CC BY
10УДК 633.11 «321»: 631.527:631.524.84:631.524.86
ГОСПОДАРСЬКО-БЮЛОПЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОРТ1В ЯРОÏ ПШЕНИЦ1 Р1ЗНОГО ГЕОГРАФ1ЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ. *
Л. М Голик, науковий спгвробтник
Миротвський iнститут пшениц шет В.М.Ремесла УААН
Стан проблеми. Яра пшениця в Укрш'ш € страховою хлiбною культурою. Площi сiвби ïï невелик! i нестабшьш - залежать дуже часто ввд умов перезимiвлi озимих. Домiнуючими сортами пшенищ яроï в 2006 р. були сорти Рання 93 (47,9%), Колективна 3 (14,2%), Легуан i Харшвська 26 (по 3,1%) [1].
Основою для створення нового сорту е ввдповвдний вихвдний матерiал, вивченню якого ми надавали i надаемо великоï уваги [2].
Мета дослщжень - вивчити сорти колекцп яро1' пшеницi рiзного екологiчного походження за скоростиглiстю, стiйкiстю проти вилягання та ураження грибними хворобами, продуктивною, як1стю зерна i на цш основi вiдiбрати комплексно цiннi сорти, яш б можна було використовувати в селекцшному процесi.
Матер1ал та методика дослвджень. Сорти яро1' пшенищ (159) виавалися в селекцiйнiй авозшт по зайнятому пару. Посiв проводили весною вручну пiд маркер з розрахунку 100 зерен на погонний метр. Вивчення й оцiнку колекцшного матерiалу пшеницi яро1' проводили зпдно методики В1Р [3].
* Робота виконана п1д керiвництвом доктора Сльськогосподарських наук, професора В.В.Шелепова.
Стшшсть рослин проти вилягання визначали окомiрно двiчi: на почaткy вилягання i перед збиранням згвдно з методикою Держкомюп [4]. Крiм цього, сумюно з вiддiлом фiзiологiï та бiоxiмiï рослин iнститyтy визначали мiцнiсть соломини на злам за методикою C.I. Кузнецово1' [5,6]. Збирали врожай вручну з подальшим обмолотом на молотарщ МР-1. Теxнологiчнi якостi зерна визначали в лаборатори якостi зерна шституту за загальноприйнятою методикою [7].
Результати дослвджень. Перiод розвитку рослин пшениц яро1' ввд сiвби до дозрiвaння коливався вiд 70-80 до 120-130 дiб. Протягом 20032005 pp. сортозразки трьоx груп поxодження (европейськ1, американськ1 та aфро-aзiaтськi) були подшеш за вегетaцiйним перiодом (сxоди-колосiння) на рaнньостиглi - 43-48 дiб, середньостиглi - 49-55 i шзньостит - 56 та бiльше дiб.
Анaлiз вегетaцiйного перiодy виявив, що бiльшa частина (77 i 63%) сортозразшв европейського й американського поxодження вiдносилaсь до середньостиглиx i пльки в aфро-aзiaтськомy поxодженнi бiльшiстю (53%) були ранньостжл сортозразки.
Серед рaнньостиглиx сортозразк1в вiдiбрaно 15 зразк1в (9,4%) европейського поxодження: Днiпрянкa, Cкороспiлкa 98 (Украша); Ajak (Нiмеччинa) та шшц 18 - американського (11,3%): Chaparoll (США); Magn 72 (Мексика); Frontana (Брaзилiя) та 16 - афро^атського (10,1%): Romany (Кенiя); Ternale (Пакистан); Чжунзо 8131 (Китай).
З середньостиглиx - 60 сортiв (37,7%) були з £вропи: Ismena, Omega (Польща); 1волга (Pосiя); WW 19179 (Швещя); 32 (20,1%) - з Америки: МС KAY (США); Filin MRL/BUC//VEE#7 (Мексика) i 13 (8,2%) -- з Африки та Азп: Zemamra-5, Elaydi-2 (Cирiя); Norin 35 (Япошя),
Пiзньостиглиx сортiв було тiльки 5, зокрема 3 - европейсьш та по одному американському i aфро-aзiaтськомy.
