CC BY
18УДК 633.11:581.151
ДОБ1Р ОЗИМИХ ФОРМ ПШЕНИЦ З ЯРИХ СОРТ1В, ВИС1ЯНИХ П1Д ЗИМУ П1СЛЯ
ПОПЕРЕДНЬО1 ЯРОВИЗАЦП*
Л. М. Голик, науковий сп1вроб1тник Мирон1вський нститут пшениц ¡мен! В. М. Ремесла УААН
Постановка проблеми. Пщвищення врожайност i якостi зерна, а також прибутковостi одыеТ з найпоширенших i найцiннiших зернових культур - пшениц
озимо!' - залишаеться ключовою проблемою для всього стьськогосподарського комплексу УкраТни. Нова генерацiя сор^в, створених украТнськими селекцiоне
рами, вщзначаетыся не ттыки винятковим генетичним потен^алом i рекордними врожаями, але й високими продоволычими якостями зерна, адаптивними та Ышими господарсыко-цiнними властивостями [1].
У процес росту i розвитку на сорти пшеницi озимо!' д^ты фактори навколишныого середовища, серед яких чи не найвищу ролы в^грае низыка температура [2-4].
В. М. Ремесло, використовував вплив зовншых умов на змЫу типу розвитку. З 1949 р. вЫ почав вживати метод змЫи ярого типу розвитку пшени^ в озимий шляхом прямо!' дм низыких температур на насiння пшеницi яро!. Пiзнiше цей метод вiн назвав спрямованим мутагенезом [5]. На сыогодн остаточну назву цыому методу дав академiк В.В.Моргун: „Це ... одержання мутацiй завдяки використанню низыких температур, мутагеннiсты яких доведена" [6].
Лавриненко Ю. [7], вивчаючи сбрто- зразки пшеницi високопрного Афганiстану, де тип розвитку визначаетыся технологiчними строками сiвби - залежно вщ випадання дощiв (початок листопада- юнецы березня), виявив значну ктыкюты сортозразкiв, як1 добре зимували в умо-вах пiвдня Укра!ни (м. Херсон). ЗмЫу типу розвитку (кулытури) Лавриненко Ю. пояснив адаптивнiстю рослин до нових агрошматичних умов вирощування.
Метою наших дослужены був добiр зимостiйких сортiв та лiнiй пшениц озимо! м'яко'!, створено! на основi яро! м'яко'! пшеницi з використанням низыких температур.
Методика дослужены. Для пошуку вихiдних форм у селекци озимо! пшеницi нами вивчено понад 1000 сортозразмв колекцií пшеницi яро! рiзного еколого- географiчного походження. За резулытатами сiвби в мiсцевих умовах i вивчення !х за такими ознаками (висота рослин, стiйкiсты проти хвороб i вилягання) кращi використовувалися в селекцiйнiй роботi.
Нами удосконалена методика попередныо! дií низыких температур на сорто- зразки пшениц яро!' шляхом замЫи мар- лыових торбинок алюмiнiевими бюксами з отворами. Це пщвищило полыову схожiсты яровизованого наання, дало змогу отримати бтышу ктымсты насiння Мi та встановити оптималыну дiю низыко! температури вщ 0°С до мiнус 2°С термЫ
яровизацií у 80 дiб [8]. Використання попередныо! яровизацií i авби пшеницi яро!' (Мл весною, а М2-М7 на початку оптималыних строгав восени пiд зиму дало можливюты вiдiбрати новий зимостiйкий вихщний матерiал i на його основi створити зимостiйкi, продуктивнi сорти i лiнií пшеницi озимо!.
Резулытати дослiджены. Резулытати вивчення сортозразмв яро!' пшениц за вегетацiйним перiодом, стiйкiстю проти хвороб i продуктивнiстю сприяли одержанню цiннiших зразкiв яро!' пшеницi, ям в подалышому використовувалися для попередныо! яровизацп i висiву насiння М2 пiд зиму.
