CC BY
41
К^Ш /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.61:616-008-053.2/.5 DOI: 10.22141/2224-0551.14.4.2019.174036
Айб Н.Р.
1вано-Франк1вський нацональний медичний ун1верситет, м. Вано-Франквськ, Украна
MeTa6oAi4Ha нефропаля в дiтей: reHAepHi осо6Aивостi eKOKpeuii OKcaAaTiB, зв'язок i3 виpaжeнicтю оксидативного OTpecy й системою aнтиокcидaнтного зaхиcтy
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2019;14(4):229-235. doi: 10.22141/2224-0551.14.4.2019.174036
Резюме. Мета: до^дити гендерну залежтсть pieHH екскрецН оксалату при метаболiчнiй нефропатН в дтей, стан оксидативного стресу й системи перекисного окиснення залежно eid eupamemcmi його екскрецН. Мате-piadu та методи. Удо^дження включено 176 дтей з оксалатною нефропаткю та 84 практично здорових дтей. Проведене клжчне, iнструментальне й лабораторне обстеження. Визначався рiвень продуктis перекисного окисненнялiпiдiв (дкнових кон'югатiв, малонового дiальдегiду) та активтсть ферментiв антиоксидантного захисту (глутатшну вiдновленого, глутатон-пероксидази й каталази сироватки), проводився анализ перекисного окиснення бштв (альдегiдо- й кетонопохiдних диттрофен^дразотв нейтрального й основного характеру). Результати. Рiвень екскрецН оксалатiв i стввдношення оксалату/креатинту в раншнш сечi в пацieнтiв iз метаболiчною нефропатieю e вiрогiдно вищим, нж у гр}rni контролю (р < 0,05). Абсолютний ризик виявлення високог й nомiрноl секрецН оксалатiву дiвчаток на 62,0 % вищий, тж у хлопчитв (p < 0,05). Помiрне й високе сniввiдношення оксалату/креатитну встановлено у 57,0 % дiвчаток порiвняно з 27,0 % хлопчитв. Низьт значен-ня екскрецН креатинту й спiввiдношення оксалату/креатитну частше виявлялись у хлопчитв (p < 0,05). В усхх пацieнтiв iз метаболiчною нефропатieю спостеркалося вiрогiдне тдвищення рiвня альдегiдо- й кетонопохiдних нейтрального характеру (р < 0,05) порiвняно з практично здоровими особами; встановлено вiрогiдне тдвищення рiвня альдегiдо- й кетонопохiдних основного характеру порiвняно з контролем при помiрнiй i високт екскрецН оксалатiв (р < 0,05). Помiрна й виражена оксалатурiя в дтей iз метаболiчною нефроnатieю супроводжувалась зниженням рiвня плазмового й еритроцитарного малонового дiальдегiду nорiвняно з вiдnовiдним показником у грут хворих iз незначною оксалатурieю (p < 0,05). У nацieнтiв iз метаболiчною нефроnатieю активащя про-цеав перекисного окиснення лiniдiв супроводжувалась вiрогiдним зниженням концентрацН супероксиддисмутази й тдвищенням активностi каталази й глутатшнпероксидази nорiвняно з контрольною групою (p < 0,05). Бльш виражене тдвищення рiвня перекисного окиснення лiniдiв встановлено в дтей iз быьш високим рiвнем оксалурН (p < 0,05). Висновки. I^e гендерна залежтсть рiвня екскрецН оксалату при метаболiчнiй нефропатН, стан оксидативного стресу й системи перекисного окиснення залежить вiд вираженостiранковог екскрецНоксалатiв. Ключовi слова: метаболiчна нефроnатiя; оксалурiя; оксидативний стрес; антиоксидантний захист
Вступ
Проблема дисметаболiчних нефропатш е актуальною в педiатрif й дитячш нефролопь Це обумовлено високою частотою патологif в популящ'].', а також if про-гресуванням, навпъ до розвитку сечокам'яно'] хвороби та/або штерстицшного нефриту. Ефективне виршен-
ня ще1 проблеми можливе при комплексному аналiзi досягнень нормально!' й патолопчно!' фiзiологif', кль шчно!' медицини, патолопчно!' анатоми, бiохiмif', фармакологи, iмунологif й нефрологи [1].
На думку багатьох авторiв, видтяються ендогенш й екзогенш причини дисметаболiчних нефропатш. До
© 2019. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Айб Над1я Ромашвна, асистент кафедри пед1атрГ|', ДВНЗ «1вано-Франшський нацюнальний медичний ушверситет», вул. Галицька, 2, м. 1вано-Франшськ, 76018, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: + 38 (096) 353 53 93
For correspondence: Nadiia Aib, Assistant at the Department of Pediatry, State Higher Education Institution "Ivano-Frankivsk National Medical University', Halyska st., 2, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine;
e-mail: [email protected]; contact phone: + 38 (096) 353 53 93.
Full list of author information is available at the end of the article.