Порiвнюючи врожaйнiсть сортiв за групою стиглостi необxiдно вiдмiтити, що середня 1\ня врожaйнiсть практично не залежить вiд геогрaфiчного поxодження i за роки вивчення (2003-2005) становила 286,5 г/м2 з коливанням ввд 282,4 до 288,6 г/м2 (табл. 1),
Але в кожнш грyпi поxодження сорти мали суттеву рiзницю. Так, у груш рaнньостиглиx серед сорпв европейського поxодження врожaйнiсть чотирьоx: Zandown (Великобритaнiя); Cornette (Фрaнцiя); AMOR (Шмеччина); Cкороспiлкa 98 (Укрaïнa) (364-309 г/м2) перевищувала сорт-стандарт Рання 93 (286 г/м2), Дшпрянка з Украши була нaрiвнi зi стандартом (291 г/м2), а решта сортiв сформували врожaйнiсть - 244-273 г/м2.
Таблиця 1
Продуктившсть кращих ранньостиглих сорпв пшеницi яро1 (2003-2005 pp.)
Назва сортозразку Походження Урожай, г/м2 Вегета цшний перюд, дiб Ввдхилення врожаю до стандарту, %
Рання 93 St Украша 286 48 100
£вропейсьш
Скоростлка 98 Украша 309 47 108,8
Zandown Великобри танiя 364 48 127,3
Cornette Францiя 364 48 127,3
Amor Шмеччина 343 48 119,9
Середне: 288,5 48 100,9
Американськ1
Chaparoll С1ЛА 315 43 110,1
CM 95560 Мексика 318 48 111,2
Galvez S87 Мексика 331 48 115,7
Majes I Перу 326 48 114,1
Середне: 288,6 47 100,9
Афро^атсьш
Siachun 6 Китай 381 47 133,2
AUSDP 95-12-214 RAC Туреччина 324 48 113,3
680
SAFI-1 Сирiя 312 48 109,1
Середне: 282,4 47 98,3
Сорти американського походження (8): Galvez S87, CM 95560, Bagula, Magh 72, CM 100685, (Мексика); Majes I (Перу); Chaparoll, Amidon (США) сформували бтшу врожайнiсть (331-307 г/м2), мексикансьш: BAV/OPATA, CM 95950 були нарiвнi - 291-297 г/м2, а решта мали урожай нижчий (223-281 г/м2), вщ стандарту Рання 93.
Афро-азiатських сорти: Siachun 6, Long MAI 12 (Китай); AUSG Р 9512-214 RAC 680 (Туреччина); SAFI-1 (Сирiя); Складний гiбрид (Ефiопiя) врожайшстю (381-305 г./м2) перевищували стандарт, два сорти мали врожайшсть на рiвнi стандарту - 287-295 г/м2, решта поступалися стандарту - 230-284 г/м2.
Стад вщзначити; що найвищу врожайшсть серед уах ранньостиглих сортiв - 381 г/м2 дав китайський SIACHUN 6, на
другому мющ були - Zandown (Великобриташя); Cornette (Фрaнцiя) - 364 г/м2.
Однак, врожaйнiшими були сорти середньостигло1' групи. Так, серед европейськм сорпв: Besso (Швейцaрiя); Nandu, Devon, Glanner, Attis, Quattro (Шмеччина); Ismena, Alfa, Omega (Польща); JO S275 (Фiнляндiя); Filou (Фрaнцiя), врожaйнiсть якм на 106,6-142,S% перевищувала сорт-стандарт Харшвська 26 i сiм сортiв Magnus (Франщя); 1волга (Pосiя); Kokart (Шмеччина); Lavett, WW 19179 (Швецiя); TW 21311 (Великобрита^); Колективна 3 (Украша) дали врожaйнiсть на рiвнi стандарту.
