МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОЗНАЙОМЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА З ГЕПТАЛОГІЄЮ “СВІТЛО. СІМ ДНІВ ТИЖНЯ” К. ШТОКГАУЗЕНА Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

ив

BBgjJB

9. Dalinger, V.A. Methods of teaching students the elements of mathematical analysis / V.A. Dalinger. -Omsk: Publishing house of OmGPU, 1997 .-- 149 p.

10. Episheva, O.B. The technology of teaching mathematics based on the formation of methods of educational activity: Theoretical foundations: Educational aid for students of pedagogical universities in the specialty 010100- mathematics / O.B. Episheva. - Tobolsk: Publishing house of TGPI im. DI. Mendeleev, 1998 .-- 158 p.

11. Episheva, O.B. Activity approach as a theoretical basis for designing a methodological system for teaching mathematics: Diss. ... doct. ped. sciences / O.B. Episheva. - M., 1999 .-- 460s.

12. Episheva, O.B. Designing the author's technology for teaching mathematics: Textbook. Manual / O.B. Episheva. - Tobolsk: TGPI im. DI. Mendeleev, 2001 .-- 53 p.

13. Episheva, O.B. Technology of teaching mathematics based on the activity approach: Book. for teacher / O.B. Episheva. - M .: Education, 2002 .-224 p.

14. Monakhov, V.M. Technological basis for the design and construction of the educational process / V.M. Monks. - Volgograd: Change, 1995 .-- 152 p.

15. Monakhov, V.M. Methodology for the design of pedagogical technology (axiomatic aspect) / V.M. Monakhov // School technologies, 2000 .-- 272 p.

16. Winter, I.A. Independent work as the highest form of student's educational activity / I.A. Winter // Materials of the All-Russian scientific and practical conference "Independent work of students as the basis of the educational process of preparing a bachelor." -M., Krasnogorsk, 1992 .-- S. 36-42.

17. Kudryavaya, N. V. Pedagogy in medicine: A textbook for students of institutions of higher

УДК 377:718.7(4/9)

East European Scientific Journal #3(67), 2021 21 education. education / N. V. Kudryavaya, E. M. Ukolova, N. B. Smirnova, E. A. Voloshina. - M.: IC Academy, 2012. - 320 p.

18. Monakhov, V.M. Updating the methodological training system / V.M. Monakhov // Soviet pedagogy. - 1989. - No. 1. - S. 28-33.

19. Morozova, N.V. Innovative means of organizing students' independent work / N.V. Morozova // Young scientist. - 2011. - No. 2. - T.2. -S. 102-104.

20. Nainish, L.A. Engineering pedagogy: Scientific-methodical manual / L.A. Ninish. - M .: NITs INFRA-M, 2013 .-- 88 p.

21. Organization of independent work of students - a condition for the implementation of the competence approach: the experience of the Oryol State University / G. Tyurikova. // Higher education in Russia. - 2008. -No. 10. - S. 93-97.

22. Samoilov, V.D. Higher education pedagogy and psychology. Androgogic paradigm: Textbook. / V.D. Samoilov. - M .: UNITI, 2015 .-- 207 p.

Сведения об авторе

Бурков Сергей Николаевич - кандидат технических наук, доцент, доцент кафедры «Математики и Физики», ФГБОУ ВО «Новосибирский государственный аграрный университет», (Российская Федерация, 630039, Новосибирск, ул. Никитина, 147,.

About the author

Burkov Sergey Nikolaevich - Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor Department of Mathematics and Physics, Novosibirsk State Agrarian University, (147, st. Nikitina st., Novosibirsk, 630039, Российская Федерация).

