CC BY
12
DOI 10.31718/2077-1096.21.4.189 УДК 616.716:616.28-008.13-071 Сокологорська-Нишна Ю.К., Куроедова В.Д.
МЕТОД ЕЛЕКТРОМЮГРАФИ В ДОСЛ1ДЖЕНН1 М'ЯЗ1В ЩЕЛЕПНОЛИЦЕВО1 Д1ЛЯНКИ, ЗОКРЕМА В ПАЦ16НГ1В 13 ВАДАМИ СЛУХУ
Полтавський державний медичний ушверситет
Авторами статт/ проведений короткий огляд лтературних джерел, у яких так чи накше викори-стовувався метод електромографУУ для досл'дження м'яз'т щелепнолицевоУ длянки. Характеристики м'яз'т е '¡ндикатором складних функцональних в'дносин зубощелепноУ системи. Порушення м'язово'У функцУУ призводить до морфологiчних зм/'н в нормальнiй структур'1 зуб'т i ксток щелепнолицевоУ длянки, а також посилюють вже '¡снуючу патологю прикусу. На сьогодн/'шн/'й день найбльш сучасним, досконалим, об'ективним, iнформативним методом функ^ональноУ д'агностики зубощелепноТ системи е метод електромографУТ. Дане досл'дження е доказовим методом д'агностики та о^нки результат'¡в лкування в стоматологи та ортодонт'УУ та гарантуе неупереджений та об'ективний аналiз функцонального стану щелепно-лицевого апарату патента на рiзних етапах: в'д постановки д'агнозу до лкування i псля його закнчення. Найпоширен/'шою в рiзноманiтних галу-зях стоматологи е ¡'нтерференц'йна електромюграфiя, оскльки вона е не/'нвазивним методом. В ортодонт'УУ ¡'нтерференц'йна електромюграфiя застосовуеться для контролю перебудови коорди-на^йних сп'тв'дношень функ^й скроневих та жувальних м'яз'т при лкуванн аномалiй прикусу. В ортодонт'УУ важливими м'язами е п'дн'шач'! нижньоУ щелепи, а саме жувальнiй м'яз, скроневий м'яз, ме-дiальний крилоподiбний м'яз та латеральний крилопод1'бний м'яз. Шд'язично-язичний м'яз також в-дграе важливу роль в визначенн морфологУУ обличчя. Цей м'яз в'дпов'дае за подовження язика. Також досить важливими в ортодонт'УУ е мiмiчнi м'язи, а саме круговий м'яз рота. Па^енти '¡з депри-вац/'ею слуху не використовують зовс'ш або використовують у незначнш мiрi лицев/ м'язи пд час мовлення. В науковш л'1тератур'1 досить мало досл'джень функцУУ лицевих та жувальних м'яз'т у ортодонтичних пацiентiв '¡з деприва^ею слуху як дитячого, так / дорослого вку, як св'дчать про бльшу у таких пацiентiв активнсть жувальних м'яз'т. Проте немае единоУ науковоУ думки щодо роботи кругового м'яза рота.
Ключов1 слова: електромюграф1я, неправильний прикус, д1ти 1з вадами слуху
Дане домдження е фрагментом плановоТ науково-дослiдноi' роботи «Оптимiзацiя лкування та дiагностики зубощелепних аномалiй в рiзнi вiковi пероди» № державноТреестрацп 0118и004458.
Щороку у науков^в зростае штерес до дослн кож при судомних розладах. ЕМГ також викори-
дження м^в щелепно-лицевоТ дтянки як в но- стовуеться для виявлення деяких шших захво-
рм^ так i при патологи прикусу, осктьки харак- рювань, що пов'язан з пошкодженням м'язовоТ
теристики м^в е шдикатором складних функцн тканини та нервiв. Бтьше того, ЕМГ в^грае
ональних вщносин зубощелепноТ системи [1]. важливу роль у дiагностицi м^в обличчя пщ
Одним iз сучасних та об'ективних методiв ви- час ортодонтичного лкування, що пов'язане iз
вчення м'язовоТ функци е електромiографiя використанням функцюнальних приладiв [6;7]. (ЕМГ), що фунтуеться на дослщженш рухового У даний час юнують рiзнi електромюграфи вн
апарату шляхом реестрацп бiопотенцiалiв м^в. тчизняного та зарубiжного виробництва, як до-
ЕМГ на сьогодшшнш день е найбтьш сучасним, зволяють оцшити функцюнальш особливост жу-
досконалим, об'ективним, шформативним ^ вод- вальних i мiмiчних м^в [8]. ночас, найскладшшим методом функцюнальноТ У кшычнш електромюграфи розрiзняють три
дiагностики зубощелепноТ системи [2;3]. При основних ТТ види: локальну (голчаста),
ЕМГ дослщженш рееструють змши рiзницi бюпо- стимуляцшну та глобальну (поверхневу). Крива,
тенцiалiв у м'язах, як виникають у результат отримана при застосуванш цього методу, нази-
поширення збудження по м'язових волокнах ваеться електромюграмою. Вона рееструеться
[2;4]. Саме тому, на пiдставi численних клiнiчних як за допомогою внутр^ньокл^инних мiкроеле-
дослщжень, що проводяться в багатьох стома- ктродiв, так i поверхневих нашкрних парних
тологiчних унiверситетах свiту, сучасне ЕМГ до- електродiв та становить собою результат штер-
