CC BY
36
В. I. Надрага
канд. наук. держ. упр.
м. Кшв
МЕТОДИЧН1 ЗАСАДИ ОЦ1НЮВАННЯ ПРОФЕС1ЙНИХ РИЗИК1В
Вступ. Категорiя професiйного ризику зумовлюеть-сясинергетичним ефектом дН факторiв iндустрiального суспiльства та ринково! економки. Вона знаходить свiй вираз у слабкш економiчнiй захищеностi зайнятих на виробництв^ незалежно вiд основно! причини втрати роботи — безробггтя чи втрати фiзичноl можливостi тру-дитися в результат хвороби, iнвалiдностi чи досягнення пенсшного вiку. Ризик професшно! зайнятостi можна вiднести до одного з ключових елементiв теори сощь альних ризиюв: якщо людина втрачае пращездатнють з рiзних причин виробничого характеру, то компенсацiя втрати засобiв до iснування передбачае не лише виплату пращюючому втрачених доходiв, але й вiдшкодування витрат на медичну, професшну i сощiальну реабiлiтащiю
потертлого. Бiльш того, рiзке падiння рiвня доходiв призводить до змiни його соцiального статусу.
Роль управлiння ризиками як шструмента мш1мза-щй втрат i пщвищення ефективностi виробничого проце-су постiйно зростае, осюльки актуалiзуються самi ризики внаслщок ускладнення бтьшосл технологiчних прощесiв.
Актуальнiсть проблеми оцшки професiйних ризи-кiв людини е досить значною у зв'язку з упровадженням нових механiзмiв обов'язкового соцiального страхування вщ нещасних випадюв на виробництвi та професiйних захворювань. Неефективне функцюнування системи виробничого контролю, значне спрощення роботи щодо попередження виробничого травматизму призводить до значного зростання професшних ризиюв людини.
Для оцшювання ризиюв найбтьш перспективним ви-даеться ймовiрнiсний метод, осыльки вiн дае можливють оцiнити не лише ймовiрностi виникнення аварй, але й про-понуе розрахунок сценарйв розвитку небезпек. Саме на основi цього методу побудовано основш методики оцiнки ризиюв з використанням наявних статистичних даних.
Стушнь розробленостi проблеми. Науковий iнтерес дослщниюв до теми ризику проявляеться як через спро-би розробки штегративно! соцюлопчно! теори ризику, так i через створення кiлькiсних та якiсних методик його оцiнки [1, с. 12].
Н. Денисовою обГрунтовуеться доцтьнють засто-сування експертних методiв оцшювання ризиюв на шд-приемствах радюелектронно! галузi як складника методологи управлiння професiйними ризиками, що дасть можливють усунення ризиюв неприйнятного рiвня [2].
М. Савчук, Р. Яковчук, проводячи аналiз профе-сiйного ризику, наголошують, що оцiнка професiйного ризику повинна проводитися перед пуском обладнання, робочого мюця в експлуатацiю, а в подальшому — систематично i при впровадженнi змiн у конструкци обладнання, органiзацií пращ, техшчному процесi для запобiгання аварй чи травми працiвника. Працiвник бере участь в оцшщ ризику i повинен ознайомлений з результатами iдентифiкацií, оцiнки категори професiйного ризику i з проведеними заходами його зменшення [3].
Ю. Кундiев, А. Нагорна, Л. Добровольський, до-слiджуючи стан професшно! захворюваностi в Украí'нi, приходять до висновку, що серед кра!н СНД Украша по рiвню професшно! захворюваностi займае 2 мiсце, по-ступаючись Таджикистану (26,8 ± 7,9 на 100 тис. насе-лення) та випереджаючи Росшську Федерацiю (11,2 ± 1,9). Причини, яю лежать в основi вiдмiнностей у вияв-леннi професiйних захворювань та !х офiцiйноí' реестра-ци в крашах бвропи, найрiзноманiтнiшi. В основному вони пов'язаш з вiдношенням до проблеми з боку дер-жави, рiвнем соцiального захисту працюючих, з рiзними методичними пiдходами до визначення критерив наяв-ностi професiйного захворювання [4, с. 8].
