CC BY
20подхода. - [Электронный ресурс] URL: http://www.gramota.net/materials/3/2015/10-3/21.html (дата обращения 20.11.2019 г.)
5. Лотман Ю.М. Семиосфера. - СПб.: Искусство-СПБ, 2000.-704 с.
6. Мандельштам О. Избранное. - М.: Эксмо Пресс, 2002. - 384 с.
7. Тименчик Р.Д. К символике трамвая в русской поэзии // Ученые записки Тартуского гос. унта. - Тарту, 1987. - С. 135-143.
8. Топоров В.Н. Миф. Ритуал. Символ. Образ: Исследования в области мифопоэтического. - М.: Прогресс, Культура, 1995. - С. 368-399.
9. Топоров В.Н. Петербургский текст русской литературы: Избранные труды. - СПб.: Искусство-СПБ, 2003. - 616 с.
В1КОВ1 ОСОБЛИВОСТ1 МОВЛЕННЯ ПРЕДСТАВНИК1В ЦЕНТРАЛЬНОГО РЕГ1ОНУ
ШОТЛАНДП
Бондар К.
астрант кафедри теоретично'1 i прикладное фонетики англшсько1 мови, Одеський нацiональний ут-
верситету iменi 1.1. Мечникова Одеса, Украша ORCID: 0000-0002-0096-7743
AGE PECULIARITIES OF SCOTLAND CENTRAL REGION REPRESENTATIVES' SPEECH
Bondar K.
past graduate student of Theoretical and, Phonetics Department of Odesa Mechnikov National University
Odesa, Ukraine
Анотащя
Пропоноване дослщження скероване на виявлення особливостей просодично! оргашзацп мовлення шотландщв, рiзних за вжом та регюном проживания.
У цен^ уваги знаходяться мешканщ центрального репону Шотландп. Визначення основних просо-дичних моделей !хнього мовлення е метою експериментального аналiзу.
До завдань дослвдження входило виявлення мелодп, темпу та паузацп в мовленнi iнформантiв та уза-гальнення отриманих результатiв.
Основними методами дослщження були аудиторський та комп'ютерний види аналiзу. Аудиторський аналiз проводили аудитори - фахiвцi в галузi фонетики, як1 е викладачами та аспiрантами кафедри теоретично! i прикладно! фонетики Одеського нащонального унiверситету iменi I. I. Мечникова.
Комп'ютерний (акустичний) аналiз проводився за допомогою комп'ютерно! програми PRAAT 5.3.8.
Новизна пропоновано! статтi полягае в тому, що вперше дослвджуеться мовленнева поведшка шот-ландцiв рiзних за сощальними та регiональними характеристиками.
Oтриманi пiд час комплексного дослiдження (аудиторський та комп'ютерний види анатзу) результата мелодшних i темпоральних особливостей мовлення шотландщв двох вжових груп, представник1в центрального регiону (м. Данд^, дозволяе схарактеризувати !х в такий спосiб. Мовлення шотландцiв мо-лодшо! вгково! групи вiдрiзняеться перевагою висхщного термiнального тону, рiвноl i висхвдно! шкал.
Спiввiдношення тривалостi наголошених i ненаголошених складiв у синтагмi шдтверджуе високу ча-стотнiсть рiвноl шкали в мовленнi молодих шотландцiв центрального репону. Мовлення сповнене пауз середньо! тривалосп, що зазначае на ввдносно уповiльнений темп мовлення. Цей факт у свою чергу пока-зуе рiвень володiння навичками говорiння, яш ще не сформувалися до 25 рошв.
Мовлення шотландцiв старшо! вшовш групи характеризуеться бiльш рiзноманiтним мелодшним репертуаром. 1нформанти вживають бшьше спадних термiнальних тонiв i менше висхвдних, що пояснюеться впевненою манерою говоршня. У мовленнi превалюють коротка паузи, помiрний темп мовлення за раху-нок неконтрастного видiлення наголошених складiв. Усi наведенi просодичнi параметри характеризують мовлення представник1в ще! вшовш групи як логiчно структуроване i стилiстично нейтральне.
