CC BY
60Засоби і методи гармонійного фізичного розвитку студентів у процесі самостійних занять фізичними вправами
Сичов С.О.
Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут"
Анотації:
Розглянуто організацію процесу самостійних занять фізичними вправами. Розкриваються засоби і методи гармонійного фізичного розвитку студентів. У дослідження приймали участь 56 студентів (експериментальна група 26 студентів; контрольна 30 студентів) І-ІУ курсів. Розроблені рекомендації з використання фізичних вправ для удосконалення самостійної роботи з фізичного виховання. Показано напрямки здійснення самоконтроль за фізичною підготовленістю, рівнем здоров'я, умінням дотримуватися принципів дозування навантажень та оптимальних пульсових режимів.
Ключові слова: засоби, методи, гармонія, фізична культура, цінності, заняття, студенти.
Сычёв С.А. Средства и методы гармонического физического развития студентов в процессе самостоятельных занятий физическими упражнениями. Рассмотрена организация процесса самостоятельных занятий физическими упражнениями. Раскрываются средства и методы гармонического физического развития студентов. В исследовании принимали участие 56 студентов (экспериментальная группа 26 студентов; контрольная - 30 студентов) МУ курсов. Разработаны рекомендации по использованию физических упражнений для совершенствования самостоятельной работы по физическому воспитанию. Показаны направления осуществления самоконтроля за физической подготовленностью, уровнем здоровья, умением придерживаться принципов дозирования нагрузок и оптимальных пульсовых режимов.
средства, методы, гармония, физическая культура, ценности, занятия, студенты.
Sychov S.O. Means and methods of harmonic physical students' development in the process of independent studies of physical exercises. Organization of process of independent employments is considered by physical exercises. Facilities and methods of harmonic physical development of students open up. 56 students (an experimental group is 26 students; control are 30 students) of I-IV of courses took part in research. Developed recommendation on the use of physical exercises for perfection of independent work on physical education. Directions of self-control are rotined after physical preparedness, health level, ability to adhere to principles of dosage of loadings and optimum pulse modes.
means, methods, harmony, physical culture, value, studies, students.
Вступ.
Поряд із широким розвитком і подальшим удосконаленням організаційних форм занять фізичною культурою і спортом у вищих навчальних закладах велике значення мають самостійні заняття фізичними вправами. Сучасні складні умови життя диктують більш високі вимоги до біологічного розвитку студентів за допомогою організованої рухової активності (фізичного тренування), допомагає зосередити всі внутрішні ресурси організму на досягненні поставленої мети, підвищенні фізичної і розумової працездатності, зміцненні здоров’я. Самостійні заняття фізичними вправами рекреативної спрямованості студентів вищих навчальних закладів є не додатковим навантаженням, а розвантаженням нервової системи, що переключає студентів з розумової праці на фізичну. Саме залучення й привчання студентів до самостійних занять фізичними вправами з використанням цінностей фізичної культури є фундаментом гармонійного фізичного розвитку, актуальним і пріоритетним напрямком фізичного виховання студентів у наш час.
Результати аналізу літературних джерел теорії і практики фізичного виховання дають підстави для висновку, що на сучасному етапі найбільш ефективною формою фізичного розвитку особистості студента є самостійні заняття фізичними вправами. Так, на думку А.П.Матвєєва самостійні заняття фізичними вправами це «...єдиний надійний засіб, який забезпечує збереження задовільного фізичного стану людини.» [5]. В.П.Лук’яненко вважаючи, що орієнтація на самостійні заняття «дозволить з найменшими матеріальними витратами й без значного загострення проблеми кадрового забезпечення найбільш ефективно вирішувати завдання індивідуалізації занять фізичними вправами» [4].
© Сичов С.О. , 2010
Науковими дослідженнями багатьох авторів доведено, що систематичні заняття фізичними вправами підвищують нервово-психічну стійкість до емоційних стресів, підтримують розумову працездатність на оптимальному рівні, сприяють гармонійному фізичному розвитку та підвищенню академічної успішності студентів [1, 2, 6, 7].