слiдження е доказовим методом дiагностики та ференци множин потенцiалiв дiТ, що асинхронно
оцшки результатiв лiкування в стоматологи та виникають у рiзних м'язових волокнах [4]. ортодонти [5]. Локальну електромюграфш застосовують у
В практик ЕМГ застосовують в загальнiй хiрургiчнiй стоматологiТ при дистрофiях та ппер-
стоматологiТ, включно в ортодонтiТ при корекци трофiях жувальних м'язiв, у стоматоневрологи —
прикусу та в iмплантологiТ. У стоматологiТ ЕМГ при травматичних та шфекцшних пошкодженнях
найчаспше використовуеться при розладi скро- нервiв щелепно-лицевоТ дiлянки, у стоматологiТ
нево-нижньощелепного суглоба (СНЩС), напри- дитячого вку — для вивчення бiоелектричноТ
клад при симетри та асиметрiТ СНЩС, дисфунк- активност м'язiв м'якого пщнебшня в дiтей у но-
ци СНЩС, дистонiТ, захворюваннях м'язiв голови рмi та при вроджених аномалiях розвитку. При
та шиТ, ураженн черепно-мозкових нервiв, а та- локальнш електромiографiТ рееструють актив-
нiсть окремих рухових одиниць за допомогою голчастих електродiв iз невеликою мiжелектрод-ною вiдстанню i малою вiдвiдною поверхнею. Вона потребуе наявностi спецiальних голчастих занурювальних в дослiджуванi м'язи електродiв [4].
Стимуляцiйна електромiографiя здiйснюе ре-естрацiю електричноТ реакци м'язiв на подраз-нення або стимуляцiю нерва, що шервуе м'яз. Стимуляцiйну електромюграфш використовують у стоматоневрологи та хiрургiчнiй стоматологи при пошкодженнi лицевого нерва для визначен-ня його провщносп та швидкостi електропотен-цiалу, розповсюдження по нерву, для визначен-ня ступеня парезу мiмiчноТ мускулатури [9].
Найбтьш широке розповсюдження в рiзно-манiтних галузях стоматологiТ одержала штер-ференцiйна електромiографiя. На думку деяких дослщниш даний вид ЕМГ е одним iз важливих дiагностичних методiв для визначення стану м'язiв у сучаснш стоматологiТ. Поверхнева (ш-терференцшна) ЕМГ е найбiльш доступна та нескладна у виконанш. Осктьки цей метод нешва-зивний, вш дае можливiсть дослiджувати декть-ка м^в одномоментно та досить добре сприй-маеться як дорослими, так i дiтьми [10].
При глобальнш (сумарнiй або штерференцш-нш) електромiографiТ реестрацiя бiопотенцiалiв м'язiв здшснюеться з великоТ площi вiдведення та з великою мiжелектродною вiдстанню. Методика заснована на реестраци бюелектричноТ ак-тивностi м'язiв за допомогою поверхневих (на-шкiрних) електродiв. Простота i безболiснiсть даного виду ЕМГ дозволяють досить швидко до-слщжувати велике число м'язiв (особливо у дь тей, що негативно реагують на будь-як обсте-ження) ^ в залежностi вiд результатiв, визначити подальшу тактику дослiдження та стратепю ль кування [4].
Поверхневi електроди являють собою мета-левi диски або пластини площею до 1 см2, частое вмонтованi в фксуючу колодку для забез-печення постшноТ вiдстанi мiж ними (15-20 мм). Якщо застосовуються електроди з втьними пластинами, дуже важливо збер^ати рекомен-довану межелектродну вiдстань. При поверхне-вiй електромiографiТ реестрацiю проводять од-ночасно з симетричних м^в обох сторiн. Вияв-лення асиметри електричноТ активностi е важли-вим дiагностичним критерiем.
Досить широке впровадження ЕМГ в практику стоматолопв та лiкарiв-ортодонтiв, зокрема, пов'язано з тим, що дане дослщження гарантуе неупереджений та об'ективний аналiз функцю-нального стану щелепно-лицевого апарату патента на рiзних етапах: вiд постановки дiагнозу до лiкування i шсля його закiнчення [11].
ЕМГ дослщження м^в щелепно-лицевоТ дь лянки е важливим додатковим iнструментом у практик лiкаря-ортодонта, так як ретельна оцш-ка активностi м'язiв до i пiд час лiкування допо-магае у виборi необхiдноТ терапи, зводячи до мь
нiмуму число рецидивiв [12]. Понад 45 рокiв тому Баршова Л.П. довела, що низький рiвень фу-нкцiонування м'язового апарату щелепно-лицевоТ дтянки, порушення ТТ функцiй е фактором ризику виникнення i прогресування патологи прикусу [13].
У дитячш стоматологи та ортодонти штерфе-ренцiйна електромiографiя застосовуеться для контролю перебудови координацшних стввщ-ношень функцiй скроневих та жувальних м'язiв при лiкуваннi аномалш прикусу [2]. Як правило, дослщження щелепно-лицевоТ дтянки проводять на жувальних i мiмiчних м'язах в стаж фiзi-ологiчного спокою та при виконанш статичних i динамiчних функцiональних проб [14].
