CC BY
30
4. Найбшьш прогностично несприятливою кому IM, що супроводжуеться стiйкою систоль для формування хронiчноï серцево1 недостат- чною дисфункцiею ЛШ серця. ностi е Мт-регурптащя II-III ступеня при тяж-
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Алехин М.Н., Седов В.П. Допплер-эхокардио-графия: (Учеб. пособие).-М., 1996.- 80 с.
2. Волосовець О.П. Сучасш досягнення та проб-леми дитячо! кардюревматолопчно! служби Укра!ни // Здоровье ребенка.-2006.-.№1.-С.9-14.
3. Воробьев А.С., Бутаев Т.Д. Клиническая эхо-кардиография у детей и подростков: Руководство для врачей.- СПб.: Спец. лит., 1999.- 423 с.
4. Кулшова Г.В. Порушення кардюгемодинашки у дггей з неревматичним мюкардитом // Педiатрiя, акушерство та пнеколопя.-2005.-№°4.-С.27-30.
5. Минцер О.П., Уваров Б.Н., Власов В.В. Методы обработки медицинской информации.- К.: Вища шк., 1990.- 320 с.
6. Миокардит и дилятационная кардиомиопатия у детей раннего возраста / Е.Н.Басаргина, А.П.Иванов, Н.Р.Белова и др. // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии.-2004.-№3.-С.26-31.
7. Особенности течения и результаты лечения неревматических миокардитов у детей раннего воз-
pacra/ CepÖHH B.H., EacapruHa E.H., HBaHoB A.n. h gp. // Hu^eropog. Meg. ®ypH. - 2001.-N°2.-C.65-68.
8. CMepraicrb ra iHBamgmcrb Hace^eHHa BHa-c^igoK cepцeвo-cуgннннх ra cyguHH0-M03K0Bux 3axBo-pMBaHb - npoö^eMa cynacHOcri/ KoBa^emo B.M., ^o-poroH A.n., KopHa^Kun B.M ra iH. // yKp. Kapgion. ®ypH. - 2003.- №6.- C.9-11.
9. Calabrese F., Thiene G. Myocarditis and inflammatory cardiomyopathy: microbiological and molecular biological aspects: Review // Cardiovasc. Res.-2003.-Vol.60, N 1.-P.11-25.
10. Nishimura R.A., Tajic A.J. Evaluation of Diastolic Filling of Left Ventricle in Health and Disease: Doppler Echocardiography Is the Clinicians Rosetta Stone // J. Am. Coll. Cardiol. - 1997. - Vol. 30. - P.8-18.
11. Quantitation of the Global Right Ventricular Function in Children with Normal Heart and Congenital Heart Disease: A Right Ventricular Myocardial Performance In-dex/ Ishii M., Eto G., Tei C. et al. // Pediatr. Cardiol.-2000.-Vol.21.-P.416-421.
♦
УДК 616.594-053.2:669.018.674
Т. С. Чмиленко, О.В. Саевич, Ф.О. Чмиленко
МЕТОДИЧНИИ П1ДХ1Д ДО СКЛАДАННЯ М1КРОЕЛЕМЕНТНОГО ПОРТРЕТУ ЗАХВОРЮВАННЯ ЗА ВМ1СТОМ ЦИНКУ, Н1КЕЛЮ, ПЛЮМБУМУ, ФЕРУМУ ТА КУПРУМУ У ВОЛОСС1 Д1ТЕЙ
Днтропетровський нацiональний утверситет
НД1 бiологiï
(дир. - А.Ф. Кулж)
кафедра аналтичног xiMiï
(зав. - Ф. О. Чмиленко)
Ключовi слова: волосся, мiкроелементи, дти Key words: hair, microelements, children
Резюме. Проведен сравнительный анализ содержания микроэлементов в волосах детей, проживающих в Днепропетровске. Установлена зависимость элементного состава волос от различных заболеваний. Предложен высокоинформативный метод сопоставления содержания микроэлементов в волосах детей с использованием элементограмм (микро-элементограмм), что сделано на примере сравнительного анализа индивидуальных показателей содержания в волосах детей меди, цинка, никеля, свинца и железа и их соотношения. Использование микро-элементограмм и элементограмм позволяет фиксировать изменение дисбаланса микроэлементов с различными заболеваниями. Summary. The comparative analysis of microelements maintenance in the hair of children, residents of Dnepropetrovsk is conducted. Dependence of element composition of hair from different diseases is set. A highly informative method of comparison of microelements maintenance in the hair of
children with the use of elementogram (microelementogram) is offered. This is done on the example of comparative analysis of individual indices of copper, zinc, nickel, lead and ferum maintenance in the hair of children and their correlation. The use of microelementogram and elementogram allows to fix the change of microelements disbalance with different diseases.