Проте обов’язкових навчальних занять фізичними вправами недостатньо для підвищення фізичного стану, особистісного розвитку, покращення здоров’я та прилучення студентської молоді до цінностей фізичної культури. Тому гостро постає проблема прилучення студентської молоді до самостійних занять фізичними вправами у процесі навчання у вищому навчальному закладі.
Тема дослідження є складовою науково-дослідної роботи лабораторії фізичного розвитку Інституту проблем виховання АПН України, дослідження виконано в рамках наукової теми: «Організаційно-методичні основи фізичного виховання студентів у вищих навчальних закладах», державний реєстраційний номер 0107Ш00271, що здійснювалось на кафедрі теорії та методики фізичного виховання Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета роботи полягає в удосконаленні засобів і методів гармонійного фізичного розвитку студентів у процесі самостійних занять фізичними вправами. Рекомендації до самостійних занять фізичними вправами з використанням цінностей фізичної культури і застосуванням їх у повсякденному житті.
В дослідженні було використано такі методи: аналіз літературних джерел, анкетування, тестування, експеримент.
Об’єктом дослідження були 56 студентів
(експериментальна група 26 студентів; контрольна 30 студентів) І-ГУ курсів денного навчання Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».
Результати дослідження.
У експериментальному Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут» самостійні заняття розглядалися як логічне продовження обов’язкових навчальних занять з фізичного виховання та спортивного вдосконалення. Ці заняття мали давні традиції й були важливою формою навчально-виховної роботи в університеті (рис 1).
Під час рекомендацій для організації і проведення самостійних занять студентів враховувалися зафіксовані в констатуючій частині експерименту причини, що перешкоджають прилученню студентської молоді до цінностей фізичної культури. Виходячи з цього, були визначені такі основні напрямки удосконалення самостійної роботи в експериментальній групі: теоретичне і методичне забезпечення самостійних занять фізичною культурою і спортом; комплексний розвиток провідних функціональних систем і фізичних якостей організму студентів; залучення студентів до самостійних занять фізичними вправами; участь в організації і проведені спортивно-масових і оздоровчих заходах.
Рекомендації щодо гармонійного фізичного розвитку студентів у процесі самостійних занять фізичними вправами включали методичне забезпечення виконання фізичних вправ, засоби самоконтролю за динамікою фізичної підготовленості та рівнем здоров’я, форми і методи самостійних занять, оперативні прийоми самооцінки ефективності цих занять, і їхнього впливу на підвищення рівня фізичного розвитку і рухової підготовленості. Подані в рекомендаціях критерії дозволяли студентам будь-коли визначити, як співвідносяться показані ними результати з навчальними і контрольними нормативами, чи рівномірно розвивається в них сила, швидкість, витривалість та інші необхідні фізичні якості.
Реалізація змісту самостійних занять фізичними вправами передбачала навчання студентів методиці самоконтролю за своїм психофізичним станом, рівнем здоров’я і фізичною підготовленістю. Уся система самоконтролю будувалася на основі використання простих і доступних тестів , іспитів і прийомів, які фіксувалися у щоденнику самоконтролю. У процесі реалізації заходів щодо навчання студентів методиці самоконтролю також вирішувалися завдання підвищення самосвідомості при вивченні свого організму, визначення енергетичних витрат на ті чи інші фізичні вправи, уміння об’єктивно оцінювати самопочуття і працездатність.
Доцільність використання щоденника самоконтролю в процесі експериментальної роботи полягала в отриманні достовірної комплексної інформації і об’єктивної оцінки на всіх етапах самостійних занять студентів. Це давало можливість при виконанні самостійних занять фізичними вправами дотримуватись принципів дозування навантажень, а також відповідно до рекомендацій Л.Я.Іващенко і Н.П.Страпко [3] дотримуватись оптимальних пульсових режимів під час їх проведення (див. табл. 1).
Важливим етапом прилучення студентської молоді до цінностей фізичної культури було впровадження програми самостійних занять фізичними вправами, яка передбачала введення оптимального рухового режиму для кожного студента. Рекомендований режим був необхідний для того, щоб доповнити обов’язкові навчальні заняття з фізичного виховання і компенсувати відсутню частину природного рухового навантаження, яке повинні одержувати студенти протягом дня. Реалізуючи на практиці руховий режим, студенти користувалися розробленими для експериментальної групи рекомендаціями, які містять поради щодо проведення ранкової гігієнічної гімнастики, загартування, фізкультурних пауз під час самопідготовки, прогулянок на свіжому повітрі, походів вихідного дня і занять фізичними вправами на розвиток сили, швидкості, витривалості й гнучкості.