ендогенних вiдносять: пiдвищення бiосинтезу оксала-TiB, гiперурикемiю, порушення обмшу цистину, фос-фатурiю, цукровий дiабет, порушення обмшу вiтамiнiв, iшемiчнi нефропатй', електролiтнi порушення, гшерпа-ратиреоз. Екзогеннi причини включають особливостi харчування, питного режиму, екопатогени (кадмш, свинець, уран, органiчнi розчинники тощо), лiкарськi речовини, клiматичнi особливост регiону [2, 3].
Також термш «дисметабол!чна нефропат!я» може використовуватися в бтьш вузькому сенсi — на по-значення полиенно'' спадково'' нефропатй', що тдтвер-джуеться даними J.C. Taylor i ствавт. [4], а також у ба-гатьох шших дослiдженнях [5, 6].
У лiтературi е численнi вказiвки на роль в розвитку оксалури як зовшшшх, так i внутрiшнiх чинникiв [7]. Зпдно з джерелами, пiдвищення екскреци щавлево! кислоти е наслiдком споживання продуктiв, багатих на оксалат [8].
У рiзних дослiдженнях неодноразово вивчалась роль перекисного окиснення при дiабетичнiй нефропатй' [9], при нефропатй', шдукованш хiмiчними агентами (алкоголем [10], важкими металами [11, 12], rai-церолом [13], лiкарськими препаратами [14]).
Незважаючи на поодинои дослщження ролi перекисного окиснення при оксалатнш нефропатй' в екс-перимент [15], ми не знайшли робгг про роль перекисного окиснення бтыв i лшщв при метаболiчнiй нефропатй' в дитячому вщ, зокрема, залежно вщ сту-пеня тяжкост оксалатно'' нефропатй' й р!вня екскреци оксалапв.
Мета роботи: дослщити гендерну залежнють р!вня екскрецй' оксалату при метаболiчнiй нефропатй' в дь тей, стан оксидативного стресу й системи перекисного окиснення залежно в!д вираженост екскрецй'.
Матерiали та методи
У дослщження було включено 176 дгтей з оксалат-ною нефропатаею. Ус! хвор! проходили стацюнарне обстеження й л!кування в Обласнш дитячш клМчнш лшарш (м. 1вано-Франтвськ). Контрольну групу ста-новили 84 дитини без патологй' оргашв сечово'' системи.
Критериями встановлення д!агнозу дисметабол!ч-но'' нефропатй' в проведеному дослщженш були: 1) порушення обмшу з оксалур!ею в анамнез!; 2) ехопози-тивш включення в сечоводах i/або мисках; 3) сечовий синдром; 4) наявнють шформовано'' згоди пащента на участь в дослщженш, обстеження й лшування вщповщ-но до складеного протоколу дослщження.
Критергями виключення були:
1) запальш, шфекцшш й авто!мунш захворювання нирок;
2) ниркова недостатнють;
3) нефросклероз;
4) наявнють соматичних захворювань у стадй' де-компенсацй';
5) псих!чш й невролопчш захворювання;
6) гостр! шфекцшш захворювання.
Серед пащентав зпдно з! статевим розподтом було 37 хлопчитв (21,0 %) i 139 д!вчаток (79,0 %). Серед-нш вк: обстежених становив 11,2 ± 5,4 року, з нев!ро-
гiдною рiзницею (р = 0,12) вгдносно контрольно! гру-пи — 12,1 ± 4,5 року, а також (р = 0,19) мiж дiвчатками (12,5 ± 5,8 року) i хлопчиками (11,7 ± 5,9 року). У цгло-му тривалiсть захворювання становила 3,64 ± 1,30 року й коливалася вiд 2,0 Mic. до 6 роив.
Пацieнтам було проведене обстеження, що включало кшшчш, шструментальш, лабораторнi, а також cпецiальнi бюхгмГчш, iмунологiчнi й гормональнi до-слгдження.
Для оцiнки парцiальниx функцiй нирок у дгтей про-водився забiр ранково! або добово! cечi, а наступного ранку — забiр кровГ для бюхГмГчних доcлiджень.
1нформовану згоду на участь у доcлiдженнi подписали уш пацieнти клшГчних груп та особи контрольно! групи. Протокол обстеження хворих був складений вгдповгдно до основних принцитв Гельciнcько!' де-кларацГ! з бiомедичниx доcлiджень i затверджений на спгльному заciданнi адмшютрацГ! 1вано-Франювсько! обласно! дитячо! клшГчно! лшарш й комюГ! з бюетич-но! експертизи 1вано-Франкгвського нацГонального медичного ушверситету.
ЗабГр кровГ проводився з лштьово! вени в перГод мГж 08:00 i 10:00 год пГсля вгдпочинку в положеннГ сидячи й не менше нГж через 14 годин шсля останнього прийо-му !ж1 В отриманих пробах визначали рГвень продуктГв перекисного окиснення лГпГдГв: дГенових кон'югатГв (ДК) (спектрофотометрГя гептаново! фази екстра-кту лГпГдГв (Гаврилов В.Б. и др., 1983)), малонового дГальдеггду (МДА; тест Гз тГобарбГтуровою кислотою (Андреева Л.И. и др., 1988)), активнють ферменпв ан-тиоксидантного захисту: глутатГону вГдновленого, глу-татГон-пероксидази й каталази сироватки (за швидкгс-тю розкладання перекису водню (Королюк М.А. и др., 1988)). РГвень малонового дГальдеггду в сироватщ кровГ визначали за реакщею з 2-тГобарбГтуровою кислотою.
