CC BY
27
УДК 616.36-008.5-092.9-085:577.1
В.1. Десятерик,
КОРЕЛЯЦ1Я ОКРЕМИХ Б1ОХ1М1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В ФУНКЦЮНАЛЬНОГО
Д.В. Мамчур, О. В. Котов, С.М. Дронов, В.1. Жилюк
СТАНУ ПЕЧ1НКИ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО1 МЕХАН1ЧНО1 ЖОВТЯНИЦ1 ТА КУРСОВОГО ВВЕДЕННЯ L-ЛIЗИНУ ЕСЦИНАТУ ТА ГЛУТАРГ1НУ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ УкраИни» вул. Дзержинсъкого, 9, Днтро, 49044, Украша SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Dzerzhinsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: mamchur.doc@mail.ru
Ключовi слова: експерименталъна механiчна жовтяниця, супероксиддисмутаза, малоновий дiалъдегiд, окисна модифiкацiя бшка, бiлiрубiн, печiнковi трансамтази, кореляцшний зв 'язок
Key words: experimental obstructive jaundice, superoxide dismutase, malonic dialdehyde, oxidative modification of proteins, bilirubin, hepatic transaminases, correlation
Реферат. Корреляция отдельных биохимических показателей фукционального состояния печени в условиях экспериментальной механической желтухи и курсового введения L-лизина эсцината и глутаргина. Десятерик В.И., Мамчур Д.В., Котов А.В., Дронов С.Н., Жилюк В.И. Целью настоящего исследования служило определение корреляционных связей между показателями состояния оксидантно-антиоксидантного напряжения в крови экспериментальных животных, а также содержанием билирубина и активностью ферментов в условиях экспериментальной механической желтухи. Исследования проведены на 84 половозрелых крысах-самцах линии Вистар, массой 180-230 г. Животные были распределены на 4 группы: интактные (n=12), контроль (n=24), L-лизина эсцинат (0,5 мг/кг, n=24) и Глутаргин (40мг/кг, n=24). Выделение и перевязка общего желчного протока проводились ниже конфлюэнса в условиях общей анестезии. Исследуемые препараты вводились 1 раз в сутки, внутрибрюшинно. Оценку эффективности проводимой терапии проводили на 4 и 10-е сутки эксперимента. Содержание малонового диальдегида (МДА), альдегид- (АФГ) и кетонфенил-гидразонов (КФГ), билирубина, а также активность супероксиддисмутазы (СОД), каталазы, аспартат-(АлАТ) и аланинаминотрансферазы (АсАТ) в крови определяли с использованием общепринятых методик. Проведенными исследованиями определены коррелятивные связи между традиционными показателями (билирубин, АсАТ, АлАТ) и показателями, характеризующими состояние оксидантно-антиоксидантного напряжения (МДА, АФГ, КФГ, СОД, каталаза). Установлена высокая степень корреляции между ними. Результаты позволяют опосредованно оценивать интенсивность процессов окислительного метаболизма в печени, что может быть использовано в клинике для оценки степени тяжести больных с прогрессирующей механической желтухой.
Abstract. The correlation between individual biochemical parameters of functional state of the liver in experimental obstructive jaundice and course administration of L-lysine escinate and glutargine. Desjateryk V.I., Mamchur D.V., Kotov O.V., Dronov S.M., Zhyliuk V.I. The aim of this study was to determine the correlations between markers of oxidant-antioxidant stress in the blood of experimental animals, as well as the content of bilirubin and activity of enzymes in experimental obstructive jaundice. Studies were conducted on 84 adult male Wistar rats (180-230 g). Animals were divided into 4 groups: intact (n = 12), control (n = 24), L-lysine escinate (0,5 mg/kg, n = 24) and glutargin (40 mg/kg, n = 24). The isolation and ligation of the common bile duct below confluence was carried out under general anesthesia. The test preparations were administered 1 time per day, intraperitoneally. Evaluation of the treatment efficacy was carried out on 4th and 10th day of the study. The content of malonic dialdehyde (MDA), aldehyde- (APH) and ketone-phenylhydrazones (CPH), bilirubin and the activity of superoxide dismutase (SOD), catalase, aspartate aminotransferase (ALT) and alanine aminotransferase (AST) in the blood were determined using conventional techniques. The correlation links between common markers (bilirubin, AST, ALT) and indicators characterizing oxidant-antioxidant stress (MDA, APH, CPH, SOD, catalase) were determined in the study. High rate of correlation between them was established. The results allow to evaluate indirectly the intensity of oxidative metabolism processes in the liver, which can be used in clinical practice to assess the severity degree of the patients with progressive obstructive jaundice.
