CC BY
21
ДАНI ПРО АВТОР1В
Довгань Людмила neTpiBHa, кандидат eK0H0Mi4HMx наук, доцент кафедри фшанав
Ушверситет державно!' фюкально''' служби Укра'ни,
вул. Унiверситетська, 31, м. 1ршнь, Кш'вська область, 08201, Укра'на
e-mail: l dovgan@ukr.net
Сурженко Андpiй Вггалшович, економiст вiддiлу планування та бюджетування департаменту економiки ТОВ «Комплекс Агромарс»
с.Гаврилiвка, Вишгородський район, Кш'вська обл, 07350 e-mail: andr298@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Довгань Людмила Петровна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов
Университет государственной фискальной службы Украины,
ул. Университетская, 31, г. Ирпень, Киевская область, 08201, Украина
e-mail: l dovgan@ukr.net
Сурженко Андрей Витальевич, экономист отдела планирования и бюджетирования департамента экономики ООО «Комплекс Агромарс»
с.Гавриловка, Вышгородский район, Киевская обл, 07350 e-mail: andr298@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHORS
Dovhan Liudmyla Petrivna, Candidate of Economic Sciences (Ph.D), Associate Professor at the Department of Finance
State Fiscal Service University of Ukraine, Universytets'ka Str., 31, Irpin, Kyiv oblast', 08201, Ukraine e-mail: l dovgan@ukr.net
Surzhenko Andrii Vitaliiovych, economist of the Planning and Budgeting Department of Economics LLC «Complex Agromars»
Havrylivka, Vyshhorod district, Kyiv region, 07350 e-mail: andr298@mail.ru
УДК: 330.354
М1СЦЕ ТЕХНОЛОПЧНО1 ПОЛ1ТИКИ У СИСТЕМ1 ДЕРЖАВНИХ Ф1НАНС1В*
Дульська 1.В.
Предмет досл'дження - Найбльш ефективнi проритети пiдтримки державою соц/'ально-економ'чного розвитку через '¡нструменти державних фнанав та шляхи акти&заци р'тноправно'У сп1впрац1' держави та б'знесу при реалiзацiУ високотехнологiчних та /нновац/'йних проект'т у секторах нацональноУ економки.
Мета досл'дження - Запропонувати найбльш ефективнi та доцльн напрями, /нструменти пiдтримки технолог'чного зростання в Укран через '¡нструменти державних фнанав шляхом актив'заци сп1впрац1' б'знесу та держави.
Розробити напрями та /нструменти фнансово'У пiдтримки, регуляторного та '¡нституцшного впливу держави з метою бiльш повного зад'яння ринкових важел'в актив'заци '¡нвестування проект'т впровадження високих технологй та дифузУ /нновац/'й в ус сектори нацональноУ економки.
Використанi методи системного анал'зу, синтезу, аналогiй.
Фнансова полтика краУни мае забезпечити комплекс позитивних фактор'т покращення ринковоУ д'яльност'!, технолог'чного зростання, '¡нновацшноУ активност'!, товарноУ диверсиф'каци на мiжнародних ринках. Фнансова система держави в рамках забезпечення сталого розвитку краУни, кр'ш функцш розподлу, перерозподлу, контролю / регулювання, виконуе також / стимулювальну функцю для сприяння структурним зм нам шляхом п дтримки пр оритет в розвитку в рамках проведення технолог'чно'У полiтики через '¡нструменти полiтик фнансово-кредитноУ, податково'У (надання рiзних пльг i преференцй), освти тощо.
Висновки. Укра'Ун'! за зразками €С необхдно переглянути систему пльг / стимул'в за рахунок пеперозподлу частини ВВП. Треба чтко видлити проритети розвитку / стимулювати Ух, як це прийнято в змiшаних розвинених ринкових економках, де передбачена ютотна участь держави у всх економ'чних процессах.
Розроблено в рамках науково-досл/'дно/ теми «Засади розвитку ¡нновац'йно/' системи Украни в европейському науково-технологчному простор».
302
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 33/1
© Дульська 1.В., 2017
Державне стимулювання е дieвим, i наслiдком мае спроектовану ранiше (за структурою пдтримуваних прюритетiв) структуру нацонального виробництва / експорту. Тобто, якщо крана всляко стимулюе сировиннi галуз, результатом буде саме сировинно ор'ентована структура суспльного виробництва. Якщо за обмежених ресурс'в, держава буде гнорувати технологии! пр оритети розвитку, насл дком стане патр архальна, низьконкурентна на даному етап розвитку нацональна економка.
Кошти вд перерозподлу ВВП держава могла б використати на технологiчнi проритети розвитку та ефективнi механзми Ух пдтримки. Зокрема, стимулювати ¡нновацн, сформувати держзамовлення на значн! обсяги програмноУ продукцИ для цлей впровадження нов1'тн1'х конкурентоспроможних технологй в ус'! сфери суспльного життя, зокрема в економку, що дозволить пiдвищити УУ конкурентоспроможнсть, ефективнсть державного управлння, продуктивнсть прац у всх сферах економки, забезпечити перех'д економiки до модел/ науково-технчного та нновацйного розвитку, збльшити частку наукомсткоУ продукцУУ, сприяти якост/ та доступной послуг освти, науки, культури, охорони здоров'я за рахунок впровадження 1КТ; розширити можливост/ людини отримувати доступ до нацональних та св/'тових нформацйних електронних ресурсв; створити нов робочi мсця, полпшити умови роботи / життя; поглибити запровадження нормативно-правових засад iнформацiйного суспльства. Цей першопоштовх може за собою потягнути увагу внутрiшнiх '¡нвестор'в рiзного масштабу фзичних, колективних, ¡нституцшних) до реалiзацíУ под'бних проект'в в УкраУн.
Макроекономiчним насл/'дком таких налаштувань в перспектив!' стане пдвищення фнансово'У об знаност населення з нструментами фондового ринку, дозволить його актив зувати, залучити в нацональну економку значний iнвестицiйний ресурс, як альтернативу приватного сектору / банквськоУ сфери, що, в свою чергу, дозволить врятувати в'д знецнення заощадження населення, зменшить попит на ноземну валюту як нструмент 'х збер гання.
Ключов'1 слова: технолог'чне зростання, державы фнанси, европейськ технолог'чн'! платформи, державно-приватне партнерство, технологчна полтика держави, стимулювальн заходи держави, висок технолог ', нновац '.
МЕСТО ТЕХНОЛОГИЧЕСКОЙ ПОЛИТИКИ В СИСТЕМЕ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ФИНАНСОВ
Дульская И.В.
Предмет исследования - наиболее эффективные приоритеты поддержки государством социально-экономического развития через инструменты государственных финансов и пути активизации равноправного сотрудничества государства и бизнеса при реализации высокотехнологичных и инновационных проектов в секторах национальной экономики.
Цель исследования - предложить наиболее эффективные и целесообразные направления, инструменты поддержки технологического роста в Украине через инструменты государственных финансов путем активизации сотрудничества бизнеса и государства.
Разработать направления и инструменты финансовой поддержки, регуляторного и институционального влияния государства с целью более полного задействования рыночных рычагов активизации инвестирования проектов внедрения высоких технологий и диффузии инноваций во все сектора национальной экономики.
Использованы методы системного анализа, синтеза, аналогий.
Финансовая политика страны должна обеспечить комплекс положительных факторов улучшения рыночной деятельности, технологического роста, инновационной активности, товарной диверсификации на международных рынках. Финансовая система государства в рамках обеспечения устойчивого развития страны, кроме функций распределения, перераспределения, контроля и регулирования, выполняет также и стимулирующую функцию для содействия структурным изменениям путем поддержки приоритетов развития в рамках проведения технологической политики через инструменты политик финансово-кредитной, налоговой (предоставление различных льгот и преференций), образования и т.д.
Выводы. Украине необходимо по образцам ЕС пересмотреть систему льгот и стимулов за счет пепераспределения части ВВП. Надо четко выделить приоритеты развития и стимулировать их, как это принято в смешанных развитых рыночных экономиках, где предусмотрено существенное участие государства во всех экономических процессах.
Государственное стимулирование является действенным, и своим следствием имеет спроектированную ранее (по структуре поддерживаемых приоритетов) структуру национального производства и экспорта. То есть, если страна всячески стимулирует сырьевые отрасли, результатом будет именно ориентированная на сырье структура общественного производства. Если при ограниченных ресурсов, государство будет игнорировать технологические приоритеты развития, следствием станет патриархальная, низконкурентная на данном этапе развития национальная экономика.
Средства от перераспределения ВВП государство могло бы использовать на технологические приоритеты развития и эффективные механизмы их поддержки. В частности, стимулировать инновации, сформировать госзаказ на значительные объемы программной продукции для целей
внедрения новейших конкурентоспособных технологий во все сферы общественной жизни, экономику, что позволит повысить ее конкурентоспособность, эффективность государственного управления, производительность труда во всех сферах экономики, обеспечить переход экономики к модели научно-технического и инновационного развития, увеличить долю наукоемкой продукции, способствовать качеству и доступности услуг образования, науки, культуры, здравоохранения за счет внедрения ИКТ, расширить возможности получать доступ к национальным и мировым информационным электронным ресурсам; создать новые рабочие места, улучшить условия работы и жизни; углубить внедрение нормативно-правовых основ информационного общества. Этот первотолчок может увеличить внимание внутренних инвесторов разного масштаба (физических, коллективных, институциональных) к реализации подобных проектов в Украине.
