CC BY
60Травматизм в частинах навчально-тренувальних занять зі східних одноборств, %
Локалізація травм Питома вага травм Частини заняття
Підготовча Основна Заключна
Г олова та шия 9,5 1,8 98,2 -
Верхні кінцівки 26,5 9,2 85,6 5,2
Тулуб 11,8 7,4 92,6 -
Нижні кінцівки 52,2 13,6 83,1 3,3
Всього 10,6 86,3 3,1
Таблиця 2
Види травм в процесі підготовки у східних одноборствах, %
Локалізація травм Питома вага видів травм
Садна Розсічення Розтягнення Забої Розриви Переломи
Г олова та шия 9,1 43,6 7,3 40,0 - -
Верхні кінцівки 18,3 2,6 18,3 60,2 0,6 -
Тулуб 19,1 - 4,4 76,5 - -
Нижні кінцівки 16,2 0,3 17,5 65,7 - 0,3
Всього 16,4 5,0 15,2 63,0 0,2 0,2
Таблиця 3
Суб ’єктивна оцінка причин травматизму в процесі підготовки у східних одноборствах, %
Локалізація травм Причини травм
Недоліки фізичної підготовленості Недоліки технічної підготовленості Недоліки психічної підготовленості Недоліки матеріально-технічного забезпечення
Г олова та шия 12,7 70,9 3,7 12,7
Верхні кінцівки 38,6 54,9 1,3 5,2
Тулуб 35,3 61,7 1,5 1,5
Нижні кінцівки 33,1 53,0 5,6 8,3
Всього 32,9 56,2 3,8 7,1
Перспективи подальших досліджень пов’язані із визначенням засобів і методів запобігання травматизму в східних одноборствах з використанням ударної техніки.
Література
1. Башкиров В.Ф. Причины травм и их профилактика // Теория и практика физической культуры. - М: 1989. № 9. -С.33-34.
2. Вачев С. Порівняльний аналіз травматизму в боксі і східних одноборствах // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Вип. 7. - Львів: НВФ „Українські технології”, 2003. - Том 3. - С. 251- 254.
3. Поплавська Л.І. Проблема травматизму у боксі та шляхи його профілактики // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Збірка наукових праць. - Харків, 2001. №18. - С.3-6.
4. Рычко В.И. Тайландский бокс Муэй Тай. Теоретические аспекты. - Одесса,2002.-С.76-87.
5. Танюшкин А., Фомин В. Карате кёкусинкай. Ступени мастерства // Спортивная жизнь России.-1992.-№1-8.
6. Черный В.Г Основы профилактики травм при занятиях боксом // Лекция для студентов и слушателей факультета усовершенствования. - Москва,1980. - С.8-17.
7. Черный В.Г. Этиология травм в боксе // Олимпийский бокс сегодня: Тезисы докладов международного научного симпозиума. - Москва,1989. - С.17-18.
Надійшла до редакції 21.11.2007р.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ОРИГІНАЛЬНОЇ МЕТОДИКИ ПОКРАЩЕННЯ ПОКАЗНИКІВ СИЛИ ТА ГНУЧКОСТІ ПРИ САМОСТІЙНОМУ ОЗДОРОВЧОМУ ТРЕНУВАННІ СТУДЕНТІВ
Верблюдов І.Б., Лоза Т.О.
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка
Анотація. У роботі висвітлюються дані проведеного педагогічного експерименту, які свідчать про те, що реалізація розроблених методик використання силових вправ з обтяженнями та спеціальних вправ для розвитку гнучкості в оп-тимізованій тренувально-оздоровчій програмі сприяли підвищенню рівня силової підготовки та гнучкості студентів. Ключові слова: індивідуальна, оздоровча, програма, студенти педагогічних вузів, оптимізація.
