CC BY
0Любаша, Пятерочка, Флешка), б) жаргонизмов (кафе Клёвое место, Супер-пупер, салон DRIVER',
- использование языковой игры (магазины СемьЯ, МолоТок, Эконом)» [1, с.59].
Все эти тенденции, наблюдаются, как правило, в тесной взаимосвязи друг с другом. Изучение их составляет перспективу наших дальнейших исследований в области урбонимической системы Павлодара.
Список литературы
1. Алистанова Ф.Ф. Эргонимы современного русского языка как микросистема. Дисс. на соиск. уч.степ. канд.филол.н. - Махачкала, 2011. - 179 с.
2. Алистанова Ф. Ф. Особенности эргонимиче-ского лексикона полиэтнического города Махачкалы // Альманах современной науки и образования. Тамбов: Грамота, 2015. № 9 (99). C. 15-17.
3. Намитокова Р.Ю. В мире имен собственных: Лингвистические беседы по краеведению. — Майкоп, 2016. - 292 с.
4. Прокофьева Т. О. Ретро-элементы в эргони-мии современного провинциального города: фрагмент ономастической картины Тамбова // Вестник Тамбовского университета. Серия: Гуманитарные науки. 2014. № 12 (140). С. 244-248.
5. Суюнова Г.С. О критериях классификации урбонимов Павлодара // Научный результат. Сер. Вопросы прикладной и теоретической лингвистики. Екатеринбург. - 2016. - Том.1. - № 1(7). С. 59-63; Суюнова , Г.С. Теоретико-прикладные аспекты лингвистической урбанистики. Монография./ Суюнова Г.С.: Lulu Press, Inc. Raleign, Nort Carolina, USA, 2016. - 169 с.
6. Шмелева, Т.В. Язык города. Наименования магазинов. - Красноярск: Красноярский университет, 1989. - С. 9.
МЕЛОД1ЙН1 ОСОБЛИВОСТ1 УСНИХ АНГЛОМОВНИХ КОМАНД В СУДНОПЛАВНОМУ
ДИСКУРС1
Харькова А.В.
Национальный Университет "Одесская Морская Академия ", преподаватель английского языка MELODIC PECULIARITIES OF VERBAL ENGLISH COMMAND IN THE SHIPPING DISOURSE
Kharkova H. V.
National University " Odessa Maritime Academy", English teacher
Анотащя
У статп дослвджено мелодшний компонент штонацшно! оргашзацп стандартних англомовних команд, що використовуються в процеа професшного морського стлкування й е одною з складових судно-плавного дискурсу.На основi авторсько! класифжацп морських команд за !х лексичною та граматичною структурою здшснено перцептивний та електроакустичний аналiз, який уможливив виявлення найб№ш частотних титв шкал та термшальних тошв, притаманних рiзним видамангломовних команд.
Abstract
The article deals with the investigation of melodic organization of English standard commands used in the process of professional maritime communicationwhich are an integral part of the shipping discourse.The perceptive and electroacoustic analyses based on the author's classification of words of command made it po ssible to single out most frequent types of scales and terminal tones typical of different kinds of Englishwords of command.
Ключов1 слова: судноплавний дискурс, англомовт команди, мелодшний компонент
Keywords:shipping discourse, English words of command, melodic organization
Судноплавство з давшх чаав е одним з найва-жливших аспекпв життедгяльносп людини. Його специфша обумовлюе певш особливосп суднопла-вного дискурсу. Перш за все, це стосуеться штерна-цюнального характеру комушкацп на мор^ що приводить до необхщносп ïï стандартизации викорис-тання «професшноï мови»[2], «мови для спецiальних цшей» [1]. Базовою мовою мiжнарод-ного спiлкування обрано та закрiплено англiйську мову нормативними актами 1МО (IMO -International Marine Organisation). Асамблея 1МО визнала, що «саме англiйська мова та ïï термшоло-пя ... сприяе безпечнiй експлуатацiï судiв та робить внесок у тдвищення безпеки мореплавання»[4, с.4].
Об'ектом дослiдження е англомовш команди, що використовуються в процес професiйного мор-
ського спiлкування на судш.Як предмет досль дження розглядалися особливостi мелодiйного оформлення англомовних команд.
