CC BY
11
Оригинальные исследования
®
УДК 616.342-002.44-089
DOI: 10.22141/2224-0586.8.87.2017.121327
Тутченко М.1.1, Слонецький Б.1.2,1щур В.3, Вербицький 1.В.2
1 Нац1ональний медичний унверситет ¡мен1 О.О. Богомольця, м. Ки/в, Укра/на
2 Нацюнальна медична академя п1слядипломно! осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки/в, Укра/на
3 Ки/вська м1ська кл1н1чна л1карня швидко/ медично/ допомоги, м. Ки/в, Укра/на
Мгсце малошвазивних технолопй при жрурпчному лкуванш перфоративноТ виразки дванадцятипалоТ кишки
Резюме. Мета роботи. Ощнити ефективтсть та дощльтсть застосування малошвазивних технологш при хiрургiчному лкувант перфоративног виразки дванадцятипалог кишки. MamepiaAU та методи. У роботi проаналiзованi результати дiагностики та лкування 124 пацieнтiв i3 пер-форативною виразкою дванадцятипалог кишки, яKi були госпiталiзованi в ургентному порядку та перебували на лжувант у хiрургiчних клшках Кигвськог мськог клшчног лжарт швидког медичног допомоги в 2016 рощ. Ухворих другог (36 пацieнтiв) групи на вiдмiну вiд першог (88 пацieнтiв) групи булорозширено показання до застосування малошвазивних технологш. КлЫко^агностичний алгоритм включав лабораторт, шструментальт та бiохiмiчнi методи долдження, а також ста-тистичт методи долдження. Результати. Результати аналiзу дiагностики та лкування пацi-eнтiв iз перфоративною виразкою дванадцятипалог кишки виявили суттеве превалювання хворих вком вiд 20 до 40ротв чоловiчоi статi, iлише кожен дванадцятий пащент був похилого чи старе-чого вку. Переважна быьшкть хворих (64,18 %) госniталiзувалася протягом перших шести годин з моменту перфораци виразки, у бiльшостi nацieнтiв (76,24 %) перебг перитонту за Mannheim Peritonitis Index досягав 21 бала. Комплексне застосування шструментальних методiв дозволило встановити першопричину захворювання в 111 (89,52 %) випадках, а гх недоощнка чи тяжксть перебку перитонту стала тдставою до штраоперацшного встановлення дiагнозу в 11 (10,48 %) nацieнтiв. Розширення показань до застосування малошвазивних технологш у nацieнтiв другог групи на вiдмiну вiд першог групи дозволило у половини хворих виконати лапароскотчну дуоденографю, у 5 (13,89 %) nацieнтiв — лапароскотчну дуоденопластику та у 2 (5,56 %) хворих — лапароско-тчно-асистовану дуоденопластику. Це супроводжувалось зменшенням регюнарних ускладнень на 3,66 %, системнихускладнень — на 4,67 %, летальностi — на 1,14 %, також суттeво скорочував-ся термш тсляоперацшног реабштаци та сощальног адаптаци. Висновки. Проведення шструмен-тальног верифшаци перфоративног виразки дванадцятипалог кишки дозволило при застосувант лише первинногрентгеноскопи виявити перфоращю у 70 (58,06 %) хворих, але вiдсутнiсть ирент-генологiчних ознак при недотримант всього дiагностичного комплексу у кожного десятого nацieн-та призвела до штраоперацшного встановлення дiагнозу. Застосування невiдкладноi лапароскопа у хворих другог групи з перфоративною виразкою дванадцятипалог кишки дозволило у 22 (61,11 %) nацieнтiв виконати лапароскотчну дуоденокорекщю, у 2 (5,56 %) хворих — лапароскотчно-асис-товану дуоденокорекщю, але у кожного шостого (18,18 %) nацieнта були тдстави до виконання хiрургiчного втручання через лапаротомний доступ.