Лiкарi-ортодонти в своТй практицi видiляють п'ять основних функцш порожнини рота, що без-посередньо впливають на рiст та розвиток жу-вального апарату: жування, ковтання, дихання, мовлення та змикання губ. Проткання цих функцш напряму пов'язане iз тонусом навколорото-вих м'язiв, що оточують зубы ряди i мають без-посереднiй вплив на формування i рют щелеп [15].
Першу спробу застосування ЕМГ в стоматологи, в ортодонти зокрема, зробив Роберт Мо-ерс. Вш помнив, що нормальне стввщношення зубiв один до одного в однш i тiй же щелеп i на протилежнiй щелеп залежить вiд м'язового балансу. Пщ час ЕМГ дослiдження д^ей iз патоло-гiею прикусу II класу 1-го пщкласу за Енглем, зроблених у пробi звичноТ оклюзи в станi спокою, вш виявив пiдвищення активностi задньоТ частини скроневого м'язу. Вш стверджував, що ця дисфунк^я може бути етюлопчним фактором порушення оклюзiТ [16]. Так, ЕМГ в ортодонти активно впроваджували проф. Куроедова В.Д. для дослщження жувальних м^в па^етчв iз дистальним прикусом, проф. Смаглюк Л.В. для дослщження активност скроневого, власне жу-вального, колового, пiдборiдного та грудино-ключично-сосцеподiбного м'язiв у пацiентiв без соматичноТ патологiТ, морфологiчних, функцю-нальних та естетичних порушень зубо-щелепноТ дтянки, доц. Дмитренко М.1. для дослщження кругового м'яза рота у па^ен^в зi скупченим по-ложенням зубiв [17,18,19] та iн.
Функцiя мовлення е важливим патогенетич-ним фактором формування зубощелепного комплексу [20]. Порушення м'язовоТ функци призво-дить до морфолопчних змiн в нормальнш струк-турi зубiв i кюток щелепно-лицевоТ дiлянки, а та-кож посилюють вже юнуючу патологiю прикусу. В свою чергу, зубощелепн аномали викликають компенсацiйнi м'язовi зусилля для виконання щоденних функцш. Дуже важливо знати, що змн ни структури надалi збтьшуються пiд впливом компенсацшних м'язових зусиль. ФункцiТ язика, його пози^я та м'язовий фактор взагалi в^фгра-ють велику роль i можуть призвести до можли-вих порушень прикусу i рецидивiв в ортодонтич-ному лiкуваннi [21].
Найчастiше для оцшки мiодинaмiчноï piBHOBarM застосовують ЕМГ жувальних м^в [22]. Досить широке впровадження ЕМГ в практику стоматолопв та лiкapiв-оpтодонтiв, зокрема, пов'язано з тим, що дане дослщження гарантуе неупереджений та об'ективний aнaлiз функцю-нального стану щелепно-лицевого апарату патента на piзних етапах: вщ постановки дiaгнозу до лкування i пiсля його зaкiнчення [23].
В ортодонти важливими м'язами е пiднiмaчi нижньоТ щелепи, а саме жувальнш м'яз, скроне-вий м'яз, медiaльний кpилоподiбний м'яз та ла-теральний кpилоподiбний м'яз. Пщ'язично-язичний м'яз також в^грае важливу роль в ви-знaченнi моpфологiï обличчя. Цей м'яз вщповн дае за подовження язика. Також досить важливими в ортодонти е мiмiчнi м'язи, а саме круго-вий м'яз рота. При aномaлiях прикусу I класа за Енглем м'язи, як правило функцюнують нормально (за виключенням вщкритого прикусу). При патологи прикусу II класу 1-го пщкласу м'язи працюють з вщхиленнями. У пaцiентiв з II класом 2-гим пiдклaсом присутня компенсаторна м'язова активнють з переважанням зaднiх волокон, як скроневого м'язу, так i власне жувально-го. При патологи III класу та II класу 1-го пщкласу проблема полягае в домшантнш дисплази кютки з адаптацшною функ^ею м'язiв та скупченютю зубiв [24].
Пiд час дослщження активност скроневих м'язiв у па^етчв з II класом 1-м пщкласом за Енглем, що лiкуються за допомогою активатора пщ час ЕМГ не було виявлено зменшення акти-вностi заднього пучка скроневого м'яза, хоча та-ке зниження було описано в л^ератур^ як озна-ка змiщення нижньоТ' щелепи пщ час лiкувaння функцiонaльним апаратом. У па^етчв з III класом корек^я переднього перехресного прикусу збтьшуе електpомiогpaфiчну aктивнiсть жувальних м^в та пеpеднiх пучкiв скроневих м^в та покращуе Т'х кооpдинaцiю. Iншi нaуковцi для пеpевipки цiеï ппотези у пaцiентiв з III класом, для лкування якого використовували пщборщну пращу. На ЕМГ у таких па^ен^в отримали зниження активност м'язовоТ' тканини жувальних м'язiв на робочш та балансуючих сторонах без покращення координаци власне жувальних м^в та пеpеднiх пучкiв скроневих м^в. Ытег-рована електpомiогpaфiчнa aктивнiсть жувальних м^в та скроневих м^в нижча нiж в контрольна гpупi без порушення оклюзiï [25].