3i зразк1в американського поxодження видшилось тiльки чотири сорти: MRL/BUC//VEE # 7, Filin, PGO/SERI/BAU(3)DUCULA (1PZ-OY) (Мексика); МС KAY (США), як мали на 111,6-121,7% бiльшy врожaйнiсть вщ сорту-стандарту Харк1вська 26 i чотири зразки VEE # 7//KASYON/GENARO S1, MUNA/VUL TURACO(3)TURACO, MUNIA//CHEN/ALTAR 84 (Мексика); SELKIRK (Канада) на рiвнi стандарту.
Серед сортозразшв aфро-aзiaтського поxодження тшьки один сорт Zemamra-5 (Cирiя) на 106,3% перевищував yрожaйнiсть стандарту i три сортозразки Elaydi-2, AUT-IRR-99-54 (Cирiя); Norin 35 (Японiя) дали врожай нaрiвнi стандарту.
Pезyльтaти вивчення сортозразшв яро1' пшеницi проти вилягання показали, що стiйкiсть рослин проти вилягання не завжди мала зв'язок з висотою. Б№ш пряму зaлежнiсть стшкосп проти вилягання з довжиною стебла ми виявили тiльки у груш карлишв i нaпiвкaрликiв, де iз 60 зразк1в абсолютна бiльшiсть (50) зразшв мали стiйкiсть проти вилягання 7-9 бaлiв, i тiльки 5 сортозразшв мали середню стiйкiсть - 5 бaлiв. Зразки iншиx груп володiли рiзною стiйкiстю проти вилягання ввд 3 до 9 бaлiв. Щоб вияснити причину стiйкостi рiзниx за висотою сортозразк1в визначали мщшсть соломини на злам за допомогою динамометричного пристрою, виготовленого в лаборатори бiоxiмiï i фiзiологiï рослин.
Мщшсть i товщину стебла визначали на другому нижньому мiжвyзлi рослин з довжиною стебла 61-85 i 86-105 см (табл.2).
Отримаш даш показали, що стшшсть рослин проти вилягання залежить ввд мiцностi зламу стебла, яке мае пряму корелящю (г =0,85±0,03 - 0,91±0,04) з його товщиною стебла. Високу стiйкiсть проти вилягання i бшьш крiпкy соломину мали шють европейськиx зразк1в, п'ять американ^кт, п'ять aфро-aзiaтськиx (див. табл. 2) Товщина соломини вiдмiчениx сортозразшв складала: европейськ1 - 4,1-4,6 мм, американськ - 4,2-4,7 мм, aфрикaнсько-aзiaтськi - 3,9-5,1 мм.