Парщальш функцГ! нирок оцГнювалися за величиною клубочково! фГльтрацГ! за формулою, запропоно-ваною G.J. Schwartz.
Характер дисметаболГчних порушень встановлюва-ли за характером кристалурГ!, добово! екскрецГ! окса-латГв [16].
АналГз перекисного окиснення бглыв проводили методом О.6. ДубГнГно! та спГвавт. в одиницях оптично! щГльностГ/г бГлка. Юлькюне вимГрювання проводили спектрофотометричним методом за допомогою натв-автоматичного спектрофотометра СФ 2000.
Для статистичного аналГзу отриманих результат використовували пакет програм обробки даних за-гального призначення Statistica for Windows версГ! 6.0 (StatSoft Inc., США). Юлькюш показники, що мали нормальний розподГл, поданГ у виглядГ середне ± стан-дартне вгдхилення. При р < 0,05 розбГжносп вважали статистично вГрогГдними [17].
Результати
Першим кроком нашо! роботи було визначення середньогрупових значень екскрецГ! оксалату й по-казникГв оксалату/креатинГну в ранковш пробГ сечГ в дГтей Гз метаболГчною нефропатГею порГвняно з результатами дослгджень контрольно! групи. Отримаш
результата наведено на рис. 1, 2. Було встановлено, що середньогруповi значення метаболiзму оксалату в паць ентав iз метаболiчною нефропатieю й у груш контролю вiрогiдно вiдрiзнялись — 0,38 ± 0,04 ммоль/л проти 0,27 ± 0,03 ммоль/л (р < 0,05). Подiбну закономiрнiсть отримано також при дослГдженш спiввiдношення оксалату/креатиншу в ранiшнiй сечi — 0,042 ± 0,005 проти 0,027 ± 0,004.
Доведено вищi показники екскрецГ! оксалату порiв-няно з практично здоровими особами — як загальногру-повi (рис. 1, 2), так i при гендерному розподш (табл. 1).
Продемонстровано тдвищення середньогрупових концентрацiй оксалату в сечi як хлопчиков (р < 0,05), так i дiвчаток (р < 0,05).
На наступному етапi дослГдження було проведено розподiл хворих iз метаболiчною нефропатieю на групи з незначним (шдвищення рiвня екскрецГ! до 25 % вГд-
носно референтних значень), помiрним (пiдвищення до 25—50 % вГдносно референтних значень) i високим (пiдвищення бiльше нiж на 50 % вГд референтних значень) рiвнем екскрецГ! оксалату, а також за сшввГдно-шенням оксалату/креатиншу.
Розподш хворих за рiвнем екскрецГ! оксалату в рашшнш сечi наведено на рис. 3. Бтьшють пащен-тiв були вiднесенi до групи з помiрним пiдвищенням екскрецГ! оксалапв (68,2 %, 120 пацieнтiв, критерш — 0,33—0,42 ммоль/л). Незначне пГдвищення рiвня екскрецГ! (критерiй — до 0,33 ммоль/л) мали 44 хворi (25 % обстежених). Високий вмют оксалатав (критерiй — по-над 0,42 ммоль/л) у рашшнш сечi верифтэвано в 6,8 % пащенпв (12 хворих) серед усГх обстежених.
Данi, отриманi вiдносно розподту пацieнтiв з мета-болiчною нефропатаею за спiввiдношенням оксалату/ креатинiну, наведеш на рис. 4.
0,4 0,35 0,3 0,25 0,2 0,15 0,1 0,05 0
Контрольна група
Основна група
□ Оксалат, ммоль/л
*
0,045 0,04 0,035 0,03 0,025 0,02 0,015 0,01 0,005 0
Контрольна група
Основна група
□ Оксалат/креатинш
*
Рисунок 1. Р'вень екскреци оксалату '¡з сечею Рисунок 2. Ствв'щношення оксалату/креатиншу в дтей ¡з метабол'мною нефропалею в дтей ¡з метабол'мною нефропалею
й у контрольшй груп й у контрольн1й груш
Прим1тка: * — в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв м 'ж основною й контрольною групами.
Таблиця 1. Гендерна залежнсть р1вня екскреци оксалатв i стввщношення оксалату/креатинну
в раншшй сеч/
Показник Контроль Метаболiчна нефропаля
Хлопчики
Оксалат, ммоль/л 0,26 ± 0,03 0,39 ± 0,04
р < 0,05
Оксалат/креатинш 0,024 ± 0,002 0,032 ± 0,004
р < 0,05
Д1вчатка
Оксалат, ммоль/л 0,30 ± 0,03 0,37 ± 0,04
р < 0,05
Оксалат/креатинш 0,026 ± 0,005 0,047 ± 0,006
р < 0,05
Примтка: р — в1рогщн1сть р1зниц1 показниюв м 'ж основною й контрольною групами.
