CC BY
9
УДК 336.14.352
МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ РЕАЛ1ЗАЦ|Т ПРОГРАМНО-Ц1ЛЬОВОГО П1ДХОДУ ДО ФОРМУВАННЯ М1СЦЕВИХ БЮДЖЕТ1В В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦИДЕРЖАВНИХ Ф1НАНС1В
©2018
кузьк1н е. ю.
УДК 336.14.352
Кузькш €. Ю. Методичн аспекти реалiзацií програмно-цiльового пщходу до формування мiсцевих бюджетiв
в умовах децентралiзацií державних фiнансiв
Метою cmammi е вдосконалення та подальший розвиток методичних положень щодо використання програмно-цльового nidxody при формуван-нмсцевих бюджет'в в умовах децентралiзацiiдержавних ф'танав. Визначено переваги та обмеження щодо використання програмно-цльового тдходу у сферi розробки програм i проект'в регонального соцiально-економiчного розвитку, ф'шансування реал'ваци яких передбачаеться здй-снювати за кошти мсцевого бюджету. Узагальнено посл'довтсть етатв стратег'нного планування соцiально-економiчного розвитку регону. Запропоновано шдюд до розробки та виконання цльових проект'в i програм регонального соцiально-економiчного розвитку, що базуеться на 'ттеграци положень програмно-цльового шдходу та концепцИфскального простору. Доведено, що розпод'ш обсяав бюджетного ф'шансування обов'язково мае враховувати потенщал розширення фккального простору як один з ключових критерив структуризацИ та ранжування цльових програм та в'дображення спроможностiмсцевого бюджету щодо мобтзаци додаткових джерел ф'нансування та залучення кошт'в зурахуван-ням вимог збереження фiнансовоi стаб'шьности
Ключов'! слова: фккальний прост'р, мсцеве самоврядування, мщевий бюджет, програмно-цльовий шдюд, бюджетний потенц'юл, бюджетна
емшсть.
Рис.: 2. Вбл.: 12.
Кузькн Евген Юршович - кандидат економ'мних наук, доцент, директор Департаменту мщевих бюджет'в Ммстерства ф'танав Украни (вул. М. Грушевського, 12/2, Кив, 01008, Украна) E-mail: kuzkinevgenyu@gmail. com
УДК 336.14.352
Кузькин Е. Ю. Методические аспекты реализации программно-целевого подхода при формировании местных бюджетов в условиях децентрализации государственных финансов
Целью статьи является совершенствование и дальнейшее развитие методических положений по использованию программно-целевого подхода при формировании местных бюджетов в условиях децентрализации государственных финансов. Определены преимущества и ограничения по использованию программно-целевого подхода в сфере разработки программ и проектов регионального социально-экономического развития, финансирование реализации которых предполагается осуществлять за счет местного бюджета. Обобщена последовательность этапов стратегического планирования социально-экономического развития региона. Предложен подход к разработке и выполнению целевых проектов и программ регионального социально-экономического развития, основанный на интеграции положений программно-целевого подхода и концепции фискального пространства. Доказано, что при распределении бюджетного финансирования обязательно должен учитываться потенциал расширения фискального пространства как один из ключевых критериев структурирования и ранжирования целевых программ, отображения способности местного бюджета к мобилизации дополнительных источников финансирования и привлечения средств с учетом требований сохранения финансовой стабильности.
Ключевые слова: фискальное пространство, местное самоуправление, местный бюджет, программно-целевой подход, бюджетный потенциал, бюджетная емкость. Рис.: 2. Библ.: 12.
Кузькин Евгений Юрьевич - кандидат экономических наук, доцент, директор Департамента местных бюджетов Министерства финансов Украины (ул. М. Грушевского, 12/2, Киев, 01008, Украина) E-mail: kuzkinevgenyu@gmail. com
UDC 336.14.352 Kuzkin Ye. Yu. The Methodical Aspects of Implementation of the Program-Target Approach in Formation of Local Budgets in Conditions of Decentralization of the State Finances
The article is aimed at improving and further developing the methodical provisions on the use of program-target approach in the formation of local budgets in the context of decentralization of the State finances. The article defines advantages and limitations on the use of the program-target approach in the sphere of development of programs and projects of regional socio-economic development, financing of which are supposed to be realized at the expense of local budget. The sequence of stages of strategic planning of socio-economic development of the region is generalized. The approach to development and implementation of target projects and programs of regional socio-economic development, based on the integration of provisions of the program-target approach and the concept of fiscal space, is proposed. It is proved that in distribution of budget financing the potential of expansion of fiscal space should be considered as one of the key criteria of structuring and ranking of target programs, display of ability of local budget to mobilize additional sources of funding and raise funds to meet the requirements of maintaining financial stability.
