CC BY
70КОРЕКЦІЯ ЗРОСТО-ВАГОВИХ ПОКАЗНИКІВ СТУДЕНТІВ ПЕДВУЗУ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЇХ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ПРИ САМОСТІЙНОМУ
ТРЕНУВАННІ
Верблюдов І.Б., Лоза Т.О.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка
Анотація. Програма з фізичного виховання у вищій школі не дає можливості здійснювати повноцінний вплив на розвиток фізичних якостей студентів Цьому повинна сприяти їх самостійна тренувально-оздоровча робота. Але, щоб вона проводилась ефективно, треба коригувати зросто-вагові показники студентів і встановити контроль за рівнем розвитку їх фізичних якостей.
Ключові слова: студенти, фізична підготовленість, зріст, вага, спритність.
Аннотация. Верблюдов И.Б., Лоза Т.А. Коррекция росто-весовых показателей студентов педвузов для улучшения их физической подготовленности при самостоятельной тренировке.
Программа по физическому воспитанию в высшей школе не может оказывать полноценное воздействие на развитие физических качеств студентов Этому должна способствовать их самостоятельная тренировочно-оздоровительная работа. Но для того, чтобы она проводилась эффективно, необходимо корректировать росто-весовые показатели студентов и установить контроль за уровнем развития их физических качеств.
Ключевые слова: студент, физическая подготовленность, рост, вес, ловкость.
Annotation. Verbludov I.B., Loza T.A.Students’ height-weight correction of pedagogical universities for improving their physical condition at self-training. The physical training program in the higher school can not give a full effect at development of students physical skills. That problem must be solved by individual training-improving work. But for this effect realize it is need to establish simple control of level of student physical skills development, first of all stamina: force, flexibility like primary skills.
Key words: student, physical skills, height, weight, dexterity.
Вступ.
Не дивлячись на значну кількість виконаних в останній час наукових досліджень з проблеми удосконалення змісту та організації самостійної тренувально-оздоровчої роботи у вищому педагогічному навчальному закладі, ці проблеми сьогодні ще далекі від свого вирішення[6]. На фоні позитивної в цілому тенденції до збільшення кількості вузів і кількісної маси студентів фізичний розвиток і стан здоров’я студентів викликають серйозну занепокоєність[1та інш]. Педагогічний процес фізичного виховання у вищій школі, покликаний вирішувати задачі зміцнення здоров’я, розвитку фізичних якостей, а також, передачі студентам спеціальної системи знань для осмисленого застосування їх при самостійному оздоровчому тренуванні, має свої вади[6]. В період навчання у вищому педагогічному навчальному закладі(ВПНЗ) майбутні вчителі повинні набувати практичних навичок компенсаторної діяльності для запобігання негативній дії на стан здоров’я факторів оточуючого середовища з метою протидіяти їм. Така програма щодобових дій, яка виконується самостійно, а також засвоєна до стійких навичок в період навчання у ВПНЗ буде використовуватись ними в майбутній професійній діяльності з побічним впливом на масу учнів загальноосвітніх шкіл[1]. ле не завжди, як показує практика, ці положення вирішуються позитивно.
Для виявлення основних причин низької ефективності в цілому фізичного виховання у педагогічному вузі, а також самостійного оздоровчого тренування студентів нами був проведений аналітичний огляд обставин викладання фізичного виховання у вузі, а також анкетування студентів
Анкетне опитування студентів (388опитуваних) показало, крім іншого, виникнення у студентів труднощів при корекції зросто-вагових показників під час навчання у вузі. У цьому більшість опитаних студентів вбачає перешкоду для покращення показникв фізичної підготовленості при самостійному оздоровчому тренуванні. Частіше ця проблема виникає у іногородніх студентів. Проведене нами експериментальне дослідження мало на меті знаходження оптимальних варіантів при вирішенні різнопланових питань, пов’язаних з корекцією зросто-вагових показників студентів під час навчання у вузі. Для контролю змін показників фізичної підготовленості була застосована система державних тестів.
Робота виконана за планом НДР кафедри ТМФК інституту фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім.А.С.Макаренка.
Формулювання цілей роботи.
