ART STUDIES
ЕЛЕКТРОННА ТАНЦЮВАЛЬНА МУЗИКА В УКРА1Н1: СТАНОВЛЕННЯ I РОЗВИТОК
Бондаренко А.
Кигвський нацюнальний утверситет культури i мистецтв, концертмейстер.
Кигв, Украта.
ELECTRONIC DANCE MUSIC IN UKRAINE: FORMATION AND DEVELOPMENT
Bondarenko A.
Kyiv National university of culture and arts, concertmaster
Kyiv, Ukraine.
АНОТАЦ1Я
У статп розглядаеться становления i розвиток електронно! танцювально! музики в Укра!ш. Проаналь зовано фестивалi електронно! музики в Укра!ш, що проходили в 1997-2019 роках. Показано, що заро-дження електронно! танцювально! музики в Укра!ш припадае на 1980-тi роки i пов'язанi iз впливом музики диско. Шку популярностi в Укра!ш електронна танцювально! музика сягае на початку 2010-х рошв. Пiсля 2014 року популяршсть фестивалiв електронно! музики спадае, проте активiзуються творчi пошуки в екс-периментальних напрямах електронно! музики.
ABSTRACT
The article considers the formation and development of electronic dance music in Ukraine. The festivals of electronic music in Ukraine, which took place in 1997-2019, are analyzed. The origins of dance electronic music in Ukraine dates back to the 1980s and related to disco music influence. The peak of electronic dance music popularity in Ukraine was reached in the early 2010s. After 2014, the popularity of electronic music festivals is declining, but creative researches in experimental areas of electronic music are intensifying.
Ключовi слова: електронна музика, електронна танцювальна музика, укра!нська музика, музична культура Укра!ни, музичш фестиваль
Keywords: electronic music, electronic dance music, Ukrainian music, musical culture of Ukraine, music festivals.
Постановка проблеми. Танцювальна елект-ронна музика, як напрямок музичного мистецтва зародилася в 1970-х роках i вже до кшця 1980-х стала одним невщ'емною частиною музично! культури поряд iз рок- i поп-музикою. В силу юторич-них обставин в Укра!ш розвиток танцювально! електронно! музики i електронно! музики взагалi до ш-нця XX столитя був стриманий i лише з початку XXI столитя в Укра!ш починають з'являтися першi фестивалi i першi iнформацiйнi ресурси, присвячеш цьому напрямку. Поява i розвиток цього напрямку культури в Укра!ш потребуе наукового осмис-лення.
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш.
Електронна танцювальна музика стала темою мо-нографiй М. Дж. Бутлера (2003), Г.П. Джона (2006), Н. Коллшза (2013), а також дослщжень Т. Ястрем-ського i, частково, С. Шустова. Украшськш елект-роннш музицi присвяченi дисертацiйнi досль дження К. Черевко та I. Ракуново!, проте цi роботи обмежуються розглядом виключно експеримента-льних напрямшв.
Видiлення ршише не вирiшених питань. Разом з тим, згадаш дослвдження М. Дж. Бутлера, Г.П. Джона, Н. Коллшза, Т. Ястремського в географiч-ному вiдношеннi обмежуються творчiстю музикан-тiв iз США та Захвдно! Свропи i не торкаються культурного простору Укра!ни. Натомiсть, згаданi до-слiджения К. Черевко та I. Ракуновою обмежеш
авангардною електронною музикою i не дослщжу-ються танцювальну електронну музику. Таким чином творчiсть укра!нських авторiв в областi EDM лишаеться недослiдженою, що i спонукало нас до вибору теми дослвдження.
Мета статт - проаналiзувати побутування електронно! танцювально! музики в культурному просторi Укра!ни.
Завданнями дослiдження е проаналiзувати 1н-тернет-ресурси, присвяченi танцювальнш елект-роннiй музицi в Укра!ш,розглянути фестивалi електронно! танцювально! музики в Укра!ш i виявити, як! !! напрямки е найбiльш популярними.