Keywords: fiscal space, local self-government, local budget, program-target approach, budget potential, budget capacity. Fig.: 2. Bibl.: 12.
Kuzkin Yevgen Yu. - PhD (Economics), Associate Professor, Director of the Department of Local Budgets, Finance Ministry of Ukraine (12/2 M. Hru-shevskoho Str., Kyiv, 01008, Ukraine) E-mail: kuzkinevgenyu@gmail. com
Стратепчним ÎMnepaTMBOM i ключовим прюри-тетом здшснення масштабних заходiв щодо реформування системи мiжбюджетних в^д-носин i децентралiзацiï державних фшанав в Укра'М е створення для розвитку мшцевого самоврядування потужного нормативно-правового, фшансового, оргашзацшного тдгрунтя, належного й достатнього
для розв'язання нагальних проблем регюнального розвитку, досягнення високого рiвня якост життя населення, подолання територiальних диспропорцш тощо. Проте здшснення простого перерозподку ко-шпв мiж центральним i мшцевими бюджетами, розширення управлшських повноважень та шдвищення в^дпов^альност оргашв мкцевого самоврядування
в рiзних функцгональних сферах виконання обов'яз-кiв, покладених на державу суспгльством, недостатньо для ефективно! реалгзаци широкого кола розма!тих за змiстом завдань, пов'язаних iз пiдтримкою сталого розвитку територгй та мiсцевих громад. Необхгдною передумовою для забезпечення повноти та якостг здгй-снення органами мгсцевого самоврядування зазначе-них функцiй е розбудова належного управлiнського механiзму формування та використання бюджетних ресурсiв, адекватного щодо надзвичайно складних i мгнливих обставин регiонального розвитку.
Особливу актуальнгсть та високу значущiсть питання вдосконалення планово-аналiтичноI роботи органiв мiсцевого самоврядування в напрямi формування мшцевих бюджетiв набувають за сучасних умов, що визначаються негативним контекстом не-стабгльностг макроекономiчноI ситуацг!, виявленням кризових проявiв у розвитку рiзних галузей i секто-рiв нацiональноi економiки, наявним несприятливим станом швестицшно! привабливостi регiональних господарських комплексiв та гн.
Рiзнi аспекти регiоналiзацГí та децентралгзаци управлгння державою, реалгзаци заходгв гз дерегу-лювання економгки на мгсцевому ргвнг привертали до себе увагу багатьох авторитетних вгтчизняних г зарубгжних науковцгв, таких як Д. Деневизюк [1], В. Згнченко [3], О. 1ванова [3], Ю. 1ванов [3], М. Ки-зим [3], Ф. Мерлонг [11], Г. Петерг [10], С. Сассен [12], Т. Чечетова-Терашвглг [3] та гн. Питання фгнансо-вого забезпечення формування мгсцевих бюджетгв та упорядкування фгскального простору мгсцевого самоврядування як стрижневих складових процесу реформування державних фгнансгв уважно вивча-лися в роботах Т. бфименко [2], О. Лактгоново! [4], А. Нгкгтгшина [6], О. Снгсаренко [7], Ю. Гусево! [7] та гн. Надзвичайну актуальнгсть у контекстг збгльшення фгнансового потенцгалу та розширення фгскального простору мгсцевого самоврядування в умовах децен-тралгзаци державних фгнансгв набувають також до-слгдження, присвяченг вдосконаленню та розвитку методичних положень щодо використання в рамках бюджетного процесу програмно-цгльового пгдходу (В. Лапшин [5], В. Кузнгченко [5], О. Самошкгна [9], Т. Стеценко [5], О. Чечулгна [8], I. Чугунов [9] та гн.).
