Научная статья на тему 'Метод определения устойчивости пшеницы озимой к полеганию и его использование в селекции'

Метод определения устойчивости пшеницы озимой к полеганию и его использование в селекции Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
70
13
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПШЕНИЦЯ ОЗИМА / МіЦНіСТЬ СОЛОМИНИ / СТіЙКіСТЬ РОСЛИНИ ДО ВИЛЯГАННЯ

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Мазильников Г. В., Голик Л. Н., Хамула О. П., Фоманюк В. А., Кучеренко Е. Н.

С целью прогноза опасности полегания посевов разработана и создана аппаратура для определения прочности соломины в фазах трубковання и колошения. Приведены результаты испытания разработанной аппаратуры и её практического использования.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — Мазильников Г. В., Голик Л. Н., Хамула О. П., Фоманюк В. А., Кучеренко Е. Н.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Method of determination of winter wheat resistance to lodging and its use in breeding

With the purpose of forecast of crop lodging, instruments for determining straw strength in booting and heading phases have been elaborated and created. Results of testing the instruments elaborated and their practical application have been given.

Текст научной работы на тему «Метод определения устойчивости пшеницы озимой к полеганию и его использование в селекции»

УДК: 633.11 "324":632.165:581.44

МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ СТ1ЙКОСТ1 ПШЕНИЦ1 ОЗИМО1 ДО ВИЛЯГАННЯ I ЙОГО ЗАСТОСУВАННЯ В СЕЛЕКЦП

Г.В. Мазтьтков, кандидат б1олог1чних наук,

Л.М. Голик, науковий ствробтник,

О.П. Хамула, науковий ствробтник,

В.А. Фоманюк, науковий ствробтник,

О.М. Кучеренко, молодший науковий ствробтник,

В.1. Мельковська, молодший науковий ствробтник

Миротвський тститут пшениц шет В,М. Ремесла У А АН

Постановка проблеми. При рiзких зниженнях температури повиря, дощовш погодi i шквалистих вирах шд час формування стеблостою рiзко зростае можливють вилягання рослин пшеницi у поавах селекцiйних розсадникiв. Одним iз способiв прогнозування небезпеки вилягання посiвiв може бути визначення мiцностi соломини. Ми пропонуемо визначати мiцнiсть соломини на приладi нашо! конструкци з метою ввдбору стiйких форм. Ясно, що без конкретизацп метаболiчних систем, яш формують необхiдний рiвень мщносп соломини i без конкретного видшення погодних факторiв, що визначають 11 мiцнiсть, проблему стiйкостi посiвiв до вилягання виршити неможливо.

Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Вiдомо, що за умови раннього та штенсивного вилягання посiвiв втрачаеться до 60% врожаю. Навiть сприятливi перезимiвля i умови весняно-лггньо! вегетацп не дають гарантп сiльгоспвиробникам зерна на отримання високих урожа!в. Вилягання посiвiв зернових зменшуе урожайнiсть як iз фiзiологiчних, так i механiчних причин, крiм того погiршуеться якiсть зерна. В окремi роки минулого сторiччя дiя цього фактора набувала катастрофiчного характеру, коли виключенням були поави без вилягання. Впровадження у виробництво низькорослих i напiвкарликових форм, а також використання ретарданлв, що гальмують процеси росту рослин i сприяють шдвищенню !хньо! стiйкостi до вилягання, не повшстю вирiшило цю проблему [1,2,3,4]. За умов Схщного Люостепу питання стiйкостi пшеницi озимо! до вилягання вивчав Мединець В.Д. Ним встановлена залежшсть вiрогiдностi вилягання посiвiв вiд строкiв вiдновлення весняно! вегетацп: чим ранiше вона вiдновлюеться, тим бшьша вiрогiднiсть вилягання, бо в умовах короткого свгглового дня при слабкш

штенсивносл освгглення та повiльно наростаючих ^ взагалi знижених) температурах вiдбуваeться штенсивне кущiння, ранне ] взаемне затшення рослин, рiст у висоту i особливо витягування нижнього мiжвузля (оптимум для першого нижнього мiжвузля головного стебла становить 4 -5 см, другого -8-10 см). А це загрожуе виляганням при певному вологозабезпеченш: коли запас осшньо- зимово! продуктивно! вологи в грунл достатньо високий i кiлькiсть весняно-лггшх опадiв сприяе наростанню вегетативно! маси [5,6].