Виклад матерiалу досл1дження. Термiн «електронна танцювальна музика» або «EDM» охоплюе широкий спектр музики, вироблено! протягом останнiх двох десятилiть, включаючи так стил!, як техно, хауз, драм-енд-бейс та транс. Найбiльш вщ-мггною рисою EDM е використання таких елект-ронних технологiй, як синтезатори, драм-машини, секвенсери та семплери [1]. EDM призначена для супроводу танщв у масових розважальних заходах. Також EDM включае похвдну категорiю музичних твор!в, не призначених для танщв, що мають само-стшну художню щншсть i ва типов! риси електронно! танцювально! музики: домшування метро-рит-мши, використання характерних ритмчних вiзеру-ншв [2].
Витоки електронно1 танцювально1' музики пов'язаш Í3 популярнiстю стилю диско. Щд впли-вом цього напряму працювали вокально-шструме-нтальнi ансамблi «Водограй» та «Свиязь», част-ково - у творчосп С. Ротару i М. Гнатюка. Впм, му-зику, що виконувалась цими гуртами, ще не можна повною мiрою вважати електронною - власне елек-тронний компонент обмежувався лише окремими доступними на той час в СРСР клавшними синтезаторами, проте основна частина музично1 фактури виконувалась на птарах, електрогiтарах, акустич-нiй ударнш yстановцi та iнших акустичних шстру-ментах.
Становления власне електронно1 танцювально1 музики, тобто музики, що повнютю створюеться виключно за допомогою електронних засобiв при-падае на початок 2000-х рошв i пов'язаний, з одного боку, з розвитком комп'ютерних технологш та 1'х достyпнiстю в Укрш'ш, з iншого - зв!льненням вiд iдеологiчних обмежень радянсько1 доби. Брак спе-цiальноï лiтератyри, присвячено1 EDM в Украïнi спонукае нас залучити для дослiдження попyлярнi джерела iнформацiï, насамперед в Iнтернетi. Розг-лянемо цi ресурси.
«Украшський музичний блог» (http://music-blog.com.ua/) був активним з 2009 по 2012 роки [3]. За цей час на сайп було розмщено близько 150 новин в Укрш'ш та за кордоном, 23 бюграфп дщже1'в, а також пiдборки вiдео ктшв.
Основну увагу в блозi придшено зах1дним ви-конавцям, ввдомим в Укра'ш - в блозi можна знайти 1'х бюграфп, анонси та звгги 1'х вистyпiв в Укра'ш та оголошення нових випуск1в у свт.
Аналiз анонсованих у блозi подiй в Украïнi до-зволяе дослiдити географiю вистyпiв виконавцiв за-рyбiжиоï електронно1' музики. Так, iз 52 згаданих станом на шнець 2012 року подiй (в блозi подiя на-зиваеться словом <авент»), 27 припадають на Кшв, 16 - на Львiв, 3 - на Харшв, 2 - на Одесу, i по 1 - на Рiвне, Казантип, Солотвино i Миколав. М1сцем ви-стyпiв стають переважно територiï великих вистав-кових центр!в (М1жнародний виставковий центр -у Киев!, Виставковий Центр «Lemberg» та «Shuvar Expo» - у Львов!), територiï аеродромiв («Чайка» -у Киев!, «Гiдропорт» - в Одеа), спортивних споруд (Велотрек СКА - у Львов!), велик! концертш зали («Stereoplaza», Палац «Украша» в Киев!), клуби та торгово-розважальш центри («Millenium» - у Львов!, ТРК «Екватор» у Р!вному).
Географiя заруб!жних виконавщв ввдносно скромна. Проведений нами анал!з засввдчив, що !з 32 згаданих на сайт! виконавщв, представлен! пере-важно краïни центрально1' £вропи: Шдерланди - 9 учасник1в, Шмеччина - 7, Велика Бриташя - 4, Швещя - 3, Франщя - 3, Роая, 1тал!я, Канада, Уго-рщина, Австрал!я - по 1.