Проте слгд вгдзначити, що окремг аспекти реалгзацЦ програмно-цгльового пгдходу щодо формування мгсцевих бюджетгв в умовах децентралгзаци держав-них фгнансгв залишаються недостатньо вивченими та потребують подальшого поглибленого дослгдження. Зокрема, додатково! уваги потребують питання впро-вадження концепци фгскального простору в серед-ньостроковг рамки планування мгсцевих бюджетгв, розробка рекомендацгй щодо забезпечення гнучкостг й адаптивностг при формуваннг та виконаннг мгсце-вих бюджетгв, а також щодо урахування при вгдборг для бюджетного фгнансування цгльових проектгв г програм активгзаци соцгально-економгчного розвит-
ку реггонгв широкого кола пргоритетгв та критерив, що враховували б ргзнг аспекти даного процесу, тощо.
Метою статтг е вдосконалення та подальший розвиток методичних положень щодо використання програмно-цгльового пгдходу при формуваннг мгс-цевих бюджетгв в умовах децентралгзаци державних фгнансгв.
Широта використання програмно-цгльового пгдходу (ПЦП) при здгйсненнг планового процесу у сферг реггонального розвитку звичайно пояснюеться наявнгстю значно! кглькостг переваг, реалгзацгя яких дозволяе суттево посилити цгльову спрямовангсть вгдповгдних планових заходгв на виргшення проблем забезпечення життедгяльностг мгсцево! громади, пгдвищити якгсть укладання плангв та дгевгсть процедур громадського контролю !х ви-конання, прозоргсть та транспарентнгсть операцгй щодо використання бюджетних коштгв та гн.
Так, наприклад, Т. бфименко [2, с. 184-185] пгд-креслюе, що саме реалгзацгя програмно-цгльового пгдходу до формування видаткгв на реггональному ргвнг дае можливгсть значно збгльшити алокатив-ну ефективнгсть використання фгнансових ресурсгв територг! на основг покращення якостг надання пу-блгчних послуг, гармонгзаци напрямкгв витрачання бюджетних коштгв гз реальними пргоритетами забез-печення життедгяльностг населення, зростання ргвня органгзацг! дгяльностг та полгпшення продуктивностг роботи органгв мгсцевого самоврядування у цглому.
I. Чугунов та О. Самошкгна [9, с. 37-38] вгдзна-чають наявнгсть потужного потенцгалу пгдвищення обгрунтованостг планово! дгяльностг та и зосеред-ження на досягненнг кгнцевих результатгв при роз-робцг й реалгзацг! бюджетних програм на засадах використання програмно-цгльового пгдходу в серед-ньостроковгй перспективг, що дае змогу не тгльки оптимгзувати видатки бюджету, але й забезпечити взаемозв'язок та узгодженгсть стратеггчних плангв гз завданнями з виконання поточних заходгв г проектгв.
О. Чечулгна [8, с. 15] пов'язуе переваги вико-ристання програмно-цгльового пгдходу у сферг пла-нування доходгв г видаткгв держави також гз власне зростанням ролг та значення бюджетного процесу в системг державного управлгння, яке зумовлюеться необхгднгстю зосередження дгй державних органгв на отриманнг конкретних очгкуваних результатгв ви-користання бюджетних коштгв, що найбгльшою мг-рою вгдповгдали б суспгльним потребам. Кргм того, О. Чечулгна [8, с. 16] прямо пгдкреслюе, що впро-вадження програмно-цгльового пгдходу у практику формування системи бюджетгв мае обов'язково супроводжуватися заходами гз децентралгзацг! (де-легування) повноважень та вгдповгдальностг щодо розпорядження бюджетними коштами в рамках ре-алгзаци цгльових проектгв г програм на всгх ргвнях управлгння державою.
Уданомy контекста слд вiдзначити певнy ме-тодологiчнy близькiсть програмно-ц1льового пiдxодy iз положеннями концепцй фiскального простору, в рамкаx впровадження яко'1 також перед-бачаеться суттеве розширення повноважень оргашв державно! влади та мiсцевого самоврядування щодо прийняття рiшень, спрямованиx на збмьшення обся-гiв доступного фшансового забезпечення вирiшення певниx проблем i завдань соцiально-економiчного розвитку.
Зокрема, Т. бфименко [2, с. S9-90] наголошуе на ц1льовому xарактерi орieнтацiï полiтики розширення фiскального простору як розмайга системи рiзного роду заxодiв (податкового, фшансово-швестицшно-го, контрольно-адмiнiстративного та шшого xаракте-ру), що мають забезпечити збкьшення можливостей щодо мобiлiзацiï та акумулювання в рамкаx бюджетiв рiзниx рiвнiв фiнансовиx ресyрсiв, необxiдниx для ви-конання сyспiльно значyщиx проекпв i програм.