Larisa Vasylieva

PhD in Arts, associate professor of music art department V. O. Sukhomlinsky Mykolayiv National University

METHODOLOGICAL FEATURES OF INTRODUCTION FUTURE TEACHERS OF MUSIC ART WITH HEPTALOGY "LIGHT. SEVEN DAYS OF THE WEEK " by K. STOCKHAUSEN

Лариса Васильева

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичного мистецтва Миколашського нацюнального утверситету 1мен1 В. О. Сухомлинського

МЕТОДИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ОЗНАЙОМЛЕННЯ МАЙБУТН1Х ВИКЛАДАЧ1В МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА З ГЕПТАЛОГ1еЮ "СВ1ТЛО. С1М ДН1В ТИЖНЯ" К. ШТОКГАУЗЕНА

Summary. The article presents theoretical and historical information on heptalogy "Light. Seven Days of the Week" by K. Stockhausen and methodological aspects of acquainting future music teachers with it. The concept of heptalogy, features of the embodiment of the spiral principle of development in the construction of the cycle, emphasis on the presence of wave drama and culminations of the plot, complex musical characteristics of the main characters based on the superformula, describes the basic elements of each opera, highlights existing versions of heptalogy. It is emphasized that the work is a huge spatial composition, where the most important part of the score is the resonance and flow of sound between groups of musicians located in different parts of the hall. It is proved

22 East European Scientific Journal #3(67), 2021 ...av,...,..

that, thanks to the innovations proposed and embodied by K. Stockhausen, heptalogy is the highest point of development of postmodern musical and theatrical art.

Анотащя. В статп подат теоретичш та юторичш ввдомосп щодо гепталогй "Свггло. CiM дшв тижня" К. Штокгаузена та методичш аспекти ознайомлення з нею майбутшх вчителiв музичного мистецтва. Висвiтлено концепцш гепталогй, особливостi втiлення спiрального принципу розвитку у побудовi циклу, закцентовано на наявностi хвильово! драматурги та кульмшацш сюжету, наведено комплекснi музичш характеристики основних геро!в на основi суперформули, описанi основнi елементи структури кожно! опери, висвiтленi iснуючi варiанти сценiчного втiлення гепталогй. Закцентовано, що твiр е великою просторовою композишею, де важливою частиною партитури стають резонанси i перетiкання звуку м1ж групами музикантiв, розташованих в рiзних частинах зали. Доведено, що, завдяки новацiям, запропонованим i втiленим К.Штокгаузеном, гепталогiя е вищою точкою розвитку постмодершстського музично-театрального мистецтва.

Key words: K. Stockhausen, heptalogy, superformula, series, electronic music, spatial music.

Ключовi слова: К. Штокгаузен, гепталогiя, суперформула, серiя, електронна музика, просторова музика.

Постановка проблеми. Серед мистшв друго! половини ХХ столитя одне з важливих мГсць займае Карлгайнц Штокгаузен (1928-2007) — шмецький композитор, диригент, музикознавець i педагог. Його творча дiяльнiсть вiдрiзнялась значною iнтенсивнiстю: близько 300 великих творiв, десять томiв коментарiв i теоретичних дослгджень; концертна активнiсть у рiзних кра!нах i на рiзних континентах. Його творчий спадок зберiгае лщуюче положения в сучасному мистецтвi, а неоднозначшсть оцiнок музики сввдчить про актуальшсть дiяльностi.

Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Творчiсть К. Штокгаузена активно вивчаеться заруб1жними (А. Coenen, J. Coll, C. Cardew, M. Kurtz, М. Pasiecznik, J. Godwin, U. Dibelius, Т. Кпeif, К. Worner) та вичизняними музикознавцями в контексп музично! культури ХХ столггтя загалом (Ю. Холопов, I. Чернова,

B. £рохш, Т. Цареградская, А. Предо ляк,

C. Тюлина, М. Пресняков). Монографiчнi дослгдження (I. Крицько!, С. Савенко, О. Войтенко, C. Blumroder, R. Morgan) присвяченi рГзним аспектам творчосп мистця. Майже ус науковцi тим чи шшим чином торкаються найбшьшо! справи життя композитора — гепталогй "Свило. Ом дшв тижня". Останнiм часом з'являються дослщження, присвяченi рГзним аспектам та складовим цього твору. Так А. Рижинський вивчае хорове письмо гепталогй, В. Тарнопольський — особливосл сценiчного втшення опери, Н. Саннiкова здiйснюе музикознавчий аналiз опери "Середа" i крГзь призму художшх iдеалiв i творчо! еволюцй' композитора.

