CC BY
21PHILOLOGICAL SCIENCES
ВАР1АТИВН1СТЬ ПРОСАДИЧНИХ МЕЛОД1ЙНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ В МОВЛЕНН1
ШОТЛАНДЦ1В
Бондар К. С.
викладач кафедри теоретично'1 i прикладной фонетики англтсько1 мови Одеського нацюнального
утверситету iменi I.I. Мечникова
SOCIOPROSODIC PECULIARITIES OF THE SCOTS, SPEECH BEHAVIOR
Bondar K.
Odesa I.I. Mechnikov National University
Анотащя
Статтю присвячено визначенню сощопросодичних особливостей мовлення шотландцiв.
Вивчення особливостей мовлення шотландщв на просодичному piBrn мае значения, по-перше з огляду на поширення розвiдок присвячених дiалектному мовленню, а по-друге, через те, що шотландський варiант англшськох мови, зокрема И просодичний рiвень, i досi не дiстав науково! квалiфiкацil. Ввдомо, що шотландська англiйська сформувалася в результатi взаемодп гаельсько! та англшськох мов. Самостiйного вивчення регионально маркованих, соцiально детермiнованих просодичних особливостей мовлення шотландщв практично не юнуе.
Мета пропонованого дослiдження полягае у визначенш методом iнструментально-фонетичного аналiзу просодичних параметрiв, якi можуть слугувати маркерами мовлення шотландцiв пiвнiчного репону Шотланди.
У зв'язку з тим, що процеси вирiвнювання, змiшування та перерозпод^ дiалектних форм ак-тивiзуеться у великих мiстах, дослiдження просодичних особливостей мовлення шотландщв, яш мешка-ють на пiвночi Шотланди е найбшьш актуальним. З'ясування спiввiдношення м1ж просодичними особли-востями i гендерною диференцiацiею сприяло формуванню чггко1 модел1 мовленнево! поведiнки шотланд-цiв.
Отримаш методом iнструментально-фонетичного дослвдження результати основних одиниць мелодп (iнтонацiйнi шкали та частота основного тону) мовлення шотландщв, яш мешкають на пiвночi Шотланди, дозволили визначити та виокремити просодичш маркери.
Превалювання рiвноl шкали в мовленш чоловiкiв свiдчить про тенденщю до використання стил1стично нейтральних форм вимови та демонструе схожесть зi стандартним американським варiантом вимови.
Жiночому мовленню бшьш притаманна хвилеподiбна шкала, що характеризуе його як емоцшно за-барвлене. Частотнi показники мовлення шотландщв виявили, що середнiй рiвень ЧОТ маркуе мовлення ж1нок (112 Гц), а чоловiче мовлення мае вщносно меншi показники (71 Гц).
Аналiз дiапазону ЧОТ корелюе iз загально англ1йською тенденцiею до бiльш широкого дiапазону ЧОТ в жiночому мовленш.
Отже, отримаш результати сввдчать про наявшсть в мовленнi шотландцiв загальних просодичних рис притаманних як мовленню американщв i британцiв, так i специфiчних просодичних рис, що характеризуют мовленневу поведiнку представник1в швшчного регiону Шотланди.
Abstract
The article is dedicated to defining socioprosodic peculiarities of the Scots' speech.
The study of the Scots' speech on prosodic level is of importance firstly, from the point of view of expanding studies, dedicated to dialectal speech, and secondly, due to the fact, that Scottish variant of English, in particular its prosodic level hasn't yet got scientific qualification. Scottish English is know to have been formed as the result of Gaelic and English correlation. Independent study of regionally marked socially determined prosodic peculiarities of the Scots' speech practically doesn't exist.
The aim of the present investigation lies in defining by instrumental phonetic analysis prosodic parameters, which can serve as markers of speech behavior of the representatives of the Northern region of Scotland.
Considering the fact that processes of alignment, mixing and redistribution of dialectal forms are activated in big cities, the study of prosodic peculiarities of the Scots' speech, who dwell in the Northern area of Scotland is the most actual.
The determination of correlation between prosodic peculiarities and gender differentiation has promoted the formation of precise model of the Scots' speech.
