CC BY
158
ve factors of application of foreign methods of multivariable diskriminant analysis are resulted in. The investigated models are approved on a machine-building enterprise which is characterized by stable financial position._
УДК 330.341.1 Ст. викл. Т.Й. Товт - MymHiscbKuü ДУ
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИК1В ЕФЕКТИВНОСТ1 ШНОВАЩЙНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИСМСТВ В УКРА1Н1
Розглянуто основш теоретико-методичш пiдходи до оцiнювання ефективностi шновацшно1 дiяльностi пiдприeмства, уточнено cyTHicTb поняття моцiнка ефектив-ност шновацшно1 дiяльностi пiдприeмствам та доповнено, рекомендований ЮН1ДО, перелiк показникiв оцiнки ефективностi шновацшно1 дiяльностi пiдприeмства з ура-хуванням вимог сьогодення.
Ключов1 слова: шновацп, шновацшна дiяльнiсть, ефективнiсть, результатив-шсть, оцiнка ефективностi шновацшно'1 дiяльностi тдприемства.
Усшшне фyнкцiонyвання вiтчизняних промислових шдприемств i до-сягнення стратегiчних переваг в умовах конкуренци значною мiрою залежать вiд ефективностi ix iнновацiйноi дiяльностi.
1нноваци у наш час - одне iз найскладнiшиx явищ, яке визначае еко-номiчне зростання, розвиток i стiйкiсть фiнансово-господарськоi дiяльностi будь-якого пiдприемства. За своею сутшстю мiнновацiiм - це новостворенi (застосоваш) i (або) вдосконаленi конкyрентоздатнi технологи, продукщя або послуги, а також оргашзацшно-техшчш рiшення, що iстотно полшшують структуру та якiсть виробництва i (або) соцiальноi сфери; а шновацшна дь яльнiсть - це дiяльнiсть, що спрямована на використання i комерцiалiзацiю резyльтатiв наукових дослiджень та розробок i зумовлюе випуск на ринок но-вих конкурентоздатних товарiв i послуг [1].
1нноваци та шновацшна дiяльнiсть е необxiдною складовою процесу забезпечення yспiшного, довготривалого та стшкого фyнкцiонyвання тд-приемства, одшею з фундаментальних складових ефективно!" стратеги та важ-ливим iнстрyментом забезпечення конкурентних переваг.
Проблеми оцшювання ефективност iнновацiйноi дiяльностi досль джували у сво1'х працях зарyбiжнi та вггчизняш вченi: В. Бернс, П. Хавранек [2, с. 246], Г. Бiрман, С. Шмщт [3, с. 424], Е. Крилов, В. Власова, I. Журавко-ва [4], O.G. Кузьмш [5], С.Ф. Покропивний [6], П. Харiва [7] та ш.
Переважна бшьшють авторiв придiляе основну увагу питанням оцшки економiчноi ефективностi шновацшно1" дiяльностi. Так, Е. Крилов, В. Власова, I. Журавкова в [4] пропонують для окремого тдприемства розрiзняти ви-робничу, фшансову та швестицшну ефективнiсть вiд реалiзацii шновацш. А П. Харiв, О. Собко в [8] зазначають необхщшсть визначення ефективност ш-новацiйноi дiяльностi тдприемства за такими напрямами оцшювання: науко-во-шформацшного i теxнiчного рiвня тдприемства, теxнiко-економiчноi ефективностi iнновацiйниx проектiв.
Проте дос в економiчнiй наyцi не сформовано узагальнювальш мето-дичнi основи до аналiзy iнновацiйноi дiяльностi, а наведений перелж шдхо-
дiв до оцшювання ефективностi iнновацiйноï дiяльностi шдприемства е далеко не вичерпним. Тому необхщно систематизувати напрацювання, надалi вивчати iнструментарiю оцiнки iнновацiйноï дiяльностi пiдприемств i переду-Ым створити адекватну сучасну економжу, комплексну систему показниюв оцiнювання ефективноcтi iнновацiйноï дiяльноcтi пiдприемcтва.
Метою до^дження е обгрунтування i поглиблення теоретико-мето-дичних пiдходiв до оцiнювання ефективноcтi iнновацiйноï дiяльноcтi шд-приемства; уточнення cутноcтi поняття "оцшка ефективноcтi iнновацiйноï дь яльност пiдприемcтва"; вивчення та доповнення перелжу показникiв оцiнки ефективноcтi iнновацiйноï дiяльноcтi пiдприемcтва з урахуванням вимог сьогодення.