Ключовi слова: виразка дванадцятипалог кишки; лапароскотя; гострi хiрургiчнi захворювання; шлунково-кишковиш тракт
© «Медицина невщкладних стаыв», 2017 © «Emergency Medicine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Слонецький Борис 1ванович, доктор медичних наук, професор кафедри медицини невщкладних сташв, Нацюнальна медична академiя пклядипломноТ освiти iменi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. Ки'|'в, 04112, Украша; e-mail: [email protected] For correspondence: Boris Slonetsky, MD, PhD, Professor at the Department of emergency medicine, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]
Вступ
Iсторичнi здобутки та сучаст досягнення в ме-дичнiй галузГ, а саме у пацieнтiв i3 перфоративною виразкою (ПВ) дванадцятипало! кишки (ДПК), спонукають xipypriB до впровадження у клiнiчнy практику мaлоiнвaзивниx технологш. Переваги остaннix на сучасному етат розвитку невГдкладно! дуоденально! ульцерох1рургГ1 не викликають сумш-вiв i тривалих дискусГй, але окpемi пaтофiзiологiчнi передумови та нозологГчнГ осо6ливостГ нерщко не дозволяють виконати лaпapоскопiчне втручання [2, 3, 6]. Однак, незважаючи на те, що з часу пер-шо! лапароскотчно! ульцерокорекцГ! з приводу ПВ ДПК минуло понад тридцять роюв, серед науковщв i практиюв ще продовжуеться дискусГя щодо ефек-тивностГ та доцтьносп застосування малошвазив-них теxнологiй [4, 5, 7].
Саме тому aнaлiз особистого здобутку хГрурпч-них клГнГк сприятиме розширенню показань до застосування невГдкладно! лапароскопГ! для уточнения лжувально! тактики.
Мета роботи: оцГнити ефектившсть та доцГль-нГсть застосування малошвазивних теxнологiй при хГрургГчному лiкyвaннi перфоративно! виразки дванадцятипало! кишки.
Матерiали та методи
У ро6отГ пpоaнaлiзовaнi результати дГагнос-тики та лжування 124 пaцieнтiв Гз ПВ ДПК, яю госпiтaлiзовaнi в ургентному порядку та пере-бували на лжувант у хГрургГчних клГнГках Ки!в-сько! мюько! клшГчно! лГкарнГ швидко! медично! допомоги в 2016 роцГ. Першу групу становили 88 хворих. На вщмшу вщ першо! групи, у пащенпв друго! групи (36 хворих) дГагностико-лГкувальна тактика залежала вГд наслГдкГв застосування невГдкладно! лапароскопп. Клшжо-дГагностичний алгоритм включав лабораторнГ, ГнструментальнГ та бюхГмГчт методи дослГдження. ОцГнку особли-востей перебГгу вторинного перитонГту здшснюва-ли за допомогою Mannheim Peritonitis Index (MPI), стану органно! недостатностГ за Multiple Organ Dysfunction Score (MODS) [1], також застосовува-ли статистичш методи дослГдження.
Результати та обговорення
Для ощнки можливостГ застосування малошвазивних технологш у хворих Гз ПВ ДПК було проана-лГзовано особливостГ патогномонГчних передумов при !х госшталГзаци. Результати аналГзу розподГлу хворих обох груп за вжом i статтю виявили, що пе-реважна бГльшГсть пацГентГв першо! (n = 63; 71,59 %) та друго! (n = 22; 61,11 %) груп були вжом вГд 20 до 40 роюв. I лише кожен чотирнадцятий (n = 7; 7,95 %) хворий першо! групи та кожен дев'ятий (n = 4; 11,11 %) хворий друго! групи був похилого чи старе-чого вГку. КрГм того, порГвняння чоловГкГв до жГнок при госшталГзаци вГком вГд 20 до 40 роюв станови-ло бГльше нГж 3,2 до 1, а серед хворих похилого чи старечого вГку (незважаючи на демографГчнГ скла-довГ — тривалГсть життя чоловГкГв i жГнок) — лише
1 до 1 (рис. 1).
Термш госшталГзаци з моменту перфорацГ! виразки (зГ слГв хворого чи родичГв) до медичного ста-цГонару залишаеться одним Гз факторГв, якГ суттево впливають на своечасну верифГкацГю першопри-чини патологГчного процесу. АналГз термшу госшталГзаци хворих виявив, що переважна бГльшГсть пацГентГв першо! (n = 64; 72,72 %) та друго! (n = 23; 63,88 %) груп була гостталГзована протягом перших 6 годин з моменту ПВ ДПК, а шслядобова гостта-лГзацГя мала мГсце у 3 (3,4 %) хворих першо! групи та
2 (5,5 %) пацГентГв друго! групи (рис. 2). Ця особли-вють, певно, пов'язана з характером надання невГдкладно! медично! допомоги у м. КиевГ.