При мехашчнш жовтянищ причинами ви- продукти фiзiологiчного o6MiHy речовин у ви-никнення ендогенно! штоксикаци можуть бути соких концентращях (лактат, шруват, сечова
кислота, сечовина, креатинш, бшрубш, глюку-рошд тощо), «вторинш» продукти метаболiзму, накопичення яких в органiзмi е наслщком при-гнiчення функцiй природно! детоксикаци та екскреци, i бактерiохолiя внаслщок тривалого (гострого або хронiчного) порушення вiдтоку жовчi, яка характерна для ретенцшного типу ендогенно! штоксикаци [1, 3].
На фош порушеного печшкового енергообм> ну швидко приеднуються системш метаболiчнi порушення, якi в сукупносп з прогресуванням ендогенно! штоксикаци призводять до розвитку гостро! шсляоперацшно! печшково! не-достатностi, котра е визначальною для наслiдкiв хвороби [6].
Одшею з ланок патогенезу мехашчно! жовтя-ницi, що прогресуе, е порушення мшроцир-куляци, яке призводить до зниження перфузп печшково! тканини, викликае розвиток дисбалансу мiж доставкою кисню i ступенем його споживання тканинами. Такi патологiчнi змiни шщдають анаеробне окиснення, пiдвищуючи тим самим концентращю вiльних радикалiв у тканинах. Основою виникнення та розвитку оксидантного стресу е гiперпродукцiя активних форм кисню (АФК). АФК за умов антиок-сидантно! недостатностi окиснювально модиф> кують бiлки, лiпiди, ДНК мембран та iншi органели клiтин, сприяють розвитку енерго-дефiциту. Сумарний ефект окиснювально! моди-фiкацi! макромолекул, енергетичного дефщиту та порушення транспорту кисню зумовлюе комплекс змiн, якi спочатку призводять до суттевих порушень активност клiтини, а потiм i до !х загибелi [7].
Клiнiчне використання показниюв, якi ха-рактеризують стан процешв окиснювального метаболiзму в тканинах печшки, зокрема актив-нiсть супероксиддисмутази (СОД) та каталази, а також вмют малонового дiальдегiду (МДА), альдепдних та карбоксильних груп амшо-кислотних залишкiв - альдегiдфенiлгiдразонiв (АФГ) та кетонфеншпдразошв (КФГ) е досить проблематичним i пов'язане зi значними еко-номiчними витратами. Уникнути виконання таких «специфiчних», однак нестандартних i одночасно шформативно значущих дослiджень, можливо лише у випадку встановлення наявностi кореляцшних зв'язкiв мiж вказаними та «тра-дицiйними, стандартними» показниками (вмiст у кровi бiлiрубiну та активнiсть фермент1в).
Мета нашого дослiдження полягала у визна-ченнi кореляцiйних зв'язкiв мiж показниками стану оксидантно-антиоксидантно! напруги в кровi експериментальних тварин та вмютом
бiлiрубiну й активнiстю ферментiв за умов експериментально! механiчно! жовтяницi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У дослщженш було використано 84 ста-тевозрш щури-самцi лiнi! Вiстар, вагою 180230 г. Тварин утримували в стандартних умовах вiварiю при вшьному доступi до води та !ж в умовах iнвертованого свiтла 8.00-20.00 при тем-пературi 22 ±2 оС.
Дослiдження проведенi на базi кафедри фармакологi! ДЗ «Днiпропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни» (м. Дшпро). Всi екс-перименти (анестезiя, введення лiкарських засобiв, виведення тварин з експерименту тощо) повною мiрою вщповщали принципам Свро-пейсько! конвенцi! про захист хребетних тварин, що використовуються для дослщних та шших наукових цшей (Страсбург, 1986), закону Укра!ни «Про захист тварин вiд жорстокого поводження».
Тварини були розподшеш на двi основнi групи (п=48), групу контролю (п=24) та групу iнтактних тварин (п=12). Усi тварини основних та контрольно! груп були проопероваш за умов загально! анестезi! шляхом лапаротомп в правому пiдребер'!. Видiлення загально! жовчно! протоки та !! подальша перев'язка проводилася нижче конфлюенса [4]. Хiрургiчне втручання здiйснювали пiсля попередньо! 24-годинно! депривацi! !жi, при збереженому достут до води.
У групi штактних тварин нiякi втручання та маншуляци не виконувались.