Таблиця 2
Мщшстъ соломини на злам та товщина другого нижнього м1жвузля сортiв пшеницi яро1
Назва сорту Мiцнiсть соломини на злам, г Товщина другого нижнього мижвузля, мм Довжина верх-нього мужву-зля, CM Стш юсть до виля гання бал Висо та рос лин, см Вага озерненого колоса, г
Харгавська 26 (стандарт) 688,0 4,7 49,0 7 99 1,19±0,04
Рання 92 (стандарт) 818,0 4Д 17,2 7 78 1,52±0,07
Свропейсью
TW 21311 (Великобриташя) 1088,0 4,6 44,4 7 105 1,21±0,04
Quattro (Шмеччина) 870,0 4Л4 32,6 7 84 1,14±0,04
Елепя мирошвська (Украша) 810,0 4,1 33,8 9 84 1,61±0,06
Cornette (Франщя) 786,0 4,1 33,6 7 94 0,96±0,06
Краса Полюся (Украша) 524,0 3,0 45,6 5 103 1,36±0,05
Мирошвська яра (Украша) 460,0 3,7 23,8 5 104 1,35±0,04
Американськi
PF 87828 (Бразил1я) 1070,0 4,2 17,4 9 66 1,13±0,06
Рпша (Мексика) 1000,0 4,7 18,4 9 72 1,30±0,05
MRL/BUC//VEE#7 (Мексика) 1066,0 4,5' 28,3 7 81 1,90±0,07
ND 586 (С1ЛА) 454,0 3,8 27,4 7 80 0,93±0,04
World SEEDS 1809 (США) 360,0 3,2 22,6 7 72 0,6б±0,02
Adро-азiатськi
Дзинь Май 2148 (Китай) 1050,0 4,4 32,6 9 89 0,79±0,03
REG RAG 1 (Сиртя) 1020,0 5,1 42,4 9 87 1,12±0,06
HUD-2 (Сирiя) 990,0 3,9 17,8 9 72 1,20±0,06
Siachun-6 (Китай) 710,0 4,2 38,4 5 88 1,41 ±0,05
Temale (Пакистан) 210,0 3,1 28,8 5 75 0,75±0,03
Середню стшшсть проти вилягання та злам соломини мали зразки: Краса Полiсся (Украша) - 524,0 г; WORLD SEEDS 1809
(США) - 360,0 г; TERNALE (Пакистан) - 210,0 г. Товщина соломини у них становила - 3,0 мм; 3,2 мм; 3,1 мм.
KpiM мщносл соломини на злам, товщини другого нижнього м1жвузля, на стшшсть до вилягання, впливала i довжина верхнього м1жвузля. Виявлено, що не дивлячись на мiцну соломину (1088,0 г; 722,0 г; 1020,0 г) у деяких европейських, американських i афро-азiатських сортiв з довгим останшм мiжвузлям 44,4 см; 39,4 см; 42,4 см за великого зволоження викликало поникнення колосся i самого стебла.
Серед дослвджуваних зразшв особливо рiдко зустрiчалась комплексна стшшсть проти ураження бурою iржею, борошнистою росою, септорiозом листя. Було виявлено невелику к1льк1сть сортозразк1в з комплексом стшкосп, а саме: европейськ1 - Елепя миронiвська, Харк1вська 28 (Украша); QUATTRO (Нiмеччина); американськ1 -BAGULA, PASTOR (Мексика); африкансько-азiатськi: SIACHUN 6 (Китай); REG RAG 1 (Сир1я).
Концевою оцiнкою продуктивностi сорту е врожайнiсть i як1сть зерна з одинищ площi. Врожайнiшi сортозразки з високою яшстю зерна наведенi в таблиц 3.
Таблиця З
Характеристика сорпв за масою зерна з одинищ площi та показником
седиментацп
Назва сорту Продук тивне кущшня стебел Озернешсть колоса, шт. Маса зерна з колоса, г Маса зерна 31 м2-г Показник седи ментаци, мл
Харювська 26 (стандарт Украша) 2,0±0,0 34,2±1,0 1,19±0,04 318 49
Рання 93 (стандарт Украша) 1,7±0,1 37,6±1,4 1,52±0,07 286 71
Свропейсью
Елепя мирошвська -//- 2,5±0,1 41,3±1,0 1,61±0,06 365 63
Zandown (Великобриташя) 2,1 ±0,1 41,1±2,0 1,58±0,07 364 62
Nandu (Кмеччина) 2,1 ±0,1 39,4±1,4 1,87±0,07 391 52
Besso (Швейцар1я) 2,5±0,1 41,6±1,2 1,98±0,07 454 57
Американськi
MRL/BUC//VEE#7 (Мексика) 2,5±0Д 40,4±1,4 1,90±0,07 387 65
Афро-азiатськi
Siachun 6 (Китай) 2,1±0,1 38,3±1,1 1,41±0,05 381 64
Серед них вирiзняються:
— европейсьш - Елепя мирошвська (Укра!на); Lavett (Швещя); Zandown (Великобриташя); Nandu (Шмеччина); Besso (Швейцар1я);
— американсью - MRL/BUC//YEE#7(Meксика);
— афро-азiатськi - Siachun 6 (Китай).