Макроэкономическим последствием таких настроек в перспективе станет повышение финансовой грамотности населения с инструментами фондового рынка, позволит его активизировать, привлечь в национальную экономику значительный инвестиционный ресурс, как альтернативу частного сектора и банковской сферы, что, в свою очередь, позволит спасти от обесценивания сбережения населения, уменьшит спрос на иностранную валюту как инструмент их хранения.
Ключевые слова: технологический рост, государственные финансы, европейские технологические платформы, государственно-частное партнерство, технологическая политика государства, стимулирующие меры государства, высокие технологии, инновации.
PLACE OF TECHNOLOGICAL POLICIES IN THE SYSTEM OF PUBLIC FINANCES
Dulska I.V.
Topic of the study - the most effective government support priorities of socio-economic development through public finance tools and ways to enhance equitable cooperation between state and business in the implementation of high-tech and innovative projects in the sectors of the national economy.
The aim of the study is to offer the most effective and appropriate directions, tools to support technological growth in Ukraine through the instruments of public finance by enhancing cooperation between business and the state.
Develop guidelines and instruments of financial support, regulatory and institutional influence of the state in order to better involve market instruments to enhance investment in projects of high technology and for innovation diffusion in all sectors of the national economy.
Methods of systems analysis, synthesis, analogies was used in this study.
The financial policy of the country should provide a set of positive factors to improve market activities, technological growth, innovation activity, commodity diversification in international markets. The financial system of the state as part of sustainable state development, in addition to the functions of distribution, redistribution, control and regulation, also performs a stimulating function to facilitate structural change by supporting development priorities within the framework of technology policy through policy instruments of financial and credit, tax (provision of various benefits and preferences) education etc.
Conclusions. Ukraine need to review the EU system of benefits and incentives by redistribution of GDP. It should clearly identify development priorities and encourage them, as is customary in mixed-developed market economies, which provides significant state participation in all economic processes.
State stimulation is effective, also is the result of projected earlier (in structure of supported priorities) structure of domestic production and exports. So, if a country strongly stimulates the raw industry, the result will be the raw oriented social production. If the resources is limited and the government will ignore technological development priorities, the result will be patriarchal, low competitive national economy at this stage of development.
Funds from GDP redistribution the state could use for technological development priorities and effective mechanisms to support them. In particular, stimulate innovation, form a government order for large volumes of software products for the purpose of new competitive technologies implementation in all spheres of public life, including the economy, which will increase its competitiveness, efficiency of public administration, labor productivity in all sectors of the economy, provide the transition of the economy to the scientific and technical model and innovation development, increase the share of high technology products, promote quality and affordability of education, science, culture and health care through the introduction of ICT; empower people to access national and international information electronic (e-) resources; create jobs, improve working conditions and life; deepen the implementation of the regulatory and legal framework of the information society. This first impulse may pull the attention of a different scale domestic investors (individual, collective and institutional) to implement similar projects in Ukraine.
Macroeconomic consequences of these settings in the future will result in citizens financial awareness increase of capital market instruments and will allow to intensify it to attract to the national economy a significant investment resources as an alternative to the private sector and the banking sector, which will save the citizen savings from depreciation, reduce demand for foreign currency as a storage tool.
Keywords: technological growth, public finances, European technology platforms, public-private partnerships, technology policy, stimulating measures of the state, high technology, innovation.
Вступ. В нацюнальнш eKOHOMi^ УкраМ технолопчне зростання сусшльного виробництва неможливе без системного стимулювання в ^creMi державних фшанав. Св^овий досвщ довiв доцтьнють цього. Проте
дискусiйними залишаються як напрями, шструменти пiдтримки власне технолопчного зростання, так i необхщш iнституцiйнi передумови цього, за розвиток яких також вщповщае держава.
Актуальшсть. В Украïнi необхiдно забезпечити бтьш швидке i стiйке економiчне зростання та пщвищення рiвня життя. Це можливо досягти лише шляхом якнайшвидшого переходу до якiсно нового со^ального i технологiчного базису суспiльного виробництва. Держава в цьому процес повинна займати активну стимулюючу позицiю.
Стушнь дослiдження проблеми вченими. Актуальнi дослщження сфери в Украïнi здебiльшого здшснюеться з точки зору розширення можливостей програмно-цiльового управлiння формуванням i реалiзацieю державних прiоритетiв науково-технiчного та шновацшного розвитку шляхом задiяння iнструментiв державного фшансування таких прiоритетiв, державно-приватного партнерства (ДПП) у цш сферi та активiзацiï дiяльностi рiзноманiтних iнститутiв розвитку, таких як шновацшш iнкубатори, шдусщальш та технологiчнi парки, центри науково-технолопчного та iнновацiйного розвитку тощо [1]. В той же час европейськими практиками стимулювання технологiчного зростання акцент робиться на впровадження шструменту европейських технолопчних платформ (6ТП), як одну iз найважливiших мiсiй, керованих Укатив, спрямованих на змiцнення потенцiалу бвропи шляхом iнновацiй [2]. 6ТП також займали провщне мiсце при реалiзацiï усiх европейських Рамкових Програм (РП) з наукових дослщжень та шновацш. Тх роль у програмi «Горизонт 2020» посилена, вони розглядаються як основний майданчик дiалогу мiж державою i приватним сектором, адже у нш основний акцент робиться на фшансування шновацшного бiзнесу, особливо малого i середнього (МСБ).
На жаль в УкраМ таю практики не знайшли широкого розповсюдження. Держава продовжуе впровадження свого бачення технолопчного розвитку достатньо традицшним шляхом. I це тепер створюе серйозн проблеми, шляхи виходу з яких необхщно шукати.
Предмет дослiдження. Найбiльш ефективнi прюритети пiдтримки державою соцiально-економiчного розвитку через шструменти державних фiнансiв та шляхи активiзацiï рiвноправноï спiвпрацi держави та бiзнесу при реалiзацiï високотехнологiчних та шновацшних проектiв у секторах нацюнально!' економiки.
Мета дослiдження. Запропонувати найбтьш ефективнi та доцiльнi напрями, шструменти пщтримки технологiчного зростання в УкраМ через iнструменти державних фiнансiв шляхом активiзацiï спiвпрацi бiзнесу та держави.
Завдання дослiдження. Розробити напрями та шструменти фшансово!' пiдтримки, регуляторного та шституцшного впливу держави з метою бтьш повного задiяння ринкових важелiв активiзацiï iнвестування проектiв впровадження високих технологш та дифузiï iнновацiй в ус сектори нацiональноï економiки.
Методи. Використан методи системного аналiзу, синтезу, аналогш.
Постановка проблеми. В свт визнаний позитивний вплив державного стимулювання науково-технолопчного та шновацшного розвитку на розвиток соцiально-економiчних систем. Проте, якщо система перебувае в умовах гостроТ кризи i ресурси для пщтримки прюрите^в обмежеш, необхщна стратеги реалiзацiï з мiнiмальними витратами та максимальним стаб^зацшним ефектом.
Результати дослщження. Фшансова полiтика краУни мае забезпечити комплекс позитивних факторiв покращення ринковоТ дiяльностi, iнновацiйноï активностi, товарноТ диверсифкацп на мiжнародних ринках. Фiнансова система держави в рамках забезпечення сталого розвитку краУни, крiм функцiй розподту, перерозподiлу (в Украïнi централiзуеться державою близько 48% ВВП), контролю i регулювання, виконуе також i стимулювальну функцш для сприяння структурним змшам шляхом пiдтримки прiоритетiв розвитку в рамках проведення певноТ державно!' полп"ики (промисловоТ, аграрноТ, науково-технiчноï, технологiчноï, зовнiшньоекономiчноï, соцiальноï, регiональноï, iнвестицiйноï, фiнансово-бюджетноï, еколопчноТ тощо) через iнструменти полiтик фшансово-кредитно!', податковоТ (надання рiзних пiльг i преференцш), освiти тощо.
Щороку на стимулювальн заходи держава витрачала значн кошти. Зокрема, у 2005-2010 рр. обсяг втрат бюджету внаслщок птьгового оподаткування становив у 2005 р. - 12,1; 2006 р. - 13,3; 2007 р. - 17,0; 2008 р. -22,3; 2009 р. - 27,5; в 2013 р. - 70,4 млрд грн (у т.ч. через списання збитш минулих рош - 12,8; птьги з транзиту через митну територю Украши - 11,7; стьгосппщприемства на единому податку - 8,3; з ввiзного мита, звтьнення вщ оподаткування окремих л^в i операцм згщно мiжнародних договорiв про вiльну торпвлю - 3,0, пiльгове оподаткування поставок зерна, брухту чорних i кольорових металiв - по 2 млрд грн).