У бiльшого числа хворих (87 пащентш, 49,4 %) встановлено незначне пщвищення рiвня спiввiдношення (критерiй — 0,033), у 82 пащенпв (46,6 %) — noMip-не тдвищення (кpитеpiй — 0,033—0,042), у невелико! кшькосп обстежених — 4,0 % (7 пащентш, кpитеpiй — понад 0,042) — значне пщвищення сшввщношення oксалату/кpеатинiну (рис. 4).
Виявлено, що абсолютний ризик виявлення висо-ко! й пoмipнoï секрецй' oксалатiв у дiвчатoк на 62,0 % вищий, н1ж у хлoпчикiв, i3 вipoгiдними показниками вiднoснoгo ризику (3,1 [1,88—5,1]) i вщношення шансiв (27,5 [10,8-70,3]), p < 0,05.
Аналопчно розподшялися результати показни-ка oксалату/кpеатинiну — пoмipне й високе сшввщ-ношення встановлено в 57,0 % дiвчатoк пopiвнянo з 27,0 % хлопчиив (вiднoсний ризик 2,1 [1,21-3,64], вщношення шансiв 3,56 [1,59-7,98]). Низькi значення екскpецïï кpеатинiну й спiввiднoшення оксалату/креа-тинiну частiше виявлялись у хлопчиив (табл. 2).
З метою ощнки poлi вiльнopадикальних pеакцiй для дано! патoлoгïï дoслiджувалoсь перекисне окиснення бшив за вмiстoм у кpoвi альдепдо- й кетонопохщних динiтpoфенiлгiдpазoнiв нейтрального характеру та вмютом альдегiдo- й кетонопомдних динирофеншп-дpазoнiв основного характеру.
Вшьнорадикальш реакци' вiдiгpають важливу ре-гуляторну роль у багатьох метабoлiчних процесах, пов'язаних з обмшом лiпiдiв, бшив, нуклешових кислот, синтезом простагландишв, пpoстациклiнiв, лейко-тpiенiв, тpoмбoксанiв, катехоламшв, цитoкiнiв тощо.
Активнi форми кисню (АФК) беруть участь в онто-генезi й клiтиннiй пpoлiфеpацïï, модулящ! апоптозу, метабoлiзмi ксенoбioтикiв в opганiзмi людини, регу-лящ! тонусу судин, запаленш, канцеpoгенезi, стаpiннi, впливають на транскрипщю певних генiв.
Вщомо, що АФК викликають окислювальну моди-фшацда бiлкiв за умов норми й патологи. При цьому утворюються карбоншьш пoхiднi амiнoкислoтних за-лишкiв, як е pаннiм iндикатopoм опосередкованого активними кисневими метабoлiтами пошкодження opганiв i тканин i дають мoжливiсть кшькюно oцiнити ступiнь такого пошкодження при piзних патoлoгiчних станах.
При визначеннi змш piвня окислювально! моди-фiкацïï бшив спoстеpiгалoся пщвищення piвня аль-дегвдо- й кетонопох1дних нейтрального характеру в усгх дoслiджуваних пацiентiв, з вipoгiдними змiнами (р < 0,05) у хворих з oксалуpiею пopiвнянo з практично здоровими особами. У хворих iз низькою екскрещею oксалатiв цей показник перевищував норму на 8,2 %. При зютавленш груп з piзним ступенем екскрещ! окса-лапв вiдмiчалoся вipoгiдне (р < 0,05) пщвищення piвня альдепдо- й кетонопохщних нейтрального характеру при висок1й i пoмipнiй екскрещ!.
Майже аналoгiчнi змши виявленi щодо piвня альде-гвдо- й кетонопох1дних основного характеру з вipoгiд-ними змiнами щодо контролю при пoмipнiй i висок1й екскрещ! oксалатiв (р < 0,05).
Для oцiнки ступеня оксидативного стресу й окиснення лшщв у хворих iз метабoлiчнoю нефpoпатiею
Рисунок 3. Розподл хворих i3 метабол'щною нефропат!ею за рвнем екскрецН' оксалату
Рисунок 4. Розподл хворих '¡з метабол'щною нефропатею за сп!вв!дношенням оксалату/ креатинну
Таблиця 2. Абсолютний i вдносний ризик виявлення високого й пом'рного р!вня екскрецН' оксалатв i сп'тв'дношення оксалату/креатинну залежно вд стат
Стать пащенпв АР, % ВР [95%% Д1] ВШ [95%% Д1]
Високий i помрний рвень екскрецН' оксалалв
Дiвчатка 92,0 3,1 [1,88-5,1] p < 0,05 27,5 [10,8-70,3] p < 0,05
Хлопчики 30,0
Високе й пом'рне пдвищення спiввiдношення оксалату/креатинiну
Дiвчатка 57,0 2,1 [1,21-3,64] p < 0,05 3,56 [1,59-7,98] p < 0,05
Хлопчики 27,0
Примтки: АР — абсолютний ризик; ВР — вдносний ризик; ВШ — вдношення шанс!в.
