CC BY
11
рально! iMyHHoi' вiдповiдi у мишей лiнiй BALB/C та С57/В1/6 pi3Horo BiKy / Роднiченко А.£., Андрiанова Л.Ф., Пiшель 1.М. та iH. // Iмyнологiя та алерголопя. -2007. - №4. - С.6-10.
6. Давтян Л. Противовоспалительные «универсалы» // Шки Укра!ни. - 2005. - №5. - С. 95-97.
7. Дзяк Г.В., Викторов А.П., Гришина Е.И. Нестероидные противовоспалительные препараты. - К.: Морион, 1999. - 122 с.
8. Доклшчш дослщження лшарських засобiв: (методичш рекомендацп) / Пвд ред. О.В.Стефанова -К.: Авщена, 2001. - 528с.
9. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Ехсе1. - К.: Морион, 2001. -408с.
10. Макаренко О.В., Мамчур В.Й. 1нпбггори цик-лооксигенази - як зробити правильний вибiр неошо1'д-ного анальгетика? // Вкник фармакологи та фармаци. - 2007. - №8. - С.48-54.
11. Современные аспекты рационального обезболивания в медицинской практике: Практ. руковод-
ство / Под.ред. Трещинского А.И., Усенко Л.В., Зу-панца И.А. - К.: Морион, 2000. - 63с.
12. Шаповал О.Н. Нестероидные противовоспалительные средства: проблемы и перспективы применения в медицинской практике // Провизор. - 2004. -№12. - С.6-10.
13. Штрыголь С. Ю. Фармакологические свойства и проблемы безопасности применения нестероидных противовоспалительных препаратов - селективных и специфических ингибиторов циклооксигеназы-2 // Провизор. - 2005. - №2. - С. 37-42.
14. Шухов В.С. О нестероидных противовоспалительных средствах // Лечащий врач. - 2001. - №2. -С.48-51.
15. Щёкина Е.Г., Дроговоз С.М., Страшный В.В. НПВС - Проблемы безопасности // Провизор. - 2003. - №4. - С.8-12.
16. Harris R. Cyclooxygenase-2 (COX-2) and the inflammogenesis of cancer// Subcell Biochem. - 2007. -Vol.42. - Р. 93-126.
17. Vane J.R. NSAID's. COX-2 inhibitions and the gut // Lancet - 1995.- Vol. 346. - P. 1105-1106.
♦
УДК 616.441-008.61:612.833 О.Г. Родинський
МЕХАН1ЗМИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КОМПОНЕНТ1В СПИННОМОЗКОВИХ РЕФЛЕКТОРНИХ ДУГ ЗА УМОВ ГШЕРТИРОКСИНЕМП
Дтпропетровська державна медична академiя
кафедра фiзiологii
(зав. - д.мед.н. О.Г.Родинський)
Ключовi слова: спинний мозок, нейрони, аферентнi та еферентнi шляхи, нервово-м 'язовий апарат, мехашзми функцiонування, тиреоiдинi гормони, гiпертироксинемiя Key words: spinal cord, neurons, afferent and efferent pathways, neuromuscular apparatus, functioning mechanisms, thyroid hormones, hyperthyroidism
Резюме. В обзоре рассмотрена роль повышенного содержания в крови тиреоидных гормонов в механизмах функционирования компонентов спинномозговых рефлекторных дуг. Сделан вывод, что тиреоидные гормоны существенно модифицируют функции двигательных систем спинного мозга посредством изменений в кинетике трансмембранных ионных процессов, модуляции возбудимости отдельных нейронов, нервных путей, структур нервно-мышечной системы, влияния на процессы дифференциации и роста указанных формирований, изменения их чувствительности к нейромедиаторам путем повышения интенсивности метаболизма или повышения чувствительности к данным веществам. Summary. In the review the role of thyroid hormones (particular, in case of their increased content in the blood) in the mechanisms of functioning of the spinal reflex arcs components is submitted. The conclusion was made, that thyroid hormones appreciably modify functions of motor systems of the spinal cord by means of changes in kinetics of transmembrane ion processes, modulation of excitability of separate neurons, nerve pathways and structures of neuromuscular system, influence on processes of differentiation and growth of the mentioned-above formations, changes of their sensitivity to neuromediators by increasing of metabolism intensity or sensitivity to given substances.
1з клiнiчного та експериментального досвiду вщомо, що за умов гiпертиреозiв (ГТ) спосте-рiгаються значнi порушення функцюнування нейромоторного апарату [13, 35, 53]. Мехашзми таких змiн до цього часу залишаються вивче-ними вкрай недостатньо, дослщження носять фрагментарний характер i не вiдображають цшсно! картини порушень функцiонування центрального та периферичного нейромоторного апарату. Вважаемо за доцiльне проаналiзувати сучаснi даш щодо стану змiн функцiонування нейромоторного апарату в умовах ди тирео!дних гормонiв у пiдвищених концентрацiях на рiзнi ланки рухово! системи.
Особливостi впливу ГТ на нервово-м'язову систему. Вже достатньо раншми дослщженнями встановлено, що тирео!диш гормони, особливо в тдвищених концентрацiях, суттево впливають на нервово-м'язову передачу та функци скелетного м'язу [6, 19]. Постае природне запитання - чому виникають такi змiни? На жаль, однозначно! вщповщ на це запитання i досi немае. С лише окремi данi, якi ми наведемо даль Перш за все, низкою дослщжень встановлено, що за умов ГТ вщбуваеться змша бiоелектричних властивостей нервово-м'язово! системи [4, 6, 12, 14]. ГТ впливае, в першу чергу, на трансмем-бранш iоннi процеси [23, 24]. Тирео!диш гормони чинять виразну дiю на №-К-транспорт у скелетному м'язi. Наприклад, трийодтиронш впливае на транспорт Na та К та концентращю Na+,K+ -насосу та АТФ-аз в скелетному м'язi [24, 48]. Тирео!диш гормони призводять до штен-сифкацп процесу синтезу К+, Na+-АТФ-ази на постсинаптичнiй мембраш [48].