Представленi в робот дослiдження просодичних особливостей мовлення шотландщв центрального репону крани вiдкривають перспективи для подальших наукових пошук1в, зокрема виявлення просодичних i репональних особливостей.
Abstract
The present article is directed on revealing peculiarities of Scots' prosodic organization, taking into consideration age and regional features.
Due attention is payed to the dwellers of central region of Scotland, and defining main prosodic models of their speech is the aim of the given experimental analysis. The task of the paper is to study melody, tempo and pausation in the speech of the analysed informants, and to summarize the received data.
Auditory and computer instrumental analysis are the main methods of investigation.
The novelty of the article lies in the fact, that investigation of Scot's speech behavior, which is differentiated by social and regional characteristics.
The date received during complex investigation of auditory and computer analysis of melodic and temporal peculiarities of the Scots' speech of the representatives of the two age groups from central region (Dandy city) allow to characterize them following way.
In the speech of the representatives of the youth group Rising, terminal tone and Level and Rising heads prevail.
Correlation of stressed and unstressed syllable duration justify high frequency of Level Scale in the speech of young Scots of central region. Their speech is full of medium length pauses, which points on relatively slowed tempo. This fact in its turn shows the level of speech skills, which haven't yet been formed to the age of 25.
The speech of the old age group Scots is characterized by more varied melodic repertory. More Falling and fewer Rising terminal tones usage is explained by manner of speech.
Short pauses, average tempo as a result of non contrasted emphasizing of stressed syllables prevail is the speech of this age group.
The combination of all prosodic parametres characterize the speech of the informants as logically structured and stylistically neutral.
Ключовi слова: центральний регюн, просодичний, шотландськш, дiалект, мелодгя, особливосп, пауза.
Keywords: central region, prosodic, Scottish, dialect, melodic, peculiarities, pausation.
Постановка проблеми. Соцюлшгвютична ситуация у Великш Британп остаишх десятилггь ввд-значаеться швелюваиням регюнальних вщмшнос-тей мовлення мешканщв великих мют. Це обумов-лено низкою причин, як от - демократизация суспшьства, внутршня мпращя населения, соща-льна мобшьшсть. Важливим фактором е також вплив ЗМ1. Традицшно основним варiаитом англш-сько! мови вважаеться шотландський стандартний варiант, яким користуються мешканщ Единбурга, Глазго та шших великих мiст Шотландй. Проте вчеш P. Kerswill, L. Milroy, J. Stuart-Smith (Kerswill, 2003; Milroy, 2002; Stuart-Smith, 2014) зазначають на тенденцш до змши традицiйного шотландсь-кого варiаита. Сучаснi соцiофонетичнi дослщження направленi на розробку проблем, пов'язаних з фун-кцiонуваниям аиглiйсъкоi мови в рiзних соцiалъних групах i сферах спiлкуваиия, в комунiкативних си-туацiях (W. Labov, 2006)
AH^i3 останшх досл1джень. Вiтчизнянi i за-рубiжиi лiнгвiсти вiдзначаютъ надзвичайну защка-вленiстъ дослiджениями дiалектiв шотландського мовного континуума: вивчаються особливостi мов-но! ситуацп в Шотландй (T. A. Brato); статус регю-нального дiалекту скотс (E. Lawson, J. M. Scobbie, J. Stuart-Smith); вимовш змши в мовленш предста-вникiв молодiжиих груп (Н. Евстафьева); просоди-чш особливостi мешканцiв Глазго (К. С. Бондар).
Проте, як i рашше, залишаеться низка питань соцiолiнгвiстичного спрямувания, якi потребують бiлъш детального аналiзу. До них вiдносятъся, зок-рема, дослвджения мовленнево! поведшки шотлаи-дщв, рiзноманiтних соцiалъних та регiоналъних ст-льнот, визначения просодичних маркерiв !х мовленнево! поведiнки. У центрi уваги знаходяться мешканцi центрального регiону ШотландИ. Визна-чення основних просодичних моделей iхнього мовлення е метою експериментального аналгзу.