6. Бондаренко вiдмiчае, що юнують чотири рiз-них тдходи до оцiнювання ризику. Перший-шженер-ний. Вiн опираеться на статистику поломок i аварiй, на ймовiрнiсний аналiз безпеки. Другий пiдхiд, модель-ний, — побудова моделей впливу шюдливих факторiв на людину й навколишне середовище. Третiй пiдхiд — експертний: iмовiрностi рiзних подiй, зв'язок мiж ними та !х наслщок визначають не обчисленнями, а опитуван-ням досвiдчених експертiв. У рамках четвертого подходу — соцюлопчного — дослiджуеться вiдношення насе-лення до рiзних видiв ризику, наприклад, за допомогою соцiологiчних опитувань [5, с. 53].
О. Дзюба пропонуе подтити профшактичщ витра-ти на двi групи: нормативнi i попереджувальщ. Лише попереджувальнi заходи зменшують рiвень ризику шляхом зниження рiвнiв шуму, вiбрацi!, загазованостi робо-чо! зони, рiвнiв важкостi та напруженост працi. Сощ-альний !х ефект виражаеться у скороченш чисельностi пращвниюв у шкiдливих умовах, хворих i постраждалих, плинностi кадрiв. Економiчний ефект — зниження нор-мативних витрат через змшу класу умов пращ [6, с. 216].
Невиршеш частини проблеми. ОбГрунтування мето-дiв ощнки професiйного ризику, означатиме розширен-ня можливостей забезпечення конституцiйного права
людини на працю в умовах, яю вщповщатимуть вимогам безпеки. Тому ощнка професiйних ризиюв е важливою у планi: визначення значимостi показниюв виробничого травматизму та професшно! захворюваност у загальних збитках пiдприемства; ощнки власне щни ризику для прогнозних ощнок розвитку пiдприемства; застосування показниюв ощнки збитюв органами державного нагляду для мотиваци роботодавця пiдвищувати рiвень безпеки виробництва, а також для обГрунтування покращення нормативно-правово! бази охорони пращ в держава
Результати дослщження. Професiйний ризик пов'язаний з невизначенютю та ймовiрнiсними характеристиками об'ектно-суб'ектних взаемозв'язюв: вплив техногенного середовища на людину, суб'ективне сприйняття ризиюв людиною, охорона пращ, мехашз-ми сощального страхування та реабштаци.
Вiдповiдно до Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 8 лютого 2012 р. № 237 «Про затверджен-ня Порядку визначення класу професшного ризику виробництва за видами економiчно! д1яльностЬ> клас про-фесiйного ризику виробництва — рiвень виробничого травматизму i професшних захворювань за видами еко-номiчноl дiяльностi, що визначае ступiнь вiрогiдностi втрати професшно! працездатностi або смерт пращв-ника пiд час виконання трудових обов'язюв, з урахуван-ням результат аналiзу показниюв виробничого травматизму i професiйних захворювань, а також обсягiв видаткiв Фонду сощального страхування вiд нещасних випадюв на виробнищга та професiйних захворювань, пов'язаних iз забезпеченням загальнообов'язкового державного сощального страхування вщ нещасного ви-падку на виробницт та професiйного захворювання, яю спричинили втрату працездатностi [7].
Аналiз вiдомих методичних пiдходiв, яю можуть застосовуватися для оцiнювання професшних ризиюв, показав, що готових i безсшрних рекомендацiй для отримання таких ощнок на даний час немае. При !х розробщ необидно керуватися юлькома характерними особливостями, виявленими в процеш аналiзу. Перша з них полягае у тому, що необхщно чггко визначитися з тим, для чого та для кого мають виконуватися таю ощнки. Видтяються двi основнi задачi, при виршенш яких можуть застосовуватися ощнки професшних ризиюв. Перша — це ощнка масштабiв збитюв у цтому в держа-вi та середня ощнка ризику травмування з урахуванням його тяжкостi. Такi оцiнки потрiбнi органам державного управлiння для усвщомлення значущостi збитюв та необхщносп постшно! уваги до профiлактики виробничого травматизму. Друга задача, яка мае вирiшуватися за допомогою використання ощнок професшних ризиюв — це визначення економiчно! ефективност профь лактичних заходiв для стимулювання роботодавця щодо швестування охорони працi на виробництвь
Об'ектом вивчення професiйних ризиюв безпосе-редньо виступае робоче мюце, де присутня та чи шша ризикова ситуацiя. Стосовно предмета, то ним може слугувати як статистика виробничого травматизму i професшно! захворюваносп, так i окремi фактори професшного ризику (таблиця 1). Наведен даш можуть вiдображати загальну динам^, однак самi по собi не можуть слугувати об'ективною основою для вироблен-ня та упровадження заходiв державно! полiтики щодо прогнозування i мiнiмiзацi! професiйних ризиюв.