Враховуючи отриманi резулытати вивчення сортозразюв пшеницi яро!' рiзного еколого-географiчного походження, можна зробити рiзнi висновки.
По-перше, встановлена суттева рiзниця за рiвнем фенотипiчного прояву адаптивних i продуктивних ознак у сортозразмв пшеницi яро! м'яко'! рiзного еколого-географiчного походження. Це дало змогу, видтити серед них джерела окремих комплексно-цнних ознак для подалышого використання !х у створеннi, шляхом добору озимих форм пшениц з ярих сор^в, висiяних восени пiд зиму пюля попередныо!' яровизацií вихiдного матерiалу i сортiв з озимим типом розвитку.
По-друге, виявлено ч™ий зв'язок еколого-географiчного походження сор^в пшеницi яро! м'яко! з !'хым вегетацiйним перiодом. Так, афро-азiйсыка група сортiв на 53,3% представлена ранныостиглими формами. Серед сор^в американсыкого походження ранныостиглих форм було 35,3%, европейсыких - 19,2%. бвропейсыка група представлена в основному середныостиглими сортами (78,9%); серед американсыких таких сор^в було 62,7%, афро-азмсыких - 43,4%. Пiзныостиглих сортiв виявлено дуже мало, незалежно вiд !хныого походження.
Еколого-географiчне походження
сортозразкiв практично не вплинуло на врожайнюты. У середныому за три роки (20032005) продуктивнiсты пшеницi становила 314,6 г/м2 (европейсыкого походження 319,2 г/м2, американсыкого - 318,3 г/м2, афро-азшсыкого -304,7 г/м2).
Встановлено, що продуктивнюты сортiв пшеницi яро! м'яко!' значною мiрою пов'язана з тривалютю вегетацiйного перiоду. Найбiлыш врожайними виявилися
середньостигл сортозразки. Високу селекцiйну цЫнють мають сорти: Елегiя миронiвська (УкраГна) NANDU, DEVON (Нмеччина); ISMENA (Польща); JO 8274 (Фiнляндiя); MRL/BUC//VEE # 7, FILIN (Мексика); МС KAY (США); ZEMAMRA-5, ELAYDI-2 (Сирiя). Цi сорти слщ використовувати в подальшiй селекцмнм роботi.
Виявлена пряма кореляцiйна залежнють мiж мiцнiстю на злам i товщиною стебла другого нижнього мiжвузля (г=0,85-0,91), що вказуе на можливють високоефективного добору стшких проти вилягання рослин за ^ею ознакою. Най-вищу мiцнiсть стебла мали европейсык - TW 21311 (Великобританiя) - 1050,0 г, QUATTRO (Нiмеччина) - 870,0 г, Елепя миронiвська - 810 г, американсык - PF 87828 (Бразилiя) - 1070,0 г, MRL /BUC //VEE#7 (Мексика) - 1066,0 г, PRINIA (Мексика) - 1000,0 г, афро-азмсык - Дзинь Май 2148 (Китай) - 1050,0 г, REG RAG-1 (Сирiя) -1020,0 г, HUD-2 (Сирiя) - 990,0 г зразки. Товщина соломини европейських сортозразмв становила: - 4,1-4,6 мм, американських - 4,2- 4,7 мм, афро-азмських - 3,9-5,1 мм.
Сортозразки пшени^ яроГ з пщвищеною слйкютю проти вилягання мали вищу врожайнють. За цiею ознакою видтеы европейськi сорти Елегiя мироывська (УкраГна), GLANNER, NANDU, DEVON (Нмеччина), LAVETT (Швецiя), BESSO (Швейцарiя), FILOU, CORNETTE (Франф), ISMENA, OMEGA (Польща); американсью-
M U NAA/UL/TU RACO/3/TU RACO, CM 100685, SERI М 82, IRENA, PGO /SERI/BAU/3/DUCULA (1PZ-OY), GALVEZ S87, MRL/BUC//VEE#7, FILIN (Мексика), MC KAY (США) i SELKIRK (Канада); афро-азмськ - ELAYDI, ZEMAMRA-5, AUT- IRR-99-54 (Сирiя), NORIN 35 (Япоыя), AUSG P 95-12214 RAC 680 (Туреччина). Вони вдало використовуються в селекцiйнiй роботi.