З метою вивчення активностi процесiв вiльнорадикального окиснення у печшщ по мiрi прогресування жовтянищ та встановлення впливу дослiджуваних лшарських засобiв з наявною гепатопротекторною актившстю на пе-ребiг цих процеав, з першо! доби пiсля оперативного втручання, щурам першо! основно! групи (п=24), 1 раз на добу, внутршньо-очеревинно, вводили L-лiзину есцинат у дозах, загальноприйнятих для доклшчних дослiджень: 0,5 мг/кг (<^^зину есцинат®», розчин для iн'екцiй, ампули 0,5 мг/5мл, «Корпорацiя «Арте-рiум», АТ «Галичфарм», Укра!на). Щурам друго! основно! групи (п=24) також 1 раз на добу внутршньоочеревинно вводили глутаргш у дозi 40 мг/кг («Глутаргш», розчин для ш'екцш, ампули 200 мг/5 мл, «Здоров'я», Укра!на). Тваринам контрольно! групи внутршньоочеревинно вводили фiзiологiчний розчин в об'емi 5 мл/кг. Оцiнку ефективносп експериментально! терапi! до-слiджували на 4-у та 10-у доби тсля моделюван-ня механiчно! жовтяницi.
По мiрi прогресування жовтянищ оцiнювався стан окиснювального метаболiзму в гомогенатах печшки. Маркерами окиснювального стресу слу-гували: активнiсть ферментiв системи антиок-сидантного захисту - супероксиддисмутази (СОД) та каталази, а також вмют кiнцевого продукту перекисного окиснення лiпiдiв - малонового дiальдегiду (МДА) та рiвнi продуктiв окисно! модифшацп бiлкових молекул - альдепдфе-шлидразотв (АФГ) i карбоксифенiлгiдразонiв (КФГ). Для цього на 4-у (п=12) та 10-у (п=12) доби тварин виводили з експерименту шляхом декапiтацi! пiд легким ефiрним наркозом. Пiсля проведення декаштаци проводили забiр кровi та екстракщю тканин печiнки, з яких готували гомогенати. Вмiст МДА [2], АФГ i КФГ [9], а також актившсть СОД [8] i каталази [5] ви-значали спектрофотометрично за допомогою за-гальноприйнятих методiв. Вмют бiлiрубiну та активнiсть ферментiв (АлАТ, АсАТ) у кровi визначали за загальноприйнятими методиками, з
використанням натвавтоматичного 6ioxiMi4Horo аналiзатора «HTI Biochem SA» (США).
Данi, отриманi пiд час експерименту, оброб-ляли методами бюстатистики за допомогою програми STATISTICA 6.1 (сершний номер AGAR 909 E415822FA). Встановлення досто-вiрностi мiжгрупових вщмшностей проводилося за допомогою t-критерiю Стьюдента, критерiю рангових сум Вiлкоксона (Wilcoxon Rank-Sum test), критерiю Манна-У1тш та методу однофак-торного дисперсiйного аналiзу (ANOVA). Для перевiрки гiпотези про значущють вибiркових коефiцieнтiв кореляцп враховували обмеженiсть об'ему вибiрки, пов'язану з кшькютю використа-них щурiв, та застосовували перетворення Фiшера.
Вiдмiнностi вважали статистично достовiр-ними при рiвнi р<0,05.
У випадку лшшно! залежност мiж випадко-вими величинами !х взаемозв'язок визначався значеннями коефiцieнтiв кореляци р, якi наве-деш в таблицi 1.
Таблиця 1
Р1вн1 взаемозв'язку мш випадковими величинами
Модуль коефщента кореляци
Взаемозв'язок м1ж величинами
0,00 < /р/ < 0,20 0,20 < /р/ < 0,50 0,50 < /р/ < 0,75 0,75 < /р/ < 0,95 0,95 < /р/ < 1,00
Зв'язок практично в1дсутн1й 1снуе слабкий зв'язок 1снуе середн1й зв'язок 1снуе сильний зв'язок Зв'язок практично функщональний
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Встановлено, що по мiрi прогресування жовтянищ в експериментальних тварин рiвень бш-рубiну в кровi збiльшувався майже в 2 рази (р<0,05) порiвняно з показниками групи штак-тних тварин (табл. 3). Також зростали i значення активносп трансамiназ (табл. 2). Так, на 4-у добу дослщження активнiсть АлАТ зростала на 75,0% (р<0,05), а на 10-у добу вона вже на 233,6% (р<0,05) переважала показники групи штактного контролю. Водночас актившсть АсАТ також збшьшувалась на 65,9% (р <0,05) та 119,6% (р<0,05) у вщповщш промiжки часу.
