CC BY
15
УДК 616.36:546.81:616-098-071.2-08:615.32
Ю.В. Федоренко МЕТАБОЛ1ЧНИЙ I ФУНКЦЮНАЛЬНИЙ
СТАН ПЕЧ1НКИ У ПРОЦЕС1 КОРЕКЦIÏ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ СВИНЦЮ
Львiвський нацюнальний медичний утверситет м. Данила Галицького кафедра нормально'1 ф1зюлогИ'
(зав. - член-кор. АМН Украши, д. мед. н, проф. М.Р. Гжегоцький)
Ключовi слова: свинець, корекщя, пектин, кальцт, mpioeim, тканина печтки, меmаболiчнi процесси, активтсть ферменmiв, лiпопероксидацiя, антиоксидантний захист Key words: lead, correction, pectin, calcium, triovit, liver tissue, metabolic processes, lipoperoxidation, antioxidant defense
Резюме. Пероральное поступление свинца повышает активность трансаминаз, щелочной фосфатазы, изменяет концентрацию мочевины в сыворотке крови, нарушает равновесие между процессами липо-пероксидации и антиоксидантной функцией печени. Объективным критерием интенсивности и динамики метаболических процессов ткани печени следует считать интегральные коэффициенты антиокси-дантной защиты, которые одновременно учитывают состояние, про-ксидантно-антиоксидантный баланс и являются критериями коррекции антиоксидантной системы ткани печени. Пектин является недостаточным биопротектором при длительном действии свинца, пектин и кальций значительно повышают функциональное состояние печени при доминирующей роли кальция. Комплекс пектина, кальция и триовита способствует активации стресс-лимитирующей антиоксидантной активности, нормализации метаболических процессов и функционального состояния печени.
Summary. Per oral lead incoming increases transaminases and alkaline phosphatase activity, Ganges concentration of urea in blood serum, disturbs balance between processes of lipoperoxidation and antioxidant function of the liver. Integral coefficients of antioxidant protection should be considered as objective criterion of intensity and dynamics of metabolic processes in liver tissue, which simultaneously take into account state, prooxidant-antioxidative balance, and are the criteria of antioxidant system correction of liver tissue. Pectin is insufficient bioprotector in case of a prolonged action of lead, while pectin and calcium significantly increase functional state of the liver in dominating role of calcium. Complex of pectin, calcium and triovit stimulates activation of stress-limitizing antioxidant activity, standardizes metabolic processes and functional state of the liver.
До актуальних проблем сучасно1 фiзiологiï, зокрема, екологiчноï фiзiологiï, належить вив-чення функцюнальних й адаптивних можли-востей оргашзму за умов впливу стрес-чинниюв хiмiчноï природи навколишнього середовища та медико-бюлопчна корекщя шдвищення функщ-ональних резервiв оргашзму за допомогою фiзi-олопчно прийнятних ефективних нешюдливих засобiв [3]. На сьогодш одним i3 найбшьш роз-повсюджених забруднювачiв довкшля в ушх крашах св^у, у тому чи^ й в Укрш'ш, е свинець, який характеризуеться високими кумулятивними властивостями та пол^ропшстю ди й особливо загрожуе здоров'ю та психiчному розвитку дггей [6,15,18,20]. Вщомо, що свинець блокуе SH гру-пи бшюв, порушуе бюсинтез порфiрину та гему, пригнiчуе синтез ДНК, впливае на нервову про-вщшсть, зокрема, внаслiдок порушення транспорту трансмембранного кальщю i пригшчення
синтезу мiелiну, сприяе загибелi клiтин. Серед патогенетичних та гепатотоксичних ефектiв впливу свинцю на оргашзм важливим е порушення балансу мiж утворенням вiльних ради-калiв та станом антиоксидантноï системи [7, 13, 15, 16, 19]. Для запоб^ання всмоктуванню i для прискорення виведення з органiзму свинцю застосовуються комплексоутворюючi сполуки, зокрема, пектини, антагошсти свинцю, напри-клад, кальцiй, для шдвищення резистентносп ор-ганiзму - антиоксиданти [1,9,16,17]. З огляду на основну роль печшки в метаболiчних i дето-ксикацiйних процесах в органiзмi метою нашо1' роботи було вивчення метаболiчного та функщ-онального стану печiнки за умов тривалого впливу свинцю на фош послiдовного застосування пектину, кальцiю i трюв^у як бiологiчних засо-бiв корекцiï.