Стимулювальш iнструменти держави, яю фiнансуються за рахунок державних фшанав е достатньо дiевими. Так, в рамках регюнальноТ полiтики держава пщтримуе спецiальний режим iнвестицiйноï дiяльностi в рамках спе^альних (вiльних) економiчних зон СЕЗ (ВЕЗ), територм прiоритетного розвитку (ТПР), iндустрiальних паркiв; фiнансово-бюджетноï - дотацмы регiони; iнвестицiйноï - прюритети каттальних iнвестицiй (в 2010-2016 рр. за рахунок державних кош^в (державний та мiсцевий бюджети) фiнансувалося 9,2-9,4% каттальних iнвестицiй на 17,3-30,7 млрд грн. До прюртечв державно!' пщтримки у 2016 р. поза сумшвами належали мшютерства аграрноТ полiтики та продовольства УкраТни (на них Державним бюджетом видтено 1,6 млрд грн.), молодi та спорту УкраТни (1,4 млрд грн), культури (2,4 млрд грн., з них 547,8 млн грн. спрямовано на фшансову пщтримку нацюнальних театрiв та 332,5 млн грн - нацюнальних художнiх колективiв, концертних органiзацiй та Тх дирекцп, нацiональних i державних циркових оргаызацм), в той час як на потреби Державного агентства з питань електронного урядування УкраТни лише 5,0 млн грн. [3], в 2017 р. - 249 млн грн [4]. Також держава за рахунок з рiзних джерел пщтримувала стабтьнють банювсько!' системи (в 2014-2015 рр. на пщтримку першочергових
заходiв з реформування баншського сектору краТ'ни Свгтовий банк i МБРР надали УкраТн по $1 млрд кредитiв, нiмецький державний банк KfW - 200 млн. евро на пщтримку системи гарантування вкладiв). В 2014 р. об'ем рефiнансування НБУ комерцiйних банш склав 222,3 млрд грн.).
В рамках технолопчноТ' полiтики держава фшансуе з держбюджету науковi та науково-техшчш роботи: у 2010-2015 рр. 36,5-32,9% вщ загалу (3,2-3,9 млрд грн). В Державному бюджет на 2016 р. на фшансування за кошторисним принципом усiх академiй наук УкраТни (НацiональноТ; педагогiчних, аграрних та медичних наук, мистецтв) в 2016 р. спрямовано 3,9; в 2017 р. - 5,8 млрд грн. ^м того, за рахунок державного i мюцевого бюджелв в 2010-2015 рр. фшансувалося, вщповщно 1,2; 4,6 та 0,7% (92,7; 349,8 та 93,5 млн грн) вщ загального обсягу фшансування шновацшноТ дiяльностi промислових пщприемств УкраТни [4].
Проте, якщо в 2016 р. на потреби Державного космiчного агентства УкраТни (ДКАУ) було спрямовано 2,4 млрд грн., з яких 1,4 млрд грн. становили виконання боргових зобов'язань за кредитами, залученими пщ державы гаранти для реалiзацiТ проеклв «Циклон-4» (фактичнi витрати на реалiзацiю проекту склади $592 млн, виплата кредилв за якими лягла важким тягарем на державу) та «Створення НацiональноТ' супутниковоТ системи зв'язку»« (в 2017 р. - 1,5 млрд.), яка так i не запрацювала через проблеми з запуском супутника зв'язку «Либщь», то в 2017 р. уряд припинив фшансування ^е'Т програми, видтивши на неТ символiчну суму 29 млн грн, а ДКАУ заморозило вс поточн та перспективнi науковi проекти з ^е'Т тематики (фiнансування ДКАУ передбачено в розмiрi 2,4 млрд грн). В цтому 2,6 млрд грн фшансування «Загальнодержавно'Т цiльовоТ науково-техшчно'Т космiчноТ програми УкраТни на 2013-2017 роки» передбачалося здшснити за рахунок держави на 43,4% та на 56,6% з шших джерел. Проте знайти мехашзми залучення приватного капралу так i не були знайдеш.
В той же час на фшансування Мшютерства культури Державним бюджетом на 2017 р. передбачено 4,2 млрд грн.
В УкраТн та рядi пострадянських краТ'н як форма реалiзацiТ' прiоритетних напрямiв розвитку науки i технiки виступають Державнi цiльовi науковi та науково-технiчнi програми, а не платформи як в GC. За програмного пщходу фiнансовим шструментом виконання е розподiл бюджетних видатш за розпорядниками бюджетних коштiв. Оргаызацмно, наприклад, Загальнодержавна цiльова науково-технiчна космiчна програма УкраТни на 2013-2017 р.» е комплексом пов'язаних окремих завдань (проек^в) за рахунок концентраци фшансових, матерiально-технiчних ресурсiв, виробничого i науково-техычного потенцiалу держави.
Такi пiдходи GC використовував у 1970-х роках, коли науково-техшчна кооперацiя щодо фундаментальних та прикладних дослщжень будувалася за схемами мiжнародних кооперацiйних проектiв, а у фшансуванш науки переважно державне фшансування. Проте з 1984 р. з появою РП розвитку науки та шновацш фшансування шновацшних мiжнародних проеклв здiйснюеться зi значним внеском бiзнесу. Разом з тим частка кошлв з бюджету GC на фшансування РП була незначною. З 2002 р. (починаючи з РП-6) реалiзуеться iнiцiатива спiльного бвропейського дослiдного простору (European Research Area), метою якоТ е створення сптьного ринку шновацшних щей, продуклв та ресурсiв науки шляхом сптьних зусиль краТ'н-члешв. Цi ж цiлi переслiдувала РП-7 (2007-2013 рр.) та РП «Горизонт-2020» (2014-2020 рр.).
Цi iнструменти, в свою чергу е знаряддям виконання стратеги соцiально-економiчного розвитку GC на перюд до 2020 р. «бвропа 2020» [5], прийняту бвропейською Радою в 2010 р. Стратепя базуеться на ключових сферах: знання та шноваци; стала економка; вища зайнятють i соцiальне залучення, i мютить 7 флагманських iнiцiатив: 1) «1нновацшний Союз» з покращення рамкових умов та доступу до фшансування дослщжень та шновацш, щоб забезпечити перетворення шновацшних щей на продукти та послуги, що сприятиме розвитку та створенню робочих мюць; 2) «Молодь у руа» з пщвищення ефективност систем осв^и та сприяння вступу молодi на ринок прац^ 3) «Програма в област цифрових технологш для бвропи» («Цифровий порядок денний для бвропи») - з прискорення розвитку високошвидкюного доступу в 1нтернет, з тим щоб компанiТ' та домогосподарства мали змогу використовувати переваги единого ринку цифрових послуг; 4) «бвропа з ефективним використанням ресурав» для зменшення залежност економiчного зростання вщ використання ресурсiв, для пщтримки переходу до низьковуглецевоТ економiки, збтьшення використання вiдновлюваних джерел енергiТ джерел, модершзаци нашоТ транспортноТ галузi та пщвищення енергоефективносп; 5) «Промислова пол^ика в епоху глобалiзацiТ» для покращення економiчного середовища, особливо для малого i середнього бiзнесу (МСБ), i для пiдтримки розвитку мiцноТ та сталоТ промисловоТ бази, конкурентоспроможноТ у свтовому масштабi; 6) «Програма для нових умшь та робочих мюць» з модершзаци ринмв працi та розширення можливостей людей завдяки розвитку Тх навичок протягом життя з метою збтьшення Тх учасл у трудовому житп i досягнення кращоТ координацiТ' мiж попитом i пропози^ею на трудовi ресурси, в тому чи^ шляхом мобiльностi трудових ресурав; 7) «бвропейська платформа проти бщносп» з забезпечення соцiально-територiальноТ згуртованостi, щоб переваги економiчного зростання та створених робочих мюць розповсюджувалися на якнайширше коло населення, а люди, що живуть в умовах бiдностi i соцiальноТ iзоляцiТ' мали можливiсть жити гщним життям i брати активну участь в житп сусптьства [5].
^м безпосереднього стимулювання науково-технiчноТ та шновацшноТ дiяльностi через iнструменти РП, GC придiляе значну увагу покращенню шституцшних передумов провадження активно'' технолопчноТ пол^ики. Так в рамках РП «Горизонт-2020» реалiзуються мiжнароднi програми розвитку пщприемництва, зокрема COSME [5] (Competitiveness of Small and Medium-sized Enterprises - Конкурентоспроможнють малих
та середшх пiдприемств вартiстю €2.3 млрд), метою якоТ е розвиток пiдприемництва, покращення умов для конкурентоспроможност та доступу до ринмв.
Одним з устшних механiзмiв досягнення зазначених РП цтей е iнструмент европейських технологiчних платформ (6ТП), якi по сутi е секторальними форумами, що сприяють поеднанню пщприемств з ушверситетами, науково-дослiдними оргашза^ями, iнвесторами, регулюючими органами та шститутами громадянського суспiльства у процесi визначення науково-дослщних прiоритетiв i стратегiй. Специфка iнструменту еТП в тому, що вони формуються на базi аналiзу попиту потенцiйних споживачiв i ринку технологш. Мехашзм еТП е об'еднанням зусиль зацкавлених сторiн (бiзнесу, у т.ч. малого i середнього (МСБ); науки, фшансового сектору, громадянського сусптьства, державного сектору) навколо найбтьш перспективних шновацшних проектiв на протязi циклу розробки та виробництва [7].