Своечасна верифжацГя першопричини патологГчного процесу дозволяе чгтко проводити загально-вживану дГагностико-лГкувальну тактику, але одним Гз факторГв, який нерщко може ускладнювати оцш-ку особливостей перебГгу гострого захворювання, е коморбщшсть. ОтриманГ результати аналГзу комор-бщносп при госшталГзаци хворих Гз ПВ ДПК виявили, що у 60 (68,18 %) хворих першо! групи та у 25 (69,44 %) хворих друго! групи не було виявлено загострення супутньо! патологи, тодГ як у 8 (9,09 %) пацГентГв першо! групи та 4 (11,1 %) пацГентГв друго! групи спостерГгали загострення понад три хро-шчних захворювання. НевГдкладна хГрурпчна до-помога з приводу ПВ ДПК надаеться переважшй бшьшосп пацГентГв без ознак загострення екстрааб-домГнальних системних захворювань.
АналГз стану хворого з ПВ ДПК здшснювався за-лежно вГд особливостГ перебГгу патологГчного процесу в черевнш порожнит та ознак полюрганно! дисфункцГ! (рис. 3). Встановили, що зпдно з MPI
1-ша група
2-га група
■ Чол. 29-40 р. ■ ЖЫ. 20-40 р. ■ Чол. 41-60 р. Жш. 41-60 р. ■ Чол. понад 60 р. ■ Жiн. понад 60 р.
Рисунок 1. Розподл пац1ент1в з ПВ ДПК
за статтю та в/ком
806040200
64
1 -ша група 2-га група
14
32
До 6 год
6-12 год 12-24 год Понад 24 год
Рисунок 2. Особливост/ розподлу хворих за термном захворювання до госп/тал/зацИ'
до 21 бала було госпи^зовано переважну бшьшють пащенпв обох груп. Перебп перитонiту за MPI по-над 29 6oniB мав мiсце у 5 (5,68 %) хворих першо! та 2 (5,55 %) хворих друго! групи. Оцiнка стану хворих i3 ПВ ДПК за шкалою MODS дозволила виявити, що лише у 5 (5,68 %) хворих першо! групи та 3 (5,55 %) хворих друго! групи тяжшсть перебцу полюрганно! недостатностi становила вщ 8 до 12 балiв, а понад 12 балiв — мала мюце лише в поодиноких випадках. Тодi як у переважнiй бшьшосп хворих обох груп пе-ребп захворювання не перевищував 8 балiв за шкалою MODS.
Однак, незважаючи на чималу кiлькiсть негатив-них передумовлюючих факторiв, виникае необхщ-нiсть iндивiдуального пщходу до кожного хворого з урахуванням сучасних можливостей лапароскощч-них технологiй. Серед показань до к застосування в ургентнш абдомiнальнiй хiрурriï видшяемо що-найменше такi: 1) вiдсутнiсть або не бшьше де-кшькох транслапаротомних оперативних втручань на органах черевно! порожнини без ускладненого (перитонiт, нориця, абсцесс та ш.) перебiгу тсля-операцшного перiоду; 2) при перебiгу перитониу за MPI < 21 бала; 3) при внутршньочерепному тиску < 12 мм рт.ст.; 4) при гастроштестинальнш недостат-ностi за Лозанською шкалою < 6 балiв; 5) при поль органнiй недостатностi за шкалою MODS < 6 балiв; 6) достатнiй досвщ лапароскопiчних втручань на органах черевно! порожнини з можливютю обГрунто-вано! конверсИ в ус1х членiв хiрурriчноï бригади.