При дослщжеы електpомiогpaфiчноï активно-ст жувальних м'язiв у здорових чоловшв та жн нок iз здоровими зубними рядами в стаж спо-кою, контaктi при центpaльнiй оклюзи та стис-кaннi щелеп виявили, що середн потенцiaли чо-ловшв та жiнок були однаковими, за виключенням, коли у чоловтв були бiльшi високi елект-pомiогpaфiчнi показники. Сеpеднi сумapнi елект-pомiогpaфiчнi потенцiaли склали 1,9 мкВ (скро-невий м'яз) та 1,4 мкВ (жувальний м'яз) у положены спокою, 6,5 мкВ (скроневий м'яз) та 2,8
мкВ (жувальний м'яз) пщ час контакту при центральнш оклюзи. Середы максимальн поте-н^али складають 181,9 мкВ (скроневий м'яз) та 216,2 мкВ (жувальний м'яз) у чоловшв, 16l ,7 мкВ (скроневий м'яз) та 156,8 мкВ (жувальний м'яз) у жшок. Дослщжуваы м'язи бiльш асимет-ричн при досить низькiй електромiографiчнiй ак-тивностi (в станi спокою та в центральнш оклюзи). При цьому скроневий м'яз був менш асиме-тричним, ашж власне жувальний м'яз [22].
При аналiзi ЕМГ жувальних м^в пацieнтiв з нормальним прикусом та II класом 1-м пщкласом, що були зроблен в пробi максимального стискання в центральнш оклюзи та пщ час жу-вання Панчерс отримав наступи результати -пщ час максимального стискання щелеп в центральнш оклюзи у па^ен^в iз II класом спо-стерiгалось зменшення ЕМГ активност у скроневих та власне жувальних м'язах у порiвняннi з контрольною групою. Зниження еМг активност було найбiльшим для власне жувального м'язу. Пiд час проби жування в пацiентiв з II класом виявлено зниження ЕМГ активност жувальних м^в в порiвняннi з контрольною групою. В скроневих м'язах вщмшностей в показниках виявлено не було. Порушення дiяльностi м^в, виявлене в па^етчв iз II класом за Енглем мож-на пояснити рiзною морфологiею дентофа^аль-ноТ дiлянки та нестабiльними оклюзiйними контактами [22].
ЕМГ дослщження використовують для дослн дження впливу функцюнальних апара^в (таких як апарат Гербста, апарат Френкеля та змоде-льований Твш-блок) на м'язи. Науковцi встано-вили, що у приматiв пщ час використання функ-цiональних апара^в спостерiгаеться зниження функцiональноТ активностi м^в щелеп. Дане дослiдження було використано для перевiрки «ппотези бокового крилоподiбного вщростку», згiдно якоТ поступальна та функцюнальна актив-нiсть верхньоТ та нижньоТ голiвок латерального крилоподiбного м'язу збтьшуеться пiд час вве-дення функцюнального апарату. Збiльшення цiеТ активности особливо у верхнiй голiвцi бiчного крилоподiбного м'язу, стимулюе посилення росту суставного вщростка. Пiд час ЕМГ дослщження активнють жувального, двучеревцевого, верхньоТ та нижньоТ голiвок латерального крилопо-дiбного м^в зменшувалась при використаннi функцiональних апара^в. Проведене ЕМГ до-слiдження спростувало «ппотезу бокового кри-лоподiбного вщростку» [16].
Оцiнка функцiонального стану колового м'яза рота у д^ей е досить складним завданням. На-самперед це пов'язано з особливостями сшв-прац лiкарiв iз пацiентами дитячого вку. Також складнiсть аналiзу полягае в рiзноманiтностi ^ni-нiчних форм кожного виду ЗЩА, якi зумовлеш рн зними етiологiчними чинниками [15].
Так у д^ей iз фiзiологiчним прикусом в станi вiдносного м'язового спокою бюелектрична ак-тивнiсть колового м'яза рота не рееструеться i
представлена на ЕМГ iзометричною лiнieю. В свою чергу при вольовому стисненш губ на ЕМГ у оаб i3 фiзiологiчним прикусом величина амплн туди бiопотенцiалiв (БП) колового м'яза рота в дтянц як верхньо!', так i нижньо!' губи майже од-наковi [26].
При проведеннi ЕМГ жувальних м^в у здорового патента з ортогнатичним прикусом в но-рмi однойменнi м'язи при ïx збудженнi мають симетричну активнють. Також присутня функцн ональна узгодженють мiж м'язами антагонiстами та синергютами. На ЕМГ при змiнi фаз активнос-тi та спокою видно ч™ та ритмiчнi показники. При цьому показники ампл^уди бiоелектричноï активност (БА) жувальних м'язiв (скроневих та жувальних) в положены центрально!' оклюзп' та при пробi максимального стиснення зубiв нижчi, нiж при жуванш. В той же час, у па^етчв iз м'язово-суглобовою дисфункцiею активнють од-ноiменниx м'язiв стае несиметричною, фаза спокою зменшуеться в порiвняннi з фазою активно-ст та з'являеться спонтанна активнiсть, що е характерною ознакою для таких порушень [27].