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослiдження проводили на бших щурах лши Wistar масою тiла 170 - 200 г. У I сери дослщ-жували функцюнальний стан печiнки при ди Pb(NO3)2 (далi - свинець), у II сери - при ди свинцю на фонi додавання до рацюну пектину, у III - на фонi додавання пектину i кальцiю, у IV -на фош комплексу пектину, кальщю i трiовiту. Лабораторнi тварини утримувалися за стандар-тних умов вiварiю з вiльним доступом до питно! води та щоденного внутрiшньошлункового вве-дення натще через зонд водних розчишв Pb(NO3)2 у дозi 36 мг/кг маси тша (1/100 вщ середньосмертельно! дози). Як бiологiчнi про-тектори обрано пектин з огляду на його вщому захисну роль при ди свинцю, кальцiй як анта-гонiст свинцю, трiовiт як антиоксидант. Яблуч-ний пектин додавали до !ж тварин з розрахунку 1 г/кг маси тiла, кальцш - 225 мг/кг маси тша (офщинальний глюконат кальцiю), трiовiт - 1
капсула на кг маси тша (виробництво KRKA, Slovenia, мютить вгг. С - 100 мг, вгг. Е - 40 мг, Р-каротин - 10 мг, селен - 50 мкг). У тканиш пе-чiнки тварин на 15 i 30 доби досладв (I i II сери) i на 30 добу (III i IV сери) визначали рiвень дie-нових кон'югатiв (ДК) [2], тюбарбггурово! кис-лоти активнi продукти (ТБК-АП) [14], актившсть супероксиддисмутази (СОД) [11] i каталази (КТК) [10], i^^^ загально! антиоксидантно! ак-тивноcтi IA0A [8], у cиpоватцi кpовi - активнють трансамшаз АлАТ, АсАТ, лужно! фосфатази, концeнтpацiю сечовини, використовуючи набори Бю-Ла-Тест "Лахема".
Iнтeгpальну оцiнку антиоксидантного стану оргашзму проводили за значеннями коефщотпв, отриманих за cпiввiдношeннями показниюв ак-тивноcтi антиоксидантного захисту та штенсив-ноcтi пpоцeciв лшопероксидаци: К i К2, К3 i К3ст (К3ст - коeфiцieнт стандартизований за Ia0a), ос-таннiй запропонований нами [4, 12]:
К
СОД МДА
Кз = ( СОД
К2
КТЛ d
Кзст = ( СОД± х КТЛ^
V СОДк КТЛ k
СОД х КТЛ
МДА
СОД k КТЛ k
) : (
ДК, МДА,
ДКк МДАк
).
1 ÄÜÄ(d± ) _ ( ДКd МДА, ,
I
AOA( к )
ДКК МДА,
к
де - СОД - активтсть супероксиддисмутази, КТЛ - активтсть каталази, ДК - вмкт дieнових кон'юга™, МДА - bmîct малонового дiальдегiду (resp. ТБК - активних продукта), 1АОд - значення iндексу загально!' антиоксидантно!' активности iндекс d - показник дослщжувано'' групи, iндекс k - контрольно! групи. Значення К1 i К2 порiвнювали вiдповiдно в штактних i дослiдних тварин. Контрольна величина К3 i К3ст дорiвнюe близько 1, що одночасно характеризуе стан i рiвновагу в системi перекисного окиснення лiпiдiв (ПОЛ) i антиоксидантного захисту (АОЗ). Саме сшввщношення (а не окремо взят показники) активности процесiв вiльнорадикального окиснення лшдав та нейтралiзацiï 'хнього пошкоджувального ефекту визначае iнтенсивнiсть метаболiчних процесiв. Концентращю свинцю визначали атомно-абсорбцiйним методом на спектрофотометрi С 115М1 у печшщ на 15 i 30 доби дослвдв. Статистичне опрацювання здiйснювали методом найменших квадратiв iз визначенням ступеня вiрогiдностi за t-критерiем Стюдента за допомогою програми Microsoft Excel 9.0.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ГХ ОБГОВОРЕННЯ