Ретроспективний аналiз оцiнки значень окремих шструментальних методiв первинно! дiагностики ПВ ДПК виявив, що використання лише рентге-носкопИ органiв черевно! порожнини дозволило встановити причину у 52 (59,09 %) хворих першо! та 20 (55,56 %) хворих друго! групи (табл. 1). Допо-
Таблиця 1. Результати '¡нструментальноУ вериф 'каци ПВ ДПК
1нструментальж методи Aiamoc™^ Перша група, n (%) Друга група, n (%)
Рентгеноскоп1я орган1в черевноУ порожнини 52 (59,09) 20 (55,56)
Рентгеноскоп1я орган1в черевноУ порожнини + УЗД 11 (12,5) 5 (13,88)
Рентгеноскотя орган1в черевноУ порожнини + ЕФГДС 5 (5,8) 3 (8,33)
Рентгеноскотя оргашв черевноУ порожнини + ЕФГДС + рентгеноскотя оргашв черевноУ порожнини 6 (6,82) 3 (8,33)
Рентгеноскотя оргашв черевноУ порожнини + гастропневмопреая 4 (4,54) 2 (5,56)
Рентгеноскотя оргашв черевноУ порожнини + лапароскотя - 3 (8,33)
Рентгеноскотя оргашв черевноУ порожнини + лапаротом1я 10 (11,36) -
ПримТка: УЗД — ультразвукове досл'1дження; ЕФГДС — езофагогастродуоденоскопя.
Таблиця 2. Об'ем х'рурпчного втручання у пацентв з ПВ ДПК
Об'ем хiрургiчного втручання Перша група (n = 88), n (%) Друга група (n = 36), n (%)
Лапароскотчна дуоденограф1я 2 (2,27) 17 (47,22)
Лапароскотчна дуоденопластика - 5 (13,89)
Лапароскотчно-асистована дуоденопластика - 2 (5,56)
Транслапаротомна дуоденопластика 53 (60,22) 12 (18,18)
Транслапаротомна дуоденограф1я 33 (37,5) -
m
I 1-ша група — до 21 бала I 1-ша група — 21-29 балiв
1-ша група — понад 29 балiв
2-га група — до 21 бала
I 2-га група — 21-29 балiв 2-га група — понад 29 б^в
I 1-ша група — до 8 балiв I 1-ша група — 8-12 б^в
1-ша група — понад 12 балiв I 2-га група — до 8 б^в
I 2-га група — 8-12 б^в
2-га група — понад 12 балiв
Рисунок 3. Особливост розподлу хворих за тяжкстю перитонту та ступенем пол'юрганноï недостатност
внення первинно! рентгеноскопп органш черевно! порожнини сонографiчним дослщженням оргашв черевно! порожнини, езофагогастродуоденоскот-ею (ЕФГДС), гастропневмопреаею та вторинною рентгеноскопiею органiв черевно! порожнини не досягае абсолютного результату. У 10 (11,36 %) пащенпв першо! групи негативний результат лише рентгеноскопН органiв черевно! порожнини на фош локальних проявiв клшчного перебiгу патолопч-ного процесу затримав хiрургiчне втручання та став шдставою до встановлення ПВ ДПК пщ час лапаро-томН. Подiбна тенденц1я мала мiсце у 3 (8,33 %) хворих друго! групи, але у них причину було встанов-лено пад час лапароскопИ (2 хворим було виконано лапароскотчну дуоденографiю, 1 хворому було зро-блено лапароскопiчну дуоденопластику).
У першш груш майже кожному третьому пащ-енту з ПВ ДПК була проведена транслапаротомна дуоденографiя, а переважнш бiльшостi пацieнтiв зробили дуоденопластику через лапаротомний доступ.
У половини хворих друго! групи розширення дiагностичного комплексу шляхом застосування лапароскопп, для уточнення iнтраабдомiнальних особливостей перебпу виразкового ускладнення та вираженостi перитошту, дозволило виконати лапароскопiчну дуоденографiю. У 5 (13,89 %) па-щенпв було виконано лапароскопiчну дуоденопластику, а ще у 2 (5,56 %) пащенлв лапароско-пiчно-асистовану дуоденопластику (табл. 2). Крiм того, у кожного шостого пацieнта друго! групи було виконано дуоденопластику через лапаротом-ний доступ.
Шсляоперацшний перiод у пацieнтiв першо! групи супроводжувався регiонарними ускладненнями у 13 (14,77 %) хворих, системними — у 9 (10,23 %) хворих, летальнють була в 1 (1,14 %) хворого. Розширення показань до застосування малошвазивних технологш при лжуванш хворих iз ПВ ДПК характеризуемся зменшенням регiонарних ускладнень на 3,66 %, системних ускладнень — на 4,67 %, а та-кож суттево скорочуеться термш шсляоперащйно! реабштацп та сощально! адаптацп.