Мiсiею еТП, визначеною европейською Комiсiею [8], е розробка сптьних унiфiкованих пiдходiв до врегулювання провiдних економiчних, технолопчних та со^альних загроз, що визначатимуть темпи економiчного зростання та рiвень конкурентоспроможностi ее у майбутньому. Функ^ями еТП е розробка стратегiчних дослщних програм для промисловостi; сприяння участ у рамкових програмах ее з розвитку НДДКР; розвиток мережноТ взаемоди в моделi вiдкритих iнновацiй; щентифка^я можливостей для розвитку мiжнародного ствроб^ництва; створення каналу зовнiшнiх рекомендацiй для рамковоТ грантовоТ програми ее «Горизонт-2020» з дослiджень та iнновацiй з бюджетом близько €80 млрд на ам рош (2014-2020 рр.) додатково до приватних швестицш, якi будуть залучен фондом. Програма «Горизонт 2020» покликана сприяти збтьшенню числа шновацшних технологш, вщкритпв i перспективних розробок шляхом просування щей з наукових лабораторш на ринок. У даний час в ее сформовано 40 еТП, об'еднаних у 6 секторальних груп та 1 горизонтальну ^жсекторну) (рис. 1).
Бюекономша • бвропейська аквакультура (EATIP) • Глобальне здоров'я тварин (ETPGAH) • Фермерське розведення та вщтворення тварин (FABRE TP) • Харчування для життя (Food for Life) • Сектор, що базуеться на люовому господарс^ (Forest-based) • Рослини для майбутнього (Plants) • Оргашка (TP Organics) Еколопя • Постачання та санiтарна обробка води (WssTP) Енергетика • бвропейське бiопаливо (Biofuels) • бвропейська фотоелектрична енергетика (EU PV TP) • Енерпя океану (TP OCEAN) • Вщновлювальний обiгрiв та охолодження (RHC) • Розумш мережi - електромережi майбутнього (SmartGrids) • Стала атомна енергетика (SNETP) • бвропейська вiтроенергетика(TPWind) • Нульовий рiвень викидiв (ZEP) Транспорт • Консультативна рада з дослщжень та шновацш у сферi евро- пейськоТ авiацil (ACARE) • Альянс для шновацш у лопсти^ через спiвробiтництво в бврош (ALICE) • Консультативна рада залiзничних дослiджень (ERRAC) • бвропейська консультати вна рада з дослщжень автомобтьного транспорту (ERTRAC) • Водний транспорт (Waterborne)
бвропейсьм технолопчш платформи, y тому числi горизональнi • Iнiцiатива сталого розвитку нанотехнологш (Nanofutures) • Дослiдна iнiцiатива eвропейських споживчих продуктiв (PROSUMERnet) • Промислова безпека (Industrial Safety)
1КТ • Передовi НДДКР для вбудованих та юбер-фiзичних систем (ARTEMIS) • бвропейська консультативна рада з ^^атив у сферi наноелектронiки(ENIAC) • Високопродуктивш комп'ютери (ETP4HPC) • Мiжнародна некомерцшна асоцiацiя «Координована дiя з европейсько!' робототехнiки» (euRobotics) [AISBL] • Новi европейськi медiа (NEM) • 1нтегра^я розумних систем (EPoSS) • бвропейська У^атива мережевого програмного забезпечення та послуг (NESSI) • Комушкацшш мережi та послуги (Networld 2020) • Фотонiка21(Photonics 21) Виробництво • Будiвельнi технологiï(ECTP) • Mеталургiйнi технологiï (ESTEP) • Передовi промисловi матерiали i технологiï (EuMaT) • Mайбутнe текстильного виробництва та виробництва одягу (FTC) • Mайбутнe eвропейськоï обробноТ промисловостi (Manufuture) • Стала хiмiчна промисловiсть (SusChem) • Наномедицина (Nanomedicine) • Сталi мшеральш ресурси (SMR)
Рисунок 1. Види та функцм д^чих европейських технолопчних платформ [7]
KpiM етп в GC успiшно застосовуеться й iHCTpyMeHT ДПП. В СС загальна вартють 69-ти npoeKTiB в рамках ДПП в 2016 р. за даними European PPP Expertise Centre склала €12 млрд [9]. За ктькютю проеклв ринок зрю на 41% порiвняно з 2015 р., проте у вартюному виразi впав на 22%. Найбтьш активним е ринок ДПП Великобритани' - 27 проеклв на €3,7 млрд, Францп, вiдповiдно, 17 i €2,3 млрд, ФРН та Нiдерландiв - по 6 i €0,8 млрд, 1рланди' - 3 i €400 млн. 10 краш GC мали принаймн один проект ДПП. Транспорт був найбтьшим сектор у вартiсному вираженш, у освiтi фiксувалася найбiльша ктькють проектiв. Бiльше 80% угод фшансувалися урядами.
1нструмент ДПП дозволив здшснити крупнi европейськi iнфраструктурнi проекти, там як Свротунель (вартiсть €4,6 млрд, концеая до 2086 р.), наступна черга бу^вництва портiв Кале та Болонже-сюр-Мер вартiстю €863 млн, i зокрема високотехнолопчш, як широкосмугова мережа зв'язку департаменту Нор-Па-де-Кале (€606 млн) у Франци та ш.
Значний досвiд здiйснення аналогiчних проекпв накопичено в Туреччинi, зокрема при буфвниф^ 3-го аеропорту Стамбулу вартстю €6 млрд, лiкувально-оздоровчого комплексу Bilkent Campus вартiстю €1,1 млрд.
Украша також мае досвiд залучення приватного сектору до розвитку нацюнальноТ економки. За даними Cвiтового банку, в 1990-2011 рр. за його участ реалiзовано 40 iнфраструктурних проектiв на $12,1 млрд., з яких 90% - у високотехнолопчнш телекомушкацшнш сферк Однак згодом розвиток ДПП уповтьнився через забюрократизованiсть, непартнерський та неринковий тип вщносин суб'ектiв. Адже держава може чинити спротив публiчностi, комерцiоналiзацiï вiдносин та покривати неефективну роботу своТх структур пiд гаслом захисту стратепчних iнтересiв. Вадами е негнучкють держави, споживацький щодо держбюджету тип поведшки суб'ектiв що ïï представляють (навiщо складностi з приватними швесторами, якщо е держбюджет).
Також попереднш досвiд ДПП УкраТни свiдчить про високу ймовiрнiсть невиконання iнвестицiйних зобов'язань з боку приватного партнера. Наприклад, концесшний договiр на будiвництво та експлуатацш автомобiльноï дороги Львов-Броди, укладений в 2002 р., був розiрваний, осктьки концесiонер протягом декiлькох ромв не iнвестував проект.
Загальною проблемою е вщсутнють активно'! участi банш у процес реалiзацiï ДПП. Це пояснюе низьку фiнансову привабливiсть проеклв для приватноТ сторони.
В УкраТн станом на 1 серпня 2016 на принципах ДПП реалiзовувалося 185 проеклв, з них 60,5% - у сферi обробки вiдходiв, 20% - збору, очищення та розподтення води, 16 проеклв (8,7%) - в сферi iнфраструктури (будiвництво, експлуата^я автострад, дорiг, залiзниць, злiтно-посадкових смуг на аеродромах, моспв, шляхових естакад, тунелiв i метрополiтену, морських i рiчкових портiв, Тх iнфраструктури), ям навряд чи можна назвати високотехнолопчними або iнновацiйними [10]. Система чинного законодавства УкраТни е достатньою для ефективного впровадження практики ДПП. Але досвщу реалiзацiï довгостроковоТ спiвпрацi держави i приватного сектора не вистачае. Тому Украша заручилася пщтримкою СБРР, Св^ового банку i Western NIS Enterprise Fund для реалiзацiï птотних проектiв концесiй щодо iнфраструктурних об'еклв: портiв «Херсон» та «Ольвiя», поромного термшалу в порту «Чорноморськ».
Позитивним прикладом партнерства держави i бiзнесу в рамках корпоративних вщносин е iсторiя створення св^ового високотехнологiчного пганта Lenovo, заснованого в 1984 р. групою китайських вчених на кошти Китайськой академiï наук. Спочатку компашя, що мала назву New Technology Developer Incorporated (згодом Legend, з 2003 р. - Lenovo), спецiалiзувалася на постачанн готовоТ комп'ютерноТ техшки в Китай i розробцi iероглiфiчних кодувань. У 2004 р. Lenovo за $1,25 млрд викупила у IBM пщроздт з виробництва персональних комп'ютерiв Personal Systems Group i використовувала бренд IBM до 2010 р.
