CC BY
11
Актуальн проблемы сучасно'1 медицины
Реферат
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ КУСВОЕНИЮ ПРАКТИЧЕСКИХ НАВЫКОВ ПО ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ СТУДЕНТАМИ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ФАКУЛЬТЕТА
Мунтян С.О., БаранникС.И., Бондаренко М.М., Кришень В.П., Барвинский В.М. Ключевые слова: практические навыки, неотложные состояния, общая хирургия.
Изложена актуальность приобретения практических навыков по курсу общей хирургии студентами стоматологического факультета, которые имеют существенное значение для врача любой специальности. Раскрыты задачи и предложен собственный методологический подход по закреплению приобретенных навыков оказания квалифицированной хирургической помощи при неотложных состояниях.
УДК 614.252.2:617
МЕТ0ДИЧН1 ПИТАНИЯ ВИКЛАДАННЯ Х1РУРГП ДЛЯ С1МЕЙНИХ Л1КАР1В
Никоненко О.С., Шаповал С.Д., Дмитргева С.М.
Запор1зька медична академ1я глслядипломноТ осв1ти (Запор1жжя)
В статт1 на тдстав1 анал1зу досв1ду викладання на кафедрах х1рургп Запор1зъког медичног академп тслядипломног освти сформулъоват та обговорюютъся основт методичт питання I шляхи тдвищення якост1 викладання з актуалъних проблем х1рургп для ымейних лжар1в.
Ключов1 слова: х1рурпя, амейний лкар, методичы питання викладання
Вступ
Реформування первинноТ медико-саытарноТ допомоги (ПМСД) населению на засадах зага-льноТ практики/а мейноТ медицини е стратепч-ним напрямком розвитку системи охорони здо-ров'я УкраТни. Процес створен ня у держав! ¡н-ституту амейного лкаря передбачае кардина-лы-м перетворення, прюритетними з яких е узго-дження обсяпв державних гарантм щодо надан-ня медичноТ допомоги з фнансовими ресурсами системи охорони здоров'я, структурна реорганн защя системи медичного обслуговування, фор-мування системи забезпечення та пщтримки якост1 медичноТ допомоги, здмснення активно!' кадровоТ пол1тики [1].
Пщготовка сучасних лкарв загальноТ практики, як ключова задача кадровоТ перебудови ПМСД, повинна базуватись на глибоких знаниях та використовувати дидактичний \ фактичний потенцал, що мютять в окрем1 галуз1 медичноТ науки [2,3].
Навчальна програма та квал1ф1кац1йн1 норма-тиви передбачають, що амейноТ лкар повинен добре знати та вм1ти використовувати в практична робот1 хфурпчы навички: д1агностику гост-рих хфурпчних захворювань оргаыв черевноТ порожнини, сучасы принципи профтактики \ раннього виявлення злояюсних пухлин, лкуван-ня ран, д1агностику пюляоперацмних ускладнень \ тактику Тх лкування, принципи пюляоперащйноТ реабт1таци' хворих, тощо. Лкар загальноТ практики повинен знати обладнання та устаткування операцмно-перев'язувального блоку, призна-чення хфурпчного ¡нструментар1ю та бути здат-ним зробити пункци плевральноТ або черевноТ порожнини, венесекщю, пункцю \ катетеризацю пщключичноТ вени, катетеризацю сечового мь хура, надлобкову пункцю сечового м1хура, коль-
поскотю, проводити шийну вагосимпатичну блокаду, паранефральну блокаду, блокаду м1жре-берних нерв1в; вм1ти виконати люмбальну пунк-Щю та ¡нш1 ман1пуляци'.[4].
М1ж т1м, важливо, щоб змют навчання амей-ного лкаря був максимально адаптований до реальних умов його роботи, а викладання мате-р1алу будувалось з с акцентом на тлумачення питань вковоТ патологи, епщемюлоги, ранньоТ д1агностики, рацюнального лкування \ амейноТ профтактики захворювань на р1вы первинно!' ланки медично!' служби [5].