Актившсть фермеипв АлАТ i АсАТ у сиро-ватцi кровi вважаеться досить чутливим показ-ником при ураженнях печiнки. Дiя свинцю спричинила вiрогiдне пiдвищення !хньо! ак-тивностi у сироватщ кровi вже на 3 добу дослщу з деяким зниженням на 15 добу та макси-мальними ефектами наприкшщ дослiду (табл. 1). Змiна активносп АлАТ носила хвилеподiбний характер, вона тдвищилася на 3 добу дослщу в 1,9 раза, на 15 добу - в 1,6 раза, на 30 добу - у 2,5 раза порiвняно з контролем. Актившсть АсАТ зазнавала менших змш порiвняно з АлАТ протягом усього дослщу. Стушнь активносп ферментiв можна оцiнити як помiрковану гшер-ферментащю внаслiдок ураження клiтин печiнки i видiлення ферменту в кров'яне русло. Помiр-
кована гiперферментацiя АсАТ може свщчити про можливе руйнування мпохондрш клiтин печiнки. Проте менш виражеш змiни з боку АсАТ порiвняно з АлАТ дозволяють висловити припущення про вiдсутнiсть значних (або вщсутшсть взагалi) некротичних змiн у клпинах печiнки, оскiльки лише зi значним некрозом тканини виникае бшьше зростання активносп АсАТ, нiж активностi АлАТ, за рахунок вившь-нення мiжмiтохондрiального iзоензиму АсАТ. Активнiсть лужно! фосфатази також виявилася пiдвищеною на 15 добу дослщу в 1,7 раза i дещо знизилася на 30 добу. Збшьшення 11 активностi в кровi при ди свинцю може бути пов'язано з ураженням печшки внаслiдок порушення про-цесiв утворення i видiлення жовчi. Динамiка концентраци сечовини в сироватцi кровi харак-теризувалася фазовим перебiгом: на 15 добу
х
х
08/ Том XIII/ 2
105
свинець призвiв до зниження рiвня сечовини на 35,7% порiвняно з контролем, а на 30 добу дослщу, навпаки, кiлькiсть сечовини в кровi була вищою, шж у контролi, на 60 %. Вщомо, що синтез сечовини проходить у печшщ з амiаку, який утворюсться при дезамiнуваннi амшо-кислот, розпащ нукле!нових i пiримiдинових
нуклеотцщв. Очевидно, зниження сечовини в сироватщ кровi на 15 добу дослщу може бути спричинено зниженням !хнього синтезу вна-слiдок ураження печшки. Збiльшення кон-центрацп сечовини в кровi на 30 добу дослiду може бути показником порушення функцп нирок.
Таблиця 1
Змши параметр1в функцюнального стану печшки бших щур1в (М ± т) на 30 добу дослав за умов щоденного впливу свинцю без додавання бюпротектор1в та на фонi комплексу пектину, кальцiю i трiовiту (I i IV серн дослдав)
Показники I серш (без 51опротектор1в) IV сер1я (пектин + кальц1й + трюв1т)
контроль Pb(NOз)2 контроль Pb(NOз)2
АлАТ, ммоль/л ■ год
АсАТ, ммоль/л ■ год
ЛФ, ммоль/л ■ год
Сечовина, ммоль/л
Вм1ст у тканин1 печ1нки:
ТБК-актнвш продукти,
мкмоль/мл
1аоа, в1дн. од.