Куроедова В.Д. довела, що функцюнальною характеристикою жувальних м^в при дисталь-ному прикус е висока м'язова активнiсть скро-невого м'язу в порiвняннi з жувальним, що хара-ктеризуеться вертикальними рухами та призво-дить до менш фiзiологiчного типу жування [17]. У па^етчв iз одностороншм II класом за Angle, як стверджуе Макарова О.М., на ЕМГ виявлено функцюнальне домiнування роботи скроневого м'язу, причому лiвостороннiй II клас супрово-джуеться бiльш вираженими функцюнальними порушеннями, нiж правостороннiй II клас [28]
Greenan R. та Хорошилкша Ф.Я. в сво'1'х роботах вказують, що в па^ен^в iз рiзними видами патолопчно!' оклюзiï пщвищуеться амплiтуда БА як кругового м'яза рота, так i жувальних м^в [29]. Так у па^етчв iз патологiею прикусу у вертикально площинi, але з нормальними лицеви-ми параметрами БА жувальних м^в знижена. В той же час росшськ науковцi довели, що в людей iз порушеннями параметрiв нижньоУ тре-тини обличчя спостерiгаеться пщвищення пока-зникiв активностi м'язiв в стан спокою та зни-ження в стаж напруги [30]. ЕМГ активнють лице-вих м^в вщображае xарактернi вiдмiнностi при правильному та неправильному ковтанш. В но-рмi пiд час ковтання нижня щелепа пщшмаеться до моменту дотику зубiв, а губи злегка торка-ються. При цьому лицевi м'язи не демонструють пом^них скорочень. Скроневий м'яз скорочуеть-ся пiд час пщняття нижньоУ щелепи. При шфан-тильному ковтанш скорочення скроневого м'яза не вщбуваеться, скорочуеться пщборщнш м'яз та м'язи верхньоТ губи. Пiд час ковтання щiчнi та губнi м'язи не скорочуються, за винятком па^ен-^в iз вiдкритим прикусом та вертикальною щти-ною у фронтальнш дiлянцi. Всi м'язи тiла постш-но модернiзуються щоб вiдповiдати необхщним Тм функцiям. Будь-який м'яз, що задiяний бiльш
нiж на оптимальному рiвнi - гiпертрофуеться, а його маса збтьшуеться. Якщо ж м'яз не викори-стовуеться, то виникае атрофiя, а м'язова маса зменшуеться. При шфантильному ковтаннi активнють язика пiдвищена, так як вш просуваеться вперед бiльше, нiж зазвичай. Тому язиковий м'яз гшертрофований. У ппертрофованих м'язах еле-ктромiографiчна активнють збтьшуеться в порн вняннi з нормою [5].
Бразильський науковець Олiвейр Тоселло [31] визначив, що в д^ей 8-12 рокв iз поруше-ною функцiею змикання губ та ковтання на ™i порушення прикусу, як ранiше не лiкувались ор-тодонтично, при проведеннi ЕМГ m.orbicularis oris та m.mentalis в стан спокою та з розiмкну-тими губами не в^^чаеться нiякоï активност в жодному з м'язiв.
При змиканш губ у осiб iз порушеною функцн ею змикання губ в дослщжуваних м'язах реест-рували потен^али дiï. При ковтаннi слини m.orbicularis oris проявляв незначну активнють, а m.mentalis помiрну, яка збтьшувалась при проведены проби ковтання води [32].
При виконанш фiзiологiчниx проб м'язова ак-тивнiсть виявилась значно бтьша в пацiентiв, що мали порушену функцш змикання губ. Пщборщнш м'яз проявляв помiрну активнють в па-цiентiв iз порушеною функцiею змикання губ та незначну активнють в па^ен^в iз нормальною оклюзiею. Також при виконанш функцюнальних проб у па^ен^в iз неправильним прикусом спо-стерiгалася помiрно виражена активнiсть m.orbicularis oris i дуже виражена активнють m.mentalis, в той час як нормальна оклюзiя представляла вщповщно помiрну i незначну активнють вказаних м^в [32].
Глуxi пацiенти не використовують зовам або використовують у незначнiй мiрi лицевi м'язи пiд час мовлення. Поодинок науковi дослiдження функцiï лицевих та жувальних м^в у ортодон-тичних пацiентiв iз депривацiею слуху як дитячого, так i дорослого вку свщчать про бтьшу у таких пацiентiв ЕМГ активнють жувальних м^в [33]. Щодо БП кругового м'яза рота немае едино!' науково!' думки. Regalo в своТх роботах вiдмiчае, що в глухих па^ен^в в спокоТ вiдмiчаеться бь льша електромiографiчна активнiсть кругового м'язу рота в порiвняннi з патентами без патоло-гiï слуху [34]. При аналiзi бiопотенцiалiв верхшх та нижнix пучкiв кругового м'язу рота виявлено, що в глухих па^ен^в iз ротовим типом дихання та порушенням функци змикання губ в^^чаеть-ся пперактивнють даного м'язу, причому нижнш пучок проявляв найвищу електромiографiчну ак-тивнiсть [35,36]. В той же час Тарасова вказуе, що в ДВС в^^чаеться знижений тонус м^в навколоротово!' дiлянки та змшаний тип дихання [37].