Значна питома вага х1рурпчних захворювань в практищ ПМСД, част1 дефекти д1агностики \ низка ефективнють базового лкування, недо-стане опанування лкарями загальноТ практики питань первинноТ та вторинноТ профтактики, а також практичних умнь та навичок, необхщних для роботи в амбулаторнм ланщ, ставлять задач! посилення х1рурпчноТ пщготовки амейних лкар1в.
Основна частина
Згщно додержавноТ Концепцп реформування вищоТ медичноТ осв1ти, пщготовку амейних лка-р1в складають три етапи: додипломний етап - у медичному уыверситет1, пюлядипломна осв1та (ПДО) та безперервний професмний розвиток лкар1в (БПР). Кожен етап передбачае окрему мету, завдання та змют навчання, а також вико-ристання вщповщних метода викладання та за-соб1в педагопчноТ комункаци [6].
В ЗапорЬькм медичнм академп пюлядипло-мноТ осв1ти (ЗМАПО) виконусться реалЬацт етатв ПДО (¡нтернатура, мапстратура, шннна ординатура) та БПР лкар1в загальноТ практики з ч1ткою ор1ентащею на проблеми ПМСД та, особливо, стьськоТ медицини. Так, за перюд 2000-2005р. на кафедрах ЗМАПО на циклах спецалн
В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш
заци (388), тематичного удосконалення (151) та передатестацмних циклах (15) пройшли пщгото-вку 554 лкар1в, що працюють в стьських лкува-льно-профтактичних закладах ЗапорЬькоТ (428), ХерсонськоТ (96) та МиколаТвськоТ (30) областей. За ¡ншими медичними спец1альностями для ме-дичних прац1вник1в стьських райоыв проведено 171 виТзноТ цикл тематичного удосконалення з актуальних проблем сучасноТ медицини, на яких прийшл1 пщготовку 4391 лкар.
АналЬ досвщу пщготовки лкар1в загальноТ практики з х1рурги дозволив вивести основы проблеми, яки повины ураховуватися при конс-труюваны тематичних \ навчальних плаыв:
- недостатне володння основними методами обстеження хворих;
- незадовты-м знания теори д1агнозу,
- нездатнють визначити ведуч1 д1агностичн1 синдроми захворювання та провести диферен-ц1альну д1агностику;
- погаы навики допомоги хворим в екстрених ситуац1ях та в амбулаторних умовах.
М1ж т1м, найважлившою метою х1рург1чно'Г пщготовки амейних лкар1в, поряд з досягненням яюсноТ практично!' пщготовки на пщстав1 базових знань, умнь та навичок, ми вважаемо форму-вання ч1тких уявлень про мфу компетенци лкаря у д1агностиц1 та лкуваны захворювань х1рурпчно-го профтю в умовах амбулатори загально!' практики.
Дефекти базовоТ пщготовки свщчать про не-обхщнють використання традицмних метода навчання: пояснювально-тюстративного та репродуктивного метода, в результат! яких у слухач^ формуються знания першого («знания -знайомство») \ другого р1выв («знания - котя»). Однак, в контекс^ осв1тньоТ реформи особливу актуальысть набувають задач! впровадження \ розвитку нових технолопй оргаызаци та управ-лння педагопчним процесом. Згщно до принципу вщповщносп навчальноТ мети \ задач навчання вимогам до лкаря в його реальнм професм-нм дтльност1, в педагопчний процес активно впроваджуються методи програмованого навчання, основними принципами якого е: активна самостмна робота лкаря-слухача, ¡ндивщуаль зац1я темпу навчання, дозованють \ постмний контроль засвосння навчального матер1алу, а також використання техннних автоматизованих засоб1в навчання. Результатом використання метода програмованого навчання е одержання знань третього («знания - вмння») и четвертого («знания - трансформац1я») р1выв [7].