Висновки
1. Проведення шструментально! верифжацп ПВ ДПК дозволило при застосуванш лише первинно! рентгеноскопп виявити перфорацiю у 70 (58,06 %), але вщсутнють Г! ренгенолопчних ознак при недо-триманнi всього дiагностичного комплексу у кожного десятого пащента призводить до штраопера-цiйного встановлення дiагнозу.
2. Застосування невщкладно! лапароскопп у хворих друго! групи з ПВ ДПК дозволило у 22 (61,11 %) пащенпв провести лапароскотчну дуоденокорек-щю, у 2 (5,56 %) хворих — лапароскошчно-асис-
товану дуоденокорекщю, але у кожного шостого (18,18 %) пащента були шдстави до виконання xi-рургiчного втручання через лапаротомний доступ.
Конфлжт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлжту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лператури
1. Сипливый В.А. Оценка тяжести состояния хирургического больного/ В.А. Сипливый, А.И. Дронов, Е.В. Конь. — К.: Наук, свт, 2004. — С. 61-63.
2. Laparoscopic Repair for Perforated Peptic Ulcer: A Retrospective Study / Varcu§ F., Beuran M., Lica I. et al. // World J. Surg. — 2017. — № 41. — Р. 948-953.
3. A 10-Year Review of Surgical Management ofComplicated Peptic Ulcer Disease From a Single Center: Is Laparoscopic Approach the Future?/ Agaba E.A., Klair T., Ikedilo O. et al. // Surg. Laparosc. Endosc. Percutan. Tech. — 2016. — № 26. — Р. 385-390.
4. Current status of laparoscopy for acute abdomen in Italy: a critical appraisal of 2012 clinical guidelines from two consecutive nationwide surveys with analysis of271,323 cases over 5 years / Agresta F., Campanile F.C., Podda M. et al. // Joined Italian Surgical Societies Working Group. — 2017. — № 31. — Р. 17851795.
5. Perforated Peptic Ulcer Repair: Factors Predicting Conversion in Laparoscopy and Postoperative Septic Complications / Muller M.K., Wrann S., Widmer J. et al. // World J. Surg. — 2016. — № 40. — Р. 2186-2193.
6. Rebibo L. Laparoscopic surgical technique for perforated duodenal ulcer / Rebibo L., Darmon I., Regimbeau J.M. // J. Visc. Surg. — 2016. — № 153. — Р. 127-133.
7. Kim M.G. Laparoscopic Surgery for Perforated Duodenal Ulcer Disease: Analysis of 70 Consecutive Cases From a Single Surgeon / Kim M.G. // Surg. Laparosc. Endosc. Percutan. Tech. — 2015. — № 25. — Р. 331-336.
Отримано 01.10.2017 ■
Тутченко М.И.1, Слонецкий Б.И.2, Щур И.В.3, Вербицкий И.В.2
1 Национальний медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
2 Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина
3 Киевская городская клиническая больница скорой медицинской помощи, г. Киев, Украина
Место малоинвазивных технологий при хирургическом лечении перфоративной язвы двенадцатиперстной кишки
Резюме. Цель работы. Оценить эффективность и целесообразность применения малоинвазивных технологий при хирургическом лечении перфоративной язвы двенадцатиперстной кишки. Материалы и методы. В работе проанализированы результаты диагностики и лечения 124 пациентов с перфоративной язвой двенадцатиперстной кишки, которые были госпитализированы в ургентном порядке и находились на лечении в хирургических клиниках Киевской городской клинической больницы скорой медицинской помощи в 2016 году. У больных второй (36 пациентов) группы в отличие от первой (88 пациентов) группы были расширены показания к применению малоинвазивных технологий. Клинико-диагностический алго-
ритм включал лабораторные, инструментальные и биохимические методы исследования, также применяли статистические методы исследования. Результаты. Результаты анализа диагностики и лечения пациентов с перфоративной язвой двенадцатиперстной кишки обнаружили существенное преобладание больных в возрасте от 20 до 40 лет мужского пола, и только каждый двенадцатый пациент был пожилого или старческого возраста. Подавляющее большинство больных (64,18 %) госпитализировались в течение первых шести часов с момента перфорации язвы, у большинства пациентов (76,24 %) течение перитонита по Mannheim Peritonitis Index достигало 21 балла. Комплексное применение инструментальных методов позволило