Залишаеться вiдкритим питання - яким чином тирео!диш гормони впливають на мембранний потенщал (МП), адже рiвень МП е важливим регулятором збудливост м'язових волоконець? 1снують рiзнi данi вiдносно цього питання: одш дослiдники стверджують, що тирео!дш гормони збшьшують [24, 41], другi - що зменшують [45], а треп - що тирео!дш гормони зовшм не впливають на МП збудливо! клiтини [37].
Так який же мехашзм змiни рiвня МП кл^ини пiд впливом тирео!дних гормонiв? С. Brodie зi спiвавторами (1988 р.) стверджують, що тирео!д-нi гормони збшьшують МП i це пов'язано зi збiльшенням активностi №,К+-насосу, що приз-водить до пiдвищення входу К до кттини [23]. Подальшими дослiдженнями цi ж вченi з'ясу-вали, що в умовах ди тирео!дних гормонiв збiльшуеться кiлькiсть дшянок Na ,К -насосу [24]. Тирео!дним гормонам, разом iз визначним мюцем у координаци роботи №,К+-насоав, вы-
водиться також важливе мiсце у впливi на активнiсть №,К-АТФ-ази, яка, у свою чергу, регулюе юнш струми, що, безумовно, також змшюе рiвень МП [48, 61]. Так, показана пряма корелящя мiж концентращею №,К-АТФ-ази в скелетному м'язi та рiвнем тироксину в органiзмi [40]. Також юнують данi [61], що тирео!дш гормони викликають збiльшення чутливосп ско-рочувального апарату м'язу до юшв Са2+, що може бути причиною прямого впливу на спо-рiднення скорочувальних рецепторних бiлкiв до активуючого скорочення Са2+ або на швидюсть циклу поперечних мiсткiв. L.Carocca та ств-автори (1988 р.) [34] у сво!х дослiдах встановили, що в цих умовах вiдмiчаеться пiдвищення швидкост скорочення м'язу в результатi шдви-щення чутливостi скорочувального апарату до юшв Са2+ за умов ГТ; цей процес, на думку автора, був прямо пов'язаний з рiвнем тиреощних гормошв у кровь Таким чином, ще одним iз механiзмiв пiдвищення збудливостi м'язiв при ди тирео!дних гормонiв, поряд iз змiною МП, може бути шдвищення чутливостi м'язового апарату до юшв Са2+ [63]. Таким чином, тирео!дш гормони стимулюють бiоелектричну активнiсть м'язiв через змiни трансмембранно! кiнетики юнних потокiв [23, 30]. Але яким чином така переконашсть може поеднуватися з вiдсутнiстю едино! думки вщносно змiни рiвня МП пiд впливом тиреощних гормошв [24, 41, 45]?
Дослщники вказують, що тирео!дш гормони негативно впливають на швидюсть передачi збудження в нервово-м'язовому синапсi [6, 13, 45]. Це виражаеться у попршенш процесiв нер-вово-м'язово! передач^ гальмуваннi викиду медiатору пресинаптичним апаратом внаслщок змiн енергетичних та юнних процешв у синапсi за умов ГТ [13, 45]. Але постае питання - чи не пов'язане це гальмування iз дефщитом медiатору внаслщок пiдвищеного його використання? Л.М.Гольбер, 1981р. [13] стверджуе, що при шдвищенш концентрацi! тирео!дних гормонiв спостер^аеться зменшення ефективностi нерво-во-м'язово! передачi за рахунок порушення дiяльностi холшорецептивних систем. У той же час iншi автори [6] говорять, що при ГТ вщсутш змiни з боку цих систем.
Порушення нервово-м'язово! передачi [13,45] може бути також наслщком змши характеру видiлення медiатору. Немае також однозначно! вiдповiдi i на запитання - як змшюеться характер видiлення медiатору? Яка роль у цих процесах за умов ГТ у холшестерази? Так, W.W.Hofmann, 1972 р. [45] у сво!х дослщженнях встановив, що у тварин iз гiпертиреозом амплiтуда мiнiатюрних
потенщатв юнцево! платiвки (МПКП) та МП м'язових волоконець були суттево зменшеними. Причому як при прямому, так i при непрямому подразненш бiльшiсть м'язових волоконець залишалися незбудженими - як ми бачимо, даш результати рiзко контрастують з роботами, проаналiзованими вище [45]. Дискусшними е данi, отриманi цим же автором [44] вщносно того, що за умов ГТ не спостершаеться змши тривалостi та форми потенцiалiв дi! (ПД) та ознак ршмчних розрядiв моторних одиниць. У такому випадку як можна пояснити чисельш даш зi спостережень клiнiки, коли фшсуються досить грубi порушення рухово! активностi у хворих на ГТ [13,64]? У той же час Л.М.Гольбер та сшвавтори, 1981 р [13] знаходять прямi ознаки змши характеру ПД скелетних м'язiв за умов впливу шдвищено! концентрацi! тирео!дних гор-монiв. Вони встановили зменшення показниюв порогово! сили подразнення, ампл^уди ПД та його латентного перюду (ЛП) [13].