ДК, од Е/мл
СОД, од.акт./мл-хв
Каталаза,
мкмоль Н2Ог/мл ■ год
1,56 ± 0,09 2,62 ± 0,16 4,38 ± 0,12 4,76 ± 0,18
1194,2±47,2 2,1±0,03 12,33±0,76 691,1±30,2
87,1±2,9
3,89 ± 0,24а 4,19 ± 0,25а 5,80 ± 0,25а 7,62 ± 0,27а
2287,3±58,7а 2,24±0,10 24,0±1,06а 565,8±32,1а
76,9±5,1
1,55 ± 0,08 2,69 ± 0,13 3,94 ± 0,15 5,17 ± 0,23
1195,0±22,9 2,40±0,12 13,10±0,35 773,1±29,0
103,1±6,0
1,47 ± 0,13 2,93 ± 0,10 4,22 ± 0,13 6,21 ± 0,27а
1145,1±71,0 2,13±0,09 15,80±0,71а 759,0±61,7
134,5±6,1ар
Прим1тка: а- в1ропдно вщносно контролю
Ранiше [5] нами було з'ясовано, що дiя свинцю призвела до посиленого, порiвняно з контролем, утворення у тканиш печшки ДК (на 27,3 %) i ТБК-АП (на 24,5 %) та зниження активносп каталази (на 66,4%) вже на 15 добу дослщу. Динамша змш параметрiв перекисного окис-нення лшщв i антиоксидантного захисту хара-ктеризуе наростання окисного стресу до 30 доби дослщу, коли рiвень ДК зрю на 94,6 %, ТБК-АП - на 91,5%, при зниженш активносп СОД i каталази. Таю змши свщчать про порушення окисного гомеостазу та механiзмiв адаптаци стрес^м^уючо! тканини печiнки (табл. 1). Це пщтверджуетъся розрахованими значеннями iнтегральних коефщенпв К антиоксидантного захисту, якi знаходилися на рiвнях, значно ниж-чих, шж контрольнi величини, причому значний дисбаланс у системi ПОЛ-АОЗ бшьшою мiрою вiдмiчався на 30 добу дослав (табл. 2). Пщ-вищення показниюв ПОЛ може бути пов'язано iз посиленням метаболiчних процесiв у кл^инах, проте виявлена у наших дослщах неспромож-нiсть антиоксидантно! системи за умов впливу свинцю утримувати метаболiзм стрес-реакци i призводить до порушення стрес^вноваги мiж про- та антиоксидантною системою. Функщ-ональний стан печшки попршувався зi збiль-
шенням термiну ди свинцю, що сшввщноситься з його накопиченням у тканиш печшки. Концен-трацiя свинцю на 30 добу дослщу у тканиш печшки зросла до 35,0 ± 6,24 мкмоль/кг (контроль 4,25 ± 0,77 мкмоль/кг).
Таблиця 2
Динамика значень штегральних коеф^ен^в, що характеризують стан системи ПОЛ-АОЗ тканини печшки за умов ди свинцю на 30 добу дослдав при послщовному додаванш бiопротекторiв
К1к К1д К2к К2д К3 К1ст
Свинець 0,58 0,25 50,5 19,0 0,21 0,21
Свинець + пектин 0,59 0,26 56,2 21,5 0,20 0,20
Свинець + пектин + кальцт 0,60 0,43 64,3 46,4 0,60 0,60
Свинець + пектини + кальц1й + трюв1т 0,65 0,66 67,0 80,8 1,1 0,98
Додавання пектину до ращону протягом 3 дiб знизило активнiсть ферментiв АлАТ i АсАТ по-
рiвняно з I серiею дослiдiв. На 15 добу актившсть АсАТ досягла контролю, актившсть АлАТ була нижчою в 1,4 раза шж на 3 добу дослщу, проте до 30 доби дослщу 'хня актившсть знову зросла до рiвня, отриманого в I сери дослав. Характер динамши активносп лужно'' фосфатази у сироватщ кровi якiсно збiгався з отриманими у I сери дослщу, але, поряд iз цим, пектин сприяв кшьюснш змiнi активностi лужно'' фосфатази: на 15 добу дослщу актившсть лужно'' фосфатази пщвищилася за умов ди свинцю на 40,4 % по-рiвняно з контролем, на 30 добу актившсть ферменту досягла контрольних величин. Стосовно концентраци сечовини можна вщм^ити також полшшення результат при тш же рiзноспря-мованостi на 15 i 30 доби. На 15 добу дослщу концентращя сечовини була пщвищена лише на 26,3 %, на 30 добу - знижена на 38,2 %. Додавання пектину до рацюну дещо покращило переби- метаболiчних процешв у ^CT^i ПОЛ-АОЗ при ди свинцю у першi 15 дiб дослiду. Концентрацiя продукпв лiпопероксидацiï' та ак-тивнiсть ферменпв антиоксидантного захисту наприкiнцi дослiду знаходилися на рiвнi I серiï' дослщу. Отже, протекторна роль пектину за даними показниками виявилася малоефективною при тривалому надходженн свинцю.