установить первопричину заболевания в 111 (89,52 %) случаях, а их недооценка или тяжесть протекания перитонита стала основанием для интраоперационного установления диагноза у 11 (10,48 %) пациентов. Расширение показаний к применению малоинвазивных технологий у пациентов второй группы в отличие от первой группы позволило у половины больных выполнить лапароскопическую дуоде-нографию, у 5 (13,89 %) пациентов — лапароскопическую дуоденопластику и у 2 (5,56 %) больных — лапароскопиче-ски-ассистированную дуоденопластику, что сопровождалось уменьшением регионарных осложнений на 3,66 %, системных осложнений — на 4,67 %, летальности — на 1,14 %, а также существенно сокращался срок послеоперационной реабилитации и социальной адаптации. Выводы. Проведение инструментальной верификации пер-форативной язвы двенадцатиперстной кишки позволило
^т
при применении только первичной рентгеноскопии выявить перфорацию у 70 (58,06 %) больных, но отсутствие ее рентгенологических признаков при несоблюдении всего диагностического комплекса у каждого десятого пациента приводило к интраоперационному установлению диагноза. Применение неотложной лапароскопии у больных второй группы с перфоративной язвой двенадцатиперстной кишки позволило у 22 (61,11 %) пациентов выполнить лапароскопическую дуоденокоррекцию, у 2 (5,56 %) больных — лапароскопически-ассистированную дуоденокоррекцию, но у каждого шестого (18,18 %) пациента были основания для выполнения хирургического вмешательства через лапаротомный доступ. Ключевые слова: язва двенадцатиперстной кишки; лапароскопия; острые хирургические заболевания; желудочно-кишечный тракт
M.I. Tutchenko1, B.I. Slonetsky2, I.V. Shcur3, I.V. Verbitsky2
1 Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
2 Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
3 Kyiv Municipal Clinical Emergency Hospital, Kyiv, Ukraine
The place of minimally invasive technologies in the surgical treatment of perforated duodenal ulcer
Abstract. Background. The objective is to evaluate the effectiveness and feasibility of using minimally invasive technologies in the surgical treatment of perforated duodenal ulcer. Materials and methods. The results of diagnosis and treatment are analyzed in 124 patients with perforated duodenal ulcer, who were urgently hospitalized and were treated in surgical clinics of the Kyiv Municipal Clinical Emergency Hospital in 2016. In patients of the second (n = 36) group, unlike the first group (n = 88), the indications to the use of minimally invasive technologies were extended. Clinical diagnostic algorithm included laboratory, instrumental and biochemical research methods; statistical methods of investigation were also used. Results. The results of the diagnosis and treatment of patients with perforated duodenal ulcer showed a significant predominance of male patients between the ages of 20 to 40 years, and only every twelve patient was of the elderly or senile age. The vast majority of patients (64.18 %) were hospitalized within the first six hours after the ulcer perforation, in most patients (76.24 %), the course of peritonitis on Mannheim Peritonitis Index was up to 21 points. Comprehensive application of instrumental methods allowed to determine the prime cause of the disease in 111 (89.52 %) cases, and their underestimation or severity of peritonitis became the basis for intraoperative
diagnosis in 11 (10.48 %) patients. Expanding indications to the use of minimally invasive technologies in patients of the second group, in contrast to the first group, allowed to perform laparoscopic duodenorrhaphy in half of the patients, laparoscopic duodenoplasty was performed in 5 (13.89 %) individuals and laparoscopic-assisted duodenoplasty — in 2 (5.56 %) patients. This was accompanied by a decrease in regional complications by 3.66 %, systemic complications — by 4.67 %, mortality — by 1.14 %, and the period of postoperative rehabilitation and social adaptation was significantly reduced. Conclusions. Instrumental verification of perforated duodenal ulcer made it possible to detect perforation in 70 (58.06 %) patients using only primary fluoroscopy, but the absence of its radiologic signs in case of failure to comply with the entire diagnostic measures in every tenth patient leads to intraoperative diagnosis. The use of emergency laparoscopy in patients of the second group with perforated duodenal ulcer allowed to perform laparoscopic duodenocorrection in 22 (61.11 %) patients, laparoscopic-assisted duodenocorrection — in 2 (5.56 %) persons, but every sixth (18.18) %) patient had a basis for performing surgical intervention through laparotomic access. Keywords: duodenal ulcer; laparoscopy; acute surgical diseases; gastrointestinal tract