Видiлення не вирiшених paiiiiiie частин загальноТ проблеми. Попри iснування музикознавчих дослiджень окремих аспектiв данного твору, його загальне осмислення ще попереду, зважаючи на масштаби замислу та складнощi втiлення. Наразi вгдсутш також методичнi рекомендацп щодо ознайомлення з гепталопею майбутнiх вчителiв музичного мистецтва, хоча "Свило" згадуеться у вадповадному пгдручнику [1, C. 113]. Отже, у майбутшх вчителГв мае бути сформоване уявлення про цей твГр у процеа фахово! тдготовки.

Мета статт - накреслити загальш особливостi концепци, будови та сцешчного втiлення гепталогй' "Свiтло. С1м дтв тижня" К. Штокгаузена, акцентувавши методичш аспекти ознайомлення з цим твором майбутшх викладачiв музичного мистецтва.

Методи дослщження: загальнонауковi (аналiз, зiставлення, узагальнення, систематизацiя) для вивчення наукових джерел з дано! теми; конкретно-науков! бiографiчний метод для виявлення фактiв бюграфп К.Штокгаузена, як1 вплинули на процес створення гепталогй, метод дискурсивного аналiзу, описовий метод для розкриття iндивiдуальних характеристик гепталогй, метод науково! екстраполяци для виявлення особливостей впровадження зiбраного матерiалу у професiйну пiдготовку майбутнього вчителя музичного мистецтва в галузi сучасно! музики.

Виклад основного MaTepi&fty. Розпочати розмову про гепталогiю варто з того, що в творчш спадщиш К.Штокгаузена та музичному мистецга взагалi оперний цикл "Свiтло. 0м днiв тижня" (1977-2003) е ушкальним за змiстом, драматургieю, музично-технологiчними властивостями.

Цикл складаеться з 214 опуав рiзних жанрiв i виконавських складiв, якi з'еднуються послiдовно або паралельно (29 годин загального звучання) i написанi композитором за 27 рошв. Кожна опера мае назву одного з дшв тижня, присвячена одному або декшьком головним героям, 1'хшм музичним iнструментам (i голосам), ряду символiв, тривае вiд 3 до 5 годин, мае вдиввдуальну структуру та склад виконавшв, починаеться з музичного «впання» (Gruss), шд час якого публжа сходиться до зали, i зак1нчуеться «прощанням» (Abschied), яке звучить, коли публша залишае залу.

Презентуючи студентам концепцт гепталогй', необхвдно вказати, що "Свiтло" не мае фжсованого початку або к1нця, скорше розвиток за принципом спiралi — починати можна будь-якою з семи опер, не порушуючи 1хньо1 послщовност!

Необхiдно зауважити, що в творi лише три основнi геро!: Мiхаель, £ва i Люцифер, як1 е втшеннями всесвiтнiх духовних сил. Кожному з геро!в вiдповiдае певний шструмент, голос та

—— East European Scientific Journal #3(67), 2021 23

iнтервал, вiдомостi про що систематизованi в насгупнш таблицi:

24 East European Scientific Journal #3(67), 2021

Весь цикл побудований вщповвдно до музично! «суперформули» (шм. Superformel), яку К.Штокгаузен створив на початку роботи. Суперформула — це музичний фрагмент, написаний на трьох нотних рядках, кожен з яких — в№но трактована серiя — е музичною

Суперформула дiлиться на сегменти по 2-3 такти, кожен з яких вщповвдае певному дню тижня, тобто однiй з опер циклу. К.Штокгаузен писав

Незважаючи на можливють виконання гепталогй, починаючи з будь-яко! опери у порядку днiв тижня, у нш все ж таки прослвдковуеться певна хвильова драматургiя, зокрема, у кшькосп задiяних геро!в: понедшок присвячений лише Gвi, вiвторок — двом дшовим особам, середа — трьом; четвер знову одному, п'ятниця — двом, субота одному, недм двом. Можна говорити про три кульмшаци гепталогй: драматичну (вiвторок), лiричну (п'ятниця), мiстичну (недiля).