Аннотация. Верблюдов И.Б., Лоза Т.А. Экспериментальная проверка оригинальной методики улучшения показателей силы и гибкости при самостоятельной оздоровительной тренировке студентов. В работе освещаются данные проведенного педагогического эксперимента, которые свидетельствуют о том, что реализация разработанных методик использования силовых упражнений с отягощениями и специальных упражнений для развития гибкости в оптимизированной тренировочно-оздоровительной программе способствовала повышению уровня силовой подготовки и гибкости студентов.
Ключевые слова: индивидуальная; оздоровительная; программа; студенты педагогических вузов; оптимизация. Annotation. Verbludov I.B., Loza T.A. Experimental check of an original technique of improvement of parameters of force and flexibility at independent improving training students. Scientific novelty of obtained results: the received data on the maintenance and the technique of the fulfillment of the optimum health-improving programme which directly and indirectly influences the positive results of the solved problem national health. The specificity of a training component at a formation of a health-improving programme is revealed.
Key words: individual; health-improving programme; the students of pedagogical high schools; optimization.
Вступ.
Історико-філософський аналіз проблеми характеризує фізичне виховання, перш за все, як педагогічний процес, який покликаний вирішувати основні задачі: зміцнення здоров’я, розвиток фізичних якостей, а також, передачі спеціальної системи знань для осмисленого застосування засобів та методик індивідуального фізичного виховання. Але не завжди, як показує практика, ці положення виконуються позитивно. У багатьох випадках це пов’язано з неефективним застосуванням самостійного оздоровчого тренування. У новітній час, у зв’язку з впровадженням у навчальний процес вищих навчальних закладів Болонської системи потребується удосконалення цього виду діяльності студентів [2].
Одним із найважливіших факторів оздоровлення, основою покращення соматичного здоров’я та умовою формування здорового способу життя вважається оптимальна рухова активність [4].
Гітерохронність розвитку зумовлює рухову активність як універсальний фактор починаючи з ранніх етапів онтогенезу, який поступово збільшує адаптаційні ресурси організму і його робочі можливості. В межах допустимого діапазону вона створює основу, яка необхідна для оптимуму існування організму в умовах зовнішнього середовища. При відсутності адекватної рухової діяльності відбувається обмеження обмінних процесів, що викликає цілий комплекс морфо-функціональних та біохімічних змін у всіх органах і системах. Обмежена рухова активність у новітній час є однією з головних причин низки важких хронічних захворювань внутрішніх органів, порушення обміну речовин, погіршення психічного стану[8]. При цьому серед причин, які викликають негативні зміни у соматичному здоров’ї велика кількість дослідників також називають емоційні стреси, вплив на організм різних отрут і токсичних сполук, нестача у харчуванні мікроелементів та вітамінів та інше. Велику роль у спричиненні захворювань ряд авторів приділяють негативній дії бактерій, вірусів, грибкових та найпростіших організмів, збудників інфекційних, а потім і багатьох неінфекційних хвороб.
На рівні метаболізму організм - це біологічна субстанція, яка забезпечує життя за рахунок взаємодії маси хімічних процесів. Основу цього складають гени. У них спадковість, керування поточною життєдіяльністю. Організм людини пристосовується до будь-яких умов. Механізм пристосування - тренування та дет-ренування. Функції клітини визначаються генами та
тренуванням. Змінність характеристик клітини пов’язана, більш за все, з тренуванням. У результаті вправ клітини тренуються, у них збільшується маса функціонального білка[1]. Якщо функція без напруги, структурна одиниця клітини працює незадовільно. Запитів у регулюючі системи мало, розпад перевищує швидкість синтезу, і кількість білка зменшується. Так іде процес атрофії. Але, якщо клітина починає напружено працювати, то кількість запитів у центр на білок буде зростати. В цьому разі синтез буде випереджати розпад. Маса білка збільшиться і, відповідно, підвищується функція. Тренування та детрену-вання - універсальні процеси у будь-яких клітинах -м’язових, нервових, залозних та інших. Таким чином, кількість здоров’я (або ризик захворювання) можна виміряти діапазоном навантажень, тобто тренуванням. Важливим у цьому є і кількісний підбір навантаження, тобто, характер вправ та кількість навантаження повинні бути оптимізовані.