Мета даного дослiдження полягала у вияв-леннi основних закономiрностей просодично! реа-лiзацii англомовно! команди на мелодичному рь вню. Для досягнення поставлено! мети було здшс-нено аудиторський та електроакустичний анал!з дослвджуваних команд. В аудиторському аналiзi взяли участь 10 аудиторiв - 5 викладачiв кафедри фонетики англiйськоi мови й асшранпв, якi спеща-лiзуються з цiei' ж дисциплiни.Iнструментальний аналiзпроводився за допомогою комп'ютерно! про-грами PRAAT 5.0, яка уможливлюе отримання ш-формацii' про основнi акустичш характеристики синтагм i фраз.
На першому еташ ан^зу аудиторам було за-пропоновано визначити синтагматичну структуру дослвджуваних морських команд.
Зазначимо, що основною одиницею досль дження було обрано тональну групу (або синтагму), тобто вiдносно зашнчений за змiстом вiдрiзок мов-ленневого ланцюга, меж1 якого визначаються тшьки просодичними засобами.
Аудиторському аналiзу тдлягали команди на кермо, стандартнi команди в машинне вiддiлення, команди при постановщ судна на якiр, команди при швартуванш, команди при небезпещ на суднi або за бортом, команди при заправщ судна паливом. Зага-лом було вiдiбрано 6 видiв команд. За своею функ-цiональною спрямованiстю, згiдно з IMOSTANDARDMARINECOMMUNICATIONPH RASES [4], усi проаналiзованi види команд належать до фраз для внутршньосуднового спiлку-вання.
У робот використано авторськ1 класифжацп морських команд за 1х лексичною та граматичною структурою[3, с.225-226]. За лексичною структурою команди подшяються на: 1) повшстю трафаре-тнi команди; 2) команди, як передбачають альтер-нативш лексичнi складовi за ознакою антотмп; 3) команди, як1 в своему ядрi мiстять трафаретнi конструкцп, але варiюються уфактуальних деталях. За граматичною структурою видаемо так1 види команд: 1) однослвт команди; 2) команди, вира-женi дiесловом в наказовому способi i iменником або особовим займенником в об'ектному вiдмiнку.
Промшантною особливiстю морських команд е те, що школи дек1лька команд вщдаються одна за одною та несуть едине смислове навантаження. У роботi вони розглядаються як едина команда. На-приклад, одна команда ввддаеться на кермо, а друга - в машинне ввддшення одночасно.
Варiативнiсть синтагматичного членування морських команд наведено в таблиц 1.
Таблиця 1
Синтагматичне членування морських команд
Синтагматичне членування мовлення (%)
Команди одна двi три Чотири
синтагма синтагми синтагми синтагми
На кермо 79 15 6 -
В машинне вщдшення 75 20 5 -
При швартуванш 78 22 - -
При постановщ на яшр 62 21 14 3
При небезпещ на судш або за бортом 88 7 4 1
При заправщ паливом 74 17 7 2
Усереднеш показники 76 17 6 1
Результата проведеного синтагматичного членування морських команд аудиторами-фшологами показують, що найбшьш рекурентними у всiх гру-пах е односинтагменш команди. Найбiльша шль-шсть односинтагменних команд зустрiчаеться серед команд, як вiддаються при небезпещ на судш або за бортом (88 %), а найменша шльшсть серед команд при постановцi на яшр (62 %). Односинтаг-менна структура команд пояснюеться 1х ктшоваш-стю та трафаретнiстю, вiдсутнiстю необхвдносп в розшифровцi та уточненнi. За лексичною будовою односинтагменш команди зазвичай е трафаретними або утвореними за принципом антошми, а за синта-ксичною - однослiвнi або команди, виражеш дiе-словом у наказовому способа
Наведемо дек1лька прикладiв односинтагмен-них команд:
1) команди на кермо, яш вщдае лоцман: Mid-ships!(Прямо кермо!- Кермо привести в дiаметра-льну площину);
2) команди при постановщ на яшр: Walkoutthe-anchor! (Приспустити яшр!);
3) команди в машинне вщдшення: Ful-lahead/astem !(Повний вперед/назад!)
