CC BY
214
В. I. Надрага
канд. наук держ. упр.
м. Кию
СОЦ1АЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ В СИСТЕМ1 РЕГУЛЮВАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ РИЗИК1В
Вступ. Система сощального страхування Грунту-еться на принципах страхово! солiдарностi — за рин-кових вiдносин держава не може брати на себе вщпо-вщальшсть за забезпечення бiльшостi сощальних ризиюв, а тому !х фiнансування мае базуватися на залу-ченнi максимально можливого числа учасниюв. Дер-жавний характер соцiального страхування зовам не означае, що держава мае у вмх випадках фшансувати витрати на соцiальне забезпечення, це може означати обов'язковють цього мехашзму, обов'язковiсть сплати страхових внесюв, обов'язковють застосування пщс-тав, умов сощального забезпечення i юридично! вщ-повщальность Державне страхування гарантуе необ-хщний рiвень життя. Воно е обов'язковим i мае сво!м джерелом обов'язковi внески працiвникiв та працеда-вщв. Основним принципом роботи державного сощального страхування е солщаршсть, яка означае роз-подш допомоги залежно вiд потреб, без урахування розмiрiв внесюв та податюв, що сплачуються.
Колективне страхування гарантуе звичний рь вень життя. Воно реалiзуеться як на обов'язкових, так i на добровшьних засадах, а його джерелом ви-плат служать страховi внески роботодавщв та робгт-ниюв. Основним принципом роботи дано! форми е субсидiарнiсть, яка означае надання допомоги залежно вщ потреб, але з урахуванням розмiру виплат вщ-повiдно.
Особисте страхування гарантуе досягнутий рь вень добробуту. Воно здшснюеться добровольно за рахунок страхових внесюв громадян. Основним принципом роботи особистого страхування е екшва-лентнiсть, яка означае отримання допомоги пропор-цшно величинi сплачених страхових внесюв.
Анашз останн1х публiкацiй та невирiшенi частини проблеми. П. Недеш, дослiджуючи сощальш пробле-ми страхування в Тайват, приходить до висновку, що в кра!ш незабаром буде значно скорочено досить широку програму соцiального захисту. Протягом найближчих 3 - 5 роив реалiзовуватиметься програма соцiального страхування, яка буде охоплювати всiх громадян кра!ни. Економiка Тайваню досить суттево залежить вiд iноземно'i робочо! сили, ринок пращ е незбалансованим, тому дана програма викликала дискусп щодо основних джерел та розмiрiв !"! фшан-сування [1].
Т. Леан дослщжуе вплив соцiального страхування на змши пропозищ! робочо! сили, зокрема, з боку омб лггнього вiку в кра!нах ОЕСР. З щею метою ним розроблено модель життевого циклу, основою яко! е залежшсть пропозищ! робочо! сили вщ показниюв здоров'я. Як ключовi елементи структури видшено: вiк, коли людина перестае працювати внаслiдок шва-лщносп чи вiку, кореляцiя розмiрiв виплат по непра-цездатностi та показниюв здоров'я населення. На основi проведеного дослщження автором доводиться залежнiсть м1ж кра!нами у зайнятостi серед населення у вщ 55-64 роки, яка виникае внаслщок рiзних пiдходiв до побудови систем соцiального страхування [2].
В. Рено констатуе, що на сьогодш 8,8 мшьйона пращвниюв-швалдав (i майже 2 мшьйони !х дiтей)
отримують виплати внаслiдок ди програм соцiального страхування iнвалiдiв. Для бшьшоси з них цi виплати е значно вищими, нiж ва iншi доходи. За таких тем-пiв до 2016 р. вс кошти фондiв, з яких здшснюються данi виплати, будуть вичерпанi, тсля чого вони пок-риватимуться лише на 80%. Цшком зрозумшо, що Конгрес не зможе дозволити попршення умов сощального забезпечення громадян, тому вже зараз сто!ть завдання перерозподшу частини коштав фондiв сощального забезпечення (6,2% вщ пенсшного страхування та втрати годувальника), крiм того, передбачаеться поступове збшьшення вiдповiдних вщрахувань на 0,2% [3].