Характеризуючи музичну мову гепталогй, необхiдно пояснити студентам, що в циклi звучання акустичних iнструментiв, збагачене новими прийомами гри i новими вiртуозними ефектами, урiзноманiтнено за допомогою електронiки: кожен виконавець забезпечений передавачем, к1нцевий результат контролюеться звукорежисером. Переважае лiнеарна полiфонiя. Опера побудована iз використанням вде! "свггово! музики" ("Подорож Мiхаеля навколо свиу" з

характеристикою одного з головних геро1в опери. У цьому фрагменп закладена структура Bciei' опери, характер геро1в i 1хньо1 взаемоди, драматурпя циклу. Вiдомостi щодо суперформули систематизоваш в таблицi 2:

Таблиця 2

опери "Свила" в iншiй послдовносп, н1ж вони повиннi виконуватися, про що свадчить таблиця 3.

Таблиця 3

"Четверга") та простороих ефектiв. Критики часто закидають авторовi еклектизм, однак ушверсальна концепцiя опери вочевидь передбачае iнше ставлення до стилю.

Розбираючи структуру гепталогй' iз студентами, необхiдно вказати, що «Привггання» Понедшка створене для басетгорна в супроводi 4-канально! електронно! дор1жки iз звукiв води та елеменпв конкретно! музики. Сольна партiя Привггання юнуе окремо як твiр XI для басетгорну або флейти i побудована на глiсандо i мтроштервалах, що символГзують воду.

Поява химерних ютот з лона £ви у першш дп опери, супроводжуеться «^рГями на день народження». ТричГ з'являеться Люцифер, демонструючи свою вiдразу i наказуе потомству повернутися в лоно £ви. В другш дй' ввдбуваеться ритуальне "заплiднення" £ви музикою. Виконуеться композищя Klavierstück XIV, спокойна, шжна за характером. Народжуеться 7

Таблиця 1

Тембро-мтервальна характеристика основних героУв гепталогй'_

герой iнструмент голос штервал

Мкаель труба тенор чиста кварта або квшта

£ва флейта/ бассетгорн сопрано велика терця або мала секста

Люцифер тромбон бас велика септима

Характе

)истика суперформули

герой серiя регiсIр роль

Мкаель 13 звуков високий втшення Божо! вол1

£ва 12 звуков середнш опiкунка життя на Земл1

Люцифер 11 звуков басовий бунтар проти Бога

Хронолопя створення опер

опера сюжет роки

Четвер Мiхаель i Штокгаузен 1978-1980

Субота Люцифер 1981-1983

Понедлок £ва 1984-1988

Вiвторок поединок МТхаеля i Люцифера 1977-1991

П'ятниця спокушання £ви Люцифером 1991-1994

Середа домовляння Мтхаеля, Люцифера i £ви 1992-1998

Недля тстичний шлюб £ви i МТхаеля 1998-2003

ив

BBgSB

хлопчик1в з 1менами дшв тижня. Звучить Evas Lied для басетгорна в супровод1 синтезатор1в та тсень хлопчик1в. Д1я III присвячена чарам £ви.

Музика "Прощання" Понедшка - це 4-канальна електронна композишя для флейти шкколо, жшочого голосу i ству птах1в, оброблених електронними засобами.