До завдань до^дження входило виявлення ме-лодп, темпу та паузацп в мовленш iнформантiв та узагальнення отриманих результатiв.
Основними методами до^дження були ауди-
торський та комп 'ютерний види аналiзу. Аудитор-ський анал1з проводили аудитори - фахiвцi в галузi фонетики, як е викладачами та астрантами ка-федри теоретичног i прикладной фонетики Одесь-кого нацюнального утверситету iменi I. I. Мечникова.
Комп 'ютерний (акустичний) анал1з проводи-вся за допомогою комп 'ютерног програми РЕААТ 5.3.8.
Новизна пропонованог сmаmmi полягае в тому, що вперше до^джуеться мовленнева поведтка шоmландцiв ргзних за соцiальними та регюналь-ними характеристиками.
Виклад основного матерiалу. Функцюну-вання англшсько! мови в Шотландй характеризу-еться взаeмодieю репонально! вимовно! норми, дь алекпв скотс (у центральних, схвдних та твденних репонах Шотландй), а також гельсько! мови на Ше-ландських та Гебридських островах.
Зарубiжний дослщник шотландського дiалекту скотс - Н. £встафьева зазначае, що в мовленш су-часно! шотландсько! молодi переважае дiалект скотс, який реалiзуеться в неформальному мовленш (Евстафьева, 2017). Однак, основною комуш-кативно-мовленневою формою в мовленнi мешканщв залишаеться шотландський варiант англшсько! мови, який мiстить безлiч мовних форм, що утво-рюють мовний континуум.
Сучасш дослiдники в цариш варiативностi шо-тландських дiалектiв, спираючись на результати дослiджень зазначають, що отримаш ранiше результати щодо традицiйних дiалектiв, вживаються i в тепершнш час для опису розповсюдження дiале-ктних форм, i спрямоваш на пошук механiзмiв су-часних мовних змш (B. Kortman 2004).
Результати соцюлшгвютичних дослiджень за-рубiжних лiнгвiстiв свiдчать про те, що стандартна шотландська англiйська вживаеться, в основному, у мовленш представнишв середнього класу. У пра-цях цих вчених зазначаються змiни на вимовному рiвнi, видiляються спiльнi для стандартного варiа-нта вимовнi особливостi, встановлюеться зв'язок
проведенш комп'ютерного дослвдження вщбра-ного з цieю метою корпусу одиниць. Цей метод за-стосовуеться для визначення i подальшого опису акустично! природи дослiджуваних одиниць.
1нформантами були мешканцi центрального регiону Шотланди, м. Дандi. 1хне мовлення е нет-дготованим говорiнням на побутову тематику.
У межах виконаного аудиторського та комп'ютерного аналiзу дослвджувались просодичш особливостi мовлення мешканцiв м. Давд, що варь юють шд впливом вжового й регiонального факто-рiв.
Серед соцiологiв iснують рiзнi тдходи до визначення вiкового дiапазону, що характеризуе лю-дину. Американський соцiолог Д. Левiнсон ствер-джуе, що вiковi вiдмiнностi обумовленi комплексом емоцшних, статевих параметрiв, специфжою професшно! дiяльностi, а також рiвнем розвитку i соцiалiзацiею особистостi (Levinson, 2009).
Як слушно зауважуе П. Еккерт, специфiка ген-дерних, расових i класових вiдмiнностей здеб№-шого визначаеться психологiчними особливостями вiку, який в кожний перiод життедiяльностi характеризуемся певним рiвнем вiдповiдальностi, контролю, емоцшносп й розсудливостi (Eckert, 2004).