А. Нiкiтiшин [б, с. l44] також вiдзначаe, що ство-рення й реалiзацiя потенщалу розширення фшкаль-ного простору (насамперед, через стимулювання гос-подарсько'1 активно ст економiчниx агентiв та опти-мiзацiю видаткiв держави) дае можлившть зб1льшити на iнтенсивнiй основi (тобто, уникаючи пiдвищення фiскального тиску на платнишв податкiв) дiапазон бюджетниx параметрiв, y рамкаx якиx здiйснюeться виршення ключовиx проблем i завдань розвитку.
О. Лактюнова [4, с. 3l4] пов'язуе переваги впровадження концепцй' фискального простору iз по-силенням регулятивно'1 функци бюджетно'1 полiтики, що мае здшснюватися через розширення доступного державi фiнансового потенцiалy, який може бути використаний для досягнення сyспiльно-значyщиx цкей та отримання вiдповiдниx результапв викори-стання бюджетниx коштiв.
Таким чином, реалiзацiю y сферi державнж фь нансiв вагомиx переваг програмно-щльового пiдxодy (такиx як концентрац1я на резyльтатаx використання бюджетниx коштiв; прозорить та транспарентнiсть бюджетного процесу; здатнить до плiдноï iнтеграцiï просторовиx i часовж аспектiв розгортання сощаль-но-економiчниx явищ i процесiв; пiдвищення управ-лiнськоï вiдповiдальностi виконавцiв при розширенш можливостей для децентралiзацiï yправлiння та деле-гування повноважень; посилення здатносп до гнуч-кого реагування на змши умов виконання бюджету - y тому чи^ на основi цiлеспрямованого розширення фiскального простору, та ш.) слiд вважати одним з найб1льш важливиx елементiв здшснення реформ, спрямованиx на децентралiзацiю бюджетно'1 системи держави та посилення змитовного наповнення реально!' автономiзацiï мицевого самоврядування.
Проте слiд вiдзначити, що в рамкаx реалiзацiï зазначениx реформаторськж процесiв необxiдним видаеться yраxyвання певниx особливостей страте-гiчного планування регюнального сощально-еконо-
мiчного розвитку (рис. 1), без уваги до якиx не може бути досягнуто бажаного рiвня ефективностi використання видаткiв мкцевж бюджетiв, а також забез-печено належну продyктивнiсть та резyльтативнiсть заxодiв щодо розширення фiскального простору мк-цевого самоврядування в цiломy.
Так, формування стратеги' сощально-еконо-мiчного розвитку регюну (СЕРР), а також розробка в^ов^дн^ цiльовиx програм i проекпв, спрямова-ниx на досягнення встановленж стратегiчниx цiлей та прiоритетiв, мае грунтуватися, з одного боку, на резyльтатаx оцiнки складовиx СЕРР (взаемозв'язок мiж якими визначаеться складним i суперечливим xарактером), а з шшого - враxовyвати наявнiсть ви-мог та обмежень, джерелом якиx виступають явища та процеси на макроекономiчномy (нацiональномy) та галузевому рiвняx. ^м того, y xодi стратегiчно-го планування СЕРР також слк взяти до уваги наяв-нiсть мiжрегiональниx диспропорцiй, гострота якиx буде прямо визначатися на впорядкуванш проблемного поля територiального розвитку, а також на ви-значеннi iмперативiв цього процесу (вирiвнювання соцiально-економiчниx параметрiв рiзниx регiонiв, пiдвищення якостi життя населення окремж терито-рiй, iнтенсифiкацiя економiчного зростання, терито-рiальна локалiзацiя певнж явищ в сферi СЕРР та ш.).
До того ж, складнiсть взаeмозв'язкiв та неодноз-начнiсть xарактерy взаемодй' елементiв потенцiалy СЕРР визначають необxiднiсть додатковиx (опосе-редкованиx в^дносно автономно-локалiзованого ви-значення прямого впливу на окремi складовi потен-щалу СЕРР) структуризацй' та ieрарxiзацiï критерй'в, за якими буде даватися оцшка прiоритетностi певниx цiлей та завдань, на досягнення якж на мкцевому рiвнi будуть спрямованi певнi проекти i програми (так, наприклад, результата здшснення заxодiв щодо стимулювання шдвищення виробничого потенщалу може вxодити y протирiччя iз iнвайронментальними вимогами збереження туристично-рекреацшного по-тенцiалy регiонy i т. ш.).