були визначенi таю показники: вмiст малонового дь альдегiду в еритроцитах i плазмi кровi, а також вмют дь енових кон'югатiв в еритроцитах. В ушх групах (як при низьюй, так i при високш i помiрнiй екскреци) рiвень еритроцитарного й плазмового МДА, а також вмют ДК були шдвищеними порiвняно з контрольними величинами (р < 0,05). За вмiстом еритроцитарного МДА i ДК вiдмiнностей мiж групами не виявлено.
Помiрна й виражена оксалатурiя в дiтей iз мета-болiчною нефропатiею супроводжувалась зниженням рiвня плазмового й еритроцитарного МДА порiвняно з вiдповiдним показником у груш хворих iз незначною оксалатурiею. В усiх групах показник МДА залишався вище вiд контрольного значення (р < 0,05).
Активнють антиоксидантних ферментав в еритроцитах i загальний антиоксидантний статус сироватки кровi дiтей з метаболiчною нефропатiею наведеш в табл. 5. Сталiсть антирадикального й антиперекисного потенцiалiв клiтин в органiзмi забезпечуе антиокси-дантна система захисту. У пащентав iз метаболiчною нефропатiею активацiя процесiв перекисного окис-нення лiпiдiв (ПОЛ) супроводжуеться вiрогiдним зниженням концентраци супероксиддисмутази (СОД) i пiдвищенням активностi каталази й глутатюнперокси-дази порiвняно з контрольною групою (р < 0,05).
Обговорення
Отже, за результатами наших дослщжень виявлено, що в дiвчаток гiпероксалурiя зустрiчаеться частiше, нiж у хлопчиюв. Виявлено високу iнформативнiсть досль
дження концентраци оксалату й показника оксалату/ креатинiнy
За сучасними уявленнями, гомеостаз щавлево! кис-лоти в органiзмi пiдтримуеться за рахунок двох екзо-генних джерел (Гжа й аскорбшова кислота) й ендоген-ного метаболiзму амiнокислот глiцину й серину [18].
Перенасичення сечi оксалатами в кшцевому шд-сумку призводить до Гх преципiтацií у виглядi криста-лiв. У нормi сеча являе собою перенасичений сольовий розчин, що перебувае в сташ динамiчноí рiвноваги за рахунок речовин (шпбггс^в), як! сприяють розчинен-ню або дисперси Г! складових частин [18].
При порушенш цього дисбалансу, зокрема при запальному процеш або при спадкових особливостях метаболiзму, цей дисбаланс порушуеться. Зазвичай важливим аспектом в розвитку кристалури е сшввщ-ношення мiж процесами перекисного окиснення та станом оксидантного статусу. Вщповщно до сучасних уявлень, при перекисному окисненнi бтыв модифша-ци можуть пiддаватися вс амiнокислоти, але найбiльш чутливими е залишки триптофану, тирозину, гiстидину й цистеГну. АФК атакують функцiональнi групи амь нокислот у складi бтюв, що призводить до утворен-ня первинних амшокислотних радикалiв, яю можуть вступати у вторинш взаемоди iз сусiднiми амшокис-лотними залишками. У цтому створюеться складна картина шыдливо! ди АФК на бiлковi макромолекули [19]. Зниження активностi ферментiв антиоксидантно-го захисту, згiдно з результатами дослщжень, пiдвищуе ризик гiпероксалурií [20].
Таблиця 3. Показники вльнорадикального окиснення бшюв плазми залежно вд ступеня екскреци
оксалатв у хворих Iз метаболчною нефропалею
Показники Контроль, п = 84 Пащенти з низькою екскрещею оксалалв, п = 44 Пащенти з помiрною екскрещею оксалалв,п = 120 Пащенти з висо-кою екскрецiею оксалалв, п = 12
Е370, од.опт.щ/г бтка 2,07 ± 0,15 2,24 ± 0,11 р, Р, < 0,05 2,36 ± 0,10 р, Р, < 0,05 2,46 ± 0,12 р, Р, < 0,05
Е430, ммоль/г бтка 14,30 ± 0,62 15,10 ± 0,73 16,20 ± 0,21 р, Р, < 0,05 18,00 ± 0,45 р, Р, < 0,05
Примтки: р — ступнь в1рогщност1 р1зниц1 показниюв вдносно контролю; р1 — ступнь в1рогщност1 р1зниц1 показниюв у хворих 2-3-1 груп вдносно 1ч групи.
Таблиця 4. Вмст малонового д'альдег'ду й д1енових кон'югат'в при р'зному ступенi екскреци оксалатв
у хворих ¡з метабол!чною неф ^ропат'ею
Показники Контроль, п = 84 Пащенти з низькою екскрещею оксалатiв, п = 44 Пащенти з помiрною екскрецiею оксалалв, п = 120 Пащенти з висо-кою екскрецiею оксалалв, п = 12
МДА в еритроцитах, мкмоль/л 0,53 ± 0,05 0,92 ± 0,04 р < 0,05 0,97 ± 0,08 р < 0,05 Р, > 0,05 0,95 ± 0,06 р < 0,05 Р, > 0,05
МДА в плазму мкмоль/л 0,75 ± 0,08 1,16 ± 0,09 р < 0,05 1,19 ± 0,07 р < 0,05 Р, > 0,05 1,21 ± 0,06 р < 0,05 Р, < 0,05
ДК в еритроцитах, ммоль/л 0,57 ± 0,07 0,94 ± 0,05 р < 0,05 0,97 ± 0,08 р < 0,05 Р, > 0,05 0,96 ± 0,07 р < 0,05 Р, > 0,05
Примтки: р — ступ1нь в1рогщност1 р1зниц1 показниюв вдносно контролю; р1 — ступнь в1рогщност1 р1зниц1 показниюв у хворих 2-3-1 груп в дносно 1-1 групи.