Тренуванням досягаються резервні потужності для нормального функціонування всіх систем організму.
Але проблемою є те, що у теорії оздоровчого тренування критерії визначення оптимального набору засобів у індивідуальних тренувально-оздоровчих програмах (ІТОП) достатньо не уніфіковані. Запропоновані ІТОП переважно однобічні і складні для практичного використання у індивідуальній фізкультурній роботі, а також не містять універсальних методик впливу на основні фізичні якості індивіду [5,7].
Наведене свідчить, що дослідження оптимізо-ваного варіанту ІТОП для самостійного використання, а також, удосконалення оригінальних методик застосування всіх засобів ІТОП є актуальним.
ІТОП - це щоденні заходи, які сприяють гармонізації та вдосконаленню психофізичних процесів організму людини і охоплюють широкий спектр заходів: оптимальний руховий режим, регулювання ваги тіла, складання раціонального харчового раціону, загартування, очисні заходи, психорегуляцію, самомасаж та ін.
Найважливішими умовами в оволодінні методами ІТОП є вміння регулювати процес дихання, м’язовий тонус, роботу внутрішніх органів, взаємодію психофізіологічних процесів організму та інше.. Зміна напруження і розслаблення м’язів у поєднанні із спеціальними вправами різного напрямку справляє регулярний вплив і на гладкі м’язи внутрішніх органів, у тому числі й судинної системи.
Значне місце в ІТОП займають вправи для покращення показників сили та гнучкості.
Робота виконана за планом НДР кафедри ТМФК інституту фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашого дослідження була експериментальна перевірка оригінальних методик застосування вправ для покращення показників сили та гнучкості студентів вищого педагогічного навчального закладу (ВПНЗ) при виконанні ІТОП.
Результати дослідження.
Для самостійного використання у ІТОП вправ силового спрямування нами запропоновані вправи з власною вагою та вправи з обтяженням. В даній роботі нами висвітлена методика застосування вправ з обтяженнями.
Від якості і рівня м’язового напруження багато в чому залежить потреба організму в кисні, а під дією релаксації знижується потік імпульсації від м’язів, зв’язок і суглобів у центральну нервову систему. У результаті перехід від напруження м’язів до релаксації і знову до напруження сприятиме своєрідній гімнастиці нервових процесів, зокрема вегетативної нервової системи. Запропонована нами методика застосування силових вправ і оптимальних короткочасних затримок дихання після вдиху, а іноді і на висоті вдиху, підвищує стійкість організму до кисневої заборгованості, що благотворно впливає на ферментні системи, на кровопостачання серця і мозку. Методика використання системи вправ, яка запропонована нами, підвищує можливості організму як у розвитку фізичних якостей, так і в тренуванні внутрішніх систем. Це сприяє гармонізації протікання психофізичних процесів організму.
Оптимізуючи м’язову працю у ІТОП ми враховували те, що ступінь участі різних видів мотонейронів у м’язових скороченнях залежить від характеру та інтенсивності виконуваного навантаження. Також виконання силових вправ з обтяженнями сприяє гармонізації певних фізіологічних процесів організму: регулюється артеріальний тиск, активізуються кровоносні судини і капілярна сітка, поліпшується забезпечення організму киснем, урівноважуються нервові процеси та інше.
При оптимізації ІТОП нами використаний також модуль гнучкісно-тонізуючих вправ. В них були застосовані як динамічні вправи, так і ізометричні. Для цього модулю вправ властиве те, що функціональне напруження мускулатури досягається внаслідок статично-силового (ізометричного) скорочення діючих, і за рахунок сильного розтягу протидіючих м’язів і зв’язок. Цей розтяг досягає максимальної межі, що, в свою чергу, спричиняє сильне подразнення пропріорецепторів у м’язах, сухожиллях і суглобових зв’язках. Утворюється значна пропріоцеп-тивна аферентація до центральної нервової системи, в першу чергу, до кори головного мозку. Одночасно ця пропріоцептивна імпульсація досягає вегетативних центрів у гіпоталамусі, посилюючи таким чином діяльність життєвоважливих органів і тонізуючи психофізіологічні процеси організму.