The results received by instrumental phonetic investigation allowed to define and differentiate prosodic parameters and markers of the Scots speech behavior.
The prevalence of Level scale in the male speech state the tendency to the use of stylistically - neutral forms of speech and demonstrate similarity with standard American English. In female speech Wavy scale is frequent and characterize the speech as more emotional.
Frequency data of the Scots' speech showed that average level of frequency mark female speech and demonstrate relatively lower indicaters in male speech.
The range of frequency correlate with common English tendency to more wider range in female speech.
The results of the provided investigation testify the existence in the Scots' speech common prosodic features, peculiar to both American and British speech and specific features which characterize speech behavior of the analyzed representatives of Northern region of Scotland.
Ключовi слова: мовленнева поведшка, шотландський, просодичний, маркер, чоловiче, жшоче мов-лення.
Keywords. Speech behavior, Scottish, prosodic, markers, female, male speech.
Постановка проблеми. Багато вчених сьогодт вважають, що людина в мовi проявляться, насамперед, через свою комушкативну по-ведшку, а саме «через специфiчне шдивщуальне розумшня вимовних норм, вибiр певно! лексики, вживання певних штонацшних моделей. Систем-ний опис цих особливостей комушкативно! поведшки становить «мовленневий портрет людини»
[4].
У фокусi пропонованого дослвдження перебу-вають особливостi мовленнево! поведшки шот-ландцiв. 1! вивчення мае значения по перше, з огляду на поширення розв!док, присвячених питан-ням дiалектного мовлення в соцюфонетичному ас-пектi, а по-друге, через те, що шотландський варiант англшсько! мови, зокрема його просодичний рiвень, й досi не дютав науково! квал!ф!кацп в дослiдницькiй д!яльносп вчених.
Анаш останнiх дослiджень. В останш кiлька десятилiть зростае защкавлешсть вiтчизияних i за-рубiжних лштстш у вивченнi регiональних варiантiв англшсько! мови, якi поеднують риси сощально! i територiально! варiативностi.
У дослщженш фонетичних особливостей мовлення валлшщв Д. М. Карпова визначае диферен-цiйнi ознаки мовлення, серед яких е використання високого наголошеного передтакту в комбiнацii з низьким ядровим складом та поступовим шдви-щенням рiвия заядрових складiв [5].
У робот! В. С. Григораш, присвяченш до-слiдженню соцiолiнгвiстичних особливостей йорк-ширського дiалекту, були виявленi певш зако-номiрностi просодично! оргашзацп мовлення йорк-ширцiв, вiдбитi в !хньому мовленнi в гендернiй сферi, професшному спiлкуваинi та в динамiцi вжо-вих змiн 1.
Функцюнування шотландського варiаита англшсько! мови висвгглено у розробках за-рубiжиих лшгшсттв, зокрема Т. I. Шевченко, Д. О. Петренка, де стверджуеться, що шотландський варiант англiйськоi мови сформувався в результатi взаемоди гаельсько! та англшсько! мов. У сучаснш ситуаци двомовностi спостерiгаеться взаемопро-никиення елеменпв двох фонологiчних систем 6; 9.
Однак, самостшного вивчення регiонально маркованих соцюлшгвально детермiнованих про-содичних особливостей шотландського варiанта аиглiйського мовлення практично не юнуе, в!д-сутня сучасна штерпретащя мовленнево! поведiнки шотлаидцiв.
Формування мети статть Отже, мета до-слiджения полягае у визначеннi просодичних пара-
метрiв, якi можуть слугувати маркерами мовленнево! поведiнки шотландщв, враховуючи !х ген-дернi особливосл.
Об'ектом дослiдження е непiдготовлене мовлення носив шотландського варiанта англшсько! мови.
Предметом обрано просодичну варiативнiсть репонального мовлення шотландцiв.
Для досягнення мети виршувались завдаиия:
6. обгрунтування теоретичних засад до-слiджения мовленнево! поведшки шотландщв;
7. методом шструментального аналiзу, який мiстив перцептивний та комп'ютерний види, ви-явити основнi характеристики мовленнево! поведшки та висвилити своерщшсть шотландського варiаита аиглiйсько!' мови.