Значно сприяло пiдвищенню функцюналь-ного стану печшки одночасне додавання до рацюну тварин пектину та кальщю за домiнуючоï' ролi кальцiю. Вщбулося зниження приросту ак-тивностi трансамшаз, нормалiзувалася актив-нiсть лужно'' фосфатази, але концентращя сечовини залишилася пщвищеною на 45 %. Останне може бути пов'язано з можливими змшами в нирках саме за рахунок свинцю, що потребуе додаткових дослщжень та застосування iнших бiопротекторiв. На фонi вживання пектину i кальщю дiя свинцю викликала у тканиш печшки незначне пщвищення показниюв ПОЛ, зокрема ТБК-АП на 12,4 % i ДК на 23,6 % щодо контролю. Актившсть СОД залишилася пригш-ченою на 18,8 % щодо контролю. Ытегральш коефщенти К зросли порiвняно з I серiею дослщу, але ще не досягли контрольних величин. Зазначен гомеостатичн реакци пояснюються не лише фiзiологiчною дiею кальцiю на органiзм, але й тим, що пектин i кальцш запобтають всмоктуванню свинцю, депонуванню його в ор-ганiзмi i сприяють його виведенню. Можна вва-жати, що кальцш i пектин покращують функщ-ональний стан печшки. Але мехашзми адап-тацiйного захисту стрес^м^уючо'' антиоксидантно'' системи печшки були ще недостатньо
активними, про що свщчать значення штеграль-них коефщенпв (табл. 2).
Отриманi дан дозволяють стверджувати, що параметри системи ПОЛ-АОЗ хоча i не е спе-цифiчним показником функцюнального стану печiнки, проте належать до раншх i чутливих показниюв для виявлення гепатотоксичностi хiмiчноï' етюлогп, зокрема, токсично'' дiï' свинцю. Це збшаеться з сучасним уявленням про уш-версальнiсть окисного стресу як неспецифiчноï' патологiчноï' ланки виникнення раншх захво-рювань, зумовлених дiею хiмiчних речовин.
Трiовiт, як антиоксидант, у комплекс з пектином i кальщем нормалiзував активнiсть трансамiназ та знизив рiвень сечовини у сироватщ кровi. Вмiст ТБК-активних продуктiв та актившсть СОД знаходилися у тканиш печшки на рiвнi контролю. Концентращя ДК була пщвищеною на 20,6 %, але вже на фош пщви-щено'' активносп каталази, що можна розглядати як захисну реакщю. Ытегральш коефщенти антиоксидантного стану тканини печшки набли-зилися до контрольного рiвня. Комплекс бюпро-текторiв сприяв зниженню рiвня свинцю у тканиш печшки до 8,30 ± 0,92 мкмоль/кг.
ВИСНОВКИ
1. Пероральне надходження Pb(NO3)2 в ор-гашзм бiлих щурiв у дозi 36 мг/кг протягом 30 днiв призводить до порушення функцiонального стану печшки, що проявляеться пщвищенням активностi ферменпв у сироватщ кровi - АлАТ, АсАТ, лужно'' фосфатази, рiзноспрямованих змш концентрацiï' сечовини у кровi, порушення балансу мiж процесами окиснення лшдав та антиоксидантною функцiею печiнки.
2. Раншм i чутливим показником гепатоток-сично'' дiï' свинцю слiд вважати показники сис-теми ПОЛ-АОЗ.
3. Об'ективним критерiем штенсивносп та динамiки метаболiчних процешв у тканинi пе-чiнки за умов ди свинцю i корекци його негативного впливу слщ вважати iнтегральнi коефi-цiенти антиоксидантного захисту, яю одночасно ураховують стан i баланс мiж процесами лшопероксидаци та антиоксидантною актившстю тканини печшки.
4. Захисна роль пектину при довготривалш ди свинцю е недостатньою. Значно сприяе пщви-щенню функцiонального стану печiнки пектин та кальцш за домшуючо'' ролi кальцiю.
5. Комплекс пектину, кальщю i трюв^у сприяе нормалiзацiï' метаболiчних процесiв у тка-нинi печшки, активуе и стрес-лiмiтуючу анти-оксидантну активнiсть, налагоджуе функцiональ-ний стан печшки.
08/ Том XIII/ 2
107
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бшецька Е.М., Главацька В.I., Антонова О.В. Вплив пектинопрофшактики на донозолопчш показ-ники та психоф1з1олог1чний стан дошшльнят про-мислового мюта // Медичш перспективи. - 2005. -Т.Х, №1. - С. 102-107.