Таблиця 1
Стан виробничого травматизму 3i смертельними наслщками за BiciM мюящв 2013 та 2012 року по галузях нагляду (oci6) (за даними Фонду сощального страхування вiд нещасних випадюв на виробництвгга профес1йни\ захворювань Украши. — http://www. social. org. ua/activity/stat)
У мшнароднш практищ знайшли застосування дв1 групи метод1в ощнки професшних ризиюв [8—11]:
— прям1 (використовують статистичну шформацш за обраними показниками ризику або ж показники нанесених збитюв з 1мов1рн1стю 1х настання) — це можуть бути показники, як розраховаш: за коефшдентом частоти нещасних випадюв за рж на тисячу пращвниюв; коефшдентом частоти настання смертельних випадк1в на виробницга; ко-ефщентом тяжкосп виробничого травматизму; щдексом професшно!' захворюваносп, щдексом травматизму; ште-гральним показником за видом економ1чно'1 д1яльност1;
— непрям1 методи використовують показники вщ-хилення наявних контрольованих умов вщ нормативних значень, — у цьому випадку ризики повнютю залежать вщ частки невиконаних директивно встановлених вимог.
Результати анал1зу можуть визначати загальш на-прямки розвитку шфраструктури управлшня ризиками, а також превентивш заходи щодо !х попередження.
Проведений анал1з дозволив видшити пщходи щодо формал1зацП ризику та його штегральних показ-ниюв [12—13]:
— шдивщуальний ризик в точщ з координатами (x; y) — р1вень потенцшно! небезпеки:
— максимальний р1вень шдивщуального ризику — потенцшний:
— середнш шдивщуальний ризик:
IRov = Ъху(х;у)-Нх-,у) = F .
ЪхуК(х)У) N '
— сумарний ризик (загальна кшьюсть смертельних випадюв на виробництв1):
— екв1валент економ1чних збитк1в в1д виробничих ризик1в:
ESC = I С* - N[(1,2 < р < 2), (1)
де: А. — ймов1рн1сть реал1зацп сценар1ю i; E..(x; y) — ймов1рнють реал1зацП механ1зму впливу i у точц1 (x; y); N(x; y) — чисельнють людей, яю можуть знаходитися у точц1 з координатами (x; y); N — загальна кшьюсть людей, яю знаходяться п1д д1ею негативних фактор1в; C*— ймов1рн1сть настання негативних наслщюв за умови ре-ал1зацП аваршного сценар1ю ; Pp — кшьюсть летальних випадк1в за умови реал1зацп авар1йного сценар1ю .
Ключовим принципом в анал1з1 ризик1в е щея, за-пропонована Ф. Фармером у 1967 рощ [14], яка полягае у встановленш випадково!, але ретельно пщбрано! залеж-ност1 м1ж середньою к1льк1стю рад1оактивного вит1кання з ядерного реактора до атмосфери та ймов1рнютю (се-редня частота на рж чи в1дпов1дна величина середнього вщр1зку часу м1ж цими под1ями) настання тако! подП. У такий спос1б визначаеться гранична крива частоти ава-р1йних вит1кань, яка може використовуватися, насампе-ред, в якост1 вихщних даних проектувальниками ново! станцП i спец1ал1стами з оц1нки безпеки. Вважаеться, що крива вiддiляе верхню область недопустимо значного ризику вщ облаот допустимого ризику, що знаходиться нижче та злiва вiд криво!. Таким чином, крива використо-вуеться в якоот критерiю безпеки, який визначае верхню межу допустимо! ймовiрностi. Якщо ця умова виконуеть-ся, то основну цшь досягнуто — аварп, що викликають невелик1 витiкання i призводять до незначних наслiдкiв для здоров'я людей i навколишнього середовища можуть вiдбуватися пор1вняно часто; чим бшьшим е витiкання, тим повинна бути меншою ймов1рн1сть або частота його появи, а для досить значних вилкань ймов!рнють повинна бути надзвичайно низькою.
Класифжувати небезпечнi фактори можна на осно-в1 статистичних даних про аварп та шформацп щодо ре-зульта^в попереднiх аналiзiв ризик1в. Необхiдно, щоб iдентифiкованi небезпеки пiдлягали перегляду тсля надходження нових даних. Попередню ощнку факторiв необхiдно виконувати на основ! анал!зу наслiдкiв аварiй i вивчення основних причин !х виникнення. Попередня ощнка iдентифiкованих небезпек визначае ви61р на-ступних д1й: упровадження термшових заходiв с метою виключення чи зменшення небезпек; припинення ана-л1зу, у випадку, коли небезпеки е неютотними.