Матерiалом дослiджения послугували записи квазюпонтанного мовлення чотирьох шотландцiв, як! е ноаями шотландського варiаита англiйсько! мови, i як! проживають в швшчному регiонi Шот-лаидi!. Загальний час звучання склад 36 хвилин.
Виклад основного матерiалу. У в!тчизнян!й та заруб!жнш л!нгв!стиц! проблема вивчення тери-тор!альних д!алект!в вже протягом к!лькох деся-тил!ть не втрачае свое! гостроти. Вчен! в!дм!чають, що в мовленш нос!!в мови об'еднуються риси тери-тор!ально! ! сощально! вар!ативносп, оск!льки кожний мовець е представником певно! мiсцевостi i певно! сощально! групи [17; 12. На територп Шот-лаидi! вимовною нормою е стандартний варiант антош^ко!', який мае сво! регiональнi в!дм!нност! i служить маркером самощентифшацп шотландцiв. Досл!дник Дж. Корбет описуе ареал розповсюд-ження територiальних дiалектiв Шотлаидi! i вид!ляе чотири регiональнi зони: остр!вну, швшчно-схвдну, центральну та пiвденну 14.
Цей проспв охоплюе велику територiю Шот-лаидi! за винятком регiону «Хайленд», де тра-диц!йно мешканцi розмовляють гаельською мовою.
М. Герлах, який дослщжуе шотландськi регю-нальнi дiалекти, склав список основних мовних варiантiв, що функц!онують на територi! Шот-лаидi!. До них ув!йшли територiальнi дiалекти, стандартний шотландський варiаит англшсько! мови та лггературна мова [15].
Сучасш дослiджения у царинi варiативностi шотландських дiалектiв грунтуються зг!дно К. Ап-тону та Б. Кортману на тому, що результати, отри-маш п!д час дослщження мовлення с!льських меш-канцiв, як! дотримуються «традицшних» дiалектiв, використовуються для опису сучасного розповсюд-ження д!алектних рис. Кр!м того, дослiджения су-часних д!алект!в на територ!! Шотланди спрямован
на пошук механiзмiв мовних змш.
Останш соцiолiнгвiстичнi дослiдження бри-танських лiнгвiстiв проведенi на територи Шот-ландп свщчать про скорочення вживання дiалектiв на тлi збшьшення вживання англшсько! мови, особливо в молод1жному середовищi.
Дослiдник мовлення мешканщв м. Абердiн на швшчному сходi Шотландп Т. Брато, встановив, що традицiйна дiалектна вимова поступаеться мiсцем стандартному шотландському варiанту. Так, на змшу диграфу [wh], який вимовляеться як Р], прийшла вимова Як зазначае дослщниця Евстафьева £. М., результати отриманi шд час до-слщження мовлення шотландщв, свщчать про ак-туалiзацiю процесу вирiвнювання дiалектiв на територи Шотландп. Таке явище описуеться як про-цес, пщ час якого традицшш особливостi територiальних варiантiв замiнюються новими особливостями, як1 входять в мовленневий обп i ре-алiзуються у великому географiчному масштабi [2, 31].
Д. Брггтен вживае термш супралокал1зац1я, П. Траджил називае цей процес дифуз1ею тновацш [11, 17].
Уа цi процеси вирiвнювання, змiшування та перерозподiлу дiалектних форм на думку до-слiдницi Ю. Б. Федотово! активiзуються у великих мютах пiд впливом постiйних комунiкативних кон-тактiв мiж носiями регiональних дiалектiв, що приводить до появи нових мюьких дiалектiв та сощолекпв.
Отже через те, що дифуз1я iнновацiй здебшь-шого поширена в мовленш мiського населення, до-слщження просодичних особливостей мовленнево! поведiнки шотландщв, як мешкають на пiвночi Шотландп, е найбiльш актуальним.
Встановлення сшввщношення мiж просодич-ними особливостями мовлення i гендерною дифе-ренцiацiею сприяе формуванню чггко! моделi мовленнево! поведшки шотландцiв.