Важливо проанал!зувати, як1 саме напрямки електронно1' музики представлен! в творчосп музи-канпв, що виступають на сценах Украïни. Анал!з представлених на сайт! «Украшський музичний блог» артиспв дае таку статистику: Транс- 16 артиспв (50,0%), Хауз - 13 (40,6%), Електро - 6 (18,8%),
Техно - 5 (15,6%), Теххауз - 1 (3,1%), Даб - 1 (3,1%).
Подана таблиця свщчить про значне перева-жання двох напрямшв - транс i хауз, i дещо меншу, але теж значну популярнiсть - техно та електро. Окремо ввдмггамо, що 11 i3 згаданих виконавщв звертаються також до «прогресивних» (progressive) рiзновидiв трансу та хаузу.
1нтерес представляе також пiдрахунок шлько-сп виконавцiв, що поеднують у свош творчостi де-к1лька напрямк1в. Проведений нами аналiз показуе, що найчаспше в творчостi популярних в Украш виконавцiв поеднуються напрямки хауз i транс, або -хауз i електро: House + Trance -5 (15,6%), Electro + House - 5 (15,6%), Techno + House - 3 (9,4%), Electro + Techno - 2 (6,3%), Electro + Trance - 1 (3,1%).
Проаналiзуемо 1нтернет-ресурс «Главный клубный портал Украины» (ввдомий також яйорф.иа[4]). Цей портал був заснований компа-шею "ВИРУС Music" напришнщ 2004 року i пос-тшно оновлювався до 2012 року, його змют склада-ють шформащя про дi-джеïв рiзних мют Украши та новини з клубного життя Украши.
Особливо1 уваги заслуговуе iнтерактивний рейтинг дi-джеïв Украши, що проводиться порталом щорiчно. Розробники пiдкреслюють, що задачею рейтингу е «безпосередне формування ринку послуг для клубно1 iндустрiï, визначення кращих, побудова iерархiï(на пiдставi голосування)». Вiдтак вказаний рейтинг мае суто комерцiйний характер, i, ввдповщно, подальший аналiз стосуватиметься най-бiльш успiшних виконавцiв з комерцшно1' точки зору. Аналiз першо1' тридцятки дi-джеïв Украши станом на шнець 2012 року дае таю результата: House - 25 артиспв (83,3%), Techno - 20 (66,7%), Techhouse - 15 (50,0%), Trance - 9 (30,0%), Electro - 5 (16,7%), Dub - 4 (13,3%), Drum-n-base - 2 (6,7%).
Деяш дщже1' поеднують рiзнi напрямки танцю-вально1' музики. Найчастiше поеднуваш е напрямки техно i хауз.
У порiвняннi з захвдними виконавцями, ввдмь тимо бшьший ввдсоток дi-джеïв, що звертаються до рiзних напрямк1в танцювально1' музики в цшому, i значний вiдсоток поеднання напрямк1в техно i транс, ввдсутнш в захiднiй таблицi.
Пiсля 2013 року зазначеш портали припинили свою роботу, що унеможливило статистичнi досль дження подальшого перiоду.
Розглянемо фестивалi електронно1' музики що проходили на територп Украши.
«Республша КаZантип» був найвщомшим фестивалем танцювально1' електронно1' музики. Фестиваль проводився з 1997 по 2013 роки в Криму: в 1997-1999 на територп мису Казантип (звщси - на-зва), в 2000 рощ - поблизу с. Веселе (територiя Су-дацько1' мiськради), в 2001-2013 - поблизу села По-пiвка (Саксьский район). Оргашзатор фестивалю -Нiкiта Маршунок.
«Республiку Ка2антип» вiдносимо до куль-тури Украïни з певною умовшстю - самi оргашза-тори вважають вдею заходу продовженням тради-
цш «росшського pейвy», пiдкpеслюють ïï штерня-цiонaльний xapaктеp i публ^ють iнфоpмaцiю ви-ключно pосiйською мовою.