Базовим поняттям для визначення сутност ефективност iнновацiйноï дiяльноcтi е "ефективнicть". У лiтературi [9, с. 113-114; 10, с. 505, 508] е рiзнi шдходи до трактування цього поняття, однак характерним для бшьшосп з них е вщображення тicного зв'язку "ефективноcтi" та "ефекту". Найпоширеш-шим е пiдхiд, коли ефект розглядаеться як абсолютний показник, який харак-теризуе величину перевищення вартicноï ощнки результатiв над витратами, а ефектившсть - як cпiввiдношення цих результат та витрат. Отже, маючи однаковi елементи - результати i витрати - "ефектившсть" та "ефект" характеризуют об'ект по-рiзному: в абсолютному (ефект) чи вщносному (ефектившсть) вираженнi.
Соловйов В.П. [11] розкривае шший аспект ефективноcтi, зазначаючи, що "ефективнicть" у широкому розумiннi е економiчною категорiею, яка про-являеться за допомогою cукупноcтi як абсолютних, так i вiдноcних показниюв. За такого пiдходу ефект виступае одшею з компонент ефективноcтi.
Враховуючи розглянутi аспекти поняття "ефективнicть", ïï, на наш розсуд, можна трактувати як юльюсну характеристику об'екта (проекту, програми, процесу та ш.), що вщображае його кiнцеву результативнicть i розкривае мiру повноти та якост досягнення поставлених цiлей за допомогою системи показниюв. З урахуванням цього, шд ефектившстю iнновацiйноï дь яльноcтi пiдприемcтва варто розумiти юльюсне вираження ïï результативнос-тi за допомогою системи показниюв, яю характеризують вiдношення резуль-татiв iнновацiйноï дiяльноcтi та витрат на ïï здшснення.
Варто зазначити, що в сучасних умовах, у вгтчизнянш економiчнiй ль тературi, практично немае единих i науково-обгрунтованих методичних шд-ходiв до оцшювання ефективност iнновацiйноï дiяльноcтi промислових шд-приемств. На наш погляд, шд оцiнкою ефективноcтi iнновацiйноï дiяльноcтi пiдприемcтва, потрiбно розумiти функцiю управлшня, спрямовану на вивчення стану, тенденцш розвитку, об'ективну оцiнку результат iнновацiйноï дь яльноcтi та розроблення на цш оcновi рекомендацiй щодо подальшого шдви-щення рiвня ïï ефективность
Метою оцiнки ефективноcтi iнновацiйноï дiяльноcтi е комплексний аналiз ефективност iнновацiйноï дiяльноcтi та ïï впливу на найважливiшi по-казники дiяльноcтi пiдприемcтва, визначення доцiльноcтi й оптимальних ва-рiантiв реалiзацiï нововведень, оперативне коригування параметрiв шнова-цiйних проеклв та пiдтримка cтратегiчних iнновацiйних ршень.
Дослiдження економiчних праць як зарубiжних, так i вiтчизняних ав-торiв, виявило р1зномангтшсть пiдходiв до визначення показникiв ефектив-ностi iнновацiйно! дiяльностi. Так, М.П. Голж [12] вважае, що визначати ефектившсть науково-техшчного прогресу потрiбно за допомогою системи показниюв двох рiвнiв: науково-техшчного рiвня, до визначальних чинниюв якого належать рiвень удосконалення обладнання, техшчних процесiв, сту-пiнь мехашзаци та автоматизаци виробництва, технiчний рiвень продукци то-що; економiчного рiвня, визначення якого полягае в економи витрат виробництва.
1ншу думку висловлюе Ю.М. Бажал [13], який пропонуе економiчну ефективнiсть iнновацiй вимiрювати абсолютними i вiдносними показниками. Абсолютний показник прибутку вiд запровадження шновацш охоплюе еко-номiю вiд зниження собiвартостi та вiд пiдвищення щни внаслiдок ново! якостi технiки чи продукцй, а вiдноснi показники оцiнюють цей прибуток об-сягами витрат, швестицш, продукци, термiном окупностi витрат тощо.
Згiдно з поглядами Р.А. Фатхутдшова [14], результати науково-техшчного прогресу й iнновацiйно! полiтики на рiвнi фiрми виражаються на ор-ганiзацiйно-технiчному рiвнi виробництва. На його думку, показники оргаш-зацiйно-технiчного рiвня виробництва треба подiлити на власш, узагальню-вальнi, комплекснi, значення яких використовуеться як для його оцшки й аналiзу, так i для стратепчного прогнозування.