О. Вольська вважае, що чинне законодавство Укра!ни не регламентуе мшмальний перелiк соща-льних послуг, яю б забезпечили найголовнiшi потреби оаб, що опинилися у скруи, i яю б гарантувалися державою за будь-яко! економiчно'! ситуащ! незалеж-но вiд територп проживання громадян. Унормування перелiку послуг для певно! категорп осiб дасть змогу забезпечити надання сощальних послуг тим, хто !х потребуе, в необхiдному обсязi [4, с. 55].
Невирiшеними частинами проблеми на сьогодш залишаеться розробка науково-методичних пiдходiв до оцiнки дiевостi системи соцiального страхування
в Укра!ш як складово! соцiально! полiтики та основного компенсаторного мехашзму сощальних ризиюв. I! виршення дасть можливють запропонувати напря-ми удосконалення стратеги розвитку системи соща-льного страхування в Укра!ш.
Результати дослщження. У сучаснш науковiй ль тературi сощальне страхування здебшьшого трактують як оргашзацшно-фшансову систему, чия дiяльнiсть спрямована на захист вщ соцiальних ризиюв втрати доходу або необхщносп оплати певних послуг чи ш-ших видатюв, пов'язаних iз втратою здоров'я, праце-здатностi або настанням безробiття, за рахунок спещ-альних фондiв, яю формуються через сплату внесюв працюючими, роботодавцями й державою. Об'ектом правовщносин iз загальнообов'язкового державного соцiального страхування в широкому сена виступае саме страховий захист вщ соцiальних ризиюв. Остан-нiй актуалiзуеться для особи в рамках системи взае-мопов'язаних правовщносин, учасниками яких е страхувальник, страховик i застрахована особа.
Цшьове призначення зазначених взаемодiючих зв'язюв полягае у забезпеченш страхового захисту економiчно активного населення у випадку настання сощально-ризиково! ситуащ!, !! попередження й компенсаций наслiдкiв. Ризикова функцiя страхування трансформуеться у певну плату страховиковi матерiа-льно! вiдповiцальностi за наслщки ризику, зумовле-ного подiями, перелж яких передбачено чинним за-конодавством. У разi настання страхового випадку страхувальник висувае страховиковi вимогу щодо вщшкодування збитюв (виплати страхових сум). Ма-терiальним втшенням категорп страхового захисту е вщповщний фонд. Це сукупшсть видшених i зарезер-вованих запамв матерiальних благ, призначених для
реалiзацií страхового захисту — не тшьки компенсацп, а й подолання наслщюв соцiальних ризиюв.
Соцiальнi ризики при такому mдходi передбача-ють iмовiрнiсть настання матерiальноí скрути внасль док вiдсутностi заробгтку через об'eктивнi сощально-значимi причини та у зв'язку з додатковими витрата-ми по утриманню дней чи iнших членiв етм'1, а та-кож по задоволенню потреб у медичних чи сощаль-них послугах. Вони можуть бути охарактеризованими за допомогою таких ознак:
носять виключно об'ективний характер, осюль-ки не можуть наступити iз суб'ективних причин;
значно обмежують життeдiяльнiсть людини, призводячи до 11 сощально1 незабезпеченоси;
закрiпленi вiдповiдним чином у нащональному законодавствi як обставин, внаслiдок настання яких особа може претендувати на допомогу держави чи суспшьства;
потенцiйно закономiрнi для кожно'1 людини, вони наступають обов'язково чи внаслiдок визначених обставин;
основною функщею е попередження можливих матерiальних ускладнень людини чи члешв П ам'1.
Виходячи з наведених ознак сощальш ризики можна класифiкувати як страхов^ тобто яю забезпе-чуються у межах системи соцiального страхування (державного чи недержавного), та нестрахов^ яю за-безпечуються за державними програмами сощально! пiдтримки.