Рiвень СОД на 4-у добу моделювання жовтя-ницi статистично достовiрно знижувався на 40% (р<0,05), а на 10-у добу - на 72,7% (р<0,05)
порiвняно з вiдповiдними показниками групи штактних щурiв. Однонаправлений характер змш реестрували також i щодо активностi каталази (табл. 2). Водночас вмют МДА, а також альдепдних та карбоксильних продукпв окисню-вально! модифiкацil бiлка в тканиш печiнки характеризувався статистично значущим зрос-танням (табл. 2). Зокрема, на 4 i 10-у доби до-слiджень зростання рiвнiв АФГ становило 208,5% (р<0,05) та 328% (р<0,05) вiдповiдно. При цьому збiльшення концентраци КФГ, якi вважаються бiльш токсичними, реестрували на рiвнi 321,9% (р<0,05) i 343,2% (р<0,05) вiдпо-вiдно, у вказанi промiжки часу (табл. 3).
Таблиця 2
Оцшка iнтенсивностi процес1в ПОЛ у печшщ щур1в i активности трансамiназ у сироватцi кров1 за умов експериментального еквiваленту мехашчноТ жовтянищ
Статист. Мехатчна
1нтактт щури
показник жовтяниця (контроль) L-лiзину есцинат
Показник
Глутарг1н
СОД,
акт.од./мг бмлка
4-а доба
10-а доба
М ± т
%
М ± т
%
0,040±0,0030
0,077±0,0032
0,024±0,0021 -40,0%**
0,021±0,0058
-72,7%**
0,029±0,0018 +20,8%
0,033±0,0060 +57,1%*
0,025±0,0024 +4,2%
0,029±0,0019 +38,1%*
МДА, нМоль/мг б1лка
4-а доба
10-а доба
М ± т
%
М ± т
%
0,096±0,0011
0,116±0,0016
0,143±0,0025 +48,9%**
0,191±0,0012
+64,6%**
0,119±0,0007 -16,8%
0,152±0,0004 -20,4%
0,125±0,0025 -12,6%
0,185±0,0006 -3,1%
АлАТ, мкмоль/ годхмл
4-а доба
10-а доба
М ± т
%
М ± т
%
0,28±0,022
0,33±0,020
0,49±0,012
+75,0%**
1,10±0,036 +233,6%**
0,33±0,033 -32,6%*
0,67±0,077 -39,1%*
0,39±0,041 -20,4%
0,61±0,074 -44,5%*
АсАТ, мкмоль/ годхмл
4-а доба
10-а доба
М ± т
%
М ± т
%
0,47±0,022
0,51±0,020
0,78±0,030 +65,9%**
1,12±0,030 +119,6%**
0,56±0,023 -28,2%*
0,70±0,021
-37,5%*
0,63±0,029 -19,2%
0,72±0,028 -35,7%*
Примiтки: 1. * - р < 0,05 (вщмшносп достовiрнi вiдносно показникiв контролю); 2. ** - р < 0,05 (вщмшност достовiрнi вiдносно показникiв штактних).
При застосуванш L-лiзину есцинату та глу-тарпну за умов експериментально! мехашчно! жовтяницi, на 4-у та 10-у добу спостершали такi змши вищезазначених показникiв.
Так, вже на 4-у добу прогресування жовтяницi на фош введення L-лiзину есцинату вiдмiчали зростання активностi СОД на 20,8% (р>0,05); а 10-денний курс терапп препаратом сприяв ста-тистично значущому збiльшенню показникiв активностi ферменту на 57,1% (р<0,05) порiв-няно з групою контролю. Активнють каталази шдвищувалася на 70,4% (р<0,05) на 4-у добу експерименту i залишалася на вказаному рiвнi (р<0,05) до 10-1 доби. Вмiст МДА на фош експериментального холестазу, за умов курсово! терапи препаратом протягом 10 дiб змiнювався в бiк редукцп патологiчного пiдвищення, проте дещо меншою мiрою, нiж вищезазначених по-казниюв стану системи антиоксидантного за-хисту (р<0,05). Водночас, L-лiзину есцинат сприяв зменшенню на 35,2% (р<0,05, 4-а доба) i 53,4% (р<0,05, 10-а доба) вмюту бiлiрубiну. При зютавленш з iнтактними тваринами, наприкiнцi дослщження, концентрацiя бiлiрубiну тiльки на 35% перевищувала показники iнтактних тварин,
тодi як у тварин контрольно! групи зростання вмiсту цього метаболiту становило 190% (р<0,05).