У процесі дослідження був оптимізований зміст індивідуальної тренувально-оздоровчої програми (ІТОП) для самостійного оздоровчого тренування; розроблений і впроваджений „Паспорт оцінки стану здоров’я” для студентів педвузу, у якому як складові були присутні форми контролю за зросто-ваговими показниками і показниками фізичної підготовленості Для формування у студентів валеологічних знань, вмінь і навичок був розроблений і впроваджений спецкурс „Індивідуальна тренувально-оздоровча робота” (ІТОР). Цей спецкурс передбачав, крім лекційних та практичних занять, розроблений цикл семінарських занять.
Метою нашого дослідження було визначити, яким чином впровадження оптимізованої ІТОП для самостійного використання студентами паспорту оцінки стану здоров’я та спецкурсу ІТОР впливало б на вміння самостійно коригувати зросто-вагові показники під час навчання у вузі і тим самим покращувати показники фізичної підготовленості зумовлені державними тестами. Результати дослідження.
За останнє десятиріччя негативно змінились показники ваги у пересічного українця[6 та інші]. Тенденція до накопичення зайвої ваги тіла притаманна і студентськіймолоді[6]. На думку багатьох дослідників накопичення зайвої ваги негативно впливає як на функціональний стан організму, так і на показники фізичної підготовленості. Зайва вага у період навчання у вузі має свої особливості. Порушується водний обмін. Від підвищення продукції антидиуринового гормону знижується кількість виділеної сечі, а це також веде до підвищення ваги. Відмічаються також періодичні підйоми артеріального тиску, тахікардія, порушується сон. У студентокіз значно підвищеною вагою може порушуватисяменструальний цикл та виникати непомірний ріст волосся на обличчі та тулубі Подібні зміни супроводжуються погіршенням самопочуття - студентів турбують головні болі, знижується успішність, працездатність, фізична активність, а це веде ще до більшого підвищення ваги. Немале значення має і погіршення зовнішнього вигляду, створення фактору неповноцінності, який веде до ушкодження психіки. Підвищена вага може призвести до значних змін у здоров’ї: порушення обміну речовин, ожиріння серця або рання гіпертонія, атеросклероз, цукровий діабет, жовчнокам’яна хвороба, задатки порушення статевої функції, безпліддя. На даний час вдалося встановити, що жирові клітини в організмі можуть самостійно подавати сигнали, стимулюючи виникнення почуття голоду Деякі студенти що страждають від зайвої ваги і, які мають багато жирових клітин, можуть відчувати почуття голоду, спричинене саме цим фактором Більшість досліджувачів процесу регулювання власної ваги приходять до висновку, що у процесі харчування немає яких-небудь особливостей, які б приводили до накопичення зайвої ваги[3,8,10].
Студентам у яких є тенденція до накопичення зайвої ваги, треба дотримуватися певної дієти. Єдиним засобом, який би допомагав підтримувати нормальну вагу є розвиток у себе вольової стійкості, яка б протистояла тим причинам, які спонукають некорисне підвищення ваги. При викладанні спецкурсу ІТОР передбачається теоретичний тренінг відносно можливості введення у звичайний спосіб харчування малокалорійних дієт зі збереженням всіх необхідних біологічноактивних компонентів, з урахуванням національних традицій. При викладанні спецкурсу ІТОР ураховується те, що більшості студентів дуже важко змінити звичні для себе стереотипи у харчуванні та руховій активності. Підтримання сталої ваги - це необхідний природний фактор, але у багатьох студентів у цьому виникають труднощі Під зайвою вагою у студентському віці за загальновизнаним критерієм, визначається перевищення нормальної ваги не менше ніж на 20%. Подібний надлишок спостерігається у 34% студентів Але прагнення привести вагу тіла до сталих нормальних показників не завжди є вдалим.
При викладанні спецкурсу ІТОР висвітлювались прийоми, яких потрібно додержуватись для збереження ваги у необхідних межах. По-перше, використовувались загальновідомі методики контролю за зросто-ваговими показниками По-друге, були розроблені спеціальні схеми побудови дієт, які дозволяли б студентам, схильним до накопичення зайвої ваги, приводити її до норми.
У „Паспорті оцінки стану здоров’я” для визначення нормальної ваги ми використали декілька загальновідомих методик[7]. А саме:
Ваго-зростовий індекс.
Показує норму ваги відносно зросту.
Вираховується за формулою:
І _ т
в ■ зр ■ _ ^ ’
де Я - зріст (см); т - маса тіла (кг).
Норма: чол. - 350-410 г/см;
жін. - 300-350 г/см Індекс Брока
Взаємовідношення між масою (т) (кг) та зростом (Я) (см).