У державi на соцiальне страхування покладено низку функцш. Основною з них е компенсацшна, що полягае у вщшкодуванш страхувальником нанесених збитюв. Це система прав, обов'язюв i гарантiй, що передбачае надання соцiального захисту в разi хворо-би, частково1 або тимчасово1 втрати працездатностi, безробiття та в шших випадках, передбачених зако-нодавством Укра1ни. Соцiальне страхування виконуе ще й превентивну функцiю, тобто фшансування з того чи шшого страхового фонду профшактичних заходiв по вщверненню шюдливого впливу стихiйних сил природи та шших негативних наслщюв. Контрольна функщя виявляеться в тому, що страховi фонди мають щльову спрямованiсть: страховi внески акуму-люються на намiчену мету, використовуються в суво-ро визначених випадках i чiтко окресленим колом оетб. Важливе мiсце займае також функщя сприяння розвитку економiки, осюльки до доходiв спещально-го фонду Державного бюджету Украши зараховуеться збирання на обов'язкове сощальне страхування на випадок безробгття. Iншi функцп е побiчними й можуть як виникнути, так i не виникнути у процеа ви-конання основних. Тому гад соцiальним страхуван-ням доцшьно розумiти систему вiдносин м1ж застра-хованою особою, страхувальником i страховиком, що полягають у наданш застрахованш особi за рахунок соцiальних страхових фондiв, що формуються шляхом сплати страхових внесюв, матерiального забезпе-чення в разi хвороби, повно1, частково1 або тимчасо-во! втрати працездатноси, втрати годувальника, безробгття з незалежних вiд не1 обставин, староси та в iнших випадках, передбачених законом.
Законодавчо встановлене поняття соцiального страхування визначае його через систему прав, обов'язюв i гарантiй, яка передбачае надання соща-льного захисту, що Грунтуеться на матерiальному забезпеченш громадян у разi хвороби, повно1, част-ково! або тимчасово1 втрати працездатноси, втрати годувальника, безробiття iз незалежних вiд них обставин, а також у староста та в шших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондiв, що фо-
рмуються шляхом сплати страхових внесюв власни-ком або уповноваженим ним органом (роботодав-цем), громадянами, а також бюджетних та шших джерел, передбачених законом. Так, Основами зако-нодавства Украши про загальнообов'язкове державне сощальне страхування [5] передбачено таю види за-гальнообов'язкового державного сощального страхування: пенсшне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатносп та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування вщ нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, яю спричинили втра-ту працездатностi; страхування на випадок безробгття; iншi види страхування, передбаченi законами Украши.
Оргашзацшно-адмшстративне забезпечення функцп соцiального страхування (за винятком меди-чного) здшснюеться вiдповiдними фондами:
Пенсiйним фондом Украши;
Фондом сощального страхування з тимчасово1 втрати працездатноси;
Фондом соцiального страхування вщ нещасних випадюв на виробництвi та професiйних захворювань Укра1ни;
Фондом загальнообов'язкового державного сощ-ального страхування Украши на випадок безробгття.
Функщонування цих фондiв зумовлено единим страховим принципом i передбачае соцiальну допо-могу громадянам, яю з певних причин опинились у скрутних життевих умовах унаслiдок втрати зароб^-ку.
Як базовi принципи соцiального страхування виступають: обов'язковiсть, чiтка залежнiсть м1ж уча-стю у фiнансуваннi системи та розмiром пенсiй i до-помог, забезпечення рiвня виплат, зютавного з доходом застраховано1 особи протягом трудового життя; вiдособленiсть засобiв; участь соцiальних партнерiв в управлшш. Найважливiшим документом М1жнарод-но! Оргашзацп Працi у сферi соцiального забезпечення е Конвенщя про мтмальш норми соцiального забезпечення. Вона розглядае державне сощальне страхування як частину системи сощального захисту пращвниюв (застрахованих оаб), а також встановлюе основш соцiальнi виплати за рахунок засобiв соща-льного страхування, що включають: медичну допомо-гу (у зв'язку з хворобою та у випадку ваптносп, по-логiв та !х наслiдкiв); допомогу у зв'язку з хворобою; допомогу по старостi; допомогу у випадку трудового калщтва або професшно1 хвороби; сiмейнi допомоги; допомогу у зв'язку з вагггтстю та пологами; допомогу по швалщносп; допомогу у випадку втрати годувальника [6].