Джерелами комплексного iмунiтету проти грибних хвороб пшени^ яроГ можуть бути Елепя мироывська, Хармвська 28 (УкраГна); QUATTRO (Нмеччина); BAGULA, PASTOR (Мексика); SIACHUN 6 (Китай); REG RAG 1 (Сирiя).
Комплекс цЫних ознак мютиться у европейських i американських сортозраз- ках:
Елепя мироывська (УкраГна), LAVETT (Швеф), ZANDOWN (Великобританiя), NANDU, AMOR (Нмеччина), BESSO (Швейцарiя), MRL / BUC // VEE#7,
PGO / SERI / BAU / 3 / DUCULA (1PZ-OY), VEE#7//KASYON/ GENARO 81 (Мексика).
Залучення до обробки мутагенами (низькi температури) Ытенсивних короткостеблових ярих сортозразкiв дало можливють виршити проблему створення високопродуктивних, зимослйких короткостеблових форм, ст1йких проти ураження хворобами, з хорошими хл1бопе-карськими якостями. У результат! були створен1 сорти Мирон1вська ранньостигла, Ремесл1вна, Волошкова, Баг1ра, Вдячна, Святкова, як1 в р1зн1 роки були передан! на ДСВ, а три перших - уже районован (табл.1).
Мирон1вська ранньостигла створена методом багаторазового ¡ндивщуального добору озимих форм пшениц1 з ярого сорту ВТ-2288 (Туню). Р1зновидн1сть лютесценс.
Висока урожайн1сть - 9,5 т/га, отримана у посушливому 2007 р. на Волинському опорному пункт1 М1П. Високост1йкий до полягання, зимо- i посухослйкий. Стiйкiсть проти хвороб (у балах): борошнистоГ роси - 7, буроГ 1рж1 - 7, септорюзу листя - 4.
Вм1ст бтка - 14,2-14,4%, „сироГ" клейковини 29,5-32,0%, „сила" борошна - 276-391 о. а., об'ем хл1ба - 720-820 см3. Ц1нна пшениця. Сорт занесено до Реестру сорт1в рослин Укра'Гни з 2002 р., рекомендований для зон Люостепу i Пол1сся.
Сорт Ремесл1вна, створений методом багаторазового Ыдивщуального добору озимих форм пшениц1 з ярого сорту KVZ/CUT-75 (Мексика). Р1зновиднють лютесценс.
Високоврожайний, середня врожайн1сть у конкурсному сортовипробуванн1 7,4 т/га (2004-2007 рр.). Натура зерна - 783 г/л, умют „сироГ" клейковини 26,0- 29,6%, бтка 14,3%, „сила" борошна 330 о. а. Сильна пшениця. Сорт занесено до Реестру сорт1в рослин Укра'Гни з 2004 р., рекомендований для зон Люостепу i Полюся. Новий сорт Волошкова, виведений методом багаторазового Ыдивщуального добору озимих форм пшениц1 з ярого сорту FLAMBORD (Франц1я). Р1зновиднють лютесценс.
Таблиця
Характеристика сорлв пшениц озимо!, створених добором озимих форм з ярих, виаяних пiд зиму, занесених
до Державного реестру сортiв рослин Укра!ни (2003-2008 рр.)
Назва Походження Урожайнють сорту, т/га ± до стандарту л а б .0 Ъ о м и со Стшкють проти хвороб, баг Стшкють проти вилягань бал Якють зерна
виХЩН01 ЛiHil створеного сорту I 'о р руб борошнистоГ роси о4 .0 Ь I д и в о кс натура, г/л маса 1000 зерен, г вмют клейковини в борошы, % сила борошна, о. а.