1нструментально-фонетичне дослщження про-водилося для перевiрки обгрунтованих положень щодо визначення мовленнево! поведiнки шотландщв з урахуванням просодичних та сощальних чин-ник1в. Методом перцептивного та комп'ютерного аналiзу було визначено основш одиницi мовлен-нево! мелодики - штонацшш шкали, виявлено ди-ференцiйнi ознаки просодi! мовлення i встановлено частотнi параметри мовлення, враховуючи ген-дерну приналежшсть мовцiв.
Перший етап iнструментального аналiзу поля-гав у визначеннi номенклатури та частотносл вживання в мовленнi дослщжуваних представник1в
шв^чного perioHy Шотландй' штонацшних шкал. Результати проведеного дослiдження мелодшних особливостей свiдчать про те, що до основних, найб№ш вживаних видiв шкал, зафiксованих у мо-вленн iнформантiв, належать рiвна, хвилеподiбна шкали та шкала з порушеною послщовшстю (31% - рiвна, 28% - хвилеподiбна, 18% - шкала з порушеною послщовшстю).
У мовленш швшчних шотландцiв превалюють рiвна та хвилеподiбна шкали, причому в мовлеш ж1нок хвилеподiбна шкала е бшьш частотною, н1ж в мовленнi чоловЫв (таблиця 1).
Використання рiвноi шкали в мовленш до-слiджyваних шформанпв може свiдчити про те, що, по-перше. Цей вид шкали належить до стилютично-нейтральних i не мае яскраво вираженого емоцiйного забарвлення, по-друге, ця шкала е дуже частотною в мовленнi носiiв американського варiанта англiйськоi мови. Стосовно особливостей гендерноi' поведiнки, зазначимо, що в жшочому мо-вленнi рiвна шкала не е рекурентною як в чо-ловiчомy (табл. 1). Це пояснюеться тим фактом, що мовлення шотландських жшок бiльше тяж1е до емоцшного, i це неодноразово було доведено в роботах вичизняних та зарyбiжних дослiдникiв (В. С. Григораш, Д. М. Карпова, О. О. Русавська, Т. I. Шевченко), яш констатували тенденцш до бшьш частотного використання жшками емоцiйних форм вимови всередиш спорiдненоi або однорiдноi соцiальноi' групи. Чоловiкам бiльш притаманне використання емоцiйно-нейтральних висловлювань, яш виконують фyнкцiю своерiдних маркерiв 1'хньо1' поважностi [1; 5; 8; 9].
Про жшку складають враження як за ii зовнiшнiм виглядом, так i за мовленням, тому жшо-чий соцiальний статус вимагае постшно1' лшгваль-но1' пщтримки [16].
У жшочому мовленнi здебiльшого превалюе хвилеподiбна шкала, у чоловiчомy - представлена також одно наголошена шкала (9%). Вживання одно наголошено1' шкали сввдчить про бiльш подрiбнений характер мовлення шотландських чо-ловiкiв.
Висока частотшсть вживання рiвноi шкали, зо-крема середнього рiвного тону та низького рiвного тону, свщчить про те, що в мовленш шотландщв ба-гато штонацшних моделей запозичених з мовлення iрландцiв.
Спадна стyпiнчата шкала, яка е б№ш частотною в мовленш британщв пiвнiчно-схiдноi частини Англл, у мовленнi дослiджyваних шотландщв представлена в 14% випадшв (табл. 1).
Таблиця 1.
Шв^чний регiон Основнi види шкал (%)
Рiвна Хвиле-подiбна Спадна Однонаголо-шена З порушеною послщовшстю
Чоловiки 18 17 8 9 7,5
Жшки 13 11 6 - 10,5
Всього 31 28 14 9 18
Вживання шкали з порушеною послвдовшстю щою передати захоплення, защкавлешсть i фокусу-в мовленнi шотландщв показуе, що вона е бшьш ча- ють увагу на найб№ш важливих словах в мовленнi стотною в мовленш ж1нок (10,5% та 7,5% в мов- (рис. 1). ленш чоловшв). Мовцi застосовують цю шкалу, Наприклад:
And we came there, oh, îwhat a- day it -was
Рис. 1.1нтонограма фрази з порушеною по^довнктю
Наведемо приклад використання хвилеподiб-но! шкали:
And °he and his °wife | they were really °young and °beautiful | and full of ° ambitions and °dreams.