Заходи приведення факторiв у вщповщнють до вимог повинн1 проходити стадш оц1нки економiчноi виправда-ност1. Так, для лiкв1дацii нев1дпов1дностi щентифжова-них факторiв встановленим вимогам можуть знадоби-тися значнi затрати пращ, часу i матерiальних ресурсiв, однак при цьому збитки в1д виникнення ризику е досить незначними. Тому тсля попередньо!' ощнки факторiв слщ провести розрахунки р1вня ризику, вщ результатiв цих розрахунк1в буде залежати доц1льн1сть упровадження заходiв щодо приведення !х до д1ючих норм.
У методиках аналiзу ризик1в, як1 в системах управ-л1ння е основним шструментом для iдентифiкацii, оцiнювання та управлшня ризиком можуть застосо-вуватися два види показниюв ризику: кшьюсш зна-чення ризику або яюсш (наприклад, незначний ризик, терпимий, критичний, катастрофiчний чи 1нш1 под1-бш оц1нки). Тому при оцiнюваннi можливих з6итк1в
Галузь нагляду 2013 2012 Р1зниця
Вугшьна 64 89 -25
Прничорудна та нерудна 15 17 -2
Нафтогазовидобувна та геологорозвщка 0 0 0
Енергетика 13 15 -2
Буд1вництво 34 34 0
Котлонагляд, пщйомш споруди 6 9 -3
Машинобудування 18 22 -4
Металургiйна 14 23 -9
Хiмiчна 17 5 12
Транспорт 44 41 3
Зв'язок 3 2 1
Газова промислов1сть 4 4 0
Житлокомунгосп 16 22 -6
Агропромисловий комплекс 48 69 -21
Деревообробна промислов1сть 3 8 -5
Легка та текстильна промисловють 0 3 -3
Соцiально-культурна сфера та торпвля 35 57 -22
Р а з о м 334 420 -86
2014/№1
79
пщприемства п1д впливом тих чи шших р1шень щодо профилактики виробничого травматизму може вико-ристовуватися два методи отримання ощнок збитюв: з використанням частотних та вартюних значень показ-ниюв ризику i суб'ективних ощнок ризику.
Сума збитюв вiд виробничого травматизму ^i смер-тельним наслщком i без такого наслщку) складаеться з двох основних груп: страхових вщшкодувань потерпшим i збитк1в пщприемства, що не пщлягають обов'язковому страхуванню. Страховi вщшкодування здiйснюються в законодавчо обумовлених межах за рахунок страхових внеск1в пщприемств, як1 встановлюються у залежностi вщ класу професiйного ризику, до якого вщноситься пщ-приемство. Тому при визначенш цiни ризику у частиш страхових вщшкодувань потерпшим доцшьно враховува-ти всi видатки страхово! системи. Iнформацiя про цi ви-датки мiститься у щорiчних звiтах про виконання бюджету Фонду сощального страхування вщ нещасних випадк1в на виробництвi та професiйних захворювань Укра!ни.
Оцiнка професiйних ризик1в, у бшьшоот випадкiв, базуеться на використаннi п'яти основних пiдходiв, якi дозволяють отримати грошовий вираз упровадження за-ходiв забезпечення виробничо! безпеки (таблиця 2) [15]:
— опосередкована вартють — безпека людини ощ-нюеться вщповщно до вартостi заходiв, якi проводяться з метою зменшення нещасних випадюв зi смертельним наслiдком;
— особистий каттал — безпека оцiнюеться як час-тина заробггку iндивiдуума, дiяльнiсть якого пов'язана з ризиком;
— страхування — безпека ощнюеться на основi суми особистого страхування;
— судовi виплати — в якост компенсацп за втрату життя приймаються призначенi судом грошовi суми;
— добровшьш виплати — оцiнюеться зменшення ризику за величиною добровольно! плати за упровадження заходiв безпеки.
Bd наведенi методи так чи шакше залежать вiд доходу iндивiдуумiв, пов'язаних з ризиком та вщ дiючого в краМ законодавства. Для отримання адекватно! ве-личини, яка використовуеться при аналiзi «затрати-результати» необхiдно придшити увагу причин i часу смертi та пов'язаним з нею трапчними обставинами.