Ряд авторiв у сво!х дослiдженнях вiдзначають, що тирео!дш гормони модифiкують активацiю та шактиващю скорочення скелетного м'яза [19], а тироксин мае здатшсть до збшьшення швидкостi роботи скелетного м'яза [38].
В аналiзi змiн збудливостi нервово-м'язово! системи за умов гiпертирео!дних ГТ ми повинш також пам'ятати про ще одну iз головних влас-тивостей тирео!дних гормонiв - !х здатнiсть суттево стимулювати загальш метаболiчнi процеси [21,36].
Вплив ГТ на проведення збудження по афе-рентних та еферентних нервових волокнах. З багатьох дослщжень вщомо, що тирео!дш гормони викликають досить суттевi змши в бюелектричних властивостях збудливих тканин [3, 51]. Нервовi волокна також вщносяться до цих утворень, але, на жаль, iснуе дуже мало грунтовних та систематичних дослщжень змiн електрофiзiологiчних властивостей аферентних та еферентних волоконець за умов ГТ. Безу-мовно, специфша цих змш зумовлена загальними закономiрностями впливу ГТ на збудливi утво-рення [2]. Але е ряд специфiчних властивостей, характерних саме для нервових волоконець.
У ктшчних спостереженнях вiдмiчено, що за умов ГТ виникае помина затримка у проведенш збудження по нервових волоконцях [20]. Для корекцп цього стану використовують L-тирок-син, який збшьшуе швидкiсть проведення збудження по цих волокнах до нормального рiвня [20]. Також показано, що периферична провщна система бшьш стшка до тироксину, нiж цен-тральнi провiдники [20].
Яю ж механiзми можуть бути причиною змши бюелектрично! активностi нервових волоконець? Вщомо, що одним iз таких механiзмiв е вплив тирео!дних гормонiв на процеси аксонного транспорту (АТ). Так, в експериментах на щурах [18] встановлено, що тироксин у малих дозах прискорюе АТ. У цих дослщженнях [18] вщзначаеться, що тироксин у великих дозах може загальмовувати АТ. Змши, що виникають з боку системи проведення збудження в результат впливу тирео!дних гормошв, можуть бути вик-ликаш, на думку авторiв [67], порушенням функ-цiонування мiкротрубочок, швидюсть утворення яких збiльшуеться пiд впливом тирео!дних гормонiв, i можливо, що такий ефект зумовлений модулюючою дiею тирео!дних гормонiв, якi виз-начають послщовшсть експресi! вiдповiдних генiв [67]. Також було встановлено [6], що в умо-вах тиреотоксикозу вщбуваеться збшьшення розгалуження дистальних дiлянок аксошв, але при цьому спостерiгалося зменшення !х дiа-метру. Висуваеться припущення, що таю розлади виникають внаслщок порушення в умовах ГТ нейротрофiчно! регуляцi!, можливо, через АТ [6,18].
Таким чином, ми можемо стверджувати, що нервовi волоконця знаходяться у прямш залеж-ностi вiд впливу тирео!дних гормонiв як функцiонально, так i морфологiчно [3, 18, 32].
Одним iз механiзмiв значно! модифiкацi! функщонально! активностi нервових волоконець за умов ГТ може бути встановлена Р.ВегШ та ствавторами [22] у 1992 рощ така законо-мiрнiсть: тироксин здатен порушувати швидюсть проведення по сенсорних нервах у 29% випадках спостережень, а у випадку проведення збуд-ження по моторних нервах щ ж автори не вiдзначили порушень при впливi тирео!дних гормонiв. Слщ зауважити, що i у випадку вив-чення порушення функцi! нервових шляхiв (як моторних, так i сенсорних) за умов ГТ ряд дослщниюв бачить причину подiбних змш у порушенш загальних метаболiчних процешв в органiзмi [4, 5, 27].
D.W.Sickles [62] у 1987 рощ у сво!х дослiд-женнях встановив, що гормони щитовидно! залози ддать безпосередньо на моторнi нервовi волоконця та !х мотонейрон (МН), викликаючи в цих МН вторинш змши. Головним у подiбних змiнах е те, що ГТ вибiрково збшьшуе окисню-вальний обмiн моторних модулiв.
У хворих на ГТ, при пстолопчному вивченнi моторних та сенсорних волоконець I та II типу [49, 56], були виявлеш дегенеративш змши цих волоконець. Висуваеться припущення, що таю
змши можуть бути зумовленi метаболiчними порушеннями, а також модифiкацiями в транспорт iонiв через мембрану та тдвищенням концентраци iонiв Na , але i при цьому метабо-лiчним порушенням вiдводиться основна роль.
Також не викликае сумнiву, що змiни фун-кцiонування нервових волоконець, чи то сен-сорних, чи то моторних, за умов ГТ зумовлеш порушеннями юнних процесiв, яю виникають пiд впливом пiдвищених концентрацш тирео!дних гормонiв. I.Rubinstein та ствавтори [60] у 1989 роцi в експериментах по формуванню моделi хрошчного ГТ (8-11 дiб) та дослщженню транс-мембранно! кiнетики iонiв встановили, що по-вiльний внутрiшнiй струм був збшьшеним, також були виявлеш змiни з боку МП, який викликав уповшьнення внутрiшнього струму, але, на жаль, наведет спостереження були проведет лише на мюцитах.
Таким чином, як i у випадку дослiдження властивостей морфо-функцiональних утворень нервово-м'язово! системи, тирео!дш гормони впливають на юнш процеси, якi модулюють бюелектричш властивостi аферентних та ефе-рентних нервових волоконець. Так, наприклад, трийодтиронш (Т3) мае здатнiсть збiльшувати щшьшсть потенцiалзалежних Na+-струмiв [57]. Таким чином, тирео!дш гормони прямо кори-гують дiяльнiсть мембран як нейронного апарату, так i нервових волоконець.