2. Гаврилов В. Б., Мишкорудная М. И. Спектро-фотометрическое определение содержания гиперперекисей липидов в плазме // Лаб. дело. - 1983. - № 3. -С. 33-35.
3. Гжегоцький М.Р. Концептуальна модель про-фшактично! медицини з позицш ф1зюлоги людини (огляд лггератури та власних дослщжень) // Журн. АМН Украни. - 2003. - Т.9, №2. - С. 312-324.
4. Гжегоцький М.Р., Федоренко Ю.В. Стан адап-тацшних реакцш у процеа корекци негативного впливу стрес-фактор1в х1м1чно! природи // Ф1з1ол. журн. - 2006. - Т. 52, №5. - С. 47-54.
5. Гжегоцький М. Р., Федоренко Ю. В., Тер-лецька О1. Корекщя порушень стану антиоксидан-тного захисту при ди свинцю в експериментальних умовах // Експерим. та клш1ч. ф1з1олог1я 1 б1ох1м1я. -2003. - №3. - С. 21-25.
6. Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Свинец. 3.- Женева: ВОЗ, 1980.- 183с.
7. Гончарук £.Г., Коршун М.Н. Вшьноради-кальне окислення як ушверсальний неспециф1чний мехашзм пошкоджуючо! ди шк1дливих чиннишв довшлля: (огляд лгг. та власних дослщжень) // Журн. АМН Укра!ни. - 2004. - Т. 10, №1. - С. 131-150.
8. Индекс антиокислительной активности биологического материала / В. Б. Мартынюк, С. М. Ковальчук, М. Ф. Тимочко, Е. Н. Панасюк // Лаб. дело. - 1999. - №3. - С. 19-22.
9. Кацнельсон Б. А., Дегтярева Т. Д., Привалова Л. И. Принципы биологической профилактики профессиональной и экологически обусловленной патологи от воздействия неорганических веществ. -Екатеринбург: 1999. - 107 с.
10. Королюк М. А. Метод определения активности каталазы // Лаб. дело. - 1988. - № 1. - С. 16-19.
11. Костюк В. А., Потапович А. И., Ковалева Ж.В. Простой и чувствительный метод определения активности супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина // Вопр. мед. химии. - 1990. -№2. - С. 88-91.
12. Метод штегрально! оцшки антиоксидантного захисту при ди ксенобютишв: Шформ. лист / Гжегоцький М. Р., Федоренко Ю. В., Терлецька О. I., Ковальчук С. М. - К., 2004. - 4с.
13. Скальный А. В., Кудрин А. В. Радиация, микроэлементы, антиоксиданты и иммунитет (микроэлементы и антиоксиданты в восстановлении здоровья ликвидаторов аварии на ЧАЭС). - М: Лир Макет, 2000. - 421 с.
14. Тимирбулатов Р. А., Селезнев Е. И. Метод повышения интенсивности сврбоднорадикального окисления липидсодержащих компонентов крови и его диагностическое значение // Лаб. дело. - 1981. -№ 4. - С. 209-211.
15. Трахтенберг И. М., Колесников В. С., Луко-венко В. А. Тяжелые металлы во внешней бреде: Современные гигиеническе и токсикологические аспекты. - Минск: Навука i техшка, 1994. - 285с.
16. Тяжелые металлы внешней среды и их влияние на репродуктивную функцию женщин / Сердюк А.М., Белицкая Э.Н., Паранько Н.М., Шматов Г.Г. - Днепропетровск: АРТ - ПРЕСС, 2004. - 148 с.
17. Dhawan M., Kachru D. N., Tandon S. K. Influence of thiamin and ascorbic acid supplementation on the antidotal efficacy of thiol chelators in experimental lead intoxication // Arch.Toxicol. - 1988. - Vol. 62, N 4. - P. 301-304.
18. Environmental Health Criteria. 165. Inorganic Lead. - Geneva: WHO, 1995. - 251 p
19. Pounds J. G., Long G. J., Rosen J. F. Cellular and molecular toxicity of lead in bone // Environ. Health Perspect. - 1991. - Vol. 91. - P. 17-32.
20. Zylke W. Increased lead poisoning Diagnoses May Precede possible Eradication of Problem by Jody // JAMA. - 1991. - N 266. - P. 316-317.
♦