Привггання Biemoprn написане для 9 труб, 9 тромбошв, 2 синтезатор1в i хору. Ансамбль роздшений на дв1 групи, розташоваш обаб1ч залу: труби, сопрано i тенора - праворуч (ансамбль Шхаеля), тромбони, альти i баси - л1воруч (ансамбль Люцифера). Кожна група мае власного диригента. Окрема роль належить сопрано (£ва) яке ствае в р1зних шнцях зали, а в ынщ - 3Í сцени. Перша д1я — змагання М1хаеля i Люцифера в цариш часу. В основ1 музики — перероблена верс1я твору Der Jahreslauf для 3 синтезатор1в або фюгармонш, 3 флейт шкколо, 3 сопрано саксофошв, ударних, запиав голоав самого Штокгаузена, д1вчинки, ричання лева, шших звук1в, пов'язаних з под1ями на сценг У другш ди поединок М1хаеля i Люцифера ввдбуваеться в цариш музики пвд акомпанемент 8-канально! Oktophonie. Змагаються дв1 групи: тромбони, ударш, синтезатор, бас (група Люцифера) проти сурм, ударних, синтезатора, тенор1в (група Шхаеля). М1ж фазами бою звучить мелод1я £ви i Pieta (дует труби i сопрано). Надал1 д1я переноситься «у потойб1чний сви» i завершуеться виконанням Klavierstück XV на синтезатор!. У певний момент музикант починае вщраховувати в1д 13 до 1, сповшьнюючи свою гру i врештьрешт остаточно зупиняючись, встае i йде з1 сцени. Слухач1 залишаються наодинц з 8-канальною електронною дор1жкою Oktophonie, в якш плавно i поступово згасае м'яка пульсащя.

Змют опери Середа — пошук шлях1в досягнення вселенсько! гармони. Незвичайна структура опери: дв1 хоров1 сцени з солютами i електрошкою, та чотири шструментальш сцени. Три И сцени з чотирьох — «Свгтовий парламент» (1), «Оркестр фшатспв» (2) i «М1хаел1он» (4) — вщбуваються десь у позаземному, галактичному простор1, а третя сцена — «Гвинтокрильно-струнний квартет» — активно втягуе в себе реальний повпряний прост1р: учасники квартету грають у чотирьох справжшх гвинтокрилах, перем1щення яких в неб1, як i звуки музики, транслюються на екрани i динам1ки в глядацьку залу. В музику включаются i шум двигушв, i траекторИ польоту кожно! машини, як1 е проекц1ями мелод1йного руху i сприяють просторов1й «пол1фонй».

Привггання Середи - електронна частина сцени 4; Прощання - електронна музика з1 сцени 2, що проектуеться октофон1чно через динам1ки, розташован1 в кутах куба, всередин1 аудиторИ.

Опера Четвер присвячена М1хаелю i мютить автоб1ограф1чн1 мотиви Штокгаузена. Прив1тання Четверга написане для 8 мвдних духових, фортеп1ано або в1брафона i ударних. Перша д1я

East European Scientific Journal #3(67), 2021 25 висвилюе юшсть Мiхаеля i мiстить дитячi спогади самого композитора. Далi Мiхаель зустрiчае чарiвну дiвчину (дует труби i басетгорна), складае iспити в консерватори, в межах яких звучать твори Klavierstück XII для фортетано, та «Невидимi хори» - 50-хвилинна 8-канальна проекц1я ста вiсiмдесяти хорових голоав, записаних на плiвцi. Друга дiя — концерт для труби з оркестром. В нш Мiхаель подороже Землею, проходить через розп'яття i вознесiння. Мiсця, як1 вш вiдвiдуе, вiдповiдають i життепису Штокгаузена: Кельн, Нью-Йорк, Япошя, Балi, Iндiя, Африка, £русалим. Кожна «зупинка» мютить вiдповiднi музичнi алюзй': Нью-Йорк - джазовi гармонй', Японiя -iмiтацiя звучания оркестру гагаку, Балi - музика гамелана, Африка - том-томи. Про розп'яття Мiхаеля повщомляють тромбони, тсля чого вiн в дуеп з £вою подноситься на небо. Третя дiя зображуе Мiхаеля в потршний iпостасi - трубача, тенора i танцюриста у «небеснiй резиденци». Йому дарують подарунки, вiн змагаеться з Люцифером в шструментальному i вокальному виконавствi, занурюеться у спогади про Землю. Музика останньо! сцени витримана в динамiцi piano, е свилою i гармонiйною. Прощання четверга -музика для 5 труб, яка, за задумом Штокгаузена, мала б звучати з дахiв будиншв навколо театру, супроводжуючи публiку дорогою додому.