Отже, склад прiоритетiв, вiдповiдно до якиx мають встановлюватися цш та розробля-тися в^ддов^дш проекти i програми СЕРР, визначаеться суттевим розма'1'ттям змiстовного наповнення, що щлком iмовiрно здатне призвести до виникнення й загострення протирiч як на еташ ви-окремлення кола проблем, виршення якж дощльно здiйснювати на засадаx реалiзацiï щльовж програм (зокрема, в аспектаx щлепокладання та структуризацй' бажаниx результапв, при yпорядкyваннi необ-xiдного бюджетного фшансування й ресурсного забезпечення, в рамкаx узгодження по термiнаx виконання та yправлiнськiй в^дпов^альносп в контекстi виявлення зовнiшнix вимог та обмежень та ш), так i в xодi виконання сформованого комплексу такта програм (насамперед, при виникненш неочiкyваниx
Оцшка потенщалу соц1ально-економ1чного розвитку регюну
0цшка ресурсно-
сировинного потен^алу регюну
0цшка споживчого потен^алу регюну
А -
0цшка ¡нфраструктурного
потен^алу регюну
* -
Оцшка туристично-
рекреацшного потен^алу регюну
0цшка трудового потенц1алу регюну
0цшка виробничого потен^алу регюну
0цшка ¡нтелектуального
потен^алу регюну * ~
0цшка ¡нновацшного потенц1алу регюну
О
0цшка ¡нституцюнального потенц1алу регюну
0цшка лопстичного потенц1алу регюну
> >
0цшка фшансового потен^алу регюну
0цшка податкового
потен^алу регюну * -
0цшка бюджетного потен^алу регюну
Анал1з динамки соц1ально-економ1чного розвитку регюну
Визначення проблем соц1ально-економ1чного розвитку регюну
Формування стратеги соц1ально-економ1чного розвитку регюну
Розробка цтьових програм \ проект1в соц1ально-економ1чного розвитку регюну * -
0цГнка соцГально-економГчного М1жрегюнальы 4 0цшка якост життя
розвитку регГону порГвняння населення регГону
0бГрунтування прюритет1в соц1ально-економ1чного розвитку регюну
загальнодержавного р1вня галузевого р1вня мГсцевого рГвня
1 1
>
Моделювання сценарГГв наслщк1в реал1зацп стратеги соцГально-економГчного розвитку регюну
Прогнозування можливих вщхилень та встановлення додаткових джерел фшансування
Планування мкцевого бюджету
зворотниизвязок
Рис. 1. Послщовшсть стратегiчного планування соцiально-економiчного розвитку регiону
о
со о
о
о
=п <
змш умов реaлiзaцii, а також при виявленш нових, б1льш продуктивних альтернатив дш i моделей пове-дiнки, реалiзацiя яких може сприяти бкьш продуктивному та ефективному досягненню програмних ц1лей).
Hеобхiднiсть обов'язкового урахування зазна-чених вимог та обмежень щодо використання програмно-цкьового шдходу набувае особливого значення при формуванш та розподiлi мк:це-вих бюджейв у контекстi реформування бюджетно! системи держави.
По-перше, децентралiзацiя державних фшан-ав передбачае не т1льки можливiсть видкення мк-цевому самоврядуванню достатньо великих обсяпв додаткових фiнансових ресурсiв, але й надання до цього в^пов^дно значних за обсягами функцюналь-них обов'язшв щодо забезпечення якостi життя насе-лення та пiдтримки сталост регiонального розвитку. Таким чином, коло прюритепв дiяльностi мiсцевого самоврядування в ходi реформи суттево розширю-еться та стае набагато складшшим.