Таким чином, електромiографiчне дослщжен-ня м^в щелепнолицевоУ дiлянки е вiдносно простим у виконанш та досить шформативним методом дослщження для дiагностики функцю-
нальних порушень, що дозволяе вчасно визна-чити змши функцiонaльного стану м'язiв на piз-них етапах лiкувaння.
Незважаючи не те, що м'язи навколоротовоТ дтянки мають безпосеpеднiй вплив на розвиток ЗЩА, немае едино!' думки щодо змши елетромю-гpaфiчноï aктивностi кругового м'яза рота та жувальних м^в у ДВС. Так, шоземш науковц вка-зують на пщвищення бiоелектpичноï aктивностi кругового м'яза рота, а росшськ нaуковцi вщмн чають зниження його тонусу в ДВС.
В науковш лiтеpaтуpi не вказано чи е особли-востi проведення ЕМГ у ДВС через те, що дана кaтегоpiя вщноситься до категорп учнiв iз особ-ливими загальноосв^ыми проблемами, а функ-^я мовлення в них не розвинена чи повнютю вiдсутня. Також в л^ературних джерелах не вказано, чи е змши амплп"уди БА жувальних м^в та кругового м'яза рота в ДВС при piзних ЗЩА.
Пперактивнють м'язiв щелепнолицевоТ дтян-ки в па^етчв iз депpивaцiею слуху може бути як пристосовувальна реак^я внаслщок вiдсутностi функцiï мовлення i порушення роботи лицевих м^в.
ЕМГ дослщження в дiaгностицi i лкуваны ЗЩА в дiтей iз вадами е дуже важливим, багато-шформативними та конче потpiбними для збн льшення ефективностi ортодонтичного лiкувaн-ня в ДВС.
Лтература
1. Gerasimova L, Dubova O, Iskhakova G. Analiz funkcional'nogo sostoyaniya myshc chelyustno-licevoj oblasti u vzroslyh pacientov s distal'noj okklyuziej v retencionnom periode [Analysis of the functional state of muscles of the palofacial region in adult patients with distal occusion in the retention period]. Ortodontiya. 2007;3:18-21. (Russian).
2. Lihota K, Petrichenko A. Sravnitel'naya harakteristika zubochelyustnoj oblasti pacientov s raznymi vidami sagittal'nyh anomalij [Comparative characteristics of the dentoalveolar region of patients with different types of sagittal anomalies]. Vestnik stomatologii i chelyustno-licevoj hirurgii. 2013;3-4:13-17. (Russian).
3. Nabiev N, Klimova T, Persin L, Pankratova N. Elektromiografiya -sovremennyj metod diagnostiki funkcional'nogo sostoyaniya myshc chelyustno-licevoj oblasti [Electromyography is a modern method for diagnosing the functional state of the muscles of the maxillofacial region]. Ortodontiya. 2009;2:13-22. (Russian).
4. Nikolaev SG. Elektromiografiya: klinicheskij praktikum [Electromyography: clinical practice]. Ivanovo; 2013. 264s. (Russian).
5. Iyer M, Valiathan A. Electromyography and its application in orthodontics. Current Science. 2001; 80(4):503-507.
6. Kuroiedova V, Stasiuk A, Vyzhenko E, et al. The study of temporomandibular joint in dentofacial abnormalities using cone beam computed tomography. The New Armenian Medical Journal. 2018;12(4):70-74.
7. Elektromiograficheskie issledovaniya v stomatologii [Electromyographic studies in dentistry] [Internet]. Available from: http://www.stomport.ru/articlepro_show_id_111 (Russian).
8. Bida O. Stomatologichne zdorov'ya ditej molodshogo ta seredn'ogo shkil nogo viku i kry teriyi jogo ocinky'[Dental health of primary and secondary school children and criteria for its evaluation]. Ukrayins'ky'j stomatologichny'j almanax. 2007;1:51-54. (Ukrainian).
9. Artemova NM, Vezenova IV, Sokolov AV. Stimulyacionnaya elektromiografiya [Stimulating electromyography]. Ryazan': RIO RyazGMU;2013. 80 p. (Russian).
10. Jankelson R.R. Neuromuscular Dental Diagnosis and Treatment. Chicago; 2007.
11. Peregudov A, Malyonkina O. Poverhnostnaya elektromiografiya kak osnova sovremennoj diagnostiki zabolevanij okklyuzionno-myshechno-sustavnogo kompleksa [Surface electromyography as
the basis for modern diagnostics of diseases of the occlusive-muscular-articular complex]. Ortodontiya. 2012;2:19-26. (Russian).
12. Barinova LP. Osobennosti etiologii, kliniki i rekomendacii k lecheniyu prognatij u gluhih detej [Peculiarities of etiology, clinical picture and recommendations for the treatment of prognathies in deaf children]. (Kliniko-eksperim. issledovanie): avtoref. dis. na soisk. uchen. stepeni d-ra med. Nauk. L'vov; 1975. 50 p. (Russian).
13. Persin LS. Ortodontiya. Diagnostika i lechenie zubochelyustno-licevyh anomalij i deformacij [Orthodontics. Diagnostics and treatment of dento-maxillofacial anomalies and deformities]. M.: GEOT AR-Media; 2015. 640 p. (Russian).