У пропонованш роботi щкаво простежити мовлення представник1в двох вжових груп - молодi (20-25 рошв) i групи (45-60 рошв). Зауважимо, що в соцiолiнгвiстичних джерелах немае достатньо! ш-лькостi вщомостей про просодичнi особливостi мовлення шотландщв рiзних вiкових груп.
У нашому дослiдженнi брали участь 6 шфор-мантiв, по три в кожнш вiковiй групi.
Аудиторський аналiз частотностi i номенкла-тури штонащйних шкал в мовленнi дослiджуваних шформанпв показав, що в мовленнi представнишв молодiжно! групи частотними е рiвна, висхiдна, хвилеподiбна та спадна з порушеною послвдовш-стю шкали. У старшш групi переважае спадна, рь вна та хвилеподiбна шкали (табл. 1).
Таблиця 1.
Частотнiсть штонацшно! шкали в мовленнi шотландцiв
мiж довготою голосного i иого консонантним ото-ченням (Stuart-Smith, 2014; Lawson, 2008; Makaulay, 1977).
А. ЕИткен розглянув шотландськиИ вaрiaнт ан-глшсько! мови «як двокомпонентниИ мовниИ континуум, на одному шнщ якого знаходиться станда-ртниИ вaрiaнт, а на шшому - розмовниИ» (Aitken, 1979, p. 11-15). А. £. Павленко порiвнюe стандарт-ниИ шотландськиИ з розмовним скотс як два по-люси континууму, зазначаючи на схожють i розбь жностi зi стандартним вaрiaнтом англшсько! мови (Павленко, 2005, с. 175-188).
Дж. Корбет ввдзначае високиИ ступiнь поши-рення i вaрiaтивностi шотландських дiaлектiв, i ви-дiляe чотири основнi репональш зони - острiвнa, пiвнiчно-схiднa, центральна та твденна (Corbett, 2004, p. 11).
Пропоноване дослвдження базуеться на aнaлiзi мовлення представник1в центрально! регюнально! зони, зокрема, мешкaнцiв невеликого шотландсь-кого мiстечкa Дaндi.
Мета дослщження полягае в визнaченнi осно-вних просодичних моделеИ мовлення шотлaндцiв, носив центрального репонального дiaлекту.
До завдань дослвдження входило виявлення мелодп, темпу та паузаци в мовленнi шформанпв та узагальнення отриманих результaтiв.
Шд час вивчення просодично! специфiки мовлення шотландщв було використано методику, яка грунтуеться на комплексному пiдходi до вирiшення поставлених завдань i мiстить трaдицiИнi методи фонетичного дослвдження (Т. О. Бровченко, В. Г. Волошин):
1. Метод перцептивного анатзу (суб'ектив-ниИ) реaлiзовaно в аудиторському aнaлiзi дослвджу-ваного мaтерiaлу. Вш застосовуеться для визначення сприИняття дослвджуваних явищ, фонологiч-ного статусу та вживання одиниць, що вивчаються.
2. Метод шструментального aнaлiзу полягае у
"——-—Вк Молодiжнa група Старша група
Тип шкали " " —-—^^ (20-25 рошв) (45-60 рошв)
Спадна 14 39
Рiвнa 31 31
Висхiднa 35 17
Спадна з порушеною послвдовш- 18 2
стю
Хвилеподiбнa 2 11
Анaлiз чaстотностi вживання в мовленнi досль джуваних шотлaндцiв термiнaльних тонiв показав, що представники молодiжно! групи надають перевагу висхвдному i рiвному термiнaльним тонам,
тодi як в мовленш представник1в старшо! групи до-мiнують низькиИ спадниИ, низькиИ висхщниИ, рiв-ниИ, а також спадно-висхщниИ тони (табл. 2).
Таблиця 2.