У 2004 р. доктор В.Ф. Мартазинова шдкреслювала, що у зв'язку з глобальним потеплшням за останш 30 рокiв лiто скоротилося до двох мшящв, зими стали теплшими майже на два градуси. За рахунок зменшення озонового шару ми стали менш захищенi проти жорсткого ультрафюлету, посухи через рiзкi перепади температури повiтря стали сильшшими, опадiв стало менше, але мюячна норма може випасти протягом доби [7]. Своечасне визначення негативного *впливу змш метаболiзму рослин в умовах понижених температур та шдвищено! вологосп на процеси, якi призводять до уповшьнення л^шфжаци клiтин провiдних пучшв судинних стiнок рослин, що викликае зниження мщносп соломини, сприятиме об'ективнш оцiнцi селекцiйного матерiалу пшеницi озимо! на схильшсть до вилягання.

За мщшстю соломини можна прогнозувати стушнь вилягання посiвiв в умовах нерiвномiрного вологозабезпечення i рiзких добових коливаннях температури повггря, яке притаманне сучасному клiмату.

Мета дослiджень. Розробити i виготовити апаратуру для визначення мщносп соломини у фазах трубкування i колосiння з метою прогнозування небезпеки вилягання посiвiв.

Методи дослiдження. У фазах трубкування i колосiння для контролю стану рослин в поивах пшенищ озимо! залежно вiд погодних умов визначали мщшсть соломини. Для чого у ввддш фiзiологi! i бiохiмi! рослин М1П було розроблено i виготовлено пристосування (див. схему 1).

Дослщження проводили на рослинах пшенищ озимо! сорту Мирошвська 65 по трьох строках авби впродовж 2004/05 рр. Для вимiрювання мiцностi соломини використовували прилад власно! конструкцi!. Вирiзали десятисантиметровий вiдрiзок соломини (3) помiж двома нижшми мiжвузлями рослини i розмiщували його на пiдставцi (4). Попередньо проводили замiри товщини стiнок судинних пучшв штангенциркулем. Натисканням на рейку (2), прикршлену до динамометра, (1) фшсували показники приладу при зламi соломини. У лiтературi висвiтлюеться позитивна корелящя мiж стiйкiстю рослин проти вилягання та опором зламу двох нижшх м1жвузл1в стебла, !хньою довжиною, гнучкiстю соломини, товщиною стiнок соломини та листкових шхв [8,9].

Результати дослвджень. Упродовж колосiння, формування i росту зернiвки вели метеоспостереження проводили замiри мiцностi соломини (дiаграми 1-9).

Середньомшячна температура травня 2004 р. була нижчою на 2,6°С, шж у 2005 р., опади ж переважали лише на 8 мм. Середньодобовi травневi коливання температури пов^я вiдрiзнялися майже на 1 °С i становили вiдповiдно 16,09°С (2004 р.) i 16,98°С (2005 р.). За майже однаковими середньомшячними температурами повиря у червнi (17,2°С у 2004 р. та 17,1°С у 2005 р.) середньодобовi коливання на 5,56°С були бiльшими i дорiвнювали 19,08°С у 2004 р та 13,52 у 2005 р. Опадiв у червш 2004 р. випало 12 мм, тодi як у 2005 - 70 мм Гаграми 1-6).

Погода третьо! декади травня 2004 р. була похмурою. Синтез попереднишв лiгнiна був недостатнiм, тому спостертали невисокi значення мiцностi соломини. Сонячна i суха погода, яка була до 24 червня 2004 р. сприяла шдвищенню мщносп соломини ^аграма 7)

Сонячна остання декада травня 2005 р. з високою денною температурою, прискорила i здерев'янiння тканин стебла, а ввдтак пiдвищену мiцнiсть соломини порiвняно з травневими результатами 2004 р. ^аграма 7).