Колектив авторiв тд керiвництвом О.1. Волкова i М.П. Денисенка [15, с. 601], шд час оцшювання економiчно! ефективностi шновацшних проектiв розрiзняють кiлька видiв ефективност^ залежно вiд призначення проекту:
• народногосподарську економ1чну ефектившсть, яка ввдображае к1нцев1 результати реал1зацИ' 1нновацш загалом по иацюиальиш екоиомщ, тобто штег-ральний ефект iииовацiй у розробиишв, виробиикiв, споживач1в;
• комерцшну ефективиiсть, яка враховуе фiиаисовi результати учаснишв шио-вацiйиого проекту;
• бюджетну ефективиiсть, яка враховуе вплив iииовацiйиого проекту иа видат-ки та доходи бюджетов рiзиих рiвиiв.
Останшм часом вчеш висловлюють думку, що необхщно розр1зняти поняття ефективност та результативност [16, с. 124]. Результатившсть характерна ступенем задоволення потреб защкавлених сторш, а ефектившсть е критер1ем того, як саме з економ1чного погляду використовують ресурси шдприемства для забезпечення певного р1вня задоволення защкавлених сторш.
Вщповщно до рекомендацш Оргашзаци Об'еднаних Нацш з промис-лового розвитку (ЮН1ДО) [17], у закордоннш практищ застосовуються таю показники оцшки ефективност шновацшно! д1яльност1 шдприемства: чистий дисконтований дохщ; внутршня норма прибутку або коеф1щент дисконту-вання, проста норма прибутку; проста норма прибутку на акщонерний каш-тал; коеф1щент ф1нансово! автономност проекту; коеф1щент поточно! лжвщ-ностц термш окупност швестицш, спрямованих на реал1защю шновацшного проекту.
За штегральний показник ефективност iнновацiйно! д1яльност1 можна приймати коеф1щент фактично! результативност (г):
R -, (1)
N N
Z Qi-Z(Hl - H 2)
i=l i=1
дe: Re - сумaрнi витрати на зaкiнчeнi роботи, прийнятi (рeкомeндовaнi) до
освоення в ^ршному виробництвi; q. - фактичш витрати на НДДКР за i-й
рiк; N - кшьюсть рокiв aнaлiзовaного пeрiоду; Н1, Н2 - нeзaвeршeнe вироб-ництво вщповщно на початок та на ютець пeрiоду, що aнaлiзуеться, у вартю-ному вирaзi [18, с. 460]. Aлe цeй показник охоплюе лишe стaдiю НДДКР i нe враховуе подальшого просування нововвeдeнь, нe дае змоги об'ективно ощ-нити шновацшну дiяльнiсть на пiдприемствi загалом.
Ощнювати eфeктивнiсть iнновaцiйноï дiяльностi можна за такими напрямами [19]:
1. Ощнювання eкономiчноï eфeктивностi нововвeдeння стосовно тд-приемства (як сaмe воно зaбeзпeчуе конкурeнтоспроможнiсть, прибуток та фiнaнсову стабшьшсть пiдприемствa).
2. Оцiнювaння eфeктивностi управлшня iнновaцiйною дiяльнiстю стосовно зaбeзпeчeння нeпeрeрвностi iнновaцiйного процeсу й досягтення юн^-во1' мeти отримання новинок (продукту, тeхнологiй), що вiдповiдaють вимо-гам ринку.
3. Урахування фактора часу (здатшсть отримувати теобхщш рeзультa-ти за визнaчeний його промiжок).
Gднiсть згаданих компотен^в дае змогу оцiнити eфeктивнiсть управ-лiння iнновaцiйною дiяльнiстю, що здшснюють на пiдприемствi. При цьому теобхщно зважати на можливiсть взаемоди iз зовнiшнiм сeрeдовищeм тд-приемства, а сaмe: кiлькiсть об,ектiв iнтeлeктуaльноï влaсностi, що ïx купу-ють збоку або ж рeaлiзують на ринку.
З шшого боку, показник рeзультaтивностi iнновaцiйноï дiяльностi на стадп провeдeння НДДКР, за А.Е. ^расимовим [19], мае такий вигляд:
Т T
Z Кеф.t + Z Knpt Рнддкр = --, (2)
Z КзагХ - Z Креал.t t=l t=l
дe: РНддКР - рeзультaтивнiсть iнновaцiйноï дiяльностi на стади провeдeння НДДКР; Keф.t - кшьюсть самостшно розроблeниx новацш (винaxодiв, тexнiч-них рiшeнь, дай), що вiдповiдaють вимогам пiдприемствa в t-му роцi; Knp.t -кшьюсть придбаних об'екпв iнтeлeктуaльноï влaсностi, що вщповщають вимогам пiдприемствa в t-му рощ; K3агt - загальна кiлькiсть новaцiй (винахо-дiв, тexнiчниx рiшeнь, iдeй) як рeзультaт провeдeння НДДКР i придбання об'екпв iнтeлeктуaльноï влaсностi у зовшшньому сeрeдовищi пiдприемством в t-му рощ; Kpеал! - кшьюсть об'екпв iнтeлeктуaльноï влaсностi - рeзультaтiв НДДКР, рeaлiзовaниx у зовнiшньому сeрeдовищi й те використаних у дiяль-ност пiдприемствa в t-му роцi; Т - кшьюсть роюв aнaлiзовaного терюду.
