CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 25 (64) № 1. Часть 1. с.253-258.
УДК'27.811.111-26
Перцептивн характеристики вербального стереотипу масмедiального дискурсу: гендерний аспект
Вла&к Н.В.
Горл'вський державний педагог'чний нститут \ноземних мов,
м. Горл'вка, Украна
Стаття присвячена виявленню тональноI' специфгки англомовного масмедгаль-ного дискурсу. Увагу зосереджено на вар1ативност1 функщонування просодичних ознакових параметр1в, маркуючих мовленневу д1яльтсть чоловМв 7 жток.
Ключовi слова: гендерна дихотом1я, масмед1альний дискурс, перцептивний анал1з.
На сучасному еташ вивчення проблеми взаемовщношення мови i гендеру та на-явност особливостей жшочо! та чоловiчоl вербально! поведшки нацшено на вияв певних вщмшностей мовних рiвнiв: фонетики, морфологи, семантики та синтаксису, а також вщмшностей вербальних стереотишв у сприйнятп жшок та чоловiкiв; виявлення семантичних розбiжностей, якi зумовленi особливостями перерозподшу соцiальних функцiй у суспiльствi; створення психолiнгвiстичних теорiй, в яких «жь ночий» та «чоловiчий» мови зведеш до особливостей мовно! поведiнки чоловшв та жiнок; когнiтивне пояснення виявлених показникiв [11].
Вiтчизняна та зарубiжна гендерна лiнгвiстика репрезентованi культурологiчними розвщками гендерного концептуального змiсту на матерiалi лексики [9], сощолшг-вiстичними [10; 12] i дискурсивними дослiдженнями мовленнево! поведiнки новин-ного текстотворення [1], аналiзом гендерного аспекту художнього дискурсу [3;8] та психолiнгвiстичними роботами.
Спроби виявити специфiку просодичного оформлення дискурсу з врахуванням гендерного пiдходу було зроблено як втизняними, так i зарубiжними лiнгвiстами [2;6;12;15]. Але на сьогодш не вiдбулося сталого трактування дослiдницького апа-рату, не систематизоваш знання. Тому, на наш погляд, дослщження дискурсу в ген-дерному аспект е доцiльним i актуальним. На нашу думку, представники двох ма-кросоцiальних груп володiють особливим швентарем супрасегментних засобiв для здшснення комунiкативного намiру.
Метою дано! статтг е виявлення гендерно! варiативностi мелодичного контуру передтермшально! та термшально! дiлянок фоносинтагми з врахуванням жанрово! специфiки дискурсу.
Просодичне аранжування дискурсу засобiв масово! шформаци (ЗМ1) обумовлено специфшою мовленнево! дiяльностi, що вщбуваеться у межах масмедiального простору. Медiа дискурс можна iнтерпретувати як тематично сфокусовану, сощокуль-турно обумовлену мовленневу дiяльнiсть у масмедiйному просторi [7].
Реалiзацiя штенцп мовця, виршення завдання адекватного донесення шформаци до рецишента ускладнюеться специфiчною формою комушкативно1 взаемодп мiж адресантом та адресатом, оскшьки в нiй активний зв'язок вщправника шформаци iз спiвбесiдником (аудиторiею) носить однобiчний характер. Комунiкативнi ролi учас-никiв телевiзшноl штеракци досить умовш i розгалуженi. Адресат не е у полi зору, вш лише враховуеться, тому репрезентацiя масмедiального дискурсу потребуе осо-бливо1 уваги щодо його просодично1 актуалiзацil в сенс теори оптимальностi, прь оритетом яко! е система принципiв гармони, що зумовлюють коректнiсть реатзацн поверхневих структур у контекстi просодично1 iерархп [5].
Цiльовою установкою мовця е породження евфошчного усного мовлення, що не викликае в адресата напруженого стану, пов'язаного з очшуванням мовленнево1 про-дукци мовця. Адекватне сприйняття масмедiального дискурсу адресатом залежить вщ подачi тексту комунiкантом. Щоб створити вщповщне «забарвлення мовлення», текст повинен вщповщати вимогам «зручносп звукового вщтворення i слухового сприйняття» [4]. Усшшнють досягнення перлокутивного ефекту масмедiального дискурсу як усно1 форми комушкаци значною мiрою залежить вiд И штонацшного оформлення. При цьому важливо, щоб ус структурнi i змiстовнi елементи мовлення були адекватно оформлеш просодично, оскшьки встановлено, що в уснш мовi саме iнтонацiя служить ключем до правильно1 штерпретаци аудиторiею змiсту мови. Миттевiсть, одномиттевiсть комушкативного контакту зумовлюють «створення вщ-повщного забарвлення мовлення» для полегшення комушканту завдання адекватного донесення матерiалу до глядача. Тому вивчення системи прийомiв просодичного оформлення дискурсу ЗМ1, що сприяе пiдсиленню ефективностi донесення шформаци до адресата, е актуальним на сьогодш, позаяк саме просодiя забезпечуе потрiбну стратегiю сприйняття та штерпретащю повiдомлення.