Досить шформативними е результати дослiдження, проведеного Е. Пончшим, якi показують взаемозв'язок ризиюв смертельних випадкiв на виробнищв та юль-кiстю отримано! енергп з рiзних джерел (таблиця 3) [16].
Як засвщчують данi таблищ, виробництво атомно! енергп пов'язане з меншими ризиками, нiж отримання енергп з вугшля чи бiопродуктiв, однак вона залишаеть-ся предметом гострих дискусш, що точаться в суспшь-ствi, тобто мае мiсце неадекватне сприйняття населен-ням факторiв ризику.
Для узгодження критерпв професiйного та сощального ризиюв доцшьно використати показник потенцш-них втрат життя [17]:
де Nmax — максимальна чисельнють населення, яке про-живае в умовах дп небезпечних факторiв; IR — максимально допустимий iндивiдуальний ризик; f(N) — частота летальних випадкiв; ß — фактор несприйняття ризику.
Таблиця 2
Оцшка безпеки з точки зору аналiзу доходiв i витрат [15]
Види ощнок Типова вартють, тис. егр. Обмеження
Опосередкована вартiсть 9-9000 Упроваджеш заходи безпеки передбачаються опти-мальними
Особистий капiтал 100-400 Цшком Грунтуеться на доходi протягом всього життя. Не враховуе шдивщуальш нахи-ли. Дискримшуються неви-робничi члени суспшьства
Страховi премп Широкий дiапазон Не враховують шдивщу-альнi штереси у частинi захисту власного життя
Судовi виплати 250 Грунтуються на втрачених доходах
Добровольна плата 180-1000 Майже не пщдаеться ощн-цi. Залежить вiд обставин, пов'язаних з ризиком.
Таблиця 3
Оцшка числа смертельних випадк1в, пов'язаних з рвними джерелами енергп у розрахунку на один пгават [16]
Вид пального чи енергй Юнцева форма енергй' Число жертв на 1 ГВ Сумарна кшьюсть
професшних Населення
Метанол, бюпродукти механiчна 110 0 110
Енергiя вiтру електрична 20-30 2-40 22-70
Сонячна енерпя електрична 16-21 1-40 17-61
Bугiлля електрична 2-10 3-150 5-160
Гiдроелектрична електрична 2-4 1-2 3-6
Атомна електрична 0,2-1,3 0,04-0,24 0,25-1,5
Природний газ електрична 0,1-0,4 0 0,1-0,4
Передбачаеться, що юнуе гранично допустимий рiвень ризику, який не повинен бути перевищеним, а також незначний рiвень ризику, який не викликае шди-вiдуального чи суспшьного занепокоення. Цi два рiвнi охоплюють всi iншi рiвнi ризику, яю використовуються при встановленнi вщповщних критерпв у тiй чи шшш краiнi. Область м1ж цими двома границями називаеться областю прийнятного ризику, тут же знаходиться зна-чення, яке приймаеться за «цшьовий рiвень» ризику.
Застосування методу дае можливють представи-ти залежнiсть значень фактору неприйняття ризику та максимального шдивщуального ризику у виглядi окре-мих функщй для рiзноi чисельностi населення (), яке вщчувае вплив небезпечних факторiв (рис. 1) [17].
Як слщуе з графжу, цiннiсть цього методу полягае у можливосл «усереднення ризикiв» та розповсюдження iх не лише на пращвниюв пiдприемства, але й на людей, якi проживають поблизу небезпечного об'екта.
Висновки. Таким чином, аналiз методичних особли-востей та специфжи виконання оцiнок збитюв вщ виробничого травматизму засвщчив, що на сьогоднi ще не виро-блено унiверсального методу ощнкипрофесшних ризик1в.
Витрати, необхiднi для компенсацп впливу реалiзованих професшних ризиюв являють собою суми виплат вщповщно до чинного законодавства у сферi охорони пращ, а також витрати, яю чинним законодавством не передбачаються.
Компенсаторш виплати внаслiдок втраченого заробггку та одноразова допомога за випадками виробни-
j к ^
4 1 - -m
Рис. 1. Взаемозв 'язок критерйв професшного та сощального ризику
чого травматизму i професшно! захворюваносп, у тому чи^ й смертельних, вираховуються вщповщно до норм чинного законодавства. Розмiр пенсiй, регресшних i од-норазових виплат визначаеться на пiдставi розмiрiв се-редньо! заробггно'1 плати по галузях. Незважаючи на досить широке розмаггтя пiдходiв до оцiнки та управлшня професшними ризиками, сьогоднi е необхщнють упровадження единих критерйв ризику, що дасть можливють оптимiзувати виплати з Фонду сощального страхування вщ нещасних випадюв на виробнищв та професшних захворювань Украши.