Вираховується за формулами: т1 = Я - 100 (при зрості від 155 до 165 см);
т2 = Я - 105 (при зрості від 166 до 175 см);
т3 = Я - 110 (при зрості від 176 см і більше).
Норма ваги за Г абсом у залежності від зросту. Вираховується за формулою
сс 4
т _ 55 +— х Я - 150 (кг),
5
де т - вага тіла;
Я - зріст.
Якщо вага тіла не відповідала нормі при обчисленні її за вказаними показниками, для нормалізації і вводилась корекція харчового раціону. Побудовараціонального харчового раціону є одним із біологічних компонентів ІТОП. При оптимізації ІТОП нами розроблена схема харчового раціону, у який входили усі необхідні біологічно активні сполуки (амінокислоти, мікроелементи, мінеральні солі, вітаміни, необхідні жирні кислоти та інше), споживані у певному сполученні з урахуванням специфіки життєвого ритму студенті^ 1].
При оптимізації добового раціону для студентів нас цікавило також регулювання ваги тіла за рахунок деякого його обмеження У розробленому спецкурсі ІТОР ми розглядаємо можливості застосування трьох методик: повне голодання, значне обмеження калорійності та кількості їжі на певний час, та деяке недоїдання на тривалий термін[11].
При оптимізації режимів з обмеженням калоражу ми спостерігали деякі негативні явища при їх застосуванні. Застосування малокалорійних білкових дієт розтягується у часі. І невелике почуття голоду не завжди добре переноситься тими, хто застосовує ці дієти. Настають зриви, які приносять більше негативного, ніж мати деяку зайву вагу. Також має негативні характеристики повне голодування Перш за все, його застосування рекомендоване в клінічних умовах. По-друге, при застосуванні цієї методики виключається повністю з нормального фізіологічного процесу робота шлунково-кишкового тракту. Від цього можуть розладжуватися деякі обмінні процеси у організмі. Найбільш раціональним, при оптимізації зниженої за калорійністю дієти, ми вважаємо значне, але неповне (часткове) голодування При застосуванні цієї методики складаються умови для покращення роботи серця і судиц нормалізації обміну речовин При застосуванні малокалорійних повноцінних дієт значне місце займає регулювання водно-сольового обміну.
Надлишок солі викликає затримку в організмі води, що, у свою чергу, відбивається на роботі серця та нирок. У процесі посиленої м’язової роботи при вживанні надлишків води буде зменшуватися сольовий запас тканин, і може статися, що тканини не зможуть видати із своїх запасів солі для підтримання осмотичного тиску крові. У цьому разі працездатність може значно знижуватися. На працездатність організму великий вплив має водно-сольовий режим, а він пов’язаний з хімічним складом їжі. Добова потреба води у дорослої людини становить приблизно 40 г на 1 кг ваги тіла. Ця потреба задовольняється різними рідинами (вода, напої) - 1-1,5 літра на день, стільки ж води надходить з харчовими продуктами і дві склянки води створюються у організмі в результаті обміну речовин Виводиться вода через нирки (1,2-1,5 літра), через легені (0,3 л), через кишечник (0,3 л) і з потом через шкіру. Кількість поту залежить від умов праці і зовнішньої температури. Як правило, з поверхні шкіри випаровується від половини до літра води, але при сильному потінні можна втрачати й до 5 літрів [10].
В ході дослідження нами були проведені контрольні заміри зросту і ваги тіла студентів у експериментальній та контрольній групах досліджуваних На таблиці 1 наводяться результати цих замірювань.
Таблиця 1.
Результати вимірювання ваги тіла і зросту в експериментальній (Е.гр.) та контрольній групах
(К.гр.) досліджуваних
Стать І тест Р ІІ тест Р
К.гр. п= 85 ч. п=125 ж. Е.гр. п= 84 ч. п= 122 ж. К.гр. п= 73 ч. п=116 ж. Е.гр. п= 75 ч. п= 103 ж.