У бшьшоси европейських кра'ш система соща-льного страхування е типовою, особливосп полягають лише в оргашзацп i функщонуванш страхових систем — це розмiр обов'язкових платеж1в на соща-льне, пенсшне i медичне страхування, споаб стяг-нення таких платеж1в i розподш податкового наван-таження м1ж найманими працiвниками та роботодав-цями (табл. 1).
Враховуючи той факт, що нащональш законо-давства, яю регулюють вiдносини соцiального страхування у крашах-членах бвропейського Союзу, де-що вiдрiзняються, було розроблено загальш правила координацп соцiального страхування для ветх кра'ш Вони були затверджеш Постановою Ради бвропейсь-кого Союзу № 1408/71 «Про застосування схем сощального страхування до пращвниюв та пщприемщв--фiзичних оаб, яю перемiщуються у межах бвропей-ського Союзу та членам !х етмей» i застосовуються до
громадян краш-члешв 6С, особам без громадянства та б1женщв. У Правилах координацп не встановлю-еться, як компенсацп повинна виплачувати та чи iнша держава, також не визначаеться розмiр пенсiй i допомог. Разом з цим держава повинна гарантувати, що особа, яка перемщуеться з одше1 краши-члена 6С в iншу, не опиниться в пршому становищi, нiж особи, яю все життя працювали i проживали лише в данш крашь Також з 1 травня 2010 р. вступили в дда новi постанови бвросоюзу (№883/2004 та №987/2009), що мають на метi координацiю систем сощального страхування в крашах 6С.
Загальною тенденцiею для краш-члешв 6С е також прагнення до оптимiзащí соцiальних внесюв. Так, виходячи з прогнозних ощнок, протягом насту-пних п'ятдесяти роюв передбачаеться 1х збшьшення лише на 5% вщ ВВП. На вiдмiну вiд Украши, в роз-роблених прогнозах (табл. 2) враховуються ошкуваш наслiдки реформ у сферi соцiального забезпечення, яш вже були законодавчо закрiпленi й проведет (вклю-чаючи новi схеми надання допомог та умов пенсшного забезпечення), а також оч^ване зростання частки ро-бочо! сили в загальнш чисельностi населення й рiвнi зайнятостi. £вропейський Союз ужив заходiв з активно! протидп впливу старiння населення на системи сощального захисту й економжу в цшому.
Загалом в Укра'ш упроваджено систему сощального страхування, яка вщповщае европейсьюй, вщсо-
ток вiдрахувань до фондiв е цшком спiвставним з европейськими ставками (табл. 3).
Таблиця 2
Прогнозш оцшки динамжи сощальних видатшв _у краТнах-членах €С (2007-2060 рр.)_
Рiвень вщсоток в1д ВВП Змши з 2007 р. у в1дсот-кових пунктах до ВВП
2007 р. 2035 р. 2060 р.
Пенси 10,2 +1,7 +2,4
Охорона здоров'я 6,7 +1,0 +1,5
Довгостроковий догляд 1,2 +0,6 +1,1
Допомоги з без-робптя 0,8 -0,2 -0,2
Освiта 4,3 -0,3 -0,2
Разом 23,2 +2,8 +4,6
Джерело [8].
Таблиця 3
Ставки основних податкгв в окремих
европейських крашах i Укра'1'Hi _
Краша Стандартна (основна ставка ПДВ),% Iндивiдуа- льний прибутко-вий пода-ток,% Податок на прибу-ток пщп-риемств,% Вщраху-вання на соцiальне страху-вання,%
Авс^я 20 10-50 34 41,8
Великоб-
риташя 18 20-40 33 15,6
ФРН 16 25,9-53 45 38,2
1спашя 16 30-56 35 38,7
Iталiя 20 10-51 53 57,9
Франщя 19,6 12-54 33 56,3
Швейцарiя 6,5 11,5 10 22,8
У серед-
ньому 18,7 20,4-46,2 33,7 37,7
Украша 20 10-40 21 39,55
Джерело [9].