<
О ш
По-друге, безпосередня близькгсть мгсцевого самоврядування до процесгв життедгяльностг тери-торгально! громади, а отже, й до джерел виникнення г загострення потенцгйних перешкод для стабгльностг виконання реггональних цгльових програм г проектгв, визначае необхгднгсть, з одного боку, оперативного та (бажано) випереджувального реагування на такого роду проблемнг ситуаци, а з гншого - призводить до пгдвищення при цьому ризикгв нерацгонального та непродуктивного використання бюджетних коштгв, що здатнг виступити загрозою не тгльки для досягнен-ня очгкуваних програмних результатгв у певнгй сферг, але й для реалгзаци решти гнших цгльових програм.
По-трете, фгскальний простгр мгсцевого само-врядування, незважаючи на новг можливостг та пер-спективи, якг пов'язанг гз децентралгзацгею державних фгнансгв, у переважнгй бгльшостг випадкгв залишаеть-ся надзвичайно обмеженим г потребуе для його роз-ширення здгйснення широкого кола ргзноспрямова-них заходгв (насамперед, пов'язаних гз активгзацгею податкових г неподаткових механгзмгв акумулювання коштгв, впровадження бгльш досконалих форм рацго-налгзацг! мгжбюджетних фгнансових потокгв, гнтегра-цц бюджетного, приватного та гноземного гнвестуван-ня на мгсцевому та реггональному ргвнях, пгдвищення обгрунтованостг оцгнки фгнансових ризикгв викорис-тання неподаткових джерел розширення фгскального простору мгсцевого самоврядування та гн.).
Зогляду на зазначенг вище вимоги та особли-востг формування мгсцевих бюджетгв в умовах децентралгзацг! державних фгнансгв доцгльним здаеться використання послгдовностг розробки та виконання цгльових проектгв г програм реггонально-го соцгально-економгчного розвитку, що базуеться на гнтеграцг! положень програмно-цгльового пгдходу (реалгзацгя яких здгйснюеться на основг застосування гнструментаргю методу аналгзу герархгй та аналгтич-но! процедури структурування пргоритетгв) та кон-цепцг! фгскального простору (рис. 2).
У рамках даного пгдходу при упорядкуваннг складу критерив ранжування проектгв г програм, фгнансування реалгзацг! яких передбачаеться здгй-снювати за кошти мгсцевого бюджету, пропонуеться враховувати не тгльки вгдповгднгсть очгкуваних ре-зультатгв установленим пргоритетам реггонального розвитку (в ргзних сферах), але й оцгнки впливу цих результатгв на формування податкового (граничнг можливостг щодо створення бази оподаткування) та бюджетного (спроможнгсть щодо залучення непо-даткових джерел поповнення бюджету) потенцгалгв, а також розширення бюджетно! емностг (характеристика спроможностг мгсцевого бюджету щодо здгй-снення додаткових витрат) г фгскального простору реггону. Розподгл бюджетних коштгв за програмами та проектами при цьому буде грунтуватися на ви-значенг глобальних (пгдсумкових) пргоритетгв, уста-
новлених через застосування гнструментаргю методу аналгзу герархгй).
1ншою методичною особливгстю наданого пгдходу слгд вважати створення можливостей для об-грунтованого внесення змгн до плангв реалгзаци та розподглу фгнансування проектгв г програм регго-нального розвитку (при змгнг умов реалгзацг! цгльо-вих програм або при виникненнг нових альтернатив досягнення очгкуваних результатгв) на основг за-стосування процедур аналгтичного структурування оновленого складу критерг!в оцгнювання. Перероз-подгл обсяггв бюджетного фгнансування при цьому обов'язково мае враховувати наявний стан г сформо-ваний потенцгал розширення фгскального простору, що, з одного боку являють собою один з ключових критерив структуризаци та ранжування цгльових проектгв г програм, а з гншого - визначають спромож-нгсть мгсцевого бюджету щодо мобглгзацг! додатко-вих джерел фгнансування та залучення коштгв з ура-хуванням наявних обмежень (насамперед, пов'язаних гз забезпеченням вимог збереження фгнансового ста-бгльностг), а також щодо уникнення ситуацгй зрос-тання невиправданих ризикгв використання такого роду джерел (перш за все, кредитних ресурсгв).