Висновки. 1. Порiвнюючи врожайнiсть сортозразшв за перюдом вегетаци, слiд вiдмiтити, що урожайнють практично не залежала ввд географiчного походження i в середньому за роки дослщжень (2003-2005) становила 314,6 г/м2 з коливанням вiд 304,7 до 319,2 г/м2 £вропейсьш й американсью сортозразки практично мали однакову врожайшсть (319,2 i 318,3 г/м2), трохи, меншу - сортозразки афро-азiатського походження -304,7 г/м2.
2. Продуктившсть бiльше залежала ввд генотипу сорту i менше ввд умов вирощування: температури, опадiв, агротехнiки тощо.
3. Видiленi сортозразки за:
довжиною вегетацiйного перiоду i продуктивнiстю (середньостжл i ранньостиглi);
— комплексною стшшстю проти хвороб.
4. До комплексно цшних сортозразк1в пшеницi яро! вщносяться, якi рекомендуються для використання в селекцшному процесi.
Використана лiтература:
1. Сортовi посiви сiльськогосподарських культур тд урожай 2006 року./ Експрес-доповiдь 29.09.2006 р. № 259 Держкомстат Укра!ни.
2. Голик Л.М., Харченко М.В. Селекцшна цiннiсть колекцiйних сортозразк1в яро! пшениц // Наук.-техн.бюл./ Миронiв. ш-тут пшеницi УААН К., 2004. - Вип.4. - С. 40-46.
3. Градчанинова О.Д., Филатенко А.А., Руденко М.И. Изучение коллекции пшеницы: Метод, указания. - Л., 1985. - 26 с.
4. Методика державного випробування альськогосподарських культур. - К,, 2000. - Вип. 1. 351 с.
5. Кузнецова С.И. Исходный материал для селекции ржи на устойчивость к полеганию / Науч.-техн. бюл. ВНИИ растениеводства им. Вавилова. - Д., 1968. - С. 38-43.
6. Кобылянский В.Д., Кузнецова С.И. Исходный материал ржи для селекции на устойчивость к полеганию // Селекция и семеноводство, -1970. - № 4. - С 16-19.
7. Беркутова Н.С. Методы оценки и формирование качества зерна. -М.: Росагропромиздат, 1991. - 206 с.
УДК 633.11 «321»: 631.524.84:631.524.86
Голик Л.М. Господарсько-бюлопчна характеристика сортозразшв
яро1 пшенищ pi3Horo географiчного походження // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007 - № 5. - С. 82-89.
Наведено результати дослвджень господарсько-бюлопчно1 характеристики сортозразшв пшенищ яро1 рiзного екотипу i вiдiбранi цiннiшi зразки, яш вже використовувалися в селекцшному процесi для створення нових сорпв.
Ключовi слова: пшениця яра, скоростиглють сорту, мiцнiсть стебла на злам, продуктившсть сортозразк1в i як1сть зерна пшенищ
УДК 633.11 «321»: 631.524.84:631.524.86 Голик Л. Н. Хозяйственно-биологическая характеристика сортообразцов яровой пшеницы разного географического происхождения // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2007.- № 5 - С. 8289.
Приведены результаты исследований хозяйственно-биологической характеристики сортообразцов яровой пшеницы разного экотипа. Отобраны более ценные образцы, которые использовались в селекционном процессе для создания новых сортов. УДК 633.11 «321»: 631.524.84:631.52
Golyk L. Economical and Biological Characteristic of the Variety Samples of Spring Wheat with Different Geographical Provenance // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. К., 2007 - № 5 . - С. 82-89.
Results of the spring wheat of different ecotype variety samples research by economical and biological feature have been reflected, and more valuable samples, which we have used during the breeding with the aim of new varieties creation, have been selected
