CC BY
0МЕТАФОРА ТА МЕТОНШШ ЯК ЗАС1Б ТЕРМ1НОТВОРЕННЯ
Бурлакова 1.В.,
Нацюнальний авгацшний унгверситет, завгдувач кафедри укратськоХ мови та культури докт. ф1лол. наук, доцент Обрук А.В.,
Нацюнальний авгацшний унгверситет, доцент кафедри укратськоХ мови та культури
канд. ф1лол. наук 4yxni6 Т.М.
Нацюнальний авгацшний унгверситет, старший викладач укратськоХ мови та культури
METAPHOR AND METONYMY AS A MEANS OF TERM DERIVATION
Burlakova I.,
National Aviation University Head of the Department of Ukrainian Language and Culture
Doctor of Philological Sciences Sibruk A.,
National Aviation University Associate Professor of the Department of Ukrainian Language and Culture
PhD. Chukhlib T.
National Aviation University Senior Lecturer of Ukrainian Language and Culture
Анотащя
Стаття присвячена дослщженню метафор та метошмш, що стали джерелом утворення фахових термь нв. У процеа ан^зу було помiчено, що сутшсть процесу метафоризаци полягае у змш значения почат-кового слова шляхом включення до його семантики нових складових - термшолопчних сем, яш модифь кують значення й проектують його на певну термшосистему.
Abstract
The article is devoted to the study of metaphors and metonymy, which became the source of the formation of professional terms. In the process of analysis, it was noted that the essence of the process of metaphorization is to change the value of the original word by including in its semantics new components - terminological semains that modify the meaning and project it to a certain terminology system.
Ключов1 слова: метафора, метонiмiя, термш, дериващя.
Keywords: metaphor, metonymy, term, derivation.
Роль науки в жигп сустльства за остант деся-тилггтя надзвичайно зросла. Мовна яшсть науково! продукцп суттево впливае на ii теоретичну i прак-тичну цiннiсть. Функцюнальне призначення науко-вих текстiв полягае у динамiчному обмiнi об'екти-вною, лопчно побудованою та завершеною шфор-мацiею, призначено! для вузького кола спещатспв у певнiй галузi знань. Через швидкий прогрес, зок-рема техшчних наук, лiнгвостилiстичнi та прагма-тичнi особливостi науково! комунiкацii постшно перебувають у колi iнтересiв лшгвгспв. Пiд час до-слiджения рiзних енциклопедичних та довiдкових видань рiзного спрямування ми зафiксували термь нолопзоваш (номiнативнi) метафори. Головна ознака подiбних метафор - це стаидартнiсть (неод-норазовiсть) !х використаиия в одному i тому ж л> штастичному значеннi.
Аналiзуючи Словник укра!нсько! мови в 11 -ти томах, було розглянуто б№ше двохсот рiзноманiт-них ^в та словосполучень i виявлено, що в укра-шськш мовi зафiксована велика шльшсть лшгвюти-
чних, загальнолггературних, загальнонаукових, мь жстильових та вузькоспецiалiзованих стiйких сло-восполук, що стали аналогом термшв або власне термшами.
Розглянемо деяш з них. Лексема корть е бага-тозначною. Основш значення за Словником украш-сько! мови такi: «1. Частина рослини, що м1с-титься в землг й за допомогою яко'1 рослина всмок-туе з грунту воду з поживними речовинами. 2. Частина зуба, волоса, тгтя тощо, яка мгститься в тт. 3. перен. Початок, походження чого-не-будь». Проте це слово отримало i термшолопчне значення в тнгшстичнш наущ: «грам. Головна частина слова (без аф1кс1в), що виражае його основне (лексичне) значення й не подшяеться на мор-феми. Слово «маятник», я думаю, можна так за-лишить, бо корть сього слова укратський (Л. Укр., V, 1956, 20); В основI слова в першу чергу видшя-еться так званий корть, що м1стить у собг основ-ний змгст лексичного значення слова (Курс сучасно'1 укр. лт. мови. I, 1951, 292); Видозмти кореня, що
утворюються вна^док чергувань звуюв, назива-ються варiантами кореня (Сл. лiнгв. терм., 1957, 84)» [4, Т. 4, с. 292]. На 0CH0Bi первинного номша-тивного значения утворилось похвдне граматичне значения цього слова. Коршь е основою будь-яко! рослини, за аналопею - коршь е основою лексеми.