Вщомо, що оргашзм складаеться iз конкретного набору мшроелеменпв, що генетично ч^ко контролюеться i успадковуеться. Накопиченi науково - обгрунтоваш i апробованi численш данi про роль мiкроелементiв у функщонуванш окремих органiв, систем та оргашзму людини в цiлому. Свщоцтва про наслiдки для здоров'я людини дефщиту бiогенних, життево необхщних елеменпв i надлишку токсичних використо-вуються в дiагностичнiй i лiкувальнiй практищ
[7].
Недостатнiсть надходження та вмюту в орга-нiзмi певних макро- i мiкроелементiв зумовлюе виникнення багатьох хвороб. Не дивно, що об'ем шформаци про роль дефщиту або надлишку певних мшроелеменпв у формуванш хвороб ла-виноподiбно зростае в наш час. В даному напря-мi найбшьша увага придiляеться: бiомонiторингу металiв [6, 12, 14, 15, 19], визначенню ролi окремих макро- i мшроелеменпв у формуваннi порушень здоров'я дорослого i дитячого насе-лення [1, 2, 3], складанню мiкроелементного «портрету» ряду захворювань [16, 17] та вста-новленню взаемозв'язку мiкроелементiв iз ген-ним апаратом [7] та iмунною системою [5].
Мiкроелементний статус оргашзму тдтри-муеться металолiгандним гомеостазом. Патоло-гiчнi стани та метаболiчнi зсуви в рiзних органах i системах органiзму призводить до дисбалансу мшроелементного складу. Взаемозв'язок патоло-пчного та мiкроелементного станiв складний та важкий в штерпретаци. В цьому випадку важли-ва коректна дiагностика мiкроелементозiв, яка зв'язана як iз точним кiлькiсним визначенням елементiв в шдикаторних бiосубстратах людини, так i з наочнiстю представлення результатiв.
У сучаснш практицi достатньо широко вико-ристовуеться бiомонiторинг макро- i мшроеле-ментiв в органiзмi людини за !х вмiстом у цiльнiй кров^ сечi, слинi, зубному дентинi [8]. Останшм часом у лiкарськiй практищ все усшшшше використовують данi про мшроелементний склад волосся. Розробляються алгоритми, в яких показники хiмiчного складу волосся використовують для виявлення стану обмшу мшроеле-ментiв в органiзмi i токсично! ди окремих важ-ких металiв [4, 9, 10, 12, 15]. Одержат клшко -анал^ичш данi показують, що концентращя мiкроелементiв у волоссi вщображае мшроеле-ментний статус органiзму в щлому, а проби
волосся е штегральним показником мiнерального обмiну.
У деяких випадках саме аналiз волосся дае найточнiшу iнформацiю про насичешсть орга-нiзму тим або шшим мiкроелементом за трива-лий вiдрiзок часу, оскiльки для деяких елеменпв, як, наприклад, Магнiй, концентращя в сироватщ кровi вiдображае короткостроковий його рух iз юстково! тканини (резерв) у кл^ини (активний стан) [13,18].