Таблиця 1
Пульсові режими для самостійних занять фізичними вправами
Стать Гранично допустимий Для відновлюючи навантажень Для навантажень тренувального характеру
10 хв. 20 хв. 30 хв. 40 хв. 50 хв. 60 хв.
Жінки 202 120 177 167 157 147 137 127
Чоловіки 202 130 180 172 162 152 142 132
Одною з основних форм прилучення студентської молоді до цінностей фізичної культури були самостійні заняття фізичними вправами. У експериментальній групі рекомендувалося проводити самостійні тренувальні заняття за принципом комплексної спрямованості. Тобто на розвиток фізичних якостей, зміцнення здоров’я, підвищення загальної працездатності. Самостійні заняття включали фізичні вправи з різних видів спорту, а саме: тривалий не інтенсивний біг, спортивні ігри, вправи на удосконалення координаційних здібностей і силових показників. Паралельно вирішувалися завдання розвитку основних фізичних якостей з урахуванням тижневого рухового режиму, стану здоров’я, фізичної підготовленості й особливостей життєдіяльності студента. Експериментальна програма самостійних занять фізичними вправами передбачала три варіанти рекомендацій щодо гармонійного розвитку студентів.
Перший варіант рекомендацій передбачав використання фізичних вправ переважно циклічного характеру, які проводяться неперервним методом протягом 10-30 хвилин з потужністю 60-70 % від максимальної інтенсивності. Для розвитку загальної витривалості ми пропонували найрізноманітніші фізичні вправи та їх комплекси, що відповідають таким вимогам: відносно проста техніка виконання; активне функціонування переважної більшості скелетних м’язів; можливість дозування та регулювання тренувального навантаження. Найбільш оптимальним методом розвитку витривалості у студентів був інтервальний метод, через низький рівень фізичного стану і здоров’я студентів. Тому ми пропонували пробігання 600-метрових відрізків 2-5 разів з інтервалами 2 хв., інтенсивністю навантаження 50-60 % від максимального споживання кисню, темп 2,5-3 хвилини. При визначенні бігового навантаження кожний студент ураховував свої можливості і фізичну підготовленість. Для різних рівнів фізичної підготовленості рекомендувалися різні тренувальні засоби: початківцям - легкий рівномірний біг від 20 до 30 хв. при пульсі 120-130 ударів за хвилину; студентам спортсменам тривалий рівномірний біг від 60 до 120 хв. при пульсі 132-144 ударів за хвилину, тренування проводилось раз на тиждень; добре підготовленим бігунам - кросовий біг від 30 до 90 хвилин при пульсі 144-156 ударів за хвилину, тренування проводилось 1-2 рази на тиждень.
Другий варіант рекомендацій самостійних занять фізичними вправами передбачав використання швидкісно-силових і силових вправ. Першочергова роль у гармонійному фізичному розвитку студентів належить силовим вправам, які формують не тільки
рухи тіла, але й виробництво енергії. Для експериментальних груп ми рекомендували застосування навантажень з обтяженням 30-50 % від максимального, яке сприяло значному підвищенню силових можливостей до 18 %. Тренування студентів з навантаженням 70-90 % від максимального сприяли нарощуванню м’язової маси, значно поліпшували силові якості та удосконалювали пропорції тіла. Так, для збільшення м’язової сили студентів з низьким рівнем фізичного розвитку рекомендувалось виконувати атлетичні вправи в 5-6 підходах, величина обтяження 65-75 % від максимальної ваги, кожна вправа повторюється 6-8 разів, тривалість відпочинку між підходами 2-3 хв., вправи виконуються в середньому темпі [8] .
Студентам з середнім рівнем фізичного розвитку ми рекомендували для самостійного виконання атлетичних вправ з величиною обтяження 75-85 % від максимальної ваги у 4-5 підходах з 4-6 повтореннями в середньому темпі і тривалістю відпочинку 1,5-2,5 хв. [8] .