Номшативш метафори е досить широко вжи-ваними у лшгвютичному дискурса Яскравим прикладом е iменник гтздо, основним значенням цього слова е: «У птахiв - влаштоване або пристосоване Mi^e для кладки яець i виведення пташенят» [4, Т. 2, с. 95]. У мовознавчих працях ми послуговуемося термшом cловотвiрнe гтздо - сукупшсть ^в одного кореня: вишня, вишневий, вишник, вишняк, вишенька, вишнево. В гнiздо обов'язково входить одне кореневе - твiрна база. Це вершина гшзда. Всi iншi слова гнiзда похiднi. Складнi слова входять у два чи бшьше гшзда (вщповщно до кiлькостi коре-нiв у !х структурi). 1ншими словами, гнiздо - це мь сце, де народжуеться нове життя. Якщо це розгля-дати метафорично, то гшздо - це також i мiсце утворення нового стльнокореневого слова або групи слiв.
Номша^ ланцюжок отримала зовсiм iнше значення у лiнгвiстичному дискурсi: «Ланцюжок -Зменш. до ланцюг (Ряд металевих юлець, по^до-вно з'еднаних одне з одним)» [4, Т. 4, с. 446]. У мовознавчих працях cловотвiрний ланцюжок - це ряд однокоршних похщних, зв'язаних мiж собою пос-лщовним словотвором: рука - рукав -нарукавник; арфа - арфют - арфютка; хворий - хвороба - хворо-бливий -хворобливють. Словотвiрних пар стiльки, сшльки похiдних слiв. У первiсному значенш ми говоримо про послщовно з'еднаиi ланки металевого предмета, у переносному - послвдовно з'еднанi од-нокореневi похiднi слова.
Лексеми корть, гтздо та ланцюжок е вираз-ними прикладами лшгвютичних термiнiв, яш утво-рилися в результатi переосмислення первiсного значення за допомогою метафоризацп !хнього зна-чення.
Усi термiни, утвореш способом метафоричного переносу, умотивоваш. Внутрiшньою формою метафоричного термiна е значення лексично! оди-ницi, використано! як матерiал вторинно! номшацп. Термшолопчна метафора виконуе номiнативну фу-нкцш. Адже використання метафори в термшологп насамперед зумовлене наданням назви поняттю, яке до цього не мало словесного позначення. Необ-хiднiсть вживання метафори у науковому стилi ви-кликане тим фактом, що коло припущень завжди ширше, нiж iнвентар наявних мовних засобiв. Метафори, що виконують роль наукових термшв, ви-ражають гшотези, якi потребують верифжаци. Од-нак, це стосуеться не всiх метафор, що функцюну-ють у науковому стил^ Бiльша частина таких метафор не е науковими термшами у чггкому сми-слi. Вони виражають найзагальнiшi поняття, необ-хiднi для наукових дослвджень, та набувають конкретного змюту при уточненнi.
Варiантом першого шляху термiнологiзацü' е визначення значення на основi метафоричних або
метонiмiчних переносiв найменування. Так1 переноси ввдбуваються не в процес термшолопзацп, а рашше, коли виникае первинне поняття про денотат. Метафоричшсть лексем, на основi яких згодом утворюються термши, свiдчить про принаймнi два етапи створення нового поняття - первинний, коли в око впадае зовшшня подiбнiсть денотата (предмета чи явища) якомусь iншому денотатовi, i вто-ринний, коли образне сприйняття змiнюеться по-няттевим осмисленням. Отже, термши-метафори пiдтверджують наявнiсть обов'язкового етапу ш-знавального руху - етапу зютавлення нового зi старим. Термшолопя одержуе для сво1х потреб загаль-новживане слово, утворене на основi образного сприйняття дiйсностi. Рiзниця мiж загальновжива-ним словом i термiном у цьому випадку виявля-еться в тому, що першому з них властиво калька значень, а другий утворюеться на основi одного, як правило, переносного, значення.