Частотшсть термшального тону (%)
_(вжова диференцiацiя)__
^^^ Вiк Молодiжна група Старша група
(20-25 рошв) (45-60 рошв)
Тип термшального
Спадний 19 37
Висхiдний 44 17
Рiвний 37 27
Спадно -висхiдний 0 19
Отриманi в результатi аудиторського аналiзу вiдомостi про номенклатуру штонацшних шкал i термшальних тонiв в мовленнi представнишв центрального регюну Шотландй' у двох вшэвих групах дозволяють констатувати, що висхвдний рух тону в шкалi (передтермiнальнiй частинi синтагми) е до-волi частотним явищем у цих групах при дом^-ваннi молод1жно! групи.
Аналiз термшально! частини синтагми пока-зуе, що висхiдний тон також переважае в молодiж-нш групi. Спираючись на дослiдження М. В. Чесно-ково!, можна припустити, що мовленневi особливо-стi мовлення молодi формуються до тридцятирiччя з набуттям бiльш високого соцiального статусу i стану в суспiльствi (Чеснокова, 2016).
Високу частотнiсть висхвдного тону i шкали можна також пояснити тим фактом, що молодь у психологiчному мовленневому плаш ще не досить сформована i висхiдний рух у шкалi i тонi створюе враження недомовленостi, невпевненосп.
Другим за частотнiстю в молодiжнiй групi е рь вний термшальний тон i рiвний рух тону в шкал^ що також характеризуе мовлення представник1в ще! групи як монотонне, причиною чого е деяка не-визначешсть соцiального статусу, ввдсутшсть впев-неностi в собi, i невмiння використовувати репертуар просодичних моделей для вираження власних думок.
У мовленш представник1в старшо! вжово! групи переважае спадний рух тону в шкалi (перед-термiнальнiй частиш) i в термiнальнiй частинi синтагми. Для мовлення ще! вжово! групи характерно багатство i рiзноманiття мелодiйного контуру: рь вна шкала - 31%, висхвдна - 17%; рiвний термша-льний тон - 27%, висхщний тон - 17%, спадно-ви-схiдний - 19%. Подiбне багатство просодичного репертуару показуе впевнешсть мовця в собi, умшня правильно i чiтко висловлювати сво! думки, вико-ристовуючи при цьому рiзноманiття просодичних моделей. Людина досягае кар'ерного зростання, само реалiзуеться як фахiвець, здобувае фiнансову стабiльнiсть, що вщбиваеться на манерi говорiння.
Другим етапом нашого дослiдження став ана-
лiз темпоральних особливостей мовлення шформа-нтiв у рiзних вiкових групах. Результата проведе-ного М. В. Чесноковою дослщження (2016) показали рiзноманiтнi тенденцп вiкових змiн темпу мовлення американщв, представник1в трьох регiональних ареалiв США.
Темпоральнi характеристики розглядались за такими параметрами: тривалють наголошених i не-наголошених складiв у синтагмi (у мс); частотшсть i тривалiсть пауз (у мс).
У результата комплексного аналiзу тривалосп наголошених i ненаголошених складiв у мовленш дослщжуваних iнформантiв молодшо! вжово! групи спiввiдношення складае 269 мс (наголошеш склади) i 212 мс (ненаголошеш), що свiдчить про деяку розтягненiсть ненаголошених складiв. Таке розтягування пояснюе високу частотнiсть рiвного тону в мовленш молодих шотландщв. Цей висно-вок узгоджуеться з отриманими ранiше даними про американський варiант англшсько! мови (Чесно-кова, 2016).
Для старшо! групи шформанпв характерним е сшвввдношення: 279 мс - тривалiсть наголошених складiв i 213 мс - тривалють ненаголошених скла-дiв. Такий характер тривалостi складiв може пока-зати дещо понижене спiввiдношення часу вимови наголошених i ненаголошених складiв (1,24 : 1). Та-кий темп мовлення може характеризувати предста-внишв старшо! групи як таких, що досягли макси-мальних висот у кар'ер^ i мають потужний сощаль-ний статус.
Отже, отриманi результати спiввiдношення наголошених i ненаголошених складiв у двох вшових групах сприяють збереженню акцентно! структури слова, ритму i виразностi мовлення в старшiй груш, а мовлення молодих шотландщв характеризують як монотонне.
