометей» МПГУ, 2002. - 244 с.
4. Бар-Ор О. Двигательная активность и здоровье детей от физиологических основ до практического применения / О. Бар-Ор, Т. Роуланд. - К.: Олимп. л-ра, 2009. - 527 с.
5. Державна програма розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2011 роки - К., 2006.
6. Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних закладах: наказ Міністерства освіти і науки України від 11.01.2006 р. №4.
7. Раевский Р.Т. Социальный заказ на физическое воспитание студенческой молодёжи в ХХ1 веке / Р.Т. Раевский, С.М. Канишевский // Теорія і практика фізичного виховання. - 2004. - № 3.- С. 37-42.
8. Хоули Э.Т Оздоровительный фитнес / Э.Т. Хоули. - К.: Олимп. л-ра, 2000. - 367 с.
9. Хоули Э.Т Руководство инструктора оздоровительного фитнеса / Э.Т. Хоули, Б.Д. Френкс. - К.: Олимп. л-ра, 2004. - 376 с.
Надійшла до редакції 30.03.2011 р. Верблюдов Игорь Борисович Кудренко Анатолий Иванович Шошура Наталья Дмитриевна [email protected]