Проаналiзуемо iменник шов. Словник украш-сько! мови подае таш значення: «Мiсце з'еднання зшитих кусюв тканини, шюри i т. iн.; спо^б виши-вання, характер стiбкiв. 2. Мiсце с^плення час-тин чого-небудь. 3. Мiсце з'еднання тканини, розы-ченог пiд час хiрургiчноi операцп. 4. Заглиблення на плодах у мiсцi з'еднання гх половинок чи частинок» [4, Т. 11, с. 505]. Це слово використовуеться i в лш-гвютищ, проте вже з шшим значенням. Лексема морфемнi шви на позначення меж м1ж морфемами утворилася внаслщок метафоричного переносу на основi зовшшньо! подiбностi.
Номшативш метафори грунтуються, як зазна-чено вище, переважно на безумовнш аналоги. I це зрозумшо, адже умовшсть, неповнота аналоги спричиняеться до недостатньо! вмотивованостi те-рмiна, до ввдчуття приблизностi назви поняття, недостатньо! ввдповвдносп назви його сутностi. Такого не може бути, коли аналопя безумовна. Тому номшативш метафори стають рiвноправними членами термшосистем i вiдрiзняються вiд iнших тер-мiнiв лише специфiкою свого походження.
До номiнативних метафор належить велика ш-льк1сть лiнгвiстичних термiнiв, утворених на основi безумовних аналогiй, належать таш, як словотвiр-ний ланцюжок, ядро та периферiя слова.
Очевидно, за аналопею з ядром горiха утво-рено лшгвютичний термiн ядро лексичного зна-чення: основою образного переосмислення е те, що ядро лексичного значення - це концептуальне зна-чення, первинне. Той факт, що сшвввдношення мiж центральною частиною слова i внутршньою части-ною горiха щодо всього об'екта в цшому iстотно розрiзняеться.
У нашому дослiдженнi виявлено численнi за-гальновживанi слова, введенi до складу лшгвютич-но! термшологп, - термшолопзащя вiдбулася шляхом переосмислення на основi подiбностi функцiй чи зовшшшх характеристик: глухий приголосний, м'який / твердий приголосний, вiдокремленi члени речення, словотвiрне гн1здо, сильне / слабке керу-вання, вiдтiнок слова, хвиля сильт i слабю позицп фонем, щшинш приголост, морфемш шви, потен-цшш слова тощо.
За академiчним тлумачним словником Укра-!ни, бiльшiсть цих слiв мають три i бiльше значень. На наш погляд, найбiльш багатогранним виявилося слово поле, яке мае дев'ять значень. З них три види значень е прямими: «Безл1са ргвнина, ргвний великий простгр; значна площа чи дшянка землг, спецга-льно вгдведена тд що-небудь; простгр, у межах якого вгдбуваеться якась дгя або який знаходиться у межах яко'1'сь дИ. 1нш1 е переносними: Можли-вгсть, умова для чого-небудь; поприще, сфера дгя-льностг; основа, на яку нанесено узор, зображення, напис I т. т.» [4, Т.7, с. 61]. Проте лшгвютичний дискурс розширив семантичне наповнення цього слова. У фахових фшолопчних розвщках ми послу-говуемося такими термшами:
Асощативне поле: 1. «асоцгативна група (поле) - це сукуптсть слгв, пов'язаниху свгдомостг людини з яким-небудь словом. Асоцгативнг групи не входять в 1ерарх1чну оргатзацт (тематична група - лексико-семантичне поле - лексико-семантична група - синонгмгчний ряд), а пронизують у ргзних напрямах усю лексичну систему мови» 2.«Сукуп-тсть лексичних одиниць, отриманих у результатI психо-лтгв1стичного експерименту як реакцИ на певне слово-стимул» [2, с. 127].
Лексико-семантичне поле (ЛСП): 1. вгдносно автономна «сукуптсть лексичних одиниць, як об'еднанI спшьнгстю змгсту (1нод1 й спшьнгстю формальних показнитв) I в1дображають понят-теву, предметну або функцгональну подгбтсть по-значуваних явищ. Це слова, пов'язат одним I тим самим фрагментом дшсностг. Так, скажгмо, в лек-сико-семантичтй системг будь-яко'1 мови можна видшити поле руху (перемщення), поле часу (тем-поральне), поле погоди (метеорологгчне), поле розу-мово'1 дгяльностг (мисленневе), поле почуттгв тощо» [1, с. 121].