Метою дослщження е розробка методичного шдходу для наочного порiвняння даних мульт> елементного аналiзу волосся, який дозволить да-вати обгрунтований висновок про мшроелемен-тозний стан при рiзних захворюваннях.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Порiвняння мiкроелементного гомеостазу проводилось за вмютом у волосс елементiв: Купрум, Ферум, Цинк, Ншель та Плюмбум. Обстеженi дiти вшом вiд 6 до 15 роюв, вибiрка дiтей складена довiльно. У дитячих полiклiнiках шляхом механiчного вщбору з амбулаторно! кар-ти дитини зроблена вибiрка ретроспективно! захворюваностi. Серед вибiрки у 6 дiтей дiагностовано хронiчний тонзилiт; у 3 дггей встановлено дискiнезiю жовчовивiдних шляхiв (ДЖВШ), у 4 - вегето-судинну дистошю (ВСД), у 2 - мюкардюдистрофда. Супутнiми захворю-ваннями в груш дтей також були: нейроцир-куляторна дистошя; реактивний панкреатит, диз-метаболiчна нефропатiя та мiопатiя. Два або три супутшх захворювання мали 89% дггей.
Вiдбiр волосся (iз потилично! частини голови, довжиною до 5 см) проводили безпосередньо перед визначенням. Проби волосся послщовно промивали ефiром, 5% розчином ЕДТА, 10% розчином хлоридно! кислоти, дистильованою водою та висушували до стало! маси при 85 0С.
Мiнералiзацiю бюлопчного матерiалу здш-снювали шляхом озолення проб у спецiальному герметичному реакторi при температурi мшера-лiзацi! 150-200 °С, тиску вiд 1103 до 1,5103 кПа протягом 60 хв., у присутностi окиснювачiв: кон-центровано! нiтратно! кислоти та 30 % пероксиду водню. В отриманих мiнералiзатах вмiст металiв вимiрювали атомно-абсорбцiйним методом [11].
Визначення концентрацiй Цинку, Купруму, Феруму, Плюмбуму й Нiкелю проводили на атомно-абсорбщйному спектрофотометрi С-115
ПКС. Елементи атомiзували у полум'1 "ацетилен - пов^ря", вимiрювання проводили за двопро-меневою схемою з дейтерieвим коректором фону. Джерелами характеристичного випромь нювання служили лампи з катодом типу ЛТ-2. Оптимальнi умови для визначення елеменпв
методом атомно-абсорбцшно! спектроскопа наведет у таблицй.
Визначення вмюту мiкроелементiв здшсню-вали за допомогою ДСЗРМ виробництва Фiзико-хiмiчного iнституту iM. А.В. Богатського НАН Укра1ни (м. Одеса).
Таблиця 1
Оптимальш умови для визначення елемент1в методом атомно-абсорбцшноТ
спектроскопй'
Елемент Струм лампи Резонансна . liiiin, Напруга на Спшввдношення газш
ЛТ-2, мА нм ФЕП, кВ С2Н2:повiтря
Mli.iNNa
монохроматору, нм
Цинк 20 213,8
Плюмбум 10 283,3
Шкель 15 232,0
Ферум 13 248,3
Купрум 2 324,7
1,4 1 : 2,5 0,4
1,4 1 : 2 0,4
1,3 1 : 2,5 0,4
1,2 1,2 : 1 0,4
0,9 1 : 2,1 0,4
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ГХ ОБГОВОРЕННЯ
Результати визначення мкроелеменпв наве- пущеш межi були прийнят показники нормаль-
деш у таблицi 2. Контроль вмюту мкроелеменпв них величин вмюту металiв у волоссi (табл. 2).
у волосс дiтей такого ж вiку проводили, Значення двох середньоквадратичних вiдхилень
порiвнюючи з лiтературними даними, за при- розраховано за валщащею власних даних.