За 12 мюящв 2013 р. застрахованим особам фондами сощального страхування було виплачено 25 840,4 млн грн, що на 3 891,0 млн грн бшьше страхових виплат, н1ж на за аналопчний перюд 2012 р. З 1 березня 2013 р. пщвищено на 14,9% розмiр щомь сячних страхових виплат потерпшим на виробництвi та членам 1х сiмей, у результатi чого середнш розмiр щомюячно1 страхово! виплати на одну особу стано-вить по Укра1ш 1390 грн. Цшком очевидно, що його абсолютну величину некоректно порiвнювати з европейськими даними, однак той факт, що в Укра1ш близько 20 млн зайнятих громадян, з них, за даними Мшсоцполггики, лише 13 млн платять сощальш вне-ски, а решта — це неформальна та тшьова зайня-тiсть — не дае можливоси удосконалення вiдповiдних дiевих механiзмiв соцiального страхування [10].
Сьогодш загальний розмiр внесюв на сощальне страхування в Укра1ш досягае 42,03% (38,53% спла-чують роботодавцi, 2%; 3%; 3,5% (залежно вiд розмь ру зароби-нох плати ) сплачують найманi працiвники). Просте механiчне зменшення нарахування на фонд оплати пращ призведе до повного згортання надання сощальних послуг застрахованим особам, осюльки вет сощальш шдсистеми не е незалежними у ф1-нансовому й фокальному вщношент. Бюджет -ний просйр або сума податкiв 1 внеск1в, як1 на-
Таблиця 1
Види допомог i послуг iз соцiального страхування _в краТнах €С_
Види страхування Види допомог i послуг
Пенсшне страхування Обов'язкове пенсшне страхування найманих пращвниюв Пенсп за вiком. Пенсп внаслiдок професшно1 непридатностi чи швалщность Пенсп родичам померлого
Обов'язкове медичне страхування ветх кате-горш населення Часткова оплата витрат на лiкування та лiки. Виплата коштiв за л^рняни-ми листками
Обов'язкове страхування вщ нешасного випадку ветх категорiй населення Оплата вщновлення праце-здатность Пенсп у випадках нещасних випадюв на виробництвь Пенсп родичам померлого. Допомога на поховання
Обов'язкове страхування з безробгття ветх найманих пращвниюв Допомога з безробитя. Допомога при неповнш за-йнятостi. Оплата внесюв медичного i пенсiйного страхування
Допомога сгм'ям гз дгтьми Допомога у зв'язку з наро-дженням дитини. Щомюячна допомога на кож-ну дитину
Соцгальна допомога особам, яю не у змозi забезпечити свое юну-вання за рахунок вла-сних трудових дохо-дiв, майна тощо i не користуються iншими видами сощальних послуг Допомога на пщтримку при-йнятного життевого рiвня. Допомога в особливих житте-вих ситуацiях
Джерело [7].
ше сусшльство готове платити, е досить обме-женими. Тому грош1, як1 збираються як внески i3 прац1вник1в формального сектору економжи i ïxHix роботодавц1в, не можуть бути знову вилу-чеш як податок на дохiд або прибуток для шдт-римки нащонально: солiдарностi через програ-ми сощального забезпечення. Р1вт внескiв, встановленi у межах приватного страхування, впливають на зарплату, а також на ргвень внес-кiв у державних системах охорони здоров'я.