Ва щ слова ми використовуемо в дешлькох значениях. Звичайно, у лшгвютичних текстах мово-знавщ намагаються вщйти ввд метафоризацп. Проте, дуже часто саме метафора допоможе зрозу-мгга сенс вищесказаного.
Метафора й метонiмiя завжди перебували в полi зору мовознавщв. На сучасному етат розвитку лшгвютично! думки дослщження зосереджуються навколо кшькох стрижневих питань, пов'язаних з тзнавальною сутшстю, функщями та стилютич-ними можливостями метафори й метошми. Посту-пальний рух людського шзнання все бшьшою мь рою стимулюе штерес дослщнишв до метафори й метошми як способiв наукового осягнення дшсно-ста та як чиннишв творення нових термiнiв.
У зв'язку з активною розбудовою сучасно! ук-ра!нсько! термшологп виникае нагальна потреба спещального дослвдження мовних явищ, пов'язаних з розвитком означено! термшосистеми. Особливо важливим е аиалiзувания нових термшв або нових значень наявних термшв, що виникли в результата семантичного переосмислення iснуючих номшацш.
Метафора й метонiмiя властивi для рiзних ета-пiв розвитку укра!нсько! термiнологi!. На початко-вому етат формування цiе! термiнологi! особливо
важливим e переосмислення загальновживано! лексики, у результата чого ввдбуваеться первинна нау-кова iдеалiзацiя об'ектав, процесiв, характеристик картини свiту, засввдчено! в побутовiй свiдомостi. Утворенi таким чином термши у сво!й бшьшоста позначають поняття, як1 давно стали конститутив-ними елементами науково! картини свггу. Це дозво-ляе стверджувати, що дослiджувана сфера спеща-льно! лексики почала формуватися саме на грунта основного словникового фонду мови. Загальномо-вна лексика e базою розвитку укра!нсько! термшо-логи, витоком !! формування.
У науковому дискурс метонiмiя практично не вивчена. Можливо, це пов'язане з тим, що потен-цiал використання метонiмiчних моделей в науковому дискура обмежуеться граничною кшьшстю зв'язк1в мiж двома лшгвютичними явищами. Най-бiльш поширеним е перенесения з галузi знання, науки на предмет науки i навпаки (словотвiр, фразео-лопя та iншi), наприклад: граматика «побудова мови» i «вивчаючий його роздш мовознавства» [4, Т. 2, с. 155]. Варто зауважити, що одшею з основ-них ознак термшв е тяжшня до однозначностi. Проте, коли мова йде про загальш лiнгвiстичнi тер-мiни, то можна говорити про багатозначшсть та тя-жшня до метонiмi! певних термшв.
Розглянемо назви основних роздiлiв мовознав-ства. Фразеолопя: «1. Сукуптсть 3eopomie i висло-eie (словосполучень, речень), фразеологiзмiв, влас-тивих miü чи тшш мовi. 2. Роздш мовознавства, що вивчае устален звороти мови, фразеологгзми» [4, Т. 10, с. 638]. Синтаксис: «1. Роздш граматики, який вивчае способи поеднання й розмiщення ^iв у мовi. 2. Синтаксис лойчний - роздш математич-но'1 i формально'1 логти, що вивчае правила будови виразiв у логiчних мовах i правила оперування цими виразами безвiдносно до ix семантичного значення; використовують синтаксис логiчний з метою по-будови спещальних мов для машинного перекладу» [4, Т. 9, с. 186]. Морфолопя: «1. Наука про будову та форму органiзмiв, речовин i т. т. 2. Роздш граматики, що вивчае форму та будову слова, а та-кож система форм змiнювання (miв певно'1' мови» [4, Т. 4, с. 807]. Фонетика: «1. Звукова будова мови як едтсть ii фiзiологiчного, акустичного та зна-ченневого аспектiв. 2. Галузь мовознавства, що вивчае звукову будову мови - способи утворення зву-юв та ix акустичш властивостi» [4, Т. 10, с. 614]. Уважно вивчивши визначення, зауважимо, що перше значення роздшв науки пов'язане з певною га-луззю знань, проте друге значення мае метафорич-ний вщпнок i позначае сукуптсть певних одиниць мови. Можна говорити про явище метошми, осш-льки спостертаемо перенесення ввд цшого до час-тини.