Одним із важливих положень цього модулю був також активний вплив на суглоби. Особливо це важливо для збереження здорового стану хребтового стовпа. Хребтовий стовп є основою для утримання усіх життєво важливих органів на своїх місцях. Вони розташовані уздовж хребта і підтримуються ним, протидіючи силі тяжіння. Патологія хребтового стовпа призводить до виникнення цілої низки захворювань внутрішніх органів. Це потребує регулярного позитивного впливу на стан хребтового стовпа.
При виконанні ІТОП поряд з гімнастичними вправами ми застосували у цьому модулі реалак-саційні пози з системи йогів. На таблиці 1 наводиться повний перелік застосованих нами гнучкісно-тонізу-ючих вправ.
Методика виконання гнучкісно-тонізуючих
вправ:
- Увесь комплекс вправ виконується щодня. (Найкращий час виконання, рекомендований нами -10:00 - 12:00 год. або 17:00 - 19:00 год).
- Вправи виконуються до відчуття легкого болю у навантажуваних частинах тіла.
- Паузи тримаються до відчуття легкої втоми.
Для виконання вправ силового напрямку із
суб ’єктивним дозуванням ваги обтяжень нами запропонований комплекс вправ з розбірними гантелями. Набір вправ і методика виконання, враховуючи самостійність їх виконання, певним чином були регламентовані. На таблиці 2 приведені описи вправ з обтяженням, напрямок фізіологічної дії та методика застосування.
Методика виконання вправ силового напрямку з обтяженням.
1. Вправи виконуються тричі на тиждень (понеділок, середа, п’ятниця).
2. Вправи виконуються у три підходи по три повтори.
3. Поступово підвищується вага обтяження (200-500 г) по мірі адаптації до навантаження (раз у тиждень).
4. Для кожної м’язової групи поступово підбирається така вага обтяження, з якою вправа виконується із знач -ним напруженням (відчувається суб ’єктивно).
Порівняння змін силових показників та гнучкості проводилось по аналізу результатів проведення державних тестів на силу та гнучкість. Результати наведені у таблицях 3,4 і на рисунках 1,2.
Наведені дані показують зміну показника тесту на силу при першому і останньому тестуванні у чоловіків експериментальної групи з 3,16 ± 0,18 до 10,11 ± 4,28 балів (73,41%) Р < 0,05; у жінок експериментальної групи з 1,53 ± 0,51 до 8,06 ± 3,54 балів (80,52%) Р < 0,05. У контрольних групах досліджуваних зміни склали відповідно у чоловіків 2,13% (Р < 0,05), у жінок - 2,79% (Р < 0,05).
Позитивні якісні зміни при проведенні експерименту відбулися також у показниках гнучкості експериментальної групи. Про це свідчать дані, наведені у табл.4 та рис. 2.
Як видно з таблиці, показник з цього тесту у експериментальній групі змінився: у чоловіків з 1,56 ±
0,54 до 5,16 ± 1,57 балів (31,07%) при Р < 0,05; у жінок з 3,85 ± 1,02 до 10,12 ± 2,52 балів (57,35%) при Р < 0,05.
Як видно з представлених результатів експерименту, студенти експериментальної групи мали перевагу у прирості силових показників та гнучкості. Особливо різниця динаміки показника тесту на силу у експериментальній та контрольній групах має виражений характер в період з ІІ по ІІІ курси. Ми пов’язуємо це з активізацією дії мотиваційних заходів у цей період. Цей вид діяльності у оптимізованій ІТОП буде складати предмет наших досліджень в подальшому.
Гнучкісно-тонізуючі вправи у оптимізованій ІТОП
№ пп Опис вправи Фізіологічна дія
1 2 3
1 Сидячи на п’ятках, активне згинання та розгинання рук у променезап’ясних суглобах. Підвищення рухливості фалангів пальців та променезап’ясних суглобів.