Рис. 2.1нтонограма вищенаведено1 фрази
Висловлювання складаеться з трьох синтагм, кожна синтагма характеризуемся хвилеподiбним рухом передтермiнальноï частини, не вiдрiзняеться рiзкими модуляцiями голосу i перебувае на одному штонацшному рiвнi.
На наступному етапi iнструментального аналiзу були виявлеш особливостi реалiзацiï ча-стоти основного тону (ЧОТ) в мовленш до-слщжуваних iнформантiв з швшчного регiону Шотландiï. Середнi показники ЧОТ в мовленш ш-формантiв рiзних гендерних груп варiюють вщ 71 Гц до 112 Гц. Причому в мовленш жшок представлен найвищi показники.
Нижченаведенi iнтонограми шюструють отри-манi результати.
1нтонограма з мовлення чоловка
Рис. 3.1нтонограма фрази I'm very happy with my family
1нтонограма з мовлення жтки
Рис. 4.1нтонограма фрази We brought him from England
Виходячи з отриманих результапв, середнш рiвень ЧОТ жшочого мовлення перевищуе середнiй рiвень чоловiчого мовлення, що у вщсотковому спiввiдношеннi складае близько 25% (112 Гц vs 71 Гц).
Аналiз дiапазону ЧОТ у мовленш жшочих i чо-ловiчих груп подтвердив загально англiйську тен-денцш наявностi бiльш широкого частотного дiапазону в ж1ночому мовленнi порiвняно з чо-ловiчим.
На рис. 3 наведено приклад найвужчого дiапа-зону ЧОТ у мовленнi чоловiка.
Отримаш результати шдтверджують висновок Р. К. Потаповоï про те, що бшьш широкий дiапазон мовлення ж1нок сввдчить про 1'х виражену просо-дичну експлiцитнiсть, у той час як чоловшам вла-стива лексична експлщитшсть 7.
Висновки. Отриманi методом шструмен-
тально-фонетичного дослiдження результати ос-новних одиниць мовленневоï мелодiï (iнтонацiйнi шкали та частота основного тону) шотландщв, яш мешкають в пiвнiчному репош Шотландiï, дозволили визначити та виокремити просодичш пара-метри та маркери 1'хньо1' мовленнево1' поведiнки.
Превалювання рiвноï шкали в мовленнi чо-ловiкiв сввдчить про тенденцiю до використання стилютично нейтральних форм вимови та демон-струе схожють зi стандартним американським варiантом вимови.
Жшочому мовленню бiльш притаманна хвиле-подiбна шкала, що характеризуе його як емоцшно забарвлене. Частотнi показники мовлення шотландщв виявили, що середнш рiвень ЧОТ маркуе мовлення жшок (112 Гц), а чоловiче мовлення мае вщносно меншi показники (71 Гц).
Аналiз дiапазону ЧОТ корелюе iз загально англ1йською тенденцiею до б№ш широкого дiапа-зону ЧОТ в жшочому мовленш.
Отже, отримаш результати сввдчать про на-явшсть в мовленнi шотландцiв загальних просодич-них рис притаманних як мовленню американщв i британцiв, так i специфiчних просодичних рис, що характеризують мовленневу поведшку представ-никiв швшчного регюну Шотланди.
Перспективою подальшого соцюфонетичного аналiзу мовлення шотландцiв вбачаеться до-слiдження фонетично1' iнтерференцiï в ситуаци дво-мовностi та диглосiï.
Список л^ератури
1. Григораш В. С. Соцюлшгвютичш особли-востi йоркширського дiалекту (шструментально-фонетичне досл1дження усного мовлення). Дис... канд. фiлол. наук. Одеса, 2014. 243 с.
2. Евстафьева Н. М. Социолингвистический аспект функционирования английского языка в Шотландии (на материале речи молодежи г. Глазго). Симферополь, 2017.
3. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987. 264 с.
4. Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. М.: Гнозис, 2004. 390 с.
5. Карпова Д. М. Фонетичш характеристики
регюнального мовлення носив валлшського Bapiarny англшсько! мови (шструментально-фоне-тичне дослiдження). Дис... канд. фiлол. наук. Одеса, 2018. 203 с.