X ± а X ± а X ± а X ± а
Вага тіла (кг)
Ч. 69,22 ± 2,61 69,41 ± 2,43 0,05 > 0,05 71,41 ± 4,13 66,21 ± 2,65 1,05 > 0,05
Ж. 58,42 ± 1,45 58,63 ± 1,28 0,1 > 0,05 61,22 ± 1,15 56,61 ± 0,83 3,25 < 0,05
Зріст (см)
Ч. 175,4 ± 8,2 175,6 ± 8,4 0,02 > 0,05 175,8 ± 8,2 175,4 ± 7,8 0,04 < 0,05
Ж. 163,8 ± 163,4 ± 0,07 > 0,05 163,6 ± 163,6 ± 0,01 < 0,05
4,8 5,2 4,4 4,6
Отримані дані про зросто-вагові показники стверджують що при перших замірах до введення оптимізованої ІТОП у дію ці показники у експериментальній і контрольній групах досліджуваних не відрізнялися. При повторному тестуванні, яке відбулося на заключному етапі експерименту зріст у обох групах досліджуваних змінювався характерно для даної категорії молоді (і у жінок, і у чоловіків). А показники ваги були дещо нижчими у експериментальній групі досліджуваних:(К.гр. -71,41 ± 4,13 кг ч.; 61,22 ± 1,15 кг - ж; Е.гр. - 66,21 ± 2,65 кг ч; 56,61 ± 0,83 кг, ж.), Р < 0,05.
Ми це розцінюємо як позитивне явище, зважаючи на те, що зайва вага є одним із негативних факторів у показниках здоров’я усього українського населення. Тому у ІТОП для експериментальної групи був введений відповідний режим харчування для збереження оптимальних показників ваги тіла.
Таблиця 2.
Динаміка показників ваго-зростового індексу у експериментальній та контрольній групах
досліджуваних
Стать І тест Р ІІ тест Р
К.гр. п= 85 ч. п=125 ж. Е.гр. п= 84 ч. п= 122 ж. К.гр. п= 73 ч. п=116 ж. Е.гр. п= 75 ч. п= 103 ж.
X ± а X ± а X ± а X ± а
Ч. 394,51 ± 0,62 395,20 ± 0,60 0,8 > 0,05 406,15 ± 0,42 377,41 ± 0,62 49,55 < 0,05
Ж. 357,52 ± 0,50 358,63 ± 0,41 1,71 > 0,05 374,16 ± 0,51 345,92 ± 0,40 43,57 < 0,05
Динаміка показників ваго-зростового індексу також вказує на те, що у експериментальній групі після впровадження ІТОП вага тіла у більшості досліджуваних була у межах необхідного. Особливо цей показник близький до необхідного у жіночій експериментальній групі (345,92 ± 0,40 порівняно з першим тестом - 358,63 ± 0,41). Динаміка двох тестів у експериментальній та контрольній групах: “індекс Брока” та “норма ваги за Г абсом” представлені у таблицях 3 та 4.
Таблиця 3.
Динаміка показників ваго-зростового індексу Брока у експериментальній та контрольній групах
досліджуваних
І тест ІІ тест
Стать К.гр. п= 85 ч. п=125 ж. Е.гр. п= 84 ч. п= 122 ж. Р К.гр. п= 73 ч. п=116 ж. Е.гр. п= 75 ч. п= 103 ж. Р
X ± а X ± а X ± а X ± а
Ч. 70,42±8,26 70,61±8,42 0,02 > 0,05 70,81±8,05 70,42±7,85 0,03 > 0,05
Ж. 63,83±5,05 63,42±5,28 0,06 > 0,05 63,62±4,85 63,61±4,66 0,01 < 0,05
Таблиця 4.
Динаміка показників норми ваги за Габсому експериментальній та контрольній групах
досліджуваних
Стать І тест Р ІІ тест Р
К.гр. п= 85 ч. п=125 ж. Е.гр. п= 84 ч. п= 122 ж. К.гр. п= 73 ч. п=116 ж. Е.гр. п= 75 ч. п= 103 ж.
X ± а X ± а X ± а X ± а
Ч. 75,32±4,84 75,52±6,6 0,02 > 0,05 75,62±4,8 75,35±4,6 0,04 > 0,05
Ж. 66,01±3,6 65,75±1,2 0,07 > 0,05 65,92±3,5 65,91±0,8 0,01 > 0,05
У зв’язку з проведеними заходами для корекції зросто-вагових показників студентів, метою нашого спостереження було дослідити ефективність цієї роботи при виконанні деяких державних тестів.
Державна система тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення У країни є основою нормативних вимог до фізичної підготовленості населення, як критерію фізичного здоров’я, життєдіяльності, здатності до високопродуктивно їпраці та захисту Батьківщини. Основною метою державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення України є стимулювання та подальший розвиток фізичної культури серед усіх груп і категорій населення для забезпечення його здоров’я. Завдання державних тестів і нормативів оцінки фізичної підготовленості населення У країни є обов’язковим і для студентів вузів[4,5].