ВИСНОВКИ
Здгйснення реформ, спрямованих на децентралг-зацгю бюджетно! системи держави та посилення змгс-товного наповнення реально! автономгзацг! мгсцевого самоврядування, передбачае розширення використан-ня в бюджетному процесг гнструментаргю програмно-цгльового пгдходу. Ключовими перевагами використання такого пгдходу в бюджетнгй сферг е такг:
+ концентрацгя на результатах використання
бюджетних коштгв; + прозоргсть та транспарентнгсть бюджетного процесу;
+ здатнгсть до плгдно! штеграци просторових г часових аспектгв розгортання соцгально-еко-номгчних явищ г процесгв; + пгдвищення управлгнсько! вгдповгдальностг виконавцгв при розширеннг можливостей для децентралгзацг! управлгння та делегуван-ня повноважень; + посилення здатностг до гнучкого реагування на змгни умов виконання бюджету на основг цглеспрямованого розширення фгскального простору.
У контекст формування мгсцевих бюджетгв використання програмно-цгльового пгдходу обов'яз-ково мае враховувати суперечливий г розма!тий склад пргоритетгв дгяльностг мгсцевого самоврядування, необхгднгсть оперативного реагування мгсцево! влади на проблемнг ситуаци (що може призводити до пгдвищення ризикгв непродуктивного використан-ня бюджетних коштгв), а також нагальнгсть потреб у розширеннг фгскального простору. Для урахування
1 1
Перевiрка узгодженостi оцiнок Ранжування проек^в за прiоритетами
*
Перегляд (при необхщносп) суджень Розподт бюджетних коштiв за проекта ми
У
Фiнансування реалiзацií проектiв i програм соцiально-економiчного розвитку репон у
V ▼
Реалiзацiя i контроль Визначення необхщносл коригування проек^в i програм
виконання проект1в та виникнення нових альтернатив вир1шення завдань
i програм СЕРР i проблем СЕРР
Аналiтичне структурування оновленого складу критерпв оцiнювання та альтернатив реалiзацií проектiв та програм регiонального розвитку
Побудова загально' критерiальноí таблиц i Розрахунок парних порiвнянь та зважувань за оновленим складом критерпв i альтернатив Побудова матриц глобальних перева г
Внесення змш до плашв реалiзацN та розподту фiнансування проектiв i програм СЕРР
Перерозподт обсягiв бюджетного фшансування проектiв i програм СЕРР
Визначення додаткових джерел фiнансування та обфунтування обсягiв залучення коштiв
Контроль результатiв та оцшка ефективност використання бюджетних коштв
Рис. 2. Послiдовнiсть розробки та реалiзацм цiльових проектiв i програм СЕРР
зазначених вимог та особливосп формування мк- вого пiдходу (реалiзацiя яких здiйснюеться на основi цевих бюджепв в умовах децентралiзацii державних застосування шструментарш методу аналiзу iерархiй
фiнансiв запропоновано пiдхiд до послГдовносй роз- та аналiтичноi процедури структурування прюрите-
робки та виконання цкьових проектiв i програм ре- тш) та концепци фiскального простору.
гiонального соцiально-економiчного розвитку, який
Напрямки подальших дослiджень у контекстi
базуеться на штеграци положень програмно-цiльо- реалiзацii запропонованого шдходу пов'язанi Гз ви-
<
О ш
значенням структури i складових мехашзму форму-вання мiсцевих бюджетiв у контекста розширення фiскального простору мiсцевого самоврядування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Деневизюк Д. А. Устойчивое развитие города: вопросы теории и методика оценки. Региональные проблемы преобразования экономики. 2012. № 2. С. 103-112.
2. Ефименко Т. I. Фккальний проснр антикризового регулювання : монографiя. КиТв : ДННУ «Академiя фшансо-вого управлшня», 2012. 332 с.
3. Дерегулювання економ^и: проблеми та перспектив : монографiя / М. О. Кизим, Ю. Б. 1ванов, В. А. Зiнченко та ш. Харкiв : ВД «1НЖЕК», 2014. 287 с.
4. Лаклонова О. А. Гнучкiсть фккальноТ полiтики в умовах цишчного розвитку економiки. Бiзнес 1нформ. 2014. № 6. С. 308-319.
5. Лапшин В. I., Кузшченко В. М., Стеценко Т. В. Кри-терiальний метод аналiтичноí стохастичноТ процедури пщ-тримки прийняття ршень. Бiзнес 1нформ. 2013. № 7. С. 80-84.
6. Жктшин А. О. Податкове регулювання у мехашз-мi фшансовоТ стратеги та тактики розширення фокального простору. Причорноморськ економiчнi студИ. 2017. № 21. С. 137-145.