Оpгaнiзaтоpи «Респyблiки KaZaнтип» розгля-дaють цей проект як «не юнуючу деpжaвy..., зовнi чимось подiбнy нa фестивaль» [5]. Респyблiкa мae певнi aтpибyти деpжaвностi - посaдy «Пpезидентa» i «Kaбiнет мiнiстpiв», «Конститущю», що регляме-нтye пpaвилa поведшки нa зaxодi, a тякож ряд сим-волiв, серед якиx - всгановлено!' форми жовтий че-модaн.
Фестивaль тривяв протягом мiсяця, вщкриття фестивaлю зa iнфоpмaцieю преси, збиpaло до 20 ти-сяч вiдвiдyвaчiв [6], a в цiломy протягом мюяця - до 100 тисяч вiдвiдyвaчiв. 3a цим покaзником «Респу-блiкa KaZaнтип» пеpевеpшye yкpaïнськi музичш фестивaлi етно-, джaзовоï тa aкaдемiчноï музики. Для поpiвняння, нaйбiльший фестивaль джaзовоï музики - «Джaз Коктебель», що тaкож проводиться в Криму, збиpae до 25 тисяч вiдвiдyвaчiв [7], етно-фестивaль «Kpaïнa мрш» у Kиeвi збиpae близько 10 тисяч вiдвiдyвaчiв [8], одняк жоден iз ниx не тpивae протягом мюяця. Фестивaлi сучясно!' aкaдемiчноï музики тякож не збиряють десятков тисяч людей, вщгак зя цим покязником поступяються в популяр-ностi.
В поpiвняннi з вистушми pок-мyзикaнтiв шль-кiснi покязники вистyпiв дiджеïв виглядяють скро-мнiше. Тяк, нaйбiльшy шльшсть слyxaчiв зiбpaв у Kиeвi концерт шд ввдкритим небом Поля Ma^aprai - 350 тисяч осiб [9], тяку ж кiлькiсть глядaчiв зiбpaв Елтон Джон у Хapковi i 250 тисяч - у Kиeвi [10], що в десять paзiв б№ше нiж ня вiдкpиттi «Респyблiки KaZaнтип».
Фестиваль «IDEOLOrM» проводився у Ки-eвi з 2003 по 2013 роки. Оpгaнiзaтоp фестивялю -Анятолш Топольський (вiдомий тякож як DJ Tapolski). В стилiстичномy ввдношенш фестивяль зосереджений ня мyзицi дрям-енд-бейс. Серед учя-сник1в фестивялю - Aphrodite, Spor, McJuniorRedUK, Apache, DjSS (Великя Бpитaнiя), Noisia, Black Sun Empire (Голлaндiя), Сounterstrike (Пiвденнa Африта), Dieselboy (США).
Фестивяль позицiонyвaвся як опозицшний, як «звернення до няшт внyтpiшнix пpотестiв системi, до мислення зя межями i влясного погляду», оpieн-товяний ня тиx «xto вмie бячити i pозyмiти спряв-жню природу речей» [11].
У 2013 рощ А. Тяпольський оголосив про зя-криття фестивялю, ввяжяючи, що «кряще зякривя-тися, коли ти ня пiкy», тя зяявивши, що ня його думку «yкpaïнськa електроння сценя ввдсутня як тякя» i «дiйсно xоpошоï [електронно1] музики в Укpaïнi як би немя i це логiчно» [12].
^и^леж^ать фестивялю «Idеоlогiя» до укря-шського культурного простору, як i у випядку дiя-льностi НЫти Мяршункя (фестивяль «Kazaнтип»), e певною мipою умовною ябо дискyсiйною. Тяк, yсi зяписи А, Топольського виконуються pосiйською мовою, a в склaдi учяснишв фестивялю якцент ро-биться ня iноземниx виконaвцiв. Окpiм оpгaнiзaцiï фестивялю «Idеоlогiя» слiд згядяти, що А. Топольський тривялий чяс був paдiоведyчим прогрями
«Time2bass», що була покликана популяризувати драм-енд-бейс в Укра!ш, ця програма також вико-нувалась росшською. Примино, що на фшальному промо-ролику фестивалю 2010 року, де щеолопя фестивалю протиставляеться щеологп «шформа-цшнш агреси», остання представлена на тл кадрiв захвдних полгтишв, зокрема президента США у 2001-2009 роках Дж. Буша, а серед оаб, що на думку автор!в ролика протистояли тоталитаризму -виключно шоземш д!яч! [13], натомють московськ1 тоталтгарш режими, як царсько!, так i радянсько! доби, що для Укра!ни мали найб!льш трапчш нас-лвдки, не згадувались.