2 Сидячи, активні кругові рухи у гомілкоступневому суглобі кожної ноги .Стоячи зігнувшись, опускання п’яток. Сидячи на колінах, відтягування носків. Підвищення рухливості фалангів пальців ніг та у гомілкоступневих суглобах.
3 Стоячи лицем до опори, руки покласти на неї, пружні нахили. Тримаючи мотузку у руках, переведення рук назад-вниз та вперед-вниз. Підвищення рухливості у плечових суглобах.
4 В.п. - стійка ноги нарізно, руки на поясі. Нахили уперед-назад; праворуч-ліворуч, повороти тулубу праворуч-ліворуч; кругові рухи тулубом. Підвищення рухливості хребтового стовпа.
5 Пружні нахили з захватом ніг. Пружні нахили назад. Підвищення рухливості тазостегнових суглобів та хребтового стовпа.
6 В.п. - стійка ноги нарізно. Повний вдих, руки в сторони, видихаючи нахил, опустити руку на стопу, іншу руку підняти догори і дивитись на неї; пауза, випростовуючись, вдих, руки в сторони; опускаємо руку, видих. Те ж, у другий бік. Розтягуються та зміцнюються м’язи ніг та спини; тонізуються органи черевної порожнини, підсилюється перистальтика кишечника.
7 Стоячи, зігнувши руки на колінах, на видиху підтягнути живіт і тримати паузу. У тому ж в.п. декілька разів втягнути та випнути живіт. У тому ж в.п. втягнути живіт, напружити прямі м’язи живота і робити ними кругові рухи в один, потім в інший бік. Тонізує органи очеревини, стимулює кишечник; профілактика запорів, профілактика гінекологічних захворювань.
8 З упору присівши почергове та одночасне випростовування ніг, нахил з захватом ніг. Підвищення рухових можливостей тазостегнових та колінних суглобів.
9 В.п. - основна стійка. Повний вдих, руки догори, видих, руки за голову, нахил із захватом ніг, повторюємо 5-10 разів. Покращує функцію печінки, селезінки, нирок. Дає відпочити серцю, заспокоює нерви. Покращує рухомість хребтового стовпа, оздоровлює його.
10 В.п. - стоячи на колінах, руки на поясі, пружні нахили назад. Підвищення рухливості хребтового стовпа.
11 Стати на коліна нахилом назад взятись за п’яти. Утримувати позу. Стимулює емоційні функції, розвиває гнучкість суглобів і позитивно впливає на волю і самопочуття.
12 Сісти на п’яти. Руки за спиною схрещені. Зробити повний вдих і видихом нахил до торкання лобом підлоги. Тримати паузу. Тонізуються м’язи хребта. Стимулюється діяльність підшлункової залози, печінки, селезінки. Всі органи черевної порожнини нормалізують свою функцію.
13 Сісти між п’ятами. Спираючись на лікті лягти на спину, руки за головою. Тримати паузу. Благодійно впливає на всі м’язи передньої частини стегна, коліна і особливо на зв’язки колінного і кульшового суглобів.
14 Лягти на живіт. Випростовуючи руки, зробити повний вдих і нахил назад, тримати паузу 12 сек. Тонізує глибокі і поверхневі м’язи спини, усуває біль у спині, зміцнює черевні м’ язи. Допомагає швидко ліквідувати різні деформації хребта. Стимулює нервову систему.
15 Лягти на живіт. Захватити ноги у нижній частині гомілки. Зробити прогин і робити перекати на животі. Не затримувати дихання. Стимулює діяльність ендокринних залоз, печінки, нирок, надниркових залоз і підшлункової залози. Сприятливо впливає на щитовидну залозу. Забезпечує нормальну статеву активність.
16 Лягти на живіт, ноги нарізно, руки зігнуті. Випростовуючи руки, прогинаємося, ноги згинаємо, голова наближається до носків. Тримаємо паузу. Мобілізуються різні нервові центри і сплетіння. Тонізує глибокі і поверхневі м’язи спини, усуває біль у спині. Допомагає швидко ліквідувати різні деформації хребта.