Стабiлiзацiйний вплив глутарпну щодо про-дуктiв окиснювально! модифшаци бiлка був дещо слабшим: зниження АФГ рееструвалося на рiвнi 14,6% (р>0,05) та 49,8% (р<0,05) на 4 та 10-у добу, а КФГ - 30,2% (р<0,05) та 18,4% (р>0,05) вiдповiдно порiвняно з вiдповiдними показни-ками контролю. При цьому стабшзацшний вплив засобу щодо вмюту МДА за таких умов експерименту практично не виявлявся, обме-жуючись незначним коливанням на рiвнi 12,6% (р>0,05, 4-а доба) та 3,1% (р>0,05, 10-а доба) (табл. 2, 3).
Враховуючи вищенаведеш данi щодо змши дослщних показникiв на тлi прогресуючо! мехашчно! жовтяницi, для кореляцшного аналiзу нами були вiдiбранi таю, найбшьш значущi показники: СОД, АФГ, АлАТ, АсАТ i бiлiрубiн. Разом з цим, необхщно пiдкреслити, що шфор-мацiя, яка була здобута за допомогою саме цих показниюв, у деякому сенсi дублюеться, тобто визначеш показники е взаемно залежними. Така iнформацiя дозволяе з бшьшою ймовiрнiстю ставитись до результатiв дослщження.
Таблиця 3
Ощика процеав окиснювальноУ модифжацн бшка в печ1нц1 щур1в i р1вня бШрубшу в сироватщ кров1 за умов експериментального еквiваленту механiчноï жовтяницi
Показник Статист. показник 1нтактт щури Мехатчна жовтяниця (контроль) L-лзину есцинат Глутаргш
АФГ, 4-а М ± m 5,77±0,15 17,8±0,80 10,4±0,36 15,2±0,17
у.о./г доба % +208,5%** -41,6%* -14,6%
51лка
10-а М ± m 5,35±0,18 22,9±1,23 8,37±0,78 11,5±0,83
доба % +328,0%** -63,4%* -49,8%*
КФГ, 4-а М ± m 7,3± 0,2 30,8±1,22 15,1±0,30 21,5±0,53
уо./г доба % +321,9%** -50,9%* -30,2%*
бшка
10-а М ± m 8,1±0,44 35,9±0,85 14,6±0,92 29,3±0,99
доба % +343,2%** -59,3%* -18,4%
БШ- 4-а М ± m 32,5±3,21 101,2±9,34 65,6±3,11 81,2±4,89
ру61Н, доба % +211,3%** -35,2%* -19,7%
мкмоль/л
10-а М ± m 40,1±2,44 116,3±10,87 54,2±2,78 78,3±4,33
доба % +190,0%** -53,4%* -32,7%*
Примiтки: 1. * - р < 0,05 (вщмшносп достс^рш вiдносно показникiв контролю), 2. ** - р < 0,05 (вщмшносп дост(жрш вiдносно показниюв iнтактних).
З метою дослщження взаемозв'язку м1ж bî-д1браними показниками були обчислеш парш коефщенти кореляци, значення яких наведеш на рисунках 1-4.
Анатз цих даних показав, що м1ж показниками СОД, АФГ та АлАт, АсАт i бшрубшом у визначеш часовi iнтервали та при рiзних видах дослiджень юнував виражений зв'язок (0,75 <||< 0,95). Виняток мав мiсце для групи
контролю: на 4-у добу експерименту коефщент кореляци мiж АсАт i АФГ становив -0,533, що вказувало на середнш зв'язок ( 0,50 < || < 0,75 ), а коефiцieнт кореляцiï мiж бшрубшом i СОД становив -0,418, що шдтверджувало слабкий зв'язок (0,20 <||< 0,50). У свою чергу, при ткуванш глутарпном на 4-у добу коефщент кореляцiï мiж АФГ i бшрубшом становить 0,658, що вказуе на середнш зв'язок (0,50 < || < 0,75 ).