У 2011 р. Lenovo i NEC створили сшльний пщроздт NEC Lenovo Japan Group (Lenovo - 51%, NEC 49% акцш сптьного пщприемства). У 2011 р. Lenovo придбала шмецьку компашю Medion, лщера ЗахщноТ Свропи в сегментах персональних компёютерiв, мультимедiа-пристроïв, мобiльних комушкацшних сервiсiв i споживчоТ електронiки. Це дозволило Lenovo посюти 3-те мюце на найбiльшому в eвропi ринку Ымеччини i подвоТти частку в Захщнш eвропi. В 2014 р. Lenovo за $2,3 млрд викупила у IBM бiзнес x86-серверiв та за $2,9 млрд у Google пщроздт Motorola Mobility.
Станом на 2015 р. оборот Lenovo становив $46,3 млрд, чистий прибуток - $4,0 млрд. В нш працювало 60 тис сшвроб^ниш. На даний момент основними акцюнерами Lenovo - е Legend Holdings Ltd (41,5%), пщконтрольна Китайськш академи наук, американсью фонди прямих швестицш Texas Pacific Group, General Atlantic LLC i Newbridge Capital LLC (2,8%), 55,1% торгуеться на фондових бiржах. Ринкова капiталiзацiя компанп в 2015 р. наближалася до $17 млрд. У компани е 46 лабораторш, зокрема, дослщницьм центри крiм КНР, в Японп, США [11].
Отже, система державноТ пiдтримки виявляеться здебiльшого дiевою. Так, в рамках промисловоТ пол^ики завдяки економiчному експерименту з послаблення податкового тиску на галузь в 1999-2002 рр. на пщприемствах прничо-металургшного комплексу (ГМК) отримаш вагомi виробнич^ економiчнi, фiнансовi, соцiальнi ефекти. Метою проведення було пщвищення ефективносп роботи, збтьшення експортного потенцiалу ГМК. Тактичш заходи пiдтримки мали i вщдалеш стратегiчнi наслiдки: позитивнi - покращення фшансового стану дозволило здiйснити технолопчну модернiзацiю пiдприемств та Тх ресурсного забезпечення, залучення внутр^шх та зовшшшх iнвесторiв i негативнi - консервування застартоТ структури нацiонального виробництва, експорту.
Аналогiчна ситуа^я склалася i щодо агросектору Украши, де багато рокiв в рамках аграрноТ полiтики стимулювання здiйснювалося шляхом преференцшно!' податковоТ, кредитноТ i страховоТ полiтики: фiксований сiльгоспподаток, режим спе^ального кредитування, обов'язкове страхування врожаю стьгоспкультур, насаджень з компенсацiею з Держбюджету не менше 50%; державы дотаци i субвенци; звiльнення вiд сплати ПДВ з продажу товарiв власного виробництва (узгоджено з СОТ) тощо.
Закономiрно постае питання обгрунтованост вибору прюрите^в, адже внесок промисловостi до ВВП у 2013 р. - 21%, стьського господарства - 8%, а сектору послуг - 58% [12]. У 1014 р. внесок стьського господарства у ВВП склав 10%, але галузь генерувала лише 1% податкових надходжень через податковi птьги, як на той час обходилися бюджету в 30 млрд грн щороку (для порiвняння, 1Т-шдус^я в I пiврiччi 2013 р. отримала шльг на 50 млн. грн, ними скористалися 570 платниш податш 1). В той же час в 20102013 рр. агросектор став одним з найбтьш прибуткових секторiв економiки: рентабельнiсть вае!' дiяльностi склала, вiдповiдно, 17,5; 19,3; 16,3 та 8,8%, операцшно'Г - 24,5; 24,7; 22,8 та 12,2%. В 2014 р. прибуток у стьському, люовому i рибному господарс^ зрiс на 90%.
Тому позбавлення податкових птьг агровиробникiв стало обов'язковою умовою сшвпрац Украши та МВФ, де наголошують, що це не призведе до втрати |'х конкурентоспроможност на св^овому ринку. е кражи, в яких сiльське господарство не субсидуеться (Чил^ Нова Зеландiя) або субсидуеться незначно. ^м того аграрна пол^ика в свiтi ширше, шж субсидування i дотування агровиробництва. США щорiчно на пiдтримку АПК видтяе $100 млрд, 80% з яких - допомога малозабезпеченим у придбанш продовольства, 10% - пiдтримка агрострахування, i ттьки 5% - забезпечення певного рiвня прибутку аграрiïв.
^м цього на початку розробки Податкового кодексу (ПК) птьги планувалося надати альтернативнiй енергетицi, авiабудуванню та пщприемствам з видобутку метану з вугтьних родовищ. У пiдсумку пiльги отримали суднобудування, аграрне машинобудування, легка промисловють, готельний бiзнес (в рамках подготовки до евро-2012). Пiсля прийняття ПК птьги отримали пщприемства IТ-iндустрiï, а щодо суднобудування пролобмоване зниження ставки единого со^ального внеску (еСВ) та списання податковоТ заборгованостi.
Десятки ромв стимулювання прiоритетних секторiв сформували значною мiрою вiдповiдну структуру експорту: крiм металургiï, на яку в 2013 р. припадало 40% експортноТ виручки, iншi конкурентоспроможнi на зовнiшньому ринку галузi також сировиннi видобувна промисловють (утворюе разом з металурпею ГМК), АПК, хiмiчна.
В 2014 р. ситуа^я погiршилася: на живi тварини; продукти тваринного i рослинного походження, готовi харчовi продукти припадало 30,9% експортноТ виручки, в 2015 - 43,3%, метали та вироби з них, мшеральш продукти, вщповщно, 29,6 та 24,8%. В 2015 р. експортовано послуг у сферi телекомушкаци', комп'ютерних та шформацшних послуги - $1,9 млрд, що склало 16,3% вщ обсягу уах експортованих послуг i вщповщае 2-му мiсцю одразу ж пюля транспортних послуг (5,3 млрд i 54,1%). (табл. 1). Позитивом е те, що в складi роздту в 2013-2015 рр. роки суттево зросла частка власне комп'ютерних послуг.
Таблиця 1. Динамка експорту 1КТ послуг в 2013-2015 рр.
Найменування послуги згщно з КЗЕП 2013 2014 2015
млрд дол США
Усього 14,2 11,5 9,7
Послуги у сферi телекомушкаци, комп'ютерш та шформацшш послуги, з них: 1,5 1,7 1,9
У % до загалу
Послуги у сферi телекомушкаци, комп'ютерш та шформацшш послуги, у т.ч.: 10,4 14,5 16,3
Телекомушкацшш послуги 45,5 41,3 22,2
Комп'ютерш послуги 39,8 42,4 62,9
!нформацшш послуги 14,7 16,3 14,9
Джерело: [13]
Розвинен ринковi держави застосовують iнструменти спецiального (птьгового) оподаткування iнвестицiй у прiоритетнi сфери економш, наприклад, 1Т, засоби зв'язку i в НДР. Якщо пщприемство в Голланди бере на роботу ствробп"ника для НДДКР, пiдприемство мае право зменшити рiвень оподаткування фонду заробп"но!' плати. У Великобританiï застосовуються податковi пiльги на iнвестицiï в 1Т, засоби зв'язку та НДР.
Податковi пiльги для 1Т застосовують Iндiя, якi здiйснила прорив у сферi 1Т, частка галузi в економiцi краши та ïï експорт зростае. Бразилiя проводить активну зовшшню полiтику, позицiонуючи себе як 1Т-кра'шу. Бiлорусь, Росiя, наслiдуючи приклад 1ндiï, КНР, впровадили податковi птьги для 1Т-компанш.
Спiльним у зарубiжному досвiдi стимулювання IТ-галузi е акцентування на зароб^нш платi, яка у витратах сектору сягае 80%. Висою проценты вщрахування у цiльовi со^альш фонди при високiй частцi витрат на пра^вниш у собiвартостi послуг не дозволяють компашям в цш сферi працювати з виконавцями роб^ на основi трудових вiдносин i при цьому бути конкурентоспроможними у свт. Так, наприклад,
1 Закон про податков пльги для 1Т-сектора на 10 роюв прийнятий в липн 2012 р. За ним з 1.01.2013 р. ставка податку на прибуток - 5%, розробка програмного продукту звльнялася вд ПДВ. Законопроект передбачав зниження до 5% розмiру ПДФО, ССВ з 2-х мiнiмальных зарплат однак в закон/' ця норма була вилучена.
Бiлорусь, впровадивши Парки Високих технологiй (ПВТ), звтьнила 1Т-компани вiд податку на прибуток, ПДВ вщ реалiзацN товарiв та послуг на територи кра'Тни; ПДФО для пра^вниш компанiй ПВТ - 9%, обов'язковi соцiальнi страховi внески - 35% та нараховуються лише на середню зарплату у кра'Тш. Пiльги доступнi ще 12 високотехнолопчним напрямками дiяльностi - вiд створення продуклв для мiкро- та наноелектрошки до авiацiйноТ' та ракетно-космiчноТ' техшки. За час iснування ПВТ за участю iноземних iнвесторiв створено 6 тис. робочих мюць. На вщмшу вщ багатьох европейських i азiатських технопаркiв, ПВТ Бiлорусi - вiртуальний. Це означае, що правовий режим ПВТ дiе на всiй територи Республки Бiлорусь. Зареестрованi резиденти можуть використовувати всi переваги ПВТ незалежно вщ того, де в Бшоруа розмiщуеться Тх фiзичний офiс. 49% резиденлв ПВТ - компани з бторуським капiталом i 51% - з шоземним.