r
Економ1чна ефектившсть вщ запровадження нововведения характери-зуеться обсягом додатково отриманого прибутку, для цього обчислюють по-казник р1чного економ1чного ефекту (Ер):
Ер = (С1 - С2) + Ен (К1 - К2), (3)
де: С1 та С2 - соб1варт1сть продукцп (послуг) до нововведения та тсля нього вщповщно; Еи - нормативний коефщ1ент ефективностц К1 \ К2 - кашталов-кладення, необхщт для виготовлення продукцп (послуг) вщповщно до \ шс-ля нововведення.
Цю формулу використовують для розрахунку економiчно! ефектившсть осюльки вона виражае сшввщношення м1ж змшою соб1вартосп продукцп (послуг) та змшою обсягу кашталовкладень для !! виготовлення до \ шсля нововведения. Вщ того, насюльки об'ективно та всеб1чно не оцшено, залежать термши повернення вкладеного кашталу \ темпи розвитку шдприемства.
Вщсутшсть комплексного шдходу до розроблення показниюв оцшки ефективност шновацшно! д1яльност1, чггко! системи показниюв, !х багатоз-начшсть { р1знопланов1сть у практищ розроблення, а загалом { стар1 методики ефективност шновацшно! д1яльност1 не задовольняють вимог сучасно! рин-ково! економжи. Саме тому потр1бш нов1 методики, яю дадуть змогу не тшь-ки визначити комплексну систему показниюв оцшки ефективност шновацшно! д1яльност1, а й будуть гарантом усшшно! реал1зацп вибрано! шновацшно! стратег^ розвитку шдприемства.
Для удосконалення оцшки ефективност шновацшно! д1яльност1 про-мислових шдприемств, вважаемо за необхщне доповнити рекомендований ЮН1ДО перелш показниюв:
По-перше, коефщентом ефективност швестування шновацшно! дь яльност шдприемства (Ке;), який пропонуемо визначати за формулою
Ке,=(4)
де: Д ыд - доходи вщ шновацшно! д1яльностц В Ннд - витрати швестицшних
ресурЫв спрямованих на здшснення шновацшно! д1яльность Цей показник надасть змогу кер1вництву шдприемства встановити юльюсть отриманого доходу вщ шновацшно! продукцп в розрахунку на одну гривню швестицшних ресурЫв, спрямованих на здшснення шновацшно! д1яльност1.
По-друге, для оцшювання ефективност шновацшно! д1яльност1, на наш погляд, доцшьно використовувати окрем1 частков1 показники, зокрема:
• частки прибутку, отримаиого вiд здiйсиеиия iииовацiйио! дiяльностi (ЧП ыд ) в загальиому обсязi прибутку пiдприемства, який матиме такий вигляд:
чп т.д=пп^; (5)
• частки шновацшно! продукцй (ЧП¡нпрод) у загальнш вартостi продукцi!, яку виготовляе пiдприемство, що обчислюеться за формулою
ОР тпрод. . (fC\
ч тпрод. т-ч ' V /
{У! промпрод.
• частки нових тexнологiчниx процeсiв, застосовуваних на тдприемств1, за вартютю вироблeноï за допомогою них продукци, у загальнш вартост вироб-лeноï тдприемством продукци.
дe: Пыд - прибуток шдприемства вiд iнновaцiйноï дiяльностi; ЗП - загаль-ний прибуток шдприемства; ОР тпрод - обсяг рeaлiзовaноï шновацшно1" про-дукцiï пiдприемствa; ОРпромпрод - обсяг рeaлiзовaноï промислово1' продукци шдприемства.
Ми вважаемо, що визнaчeння цих показниюв дасть змогу кeрiвництву шдприемства зробити вщповщт висновки щодо розвитеност та мaсштaбiв iнновaцiйноï дiяльностi на пiдприемствi з мeтою ïx порiвняння з аналопчни-ми показниками шших пiдприемств вiдповiдноï гaлузi чи рeгiону i прийняття обгрунтованих iнновaцiйниx рiшeнь щодо можливостeй i пeрспeктив шнова-цiйного розвитку промислових пiдприемств.
По-трeте, на наш розсуд, для повшшого aнaлiзу iнновaцiйноï дiяль-ностi доцшьно також вивчати грошовий потiк вщ iнновaцiйноï дiяльностi як складово1' грошового потоку шдприемства i на його основi розраховувати за такою формулою коeфiцiент збалансованос^ грошових потокiв ( КзбШтд) :
К бГП ind. = ГПвх1нд. , (V)
Кз6 ГП т.д. KJ
1Л eux.