Двосинтагменш команди е менш частотними та складають 17 % ввд загально! кiлькостi команд. За своею лексичною структурою це команди, виражеш в наказовому способi з подальшим умовним реченнямабо команди, виражеш елштичними конс-трукцiями рiзних видiв, наприклад:
Report \ if she doesn 't answer the wheel! || (Допо-eicmu, якщо судно не слухаеться руля!)
Finished with wheel, \ no more steering || (Bi-diumu eid руля!)
Трисинтагменш та чотирисинтагменнi морськ1 команди е не частотними та складають 6 % та 1 % ввдповщно.
У подальшому аудиторам пропонувалося визначити напрямок руху ЧОТ, а також основнi види шкал i частотнiсть !х використання при виголошеш морських команд. Отриманi результати аналiзува-лися з урахуванням !х функщонально! спрямовано-стi.
Наведенi нижче даш демонструють, що мор-ськ1 команди оформлюються такими типами шкал (вимовляються з використанням таких типiв шкал): спадна, рiвна, скандентна, змiнна, висхвдна та од-нонаголошена (табл. 2).
Таблиця 2
Частотнiсть вживання основних тишв шкал
Команди Основш шкали (%)
Спадна стушн-ча-ста Рiвна Скандентна Змшна Вис- хвдна Одно-наголо шена Усього
На кермо 37 18 8 5 12 20 100
В машинне ввддвдення 47 10 4 5 20 14 100
При швартуванш 34 15 10 8 14 19 100
При постановщ на яшр 40 24 3 11 10 12 100
При небезпещ на судш або за бортом 29 8 14 3 28 18 100
При заправщ паливом 36 18 9 7 20 10 100
Усереднеш показники 37,2 15,5 8 6,5 17,3 15,5 100
Результати перцептивного ан^зу вказують на превалювання спадно! та висхвдно! шкал у порiв-няннi з iншими типами(середнi показники - 37,2 % i 17,3 % ввдповвдно). Високий ввдсоток викорис-тання спадно! шкали пояснюеться нейтральним емоц1йним забарвленням морських команд, !хньою чiткiстю та однозначнiстю, а також монолопчним характером дослiджуваних мовленневих вiдрiзкiв.
Вiдсоток уживання рiвноi та однонаголошено! шкал е приблизно однаковим та складае 15,5 %. Цi результати е лопчними, оск1лькиморськ1 команди характеризуються присутнiстю коротких незашн-чених синтагм та елштичних конструкцiй.
Найменш уживаними серед iнших видiв шкал е скандентна та змiнна шкали (8 % та 6,5 % ввдповвдно).
Проаналiзувавши мелодiйне оформления пере-дтермiнальноi частини iнтонацiйного контуру рiз-них за функцiональною спрямованiстю морських команд, доходимо до таких висновшв:
1. Спадна ступiнчаста шкала найчаспше вико-ристовуеться при вiдданi команд у машинне ввддь лення (47 %) та е найменш частотною серед команд при небезпещ на судш або за бортом (29 %);
2. Рiвна та змшна шкали найбшьше маркують якiрнi команди (24 % та 11 % ввдповвдно);
3. Скандентна та висхвдна шкали е найб№ш рекурентними при оформленш команд, що ввдда-ються при небезпещ на судш або за бортом 14 % та 28 % ввдповвдно). Цей факт можна пояснити бшьш високою емоцшшстю мовлення у надзвичайних си-туащях.
Подальшим етапом аудиторського аналiзу став аналiз термiнальноi' частини мелодiйного контуру (табл. 3). Номенклатура термшальних тошв представлена у мовленнi представнишв судового еш-пажу таким чином: прост термiнальнi тони (спад-ний, висхвдний, рiвний) та складнi термшальш тони (спадно -висхвдний, висхiдно -спадний).
Таблиця 3
Частотнiсть вживання основних видiв термiнальних тонiв
Команди Основш термшальш тони (%)
С( \ ) В( / ) Р( - ) СВ( V ) ВС( /\ )
На кермо 52 15 24 4 5
В машинне ввддвдення 48 20 17 7 8
При швартуванш 43 18 25 6 8
При постановщ на яшр 53 11 23 4 9
При небезпещ на судш або за бортом 44 20 18 8 10
При заправщ паливом 48 12 25 7 8
Усереднеш показники 48 16 22 6 8
Термiнальнi тони: С - спадний; В - висхвдний; Р - рiвний; СВ - спадно-висхвдний; ВС- висхiдно-спадний.