Заходи, направлен на мiнiмiзацiю професiйних ризикiв можуть мати грошовий виразчерез: опосеред-ковану вартють; особистий капiтал; страхування; судовi виплати; добровiльнi виплати. Показник потенцшних втрат життя може бути використаний для узгодження критерйв професшних та сощальних ризиюв.
Сощально обумовлена детермiнацiя, яка виникае в ризиках м1ж об'ективно можливими та потенцiйно реальними негативними впливами i системою про-мислового виробництва слугують основою чисельних суб'ективних iнтерпретацiй та полiтичних дискусш (як це вiдбуваеться, наприклад, в атомнш енергетицi).
Список використаних джерел
1. Бережна I. В. Нащональш прiоритети i регюналь-нi детермшанти соцiально-економiчного зростання (на матерiалах АР Крим) / I. В. Бережна ; НАН Украши. 1н-ститут регюнальних дослщжень, 2004. — 640 с.
2. Денисова Н. Оцшювання ступеня професшного ризику пращвниюв електроенергетичних пщ-приемств [Електронний ресурс] / Н. Денисова. — Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/ Vcndtu/2012_61/34.htm.
3. Савчук М. Оцшювання професшного ризику як основа управлшня охороною пращ та промисловою безпекою [Електронний ресурс] / М. Савчук, Р. Яков-чук.— Режим доступ : http://ubgd.lviv.ua/.
4. Кундiе Ю. Порiвняльна характеристика стану професшно! захворюваносп в Укршш i свiтi / Ю. Кундь ев, А. Нагорна, Л. Добровольський // Украшський журнал з проблем медицини й пращ. — 2009. — № 2 (18). С. 3-11.
5. Бондаренко С. Методи аналiзу та оцшювання ризику електротравматизму / С. Бондаренко // Bi-сник Вшницького полггехшчного шституту. — 2013. — № 2. — С. 52-56.
6. Дзюба О. Аналiз витрат у сис^м! управлшня професшними ризиками / О. Дзюба // Економ1чний аналiз. — 2012. — Випуск 2. Частина 2. — С. 215-218.
7. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши вщ 8 лютого 2012 р. № 237 «Про затвердження Порядку визна-чення класу професшного ризику виробництва за видами економiчноi д1яльност1». —Режим доступу : http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/237-2012-п.
8. Hertz D. B. Risk Analysis and its Applications / D. B. Hertz, H. Thomas. — Chihester. — N. Y., 1983.
9. Salvi O. Risk assessment and risk decision-making process related to hazardous installation in France / Salvi O. And Gaston D. // Journal of Risk Research: 7 (6), 599-608.
10. Wardak А. Identification of risks in the life cycle of nanotechnology-based products / Wardak A., Gorman ME, Swami N, Deshpande S. (2008). — J IndEcol; 12: 435-48.
11. Institution of Chemical Engineers. (1992). Nomenclature for Hazard and Risk Assessment in the Process Industry.
12. Ernest J. Henley, Hiromitsu Kumamota. Reliability engineering and riskass es sment. — 1981 by Prentice-Hall, Inc., EnglewoodCliffs, N. J. 07632.
13. Algin, V. Approaches and Techniques for Calculating Real Reliability of Machineas a System of Different Dependent Components and Complicated Logic of Limiting States // Proc. of 13th World Congressin Mechanism and Machine Science, Guanajuato, Mexico, 2011. — 6 p.
14. Farmer F. R. SitingCriteria — NewApproach. ContainmentSiting ofNuclearPowerPlants, Proc. Symp. ViennaPap, SM-89/34, 1967.
15. Otway H. J. InterdisciplinaryApproachtotheManage ment of TechnologicalRisk, RSA/2/78, CES, JointResearch Center, ISPRA, Italy, 1978.
16. Ponchin Е. Е. The Risk Involvedin Different Methods of Power Production, RSA/4/78, CEC, Joint Research Center, ISPRA, Italy, June 30, 1978.
17. Schofield, S. L. (1993). A Frame work for Offshore Risk Criteria, The Journal of the Safety and Reliability Society, Volume 13, № 2.
2014/№1
81