П'ятницю композитор роздiлив на двi д^' i застосував нову структуру: ^м вiтания i прощання, опера складаеться з двох шарiв сцен: десяти «реальних^> з живими виконавцями на сценi i дванадцяти «звукових» з електронним перетворенням звуку. Обидва шари виконуються одночасно на rai електронних звучань. Це складна постановка для сопрано, баритона, баса, флейти, басетгорна, 12 пар танцюристiв-мiмiв, дитячого оркестру i хору, 12 сшвашв хору, синтезатора та електрошки.

Субота - опера для 13 сольних виконавщв (один голос, десять шструменталюпв i два танцюриста), симфошчного оркестру, балету або пантомiми i чоловiчого хору з органом. Опера ввдкриваеться Вiтаииям для чотирьох просторово роздiлених духових аисамблiв (тромбонiв (шструмент-символ Люцифера в оперi), труб, валторн, енфошумов) з ударними. Музиканти розташоваш в чотирьох кутах залу. В основi п'еси -8-кратно розтягнутий в часi фрагмент формули Люцифера та невелиш вкраплення формул Мiхаеля (мала секста) i £ви (спадна октава). За вiтаниям iдуть чотири сцени:

1.Сон Люцифера (Klavierstück XIII - дует фортетано i баса). Люцифер не здатний до музики, зате вш басом немов ^зь сон «коментуе» те, що ввдбуваеться в музицi - а музика пов№но розкладаеться, руйнуеться; формула, покладена в основу твору, невпiзнано змiнюеться. В кiнцi, як символ поразки Люцифера, звучить проста «людська» мелодiя, якою вiн захоплюеться. Ця дiя мае «вiзуальиу» партiю - 5 кольорових горизонтальних смуг (блакитна, зелена, зелено-

26 East European Scientific Journal #3(67), 2021 блакитна, зелено-чорна, блакитно-чорна) проектуються на сцену одна над одною, змшюють пропорцп висоти зпдно зГ схемою, яку склав композитор).

2.Рекием Люцифера, для флейти i шести ударних.

3.Танець Люцифера, для симфошчного оркестру, баса, труби ткколо соло, танцюриста, танцюриста на ходулях i танцюриста-мГма (вш включае, зокрема, так фрагменти, як танщ обох брГв, очей, щок, верхньо! губи, тдборгддя, танець на кончику язика). За одним з варГанпв ця сцена перериваеться страйком оркестранпв (спектакль трансформуеться в хепеншг).

4.Прощання з Люцифером, для чоловГчого хору, семи тромбошв i органу, вгдбуваеться вже не в театрГ, а в розташованш неподалж вгд нього церки, де виконуеться покладений на музику «Пмн чесноти» Франциска Ассизького ггалшською мовою, поеднуючись з цейлонським релшйним ритуалом.

Недшя - опера з п'ятьма сценами i прощанням. В оперГ вгдсутнш Люцифер, але Штокгаузеном передбачена (описана, але не написана) додаткова сцена тд назвою ЛюциферГум, призначена для виконання одночасно з Недшею, але в шшому тсщ, що символГзуе утримання (ув'язнення) Люцифера далеко вГд £ви i МГхаеля. Така побудова опери пояснюе можливють виконання гепталогп, починаючи з будь-яко! частини (в шшому випадку незрозумшо, як Люцифер, що помер в "СуботГ', може з'явитися в "ПонедГлку").