Дe: ГПв^нд. - вхщний грошовий потж вiд iнновaцiйноï дiяльностi; ГПвих^н.д.
- виxiдний грошовий потж вiд iнновaцiйноï дiяльностi.
По-чeтвeртe, теобхщним е використання покaзникiв рeзультaтивностi шновацшно1" дiяльностi на стaдiï провeдeння НДДКР та зaпровaджeння iнно-вaцiй, а також дiяльностi пiдприемствa з погляду тривалос^ процeсу розроб-лeння й впровaджeння iнновaцiй.
Показник рeзультaтивностi шновацшно1" дiяльностi на стaдiï провe-
дeння НДДКР ( РН/ЩКР ) мае такий вигляд:
p Кеф. + Кпреф. (
Рнддкр -—---, (8)
Кзаг. - Креал.
дe: Keф. - кiлькiсть сaмостiйно розроблeниx новaцiй (винaxодiв, тexнiчниx рiшeнь, iдeй), що вiдповiдaють вимогам eкономiчноï eфeктивностi пiд-приемства; ^реф. - кшьюсть придбаних об'ектiв iнтeлeктуaльноï власност^ що вiдповiдaють вимогам eкономiчноï eфeктивностi промислового пiд-приемства; K3аг. - загальна кiлькiсть новацш (винaxодiв, тexнiчниx рiшeнь, iдeй) як рeзультaт провeдeння НДДКР i придбання об'еклв iнтeлeктуaльноï влaсностi в зовшшньому сeрeдовищi промисловим пiдприемством; Kpеал. -кшьюсть об'еклв iнтeлeктуaльноï влaсностi - рeзультaтiв НДДКР, рeaлiзовa-них у зовнiшньому сeрeдовищi шдприемства й те використовуваних у дiяль-ностi промислового пiдприемствa.
Показник результативност iнновaцiйноï дiяльностi на стади впрова-дження iнновaцiй ( РВПР ) мae визначатися за формулою
p = К rnp.rn. (9)
РВПР ~ ту £ ■ ' W
К po3po6. гн.
де: К enp. m. - кiлькiсть впроваджених шновацш, що вiдповiдaють вимогам економiчноï ефективностi промислового пiдприeмствa; К pospo6. m. - число розроблених шновацш, що вщповщають вимогам економiчноï ефективност пiдприeмствa, за той же перюд.
Результaтивнiсть iнновaцiйноï дiяльностi пiдприeмствa з погляду три-вaлостi процесу розроблення й запровадження шновацш (РТП ) можна визна-
чити за формулою
Т с. н. /■ t г\\
ртп. = ТфГ. (10)
де: Т с. н. - суспшьно необxiднi витрати часу на розробку й використання ш-новaцiй; Т ф. - загальна тривaлiсть циклу розробки й освоeння iнновaцiï.
Таким чином, як штегральний показник, що xaрaктеризуe ефектив-нiсть iнновaцiйноï дiяльностi пiдприeмствa, можна використати коефiцieнт результативност iнновaцiйноï дiяльностi загалом:
Рш.д. = РнДДКР Х РвПР Х Рт.п.. (11)
Ми ввaжaeмо, що для комплексного визначення результативност ш-новaцiйноï дiяльностi пiдприeмствa за допомогою розрахунку вiдповiдниx показниюв (коефiцieнтa ефективностi iнвестувaння iнновaцiйноï дiяльностi; покaзникiв частки прибутку вiд шновацшно1" дiяльностi в загальному обсязi прибутку пiдприeмствa, частки iнновaцiйноï продукцй' у загальнш вaртостi продукцй' пiдприeмствa; коефiцieнтa збaлaнсовaностi грошових потокiв; ко-ефiцieнтa результaтивностi iнновaцiйноï дiяльностi загалом та ш.), керiвниц-тво та вщповщш пiдроздiли пiдприeмствa повиннi aнaлiзувaти динамшу на-ведених вище покaзникiв порiвняно з попереднiми перiодaми, здiйснювaти оцшку ефективностi реaлiзовaниx пiдприeмством iнновaцiй i 1'хнього впливу на показники ефективнос^ функцiонувaння пiдприeмствa та, водночас, вияв-ляти можливi резерви полiпшення цих показниюв.
Для оцiнки комплексних результа^в iнновaцiйноï дiяльностi пiд-приeмств пропонуeмо, за даними Державного комiтету статистики Украши [20], розрахувати показники економiчноï ефективностi iнновaцiйноï дiяльнос-ri промислових пiдприeмств в Укрaïнi за 2000-200S рр., якi наведемо в табл.