Особливостi впливу ГТ на сумарну викли-кану актившсть спинного мозку. Спинний мозок (СМ) - складна система, яка бере участь у керуванш як руховими, так i вегетативними про-цесами. З практики ендокринолопчно! ктшки вщомо, що за умов ГТ фшсуються суттевi по-рушення рухових функцiй, що мае втшення в такому симптомокомплексi, як характерний для ГТ тремор, ураження м'язово! системи, скарги хворих на загальну м'язову слабюсть та шдко-шування нiг (базедична параплегiя Шарко), рiзке пiдвищення збудливостi симпатично! нервово! системи у хворих на ГТ на початку i в середиш захворювання, а потiм переважання процесiв гальмування в ЦНС. Такi процеси пов'язаш, насамперед, iз руховою системою i призводять до змiни iнтенсивностi стнальних рефлексiв, появи патологiчних рефлексiв iз нижнiх та верхнiх кiнцiвок, появи симптомiв перiодичного параIIiчу - i це лише деякi прояви порушень у функцiонуваннi ЦНС, якi зус^чаються за умов ГТ [13, 42, 49, 56]. Тому вивчення цих процешв вимагае ретельного дослiдження не лише кл> нiчними методами, а й з використанням класич-них нейрофiзiологiчних, електрофiзiологiчних методiв.
Пiд дiею тироксину вiдбуваеться рiзке шд-силення моносинаптичного потенцiалу, скоро-чення ЛП дано! вiдповiдi, що пов'язуеться зi збуджуючою дiею тироксину на двонейронну рефлекторну дугу СМ [8,9,10,15]. Вщбуваеться збiльшення моносинаптично! вiдповiдi на пов-торну стимуляцiю аферентного входу; мае мюце пiдвищення збудливостi МН, яю складають так звану пiдпорогову кайму. Саме тому можна припустити, що у випадку дп тироксину виникае пiдвищення збудливостi МН та !х розрядiв. У нормi подразнення може викликати в бiльшостi МН лише шдпорогову деполяризацiю мембрани i тшьки в невеликiй частинi - ПД [8,9,10,15].
Вважаеться, що в центральних синапсах тироксин суттево пiдвищуе ефектившсть синап-тично! передачi; показана позитивна роль тироксину в прискоренш регенераци нервово! системи у випадку !! пошкодження [8,9,17,27].
Не тшьки тривале введення тироксину (про-тягом 2 тижшв), але й навггь кiлькаразова iн'ек-цiя цього гормону може викликати суттевi змiни в переб^у сегментарних рефлексiв [1,8,9,10,17], що мае вираз у пiдвищеннi збудливосп, рiзкому збiльшеннi амплiтуди моносинаптичного компоненту рефлекторних розрядiв. Припускаеться, що стшка деполяризацiя МН може розвиватися внаслщок змiни у функцi! натрш-катевого насосу пiд впливом тирео!дних гормонiв [24,47].
Гормони щитовидно! залози по-рiзному впливають на рефлекторну актившсть СМ. Так, вони можуть полегшувати або зшмати гальмiвнi ефекти моносинаптичних рефлексiв розгиначiв [8,9,13,15]. Вщомо, що тиролiберин характе-ризуеться можливютю безпосередньо впливати на властивосп збудливих тканин, зокрема, СМ [50,51,53]. Показано, що введення тиролiберину або його аналогу ИХ 77368 збшьшувало реф-лекторнi вiдповiдi СМ в 1,5-2 рази [26]. Припускаеться, що тиролiберин е або нейромедiатором, або ж модулятором у збуджуючих синапсах СМ, проте не здiйснюе прямого впливу на ошо!-дергiчну передачу в СМ [26].
Одним iз головних результатiв впливу тире-о!дних гормонiв на нервову систему е змша стану !! збудливостi. Так, Е.ТаиЬо11 та спiвавтори [64] у сво!х експериментах дослiджували вплив трийодтироншу на збудливiсть мозку. Ними було встановлено тенденщю до скорочення латентносп спайку. Цiкаво, що гормони щитовидно! залози викликають циркадне шдсилення ритмiчностi мозкових структур, у тому чи^ СМ, завдяки наявностi в цих структурах специфiчних рецепторiв до даних гормошв [65].
Тирео!днi гормони, за даними дослщниюв [7, 8, 9, 16, 29], виразно впливають на систему
збудження. Вважаеться, що це вщбуваеться, в першу чергу, через наявнють рецепторiв трийодтиронiну на нейронах ядер та нервових провiдниках. Таю утворення виявлеш в СМ, у його задньому корiнцi та у структурах сщ-ничного нерва [29]. Одним iз механiзмiв змiни функцш утворень ЦНС за умов ГТ може бути активащя функцi! a-1-адренорецепторiв [43]. Тирео!днi гормони регулюють кшьюсть адре-норецепторiв на мембранi нейрошв мозку, не змiнюючи !х здатност до зв'язування адреналiну [43].