В РосГТ компани 1Т-сектора користуються пiльгами при сплат страхових внескiв з часу Т'х введення в 2010 р. Встановлюючи птьги, уряд припускав полегшити тягар шновацшним компанiям i малому бiзнесу. Страховi внески перераховуються до Пенсшного фонду, Фонду обов'язкового медичного страхування (ФОМС) i Фонд соцiального страхування (ФСС). Загальна ставка страхових внесш - 30% фонду оплати працк З них 22% йде в Пенсшний фонд Росси, 2,9 - до ФСС та 5,1 - внески до ФОМС. Знижен тарифи страхових внесш для !Т-компанш у розмiрi 14% дшть як м^мум до 2017 р. i поширюються на виплати обсягом не бтьше 624 тис. руб. на пра^вника на рiк (база для нарахування страхових внесш).
З 1.01.2013 р. на 5 п'ять рош також запроваджувався експеримент з стимулювання 1Т, по завершенню яких Верховна Рада мала проаналiзованi ефективнiсть обраних методiв стимулювання галузi. Однак, вже з 1.01.2015 р. птьги для галузi було вщмшено.
1КТ став одшею з провiдних iндустрiй в Укра'Тш, тут створюеться 10 тис. високооплачуваних робочих мюць на рк. 1Т-середнш клас витрачае понад $1 млрд в Укра'Тш (дат Асо^аци 1Т-пщприемств УкраТни). МСБ широко розвинений в IТ-сферi (90%) (табл. 3).
Таблиця 3. Кльксть пiдприeмств за розмiрами за видом eKOHOMi4HOï дiяльностi «lнформацiя та телекомужкаци»_
Велим Середш Малi З них мшропщприемства
у % до у % до у % до у % до
Роки загального загального загального загального
од. показника вщповщного виду дiяльностi од. показника вщповщного виду дiяльностi од. показника вщповщного виду дiяльностi одиниць показника вщповщного виду дiяльностi
2010 9 0,1 409 3,1 12771 96,8 10728 81,3
2011 10 0,1 429 3,0 13933 96,9 11748 81,7
2012 13 0,1 411 3,1 13024 96,8 10765 80,0
2013 12 0,1 406 2,7 14467 97,2 12304 82,7
2014 6 0,0 374 2,8 12939 97,2 11113 83,4
2015 6 0,0 338 2,5 13273 97,5 11530 84,7
Джерело: [14].
В Анал^ичнш доповiдi до Щорiчного Послання Президента УкраТни до Верховно'!' Ради УкраТни «Про внутршне та зовшшне становище УкраТни в 2015 роцЬ [15] наголошуеться на необхщносп забезпечення випереджального розвитку економiки УкраТни на основi пiдвищення рiвня технолопчносп, як одного з ключових iмперативiв реалiзацiï економiчних, iнституцiйних та технолопчних перетворень у краïнi, який мае вивести украТнську економiку на сталий шлях шновацшно-технолопчного й iнформацiйного поступу. В умовах втрати 1/5 частини промислового потен^алу для УкраТни особливоТ важливосп набувае нацiональна концепцiя реiндустрiалiзацiï на основi iнновацiй, що передбачае пщвищення ролi 1КТ, збiльшення частки наукоемних галузей у структурi виробництва та експорту тощо.
А швестуючи в розвиток технологш i збтьшення людського капiталу, IT-сектор виконуе важливу для суспiльства i держави завдання - створюе середовище, сприятливе для шновацшного розвитку украТнського суспiльства. !Т-шдусщя е прикладом i зразком усшшного розвитку сервiсних експортно-орiентованих iндустрiй в УкраТш на противагу ресурсно орiентованим.
За даними ДФС УкраТни в 2014 р. вщ ФОП, зайнятих в IT, надшшло близько 3,3 млрд грн. Кожен IT-фахiвець створюе в УкраТш 3-4 робочих мюця в супутнiх галузях. Динамка сплати единого податку в 1Т-секторi в 2012-2014 рр. в табл. 4.
Щороку 16 тис. IT-фа^в^в здобувають освiту в украТнських унiверситетах. Це трудовi ресурси з великим потен^алом, який щороку зростае на 20%. На сьогодш в УкраТш в iндустрiï програмноТ продукци за рiзними оцiнками працюють бтьше 75 тис. висококвалiфiкованих програмiстiв - приватних пщприем^в на спрощенiй системi оподаткування, облiку та звiтностi, що надають послуги компашям на конкурентна основi. Однак, тiльки в 2014 р. крашу залишили 5 тис. спе^алюлв. Прiоритетом переТзду ставали краТни Cхiдноï бвропи, найбiльше - Польща.
Варто вiдзначити, що в свт iснуе дефiцит IТ-кадрiв. Для 6С вiн оцiнюеться в 900 тис. програмюлв в 2020 р. Тому натепер виршальним стае припинення негативное тенденци «втечi мiзкiв» з УкраТни. Щоб
запобiгти цьому, УкраТна мае гарантувати цим висококвалiфiкованим спецiалiстам належнi умови дiяльностi, створюючи в УкраТнi здоровий iнвестицiйний ^мат.
Таблиця 4. Динамiка сплати в IT-ceKTopi единого податку в 2012-2014 рр.
Кшьмсть Обсяг сплати Загальний приркт показника , %
PÍK платникiв, единого податку, обсяг доходу, Кшьмсть Обсяг сплати загальний
тис. ociб млрд. грн. млрд. грн платнимв единого податку обсяг доходу
2012 55 0,03 1,1
2013 64 0,06 1,5 26,0 92,0 37,0
2014 74 0,06 0,6 16,0 4,0 4,0
Джерело: [16].
Та незважаючи на все вищезазначене, Нацiональна рада реформ анонсувала ряд напрямiв податковоТ реформи, якi можуть стати руйшвними для галузi. Одна з пропозицш - знищити значний розрив мiж витратами на податки i збори на зарплату i оподаткуванням доходiв ФОП. Передбачаеться введення единого податку на зарплату (сумщення есВ та ПДФО) в 29% i пщвищення податку для ФОП до 29%. Аргумента^я - единий податок використовуеться бiзнесом для оптимiзацiТ оподаткування i що таю заходи спрямоваш на виведення зароб^ноТ плати з ™i i на боротьбу з ухиленням вщ оподаткування. Цi ж щеТ мiстяться в меморандумi про сшвроб^ництво УкраТни та МВФ.
Це швелюе саму iдею спрощеного оподаткування, що завдасть удару по всьому МСБ УкраТни. Цей режим оподаткування сприяв розвитку пщприемництва в УкраМ, стимулював вихщ МСБ з тiнi. В 1992-2002 рр. чисельнють суб'ектiв МСБ зросла в десять разiв, ктькють зайнятих - в тричi, число малих пщприемств (МП) на 10 тис. населення зросло в 4 рази, це призвело до збтьшення доходiв бюджету: у 2002 р. вщ МП на спрощеному режими оподаткування до зведеного бюджету надшшло 1,8 млрд грн. Темпи зростання цих надходжень в 2002 р. склали 33,4%, що бтьше показниш суб'ек^в пщприемництва, за загальною системою оподаткування (22,6%). Податковi новаци щодо МСБ, покладен в основу Держбюджету 2017 р. призвели до масового закриття ФОПiв.
Спрощена система оподаткування - единий шструментом пiдтримки МСБ в УкраТш. Iншi стимули пщтримки МСБ не функцiонують. У цьому принципова вщмшнють УкраТни вiд найбтьш розвинених держав, в яких дшть спецiальнi програми, що сприяють розвитку i пщтримц МСБ, як вищезгадана европейська COSME, в рамках якоТ дiе спецiальна програма пiд гаслом «Think small first!», яка передбачае не ттьки створення пiльгового режиму оподаткування для МСБ, а й надання рiзного роду креди^в, субсидш, консультацiйних та iнших пiдтримок. 1дея 6ТП полягае в злагодженiй робот при реалiзацiТ технологiчних прiоритетiв i крупних пщприемств, i МСБ.
В 6С в МСБ в 2013 р. було зайнято 50%, в Япони - 80% активного населення працездатного вку. При цьому частка МСБ у ВВП розвинених краТн св^у сягае 60%. В УкраТш ж цей показник за рiзними оцшками дорiвнюе всього лише 7-12%.
Моделюючи сценарм збiльшення ставки единого податку навпъ до рiвня 15%, результат виходить дуже песимютичний: приблизно 70% бiзнесу пiде в тЫь, а рiвень бюджетних надходжень зменшиться на 50% з виходом на показники 2015 р. лише в 2020 р. У нишшшх умовах рентабельнють компани з рiчним оборотом 100 млн. грн. становить 10%. Збтьшення ставки единого податку на 25% призведе до зростання витрат компани на 18% i вщповщно зниженн рентабельности на 15%. Компашям доведеться в аналопчному розмiрi збтьшити розмiр витрат на IT-фахiвцiв для того, щоб не втратити Тх через переТзд в iншi краТни. Таке зростання витрат у результат знизить рентабельнiсть компани на 12-15% i зробить ведення бiзнесу в УкраТш нерентабельним.