Таблиця 4
Значення меж довiрчих штервал1в коеф1ц1ент1в кореляци мiж в1д1браними показниками СОД, АФГ та АлТ, АсТ i бШрубшом
Час 4-а доба
Види дослвджень Iнтактнi щури Контроль Глутаргiн L-лiзину есцинат
Показники СОД АФГ СОД АФГ СОД АФГ СОД АФГ
АлАт (0,83;0,97) (-0,98;-0,91) (0,74;0,95) (-0,82;-0,30) (0,67;0,94) (-0,99;-0,93) (0,78;0,96) (-0,98;-0,88)
АсАт (0,76;0,95) (-0,97;-0,83) (0,93;0,99 (-0,77;-0,17) (0,71;0,94) (-0,91;-0,57) (0,84;0,97) (-0,97;-0,84)
Б1Л1РУ61Н (0,75;0,95) (-0,89;-0,51) (-0,70;-0,02) (0,93;0,98) (-0,96;-0,80) (0,35;0,84) (-0,97;-0,87) (0,51;0,89)
Час 10-а доба
АлАт (0,84;0,97) (-0,96;-0,79) (0,86;0,97) (-0,99;-0,93) (0,81;0,96) (-0,99;-0,98) (0,86;0,97) (-0,99;-0,98)
АсАт (0,75;0.95) (-0,89;-0,52) (0,88;0,98) (-0,98;-0,89) (0,87;0,97) (-0,94;-0,70) (0,85;0,97) (-0,93;-0,68)
БШрубш (0,62;0,92) (-0,87;-0,44) (-0,98;-0,91) (0,94;0,99) (-0,95;-0,76) (0,59;0,91) (-0,96;-0,78) (0,73;0,94)
Враховуючи, що юльюсть спостережень обмежена (п = 12), ми скористалися стати-стичними методами для перевiрки достовiрностi отриманих величин. Розрахунки показали, що з довiрчою ймовiрнiстю Р=0,9 можна стверджу-вати, що коефiцiенти кореляци е значущими, крiм коефiцiента кореляци мiж бiлiрубiном i СОД для групи контролю на 4-у добу. Однак при рiвнi значущост а=0,2, з довiрчою ймовiрнiстю Р=0,8 коефiцiент кореляци мiж СОД i бшруб> ном для групи контролю на 4-у добу е значущим.
Зважаючи на те, що наведеш коефщенти кореляци е значущими, знайдеш меж довiрчих iнтервалiв для коефiцiентiв кореляци, наведених на рисунках 1-4 (табл. 4).
Зпдно з наведеними результатами, в основному довiрчi штервали вiдповiдали сильному
зв'язку, оскiльки знаходились у межах [0,75;1) (табл. 4). Разом з тим, серед довiрчих iнтервалiв, якi пов'язанi з бшрубшом, зустрiчались такi, якi вiдповiдали середньому зв'язку, осюльки знаходились у межах [0,5;1). Встановленi вщмш-ност серед меж довiрчих iнтервалiв коефщенпв кореляци в основному пов'язанi з невеликим обсягом статистичного матерiалу (юльюсть екс-периментальних тварин у кожному з дослав становила 12).
Представленi нижче рисунки тдтверджують виражений кореляцiйний зв'язок мiж СОД, АФГ, з одного боку, та АлТ, АсТ i бшрубшом, з шшого, на 4-у та 10-у доби експерименту у щу-рiв, яким проводили експериментальну тератю L-лiзином есцинатом та глутаргiном (рис. 1-4).
4 доба
10 доба
4 доба
10 доба
Рис. 1. Кореляцшний зв'язок м1ж СОД та АлТ, АсТ, бШрубшом на 4-у та 10-у доби експерименту у щур1в, яких лжували глутаргшом
Рис. 2. Кореляцшний зв'язок м1ж АФГ та АлТ, АсТ, бШрубшом на 4-у та 10-у доби експерименту у щур1в, яких лжували глутаргшом
4 доба
10 доба
4 доба
10 доба
Рис. 3. Кореляцшний зв'язок мiж СОД та АлТ, АсТ, бШрубшом на 4-у та 10-у доби експерименту у щур1в, яких лжували L-лiзином есцинатом
Рис. 4. Кореляцшний зв'язок мiж АФГ та АлТ, АсТ, бШрубшом на 4-у та 10-у доби експерименту у щурiв, яких лшували L-лiзином есцинатом
Таким чином, статистичний аналiз кореляцш-них зв'язюв мiж СОД, АФГ, з одного боку, та АлТ, АсТ i бшрубшом, з другого, виявився
досить сильним. Це означае, що саме таю показники в кров^ як АлТ, АсТ i рiвень бiлi-рубiну, здатнi вiдображати бiльш глибиннi
патолопчш порyшення, якi виникають y печшщ за умов мехaнiчноï жовтяницi, шж вважалося рaнiше. Зростання рiвня бiлiрyбiнy та ферментiв y кровi на rai прогресуючо1' мехaнiчноï жов-тянищ свiдчить про тяжкi порушення мшро-циркyляцiï в печiнцi, з прогресуванням процесiв анаеробного окиснення, гiперпродyкцieю актив-них форм кисню, який, y свою чергу, окисню-вально модифшуе бiлки, лiпiди, ДНК, мембрани та iншi органели клiтин, сприяе розвитку енергодефiцитy та призводить до суттевих змiн aктивностi клiтини з подальшою ix загибеллю. Kрiм того, проведений нами кореляцшний aнaлiз показав, що для оцшки ефективностi вико-ристання тих чи iншиx гепaтопротекторiв немае необхщносп використовувати бyдь-якi iншi «специфiчнi» показники, нiж «звичайш, тради-щйш», тaкi як AсT, AлT та рiвень бiлiрyбiнy. Саме цi показники, змшюючись y динaмiцi, здaтнi об'ективно демонструвати ефективнiсть
або неефективнiсть протекторно].' терапп, яка проводиться хворим на мехашчну жовтяницю.