Дистрибуцiя термшальних тошв, як оформ-люють мелодшний контур морських команд, може бути охарактеризована квдьшсним переважанням спадних термшальних тошв (48 %), що пояснюеться монолопчним характером мовлення, а також ввдсутшстю яскраво вираженого емоцшного його забарвлення. Спадний термiнальний тон надае мор-ським командам упевненосп, категоричностi та за-вершеностi. Другим за частотшстю використання е рiвний термiнальний тон (22 %).
Висхвдний термiнальний тон, загальний вiдсо-ток вживання якого у проаналiзованих монолопч-
них висловлюваннях складае 16 %, носить апеляти-вний характер. Вiн використовуеться при звертанш до адресата-виконувача команд, реалiзуючи таким чином комунiкативну функцiю.
Спадно-висхвдний та висхвдно-спадний термi-нальнi тони складають 6 % та 8 % ввдповвдно.
Певнi висновки можна зробити, аналiзуючи к1-льк1сть та дистрибуцш термiнальних тонiв у рiзних групах команд:
1. Найбiльшу к1льк1сть спадних термшальних тошв маркуе команди на кермо (52 %) та команди при постановщ судна на яшр (53 %).
2. Команди в машинне вщдшення, при небезпещ на судш та за бортом характеризуются найбь льшим вщсотком використання висхщного термь нального тону (20 %), а також найменшим вщсот-ком вживання рiвних термiнальних тонiв (17 % та 18 %) вщповщно.
3. Команди при небезпещ на судш та за бортом вирiзняються найбшьшим сумарним вщсотком
вживання складних термiнальних тонiв (спадно-ви-сх1дний та висхщно-спадний), що складае 18 % .
На наступному етапi перцептивного аналiзу аудиторам було запропоновано визначити частот-нiсть трьох типiв спадного тону, а саме низького, середнього та високого, вщсоткове спiввiдношення яких представлено в таблицi 4. За 100 % взято зага-льну к1льк1сть всiх спадних термiнальних тошв.
Таблиця 4
Частотмсть вживання спадного терммального тону
Команди Основш термшальш тони (%)
Низь-кийспад-ний Середнш спад-ний Високий спад-ний Усього
На кермо 51 33 16 100
В машинне вщдшення 36 46 18 100
При швартуванш 37 39 24 100
При постановщ на яшр 48 44 8 100
При небезпещ на судш або за бортом 21 41 38 100
При заправщ паливом 54 39 7 100
Усереднеш показники 41,2 40,3 18,5 100
З вищезазначених вщсоткових показник1в мо-жна зробити висновок, що морськ команди найча-спше оформлюються низьким спадним термшаль-ним тоном (41,2 %), а найрщше - високим спадним тоном (18,5 %). Низький спадний термiнальний тон виражае впевненiсть, закiнченiсть та виважешсть сказаного. Внаслiдок цього морськ1 команди звучать категорично та впевнено.
Серед дослщжуваних видiв команд низький спадний тон е найб№ш рекурентним у груш команд, що вщдаються при заправщ судна паливом
(54 %), а наймеш частотним - при небезпещ судна або за бортом (21 %).
Середнш спадний тон маркуе команди в машинне вщдшення (46 %) та яирш команди (44 %).
Дистинктивною особливютю е висока частот-нiсть високого спадного термшального тону (38 %) при вщдаванш команд при небезпецi судна або за бортом.
Унаочнимо вищезазначеш результати досль дження iнтонограмами морських команд.
На рис.1 представлено штонограму морсько! команди, яку вщдае лоцман кермовомув машинне вщдшення.
Halfahead.Course 210 at ease. pilot_on_board_online-audio-converter_com_
190 3501
£ л
о
50
190 192.6
Time (s)
Рис. 1.1нтонограма вищезазначено'1 морськоi команди
Наведена морська команда складаеться з двох синтагм: 1) перша синтагма складаетьсязюпадно! стутнчасто! шкали та високого висхщно-спадного тону; 2) друга синтагма характеризуеться високим першим наголошеним складом i спадним термiна-льним тоном. Для обох синтагм характерним е вщ-
сутшсть передтакту. Рух основного тону реалiзу-еться у розширеному дiапазонi.