Для студентів з високим рівнем фізичного розвитку методика розвитку сили дещо відрізняється від попередніх рівнів. Так, збільшується величина обтяжень до 85-95 % від максимальної ваги, кількість підходів і повторень зменшується до 3-4 разів і відповідно до 1-3 разів. Атлетичні вправи рекомендується виконувати у середньому темпі з тривалістю перерв між підходами 1-2 хвилини. В свою чергу між підходами необхідно виконувати вправи на розслаблення м’язів та відновлення дихання [8] .
У третьому варіанті рекомендацій щодо гармонійного фізичного розвитку студентів у процесі самостійних занять ми використовували комплексний підхід, який передбачав поєднання різноманітних фізичних вправ і навантажень. Таке поєднання залучало до роботи як можна більше м’язів, що забезпечувало удосконалення органів і систем студентів та всебічний фізичний розвиток. Застосування третього варіанту рекомендацій самостійних занять дозволяло студентам протягом досить тривалого часу виконувати різноманітні вправи, змінювати навантаження, раціонально чергувати навантаження і відпочинок.
Висновки.
Реалізація на практиці рекомендацій щодо гармонійного фізичного розвитку студентів у процесі самостійних занять фізичними вправами сприяло самовихованню, самовдосконаленню, підвищенню відповідальності за свою фізичну підготовленість, сформувало у студентів необхідні уміння і навички регулярно займатися фізичними вправами, покращило здоров’я.
Регулярні й правильно дозовані фізичні вправи в експериментальній групі розширили функціональні й адаптаційні можливості серцево-судинної, дихальної, нервово-м’язової й інших систем. Це підтвердило і експериментальне дослідження щодо прилучення студентської молоді до цінностей фізичної культури в процесі самостійних занять. Так, в експериментальній групі високий рівень мали 38,5 % студентів; середній 42,3 %; низький 19,2 % студентів. В контрольній групі ці показники були значно скромніші: високий рівень мали 26,7 % студентів; середній 40,0 %; низький рівень 33,3 % студентів.
Виконання рекомендацій самостійних занять фізичними вправами дало можливість студентам усвідомити необхідність регулярних занять гігієнічною гімнастикою, загартовуючими процедурами та самодіяльними формами занять фізичною культурою і спортом.
Перспективи подальших досліджень у даному напрямку будуть спрямовані на розробку рекомендацій для самостійних занять фізичними вправами, що підвищують у студентів стабільний психофізичний стан до впливу негативних факторів.
Література
1. Виленский М.Я. Физическое воспитание в целостной системе профессиональной готовности выпускника высшей школы / М.Я.Виленский // Здоровый образ жизни и физическая культура студентов: Социологические аспекты. - Москва-Харьков, 1990.
- № 1. - С.65-70.
2. Волков В.Л. Основи теорії та методики фізичної підготовки студентської молоді : [навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів]. - / В.Л.Волков. - К.: Освіта України, 2008.
- 256 с.
3. Иващенко Л.Я. Самостоятельные занятия физическими упражнениями / Л.Я.Иващенко, Н.П.Страпко. - К.: Здоров’я, 1988. -160 с.
4. Лукьяненко В.П. Состояние и перспективы совершенствования физического воспитания школьников в свете современных концептуальных подходов / В.П.Лукьяненко // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 1999. - № 1-2. С. 18-25.
5. Матвеев А.П. Концепция образовательной программы «Физическая культура» для средней общеобразовательной школы / А.П.Матвеев // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 1996. - № 1. - С. 3-7.
6. Канишевский С.М. Научно-методические и организационные основы физического самосовершенствования студенчества / С.М.Канишевский. - К.: ИЗМН, 1999. - 270 с.
7. Куделко В.Е. Аналіз соціально-педагогічних основ формування потреб в самостійних заняттях фізичного культурою у студентів / В.Е.Куделко, С.В.Королінська // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. -2006. - № 12. - С. 117-120.
8. Основи силових видів спорту та единоборств: [навчальний посібник] / С.О.Сичов, Ю.А.Попадюха. - К.: ІВЦ, Видавництво «Політехніка», 2007. - 156 с.
Надійшла до редакції 14.04.2010р.
Сичов Сергій Олександрович [email protected]