У сучаснш лшгвютищ е приклади того, що ме-тонiмiя розумieться ширше, шж просто вияв лекси-чно! багатозначноста. Феномени явно метонiмiчно!' природи виявляються на рiзних мовних рiвнях: ввд морфем, з одного боку, до дискурсу - з шшого боку. У фахових лшгвютичних текстах таш види тротв фжсуються дуже рвдко, адже в науковому arrai ав-
тор вживае цей вид тропу для того, щоб надати те-кстовi певно! сатиричностi: зелений науковець, бо-ятися рота розкрити.
Ознакою, на основi яко! вiдбуваеться перетво-рення початкових значень, може бути схожють функцй, зовнiшия схожють, функцiональна й зовш-шня схожють та iншi. Найпоширенiшою е метафора, що грунтуеться на схожосп функцй, оскiльки принцип функцй, дп е основною категорiею тех-шки. Часто вживаною е також метафора за зовшш-ньою схожiстю порiвнюваних об'ектiв, функцш-ною й зовшшньою схожiстю. Iнодi зустрiчаемо просту аналогш: «слово для нього - робоче знаря-ддя, а мовна вправнкть - умова високо'1 квалiфiка-цИ в науцЬ> [3, с. 11].
Похвдне значення може вiдрiзнятися вщ поча-ткового не лише семним складом, а й мюцем семи-мотиватора в структурi значення. Наведемо такi приклади, якi вiдомi широкому загалу. Це може стосуватися не тшьки iменникiв, а й прикметнишв. Наприклад, прикметник крилатий мае основне значення «Який мае крила». Шляхом переосмис-лення значення утворилося нове, термшолопчне, значення: «Крилатi слова; Крилатий euaie (ви-раз); Крилата фраза - влучна словосполука, влуч-ний ви^в лтературного походження, що стисло й образно передають думку й стали загальновжи-ваними» [4, Т. 4, с. 345].
П.О. Селтей також зазначае, що виявом обра-зносл е практика метафоричного термшотворення: «агресивнкть води, бетонний одяг, валютний коктейль, вiрyсний маркетинг, демон Максвелла, див-ний барюн, довiрча ймовiрнiсть, зачароване гiпe-рядро, miтинне смття, молодший канал, нудота тексту, отруйна тгулка, податкова лазiвка, слта
_25
кишка, фiзiологiчна стеля, хмарнi технологи» [3, 2016, с. 24-25].
Отже, термшолопзащя загальновживано! лексики, здшснювана шляхом переосмислення, - до-сить продуктивний споаб поповнення термшосис-тем. Номшативш метафори шдтверджують наяв-шсть обов'язкового етапу тзнавального руху -етапу зютавлення нового зi старим. Термшолопя одержуе для сво1х потреб загальновживане слово, утворене на основi образного сприйняття дiйсностi. Метафора й метонiмiя як чинники творення й роз-витку укра1нсько! технiчноl термiнологil спричиня-ють появу, по-перше, нових лшгвютичних термiнiв, по-друге, нових значень вже юнуючих термiнiв. Виявленi факти дають пiдстави твердити, що меж1 м1ж рiзними шарами лексики рухливi, завдяки чому термiнологiя поповнюеться новими одиницями в1д-пов1дно до розвитку И галузей i потреби в наймену-ваннi нових фахових понять.
Список лггератури
1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство: Пi-дручник для студенпв фiлологiчних спецiально-стей вищих закладiв освiти. Ки!в: Видавничий центр «Академiя», 1999. 288 с.
2. Кочерган М.П. Основи зютавного мовоз-навства. Кш'в: Видавничий центр «Академiя», 2006. 424 с.
3. Селгей П.О. Украхнський науковий текст. Украшський науковий текст: проблеми комунiка-тивно! повноцiнностi та стильово! досконалостi. Ки!в, 2016. Автореферат. 36 с.
4. http://sum.in.ua - Словник украшсько! мови. Академiчний словник украшсько! мови в 11 томах (1970-1980).