Виконаний aнaлiз дae змогу констатувати, що протягом 2000-200S рр. в Укра1'ш вщбулося зростання обсягу реaлiзовaноï iнновaцiйноï продукцй' вiд 1214S,3 млн грн у 2000 р. до 45S30,2 млн грн у 200S р., тобто на 336S1,9 млн грн (на 277,3 %), що в середньому за рш становило прирют на 3742,0 млн грн, або на 30,S %.
Якщо у 2000 р. загальний обсяг iнвестицiй для фiнaнсувaння шнова-цiйноï дiяльностi в промисловостi становив 17б0,1 млн грн, то в 200S р. ста-
новив 11994,2 млн грн, тобто за дослщжуваний перюд загальш обсяги витрат шдприемств на iнновацiйну дiяльнiсть зросли майже у шм разiв (на 10234,1 млн грн).
Табл. Економiчна ефектившсть тновацшно1 дiяльностi промислових _шдприемств Украти за 2000-2008 рр.*_
Роки Показники
обсяг реал1зовано1 шновацшно1 продукций млн грн обсяг витрат на шновацшну дь яльтсть, млн грн прибуток ввд ш-новацшно1 д1яль-ност1, млн грн прибуток на 1 грн витрат вщ шнова-цшно1 д1яльност1, грн
2000 12148,3 1760,1 10388,2 5,9
2001 10365,4 1979,4 8386 4,2
2002 12605,7 3018,3 9587,4 3,2
2003 12882,1 3059,8 9822,3 3,2
2004 18784,0 4534,6 14249,4 3,1
2005 24995,4 5751,6 19243,8 3,3
2006 30892,7 6160,0 24732,7 4,0
2007 40188,0 10850,9 29337,1 2,7
2008 45830,2 11994,2 33836,0 2,8
* Склав 1 розрахував автор ¡з використанням [20].
Як видно з таблищ, прибуток промислових шдприемств Украши на одну гривню витрат вщ шновацшно! дiяльностi становив у 2000 р. - 5,9 грн, 2001 р. - 4,2 грн, 2002 р. i 2003 р. - 3,2 грн, 2004 р. - 3,1 грн, 2005 р. - 3,3 грн, 2006 р. - 4,0 грн, 2007 р. - 2,7 грн, 2008 р. - 2,8 грн. Це свщчить про змен-шення у 2008 р. окупност витрат на шновацшну дiяльнiсть бшьше тж у 2 рази, порiвняно з 2000 р. А загальне скорочення цього показника в динамщ вщображае тенденцда зменшення економiчноl ефективност шновацшно1 дь яльност промислових пiдприемств в Украшь
Таким чином, можна зробити висновок, що в сучасних умовах вирь шальною умовою розвитку та стабiльностi шдприемств е ефектившсть 1х ш-новацшно! дiяльностi. При цьому результативнiсть шновацшно! дiяльностi прямо залежить вiд того, наскшьки точно оцiнено ефективнiсть шновацш, наскiльки адекватно визначено 11 методи, сформовано ч^ку стратегiю та прь оритети розвитку шновацшно1 дiяльностi. Це дае можливють керiвникам шд-приемств виявити як сильш, так i слабкi сторони ще1 дiяльностi, дае змогу приймати обгрунтоваш рацiональнi управлшсью рiшення та ефективно керу-вати не тшьки iнновацiйною дiяльнiстю, але й забезпечувати успiшний, дов-готривалий, стiйкий розвиток пiдприемства загалом.
Також ми вважаемо, що результатившсть шновацшно! дiяльностi промислових пiдприемств визначаеться, насамперед, наявшстю необхiдних внут-ршшх i зовнiшнiх джерел фiнансування шновацш, можливютю 1хньо1 швид-ко! мобшзацп, зацiкавленiстю iнвестора в пiдтримцi шновацшного розвитку. Тому предметом наших подальших дослiджень е узагальнення конкретних методичних рекомендацш щодо вибору та обгрунтування iндикаторiв для оцiнювання iнвестицiйного забезпечення шновацшно1 дiяльностi промислових шдприемств.
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про iнновацiйну дiялъшстъ" вiд 4 липня 2002 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua.
2. Берне В. Руководство по оценке эффективности инвестиций / В. Берне, П. Хавранек.
- М. : Изд-во ИНФРА-М, 1995. - 528 с.
3. Бирман Г. Экономический анализ инвестиционных проектов / Г. Бирман, С. Шмидт.
- М. : Изд-во "Банки и биржи", ЮНИТИ, 1997. - 631 с.
4. Крылов Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия : учебн. пособие / Э.И. Крылов, В.М. Власова, И.В. Журавкова. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2001. - 384 с.