Таблиця 5. Активнсть системи антиоксидантного захисту при р'зному cryneHi екскреци оксалатв
у хворих ¡з метабол!чною неф ^ропат'ею
Показники Контроль, n = 84 Пащенти з низькою екскрещею оксалалв, n = 44 Пащенти з помiрною екскрещею оксалалв, n = 120 Пащенти з висо-кою екскрещею оксалалв, n = 12
СОД, Од/г Hb 1113,5 ± 51,7 955,7 ± 55,9 р < 0,05 856,1 ± 43,7 р, Р, < 0,05 765,8 ± 43,8 р, Р, < 0,05
Каталаза, Од • 104/г Hb 8,71 ± 0,18 9,06 ± 0,14 р < 0,05 9,44 ± 0,14 р < 0,05 Р, > 0,05 9,08 ± 0,22 р < 0,05 Р, > 0,05
Глутатюнпероксидаза, Од/гHb 89,70 ± 2,01 56,60 ± 4,54 р < 0,05 54,90 ± 4,12 р < 0,05 Р, > 0,05 53,40 ± 3,56 р < 0,05 Р, > 0,05
Прим'/тки: р — ступнь в1рогщност1 р1зниц1 показниюв вщносно контролю; p1 — ступнь достов1рност1 р1зниц1 показниюв у хворих 2-3-i груп вщносно 1-i групи.
Виходячи з того, що основним субстратом пере-кисного окиснення е полшенасичеш жирш кислоти, можна очшувати збтьшення жорсткостi мембран, а отже, порушення проникностi й функцш дано! клгги-ни. Особливо важливим при метаболiчнiй нефропати е посилення ПОЛ у паренхiмi нирок, що може впливати на розвиток ускладнень i подальший прогноз при данш патологи.
Висновки
1. Рiвень екскреци оксалатiв i спiввiдношення окса-лату/креатинiну в пацiентiв iз метаболiчною нефро-патiею е вiрогiдно вищим, нiж у групi контролю, як у хлопчиюв (р < 0,05), так i в дiвчаток (р < 0,05).
2. Бшьшють мають помiрний рiвень рашш-ньо'! екскреци оксалатiв (68,2 %, критерiй — 0,33— 0,42 ммоль/л); високий вмют оксалатiв (крите-рiй — понад 0,42 ммоль/л) верифшовано в 6,8 % обстежених.
3. Абсолютний ризик високо'! й помГрно'! секреци оксалатiв у дiвчаток на 62,0 % вищий, нiж у хлопчи-кiв, iз вiрогiдними показниками вiдносного ризику (3,1 [1,88-5,1]) i вiдношення шансiв (27,5 [10,8-70,3]), р < 0,05.
4. При метаболiчнiй нефропати спостерiгаеться вь рогiдне пiдвищення рiвня альдегiдо- й кетонопохщних нейтрального характеру (р < 0,05) порiвняно з контролем; при помiрнiй i високiй екскреци оксалапв — вiрогiдне пiдвищення альдепдо- й кетонопохiдних основного характеру (р < 0,05).
5. В ушх групах (як при низькш, так i при високш i помiрнiй екскреци) рiвень еритроцитарного i плазмо-вого МДА, а також ушст ДК були пiдвищеними порГв-няно з контрольними величинами (р < 0,05).
6. У пащентав iз метаболiчною нефропатiею ак-тивацiя процешв ПОЛ супроводжувалась вiрогiдним зниженням концентраций СОД i пiдвищенням актив-ност каталази й глутатiонпероксидази порiвняно з контрольною групою (р < 0,05), особливо при бтьш високому рiвнi оксалури (р1 < 0,05).
Конфлжт iнтересiв. Автор заявляе про вщсутшсть конфлшту iнтересiв при шдготовщ дано! статп.
References
1. Harambat J, Kunzmann K, Azukaitis K, et al. Metabolic acidosis is common and associates with disease progression in children with chronic kidney disease. Kidney Int. 2017Dec;92(6):1507-1514. doi: 10.1016/j.kint.2017.05.006.
2. Bevill M, Kattula A, Cooper CS, Storm DW. The modern metabolic stone evaluation in children. Urology. 2017 Mar; 101:15-20. doi: 10.1016/j. urology.2016.09.058.
3. Lumlertgul N, Siribamrungwong M, Jaber BL, Susantitaphong P. Secondary oxalate nephropathy: a systematic review. Kidney Int Rep. 2018 Jul 29;3(6):1363-1372. doi: 10.1016/j.ekir.2018.07.020.