Аналiзуючи штонаци мовцiв жiнок та чоловiкiв лшгвюти, зазвичай звертають увагу на таю явища, як мовленнева компетентнiсть жшок, авангардизм або консерватизм, емощшсть, соцiальний статус та соцiальне мовлення. Мелодичш контури жь нок, на думку дослщниюв, вирiзняються бiльшою кшьюстю варiантiв у порiвняннi з чоловшами [14]. На думку багатьох лшгаспв, жшки виявляють особливу чутливiсть до сучасних тенденцш у використаннi тошв та стають провiдниками iнновацiй. Як зазначалося у багатьох дослiдженнях, мовленню жшок притаманш тональнi контрас-ти, част та плавнi модуляци голосу з ковзними ефектами, бшьша ампттуда мелодич-них змiн, порiзанiсть мелодичного контуру. Помгтна рiзниця помiчена щодо вико-ристання низхiдних тонiв. I чоловши, i жiнки проявляють тенденщю до шдвищено1 частотностi низхiдних тошв. У бшьшосп випадкiв мовленню чоловшв притаманнi простi тони iз значною перевагою низхщних термiнальних тонiв, що е маркерами категоричносп, впевненостi. Чоловiчим актуалiзацiям властива вживанiсть низького низхщного термiнального тону, який е характерним для дшового спiлкування. Висо-кий низхвдний термiнальний тон в мовленш жшок посилюе вагу висловлення, вказуе на тдкреслену увагу до рецишента й розглядаеться як емфатичний варiант низхщно-го тону i рщше - низьким низхiдним термiнальним тоном, або замшюеться низхщни-ми тонами з шщальним пiдйомом [14]. Оскшьки тони у жшочому виконаннi, i весь мелодiйний контур, реалiзуеться у вщносно вузькому дiапазонi, жшки поступаються чоловiкам у реалiзацil акустичного параметру - «крутизш» тонiв. Мовлення чоловь кiв таким чином звучить вагомше [12].
Матер!алом нашого дослщження слугують англомовнi зразки масмедiального дискурсу - «прогноз погоди», продуковаш мовцями чоловiчоl (MG) та жшочо1 ста-тi (WG). Тривалiсть експериментального матерiалу 30 хвилин. Корпус дослiдження представлено нолями британського варiанту англшсько1 мови.
В результат перцептивного аналiзу було встановлено, що тональна реалiзацiя пе-редтермшально1 дiлянки мае переважно рiвний та ступiнчастий контур в гендерних варiантах дискурсу. Згiдно з результатами проведеного дослщження дистрибуци ш-тонацшних моделей фоносинтагм була виявлена певна варiативнiсть. Зокрема, у ва-рiантних реалiзацiях, представлених мовцями-жшками, бiльш рекурентними е кон-тури «передшкала + ядро + зашкала» (18%), «передшкала + шкала + ядро+ зашкала» (14%), «передшкала + ядро» (14%) та «шкала + ядро + зашкала» (14%). Для чоловiчо-го мовлення характерними е мелодичш контури «передшкала + шкала + ядро» (21%) та «передшкала + ядро» (21%) .
Бшьша рiзноманiтнiсть мелодичних контурiв, на наш погляд, свщчить про бiльшу емоцiйнiсть жшочих репрезентацiй.
У ходi експерименту було з'ясовано, що у зразках дискурсу, продукованого мов-цями-чоловшами представленi низью та середнi передшкали (46,5 % та 53,5 % вщпо-вщно), а в жшочих - висок та екстра високi, що створюе ефект бшьшо1 експресив-ностi за рахунок змiни регiстрiв.