Таблиця 2
Середшй вм1ст м1кроелемент1в при р1зних захворюваннях (M ± m)
Середтй вмкт мiкроелемеNта, мкг/г
Показники мiкроелемеNт
Купрум Ферум Цинк Н1кель Плюмбум
Середне значения по грут (n = 9) 7,69 ± 2,07 38,05 ± 6,28 286,49 ± 66,63 2,26 ± 0,86 8,03 ± 2,65
Нормативна значення вм^ту за [16] 6,5 - 9,3 18 - 33 138 - 192 0,05 - 0,54 0,9 - 3,3
Значения двох середньоквадратичних ввдхилень 2s ± 1,25 ± 1,98 ± 6,07 ± 0,15 ± 0,45
Дiти, у яких вмiст усiх дослiджуваних еле-ментiв вiдповiдав би умовно прийнятш нормi, -вiдсутнi. Для B^ip^ (9 дiтей) середнiй вмiст мшроелеменпв Купруму знаходився в межах норми, Феруму - мае незначне вщхилення вщ л> тературних значень та знаходиться в межах ± 2s. Зпдно зi статистичними даними, можна вважати, що мiкpоелементний статус оргашзму вибipки дiтей за мiкpоелементами Ферумом та Купрумом практично вiдповiдае нормь В той же самий час в межах норми ± 2s вмют Купруму у волоссi
мають шiсть дiтей, Феруму - п'ять дггей (56%), вiдхилення за двома мшроелементами (Купруму та Ферумом) спостериаеться для 67% дiтей вибipки.
Для вше! вибipки дiтей середне значення за Цинком, Ншелем та Плюмбумом значно пере-вищуе лiтеpатуpнi дат. Однак 33% дтей мають вмют Ншелю та Плюмбуму у волосс у межах ±2s нормальних значень .
Поpiвняльну характеристику середнього вмюту мшроелеменпв у волоссi з ознаками ктшчних
проявiв захворювань приведено на рис. 1. За результатами отриманих даних виявленi на-ступнi особливост вмiсту мiкроелементiв у во-лоссi дiтей. Для дiтей, хворих на мюкардю-дистрофiю, характерним е низький середнш вмiст Купруму, Феруму, Ншелю та Плюмбуму при високому середньому мют Цинку. У волоссi дггей, що страждають на ДЖВШ, найменший
середнiй вмiст Цинку при найбшьшому значеннi вмiсту Плюмбуму та Купруму. Слщ вiдмiтити, що найбiльше накопичення Нiкелю спостер^а-еться у волосс дiтей, що хворiють на ВСД. У групi дiтей iз захворюванням на хронiчний тонзилiт найбiльш значущi вiдмiнностi вмiсту у волоссi Феруму та Ншелю: найвищий для Феруму та найнижчий для Ншелю.
П р и м [ т к и : об'ект виб1рки: д1ти, що хвортоть на: 1) мюкардюдистрофто; 2) ВСД; 3) ДЖВП; 4) хрошчний тонзилгг;
Рис. 1. Середнш вмкт Цинку (а), Купруму (б), Феруму (в), Шкелю (г) та Плюмбуму (д) у волоса д^ей
Середне значення вмюту мiкроелементiв у волоссi по груш (рис.1) вщповщно до захво-рювання не дае уявлення про мшроелементний статус кожно! дитини. Бiльш точш данi про порушення елементного статусу за вмютом мiкроелементiв у волосс кожно! дитини групи визначались за елементограмою (рис.2). Еле-ментограма побудована, виходячи з середнього значення вмюту мшроелеменпв у вибiрцi (свiтлi дшянки вiдповiдають пiдвищеному вмiсту мiкроелементiв, темш - його зниженню вщпо-вщно до середнього значення по вибiрцi). Еле-ментограма, незалежно вiд методу визначення мшроелеменпв, дае наочну порiвняльну картину мiкроелементного статусу кожно! дитини вибiрки.
Найбiльшi порушення у волосс виявляються
за мiкроелементами Плюмбумом та Ншелем. Усi дiти, хворi на мюкардюдистрофда, мають значно нижчий вмют Плюмбуму. У той самий час у груш дтей iз захворюванням на хрошчний тонзил^ та ДЖВП напрямок змш вмiсту Плюмбуму рiзноспрямований. Хоч вiдхилення вiд середнього значення по виборщ не перевищуе ± 25% (рис.1) в межах названих груп, вмют Плюмбуму у волосс шдвищений у 2,5 раза або виявився нижче рiвня визначення. В груш дтей iз захворюванням на вегето-судинну дистонiю вiдхилення вщ середнього значення по групi склало тiльки ±10%, однак для вшх дiтей вмiст Плюмбуму у волосс вище середнього значення по груш. В одному випадку мае мюце пере-вищення вмiсту Плюмбуму у 2,3 раза.