ВИСНОВКИ
1. Статистичний аналiз бiохiмiчних показни-кiв стану печшки за умов експериментально'' мехашчно'' жовтяницi та ix змiни, залежно вiд використаних для лiкування препара^в, свiдчить про сильний кореляцiйний зв'язок мiж показниками бiлiрубiну i ферменпв, з одного боку, та величинами, що характеризують окисню-вальний метаболiзм печiнки, з другого.
2. Одержат результата надають додаткову можливють за традицшними показниками функ-щонального стану печiнки (бiлiрубiн, АлТ, АсТ) опосередковано судити про окиснювальний мета-болiзм у печiнцi та ïï антиоксидатний стан, що може бути використано в клшщ в якосп важли-вого доповнення до клiнiчноï оцiнки стану тяжкос-тi хворих з механiчною жовтяницею, що прогресуе.
СПИСОК ЛIТЕPAТУPИ
1. Гальперин Э.И. Темп декомпрессии желчных протоков при механической желтухе опухолевой этиологии / Э.И. Гальперин, А.Е. Ко-товский, О.Н. Момунова // Хирургия. - 2011. - № 8. - С. 33-40.
2. Гончаренко М.С. Метод оценки перекисного окисления липидов / М.С. Гончаренко, А.М. Латинова // Лаб. дело. - 1985. - № 1. - С. 60-61.
3. Десятерик В.1. Профшактика печшково! недо-статносп у хворих на мехашчну жовтяницю / В.1. Десятерик, Д.В. Мамчур // Клшч. х1рурпя. - 2014. -№ 3. - С.60-64.
4. Количественная оценка гибели гепатоцитов и динамика некоторых биохимических параметров крови и желчи при экспериментальной механической желтухе / В.Г. Давыдов, С.В. Бойчук, Р.Ш. Шаймар-данов [и др.] // Рос. журнал гастроэнтерологии, гепа-тологии, колопроктологии. - 2007. - Т. 18. - № 1. -С. 25-31.
5. Метод определения активности каталазы /
М.А. Королюк, Л.И. Иванова, И.Г. Майорова, В.Е. Токарев // Лаб. дело. - 1988. - № 1. - С. 16-19.
6. Ничитайло М.Ю. Критичш моменти тсля-операцшного перюду в хворих з непухлинними обту-рацшними жовтяницями шсля хiрургiчних методiв внутршньо! бiлiарноi декомпресй' / М.Ю. Ничитайло, А.1. Годлевський, С.1. Саволюк // Харшв. хiрургiчна школа. - 2012. - № 3. - С. 71-74.
7. Применение препарата Гепа-Мерц при механической желтухе неопухолевого генеза / В.В. Лаптев, С.А. Румянцева, А.Ю. Цкаев [и др.] // Шки Украши. -2010. - №139. - С. 87 - 91.
8. Чевари С. Роль супероксиддисмутазы в окислительных процессах клетки и метод определения ее в биологических материалах / С. Чевари, И. Чаба, Й. Сокей // Лаб. дело.- 1985. - № 11. - С. 678-681.
9. Halliwell B. Free radical in Biology and Medicine / B. Halliwell, M.C. Yutteridge. - Oxford: Clarendon Press, 1999. - 320 p.
REFERENCES
1. Gal'peryn EY, Kotovskyj AE, Momunova ON. [Rate of biliary ducts' decompression by the tumorous obstructive jaundice]. Hyrurgyja. 2011;8:33-40. Russian.