6. Петренко А. Д. Актуальные проблемы языковой вариативности в аспекте мировой интеграции и глобализаци: Колл. монография. Симферополь: ТНУ им. В. И. Вернадского, 2011. 273 с.
7. Потапова Р. К. Язык, речь, личность. М.: Языки славянской культуры, 2006. 496 с.
8. Русавська О. О. Терш^альна вapiaтив-нють просодп англшського мовленш в Кaнaдi (ш-струментально-фонетичне дослiдження). Дис... канд. фiлол. наук. Одеса. 2018. 200 с.
9. Шевченко Т. И. Социальная дифференциация английского произношения. М.: Высшая школа, 1990. 144 с.
10. Brato T. A Sociophonetic Study of Aberdeen English: Innovation and Conservatism: Phd. thesis
[Электронный ресурс]. Essen, 2012. 282 p.
11. Britain, D. Supralocal regional dialect leveling. Colchester: University of Essex, 2009. Режим доступа: http://www.uib.no/filearchive/britain-2009-su-pralocal.pdf
12. Chambers J. K., Hardwick M. Comparative Sociolinguistics of a Sound Change in Canadian. English English Worldwide. 1986. Vol. 7. № 1.
13. Chambers, J. K., Trudgill, P. Dialectology. Cambridge: Cambridge University Press, 1998. 201 p.
14. Corbett, J. A Brief History of Scots. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2004. P. 11-15.
15. Gorlach, M. Focus on: Scotland. Heidelberg: John Benjamins B.V., 1985. 241 p.
16. Labov W. The Social Stratification of English in New York City. Cambridge: CUP, 2006. 148 p.
17. 1Trudgill P. Language in the British Isles. Cambridge: Cambridge University Press, 1984. P. 5689.
ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ НАГРУЗКА КУЛЬТУРНО-МАРКИРОВАННЫХ ЕДИНИЦ В ТЕКСТАХ ВЫСТУПЛЕНИЙ ЭММАНУЭЛЯ МАКРОНА И ПОЛЯ БИЙЯ
Хасанов Т.Д.
НИУ «БелГУ», ИМКиМО, кафедра второго иностранного языка, ассистент, соискатель научной
степени кандидата наук
FUNCTIONALITY OF CULTURALLY MARKED UNITS IN SPEECHES OF EMMANUEL MACRON
AND PAUL BIYA
Khasanov T.
BelSU, Institute of Cross-cultural Communications and International Relations, Department of the Second
Foreign Language, assistant, postgraduate degree seeker
Аннотация
Статья посвящена исследованию культурологических коннотаций в семантике культурно-маркированных языковых единиц в политических текстах ритуального жанра. Исследование выполнено на материале французского языка Франции и варианта французского языка Камеруна. Источником фактического материала для статьи послужили тексты инаугурационных речей Эммануэля Макрона и Поля Бийя во время вступления в должность президента. Экстралингвистические данные определяют логику и структуру анализа лингвистического материала. Определяются жанровые характеристики текстов выступлений политических лидеров, рассматриваются культурно-маркированные единицы и анализируется их семантика.
Abstract
The article is about cultural connotations in the semantics of culturally marked units in the political texts of the ritual genre. The study is based on the French language of France and Cameroonian variant of the French. The linguistic material for the article is taken from the texts of the inaugural speeches of Emmanuel Macron and Paul Biya during the accession to presidency. Extralinguistic data determines the logic and structure of the linguistic material's analysis. The current research work aimes to determine the genre characteristics of the political leaders' speeches, to observe culturally marked units and to analyze their semantics.
Ключевые слова: лингвокультурология, ритуальный жанр, культурно-маркированная единица, французский язык, камерунский вариант французского языка, инаугурация, политический текст.
Keywords: linguoculturology, ritual genre, culturally marked unit, French, Cameroonian variant of French, inauguration, political text.
Лингвокультурология - одна из самых молодых междисциплинарных дисциплин современного языкознания. Оформление лингвокультурологии как одного из направлений языкознания стало ре-
зультатом интеграции культурологии и лингвистики и растущего интереса к взаимодействию культуры и языка» (5, с. 5).