Встановлено полегшуючий вплив норадре-нергичних нейрошв СМ на його моносинаптичш вщповщ, що реалiзуеться через а-1-адрено-рецептори. Також була зроблена спроба з'ясу-вання ролi норадренергiчних механiзмiв у змшах сегментарних рефлексiв, якi виникають вна-слiдок пошкодження сiдничного нерву у тварин, яким вводили L-тироксин [17]. Встановлено, що тд впливом тироксину ефектившсть синап-тичних процесiв у сегментарних рефлекторних дугах, зумовлених дiею P-адренорецепторiв, не змiнюеться [17]. Виявлена депресiя моносинап-тичного компоненту рефлекторного розряду вентрального корiнця, яка виникае, на думку цих авторiв [17], завдяки iнтенсивному синтезу адренорецепторiв на структурах нейронiв пiсля перерiзу сiдничного нерва. Найiмовiрнiше, дане явище виникае внаслщок дi! тироксину на пошкоджеш нейрони сегментарних рефлекторних дуг. У цих же дослщженнях показано тдвищення чутливостi пошкоджених нейрошв до ди a-2-адреномiметикiв, яке можна пояснити надлишковим синтезом a-2-адренорецепторiв на структурах пошкоджених чутливих нейронiв, що забезпечують iнгiбуючi процеси. Це, у свою чергу, дiе на синаптичну передачу [8,9,68]. Висуваеться також припущення, що одним iз найбiльш iмовiрних механiзмiв iнгiбуючого впливу на ефектившсть синаптично! передачi за умов ГТ через пресинаптичш а-2-адрено-рецептори е змша кальцiево! провiдностi, зни-ження яко! пiд дiею a-2-адреномiметикiв призводить до зменшення викиду медiатору [68]. В експериментах iз введенням щурам iз ГТ феноптину - блокатору кальщевих каналiв, показано, що вш зменшуе амплiтуду вщнов-леного тд впливом тироксину моносинаптич-ного компоненту рефлекторного розряду вентрального коршця на боцi операцi! з пошкодження сщничного нерва [17].
Таким чином, можна заключити, що гшертирео!дний статус невiд'емно пов'язаний з рiвнем бiосинтезу катехоламiнiв у мозку. Це
може бути одним iз пояснень тих змш збудливостi, як фiксуються за умов ГТ [36]. На шдтвердження тако! думки можна привести дат дослiджень [36], котрi показали, що за умов ГТ спостер^аеться зменшення мiсць зв'язування а-1-aдренорецепторiв та а-2-адренорецепторiв. Це виправлялося при введеннi трийодтиронiну, або тироксину. Тому юнуе гiпотеза, що тирео!дш гормони, поряд iз впливом на обмш норадре-налiну, здатнi регулювати кшьюсть а-1-адре-норецепторiв та а-2-адренорецепторiв на мембранах мозку [36].
Встановлено [59], що тирео!дш гормони вщнрають провiдну роль у процесах мiелiнiзацi! в нервовiй системi. Вони керують як процесами мiелiнiзацi!, так i «перемiелшiзацн», активно впливаючи на швашвсью клiтини та ол^оден-дроцити аксошв СМ за умов демiелiнiзацi!. Описано процес вiдновлення мiелiново! обо-лонки пiд дiею тирео!дних гормошв; встановлено пряму залежнiсть мiж ступенем насичення органiзму тирео!дними гормонами та товщиною ново! мiелiново! оболонки [5,27]. Але, поряд iз даними про пряму залежшсть процесу мiелi-шзаци нервових волоконець ЦНС [4,5,27], деяю автори у сво!х дослiдженнях досить впевнено вщстоюють думку, що тирео!дш гормони не мають нiяко! регулюючо! дi! на продукцiю мiелiну [58].
Одним iз головних механiзмiв змш бюеле-ктричних властивостей нервово! тканини за умов ГТ е вплив тирео!дних гормошв на транспортш функцп та активнiсть Na -К -АТФ-ази, актив-нiсть яко! за умов ГТ значно шдвищуеться [47].
Тирео!дш гормони вiдiграють важливу роль у функцюнуванш ЦНС, i найбшьш виражений вплив виявляеться у перюд !! дозрiвання. Вiдсутнiсть тирео!дних гормошв на цьому еташ розвитку може призвести до чисельних морфо-логiчних, бiохiмiчних та електрофiзiологiчних змiн [33,66]. Так, J.Legrant [52] показав вплив тирео!дних гормонiв на морфо-функцiональнi показники в розвитку переднього мозку, мозоч-ка, периферично! нервово! системи, а також на процеси росту нейрошв, формування синапсiв, мiкротрубочок, розвиток астро- та дендроглп, шванiвських кл^ин та процеси мiелiнiзацi!. Показана важлива роль трийодтирошну та тетрайодтиронiну у становленш енергетичного, бiлкового та нуклеотидного метаболiзму. Дефi-цит тирео!дних гормошв у процеш розвитку органiзму призводить до рiзкого ушкодження нервово! системи, i такий стан можна коригувати лише введенням в оргашзм тирео!дних гормонiв [52].
Дiя тиреощних ropMOHiB вiдбуваeться, головним чином, за допомогою ïx pецептopiв на мембран ядра клiтини, а в електpoфiзioлoгiчниx експериментах показано, що за умов дефщиту тиpеoïдниx гopмoнiв можна спостершати упо-вiльнення викликаних потенщ^в звитки [33]. Дoслiдженнями A.Guadano-Ferraz та спiвавтopiв [39] показано, що тиреощним гормонам нале-жить визначальна роль у розвитку первинних сенсорних шлях1в. Також ГТ впливае на розвиток спинномозкових шлях1в, i тиpеoïднi гормони вщграють критичну роль у нормальному ïx розвитку [39].