7. Снкаренко О. Б., Гусева Ю. Ю. Оптимiзацiя структури видаткiв бюджетiв репону як iнструмент пiдвищення податкового потен^алу. Фiнанси Украни. 2011. № 3. С. 92-99.
8. Чечулша О. О. Модершза^я державного фшансо-вого контролю в контекст розвитку програмно-цтьового бюджетування. Фiнанси Украни. 2011. № 10. С. 15-31.
9. Чугунов I. Я., Самошкша О. А. Теоретико-методо-лопчш засади удосконалення програмно-цтьового методу планування видатш бюджету. Фiнанси Украни. 2004. № 9. С. 37-44.
10. Peteri G. Fiscal Equalization in South Eastern Europe / Local Government and Public Service Reform Initiative. Open Society Institute. Budapest, 2015. 16 p.
11. Regionalisation trends in European countries 20072015 / Prof. F. Merloni (ed.) / Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe. Strasbourg, 2016. 230 р.
12. Sassen S. The Global City: the introduction of the concept. The Brown Journal of World Affairs. 2005. Vol. XI. Issue 2. P. 27-43. URL: http://www.saskiasassen.com/pdfs/publications/ the-global-city-brown.pdf
Kyzym, M. O. et al. Derehuliuvannia ekonomiky: problemy ta perspektyv [Deregulation of the economy: problems and perspectives]. Kharkiv: INZhEK, 2014.
Laktionova, O. A. "Hnuchkist fiskalnoi polityky v umo-vakh tsyklichnoho rozvytku ekonomiky" [Flexibility of fiscal policy in conditions of cyclical economic development]. Biznes Inform, no. 6 (2014): 308-319.
Lapshyn, V. I., Kuznichenko, V. M., and Stetsenko, T. V. "Kryterialnyi metod analitychnoi stokhastychnoi protsedury pidtrymky pryiniattia rishen" [Critical method of analytical stochastic decision support procedure]. Biznes Inform, no. 7 (2013): 80-84.
Nikitishyn, A. O. "Podatkove rehuliuvannia u mekhanizmi finansovoi stratehii ta taktyky rozshyrennia fiskalnoho prosto-ru" [Tax regulation in the mechanism of financial strategy and tactics of expansion of the fiscal space]. Prychornomorski eko-nomichnistudii, no. 21 (2017): 137-145.
Peteri, G. Fiscal Equalization in South Eastern Europe. Budapest: Open Society Institute, 2015.
"Regionalisation trends in European countries 20072015". Congress of Local and Regional Authorities of the Council of Europe. Strasbourg, 2016.
Sassen, S. "The Global City: the introduction of the concept" The Brown Journal of World Affairs. 2005. http://www. saskiasassen.com/pdfs/publications/the-global-city-brown.pdf
Snisarenko, O. B., and Husieva, Yu. Yu. "Optymizatsiia struktury vydatkiv biudzhetiv rehionu iak instrument pidvysh-chennia podatkovoho potentsialu" [Optimization of the budget structure structure of the region as a tool for increasing tax capacity]. Finansy Ukrainy, no. 3 (2011): 92-99.
Yefymenko, T. I. Fiskalnyi prostir antykryzovoho rehuliuvannia [Fiscal space for anti-crisis regulation]. Kyiv: Akademiia finansovoho upravlinnia, 2012.
REFERENCES
Chechulina, O. O. "Modernizatsiia derzhavnoho finansovoho kontroliu v konteksti rozvytku prohramno-tsilyovoho bi-udzhetuvannia" [Modernization of state financial control in the context of development of program-target budgeting]. Finansy Ukrainy, no. 10 (2011): 15-31.
Chuhunov, I. Ya., and Samoshkina, O. A. "Teoretyko-metodolohichni zasady udoskonalennia prohramno-tsilyovo-ho metodu planuvannia vydatkiv biudzhetu" [Theoretical and methodological principles of the improvement of the programtarget method of budget expenditures planning]. Finansy Ukrainy, no. 9 (2004): 37-44.
Denevizyuk, D. A. "Ustoychivoye razvitiye goroda: vo-prosy teorii i metodika otsenki" [Sustainable development of the city: theory issues and evaluation methodology]. Regional-nyyeproblemypreobrazovaniya ekonomiki, no. 2 (2012): 103-112.