У поточнш ситуаци саме спрощена система оподаткування дозволяе украТнським компанiям витримувати конкуренцiю на глобальному ринку за рахунок зниження витрат, збер^ати квалiфiкованi кадри в УкраМ. До того ж, що програмюти мобiльнi, як правило, не прив'язан до мiсця надання послуг активами, ресурсами. Внаслщок значного збтьшення податкового навантаження украТнськ програмiсти залишать краТну.
Компани також будуть змушен перевести своТ офiси в ^i юрисдикци - бiльш комфортнi та стабтьш, що надають спецiальнi умови для |Т^знесу (за даними звп"у Deloitte такi умови створенi в 30 краТнах: це i спе^альш ставки податкiв (Китай - 15% податок на прибуток, 1зраТль - вщ 6-12% податок на прибуток), i вiдрахування з податковоТ бази до 300% (Авс^я, Бельгiя, 1нФя, Бразилiя, 1зраТль, lталiя, Туреччина), та вирахування з заробiтноТ плати для програмю^в (Бельгiя, lндiя, Польща, lрландiя, 1зраТль, Туреччина), i надання гранив (Нiмеччина, Мехiко). За даними опитування DOU, сьогоднi бiльшiсть з компашй вже розробили своТ плани по релокацп бiзнесу у разi попршення умов, 69% фахiвцiв також розглядають варiанти релокац^Т в iншу краТну. Поки для украТнського IT-бiзнесу в нишшшх економiчних, полiтичних i вмськових умовах чиннi умови оподаткування -едине, що тримае конкурентоспроможнють УкраТни на глобальному ринку, а квалiфiкованi кадри в УкраМ
Пщтвердженням цього стало те, що колись один з найактившших акселераторiв УкраТни Happy Farm в 2015 р. згорнув дiяльнiсть в УкраТш i запустив акселерацшну програму в Республiцi Казахстан (РК). Happy Farm отримав можливють реалiзовувати акселеративнi програми в РК при повному сприянш уряду, який тепер видтяе iнвестицiТ резидентам Happy Farm. ПайовоТ участi в проектах немае, проте щоб претендувати на заявлеш $25 тис., стартап мае бути зареестрований в РК. ПереТзду до РК сприяе i належний швестицшний ^мат в республщк Так, в 2015 р. РК в рейтингу Doing Business 2015 за пози^ею «Захист
iнвесторiв» посщав 25-те мiсце, Украша - 109-те, за рейтингом краш свiту розвитку е-урядування The United Nations E-Goverment Survey 2014 РК - 25-те мюце, Украша - 87-ме, за рiвнем глобальноТ конкурентоздатностi 2014-2015 рр. РК - 50-те, Украша - 76-те мiсце. В РК передбачено ряд птьг для iнвесторiв: щодо подоходного податку, то вш першi 10 рокiв складае 0%, в УкраТш - 18%; земельний податок в РК першi 10 ромв - 0%, в Украïнi 3-12%; майновий податок - в РК - 0% на першi 10 ромв, в УкораМ - до 2% м^мальноТ зарплати за м. кв. тобто зросте вдвiчi з 1.01.2017 р. через дворазове пщвищення рiвня м^мальноТ зарплати. Щодо оподаткування бiзнесу в РК застосовуеться ставка 3% для субёеклв пiдприемницькоï дiяльностi, для ТОВ - 12%, в УкраТш для ФОП 3-ï групи платнимв единого податку: I - 10% вщ м^мальноТ зарплати, II - 20 % вщ м^мальноТ зарплати, III - 2% вщ доходу платникам пДв та 4% доходу для неплатнимв ПДВ [16]. На жаль, значна млькють поважних в свт венчурних компанiй працюють з украшськими проектами тiльки за умов переТзду команди в стабтьш краТни.
На сьогоднi, у Польщу Угорщинi, Чехiï, в Нiдерландах, шших державах 6С функцiонують сотнi шдусщальних паркiв, якi створювались за активноТ фiнансовоï пiдтримки 6С, що дають десятки тисяч робочих мюць i збтьшення макропоказнимв кожноТ з краш.
З 2000 року значнi надi на прискорення економiчного i технолопчного зростання покладалися на iнструмент шдус^альних та технологiчних паркiв. Сам факт наявносп iндустрiальних паркiв е гарною формою уважного ставлення держави та мюцевих громад до розвитку економки. G чинний закон. Однак сумнозвюш результати дiяльностi ВЕЗ (СЕЗ) 1995-2004 рр. - утрачен мiльярди бюджетних кошлв i лише мiльйони залучених швестицш, сильно насторожують i щодо дiяльностi iнндустрiальних (технологiчних) паркiв, тому ïï не можна вважати активною. За даними Мшютерства економiчного розвитку та торгiвлi УкраТни про шдус^альш (промисловi) парки, створенi в УкраТш, станом на 01.01.2017 р. в офщшному реестрi Тх налiчувалося 22 [17]. ^м того, станом на 14.02.2017 р. в УкраТш також функцюнуе 5 приватних iндустрiальних пармв, якi не включенi до Реестру. Проте в умовах кризового стану державних фшанав наголос у виборi шструменлв стимулювання розвитку iндустрiальних пармв повинен насамперед робитись не на бюджетному фшансуванш, а на створенш сприятливих умов для розвитку приватного бiзнесу. Необхiдно удосконалювати моделi використання мехашзму ДПП для залучення недержавних швестицшних ресурсiв для розбудови шдус^альних паркiв, насамперед щодо облаштування шфраструктури.
Висновки. Отже, УкраТш конче необхщно переглянути систему пiльг i стимулiв, якi надаються за рахунок пеперозподту частини ВВП, за зразками 6С. Треба чiтко видiлити прiоритети розвитку i стимулювати Тх, як це прийнято в розвинених ринкових економках, ям за типом е змшаними, тобто передбачаеть ютотну участь держави у вах економiчних процессах.
Державне стимулювання е дiевим, i своТм наслiдком мае спроектовану ранiше (за структурою пщтримуваних прiоритетiв) структуру нацюнального виробництва i експорту. Тобто, якщо краТна всiляко стимулюе сировиннi галуз^ результатом буде саме сировинно орiентована структура суспiльного виробництва. Якщо за обмежених ресурав, держава буде ^норувати технолопчш прiоритети розвитку, наслiдком стане патрiархальна, низьконкурентна на даному етап розвитку нацiональна економiка.
З урахуванням кризовоТ ситуацп в УкраТни для !Т на даний момент цтком прийнятним засобом пiдтримки стане збереження статус-кво в податковш полiтицi.
В середньостроковому майбутньому необхiдно зменшувати податковий тиск на пщприемництво шляхом збтьшення бази платнимв податкiв (в УкраТш за оцiнками 50% економiки знаходиться в тш^ i перерозподiлу частки податкового тягаря з офщшного сектору на неофщшний.
Кошти вiд перерозподту ВВП держава могла б використати на технологiчнi прiоритети розвитку та ефективы механiзми Тх пiдтримки. Зокрема, стимулювати шноваци, сформувати держзамовлення на значы обсяги програмноТ продукцiï для цтей впровадження новiтнiх конкурентоспроможних !КТ в усi сфери суспiльного життя, зокрема в економку, що дозволить пщвищити ï'ï конкурентоспроможнiсть, ефективнiсть державного управлшня, продуктивнiсть працi у вах сферах економш, рiвень iнформацiйноï безпеки; забезпечити перехщ економiки до моделi науково-технiчного та iнновацiйного розвитку, збтьшити частку наукомiсткоï продукцiï, сприяти якосп та доступностi послуг освiти, науки, культури, охорони здоров'я за рахунок впровадження !КТ; розширити можливосп людини отримувати доступ до нацюнальних та свпювих iнформацiйних електронних (е-) ресурав; створити новi робочi мiсця, полтшити умови роботи i життя; поглибити запровадження нормативно-правових засад шформацмного суспiльства. Цей першопоштовх може за собою потягнути увагу внутрiшнiх швест^в рiзного масштабу (фiзичних, колективних, шституцмних) до реалiзацiï подiбних проектiв в УкраМ
Макроекономiчним наслiдком таких налаштувань в перспективi стане пiдвищення фшансовоТ обiзнаностi населення з iнструментами фондового ринку, дозволить його активiзувати, залучити в нацюнальну економiку значний швестицшний ресурс, як альтернативу приватного сектору i банмвськоТ сфери, що, в свою чергу, дозволить врятувати вщ знецшення заощадження населення, зменшить попит на шоземну валюту як шструмент Тх зберiгання.
Cписок використаних джерел
1. Шкворець Ю.Ф. Програмно-цльове управлння формуванням i реалiзацieю державних npiopumemie науково-технчного та iнновацiйного розвитку (методологя, методи та НституцйН MexaHi3Mu): Монограф'я. - К.: ПП «Сердюк В.Л.» 2016. - 804 с.