2. Goncharenko MS, Latinova AM. [Method for evaluation of lipid peroxidation]. Laboratornoe delo. 1985;1:60-61. Russian.
3. Desjateryk VI, Mamchur DV. [Prophylaxis of hepatic insufficiency in patients with mechanical jaundice]. Klinichna hirurgija. 2014;3:60-64. Ukrainian.
4. Davydov VG, Boychuk SV, Shaymardanov RSh, Valeyeva IKh, Minnebayev MM. [Quantitative assessment of hepatocytes destruction and biochemical
changes of blood and bile at experimental mechanical jaundice]. Rossyjskyj zhurnal gastroenterologyy, gepa-tologyy, koloproktologyy. 2007;18(1):25-31. Russian.
5. Koroljuk MA, Yvanova LY, Majorova YG, To-karev VE. [Method for determining catalase activity]. Laboratornoe delo. 1988;1:16-19. Russian.
6. Nychytajlo MJu, Godlevs'kyj AI, Savoljuk SI. [Critical postoperative period in patients with non-tumor obstructive jaundice after surgical internal biliary decompression]. Harkivs'ka hirurgichna shkola. 2012;3:71-74. Ukrainian.
7. Laptev VV, Rumiantseva SA, Tskayev AYu, Gi-virovska NE, Cherniakov AV, Smirnova NA, Malko-va EV. [Administration of Hepa-Merz Preparation in Treatment of Surgical obstructive Jaundice of Benign Genesis]. Liky Ukrai'ny. 2010;139:87-91. Russian.
8. Chevary S, Chaba I, Sekei I. [The role of superoxide dismutase in cellular oxidative processes and
methods for its estimation in biological materials]. La-boratornoe delo. 1985;11:678-681.
9. Halliwell B. Free radical in Biology and Medicine / B. Halliwell, M.C. Yutteridge. Oxford: Clarendon Press. 1999;320.
Стаття надшшла до редакцп 30.09.2016
УДК 615.273:615.9:616-092.9
О.А. Брейдак ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ОЦ1НКА
ГОНАДОТОКСИЧНО1 Д11 Д1АЗОЛ1НУ
Лъвiвсъкий нацюналъний медичний утверситет ш. Данила Галицъкого
кафедра гтени та профшактично'1 токсикологИ
вул. Пекарсъка, 69, Лъвiв, 79000, Украна
Danylo Halytsky Lviv National Medical University
Department of Hygiene and Preventive Toxicology
Pekarska str., 69, Lviv, 79000, Ukraine
e-mail: breydak2010@rambler.ru
Ключовi слова: дiазолiн, гонадотоксичнктъ Key words: diazolin, honadotoxic
Реферат. Экспериментальная оценка гонадотоксического действия диазолина. Брейдак А.А. Проведена оценка гонадотоксичного эффекта диазолина соответственно с методическими рекомендациями "Методы экспериментального исследования по установлению порогов действия промышленных ядов на генеративную функцию с целью гигиенического нормирования". Эксперименты проводили на белых нелинейных крысах-самцах. Препарат вводили внутрижелудочно в течение 72 суток в дозе 100 мг/кг и 20 мг/кг, что составляло соответственно 1/100 DL50 и 1/500 DL50. Для оценки состояния половых желез использовали макроскопические исследования семенников (внешний осмотр, вес, размеры), функциональные и морфологические показатели. Полученные в ходе экспериментов параметры сравнивали как с результатами контрольной группы, так и с величинами нормы у лабораторных животных. Влияние диазолина в дозе 100 мг/кг (1/100 DL50) производило увеличение общего количества сперматозоидов с одновременным снижением их подвижности, окислителъно-восстановительных процессов, осмотической и кислотной резистентности. Однако эти изменения не достигали статистической достоверности. Количество мертвых сперматозоидов и их патологических форм и показатели семяпроизводственного эпителия находилась в пределах контроля. Таким образом, диазолин в дозах 20 мг/кг (1/500 DL50) и 100 мг/кг (1/100 DL50) не проявляет гонадотоксического действия.
Abstract. Experimental evaluation of gonadotoxical action of diazolin. Breydak O.A. Evaluation of gonadotoxic effect of diazolin was conducted according to the methodical recommendations. "Methods of experimental studies to establish thresholds of action of industrial poisons on the generative function for the purpose of hygienic regulation". Experiments were carried out on nonlinear white male rats. The preparation was introduced intragastrically within 72 days in a dose of 100 mg / kg (experimental group 1) and 20 mg / kg (2 experimental group), which made up 1/100DL50 and 1/500 DL50. For the assessment of sexual glands microscopic studies of the testes (external examination, weight,