Паузальне членування мовлення дослщжува-них груп iнформантiв розподiлялося в такий споаб: над коротка пауза (до 200 мс), коротка (201-500 мс), середня (501-800 мс), тривала (801-1200 мс) i над-тривала (ввд 1201 мс).
Отриманi результати наведеш в таблицi 3.
Таблиця 3.
Частотшсть розподшу пауз (%) (вжова диференцiацiя)
-—-—Вк Молодiжна група Старша група
Тип пауз " "—-— (20-25 рок1в) (45-60 рошв)
Надкоротка 17 29
Коротка 25 39
Середня 35 20
Тривала 15 8
Надтривала 8 4
Отже мовлення молодих шотландщв характе-ризуеться високою частотшстю пауз середньо1' три-валостi (35%), другою за частотшстю е коротка пауза (35%). Такий розподш пауз у поеднанш з розтя-гнутими ненаголошеними складами дещо уповiльнюе темп мовлення, надаючи йому монотонного характеру.
Набуваючи навички говорiння i правильного просодичного оформлення думки шформанти стар-шо1 групи вживають у мовленш рiзноманiтнi типи пауз. Найб№ш частотною е коротка пауза - 39%, другою за частотшстю е надкоротка - 29% i середня - 20%. Таке спiввiдношення пауз робить мовлення шформанпв цiеï вшово1 групи швидким, а наяв-шсть невелико! кiлькостi тривалих i надтривалих пауз (8% та 4% вщповщно) дещо уповшьнюе темп мовлення, сприяе правильному акцентному видь ленню наголошених складiв.
Висновки. Отже, отриманi шд час комплексного дослвдження (аудиторський та комп'ютерний види аналiзу) результати мелодшних i темпораль-них особливостей мовлення шотландцiв двох вшо-вих груп, представнишв центрального регюну (м. ДандГ), дозволяе схарактеризувати 1'х в такий спо-сiб. Мовлення шотландщв молодшо! вiковоï групи вiдрiзняеться перевагою висхщного термiнального тону, рiвноï i висхщно! шкал.
Спiввiдношення тривалостi наголошених i не-наголошених складiв у синтагм шдтверджуе ви-соку частотшсть рiвноï шкали в мовленнi молодих шотландщв центрального регюну. Мовлення спов-нене пауз середньо1 тривалостi, що зазначае на ввд-носно уповшьнений темп мовлення. Цей факт у свою чергу показуе рiвень володшня навичками го-ворiння, як1 ще не сформувалися до 25 рошв.
Мовлення шотландщв старшо1 вiковоï групи характеризуемся бiльш рiзноманiтним мелодiйним репертуаром. 1нформанти вживають бiльше спад-них термшальних тонiв i менше висхщних, що по-яснюеться впевненою манерою говоршня. У мов-леннi превалюють коротка паузи, помiрний темп мовлення за рахунок неконтрастного видiлення наголошених складiв. Усi наведенi просодичнi пара-метри характеризують мовлення представнишв ще1' вiковоï групи як лопчно структуроване i стилiсти-чно нейтральне.
Представленi в робоп дослiдження просодич-них особливостей мовлення шотландщв центрального регюну краши вщкривають перспективи для подальших наукових пошук1в, зокрема виявлення просодичних i регiональних особливостей.
Список л^ератури
1. Бондар К. С. Сощопросодичш особливостi мовленнево1' поведiнки шотландцiв. The scientific heritage. Сер1я: Ф1лолог1я. Vol. 3, N58 (58) (2021). Budapest, Hungary, 2021. C. 61-65.
2. Бровченко Т. А., Волошин В. Г. Методические указания по математической обработке и анализу результатов фонетического эксперимента: метод. пособ. Одесса: ОГУ имени И. И. Мечникова, 1986. 48 с.