5. Кузьмш О.С. 1нвестицшна та шновацшна дiялънiстъ : монографiя / О.С. Кузьмш, С.В. Князь, Н.В. Тувакова, А.Я. Кузнецова. - Львiв : Вид-во ЛБ1 НБУ, 2003. - 233 с.
6. Покропивний С.Ф. Ефективнють шновацшно-швестицшно'1 дiяльностi / С.Ф Покро-пивний, А.П. Новак. - К. : Вид-во КНЕУ, 1998. - 184 с.
7. Хар1в П.С. 1нновацшна дiялънiстъ пщприемства та економiчна ощнка шновацшних процеав : монографiя / П.С. Харiв. - Тернопшь : Вид-во "Екож^чна думка", 2003. - 326 с.
8. Хар1в П.С. Активiзацiя шновацшно'1 дiяльностi промислових пiдприемств регiону : монографiя / П.С. Харiв, О.М. Собко. - Тернопшь : Вид-во "Економiчна думка", 2003. - 180 с.
9. УкраТнсько-росшський економiчний тлумачний словник / авт.-упоряд. В.М. Копо-рулша. - Харюв : Вид-во "Факт," 2005. - 400 с.
10. Економ1чна енциклопедiя. - У 3-ох т. - Т. 1 / редкол.: С.В. Мочерний та ш. - К. : Вид. центр "Академiя", 2000. - 864 с.
11. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций) / В.П. Соловьев. - К. : Вид-во "Феникс", 2004. - 560 с.
12. Голик М.П. Анализ влияния научно-технического прогресса на эффективность промышленного производства / М.П. Голик. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1987. - 160 с.
13. Бажал Ю.М. Економiчна теорiя технолопчних змш : навч. поабн. / Ю.М. Бажал. -К. : Вид-во "Заповгг", 1996. - 240 с.
14. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент : учебник / Р. А. Фатхутдинов. - М. : ЗАО Бизнес-школа Интел-Синтез, 2000. - 624 с.
15. Волков О.1. Економша й оргашзащя шновацшно'1 дiялъностi : пiдручник / О.1. Волков, М.П. Денисенко, А.П. Гречан. - К. : ВД "Професюнал", 2004. - 960 с.
16. Инновационный менеджмент / под. ред. С.В. Ильенковой. - М. : Изд-во ЮНИТИ, 2001. - 327 с.
17 Яцков В. Инновационный путь развития в условиях экономических реформ / В. Яц-ков // Проблемы науки. - 2002. - № 7. - С. 240-246.
18. Краснокутська Н.В. 1нновацшний менеджмент : навч. поабн. / Н.В. Краснокутська.
- К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 504 с.
19. Герасимов А.Е. Проблемы повышения эффективности инновационной деятельности / А.Е. Герасимов // Инновации. - 2001. - № 9-10. - С. 46-48.
20. Статистична шформащя Державного ком^ету статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Товт Т.И. Методические подходы к определению показателей эффективности инновационной деятельности промышленных предприятий в Украине
Рассмотрены основные теоретико-методические подходы к оценке эффективности инновационной деятельности предприятия, уточнено содержание понятия "оценка эффективности инновационной деятельности предприятия" и дополнен, рекомендованный ЮНИДО, перечень показателей оценки эффективности инновационной деятельности предприятия с учетом требований настоящего.
Ключевые слова: инновации, инновационная деятельность, эффективность, результативность, оценка эффективности инновационной деятельности предприятия.
Tovt T.Yo. Methodical approaches to determininG of indexes of efficiency of innovative activity of industrial enterprises
The article the basic theoretical and methodological approaches to estimation of efficiency of innovative activity of enterprise are considered, the essence of concept "estimati-
on of efficiency of innovative activity of enterprise" and added, as recommended by UNIDO, a list of indicators of estimation of efficiency of innovative activity of enterprise with the requirements of today's.
Keywords: innovation, innovative activity, efficiency, effectiveness, estimation of efficiency of innovative activity of enterprise._
yflK 332:001.895 3do6yeaH O.B. Oypeirn - iHcmumym PflHAH YKpamu
KHACMIKA^fl IHHOBA^H TA 3MICT IHHOBA^HHOI
AM^BHOCTI
npegcTaB.eHo ocHoBHi K.acH$iKa^HHi 03HaKH iHH0Ba^M Ta BH3HaneH0, cnupa-roHHCb Ha ^ ^aKTopu, cyTHicTb Ta 3MicT iHH0Ba^HH0i gia.bHocri.
KnwHoei enoea: iHH0Ba^HHHH npo^c, iHH0Ba^HHa gia.bHicTb, K.acu$iKa^a, 03-HaKH iHH0Ba^M.