Для зменшення навантаження на фонд оплати пращ необхщно розширити базу нарахування страхових внесюв, удосконалити систему збору та облiку страхових внескiв та поетапно забезпечити паритетну участь працiвникiв та роботодавщв у сплат страхових внесюв на загальнообов'язкове державне соща-льне страхування. Паритетна участь пращвниюв та роботодавцiв у сплатi страхових внесюв вщповщае нормам Концепцп реформування заробггао: плати та документам МОП, якими допускаеться перерозподiл сплати страхових внесюв м1ж роботодавцями та най-маними працiвниками у рiвних розмiрах. Однак пе-рерозподiл страхових внесюв м1ж роботодавцями та найманими пращвниками можливо здiйснювати лише за умови запоб^ання зменшенню реальних дохо-дiв працiвникiв у зв'язку зi збiльшенням для них ро-змiру страхових внесюв та встановлення розмiру мь нiмальноï заробiтноï плати на рiвнi прожиткового мiнiмуму. Це дозволить зменшити навантаження на фонд оплати пращ, розширити коло платниюв внесюв за рахунок легалiзацiï доходiв, що в юнцевому пiдсумку приведе до збшьшення надходжень до сощальних фондiв та пiдвищення розмiру соцiальних виплат для застрахованих осiб.
Вiдповiдно до Закону Украши «Про збiр та облiк единого внеску на загальнообов'язкове державне со-щальне страхування» единий внесок на загальнообов'язкове державне сощальне страхування це консоль дований страховий внесок, збiр якого здiйснюеться до системи загальнообов'язкового державного соцiа-льного страхування в обов'язковому порядку та на регулярнiй основi з метою забезпечення захисту (у випадках, передбачених законодавством) прав застрахованих оаб та члешв ïхнiх ммей на отримання страхових виплат (послуг) за ддачими видами загальнообов'язкового державного сощального страхування [11].
Розмiр единого внеску для кожноï категорiï платниюв, визначених цим законом, та пропорцп його розподшу за видами загальнообов'язкового державного сощального страхування встановлюються з ураху-ванням того, що вони повинш забезпечувати застра-хованим особам страховi виплати i соцiальнi послуги, передбачеш законодавством про загальнообов'язкове державне сощальне страхування; фшансування захо-дiв, спрямованих на профилактику страхових випад-юв; створення резерву коштiв для забезпечення страхових виплат та надання сощальних послуг застрахо-ваним особам; покриття адмшстративних витрат iз забезпечення функщонування системи загальнообов'язкового державного сощального страхування.
Страховi внески роботодавщв та застрахованих омб виконують роль основного джерела, що забезпе-чуе виплату компенсацiï за втрату доходу пропорцш-но його величинi (вш у бiльшостi випадк1в мае зако-нодавчо обмежений рiвень), а бюджетш кошти приз-наченi для виплат загального характеру i забезпечен-
ня мшмального рiвня страхових допомог у випадку недостатностi накопичених страхових внесюв.
Таким чином, сощальне страхування виступае як специфiчний iнститут регулювання сощальних ризиюв, що зумовлюе ряд його характеристик: дана форма сощального захисту у бшьшосп випадюв по-ширюеться на осiб найманоï працi на суспшьно ор-ганiзованих виробництвах, для яких основним i часто единим джерелом засобiв юнування е зароб^на плата. По-друге, розумiння сощального ризику як зако-номiрного й об'ективного масового явища, що зачь пае певнi, достатньо значнi соцiально-демографiчнi й професiйнi групи, прошарки населення. По-трете, фшансування сощального страхування пею чи ш-шою мiрою здшснюеться вама основними сощаль-ними партнерами — пращвниками, пщприемцями i державою, витрати яких iз соцiального страхування е суспшьно необхiдними для вщтворення робочоï сили й вiднесення :х до собiвартостi продукцiï, що е ви-знанням неподаткового характеру цих витрат.
Висновки. Створена в Украш на сьогодш система сощального страхування в щлому вщповщае умо-вам ринково: економiки й охоплюе основнi соцiальнi ризики, що виникають у цш сферi. Останнi чгтко розмежованi м1ж фондами. Тут переважае страхова вщповщальшсть роботодавця, хоча пропорцп розподшу ще: вiдповiдальностi дуже непропорцiйнi.