14. Kuroyedova VD, Makarova OM, Trofy'menko KL. Ortodontiya dy'ty'nstva [Childhood orthodontics]. Poltava; 2018. 127 p. (Ukrainian).
15. Hassan S, Trehan M, Hussain K, Tarakji B, Alzoghaibi I, Azzeghaibi S. Electromiography and its orthodontic application . Int J Cur Res Rev. 2014; 6(17):1.
16. Lacouture C, Woodside D, Sectakof P, Sessle B. The action of three types of functional appliances on the activity of the masticatory muscles. Am J Orthod. Dentofac Orthop. 1997;112:560-572.
17. Kuroedova VD. Sostoyanie zhevatel'nyh i visochnyh myshc pri distal'nom prikuse i ego izmeneniya v dinamike lecheniya [The state of the masticatory and temporal muscles in distal occlusion and its changes in the dynamics of treatment]: dis. kand. med. Nauk. Poltava; 1981. 170 p. (Russian).
18. Smaglyuk L, Smaglyuk V, Liakhovska A, Trofymenko M. EMG-activity of muscles of the cranio-mandibular system during functions of the dento-facial region. CBiT MeflM^HM Ta 6ionoriT. 2020;1(71):128-132.
19. Dmytrenko M, Kuroiedowa V. Electromyographic chcracteristic of orbicularis oris in patients with dental crowding in permanent occlusion. Wiadomosci Lekarskie (Czasopismo Polskiego Towarzystwa Lekarskiego). 2016; 3(II):462-464.
20. Barinova L, CHuchmaj L. Harakteristika formirovaniya nyoba u gluhih i slyshashchih detej v period smennogo prikusa [Characteristics of the formation of the palate in deaf and hearing children during the period of mixed bite]. Hirurgicheskaya stomatologiya: respublikanskij mezhvedomstvennyj sbornik. Zdorov'ya. 1973; p. 61-63. (Russian).
21. Winders R. Forces Exerted On the Dentition by the Perioral and Lingual Musculature during Swallowing. Angle Orthod. 1958;28:226-235.
22. Ferrario V, Sforza C, D'addona A, Barbini E. Electromyographic activity of human masticatory muscles in normal young people. Statistical evaluation of reference values for clinical applications. Journal of Oral rehabilitation. 1993;20(3):271-280.
23. Iyer M, Valiathan A. Electromyography and its application in orthodontics. Current Science. 2001;80(4):503-507.
24. Graber T. The "three M's": Muscles, malformation, and malocclusion. Am J Orthod Dentofac Orthop. 1963;49:418-450.
25. Deguchi T, Iwahara K. Electromyographic investigation of chin cup therapy in Class III malocclusion. Angle Orthod. 1998;68:419-424.
26. Golovko N, Dvorny'k V, Rubanenko V, Nadzhy'b I. Stan kolovogo m'yaza rota v ortodonty'chny'x paciyentiv z ukorochennyam vuzdechky' yazy'ka [Condition of the circular muscle of the mouth in orthodontic patients with shortening of the bridle of the tongue]. Ukrayins'ky'j stomatologichny'j almanax. 2011;6:74-80. (Ukrainian).
27. Hvatova V.A. Klinicheskaya gnatologiya [Clinical gnathology]. Moskva; Medicina; 2005. 296 s. (Russian).
28. Makarova O. Stan zhuval'ny'x m'yaziv u dorosly'x paciyentiv iz odnostoronnim II klasom zuboshhelepny'x anomalij za dany'my' elektromiografiyi [Condition of masticatory muscles in adult patients with unilateral class II dental anomalies according to electromyography]. Aktualni problemy' suchasnoyi medy'cy'ny': Visny'k VDNZU «Ukrayins'ka medy'chna stomatologichna akademiya». 2015;1:28-31. (Ukrainian).
29. Greenan R. Dental Radiology and its influence on Neuromuscular Occlusion. IACA conference. 2007; Chicago. p. 10-12.
30. Sarkitova F, Mnacakanyan A, Smagina R. Osobennosti zhevatel'noj funkcii u lyudej s otkrytym prikusom i uvelichennoj vysotoj nizhnego otdela lica [Features of the chewing function in people with an open bite and an increased height of the lower part of the face]. V kn.: Stomatologiya - nauka i praktika, perspektivy razvitiya: Materialy nauchno-prakticheskoj konferencii, posvyashchennoj 90-letiyu so dnya rozhdeniya L.P. Ivanova (v ramkah Vserossijskoj studencheskoj olimpiady s mezhdunarodnym uchastiem «Stomatologiya YUga-2017»). Volgograd; 2017. p. 145-146. (Russian).
31. Tosello D, Vitti M, Berzin F. EMG activity of the orbicularis oris and mentalis muscles in children with malocclusion, incompetent lips and atypical swallowing-part I. Journal of oral rehabilitation. 1998;25(11):838-846.
32. Tosello D, Vitti M, Berzin F. EMG activity of the orbicularis oris and mentalis muscles in children with malocclusion, incompetent lips and atypical swallowing—part II. Journal of oral rehabilitation. 1999; 26(8):644-649.
33.
34.
35.
Regalo S, Vitti M, Semprini M, et al. Electromyographic analysis of the masseter and temporal muscles in oralized deaf individuals. Electromyography and clinical neurophysiology. 2005;46(4) :217-222.