Недшьне виання (сцена 1) - п'еса для сопрано, тенора i оркестру з синтезатором. 29 музиканпв грають в рГзних точках залу, супроводжуючи двох сотсттв, як1 також перемГщуються в просторг Сцена 2: Ангельська хода для семи хорових колективГв, як1 ствають релшйт тексти на рГзних мовах i сходяться в центрГ простору зали. Сцена 3: "СвиловГ картини», для тенора, флейти з кольцевою модулящею, бассетгорну i труби з кольцевою модулящею. Сцена 4 - «Аромати-Знаки" - для 7 сольних голоав, хлопчика-сопрано i синтезатора, розширюе мультимедшну природу опери за рахунок залучення ще одного людського ввдчуття: на публшу в зал по черзГ розпилюються ам аромапв. Сцена 5 - "Весшля" - являе собою двГ сцени в однш i складаеться з двох частин: для п'яти хорГв i для п'яти оркестрових груп. Щ частини виконуються одночасно в двох вгдокремлених примщеннях. В однш залГ п'ять мшьоркестрГв грають пгд орудою п'яти допомГжних i одного головного диригента надзвичайно складну партитуру. У другш залГ спльщ прибранг Тут п'ять танцювальних груп, майже збиваючи публшу з шг, танцюють символГчш весшьт ритуали народГв свГту. У рГзних мюцях вГдкриваються акустичш «вГкна», через яш гучномовцями «подаеться» музика з шшого залу. Сцена виконуеться двГчг Шсля антракту або виконавш мшяються залами, або аудиторГя, щоб кожна група слухачГв могла побачити сцену з обох сторш)

ив

вшв

Прощання Воскресiння - це адаптацiя для п'яти синтезаторiв хорово! частини п'ято! сцени. Вона також iснуe в двох вераях: для перкусюшста-солюта i стрiчки, i як Klavierstück XIX для синтезатора i с^чки.

Висновки i иронозици. Змiст штокгаузеновсько! оперно! гепталогй "Свило. CiM дшв тижня" вiдображаe вдею свiтотворения, божественного творчого акту, що складаеться (в даному випадку - саме складаеться, а не пропкае) з семи компонента - семи дшв тижня, в кожному з яких виражена особлива смислова домiнанта, що е невщ'емною складовою загально! концепцй' гармоншно! свiтобудови: «частини опери розглядаються як структура ушверсуму: понедiлок

- день його зародження, вiвторок - день вшни хаосу i провидiння в еволюцшному експериментi, середа

- день згоди цих сил, четвер - день шзнання i вибору шляху, п'ятниця - день спокуси i покаяння, субота -день смерп i трансформаций недiля - день польоту i розчинення в свилЬ» [2, c. 46].

Cкладнiсть подання гепталогп "Свило. Ciм днiв тижня" К. Штокгаузена для майбутнiх викладачiв музичного мистецтва полягае в тому, що, по-перше, твiр жодного разу не був поставлений повшстю. За задумом композитора, сiм опер мають звучати одночасно в семи залах на ввдсташ дек1лькох сотень метрiв одна ввд одно!, але в однш будiвлi щоб публiка могла долучатися до дiйства за власним бажанням. Кшьшсть учасникiв дiйства наближена до астрономiчно!, за 29 годин склади жодного разу не повторюються. В рiзнi роки виконувалися або окремi фрагменти, або опери, ввдповщно часу !х зак1нчення. £дина постановка, до яко! увiйшло до 60% музики гепталогп вiдбулася на Holland Festival у 2019 роцi i мала вигляд роздшеного на три dui 24-годинного спектаклю «aus LICHT» («з Свтла»). Гепталопя була структурована не за днями тижня, а за персонажами: перший день присвячений Мiхаелю, другий - £вi i Люциферу, останнiй вiдведений туттiйним сценам. Музика звучала в порядку свого написання - з кшця 1970-х до межи 2000-х [3].

По-друге: незважаючи на iснування детальних коментарiв самого Штокгаузена, вiдсутнiй мистецтвознавчий анал1з музично! мови гепталогй загалом (розiбранi або окремi елементи наскрiзно або окремi опери).

Гепталогiя продовжуе композиторсьш дослiди Штокгаузена 60-х-70-х рок1в i е просторовою композицiею, де найважлившою частиною партитури стають резонанси i перетiкання звуку м1ж рiзними групами музикантiв, розташованих в рiзних частинах залу, по його периметру i iнодi м1ж рядами. Завдяки цьому просторовому аспекту авангардно-безкомпромiсна музика циклу сприймаеться як бездоганно сучасна.

Список л^ератури:

1. Музичне мистецтво: шдруч. для 7 кл. для загольноосви. навч. закл. / Л.М.Масол, Л.С. Аристова. Харшв: СИЦИЯ, 2015. 130с.: ш. [Musical

ив

ansa

art: textbook. for 7 classes. for general education / L.M.Masol, L.S. Aristova. Kharkiv: SITSIA, 2015. (In Ukr).]