17 Лягти на живіт. Руки уздовж тулубу спираються у підлогу. Зробити повний вдих і максимально підняти ноги назад. Тримати паузу. Розтягує всі м’язи-розгиначі. Зміцнюються м’язи і нижні хребці. Активізує діяльність нирок, оздоровлює нерви хребта.
18 В.п. - сід. Пружні нахили, руки вперед. Підвищення рухової активності у кульшових суглобах. Розтягування м’язів задньої поверхні стегон.
19 У положенні “сід” зігнути ліву ногу і поставити ступню як можна ближче до тазу. Виконати 3 повних дихання. Те ж, зігнувши праву ногу. Зміцнення нервової системи.
20 В.п. - сід. Нахил з захватом ніг, пауза 3 сек., повторити 68 разів. Підвищення рухової активності у кульшових суглобах. Розтягування м’язів задньої поверхні стегон.
21 В.п. - сід. Зігнути праву ногу і поставити ступню як можна ближче до тазу. Лівою рукою захватити підкоління лівої ноги. Праву руку завести назад і опустити на підлогу. Виконати 3 повні дихання. Укріплення нервової системи. Покращення роботи органів черевної порожнини. Покращення роботи печінки та нирок.
22 Лягти на спину. Підняти прямі ноги і опустити їх за голову на підлогу. Дихання черевом. Поступово віддаляти носки, колінами торкнутися підлоги, руки перевести за голову. Позитивно впливає на хребці хребта, поліпшується обмін речовин у цій частині тіла. Зміщені хребці стають на місце. Поліпшуються функції статевих залоз. Стимулюється дія підшлункової залози, печінки, нирок, селезінки і надниркових залоз.
23 Лягти на спину. Зробити повний вдих, руки догори. Видих, перевести руки за голову, підйом тулуба і нахил із захватом гомілок. Лягаємо на спину і цикл повторюємо. Стимулює функції внутрішніх органів, має гігієнічне значення, виправляє деформацію хребта, поновлює його еластичність.
24 Сісти, покласти ліву стопу під праве стегно ближче до тазу, праву стопу завести за ліве коліно. Ліву руку розташувати вздовж правої гомілки. Праву руку за спину. Дихати ритмічно. Те ж повторити в інший бік. Сприяє усуненню викривлення хребта, цілюще впливає на внутрішні органи і кульшові суглоби, масує і розвиває всі м’язи хребта, тонізує всі органи поперекової і тазової ділянок. Розробляє суглоби хребта, усуває наслідки вивихів і неправильності постави.
25 В.п. - сід, ноги нарізно. Пружні нахили, до правої, до лівої. Підвищення рухливості у кульшових суглобах.
26 Сидячи, захватити стопу лівої ноги за носок і п’ятку, завести стопу на стегно, коліно опускати до підлоги. Те ж, правою ногою. Тримати паузу. Вихідне положення для дихальних вправ і концентрації уваги. Підвищення рухливості кульшових і колінних суглобів.
27 Сісти із схрещеними ногами, руками захватити носки ніг. Лягти на спину. Прогнутися у грудній частині і ритмічно дихати. Підвищує рухливість шийного і поперекового відділів хребта. Стимулює кровообіг у цих частинах тіла. Оздоровлюються щитовидна і паращитовидна залози.
28 Лягти на спину. Виконати місток із положення лежачи на спині. Підвищує рухливість хребта. Зміцнює поверхневі та глибокі м’язи грудної клітки та крижів, розвиває м’язи хребта, потилиці, плечей, стимулює тонкі кишки.
29 В.п. - широка стійка, ноги нарізно. Зігнути праву ногу, зробити поворот у глибокий випад, поворот, не піднімаючи тазу, змінити положення ніг. Підвищення рухливості кульшових суглобів. Підготовча вправа для шпагатів.
30 Стійка обличчям до опори, правим боком до опори, лівим боком до опори. Махи лівою (правою), в сторону, вперед. Підвищення рухливості кульшових суглобів. Підготовча вправа для шпагатів.