Найпрост1шим методом програмованого навчання е проблемы лекци, коли в ход1 викпаден-ня матер1алулектор вибудовус проблемы задач! \ виршуе IX, а лкарнслухач! пщключаються до процесу пошуку оптимального ршення як спо-стер1гачк Кл1н1чн1 ¡люстроваы лекци з питань хь
рургп використаються в ЗМАПО з метою озна-йомлення лкар1в з сучасними досягненнями в галуз1 х1рурги та з метою удосконалення Тх знань д1агностики, диференцмноТ д1агностики, а також мфи компетенци лкаря загальноТ практики у ль куваны хфурпчних захворювань в умовах амей-ноТ амбулатори. На даному етат в ЗМАПО активно впроваджуються технологи дистанцмного навчання (ДН) як складовоТ частини очно-заочноТ пщготовки лкар1в. Вщомо, що ДН е перспективною оргаызацмною педагопчною технологию \ характеризуемся такими рисами, як гнучкють, модульысть, економнна ефективысть, можливють використання р^них носив ¡нформа-ци [8]. Але слщ зазначити, що застосування ДН обмежуеться станом техннного забезпечення сучасних амбулаторм амейного лкаря.
1ншим методом проблемного навчання е час-тково-пошуковий, що вимагас в1д лкарв-слухачв самостмного р1шення проблеми на се-мшарах \ практичних заняттях. Клннний розб1р хворого ех сопвШо е розповсюдженою оргаыза-цмною формою реал^аци частково-пошукового методу в пюлядипломному навчання лкарв. Кр1м того, в практику пщготовки амейних лкар1в на кафедрах хфурпчного профтю ЗМАПО активно впроваджуються технологи сучасного кл1н1ч-ного навчання, як п1дх1д до осв™, спрямований на досягнення компетентное^ та Грунтований на принципах профеайноТ пщготовки дорослих [9]. Вщомо, що професмне навчання й самопщгото-вка медичних фах1вц1в визначасться положениям про необхщысть ТхньоТ активно!1 участ1 в заходах навчального курсу, осктьки вони цкав-ляться предметом \ бажають удосконалити знания й навички, щоб пол1пшити як1сть роботи. Ефективне кл1н1чне навчання наголошус на за-стосуванн1 теоретичних знань у процеа вико-нання практичних навичок. Успшнють оволод1н-ня кл1н1чними навичками визначасться такими умовами, як мотивац1йна готовысть, ¡нформова-н1сть про предмет навчання та умння л1кар1в загальноТ практики анал^увати попередн1й досв1д роботи.
Для викпадач1в важпиве вм1ння застосовува-ти р1зн1 форми й методи викпадання, а також волод1ти технологами в1дпрацьовування навичок у контрольованих або змодельованих умовах; придбання й повторения навички з розвит-ком його до р1вня компетентност1 як елемента досягнення досв1дченост1 з дотриманням принципу реал1стичност1 навчальноТ ситуаци.
Навчальне тренування включас: позитивне в1дкликання, активне слухання, питання та умш-ня вир1шувати р1зн1 проблеми для створення сприятливого навчального ктмату. Основними елементами тренування е ч1тка демонстрац1я навичок, мотивац1йна готовн1сть до навчання \
Актуальт проблемы сучасно'1 медицины
спткування ВС1Х учасник1в трен1нгу, оц1нка якоси виконання, допомога й подальший контроль.
Серед ¡нших сучасних осв1тых технолог!Т ми пропонуемо передбачити введения в навчалы-м плани пщготовки лкар1в загальноТ практики ко-роткочасы курси ¡нформаци' з питань сучасно!' хфурги, стажування на робочому м1сц1 та хфурп-чн1 майстер-класи, юнцевою метою яких едозвт амейному лкарев1 виконувати окрем1 хфурпчы мантуляци.
Метод проблемного навчання, при якому учень самостмно формулюе проблему \ знахо-дить ТТ ршення, називаеться дослщним. Специ-фка оргаызаци пюлядипломноТ осв™ лкарв загальноТ практики, яка складаеться з недостат-ньоТ тривалост1 цикл1в хфурпчноТ пщготовки та вщсутност1 мотивацмноТ готовност1 лкарв до дослщноТ роботи, не дае можливост1 використо-вувати цей метод в реальнм педагопчый прак-тицк М1ж т1м, самостмне дослщження з питань, яки традицмно викликають труднощ1 у слухачв, могло б суттево полошить якють пщготовки ль кар1в-слухач1в.
Висновки
1. Головною метою хфурпчно! пщготовки ль кар1в загальноТ практики е досягнення якюноТ практично!" пщготовки на пщстав1 базових знань,
уявлень про М1ру компетенци Л1каря у Л1куванн1 захворювань хфурпчного профтю в умовах сь мейноТ амбулатори.