Крижинка, ст. УкраГна 4,88 8 6 7 9 95 824 44,6 24,6 214
ВТ-2288 Мироывська ранньостигла Туню 4,26 -0,62 8 5 6 9 89 825 51,5 27,2 273
KVZ/CUT-75 1 Ремеслiвна Мексика 4,94 0,06 8 7 7 9 794 39,0 27,4 301
FLAMBARD Волошкова Францiя 5,60 +0,72 9 5 7 9 95 808 45,1 25,1 245
SUNNAN Бапра* Швецiя 5,11 +0,23 8 4 6 9 97 772 41,8 28,1 255
ВТ-2288 Вдячна* Тунiс 5,01 +0,13 8 7 7 9 97 813 50,9 32,3 206
БАМ'&7 1 Святкова* Мексика 6,09 +1,21 9 6 6 9 86 780 42,0 27,4 220
Н1Р 05 0,21 7 15 2,3 3,4 27
Примггка*. Сорти вивчаються в державному сортовипробуваннi
Наання пшениц яроГ сорту FLAMBORD (Франтя) у 1992 р. яровизували протягом 82 дiб, весною (М1) було висаджено в фунт, а восени (М2) на початку оптимальних строюв авби, висiяно пiд зиму. Пюля перезимiвлi в 1993 р. за-лишилось 64,17% живих рослин. У суровий за умовами перезимiвлi 1997 р., коли температура на вузлi кущЫня знижувалась до -16°С, у селекцмному розсаднику вiдiбрали сiм'ю за номером Лютесценс 31012, яка вирiзнялась високим рiвнем зимостiйкостi (9 балiв) i продуктивнiстю 430 г/м2.
Висока зимостмкють сорту Волошкова пiдтвердилась у сурову зиму 2003 р., коли в УкраТы заггинули майже 70% посiвiв пшеницi озимо!'. Прирiст урожайносл лiнiТ Лютесценс 31012 порiвняно до стандартного сорту Мироывська 61 становив 2,8 т/га. На пщст^ високих зимостшкост i врожайностi у рядi рокiв (2002 р. - 7,1 т/га, 2004 - 7,3 т/га) л^я Лютесценс 31012 пщ назвою сорт Волошкова в 2004 р. була передана до державного сортовипробування.
За результатами випробування Волошкову внесено до Реестру сор^в рослин, придатних для поширення в Укра'Гы на 2008 рк
Новий сорт Багiра, створений методом багаторазового Ыдивщуального добору озимих форм пшениц з ярого сорту SUNNAN (Швеця). Рiзновиднiсть лютесценс.
Середня врожайнiсть у конкурсному сортовипробуванн - 5,92 т/га, що на 0,46 т/га вища вщ МироывськоГ' 61. Натура зерна - 750-790 г/л, вмют бтка - 13,8 %, клейковини в борошн -25-28%, об'ем хлiба - 690-800 см.
Методом групового добору створювався сорт Вдячна iз лУГ Еритроспермум 13908, отриманоГ шляхом добору озимих форм пшениц з ярого сорту ВТ-2288 (Туню). Рiзновиднiсть еритроспермум.
Урожайнiсть у конкурсному сорто-випробуваннi 7,5 т/га. Сильна пшениця. Натура зерна - 840 г/л, вмют бтка - 14,4%, клейковини -36,2%, об'ем хлiба - 820 см3. Сорт Вдячна на державному сортовипробуванн з 2005 р.
1ндивщуальним добором озимих форм пшениц з ярого сорту BAW ,,S"-7 (Мексика) виведено сорт Святкова. Рiзновиднiсть лютесценс.