31 В.п. - упор присівши. Шпагат правою (лівою), повздовжній. Підвищення рухливості кульшових суглобів.
32 Лягти на спину. Підняти прямі ноги до горизонтального положення, руками упертись у стегна. Дихання животом, гримати паузу. Те ж, піднявши ноги і руки догори. Поліпшує мозковий крово-обіг, стимулюються залози внутрішньої секреції, стимулюється діяльність щитовидної залози, профілактика та лікування розширення вен ніг.
33 Стати на коліна, покласти складені долоні тильними сторонами на підлогу. Покласти голову лобно-тім’яною частиною на руки. Підтягнути коліна до тулубу. Підвести тулуб і випростати ноги. Стимуляція постачання мозку кров’ю. Очищуються легені. Профілактика та лікування розширення вен ніг.
Опис та методика застосування вправ з обтяженням
№ пп Опис вправ Напрямок фізіологічної дії
1 В.п. - стійка ноги нарізно, гантелі у руках. Згинання та розгинання рук. Активізація обмінних процесів верхніх кінцівок з переважним впливом на двоглаві м’язи.
2 В.п. - стійка ноги нарізно, гантелі у руках, руки догори. Згинання та розгинання рук за голову. Активізація обмінних процесів верхніх кінцівок з переважним впливом на триглаві м’язи.
3 В.п. - стійка ноги нарізно, гантелі у руках. Присіди. У кінці підйому піднятись на носки. Активізація обмінних процесів верхніх кінцівок з переважним впливом на м’язи ніг.
4 В.п. - стійка ноги нарізно, гантелі у руках. Підйом рук догори через сторони. Активізація обмінних процесів верхніх кінцівок з переважним впливом на дельтовидні м’язи.
5 В.п. - стійка ноги нарізно, гантелі у руках. Підйом рук догори. Активізація обмінних процесів верхніх кінцівок з переважним впливом на передню частину дельто-видних м’язів.
6 В.п. - сід, ноги закріплено, гантелі біля плечей. Прогнутись та повернутись у вихідне положення. Активізація обмінних процесів тулуба з переважним впливом на передні м’язи тулубу.
7 В.п. - стійка ноги нарізно, зігнувшись, гантелі у руках. Відведення рук назад. Активізація обмінних процесів тулубу та верхніх кінцівок з переважним впливом на найширші м’язи спини.
8 В.п. - лежачи на спині, гантелі у руках, руки вперед. Розвести руки у сторони і повернутись у в.п. Активізація обмінних процесів верхніх кінцівок та тулубу з переважним впливом на грудні м’язи.
9 В.п. - стоячи зігнувшись, ноги нарізно, гантелі у руках, руки вперед. Випростовуючись, згинаємо руки до грудей і повертаємось у в.п. Активізація обмінних процесів тулубу та верхніх кінцівок з переважним впливом на м’язи спини.
Таблиця 3
Зміна показника тесту на силу
Стать Чоловіки - підтягування на перекладині. (Бали)
Жінки - згинання та розгинання рук в упорі лежачи на підлозі
І тест ІІ тест
К.гр. n= 85 ч. n=125 ж. Е.гр. n= 84 ч. n= 122 ж. t P К.гр. n= 73 ч. n=116 ж. Е.гр. n= 75 ч. n= 103 ж. t P
X ± о X ± о X ± о X ± о
Ч. 3,15 ± 0,21 3,16 ± 0,18 0,33 > 0,05 4,15 ± 1,56 10,11± 4,28 11,12 < 0,05
Ж. 1,56 ± 0,51 1,53 ± 0,51 0,46 > 0,05 2,93 ± 0,81 8,06 ± 3,54 15,10 < 0,05
ш
Вихідний І курс ІІ курс ІІІ курс ІУ курс V курс
рівень
•Експериментальна (Ж.) •Експериментальна (Ч.) •Контрольна (Ж.) •Контрольна (Ч.)