Тиpеoïднi гормони суттево впливають на процеси регенераци в неpвoвiй системi при ïï пошкодженнях. Цей факт шдтверджено низкою спостережень [17,27]. Наприклад, знайдено прис-корення pегенеpацiï аксoнiв у ЦНС пiд впливом тиреощних гормошв [17,27]. Так, П.М.Мантуло та сшвавтори (1979) такий вплив тиреощних гормошв на нервову тканину пояснюють тим, що пошкодження аксoнiв призводить до втрати специфiчнoстi МН та повернення ix у бiльш pаннiй перюд онтогенезу, i тому, на думку автopiв, вони стають бiльш чутливими до дп цих гopмoнiв [11]. Зроблено припущення, що тиреощш гормони не тшьки прискорюють piст аксошв та процеси ïx мiелiнiзацiï, а й активно впливають на синаптичш зв'язки МН у перюд хроматолггичних змш [11]. Тиреощш гормони здатш прискорювати процеси синтезу бiлкiв у нейрональних утвореннях в умовах, коли вщ-булося пошкодження аксoнiв [27]. Завдяки здат-нoстi тиpеoïдниx гормошв шдсилювати мета-бoлiчнi процеси в нейрональних утвореннях можливе прискорення процешв вiднoвлення даних структур у випадку ïx пошкодження. Вщомо, що за умов пошкодження СМ вщбу-ваються метабoлiчнi змiни, якi призводять до piзкoгo пoгipшення функцioнальниx можли-востей стнальних рефлекторних центpiв. I в цьому стан було пoмiченo [21], що вщбуваеться пiдвищення концентраци трийодтироншу. Це можна сприймати як компенсаторну pеакцiю opганiзму, направлену на зменшення негативного ефекту пошкодження СМ.
У pядi дослав [25] показано, що тироксин можна використовувати як заиб для вщновлення функцiй СМ у випадку його пошкодження. Характерно, що в цих дослщженнях тсля стискання СМ, протягом декiлькox дшв про-водилася його обробка трийодтироншом або тироксином, i в результат таких корегуючих манiпуляцiй функцп СМ досить швидко вщнов-лювалися [25].
Особливостi впливу ГТ на властивостi окремих нейрошв СМ. СМ складаеться iз багатьох нейрональних компонеппв, кожен з яких вщшрае свою важливу роль. На жаль, питання про особливост впливу тирео!дних гормонiв на функщю окремих нейронiв, особливо СМ, багато в чому i тепер залишаеться без вiдповiдi. Так, ще в 1972 рощ R.A.Davidoff та Н.М^шкт [28] дослiджували вплив тироксину на окремi нейрони при штранейрональному введеннi даного гормону. Було виявлено, що тироксин та трийодтиронiн здатш викликати виразне збудження юркових, гiпоталамiчних та спинномозкових нейронiв. У достдах на нейронах СМ спостерiгалося особливо виражене шдсилення бiоелектричних вiдповiдей [7, 8, 9, 16, 28].
Вщомо, що тиролiберин здатен iндукувати деполяризащю нейронiв, причому така де-поляризащя збiгаеться з суттевим пiдвищенням частоти !х спонтанного розряду [55]. Виявлено, що тирео!дш гормони здатнi викликати значне зниження опору мембрани (10-20%), i цей ефект стiйкий [55]. Даний ефект пов'язаний з шдвищенням струму через мембрану для юшв натрда та кальцiю, якi мають бшьш позитивний рiвноважний потенцiал, шж потенцiал спокою [55]. Трийодтиронiн теж мае прямий ефект дп на мембрани нейронiв, викликаючи як змши рiвня МП, так i змши особливостей перебшу ПД цих клгтин [31]. Показано зменшення опору мембрани шд впливом цих гормонiв. Висуваеться припущення, що таю змши викли-каються модифшащями трансмембранно! юнно! кiнетики, причому головна роль належить юнам кальцiю [31].
1нтернейрони складають майже 97% вiд за-гально! кiлькостi нейронiв СМ, тому защкав-ленiсть тим, як вони будуть функцюнувати в умовах дi! шдвищено! концентрацi! тирео!дних гормонiв, мае великий штерес для науковцiв. Вiдомо, що трийодтиронш впливае на фун-кцюнальний стан iнтернейронiв, що було доказано в експериментах на ЦНС, де спосте-р^али залежнiсть даного типу нейронiв вщ впливу цих гормонiв [39].
Вщносно особливостей функцiонування мото-нейронiв СМ за умов дп тирео!дних гормошв встановлено, що шд впливом тироксину вщбу-ваються змiни !х вщповщей [2, 11]. Найбiльш грунтовно вивчено влив тиролiберину на електрофiзiологiчнi властивосп МН СМ. Виявлено, що тиролiберин прямо впливае на фун-кцiональний стан МН СМ [54] - при аплшацп на поперековi МН вiн викликав !х деполяризащю,
яка виникала з великим латентним перюдом i трималася протягом тривалого часу [54], супро-воджуючись зниженням провщносп мембрани МН, що суперечить даним Du Pont (1990 р.), який показав, що у випадку впливу трийодти-роншу, навпаки, провщшсть мембрани збшьшу-валась [31]. 1з сказаним вище сшвпадають факти, отримаш G.Lacey та сшвавторами (1989 р.) [51], яю також виявили деполяризацшний вплив тирол1берину на мембрану МН жаби, але це не супроводжувалося змшами вхщного опору мембрани.
Встановлено пщвищення ампл^уди ПД МН за умов ди тирол1берину [51]. Кр1м того, показано, що тирол1берин здатен тдвищувати ампл1туду високопорогових ЗПСП, викликаних стимулящею дорсальних коршщв [51]. Вва-жаеться, що таю змши виникають внаслщок видшення збуджуючого нейромед1атору ¡з преси-наптичних нервових заюнчень на МН за умов ди тирол1берину [51]. Ц факти пщтримують даш, згщно з якими тирол1берин може шдсилювати збуджуючу синаптичну передачу на МН [50]. Дещо рашше було встановлено [41], що тиро-л1берин здатен стимулювати вхщний струм, який супроводжуеться зменшенням мембранно! провщносп. Показано [41], що тирол1берин збуджуе МН шляхом блокування кал1ево1 провщносп, яка мае мюце при МП. У дослщженнях Н-рефлексу СМ у людей при введенш тирол1берину показана значна чутливють пулу МН до ди цього гормону. Значно пщвищуеться Н-рефлекс [35]. Такий вплив на МН може реал1зовуватися i через дофамшерпчш структури [35].