2. Умовою пщготовки амейних лкар1в з питань д1агностики, лкування и профтактики х1ру-рпчних захворювань е активна взасмодт викпа-дача-х1рурга високого класу та учня - лкаря загальноТ практики з метою формування знань та навичок на пщстав1 досягнень сучасноТхфургп .
3. Якють навчання амейних лкар1в з хфурги визначаеться р1внем пщготовки викладач1в, мо-жливостями клннноТ бази навчання та направ-леною мотивацию слухач^ згщно до принципу вщповщносп змюту навчання реальним умовам та потребам роботи лкаря загальноТ практики.
4. Кафедрам хфурпчного профтю треба широко впроваджувати сучасы осв1ты технолог!!' (кпннне навчання, дистанцмы курси ¡нформаци, майстер-класи тощо) в ПДО та БПР лкарв загальноТ практики.
5. В процес створення та удосконалення на-вчальних програм з хфурп! для лкарв загальноТ практики повины активно включаться кафедри х^урпчного профтю медичних академм тсля-дипломно!' осв1ти з метою компетентного визна-чення м1ри компетенци лкаря в умовах амейноТ амбулатори.
умнь та навичок, а також формування ч1тких
Литература
1. Поляченко Ю.В., Ханенко С.М,, Парш В.Д. Стан та перспективи розвитку амейноТ медицини в УкраТы .- Матер1али II з'Тзду л1кар1в загальноТ (с1мейноТ) практики. - Харк1в, 25-26 жовтня 2005. // М1жнародний медичний журнал. Спец1альний випуск. -2005. -С.15.
2. Профгпактична медицина, с1мейний л1кар / Е.Я. Скпяр1в, 1.0. Мартинюк, Б.Б. Лемешко, Н.М. Громнацька // Практична ме-дицина.-2004.- Т. 9, №4 - С.3-6.
3. Ненашева О. Розвиток амейноТ медицини в УкраТж // Нова медицина.-2003. - № 1.-С.6-7.
4. Квал1ф1кац1йна характеристика л1каря ¡з спец1альност1 "загальна практика - амейна медицина"/ Наказ №72 МОЗ УкраТни здо-ров'я "Про затвердження окремих документ1в з питань амейноТ медицини" вщ 23 лютого 2001 року. Додаток 6.
5. Эффективна ли общая врачебная практика: Систематический обзор литературы /С.Энгстром, М.Фолдеви, Л.Боргквист //Российский семейный врач.-2002.-№4.-С.62-66
6. Концепц1я реформування системи п1дготовки л1кар1в в Украп-л I приведения ТТ у в1дпов1дн1сть до потреб ринку прац1 та ев-ропейських вимог //Новости медицины и фармации.- №11-12 (171-172) Июнь 2005.-С.25-27.
7. Система управлшня якютю медичноТ осв1ти в УкраТн1 /1.С.Булах, О.П.Волосовець, Ю.В.Вороненко та ¡н.-Д.: Арт-Прес, 2003.-212с.
8. Деяк1 особливост1 дистанц1йного навчання в викпаданн1 медико-б1олог1чних дисципл1н /Л.С, Годлевський, А.М.Мацко, В.А.Голяк//Медична осв1ти. - 2002.-№2.- С.25-27.
Методолог1я викпадання кл1н1чних дисципл1н / В.М.Казаков, О.М.Талалаенко, М.С. Каменецький та ¡н. - Донецьк, 2002 -146с.
9
Реферат
МЕТОДИЧЕСКИЕ ВОПРОСЫ ПРЕПОДАВАНИЯ ХИРУРГИИ ДЛЯ СЕМЕЙНЫХ ВРАЧЕЙ Никоненко О. С., Валяльщик С.Д., Дмитриева С.М.
Ключевые слова: хирургия, семейный врач, методические вопросы преподавания
В статье на основании анализа опыта преподавания на кафедрах хирургии Запорожской медицинской академии последип-ломного образования сформулированны и обсуждаются основные методические вопросы и пути повышения качества препо-давания по актуальным проблемам хирургии для семейных врачей.