4. Taylor JC, Martin HC, Lise S, et al. Factors influencing success of clinical genome sequencing across a broad spectrum of disorders. Nat Genet. 2015 Jul;47(7):717-726 doi: 10.1038/ng.3304.
5. Ma CM, LinLH, ChangHY, etal. Association ofcongenital anomalies with fracture of spine, trunk, and upper and lower limbs among young people: A population-based matched cohort study in Taiwan. Medicine (Baltimore). 2017 Sep;96(36):e7980. doi: 10.1097/MD.0000000000007980.
6. Konkol'ova J, Chandoga J, Kovacik J, et al. Severe child form of primary hyperoxaluria type 2-a case report revealing consequence of GRHPR deficiency on metabolism. BMCMedGenet. 2017May 31;18(1):59. doi: 10.1186/ s12881-017-0421-8.
7. ShestaevAYu, ParonnikovMV, Protoschak VV, Babkin PA, Gulko AM. OxalateMetabolism and the Role ofOxalobacter Formigenes in the Development of Urolithiasis. Experimental and Clinical Urology. 2013;(2):68-73. (in Russian).
8. Neuhaus TJ, Belzer T, Blau N, Hoppe B, Sidhu H, Leumann E. Urinary oxalate excretion in urolithiasis and nephrocal cinosis. Arch Dis Child. 2000Apr;82(4):322-6. doi: 10.1136/adc.82.4.322.
9. Papadopoulou-Marketou N, Chrousos GP, Kanaka-Gantenbein C. Diabetic nephropathy in type 1 diabetes: a review of early natural history, pathogenesis, and diagnosis. Diabetes Metab Res Rev. 2017Feb;33(2). doi: 10.1002/ dmrr.2841.
10. Latchoumycandane C, Laura EN, Mclntyre TM. Chronic etha-nol ingestion induces oxidative kidney injury through taurine-inhibitable inflammation. Free Radic Biol Med. 2014 Apr;69:403-16. doi: 10.1016/j. freeradbiomed.2014.01.001.
11. Wongmekiat O, Peerapanyasut W, Kobroob A. Catechin supplementation prevents kidney damage in rats repeatedly exposed to cadmium through mitochondrial protection. Naunyn Schmiedebergs Arch Pharmacol. 2018 Apr;391(4):385-394. doi: 10.1007/s00210-018-1468-6.
12. Abdelhalim MA, Qaid HA, Al-Mohy Y, Al-Ayed MS1. Effects of quercetin and arginine on the nephrotoxicity and lipid peroxidation induced by goldnanoparticles in vivo. Int JNanomedicine. 2018Nov21;13:7765-7770. doi: 10.2147/IJN.S183281.
13. Nara A, Yajima, D, Nagasawa S., Abe H, Hoshioka Y, Iwase, H. Evaluations of lipid peroxidation and inflammation in shortOterm glycerolO induced acute kidney injury in rats. Clin Exp Pharmacol Physiol. 2016 Nov;43(11):1080-1086. doi: 10.1111/1440-1681.12633.
14. Alhusaini AM, Faddah LM, El Orabi NF, Hasan IH. Role of Some Natural Antioxidants in the Modulation of Some Proteins Expressions against Sodium Fluoride-Induced Renal Injury. Biomed Res Int. 2018;(28):803. doi: 10.1155/2018/5614803.
15. Albert A, Tiwari V, Paul E, et al. Oral administration of oxalate-enriched spinach extract as an improved methodology for the induction of dietary hyperoxaluric nephrocalcinosis in experimental rats. Toxicol Mech Methods. 2018Mar;28(3):195-204. doi: 10.1080/15376516.2017.1388459.
16. Ignatova MS. Detskaia nefrologiia: rukovodstvo dlia vrachei [Pediatric nephrology: a guide for doctors]. 3rd ed. Moscow: MIA; 2011. 696p. (in Russian).
17. Rebrova OIu. Statisticheskii analiz meditsinskikh dannykh. Primenenie paketa prikladnykh programm STATISTICA [Statistical analysis of medical data. Application software package STATISTICA]. Moscow: Media-sfera; 2004. 312p. (in Russian).
18. Borisova TP. Hyperoxalaturia and oxalate-calcium crystaluria: mechanisms of development and possible correction. International Journal of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2016:9(3);51-57. (inRussian).
19. Shakhristova EV, Stepovaya YeA, Ivanov VV, et al. Oxidative modification of proteins and the glutathione system in adipocytes under diabetes. Bulletin of Siberian Medicine. 2014;13(3);84-90. (in Russian).
20. Zverev YaF, Zharikov AYu, Bryukhanov VM, Lampatov VV Modulators of oxalate nephrolithiasis. Inhibitors' crystallization. Nephrology. 2010:14(1);29-49. (inRussian).
OTpuMaHO 26.04.2019 ■
Information about author
Nadiia Aib, Assistant at the Department of Pediatry, State Higher Education Institution"Ivano-Frankivsk National Medical University', Ivano-Frankivsk, Ukraine; e-mail: [email protected]; contact phone: + 38 (096) 353 53 93
Айб Н.Р.