Середня врожайнють у конкурсному
сортовипробуванн за роки вивчення 7,4 т/га. Умют „сиро!" клейковини - 28,0- 29,3%, об'ем хлiба - 790-840 см3. Сорт Святкава на державному сортовипробуванн з 2006 р.
^м переданих на ДСВ сор^в, у контрольному розсаднику-конкурсному сор-товипробуванн щорiчно вивчалося вщ 25 до 200 лУй пшеницi озимо!'. Кращi з них Лютесценс 28630, Лютесценс 31069, Лютесценс 32028, Лютесценс 33018, Лютесценс 33147. Вс вони створен методом багаторазового
Ыдивщуального добору озимих форм пшениц з ярих сор^в, висiяних пiд зиму пiсля попередньо'Г яровизацп.
Лютесценс 28630 з ярого сорто зразка Складний г1брид (Мексика). Се редня врожайнють у конкурсному сорто випробуванн -5,35 т/га, що на 0,46 т/гг вище сорту Крижинка. У сурову зим} 2003 р. сформувала врожайнють 2,9J т/га, що на 2,20 т/га вище стандартногс сорту Мироывська 61. Вмют „сиро!" клей ковини -29,5%, об'емний вихщ хлiба 560-870 см3.
Лютесценс 31069 з ярого сорт ADONIS (Голлан^я). Його середня врожайнють у конкурсному сортовипробуванн сягала 5,29 т/га, що на 0,41 т/га вище сорту Крижинка. У 2003 р. дала врожайнють 1,70 т/га, що на 0,95 т/га ви ще сорту-стандарту Мироывська 61 Умют „сиро!" клейковини 33,0%, об'емний вихщ хлiба - 620900 см3.
Лютесценс 32028 з ярого сорт} TIOVE (Швеця). Рiзновиднiсть лютесценс.
Характеризуемся середньостиглютю, зимо- i посухостшкютю. Середи* врожайнють у конкурсному сортовипробуванн дорiвнювала 6,26 т/га, що на 1,36 т/га вище сорту Крижинка. Вмют „сироТ1 клейковини 29,0%, об'емний вихщ хлiба - 700-910 см3.
Лютесценс 33018 з ярого сорт TARWE (Голлан^я). Показав у конкурсному сортовипробуванн середню врожайнють у 5,20 т/га, що на 0,31 т/га вище сорту Крижинка. Вмют „сиро!" клейковини - 29,0%, об'емний вихщ хлiба - 630-88С см3.
Лютесценс 33147 з ярого мексиканського сортозразка NINY 8319/ KAUZ. Середня врожайнють у конкурсному сортовипробуванн за 2004-2006 pp. становила 6,71 т/га, що на 0,79 т/га бтьше стандарту Крижинка. Вмют „сиро!" клей-
ковини - 29,5%, об'емний вихщ хлiба -720800 см3.
Висновки. Використання в селекцм доборiв озимих форм з ярих сортв пiсля попередньоГ яровизацп', весняноГ сiвби Мi та висiву наання М2 восени на початку оптимальних строюв сiвби дае можливiсть створювати орипнальний зимостiйкий з багатшою генетичною основою вихщний матерiал. Пiдтвердженням цього е створення сортв Миронiвська ранньостигла, Реме^вна, Волошкова, Бапра, Вдячна i Святкова.
Використана лiтература:
1. Улiч, Л. I. Вдосконалення дослiдження сортв озимо! пшеницi. / Л. I. Улiч II Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2006,- № 3,-
С.82-89.
2. Пузк, В. К. Кореневi видiлення хлiбних зламв залежно вiд температури. / В. К. Пузк, В. А. бльыкова, С. О. Бi- лецька. // Агроеколопчний журнал. - 2003.-№ 1.-С. 1520.
3. Кравець, В. С. Характеристика та функцп бшюв рослин iндукованих дiею низьких температур. / В. С. Кравець. // Физиология и биохимия культурных растений. - 1999. — Т.
31 — № 5. - С. 323-332.