Що ж до мшроелемента Ншелю, то при вшх
зaxвopювaнняx e витдки як знaчнoгo пepeви- Hiкeлю y вoлocci вiдпoвiднo дo cepeдньoгo зта-щeння (дo 2 paзiв), тaк i змeншeння вмюту чeння no вибipцi.
Pb
Ni
Fe
Cu
Zn
Заxвoрювання
Xporn4Krä тoнзилiт
Be^TO-cyдинна диcтoнiя
ДЖВШ
Мюкардю-диcтрoфiя
G- 5G
51-1GG 1G1-15G
2GG
25G % та бiльшe
Риc. 2. Eлeмeнтoграма вмicтy Цинку, KynpyMy, Фeрyмy, Нiкeлю та Плюмбуму у вoлocci вiдпoвiднo go заxвoрювання
Змiни вмЮТУ мiкpoeлeмeнтiв ЦИНКУ, Фepyмy тa Kynpyisiy у вoлocci пoмipнi aбo cлaбo ви^-жeнi. Haйбiльшi вiдxилeння Цинку, Фepyмy тa Kyпpyмy у вoлocci виявлeнi пpи зaxвopювaнняx нa xpoнiчний тoнзилiт тa мioкapдioдиcтpoфiю. У дгтей, xвopиx нa xpoнiчний тoнзилiт тa ДЖBШ, у мeжax вибipки вcтaнoвлeнo знижeння вмicтy Цинку aбo oднoчacнe знижeння вмicтy Фepyмy тa Kynpy^ вiд 1,2 дo 2 paзiв. У дiтeй, xвopиx нa мioкapдioдиcтpoфiю, виявлeнo пiдвищeння вмю-ту Цинку в 1,7 paзa.
Пopyшeння мiкpoeлeмeнтнoгo cтaтycy з ypa-xyвaнням cynyraix xвopoб визнaчeнo зa мiкpo-eлeмeнтoгpaмoю (pиc.3). Зa 100% пpийнятo знaчeння вмicтy eлeмeнтa, щo вiдпoвiдae нopмi. Bмicт Kyпpyмy у вoлocci дтей мae нaймeншi пopyшeння, тoмy ^и cклaдaннi мiкpoeлeмeн-тoгpaм вибipкa дтей poзтaшoвaнa зa yмoвoю збiльшeння ^^уму у вoлocci.
Bмicт Kyпpyмy у вoлocci, щo вiдпoвiдae нopмi тa нe пepeвищye ±2s, мaють 66% дтей (шифp 2-S). Cynyrai зaxвopювaння BCД тa xpoнiчний
тонзил^ cyпpoвoджyютьcя знaчним пopyшeнням вмicтy Штелю тa Плюмбуму у вoлocci. Crpi-вaльнicть нaдлишкoвoгo нaкoпичeння Hiкeлю (вщ 4,4 дo 6,9 paзa, шифpи 1,5,6) тa Плюмбуму (вiд 2,4 дo 5,6 paзa, шифpи 2,5,6) cR^ae 75%. Haoчнo бaчимo, щo у випaдкax, кoли xpoнiчний тонзил^ e cyпyтнiм зaxвopювaнням пpи мioкap-дioдиcтpoфiï (шифpи 1 тa 3), вмют Плюмбуму у вoлocci знaxoдитьcя в мeжax бioлoгiчнoï нopми. ^и BCД (шифpи1,2,5-7, pиc.3), нeзaлeжнo вщ cyпyтньoгo зaxвopювaння, вмicт Hiкeлю nepe-вищye нopмy.