Фестиваль «Ultrasonic» проводився у Львов! з 2011 по 2014 роки i представляв головним чином трансову музику, оргашзаторами фестивалю е дщжей Т!гран Оганезов та £вген Кузик. Серед уча-сник1в фестивалю -Kyau&Albert, Marcel Woods (Hi-дерланди), Orjan Nilsen (Норвепя), Swanky Tunes (Роая), Dame lKandi (Дашя), Claudia Cazacu, Mark Sherry (Велика Бриташя). Оргашзатори називають метою проекту «руйнащю усталених стереотитв щодо сучасно! музики та культури, до яких вже, на жаль, звикла сучасна молодь» [14].
Фестиваль «Гамселить» проводився у Терно-пол! з 2012 по 2019 рж, i лише пандем!я COVID-19 ввдклала проведения наступного фестивалю, запла-нованого у квита 2020 року. Оргашзатор фестивалю - Ярослав Качмарський. К1льк1сть вщввдува-ч!в фестивалю ощнюеться оргашзатором в 600 оаб [15], що ствставно з фестивалями сучасно! акаде-м!чно! музики, але поступаеться фестивалям тан-цювально! електронно! музики, згаданим вище.
На в!дм!ну в!д перел!чених вище фестивал!в, цей фестиваль ор!ентований переважно на експери-ментальну електронну музику. Сам Я. Качмарсь-кий охарактеризував концепщю заходу як «Фестиваль електронно! й експериментально! музики та нового мед!а-мистецтва. Музика фестивалю для танщв, слухання чи самозаглиблення. Це не попса, вона не занадто легка для сприйняття» [16].
Важливою рисою фестивалю е присутшсть ук-ра!нських артиспв поруч з шоземними. Це - також позищя оргашзатора: «Вони мають бути — прие-мно показати сво!х. Мютечковий патрютизм... Зав-жди хочеться, щоби був локальний контекст i напо-внення» [16]. Ця обставина, як i той факт, що Я, Качмарський публ!чно спшкуеться укра!нською, дозволяе розглядати фестиваль «Гамселить» як ор-гашчну частину укра!нського культурного простору.
Назвемо м1жпародш фестивал!, що проходили в укра!нських мютах:
Global Gathering - щор!чний фестиваль тан-цювально! музики, започаткований у Великий Бри-тан!!. Проходить у Киев!, починаючи з 2007 року. Офщшний сайт наводить повний перелж д1дже!в, що гастролювали в Укра!н!, в!н включае 53 д!дже!в, з яких 23 - британсьш д!дже!, i 9 - шдерландсьш. В стильовому вщношенш найб!льше представлено хауз - 39,6%, напрямки - техно, транс i електро зай-
мають близько 20 %. Значною e також частка на-прямку драм-енд-бейс - 17%, головним чином за-вдяки британським дьджеям.
A State Of Trance (ASOT) - щотижневе радю-шоу музики напрямку транс, яке веде дьджей Ар-мiн ван Бюрен. Прямi включения з Укра!ни здшс-нювалися 2010 i 2012-го року.
Sensation - фестиваль електронно! музики, за-початкований в Нiдерландах, що з 2005 року гаст-ролюе по шших кра!нах £вропи. В Киeвi цей фестиваль гостював 2011 року з назвою «Sensation -White» i 2012 року тд назвою «Sensation -Innerspace».