Regalo S, Vitti M, Semprini M, et al. Electromyographic analysis of upper and lower fascicles of the orbicularis oris muscle in deaf individuals, in mandibular rest position, compared to hearers. Electromyography and clinical neurophysiology. 2006;46(4):211-215.
Regalo S, Vitti M, Semprini M, et al. EMG analysis of the upper and lower fascicles of the orbicularis oris muscle in deaf
36.
37.
individuals. Electromyography and clinical neurophysiology. 2003;43(6) :367-372.
Regalo S, Vitti M, Semprini M, et al. Electromyographic Analysis of the Orbicularis Oris Muscle in Oralized Deaf Individuals. Braz Dent. 2005;16(3):237-242.
Tarasova N, Galonskij N, Eleseeva O. Ortodonticheskie aspekty detej i podrostkov s sensornoj deprivaciej sluha [Orthodontic aspects of children and adolescents with sensory hearing deprivation]. Medicina i obrazovanie v Sibiri. 2013;4:11-17. (Russian).
Реферат
МЕТОД МИОГРАФИИ В ИССЛЕДОВАНИИ МЫШЦ ЧЕЛЮСТНОЛИЦЕВОИ ОБЛАСТИ, В ЧАСТНОСТИ У ПАЦИЕНТОВ С НЕДОСТАТКАМИ СЛУХА Сокологорская-Никина Ю.К., Куроедова В.Д.
Ключевые слова: электоромиография, неправильный прикус, дети с патологией слуха
Авторами статьи проведен краткий обзор литературных источников, в которых так или иначе использовался метод електромиографии для исследования мышц челюстно-лицевой области. Характеристика мышц является индикатором сложных функциональных отношений зубочелюстной системы. Нарушение мышечной функции приводит к морфологическим изменениям в нормальной структуре зубов и костей челюстно-лицевой области, а также усиливают уже существующую патологию прикуса. На сегодняшний день наиболее современным, совершенным, объективным, информативным методом функциональной диагностики зубочелюстной системы является метод электромиографии. Данное исследование является доказательным методом диагностики и оценки результатов лечения в стоматологии, в ортодонтии и гарантирует непредвзятый и объективный анализ функционального состояния челюстно-лицевого аппарата пациента на разных этапах: от постановки диагноза до лечения и после его окончания. Самой распространенной в различных областях стоматологии является интерференционная электромиография, так как она является неинвазивным методом. В ортодонтии интерференционная электромиография применяется для контроля перестройки координационных соотношений функций височных и жевательных мышц при лечении аномалий прикуса. В ортодонтии важными мышцами являются подниматели нижней челюсти, а именно жевательная мышца, височная мышца, медиальная крыловидная мышца и латеральная крыловидная мышца. Подъязычно-язычная мышца также играет важную роль в определении морфологии лица. Эта мышца отвечает за удлинение языка. Также достаточно важными для ортодонтов являются мимические мышцы, а именно круговая мышца рта. Пациенты с депривацией слуха не используют совсем или используют в незначительной степени лицевые мышцы во время речи. В научной литературе достаточно мало исследований функции лицевых и жевательных мышц в ортодонтических пациентов с депривацией слуха как детского, так и взрослого возраста свидетельствующие о большей у таких пациентов активность жевательных мышц. Однако нет единой научной мысли о работе круговой мышцы рта.
Summary
MYOGRAPHY TECHNIQUE IN INVESTIGATING OROFACIAL MUSCULES IN HEARING-IMPAIRED PATIENTS (LITERATURE REVIEW)
Sokolohorska-Nykina Yu. K., Kuroyedova V. D.
Key words: electromyography, malocclusion, children with hearing impairments
This article briefly reviews the literature describing the application of electromyography technique to investigate the muscles of the orofacial region. Muscle characteristics are an indicator of complex functional relationships of the dentofacial system. Disorders of muscle function lead to morphological changes in the normal structure of the teeth and bones of the maxillofacial area, as well as exacerbate existing bite pathologies. Today, the electromyography is considered as the latest, objective, and informative method of functional diagnostics of the dentofacial system. This study is an evidence-based method for diagnosis and evaluation of the treatment outcomes in orthodontics, and guarantees an unbiased and objective analysis of the functional state of the patient's maxillofacial apparatus at different stages: from diagnosis to treatment and after its completion. Interference electromyography, a non-invasive technique, is known as the most commonly applied in various fields of dentistry. In orthodontics, interference electromyography is used to control the remodelling of the coordination relationships between the temporal and masticatory muscles in the treatment of malocclusion. In orthodontics, the mandibular levators are of great importance, especially the masticatory muscle, the temporal muscle, the medial pterygoid muscle, and the lateral pterygoid muscle. The sublingual muscle also plays an important role in determining facial morphology. This muscle is responsible for stretching the tongue. Facial muscles, such as the orbicularis oris muscle, are also very important in orthodontics. In patients with hearing deprivation not all the muscles work, only some facial muscles function during speech. The scientific literature presents quite a few studies on the function of the facial and masticatory muscles in orthodontic patients with hearing deprivation, both in children and adults, indicating a greater activity of the masticatory muscles in such patients. However, there is no single scientific conception about the work of the orbicular oris muscle.