Taким чинoм, тайбшьш нaoчним e пpeдcтaв-лeння у пopiвняльнoмy acпeктi мiкpoeлeмeнтнoгo cклaдy вoлoccя з piзними зaxвopювaннями зa дoпoмoгoю eлeмeнтoгpaм, якi дoзвoляють нaoчнo пopiвнювaти ïx piзнocпpямoвaний диcбaлaнc. B^ кopиcтaння мiкpoeлeмeнтoгpaм дae мoжливicть cклacти araac пopyшeнь вмicтy мiкpoeлeмeнтiв у вoлocci тa ïx диcбaлaнcy пpи piзниx зaxвo-pювaнняx.
Супутш захворювання
Нейроциркуляторна дистотя, мiопатiя ДЖВП, хрошчний тоNзилiт
ВСД
ВСД, хротчний тоNзилiт ВСД, ДЖВП, хрошчний тоNзилiт
ДЖВП, реактивней панкреатит, дизметаболiчNа нефронами
Хрошчний тоNзилiт, мiокардiодистрофiя, невроз рухш
ВСД, хротчний тоNзилiт
ВСД, хротчний тонзилщ мiокардiодистрофiя
Нормально Pb Ni Zn Fe Cu
значення
Рис. 3. Мжроелементограма залежност вмiсту Цинку, Купруму, Феруму, Нiкелю та Плюмбуму у
волоссi дiтей в1д супутшх захворювань
ВИСНОВКИ
1. Встановлений вмют мiкpоелементiв Цинку, Купруму, Феруму, Ншелю та Плюмбуму у во-лосс дiтей з piзними проявами захворювань. Дисбаланс та акумулящю мiкpоелементiв поpiв-нювали з проявами захвоpюваностi за мшроеле-ментограмами та елементограмами.
2. Систему визначення мшроелементного за-
безпечення оpганiзму за мшроелементограмами успiшно можна використовувати для оцшки елементного статусу оpганiзму, вироблення стратеги i тактики лiкування мiкpоелементозiв, а також при плануванш пpофiлактичних заходiв щодо запобiгання i розвитку piзного роду захворювань.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Авцин А.П. Недостаточность эсенциальных микроэлементов и ее проявление в патологии // Арх. патологии. -1990. -Т.52, вып. 3. - С.3-8.
2. Агаджанян Н.А., Марачев А.Г., Бобкову Г.А. Экологическая физиология человека. - М.: Крук, 1998. - 416 с.
3. Антонов В.Б. Антропогенные экологические болезни // Клинич. медицина. -1993.-Т.1, №3.- С.15-19.
4. Влияние окружающей среды на распространенность тиреоидной гиперплазии у детей сельских населенных пунктов Оренбургской области / В.М.Бо-ев, В.В. Утенина, И.Л. Карпенко, Н.Д. Осадчая и др. // Гигиена и санитария. -1998. - № 2. - С. 37-41.
5. Иммунофармакология микроэлементов / Кудрин А.В., Скальный А.В., Жаворонков А.А. и др. - М.: КМК, 2000. - 537с.
6. Исидоров В.А. Введение в химическую экото-ксикологию: Учеб. пособие.-М.: Химиздат, 1999. -142с.
7. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / А.П. Авцин, А.А. Жаворонков, М.А. Риш, Л.С. Строчкова. -М.:Медицина, 1991.- 496с.
8. Ноздрюхина Л.Р. Биологическая роль микро-елементов в организме животных и человека. - М.: Наука, 1977. - 184 с.
9. Скальный А.В. Микроэлементозы человека: (диагностика и лечение). - 2-е изд. - М.: КМК, 2001. -96 с.
10. Скальный А.В., Кудрин А.В. Радиация, микроэлементы, антиоксиданты и иммунитет. - М.: Лир Макет, 2000. - 421с.
11. Спектрофотометрические методы определения тяжелых металлов в объектах окружающей среды и биологическом материале: (Практ. руководство для работников лабораторий санитарно-эпидемиологических станций) / Под ред. М.Т. Дмитриева, Э.И. Грановского.- Алма-Ата: 1986.-56 с.
12. Сусликов В.Л. Геохимическая экология болезней. Т.2. Атомовиты. - М.: Гелиос АРВ, 2000. -142 с.