2. Поспелов П., Чаплыгина М. Каменный ангел или божественный ребенок // Медведь. 1996. 1-2. C. 44-46. [Pospelov P., Chaplygina M. Stone angel

East European Scientific Journal #3(67), 2021 27 or divine child. Bear. 1996. 1-2. 44-46. (In Russ).]

3. Тарнопольский В. Игра пространства-времени-СВЕТа «Licht» Штокхаузена в трехдневном спектакле Holland Festival. URL: https://www.colta.ru/articles/music_classic/21903-igra-prostranstva-vremeni-sveta

УДК 796.082.2 ГРНТИ 77.29.11

Rukavitsyn D.B

Candidate of Sciences in Pedagogy, Professor of physical education International University «MITSO» Sheutsou Y.V Senior lecturer of physical education International University «MITSO»

THE IMPACT OF CHANGES OF COMPETITION JUDO RULES ON THE QUALITY OF WRESTLING AMONG HIGHLY QUALIFIED ATHLETES

Рукавицын Денис Борисович

кандидат педагогических наук, профессор кафедры физического воспитания, Международный университет МИТСО Шевцов Юрий Владимирович старший преподаватель кафедры физического воспитания, Международный университет МИТСО

ВЛИЯНИЕ ИЗМЕНЕНИЙ В ПРАВИЛАХ СОРЕВНОВАНИЙ ПО ДЗЮДО НА КАЧЕСТВО БОРЬБЫ СПОРТСМЕНОВ ВЫСОКОЙ КВАЛИФИКАЦИИ

DOI: 10.31618/ESSA.2782-1994.2021.4.67.6 Summary. The theoretical and practical aspects of the quality of the wrestling of highly qualified judokas in connection with the changes of the competition rules have been researched.

Аннотация. Исследованы теоретические и практические аспекты качества борьбы дзюдоистов высокой квалификации в связи с изменениями правил соревнований.

Key words: wrestling quality, highly qualified athletes, competition rules, assessment of technical and tactical actions.

Ключевые слова: качество борьбы, спортсмены высокой квалификации, правила соревнований, оценка технико-тактических действий.

Изменения, произошедшие в правилах соревнований по дзюдо, направленные на повышение качества борьбы ее зрелищности и динамичности не могли пройти незамеченными и не отразится на итогах соревнований различного уровня и технико-тактической подготовке дзюдоистов высокой квалификации.

Так, к наиболее значимым изменениям в правилах проведении соревнований по дзюдо на Европейских играх 2015-2019 года, можно отнести уменьшение время поединка до 4 минут, а также изменения произошедшие в системе оценки бросков.

Броски из положения, когда противник находится на коленях, оцениваются как со стойки, при этом броски на бок оцениваются на «Вазаари», а оценка «Юко» вообще исключена.

Был введен новый стандарт кимоно, уменьшающий плотность дзюдоги с 930 г/м до 750 г/м, и увеличивающий запах ворота и длину рукава, при этом кимоно должно быть постоянно заправлено за пояс.

Запрещено проведение удушающих при захватах за полу кимоно, а при уходе от болевого или удушающего приема просто встать на ноги, не достаточно, необходимо показать контроль над действиями соперника.

Количество замечаний «Шидо» до объявления дисквалификации уменьшили с 3 до 2, при этом два первых замечания имеют условный характер и не позволяют выявить победителя.

Целью всех эти нововведений в правилах соревнований по дзюдо за последний период времени было повышение качества борьбы спортсменов и зрелищности дзюдо.

Однако, многие авторы и специалисты в дзюдо обращают внимание на существенное видоизменение как сути, так и содержания дзюдо к которому привели постоянные изменения правил соревнований по этому виду спорта [3,4].

Ими отмечается ухудшение качества дзюдо и отходу от его принципов, а применение в борьбе дзюдо соревновательной системы как важнейшей компоненты привело к возникновению ряда