У ланцюзі державних тестів за фізичними якостями певне місце займає показник спритності. За динамікою цього показника можна в певній мірі судити про стан фізичної підготовленості студентів на всіх етапах дослідження Зміна показника тесту на спритність при проведенні експерименту представлена на таблиці 5.
Таблиця 5.
Зміна показника тесту на спритність
Стать Човниковий біг 4х9 (бали)
І тест її тест
К.гр. n= 85 ч. n=125 ж. Е.гр. n= 84 ч. n= 122 ж. t P К.гр. n= 73 ч. n=116 ж. Е.гр. n= 75 ч. n= 103 ж. t P
X ± S X ± S X ± S X ± S
Ч. 2,16 і 0,51 2,17 і 1,08 0,08 > 0,05 3,12 і 1,08 5,26 і 0,51 15,37 < 0,05
Ж. 2,34 і 0,53 2,28 і 1,04 0,55 > 0,05 2,15 і 0,61 5,12 і 1,08 25,29 < 0,05
У експериментальній групі досліджуваних цей показник у баловому вираженні зріс: у чоловіків: з 2,17 ± 1,08 балів до 5,26 ± 0,51 (56,09%) при Р<0,05; у жінок з 2,28 ± 1,04 до 5,12±1,08 балів (57,13%) при Р < ,05. Динаміка змін показників тесту на спритність представлена на рис.1.
Г рафічний аналіз показує збільшення показників цього тесту у експериментальній групі.
Вихідний І курс II курс Ill курс IV курс V курс
рівень
Рис. Динаміка показника тесту на спритність.
Висновки.
1. Досліджений теоретичний та практичний матеріал з самостійного оздоровчого тренування студентів проведене анкетування а також, контент-аналіз спеціальних та наукових видань дозволили скласти уявлення про необхідний оптимальний зміст індивідуальної тренувально-оздоровчої програми для самостійного використання студентами, яка була розроблена і впроваджена в процес фізичного виховання вищого педагогічного навчального закладу.
2. Результати анкетування показали виникнення складностей у студентів при необхідності корекції зросто-вагових показників для покращення показників фізичної підготовленості при проведенні самостійного оздоровчого тренування
3. 3. Введення в рамках фізичного виховання у вузі спецкурсу „Індивідуальна тренувально-
оздоровча робота” для навчання студентів крім іншого, навичкам корекції зросто-вагових показників може суттєво удосконалитипроцес самостійного оздоровчого тренування
4. Проведене експериментальне дослідження дає можливість стверджувати, що при самостійному оздоровчому тренуванні студентів педвузу корекція зросто-вагових показників може позитивно впливати на покращення показників фізичної підготовленості, проведених за державними тестами.
Подальші дослідження будуть пов’язані з більш детальним вивченням можливостей побудови
раціонального харчування студентів під час навчання у педвузі при проведенні ними самостійного
оздоровчоготренування
Література
1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-метод посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 204 с.
2. Булич Е.Г., Муравов І.В. Валеологія Теоретичні основи валеології: Навч посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 224 с.
3. Воробьев Р.И. Питание и здоровье. - М.: Медицина, 1990. - 160 с.
4. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України: Постанови
Кабінету Міністрів України від 15 січня 1996 року.- 22с.
5. Закон України „Про фізичну культуру і спорт”’ // Перелік документів що регламентують організацію навчально-виховного процесу і пізнавальної роботи з фізичного виховання у вищих навчальних закладах освіти І, ІІ, ІІІ та IV рівнів акредитації. - К., 1999. - С. 3-4.
6. Канішевський С.М. Науково-методичні та організаційні основи фізичного самовдосконалення студенства - К.: ІЗМН, 1997. - 270 с.
7. Карпман В.Л. Тестирование в спортивной медицине. - М.: ФиС, 1988. - 207 с.
8. Конышев В. Кому что есть? - М: ФиС, 1998. - 224 с.
9. Мельникова М.М., Косованова Л.В. Основы рационального питания: Учебно-методическое
пособие. - Новосибирск 2000. - 103 с.
10. Павлоцкая Л.Ф.,Дуденко Н.В.,Эйдельман М.М. Физиология питания.-М.: Высш. шк., 1989.368 с.
11. Шаталова Г.С. Здоровье человека и целебное питание.-Ростов н/Д:издво «Феникс», 2000. -384 с.
Надійшла до редакції 24.03.2008 р.