Рис.1. Порівняння змін силових показників.
Зміна показника тесту на гнучкість
Стать Нахил тулуба з положення сидячи (бали)
І тест ІІ тест
К.гр. п= 85 ч. п=125 ж. Е.гр. п= 84 ч. п= 122 ж. 1 Р К.гр. п= 73 ч. п=116 ж. Е.гр. п= 75 ч. п= 103 ж. 1 Р
X ± а X ± а X ± а X ± а
Ч. 1,67 ± 0,51 1,56 ± 0,54 1,35 > 0,05 2,12 ± 1,07 5,16 ± 1,57 13,64 < 0,05
Ж. 3,76 ± 1,08 3,85 ± 1,02 0,67 > 0,05 2,02 ± 1,01 10,12 ± 2,52 31,95 < 0,05
Вихідний І курс ІІ курс ІІІ курс ІУ курс V курс рівень
Рис. 2. Динаміка тесту на гнучкість.
■Експериментальна (Ж.) ■Експериментальна (Ч.) ■Контрольна (Ж.) ■Контрольна (Ч.)
Висновки.
1. Сучасна перебудова навчального процесу вищої школи потребує всебічної активізації самостійної роботи студентів.
2. Самостійне виконання індивідуальної тренувально-оздоровчої програми студентами педагогічного вузу є одним із дієвих факторів покращення їх функціонального стану та рівня фізичної підготовленості.
3. Індивідуальна тренувально-оздоровча програма містить в собі різні види діяльності, які виконуються з певним дозуванням як в добовому ритмі, так і в тижневому мікроциклі. Це стосується також застосування вправ на гнучкість та силових вправ з обтяженнями.
4. Проведений експеримент дає можливість рекомендувати методику застосування вправ на гнучкість та силових вправ з обтяженнями для використання в самостійній тренувально-оздоровчій роботі студентів вищого педагогічного навчального закладу.
Подальші дослідження передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем самостійного оздоровчого тренування студентів.
Література
1. Амосов Н.М. Энциклопедия Амосова. Алгоритм здоровья. Человек и общество. - Донецк: Сталкер, 2002. - 464 с.
2. 2.Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти Ук-раїни в контексті Болонського процесу // Вища освіта України. - 2004. - № 1. - 5-9 с.
3. Антропова Л.В. Теоретические основы формирования готовности учителя к педагогической деятельности в адаптивной школе. Монография. - М.: Изд-во «Прометей» МПГУ, 2002. - 244 с.
4. Апанасенко Г.Л. Валеологические принципы физического воспитания // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. -Рівне: „Принт Хауз”, 2001. - Випуск 2. - С. 106-107.
5. Грибовська І.Б., Данилевич М.В. Оздоровча програма з фізичного виховання для вчителів фізичної культури. // Новітні медико-педагогічні технології зміцнення та збереження здоров’я учнівської молоді: Навч.-метод. посіб. для учителів фіз. культури. - Л.: Українські технології, 2003. - С. 4-14.
6. Жданова О.М., Грибовська І.Б. Методичні рекомендації щодо контролю за рівнем здоров’я учнів і рівнем фізичних навантажень на уроках фізичної культури // Новітні меди-ко-педагогічні технології зміцнення та збереження здоров’я учнівської молоді: Навч.-метод. посіб. для учителів фіз. культури. - Л.: Українські технології, 2003. - С. 33-43.
7. Леко Б.А., Мандрик М.В. Фізичне виховання: Авторська програма для вищих закладів освіти. - Чернівці: ЧНУ, 2003. - 91 с.
8. Мицкан Б.М., Попель С. Нервово-м’язовий апарат і гіпокінезія // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Збірник наукових праць. - Рівне: „Принт Хауз”, 2001. - Випуск 2. - С. 148-151.
9. Мухін В.М. Фізична реабілітація: Підручник для студентів вузів фізичного виховання і спорту. - К.: Олімпійська література, 2000. - 424 с.
Надійшла до редакції 06.11.2007р.