Слiд зазначити, що характерною рисою судно-плавного дискурсу е поеднання декшькох команд. Перша частина вищезазначено! команди належить до групи команд, яш передбачають альтернативнi лексичнi складовi за ознакою антонiмil
деталях (one metre). За синтаксичною структурою це команда, що виражена дieсловом у наказовому cnoco6i (rig) та iменником в об'ектному вiдмiнку (thepilotladder). Команду вщдае капiтан судна тре-тьому помiчнику.
(Halfahead/astern -Середнiй вперед/назад), а друга частина складаеться з ядра (Couseatease) та варiати-вно! частини 210 (градуав).
Наступна морська команда також е двосинтаг-менною (рис. 2). За лексичною структурою це команда, в яда яко! мiстяться трафаретнi конструкцп (rig the pilot ladder), але варшються уфактуальних
Rig the pilot ladder on the starboard side, \ one metre above the water Ц.
Sound_1
79 400
¡53
Рч
50
79
84
Time (s)
Рис. 2.1нтонограма вищезазначеноi морськоi команди
Перша синтагма характеризуемся вiдсутнiстю передтакту, високим першим наголошеним складом, а також високим спадним термшальним тоном, що видiляе ключове слово в командi, а саме starboard. За допомогою високого спадного термь нального тону капiтан просодично шдкреслюе важ-ливiсть напряму руху судна. Друга синтагма складаеться з низького передтакту, спадно! шкали та спадно-висхвдного термшального тону на лексемi water. Обидвi синтагми реалiзуються у середньому
тональному дiапазонi.
Водночас, аудиторами вiдмiчаеться, що висо-кий спадний термiнальний тон часто вживаеться при оформлення команд, що виражеш рiзними ель птичними конструкцiями.
Наведемо приклад iнтонограми морсько! команди, яку вщдае старший механiк (рис. 3). За лек-сичною структурою команда мютить трафаретну конструкцiю firstcheck) та варiативний компонент (thatthescuppersareplugged).
First check \ that the scuppersare plugged Ц. Sound 2
623 400
N
К
Рч
50 623
625
Time (s)
Рис. 3.3.1нтонограма вищезазначено'1' морсько'1' команди
Команда складаеться з двох синтагм: перша оформлена спадною шкалою та низьким спадним термшальним тоном, друга - однонаголошеною
шкалою з рiвним термшальним тоном. Обидвi синтагми вимовляються у вузькому дiапазонi.
Проiлюструемо мелодшне оформлення морсь-
ко! команди змшною шкалою (рис. 4). Команда вщ-даеться при швартуванш судна.
Payoutthecable. \ Inform me \ when four shackles are in the water ||.
Sound_3
1331.2 350H
N
S
Л
О £
50 1331
1335
Time (s)
Рис. 4.1нтонограма вищезазначено'1 морсько'1 команди
Вищенаведена морська команда складаеться з двох окремих команд, перша з яких е односинтаг-менною, а друга - двосинтагменною. Перша команда оформлена спадною шкалою та низьким спа-дним термшальним тоном. Перша синтагма друго! команди оформлена спадною шкалою з висхщним термшальним тоном, а друга синтагма - змшною шкалою з високим спадним термшальним тоном.
Таким чином, морсьш команди зазвичай е одно- та двосинтагменними фразами, що мелодшно оформлюються спадною, висхщною, однонаголо-шеною та рiвною типами шкал, а також низьким спадним, середнiм спадним та рiвним термiналь-ними тонами.
Перспективу подальшого дослвдження убача-емо в здшсненш аналiзу особливостей темпорального та динамiчного компонентiв штонацп задля
отримання повно1 картини просодично! органiзацiï морських команд.
Список лггератури
1. Лейчик В. М. Терминоведение. Предмет, методы, структура. М.:"Либроком",2014.-264с.
2. Макаров М. Л. Основы теории дискурса. -М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. - 280 с.
3. Марусич А.В. Лингвальные особенности стандартных фраз в судоходном дискурсе // Нау-^i записки. - В.: 2016. - № 23.- 223 с.
4. Овчинников Г. М. Стандартные фразы для общения на море (IMO Standard Marine Communication Phrases) / Г. М. Овчинников, В. П. Стрелков, Т.В. Кузнецов. - СПб.: Издательство «Морсар», 2002. - 374 с.