3. Евстафьева Н. М. Социолингвистический
аспект функционированияанглийского языка в Шотландии (на материале речи молодежи г. Глазго). Автореф. Дисс. Канд..филол. наук. Симферополь, 2017. 28 с.
4. Павленко А. Е. На каком языке написан текст? Еще раз к проблеме близкородственного двуязычия. Индоевропейское языкознание и классическая филология - IX. Материалы чтений, посвященных памяти профессора И. М. Тронского. СПб., 2005. С. 175- 182.
5. Чеснокова М. В. Просодическая динамика речи возрастных, гендерных и региональных групп англоязычной общности (инструментально-фонетическое исследование). Автореф. дисс.... канд. филол. Наук. Одесса, 2016. 30 с.
6. Шахбагова, Д. А. Фонетическая система английского языка в диахронии и синхронии (на материале британского, американского, австралийского, канадского вариантов английского языка). М.: Фоллис, 1992. 142 с.
7. Шахбагова, Д. А. О статусе произносительной нормы национальных вариантов английского язика. Фонетика-83: Материалы конференции. 1984. С. 177-187.
8. Abercrombie, D. The Accents of Standard English in Scotland. Work in progress, 1977. N 10. P. 21-33.
9. Aitken A.J., McArthur, T. Languages of Scotland. Edinburgh, 1979. 120 p.
10. Brato T. A Sociophonetic Study of Aberdeen English: Innovation and Conservatism: Phd. thesis [Електронний ресурс] Режим доступа: http://geb.uni-
giessen.de/geb/volltexte/2012/8840/pdf/BratoThorsten _2012_06_14.pdf .
11. Corbett J. A Brief History of Scots. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2004. P. 11-15.
12. Eckert P. Adolescent language. Language in the USA: Themes for the Twenty-first Century. Cambridge: Cambridge University Press, 2004. P. 361-374.
13. Kerswill P. Dialect levelling and geographical diffusion in British English. D. Britain, J. Cheshire (Eds.). Social Dialectology. Amsterdam: Benjamins, 2003. P. 223-243.
14. Labov W. The Social Stratification of English in New York City. 2nd Edn. - Cambridge: Cambridge University Press, 2006. - 485 p.
15. Lamb W. Is there a future for regional dialects in Scottish Gaelic? [Електронний ресурс]. Linguistic attrition; Linguistic creation: a symposium at the University of Aberdeen, 3 December 2011. Режим доступу : http ://edinburgh. academia. edu/William-Lamb/Papers/1196371/Is_there_a_future_for_re-gional_dialects_in_Scottish_Gaelic.
16. Lawson E., Scobbie J. M., Stuart-Smith J. Ar-ticulatory insights into language variation and change: preliminary findings from an ultrasound study of der-hoticization in Scottish English. University of Pennsylvania Working Papers in Linguistics. 2008. Vol. 14. N 2. P. 100-110.
17. Lawson, R. Introduction: An overview of Language in Scotland. Sociolinguistics in Scotland. Palgrave Macmillan, 2014. 358 p.
18. Levinson D. J. A conception of adult development. R. D. Gross. Key studies in Psycology. 2009. P. 304-305.
19. Macaulay, R. K. S. The Language, Social Class and Education, a Glasgow Study. Edinburgh: Edinburgh University Press, 1977. 179 p.
20. Milroy, L. Introduction: Mobility, contact and language change working with contemporary speech
communities. Journal of Sociolinguistics. 2002. Vol. 6. P. 3-15.
21. Stuart-Smith, J. Glasgow: Accent and Voice Quality. Ch. 11. Urban Voices: Accent Studies in the British Isles. Routledge, 2014. 328 p.
22. Stuart-Smith, J. Scottish English Phonology. Berlin, New York: Mouton de Gruyter, 2008. P. 47- 67.
ЖИЛИН ХХ! ВЕКА
Саркисян И.В.
Армянский государственный педагогический университет им. X Абовяна, к.ф.н., доцент
ZHILIN XXI CENTURY
Sargsyan I.