Сучасна система соцiального страхування в Украш за сво:м змютом не е страховою в класично-му розумiннi, осюльки зберiгае i виконуе функцп соцiального забезпечення (допомоги) — розмiр страхових внесюв не узгоджуеться з рiвнем сощального i професшного ризику, обсягом прав i гарантш страху-вальник1в i застрахованих, мае мюце :х вщчужешсть вiд участi в управлiннi фондами тощо.
Соцiальне страхування е результатом розвитку соцiально-трудових вiдносин та важливим шструмен-том мiнiмiзацiï соцiальних ризиюв, внаслщок чого вщзначаеться такими особливостями:
дана форма сощального захисту поширюеться в основному на найманих пращвниюв, для яких основним джерелом доходiв е заробггаа плата;
основним його призначенням е регулювання со-щальних ризиюв, яю об'ективно стосуються вмх со-цiально-демографiчних i професiйних груп населення;
фшансування сощального страхування лею чи шшою мiрою здшснюеться вмма основними сощаль-ними партнерами — пращвниками, пщприемцями i державою, витрати яких iз сощального страхування е суспшьно необхщними для вщтворення робочо: сили й вщнесення :х до собiвартостi продукцiï, що е ви-знанням неподаткового характеру цих витрат.
Сощальне страхування не лише виконуе компе-нсаторнi функцп актуалiзацiï соцiальних ризиюв, тобто подолання несприятливих наслщюв ризиково: ситуацп, але й функщю :х попередження. У цьому полягае основна вщмшшсть соцiального страхування вщ соцiального забезпечення, яке надаеться тшьки в несприятливих життевих ситуащях.
Наведене дае змогу зробити так! важливi уза-гальнення: осюльки сощальш ризики пов'язанi з не-сприятливими под1ями, в!рогщшсть настання яких можна заздалегщь передбачити, то :х можна попере-дити або, принаймнi, пщготуватися до них; необхiдно розробити методику, яка надасть можливють ощни-ти стутнь в!рогщноси настання под!6них подш.
Соцiальне страхування необхiдно розглядати як основну форму захисту вщ сощальних ризиюв, осю-
льки воно поширюеться на eKOHOMi4HO активне насе-лення, тобто на oci6, яю мають трудовi доходи, що е пщГрунтям для нарахування страхових внесюв. Вони акумулюються у вiдповiдному страховому фонд^ що вiдособлений вiд бюджету i з якого при настаннi страхового випадку надаеться забезпечення застрахо-ванш особi.
Iмовiрнiсть настання соцiального ризику повинна оцiнюватися заздалегiдь, що дае можливють особi застрахуватися i таким чином потрапити пiд захист страхово! системи ще до виникнення страхового випадку. Це дасть можливють не лише пiдготуватися до настання несприятливо! поди, але й завчасно попере-дити 11.
Оскльки в системi соцiального страхування компенсуються лише легальнi доходи вiд трудово! i прирiвняних до не! видiв дiяльностi, вона може розг-лядатися як важливий елемент механiзму стимулю-вання трудово! i пщприемницько! активносп грома-дян.
Система соцiального страхування мае ряд недо-лiкiв i потребуе вдосконалення, зокрема: удоскона-лення мехашзму надання застрахованим особам ма-терiального забезпечення та соцiальних послуг; удо-сконалення полiтики диференцiйованих страхових тарифiв; забезпечення системи економiчного стиму-лювання роботодавцiв у здiйсненнi заходiв профшак-тики виробничих ризиюв.
Список використанх джерел
1. Nadash P. Introducing social insurance for long-term care in Taiwan: key issues // International Journal of Social Welfare. — Volume 22, Issue 1. — 2013. — Р. 69-79.
2. Laun T. The Role of Social Insurance Programs in Accounting for Cross-Country Differences in Retirement Behavior. UCFS, Department of Economics, Uppsala University. — 2013. — 35 р.
3. Reno, Virginia P. Social Security Disability Insurance: Action Needed to Address Finances (June 2013). National Academy of Social Insurance, Social Security Brief, June 2013, No. 41. Available at SSRN: http://ssrn.com/ abstract =2375239.