13. Титов В.И. Диагностическое значение определения магния сыворотки крови // Клинич. лаб. диагностика. - 1995. -№ 2. - С. 3-7.
14. Трахтенберг И.М., Колесников В.С., Луков-енко В.П. Тяжелые металлы во внешней среде: Современные гигиенические и токсикологические аспекты. - Минск: Наука и техника, 1994. - 407с.
15. Assessment of Reference Values for Elements in
Hair of Urban Normal Subjects / Caroli S., Senofonte O., Violante N. et al. // Microchemical J. - 1992. - N 46.- P. 174-183.
16. El-Yazigi A. Concentration of Al, Ag, Au, Bi, Cd, Cu, Pb, Sb and Se in CSF of patients with cerebral neoplasms // Clin. Chem. - 1984. - Vol. 30, N 8. - P. 13581360.
17. Environmental Life Elements and Health / Tan Jian'an, P.J. Peterson, Li Ribang, Wang Wuyi. - Beijing: Science Press, 1990. - 790p.
18. Gullestad L. Magnesium difficiency diagnosed by an intravenous loading test // Scand. J. Clin. Lab. Invest. -1992.- Vol. 52. - P. 245-253.
19. Hamilton E.I. An overview: the chemical elements, nutrition, disease and the health of man. Research needed on mineral content of human tissue // Fed. Proc. -1981. - Vol. 40, N 8. - P.2126-2130.
♦
УДК: 616.12-008.331.1:616.89-008.447-07-085
I.B. Дроздова ПСИХ1ЧН1 I ПОВЕД1НКОВ1 РОЗЛАДИ У
ХВОРИХ НА АРТЕР1АЛЬНУ Г1ПЕРТЕНЗ1Ю
Кримський республгканський НД1 ф1зичних методгв л1кування i медично'1 кл1матологи iM. 1.М. Сеченова (дир. - д. мед. н., проф. С.С. Солдатченко) м. Ялта
K^mhobï CTOBa: ncuxinm i noeedÎHKoei po3ncdu, cpmepicMbHc гmертензm, Kninmc, dcHocmuKc Key words: psychic and behavioural disorders, arterial hypertension, clinical picture, diagnostics
Резюме. У 180 больных артериальной гипертензией (АГ) психопатологическим методом изучалась распространенность психических и поведенческих расстройств. У 71,3% больных мягкой АГ (МАГ) и 83,2% больных умеренной АГ (УАГ) выявлены аффективные расстройства настроения, тревожно-фобические расстройства, соматоформные расстройства, расстройства зрелой личности и поведения у взрослых. Дистимия выявлена у 7,7 и 10,5%; легкий депрессивный эпизод - у 9,6 и 3,2%; смешанное тревожно-депрессивное расстройство - у 5,8 и 11,5%; ипохондрическое расстройство - 10,6 и 17,9%; неврастения - у 35,6 и 37,9%; тревожно [уклоняющееся] расстройство личности - у 2,0 и 2,2% больных МАГ и УАГ. Диапазон нервно-психических расстройств у больных АГ колеблется от легкой астенизации до деменции. В формировании клинической картины ведущую роль играют особенности сочетания таких факторов, как конституционально-биологический и социальный, особенностей течения и стадий АГ, выраженности хронической сердечной и мозговой недостаточности кровообращения. Характер и распространенность психопатологических проявлений должны учитываться при проведении как психотерапии, так и психотропного лечения больных АГ.
Summary. In 180 patients with arterial hypertension (AH) the prevalence of psychic and behavioral disorders was studied by means of psychopathologic method. In 71,3% of adult patients with mild AH (MAH) and in 83,2% - with moderate AH (ModAH) affective disorders of mood, anxiety-phobic disorders, somatoform disorders, disorders of mature personality and behavior were revealed. Dysthymia was revealed in 7,7 and 10,5%; slight depressive episode - in 9,6 and 3,2%; combined anxiety-depressive disorder in 5,8 and 11,5%; hypochondric disorder - in 10,6 and 17,9%; neurosthenia - in 35,6 and 37,9%; anxiety disorder of personality - in 2,0 and 2,2% of patients with