Висновки. Найбiльша популярнiсть електронно! танцювально! музики (EDM) в Укра!ш припадае на к1нець 2000-х - початок 2010-х рошв. Найпопу-лярнiшими напрямками EDM в Укра!ш були «техно» та «хауз». Оргашзатори кожного з цих фе-стивалiв декларували опозицшну iдеологiю, проте лише фестиваль «Гамселить» можна вважати повно мiрою частиною укра!нського культурного простору, тодi як iншi були бiльш орieнтоваиi на росш-ське або штернацюнальне свiтосприйияття. Показано, що кшьшсть вiдвiдувачiв фестивалiв EDM в Укра!ш е вищою за аналогiчнi показники фестива-лiв класично! музики, але меншою за аиалогiчнi показники поп-рокових заходiв. З 2014 року ми спо-стерiгаeмо певне падшня популярностi танцюваль-них жанрiв, проте украшсьш музиканти, як1 працюють в експериментальних напрямках, отри-мали нову платформу для творчосп.
В перспективi доцiльним виглядае поглиблене вивчення творчосп укра!нських авторiв, що працю-ють в напрямку EDM. В ходi подальших дослi-джень передбачаемо як виявлення запозичень укра-!нцями досввду захвдних авторiв, так i навпаки -ви-явлення спроб поеднати сформоваиi у Захвднш Gвропi конвенцп iз характерними iнтонацiйними i тембро-динамiчними особливостями укра!нсько! народно! музики.
Лiтература
1. Butler, Mark Jonathan (2006). Unlocking the Groove: Rhythm, Meter, and Musical Design in Electronic Dance Music. IndianaUniversity Press. -443pp.
2. Ястремский Тимур Сергеевич. Танцевальная электронная музыка в художественной куль-
туре рубежа XX - XXI веков : диссертация ... кандидата искусствоведения : 17.00.09.- Санкт-Петербург, 2006.- 227 с.
3. Украшський музичний блог. URL: http://music-blog.com.ua/
4. Главный клубный портал Украины. URL: http://topdj.ua/
5. Республша Каzантип. URL: http://kazantipa.net/
6. На вщкриття ювшейного «Ка2антипу» з'!халося бшьше 20 тисяч людей.1нформагентство УН1АН, 5 серпня 2012. URL: http://www.unian.ua/news/518660-na-vidkrittya-yuvileynogo-kazantipu-zjihalosya-bilshe-20-tisyach-lyudey.html
7. 8-й международный музыкальный фестиваль «Джаз Коктебель» собрал более 25 тыс. зрителей. Крымское информационное агентство, 13 вересня 2010. URL: http://www.kianews.com.ua/node/23756
8. «Кра!на мрш» ввдбулася з футболом, але без фашв. Gazeta.ua. 25 червня 2012. URL: http://gazeta.ua/articles/culture-photo/_krajina-mrij-vidbulasya-z-futbolom-ale-bez-faniv/442544
9. Концерт Пола Маккартш на Майдаш Не-залежностi. Вiкiпедiя.
URL: http ://uk.wikipedia. org/wiki/Концерт_Пола_Ма ккартнi_на_Майданi_Незалежностi
10. Концерт Елтона Джона i Queen на Майдаш зiбрав понад 250 тисяч глядачiв. «Новинар». 1 липня 2012. URL:
http://novynar.com.ua/showbiz/235051/print
11. Власна щеолопя. «Хрещактик», 21 Счня 2010 року. URL:
http://kreschatic.Kyiv.ua/ru/3638/art/1264014543.html
12. Анатолш Тапольський - монолог дщжея i громадянина. URL:
https://www.youtube.com/watch?v=Hqpc-0J2PCor
13. Iдеологiя 2010. Промо-ролик. URL: https://www.youtube.com/watch?v=U7rSO5pDOjI
14. Фестиваль «Ultrasonic». ЛьвiвТур. URL: http ://www. lvivtour.com.ua/ua/events/2630.html
15. Ярослав Качмарський: «Тернопшь — це домовина укра!нсько! культури». YouArt.URL: https://supportyourart.com/conversations/jaroslav-kachmarkyj
16. Ярослав Качмарський: «хочеться, щоби був локальний контекст».URL: https://uaculture.org/texts/yaroslav-kachmarskyj-hochetsya-shhoby-buv-lokalnyj-kontekst