4. Моргун, В. В. Особливост добору на морозосшкють у пбридних популяцях озимо!' пшеницi. / В. В. Моргун, В. Ф. Логвиненко, В. С. Кравець // Физиология и биохимия культурных растений. - 2000. - Т.
32 - № 6. - С. 439-443.
5. Ремесло, В. Н. Избранные труды/
В. Н. Ремесло - М.: Колос, 1977. - 324 с.
6. Моргун, В. В., Мутационная селекция пшеницы / В. В. Моргун, В. Ф. Логвиненко -К.: Наук. Думка, 1995. - 482 с.
7. Лавриненко, Ю. А. Селекционно-генетические ресурсы пшениц Афганистана. / Ю. А Лавриненко. // Фактори експериментальноГ еволюцм органiзмiв: зб. наук, пр., присвячений 100- рiччю вщ дня народження Гершензо- на С. М. i Шкварыкова П. К. - К.: Логос, 2006. - Т. 3. - С. 254-259.
8. Голик, Л. М. Використання творчоГ спа дщини академка В. М. Ремесла у сучасних дослщженнях по селекцм пшениц. / Л. М. Голик. // Наук.-техн. бюл. М1П iменi В. М. Ремесла. - К.: Аграна
Аграна наука, 2007. - Вил. № 6/7-С. 125-137.
УДК 633.11:581.151
Голик Л. М. Добiр озимих форм пшениц з ярих сортв, виаяних пщ зиму пюля попередньо!' яровизацм // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008. - № 7.
З виконанням у селекцм щopiчнoгo л добору озимих форм пшениц з ярих сортв, за попередньою яровизацею, весняною авбою Мт та виавом М2 на початку оптимальних строюв авби восени (дм низьких температур на наання яро!' пшениц) у Мироывському Ыституп пшениц |'м. В. М. Ремесла УААН отримано новий зимосшкий вихщний матеpiал пшеницi озимо!'. На базi цього матеpiалу створено i районовано зимостшю сорти Миpoнiвcька ранньостигла, Реме^вна, Волошкова та передано до Державно! служби з охорони прав на сорти рослин Бапру, Вдячну, Святкову.
Ключoвi слова: Пшениця яра, попередня яровизаця, дiя низьких температур, виав пiд зиму, дoбip озимих форм, сорти пшениц озимо!'. УДК 633.11:581.151
Голик Л.Н. Отбор озимых форм пшеницы с яровых сортов, посеяных в зиму после предварительной яровизации. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К, 2008. - № 7.
С использованием в селекции каждый год отборов озимых форм пшеницы с яровых сортов с предварительной яровизацией, высевом семян Mi весною и посевом М2 осенью в начале оптимальних строков посева (действие низких температур на семена яровой пшеницы) в Мироновском институте пшеницы имени В. Н. Ремесло УААН получено новый зимостойкий исходный материал пшеницы озимой. На основе этого материала получено и районировано зимостойкие сорта Мироновская раннеспелая, Ремесливна, Волошкова и передано на ГСИ Багиру, Вдячну, Святкову. УДК 633.11:581.151
Golik L.N. Selection of winter types of wheat from its spring types sawn in winter after prior vernalization // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. - К., 2008. - № 7.
In the Mironivka Institute for wheat named
by V.M. Remeslo UAAN new winter-hardy winter wheat variety material was obtained. The annual breeding was used for the selection df winter wheat forms from spring wheat varieties by the pre-vernalization, spring sowing and M2 at the beginning of optimal terms in autumn (the influence of low temperature on spring wheat seeds).
On the basis of such material, winter-hardy wheat varieties were created, such as Myronivs'ka rannyostygla, Remeslivna, Vo- loshkova and such varieties as Bagira, Vdyachna and Svyankova were submitted to the State Service for Plant Variety Protection.
* Робота виконана пщ KepiBHHi^TBOM доктора с.-г. наук, професора В. В. Шелепова