Данi аудитивного аналiзу стосовно типiв шкал свщчать про найвищу рекурент-нiсть рiвноl ступiнчастоl шкали i в жшочих (60 %), i в чоловiчих (31 %) реалiзацiях, що обумовлено специфшою цього жанру, якому не притаманний пiдвищений емо-цiйний фон. Але слщ зазначити, що чоловши випереджають жiнок рiзноманiтнiстю шкал, серед яких найбiльш частотними е поступово низхщна (23 %) та рiвна ковзна (23 %). Невеликий вщсоток фоносинтагм оформлено висхiдною ковзною та рiвною скандентною та гетерогенними шкалами. Низка фоносинтагм у зразках, представ-
лених мовцями жiнками характерною, мае поступово низхщну CTyniH4acTy шкалу (20 %). Показники кшькост гетерогенних шкал незначною мiрою, але бшьш реку-рентш у чоловiкiв.
Подiбна органiзацiя звукового мовлення, на наш погляд, створюе ритмiчно впо-рядкований характер мовлення, що у поеднанш з короткими фоносинтагмами i зна-чною перерванiстю мовленневого потоку паузами сприймаеться як органiзований за допомогою однотипних мелодичних моделей.
Аудитивний аналiз напрямку руху тону у ядрi показав, що у представниюв чолов> чого i жiночого гендеру переважае високий низхiдний напрям руху тону з неповним падшням (35,5 % та 57 % вщповщно), що е iнварiантною характеристикою досль джуваного дискурсу. Досить частотними також е складш тони. В чоловiчих репре-зентацiях превалюють низхiдний+висхiдний та висхщний+низхщний+висхвдний. У жшочих репрезентацiях домiнyють низхiдний+висхiдний+низхiдно-висхiдний, низхiдний+висхiдний напрямки руху тону. Спостереження за динамшою дистрибуци цих видiв тонiв свiдчить про тюний зв'язок з комyнiкативно-прагматичною спрямо-вашстю дискурсу. Розгортання комyнiкативного задуму забезпечуеться тоткально-коментивною схемою iнформацiйного поля «прогнозу погоди». Значущють шформаци коментивного блоку марковано низхiдною тональною конфiгyрацiею.
Наприклад: WG
'Now across лIndia we'll have the monsoon rains now (1)| |. We'll also have ^some(l) | "pre-monsoon showers across the Nothern лparts (2)| |. So for Delhi (1) | some 'heavy and at ^times (2)J лthundery showers (3)| |.
(BBC World News, 2008) MG
There'll be a few showers along the coast line of New лSouth Wales on Sunday (1)| |. But they should 'generally be pulling arway (1)| |. The 'weather from 'there will bring some ^wet weather across (2) | 'TasVmania (3)| |.
(BBC World News, 2008)
У наведених прикладах графiчно представленi фоносинтагми у жшочих та у чо-ловiчих реалiзацiях е нолями «ново!» шформаци та оформлеш за допомогою ви-сокого нисхщного тону неповного падiння. Немаркованi фоносинтагми створюють фон для розгортання смислового поля, що мае певну «надлишковють» шформаци та реалiзyються за допомогою рiвного та висхiдного тонiв.
Слщ зазначити, що отриманi результати сшввщносяться з комушкативно-прагма-тичними домiнантами масмедiального дискурсу, що свiдчить про взаемозалежнють i зyмовленiсть мелодичного оформлення i смислового навантаження вербального контексту.
Висновки. Аудитивний аналiз мелодичного контуру мовлення представниюв про-тилежних статей дозволив виявити певну варiативнiсть, що свщчить про бiльш ка-тегоричнiше та впевнене звучання жшок у порiвняннi з чоловшами. Превалювання простих шкал, низхщного тону створюють умови для ршучого та переконливого звучання жшок, а наявнють гетерогенних шкал та складних тонiв вказують на бшьшу зацiкавленiсть у досягненнi перлокутивного ефекту мовцями-чоловiками.
Перспектива подальшого дослiдження полягае у виявi акустичних корелятiв гендерних варiантiв масмедiального дискурсу з урахуванням регiстрy, дiапазонy та швидкостi реалiзацil частоти основного тону.
Список лггератури
1. Александрова Е.С. Тендерная маркированность англоязычного новостного текста (на материале современной британской прессы) : Автореф. дис. ... канд.. фил. наук: спец. 10.02.04 «германские языки» / Е.С. Александрова. - Волгоград, 2007. - 18 с.