Ивано-Франковский национальный медицинский университет, г. Ивано-Франковск, Украина
Метаболическая нефропатия у детей: гендерные особенности экскреции оксалатов, связь с уровнем оксидативного стресса и системой антиоксидантной защиты
Резюме. Цель: исследовать гендерную зависимость уровня экскреции оксалата при метаболической нефропатии у детей, состояние оксидативного стресса и системы перекисного окисления в зависимости от выраженности его экскреции. Материалы и методы. В исследование включено 176 детей с оксалатной нефропатией и 84 практически здоровых детей. Проведены клиническое, инструментальное и лабораторное обследования. Определялся уровень продуктов перекисного окисления липидов (диеновых конъюгатов, малонового диальдегида) и активность ферментов антиоксидантной защиты (глутатиона восстановленного, глутатион-пероксида-зы и каталазы сыворотки), проводился анализ перекисного окисления белков (альдегидо- и кетонопроизводных дини-трофенилгидразонов нейтрального и основного характера). Результаты. Уровень экскреции оксалатов и соотношение оксалата/креатинина в утренней моче у пациентов с метаболической нефропатией были достоверно выше, чем в группе контроля (р < 0,05). Абсолютный риск высокого и умеренного уровня экскреции оксалатов у девочек на 62,0 % выше, чем у мальчиков (р < 0,05). Умеренное и высокое соотношение показателя оксалата/креатинина установлено у 57,0 % девочек по сравнению с 27,0 % мальчиков. Низкие значения экскреции креатинина и соотношение оксалата/креатинина чаще выявлялись у пациентов мужского пола (р < 0,05). У
всех пациентов с метаболической нефропатией наблюдалось достоверное повышение уровня альдегидо- и кетонопроиз-водных нейтрального характера (р < 0,05) по сравнению с практически здоровыми лицами; установлено достоверное повышение уровня альдегидо- и кетонопроизводных основного характера при умеренной и высокой экскреции оксала-тов (р < 0,05). Умеренная и выраженная оксалатурия у детей с метаболической нефропатией сопровождалась снижением уровня плазменного и эритроцитарного малонового диальде-гида по сравнению с соответствующим показателем в группе больных с незначительной оксалатурией (р < 0,05). У пациентов с метаболической нефропатией активация процессов пе-рекисного окисления липидов сопровождалась достоверным снижением концентрации супероксиддисмутазы и повышением активности каталазы и глутатионпероксидазы по сравнению с контрольной группой (р < 0,05). Более выраженное повышение уровня перекисного окисления липидов установлено у детей с более высоким уровнем оксалурии (р < 0,05). Выводы. Существует гендерная зависимость уровня экскреции оксалата при метаболической нефропатии, состояние оксидативного стресса и системы перекисного окисления зависит от выраженности утренней экскреции оксалатов. Ключевые слова: метаболическая нефропатия; оксалурия; оксидативный стресс; антиоксидантная защита
N.R. Aib
Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
Metabolic nephropathy in children: gender features of oxalate excretion, relationship with oxidative stress severity and antioxidant defense system
Abstract. Background. The purpose was to investigate gender features of oxalate excretion in metabolic nephropathy, the state of oxidative stress and antioxidant system, depending on oxalate excretion. Material and methods. One hundred seventy-six children with oxalate nephropathy and 84 healthy children were included in the study. Clinical, instrumental and laboratory methods were used. The level of lipid peroxidation (diene conjugates, malondi-aldehyde) and antioxidant protection enzyme (redox glutathione, glutathione peroxidase and serum catalase), and peroxidation of proteins (neutral and basic aldehyde and ketone derivatives of di-nitrophenylhydrazone) were evaluated. Results. The level of oxalate excretion and oxalate/creatinine ratio in the first void urine of patients with metabolic nephropathy was significantly higher vs. control group (p < 0.05). The absolute risk of high and moderate oxalate excretion in girls was 62.0 % higher than that of boys (p < 0.05). The moderate and high oxalate/creatinine ratio was found in 57.0 % of girls and in 27.0 % of boys. Low levels of creati-nine excretion and oxalate/creatinine ratio were detected in male
patients (p < 0.05). All patients with metabolic nephropathy had significantly increased level of neutral aldehyde and ketone derivatives (p < 0.05) compared to control group. The level of basic aldehyde and ketone derivatives was significantly increased compared to controls in moderate and high oxalate excretion (p < 0.05). Moderate and severe oxalaturia in children with metabolic ne-phropathy was associated with a decreased plasma and erythrocytic malondialdehyde level compared to control group with mild oxa-laturia (pj < 0.05). In patients with metabolic nephropathy, the activation of the lipid peroxidation was accompanied by a significant decrease in superoxide dismutase, increased activity of catalase and glutathione peroxidase vs. control group (p < 0.05). Conclusions. There is gender dependence between the level of oxalate excretion in metabolic nephropathy; the state of oxidative stress and the system of peroxide oxidation depends on the intensity of first void urinary excretion of oxalates.
Keywords: metabolic nephropathy; oxaluria; oxidative stress; an-tioxidant system