Червень 2005 р. характеризувався чергуванням сонячних i похмурих, дощових днiв з рiзкими добовими коливаннями температури повиря, що уповiльнило процеси лжшфшаци, тому мiцнiсть соломини була нижчою, шж у попереднiй рш дослiдження За лiтературними даними рослини, яю отримали достатньо сонячного освилення, мають високу стiйкiсть проти вилягання. Висвгглюеться позитивна кореляцiя мiж стшшстю рослин проти вилягання га довжиною нижшх мiжвузлiв, гнучкiстю соломини, товщиною !! стiнок та листкових шхв [7].

Як видно з д1аграм 8 та 9 оптимальний строк швби 20.09:03 р. мав найвищ1 показники мщносп соломини, а раннш - найнижч1 тд час

Дiаграма 1 .'Температура повпря у травнi 2004 р.

—♦— Максимальна температура повпря

М1СЯЦЯ

*— МУмальна температура повiтря

35 -

I Дiаграма 2.Температура повiтря у червн 2004 р.

1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29 Дн мюяця

—Максимальна температура повггря —»— МУмальна температура повпря

Дiагpама З.Температура повiтpя у тpавнi 2005 p.

—«— Максимальна температура пов^ря

М1СЯЦЯ

— МУмальна температура повiтpя

35 ; Дiагpама 4. Температура повiтpя у червн 2005 р.

1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29

Дн мюяця

Максимальна температура повггря — Miнiмальна температурапов^ря

30 : Дiаграма 5. Добовi коливання температури повггря

у травнi -червы 2004 р.

25- А Г"" Л »

'Ул\/\/| Ъ, Г/\ К

\ \1 \ Т

20 : \ 11 \71 ГТ /"■■■■/ 1 I

1 I / ! 1

\ /1 \ 1/ V

V / I/ / \ \ /и & I

V ^

* Траеень04 Чераэнь04

0 - ■

1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29 31 Дн мюяця

0 • ■ - ■

1 3 5 7 9 11 13 15 17 19 21 23 25 27 29 31 Дн мюяця

г

10

Дiагpама 7.Вплив гiдpотеpмiчних умов веcняно-лiтньоÏ вегетацп на мiцнicть соломини pоcлин пшениц озимоÏ

^опзли ^ температура □ M¡UHicrt сэлемини

60-

Kвiтень Травень Червень Квтень Травень Червень 2004 р. 2004 р. 2004 р. 2005 р. 2005 р. 2005 р.

Дiагpама 8. Мщнють cоломини cоpту Мироыв^ка 65 piзних cтpокiв авби по роках доотщження

70 _

80 I Даграма 9. Miцнicть оэломини cоpту Mиpонiвcька 65 piзних строев ciзби за етапами I

розвитку

Строки .ci вби у 2003- 2004 pp. (1-5.09; 2-20.09; 3-5.10)

60

авба 5.09

колосшня. Ми не спостертали при подальшому розвитку рослин раннього колосiння. Ми не спостертали при подальшому розвитку рослин раннього строку ивби значного зменшення мiцностi соломини, як у рослин оптимального i пiзнього строку ивби. До кiнця IX етапу процес л^шфжаци судинних стiнок соломини завертаеться i мiцнiсть соломини в подальшому значних змш не мала. Критичним для мщносп соломини рослин шзнього строку сiвби виявився кшець IX початок X етапiв розвитку в линю вегетащю 2004 р.

Погодш умови у 2005 р. склалися таким чином, що мщшсть соломини рослин пiзнього строку авби впродовж вегетацп зростала (дiаграми 7-9). Стад зауважити, що рослини оптимального строку авби на IX-Х етапах росту i розвитку значно реагують на погодш умови змшою мщносп соломини вiд максимального у 2004 р. до мшмального значення у 2005 р. Отримаш результати дослщжень вказують на залежнiсть И розвитку як ввд строкiв сiвби пшенищ озимо!, так i вiд зволоження грунту та добових коливань температури повиря.