Вiдомо, що МН у процес свого розвитку знаходяться в прямш залежностi вщ впливу тиреощних гормонiв, якi керують та коригують 1х розвиток [42]. Тироксин впливае на юльюсть МН в СМ [42], визначае розмiр пулу МН СМ. При пстолопчному дослщженш МН СМ за умов ГТ виявлено зменшення ix соми та ядра; ця закономiрнiсть розповсюджуеться на всi спин-номозковi МН [46]. I.Barakat-Walter та спiв-автори (2000 р.) [29] встановили, що гшотиреоз викликав суттеве зменшення як числа, так i розмiрiв нейрошв у СМ, крiм того, цей стан викликав суттевi змiни в розташуванш аксонiв та дендритiв. Щ ж автори показали, що гшо-тирео1дний стан викликав суттевi змши, особливо в розвитку сенсорних нейрошв [29].
Зроблено висновок, що розвиток СМ, його заднього коршця та всього спинномозкового нейронного пулу залежить вщ впливу тирео!дних гормонiв [29]. На думку M.Dubois-Dolcq [32], щ гормони виступають як фактор росту в центральнiй та периферичнiй нервовiй систем^ стимулюючи диференцiацiю та рiст нейрошв, олшодендроцитв. Таким чином, можна бачити, що як морфолопчш властивостi МН, так i особливостi !х функцюнально! активностi сут-тево залежать вщ впливу тирео!дних гормонiв [42, 46].
Трийодтиронш здатен протягом тривалого часу (вщ 6 до 12 годин) стимулювати пасивний вихщ iонiв калда та натрiю на збудливих мембранах. Крiм того, пiд впливом цього гормону змшюеться активнiсть натрiй-калiево! АТФ-ази, яка корелюе iз пщвищенням швидкостi потокiв натрiю та калда. Цiкаво, що D.Potthoff у 1997 рощ [57] при вивченш олшофрени, яка виникае внаслiдок гiпотиреозу, зробив у сво!х дослiдженнях досить цiкавi висновки, що такий стан може розвиватися внаслщок збiльшення щiльностi натрiевих струмiв у нейронах гiпокампа у новонароджених щурiв пiд впливом дефщиту тирео!дних гормонiв. Причина таких змш пов'язана зi станом натрiй-калiево!-АТФ-ази. Зроблено висновок, що тиреощш гормони змшюють нейроннi швидкостi проведення та впливають на штенсившсть реакцiй ЦНС на зовнiшнi та внутрiшнi чинники [57].
Тиреощш гормони регулюють також кальцiевi струми на мембраш нейрошв шляхом впливу на вщкриття та закриття цих каналiв, можливо, ддачи таким чином на внутрiш-ньокттинну концентрацiю кальцiю i, вiдповiдно, на кальцш-активоваш калiевi канали [30].
Таким чином, виходячи з матерiалiв, яю було проаналiзовано, можна заключити, що тиреощш гормони суттево впливають на властивост моторних систем СМ через мехашзми змiни в кiнетицi трансмембранних нейронних процесiв, модуляцi! процесiв збудливост окремих ней-ронiв, нервових шляхiв, структури нервово-м'язово! системи, регулювання процесiв дифе-ренцiювання та росту даних утворень, регулящю змiни !х чутливостi до нейромедiаторiв шляхом модифшацп iнтенсивностi метаболiзму або пiдвищення чутливосп до цих речовин.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Аномально п^двищен1 в1дпов^д1 спинного мозку, викликан1 д1ею тироксину, тирол1берину або 4-ам1ноп1ридину / Неруш П.О., Макш £.А., Краюш-
кша 1.А., Родинський О.Г. // Ф1зюл. журн. - 1998. - Т. 44, №3. - С. 47-48.(67).
2. Беженару И.С., Постолаке Д.П. Изучение осо-
бенностей электрической активности некоторых подкорковых образований мозга под действием тироксина // Физиология. ядер головного мозга. - Кишенев, 1970. - С. 24-35.
3. Вызванная активность афферентных и эфферентных волокон седалищного нерва у крыс в условиях экспериментального гипертиреоза / Е.А. Ма-кий, П.А. Неруш, А.Г. Родинский, В.А. Мякушко // Нейрофизиология = Neurophysiology. - 2002. - T.34, №1. - С. 51-59.
4. Гутман А.М. Биофизика внеклеточных токов мозга. - М.: Наука, 1980. - 184 с.
5. Исследование вегетативных и двигательных функций в условиях моделирования с помощью L-тироксина тиреотоксикоза / Неруш П.А., Макий Е.А., Родинский А.Г. и др. // Архив клинич. и эксперим. медицины. - 2000. - Т. 9, №1. - С. 138-139.(69).
6. Казаков В.М. Двигательная иннервация мышечных волокон при тиреотоксической миопатии // Архив анатомии, гистологии, эмбриологии. - 1991. -Т. 100, №6. - С. 75-81.
7. Макий Е.А., Неруш П.А., Родинский А.Г. Параметры потенциала дорсальной поверхности спинного мозга крыс при экспериментальном гипер-тиреозе // Нейрофизиология = Neurophysiology. - 2001.