2. Strategy for European technology platforms: ETP 2020:European Commission staff working document // SWD (2013) 272 final. - Brussels: European Commission, 2013. -8 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: ftp://ftp.cordis.europa.eu/pub/etp/docs/swd-2013-strategy-etp-2020_en.pdf
3. Закон УкраУни «Про Державний бюджет на 2016 рк». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/928-19/page2
4. Статистичний зб1'рник «Наукова та нновацйна д'яльн'ють в УкраУш». [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Europe 2020 - Europe's growth strategy - European Commission [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm
6. Executive Agency for Small and Medium-sized Enterprises (EASME) [Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://ec.europa.eu/easme/en/about-easme
7. Дутко Н.Г. Свропейський досвд державно-приватного партнерства - [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://www.academy.gov.ua/ej/ej11/txts/ 10dngdpv.pdf
8. What are European technology platforms? // EuropeanCommission. - 2015. [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://ec.europa.eu/research/innovation-union/index_en.cfm?pg=etp#etps.
9. Sharing PPP experience (EPEC). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eib.europa.eu/products/advising/epec/index.htm
10. Ближе к делу: как государству наладить сотрудничество с бизнесом. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://delo.ua/ukraine/blizhe-k-delu-kak-gosudarstvu-naladit-sotrudnichestvo-s-biznesom-327364/© delo.ua
11.Lenovo. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ru.wikipedia.org/wiki/Lenovo
12.1нститут економ'чних досл'джень та полiтичних консультацй. Н1'мецька консультативна
група. Технiчна записка [TN/02/2014] Промисловий сектор УкраУни: Анал'з i останнi тенденц/'У Й.Радеке, Р.Крхнер, Д.Науменко. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.beratergruppe-ukraine.de/download/TN/TN_02_2014_ ukr.pdf? PHPSESSID=89247f7844605f64bbc9327 b8b45548a
13. Статистичний зб1'рник «Зовншня торгiвля УкраУни товарами та послугами» за 2014 р. та 2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
14. Статистичний зб1'рник «Д'яльн'ють суб'ект'в великого, середнього, малого та м1'кроп1'дприемництва» за 2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
15.Аналтична доповдь до Щор'чного Послання Президента УкраУни до Верховно'/' Ради УкраУни «Про внутрiшне та зовншне становище УкраУни в 2015 роцi». - К. : Н1СД, 2015. - 684 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua
16.Асоцаця IТ-пiдприемств УкраУни. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://apitu.org.ua/
17.http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=6463d3ba-aa13-4e54-8db9-0f36642c43d9&tag=IndustrialniParkiVUkraini
References
1. Shkvorets Iu.F. Prohramno-tsilove upravlinnia formuvanniam i realizatsiieiu derzhavnykh priorytetiv naukovo-tekhnichnoho ta innovatsiinoho rozvytku (metodolohiia, metody ta instytutsiini mekhanizmy): Monohrafiia. - K.: PP «Serdiuk V.L.» 2016. - 804 s.
2. Strategy for European technology platforms: ETP 2020:European Commission staff working document // SWD (2013) 272 final. - Brussels: European Commission, 2013. - 8 r. : ftp://ftp.cordis.europa.eu/pub/etp/ docs/swd-2013-strategy-etp-2020_en.pdf
3. Zakon Ukrainy «Pro Derzhavnyi biudzhet na 2016 rik» : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/928-19/page2
4. Statystychnyi zbirnyk «Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini». : http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Europe 2020 - Europes growth strategy - European Commission : http://ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm
7. Dutko N.H. Yevropeiskyi dosvid derzhavno-pryvatnoho partnerstva : http://www.academy.gov.ua/ ej/ej11/txts/ 10dngdpv.pdf
8. What are European technology platforms? // EuropeanCommission. - 2015. : http://ec.europa.eu/ research/innovation-union/index_en.cfm?pg=etp#etps.
9. Sharing PPP experience (EPEC). : http://www.eib.europa.eu/products/advising/epec/index.htm
10.Blyzhe k delu: kak hosudarstvu naladyt sotrudnychestvo s byznesom. : https://delo.ua/ukraine/blizhe-k-delu-kak-gosudarstvu-naladit-sotrudnichestvo-s-biznesom-327364/ © delo.ua
11.Lenovo. : https://ru.wikipedia.org/wiki/Lenovo
12.Instytut ekonomichnykh doslidzhen ta politychnykh konsultatsii. Nimetska konsultatyvna hrupa. Tekhnichna zapyska [TN/02/2014] Promyslovyi sektor Ukrainy: Analiz i ostanni tendentsii I.Radeke, R.Kirkhner, D.Naumenko. : http://www.beratergruppe-ukraine.de/download/TN/TN_02_2014_ ukr.pdf?
PHPSESSID=89247f7844605f64bbc9327 b8b45548a
13.Statystychnyi zbirnyk «Zovnishnia torhivlia Ukrainy tovaramy ta posluhamy» za 2014 r. ta 2015 r. : http://www.ukrstat.gov.ua/
14.Statystychnyi zbirnyk «Diialnist sub'iektiv velykoho, serednoho, maloho ta mikropidpryiemnytstva» za 2015 r. : http://www.ukrstat.gov.ua/
15.Analitychna dopovid do Shchorichnoho Poslannia Prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy «Pro vnutrishnie ta zovnishnie stanovyshche Ukrainy v 2015 rotsi». - K. : NISD, 2015. - 684 s. : http://www.niss.gov.ua
16.Asotsiatsiia IT-pidpryiemstv Ukrainy.: http://apitu.org.ua/
17. http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=6463d3ba-aa13-4e54-8db9-0f36642c43d9&tag=IndustrialniParkiVUkraini
ДАН1 ПРО АВТОРА
Дульська 1рина Василiвна, старший науковий сшвроб^ник, кандидат економiчних наук, старший науковий ствроб^ник,
Державна установа «1нститут економки та прогнозування» НАН УкраТни e-mail: i dulska@i.ua
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Дульская Ирина Васильевна, старший научный сотрудник, кандидат экономических наук, старший научный сотрудник,
Государственное учреждение «Институт экономики и прогнозирования» НАН Украины e-mail: i dulska@i.ua
INFORMATION ON THE AUTHOR
Dulska Iryna, Senior Researcher, PhD, senior researcher,
State Institution «Institute of Economics and Forecasting» NAS Ukraine
e-mail: i dulska@i.ua
УДК 336.27
УПРАВЛ1ННЯ АКУМУЛЯЦ1СЮ ТА ВИТРАТАМИ БЮДЖЕТНИХ КОШТ1В
Свтушенко Н.М.,
Виноградня В.М.
Предметом дослдження e процес управл1ння та аналiз державного бюджету УкраУни в сучасних умовах.
Метою роботи e узагальнення теоретичних положень щодо управл1ння акумуляцею та витратами бюджетних кошт'т, визначення принципiв та джерел акумуляци доход'т бюджету та розподлу бюджетних видаткв, зд/йснити аналiз дох'дно'У та видатково'У частини бюджету, показниюв державного та гарантованого державою боргу УкраУни та на цй основi здшснити оцнку результативностi формування та розподлу бюджетних коштiв на сучасному етап, визначити основнi напрями ефективностi управлння дефцитом державного бюджету УкраУни.
Методологiя проведення роботи. Робота виконана на основi досл'джень сучасних наукових поглядiв щодо управлння акумуляцею та витратами бюджетних коштiв в УкраУш.
Результати роботи. Стаття присвячена проблемам акумуляци та витратам бюджетних коштiв.
Висновки. Суттевою проблемою, особливо в умовах евроттеграци, е непрозорiсть у формуваннi бюджет'т рiзних рiвнiв. це призводить до того, що певна частка надходжень i витрат залишаеться в тн, що, у свою чергу, збльшуе навантаження на бюджет, породжуе корупцiйнi схеми та пдривае фнансову безпеку кра'Уни.
Необхдно реформувати бюджетний процес i для цього необхдно впровадити певн заходи: розробка стандарт'т складання кошторисв витрат державних кошт'т; чтке визначення внутр'шн'к прiоритетiв бюджетного процесу та Ух дотримання; забезпечення як'юно'У пдготовки зв/'т/'в та квал'ф'кованого Ух анал!зу; монiторинг бюджетних ризикв у перманентному режимi; аналiз р!вня середньострокових запозичень як внутрШнк, так i зовншик, рацюнальнот Ух використання i гарантiй уряду на Ух покриття, а також прямий i опосередкований вплив на фнансову систему кра'Уни в цлому; удосконалення процедур прийняття рiшень щодо формування видатково'У частини бюджету.
Подолання хронiчного дефциту державного бюджету мае будуватися на принципах соцально'У справедливост .
Ключов'1 слова: доходи бюджету, видатки бюджету, державний борг, деф/цит державного бюджету, боргова ст1йк1сть держави, реструктуризаця боргу, анулювання державного боргу.
УПРАВЛЕНИЕ АККУМУЛЯЦИЕЙ И РАСХОДОВАНИЕМ БЮДЖЕТНЫХ СРЕДСТВ
Евтушенко Н.Н., Виноградная В.М.
Предметом исследования является процесс управления и анализ государственного бюджета Украины в современных условиях.
314
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 33/1
© Свтушенко Н.М., Виноградня В.М., 2017