YcnimHicTb yciei cucreMH 3axogiB gep^aBHoi nigTpHMKH Ta cTHMy.ro-BaHHa iHHoBa^HHoi gia.bHocTi 3a.e^HTb Big npaBH.bH0 BH3HaHeHHx KOHKpeT-hhx BHgiB iHH0Ba^HH0i gia.bHocri, aKHx nigTpHMye gep^aBa, Ta HeoSxigHHx g.a цb0Г0 BignoBigHHX mcTpyMemiB nigTpHMKH.
lHH0Ba^HHa gia.bHicTb, BignoBigHo go 3aK0Hy YKpaiHH "npo iHH0Ba-^HHy gia.bHicTb", - цe gia.bHicTb, rn,o cnpaM0BaHa Ha BHKopucTaHHa Ta K0Mep-^a.i3a^ro pe3y.bTaTiB HayKoBHx goc.ig^eHb Ta нanpaцroвaнb i 3yM0B.roe bh-nycK Ha phhok hobhx KoHKypeHTocnpoMo^HHx ToBapiB i noc.yr [1].
Ha BigMiHy Big BH3HaHeHHa, c$0pMy.b0BaH0ro yKpaiHCbKHM 3aK0H0gaB-ctbom, aKe oSMe^ye iHH0Ba^HHy gianbmcTb Ti.bKH BHnycKoM Ha phhok hobhx K0HKypeHT0Cnp0M0^HHX T0BapiB i n0C.yr, y CBiT0BiH npaKTHцi BHK0pHCT0ByroTb mupme $opMy.roBaHHa, aKe oxon.roe TaKo^ i po3mupeHHa Ta BigHoB.eHHa ho-MeHKnaTypH, i noKparn£HHa aKocTi npogyкцii (ToBapiB, noc.yr), rn,o BHnycKaeTbca, yg0CK0Ha.eHHa TexHo.orii ix внpo6ннцтвa 3 noga.bmHM 3anpoBag^eHHaM Ta e^eKTHBHoro pea.i3a^ero Ha BHyTpimHboMy hh 30BHimHb0My pHHKax [2, 3, 4].
norog^yroHHCb 3 aBTopoM [5], BH3HanaeM0 iHH0Ba^HHy gia.bHicTb (aHr.. innovation - yBegeHHa hobhhok, H0B0BBegeHHa) aK gia.bHicTb, rn,o noB'a3aHa i3 TpaHc^opMa^ero pe3y.bTaTiB HayKoBHx goc.ig^eHb Ta KoHCTpyK-TopcbKHx po3poS.eHb y hobhh npogyKT, ygocKoHaneHHH TexHo.oriHHHH npoцec hh hobhh nigxig go co^a.bHHx noc.yr, i cnpaM0BaHa Ha BHKopHCTaHHa i K0Mep-^a.i3a^ro цнх pe3y.bTaTiB, BHnycK Ha phhok hobhx KoHKypemocnpoMo^HHx ToBapiB Ta noc.yr, i e HeBig'eMHoro cK.agoBoro BHpoSHHHo-rocnogapcbKoi gia.b-HocTi nignpueMCTBa, 30pieHT0BaH0i Ha 0H0B.eHHa i BgocKoHaneHHa Horo BHpoS-hhhhx ch. Ta 0pram3a^HH0-eK0H0MiHHHx BigHocHH.
OS'eKToM iHH0Ba^HH0i gia.bH0CTi e iHH0Ba^a. 3ayBa^HM0, rn,o TepMiHH мнoвaцiaм Ta "iHH0Ba^a" He toto^hl Hoвaцia (.aT. novatio - 0H0B.eHHa, 3MiHa) - ^ npogyKT iHTe.eKTya.bHoi gianbHocri .rogHHH, o$opM.eHHH pe3y.bTaT $yH-gaMeHTa.bHHx, npHK.agHHx hh eKcnepHMeHTa.bHHx goc.ig^eHb y Sygb-aKiH c^epi .rogcbKoi gia.bH0CTi, cnpaM0BaHHH Ha nigBHrn,eHHa e^eKTHBHocri bhko-HaHHa poSiT. Big MoMeHTy npHHHaira нoвaцii go pea.i3a^i Ta po3noBcrog^eHHa B0Ha HaSyBae H0B0i aKocTi, toSto nepeTBoproeTbca b iHH0Ba^ro. Y cBiT0BiH eKo-H0MiHHifi .iTepaTypi e SaraTo BH3HaHeHb iHH0Ba^i, npHH0My BiTHH3HaHi HayK0B-цi cHH0HiM0M "iннoвaцii" BBa^aroTb TepMiH "H0B0BBegeHHa" [6].