2. Банков А.С. Тендерный фактор в просодическом оформлении речи коммуникантов (экспериментально-фонетическое исследование на материале американского варианта английского языка) : Автореф. дис. .канд. филол. наук : спец. 10.02.04 «германские языки» / А.С. Банков. - Нижний Новгород, 2008. - 20 с.
3. Борисенко Н.Д. Гендерний аспект репрезентаци персонажного мовлення в англшських драматичних творах кшця ХХ столотя : Автореф. дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.04 «германсью мови» / Н.Д. Борисенко. - Кшв, 2003. - 27 с.
4. Валиура О.Р., Козуб Л.С. Соцюлшгвютична специфша дослщження текспв масово1 комушкаци / О.Р. Валиура, Л.С. Козуб // Вюник Кшвського нацюнального лшгвютичного ушверситету. - 2005. - Том 8, №1. - С. 10 -14.
5. Dvorzhetska M.P. Optimality Theory in the Studies of Phonology / M.P. Dvorzhet-ska. // Науковий вюник кафедри ЮНЕСКО Кшвського нацюнального лшгвютичного ушверситету LINGUAPAX - VII. - К, 2008 - Вип. 17.-- С. 87-90.
6. Зiнченко О.А. Фонетичш параметри усного мовлення чоловшв i жшок (екс-периментально-фонетичне дослщження на матерiалi шмецького спонтанного мовлення): Дис. ...канд.фшол.наук: спец. 10.02.04 «германсью мови» / О.А. Зiнченко. - Кшв, 2011. - 268 с.
7. Кожемякин Е. Медиадискурс [Электронный ресурс] / Е. Кожемякин // Современный дискурс-анализ. - 2010. - Том 1. - Выпуск 2. - С.72 - 80. - Режим доступа : http://www.discourseanalysis.org/ada2_1.pdf
8. Козачишина О.Л. Образ оповщача в ракурс тендерно1 специфши комушка-тивного стилю мовно1 особистостк iндивiдуально-авторський аспект / О.Л. Козачишина // Науковi записки. - Юровоград, 2008. - Випуск 75(2). - С. 229-231.
9. Мартинюк А.П. Регулятивна функщя гендерно маркованих одиниць мови (на матерiалi сучасного англомовного публщистичного дискурсу) : Автореф. дис. ... д-ра фшол.наук : спец. 10.02.04 «германсью мови» / А.П. Мартинюк. - Кшв, 2006. - 40 с.
10. Петренко О.Д. Социофонетическая вариативность современного немецкого языка в Германии / О.Д. Петренко. - К., 1998. - 254 с.
11. Потапова Р.К., Потапов В.В. Язык, речь, личность / Р.К. Потапова. - М. : Языки славянской культуры, 2006. - 496 с.
12. Потапов В.В. Многоуровневая стратегия в лингвистической гендерологии / В.В.Потапов // Вопросы языкознания. - М., 2002, №1. - С. 103-128.
13. Стерюполо О.1. Мова, мовлення, комушкащя / О.1. Стерюполо // Науковий вюник кафедри ЮНЕСКО Кшвського нацюнального лшгвютичного ушверситету. -2008. - Випуск 17. - С. 68 - 77.
14. Шевченко Т.И. Социальная дифференциация английского произношения / Т.И. Шевченко. - М., 1990. - 142 с.
15. Штакша Л.О. Соцюфонетичний аспект жанрово1 динамши / Л.О. Штакша // Науковi записки. - Випуск 75(2). - Серiя: Фшолопчш науки (мовознавство): У 5ч.-Юровоград: РВВ КДПУ iм.. В. Винниченка, 2008.- С. 131 - 135.
Власик Н.В. Перцептивные характеристики вербального стереотипа массме-диального дискурса: гендерный аспект // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» - 2012. - Т.25 (64). - № 1. Часть 1. С.253-258.
Статья посвящена выявлению тональной специфики англоязычного массмеди-ального дискурса. Особое внимание уделяется вариативности функционирования просодических знаковых параметров, маркирующих речь мужчин и женщин.
Ключевые слова: гендерная дихотомия, массмедиальный дискурс, перцептивный анализ.
Vlasik N. Perceptually-related features of the verbal stereotype in the mass-media discourse: gender aspect // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communications». - 2012. - V.25 (64). - № 1. Part 1. - P. 253-258.
The article highlights the tonal specifics of the mass-media discourse. It reflects the variability ofprosodic features identifying the male and female speech.
Key words: gender dichotomy, the mass-media discourse, perceptual analysis.
Поступила до редакци 02.03.2012р.