4. Вольська О. Шдвищення piBM сощального захисту та пщтримки населення Укра!ни. Актуальш проблеми державного управлшня: Збiрник наукових праць Одеського регюнального шституту державного управлшня. — Одеса: ОР1ДУ НАДУ при Шрезидентовi Украши. — 2013. — Вип. 1(53). — С. 54-57.
5. Основи законодавства Украши про загальноо-бов'язкове державне сощальне страхування. Редакщя вщ 11.08.2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4. rada. gov.ua/laws/show/16/98-вр.
6. Мiжнародна оргашзащя пращ. Конвенщя про мшмальш норми сощального забезпечення № 102 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon. nau.ua/ doc/?code=993_011.
7. EU Social Security Coordination [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ec. europa.eu/ social/ main.jsp?langId=en&catId=849.
8. The 2009 Ageing Report: Economic and budgetary projections for the EU-27 Member States (2008-60), European Economy Series. No. 2, 2009.
9. Соколовська А.М. Шодаткова система держа -ви: теорiя та практика становлення [Текст]: дис. ... д-ра екон. наук: 08.04.01; Науково-дослщний фшансо-вий ш-т при Мшстерстта фшанав Украши. — К., 2002. — 491 с.
10. Мшстерство сощально! полггаки Укра1ни. Рiчний звiт 2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mlsp. gov.ua/ labour/control/uk/ publish/category?cat_id=35657/.
11. Закон Укра!ни. Про збiр та облж единого внеску на загальнообов'язкове державне соцiальне страхування. Редакцiя вщ 17.10.2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/2464-17.
Н. С. Науменко
канд. екон. наук член-кореспондент АЕН Украти
м. Луцьк
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ЗАПРОВДДЖЕННЯ ЗОНИ В1ЛЬНО1 ТОРГ1ВЛ1
УКРА1НИ З КРА1НАМИ GABT
Постановка проблеми. Геополггачне i культурне самовизначення Украши у свт, поза сумшвом, на-лежить до числа найбшьш актуальних i проблемних сторiн бугтя украшсько! наци. Завдання штегращ! Украши у европейський полiтичний та економiчний проспр, яю неодноразово проголошувалися як прь оритетний вектор входження у м1жнародне господар-ство, поставили на порядок денний розвиток всебiч-ного ствробггаицтва з кра'1нами GÄBT i GC. Рiзнос-торонне спiвробiтництво з европейськими кра'1нами е ключовим практичним засобом формування ефекти-вно! вщкрито! економiки та зовнiшньоторговельних вiдносин.
Äктyальнiсть теми даного дослщження визнача-еться прагненням Украши повнощнно iнтегрyватися до бвропейсько! спшьноти через фyнкдiонyвання вже юнуючо! Зони вшьно! торгiвлi з крашами GÄBT
та укладання Угоди ЗВТ iз кра!нами 6С, що у пода-льшому сприятиме здшсненню перетворень в кра!ш у перюд виходу з економiчноl i полгтично! кризи, мо-дершзаци укра'1нсько1 економiки та забезпеченню сталого розвитку.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Фунда-ментальнi засади дослiдження проблематики штегра-цiйних процесiв закладено у працях таких дослщни-юв, як Б. Баласса, К. Дойч, Я. Вайнер, М. Капелеттi, Г. Кассель, Р. Коен, М. Кондратьев, Я. Корна!, П. Кругман, А. Купер, Б. Массел, Ж. Моне, Е. Мо-равчик, Ф. Риттбергер, М. Секкомбе, П. Стриттен, Я. Тинберген, С. Хоффман, Н. Шатро, Р. Шуман, Й. Шумпетер, Ю. Юданов. Серед вгтчизняних вче-них-дослiдникiв iнтеграцiйних процемв та зовнш-ньоекономiчно! дiяльностi, зокрема, слщ вiдзначити таких, як В. Андршчук, О. Бшорус, В. Будюн, I. Бу-