Крiм того, в дослщах 2005 р., на фонi перезволоження грунту ^аграма 7), спостерiгалося шдвищення мiцностi соломини сорту Миронiвська ранньостигла i зниження вiдсотка ураження «чорноколосицею» залежно вiд строкiв сiвби ^аграма 10).

Дiаграма 10. Вплив строев сiвби сорту Миронiвська 65 на мщшсть соломини й ураження рослин "чорноколосицею" у 2005 р.

: ® Вщсоток ураження поав1в "чорноколосицею" * Мщмсш соломини

Ш

1 ; 2 З

Строки авби {1-5.09.04 р.; 2-20.09.04 р.; 3-5.10.04 р.)

6

Висновки.

1. Розроблено i виготовлено апаратуру для визначення мщносп соломини у фазах трубкування i колосiння з метою прогнозування полягання посiвiв.

2. Наведено практичне використання розроблено! апаратури.

3. Показано, що на розвиток мщносп соломини впливае строк авби, кшьшсть атмосферних опадiв та добовi коливання температури повiтря.

Використана лггература:

1. Пикуш Г.Р., Гринченко А.Л., Пыхтин Н.И. Как предупредить полегание хлебов/ К.: Урожай, 1988. - 200 с.

2. Агротехника озимой пшеницы - М.: Колос, 1967 - 400с.

3. Погода и урожай. Шер. с чешского и предисловие З.К.Благовещенской - М.: Агропромиздат, 1990.- 32 с.

4. Улiч Л.1., Улiч О .Л. Вплив висоти рослин сорпв пшенищ озимо! на стшшсть до вилягання i продуктивнiсть посiвiв // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006 - № 4.- С. 55-63.

5. Мединець В.Д. Весеннее развитие и продуктивность озимых хлебов. - М.: Колос,1982. - 76 с.

6. Мединець В.Д., Слепцов В.А., Опара М.М. Ощадна технолопя диференцшованого догляду озимо! пшенищ. - Полтава, 2004.- 36 с.

7. Конев.В. Наверное климат сошёл с ума?//2000, 24.10.2004- № 44(242). -СЛ -2.

8. Кузнецова С.И. Исходный материал для селекции ржи на устойчивость к полеганию / Науч. -техн. бюл. ВНИИ растениеводства им. Вавилова. - Л., 1968 - С. 38-43.

9. Кобылянский В.Д., Кузнецова С.И. Исходный материал ржи для селекции на устойчивость к полеганию //Селекция и семеноводство, - 1970. - № 4.-- С. 16-19.

УДК: 633.11 "324":632.165:581.44

Мазшьшков Г.В., Голик Л.М., Хамула О.П., Фоманюк В.А., Кучеренко О.М., Мельковська В.1. Метод визначення стшкосп пшенищ озимо! до вилягання i його застосування в селекцп // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007. - № 5 - С. 5-15.

З метою прогнозування небезпеки вилягання посiвiв розроблено i виготовлено апаратуру для визначення мщносп соломини у фазах

трубкування i колосшня. Наведено результати випробувань розроблено! апаратури та ïï практичного використання.

Ключовi слова: пшениця озима, мщшсть соломини, стiйкiсть рослини до вилягання

УДК: 633Л1."324":632Л65:581.44 Мазильников Г.В., Голик Л.Н., Хамула О.П., Фоманюк В.А., Кучеренко Е.Н., Мельковская В.И. Метод определения устойчивости пшеницы озимой к полеганию и его использование в селекции// Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007.-№5 -С. 515.

С целью прогноза опасности полегания посевов разработана и создана аппаратура для определения прочности соломины в фазах трубковання и колошения. Приведены результаты испытания разработанной аппаратуры и её практического использования. УДК: 633.11."324":632Л65:581.44

Mazilnikov G.V., Holyk L.M., Khamula О.Р., Fomanyuk V.A., Kucherenko O.M., Melkovs'ka V.I. Method of determination of winter wheat resistance to lodging and its use in breeding // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007. - № 5 - С. 5-15.

With the purpose of forecast of crop lodging, instruments for determining straw strength in booting and heading phases have been elaborated and created. Results of testing the instruments elaborated and their practical application have been given.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.