Ph.D., Associate Professor, Armenian State Pedagogical University after Kh. Abovyan
Аннотация
Тема кавказской войны во все века была актуальной для русской литературы, еще со времен русского романтизма. «Асан» - роман о второй чеченская войне. У этой войны свой герой, свой Жилин, от имени которого и написан роман, он рассказчик. Маканин постарался «исследовать её изнанку», показать нелицеприятную сторону войны.
Abstract
In all centuries the theme of the Caucasian war has been relevant for Russian literature since the time of Russian romanticism. "Asan" is a novel about the second Chechen war. This war has its own hero, its own Zhilin, on whose behalf the novel was written, he is a storyteller. Makanin tried to "investigate its inside out", to show the hard-hitting side of the war.
Ключевые слова: Кавказ, чеченская война, Жилин, герой, деградация, Асан, роман.
Keywords: Caucasus, Chechen war, Zhilin, hero, degradation, Asan, novel.
Тема кавказской войны во все века была актуальной для русской литературы, еще со времен русского романтизма. В 20-х и 30-х годах XIX века Кавказ, его природа, воинственное население со своим своеобразным бытом не сходили со страниц русской печати. Многих русских писателей манил таинственный край, «где люди вольны, как орлы». Свою дань Кавказу отдали А.С. Пушкин, М.Ю. Лермонтов, Л.Н. Толстой и многие другие русские писатели. В.Г. Белинский под впечатлением поэмы А.С. Пушкина «Кавказский пленник» назвал Кавказ страною широкой, раздольной воли. Однако в одном из писем критик обмолвился, что черкесы, плен и мучительное рабство для него синонимы [2, с. 32]. Это же противоречие подметил и Лев Толстой, писавший о Кавказе, что «действительно хорош этот край дикий, в котором так странно и поэтически соединяются две самые противоположные вещи - война и свобода» [8, с. 251]. 20 век ознаменовался новым «пленником» в русской литературе. В 1995 году в 4 номере «Нового мира» был опубликован рассказ В. Маканина «Кавказский пленный», а в 2008 году в 8 и 9 номерах журнала "Знамя" публикуется роман «Асан», который стал лауреатом премии «Большая книга» 2008 года.
«Асан» - роман о второй чеченская войне. У этой войны свой герой, свой Жилин, от имени которого и написан роман, он рассказчик. Маканин постарался «исследовать её изнанку» [1], показать нелицеприятную сторону войны.
Чеченца зовут Жилина - Сашик, или Асан Сер-геич - от Александр Сергеевич. Асан - древний, доисламский бог чеченцев. По словам генерала База-нова, оно берет свое начало от времен Александра Македонского. Когда войско завоевателя загнало кавказцев высоко в горы, те придумали своего героя - Асана, великого полководца, бога войны в образе птицы. В 21 веке Асан воплотился в образе Асана Сергеича Жилина: "Да, Асан двулик... И если торг, если с федералами можно договориться, - Асан хочет денег. Но если атака, если колонну надо брать с боем, - Асан хочет крови." [5]. По сути Асан бессилен на современном геополитическом базаре мелких выгод: «Война отдельно - ты отдельно. Запомни. Ты просто служишь. Ты просто служишь на Кавказе» [5].
Роман Маканина не столько о войне, сколько о трагедии человека на этой войне. Писатель отмечал: "Трагедия в том, что человек на войне гибнет, когда открывает свои душевные шлюзы - он жалеет кого-то и поэтому сам погибает"[3]. Жилин - в прошлом - инженер, направленный в Чечню для реализации строительных проектов, не полководец, а хозяйственный человек, завсклад, который доставляет грузы по горной дороге и продает противнику бензин, здесь он бензиновый король, Жилину нужны эти грязные деньги, для благой цели - строительство дома на берегу реки для жены и дочки. И для него, купленный мир, лучше бесконечной войны. А. Немзер замечает: «Военному строителю циничное и трусливое начальство предназначило