- T.33, № 4. - С. 279-285.
8. Макий Е.А., Родинский А.Г. Влияние длительной афферентной активации на сегментарные рефлекторные ответы у белых крыс и модификация этих эффектов тироксином и 4-аминопиридином // Нейрофизиология = Neurophysiology. - 2004. - T.36, №3. -С. 214-221.
9. Макш £.А., Родинський О.Г., Гузь Л.В. Характер моносинаптичних рефлекторних реакцш спинного мозку бших щурiв за умов системно! ди тироксину та 4-амшошридину // Експериментальна та клшчна фiзiологiя i бiохiмiя. - 2004. - №2. - С. 16-20.
10. Мантуло П.М., Макий Е.А., Сердюченко И.Я. Моносинаптические рефлекторные реакции после тиреоидэктомии или введения аурантина у животных с перирезаным седалищным нервом // Физиол. журн. -1982. - Т. 28, №2. - С. 145-149.(60)
11. Мантуло П.М, Макий Е.А., Сердюченко И.Я. Сегментарные рефлекторные реакции спинного мозга крыс после перерезки седалищного нерва и введения тироксина // Физиол. журн. - 1979. - Т. 25, №5. - С. 492-496.(59)
12. Неруш П.О., Макш £.А., Родинський О.Г. Вiковi особливосп функцюнування нервово-м'язово! системи щурiв за умов гшертиреозу // Фiзiологiчний журнал. - 2001. - Т.47, №5. - С. 12-17.
13. Патогенез двигательных расстройств при тиреотоксикозе / Гольбер Л.М., Гайдина Г.А., Игнат-ков В.Я., Алиев М.Н. / Под ред. Гольбера Л.М. -М.: Медицина, 1980. - 208 с.
14. Родинський О.Г. Аналiз активносп холшо-рецепторiв скелетного м'яза в умовах експеримен-тального гшертиреозу // Одеський медичний журнал.
- 2001. - Т.68, №6. - С. 33-35.
15. Родинський О.Г. Збудження та гальмування в моносинаптичних рефлекторних дугах бших щурiв за
умов сшнально! суперрефлекси // Фiзiолоriчний журнал. - 2006. - Т.52, №1. - С. 94-100.
16. Родинський О.Г. Особливосп потенщалу дор-сально! поверхш спинного мозку за умов сшнально! суперрефлекси рiзного генезу // Експериментальна та клшчна фiзiологiя i бiохiмiя. - 2005. - №1. - С. 24-29.
17. Сердюченко И.Я., Коропова Г.Е., Щербинина М.Б. Особенности сегментарных рефлексов после повреждения седалищного нерва у тироксинизирован-ных крыс // Нейрофизиология. - 1992. - Т. 24, №6. - С. 653-659.
18. Фролькис В.В., Танин С.А., Марцинко В.И. Влияние гормонов на скорость аксонного транспорта в вентральных корешках спинного мозга крыс // Нейрофизиология. - 1990. - №4. - С. 459-464.
19. Хамитов Х.С., Богданов Э.И. Влияние тироксина на скелетные мышцы с наследственно детерминированной миодистрофией // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1996. - №5. - С. 640-649.
20. A central nerve conduction study in hypothyroidism: defore and after thyroxine replacement / Lai C.L., Lin R.T., Tai C.T. et al. // Kaohsing J.Med.Sci.-1998.-Vol.14, N 12.-P.743-750.
21. Bauman W.A., Spungen A.M. Metabolic changes in persons after spinal cord injury // Phys. Med. Rehabil. Clin. N. -2000.-Vol.11, N1.- P.109-140.
22. Berlit P., Mahlberg U., Usadel K.H. Zur Frage der Pollyneuropathie bei Hyperthyreose - neune klinisch-neurophysiologische Stude // Schweiz.Arch.Neurol. Psychiat.-1992. -N1.-P.81-90.
23. Brodie C., Sampson S.R. Characterization of thyroid hormone effects on Na channel synthesis in cultured skeletal myotubes: role of Ca2+ myotubes // Endocrinology.-1989. - N 2.-P.842- 849.
24. Brodie C., Sampson S.R. Characterization of thyroid hormone effects on membrane potential and Na-K pump in cultured rat skeletal myotubes // Neuromuscular Function. -Amsterdam etc, 1989.-P.585.
25. Changes in thyroid hormones, thyroid stimulating hormone and cortisol in acute spinal cord injury / Tator C.H. Bugaresti J.M., Silverberg J.D. et al. // Paraplegia.-1992.-Vol.30, N6.-P.401-409.
26. Clarke K.A., Djouhri L. TRH analogue antagonizes stimulus evoked inhibition of venrobasal thalamic transmission in the anaesthetized rat // J.Physiol.-1991.-P.370.
27. Cook R.A., Kiernan J.A. Effect of triiodthyronine on protein synthesis in regenerating peripheral neurons // Exp.Neurol.-1976.-Vol.52, N3.-P.515-524.
28. Davidoff Robert A., Ruskin Howard M. The effects of microelectrophoretically applled thyroid hormone on single cat central nervous system neurons // Neurology.-1972.-Vol.1, N5-P.467-472.
29. Differential effect of thyroid hormone deficiency on the growth of calretinin-expressing neurons in rat spinal cord and dorsal root ganglia / Barakat-Walter I., Kraftsik R., Kuntzer T. et al. // J.Comp.Neurol.-2000.-Vol.426, N4.-P.519-533.
30. Du Pont J.S. Triiodthyronine (T3) affects the calcium current in GH3 cells // Ann. endocrinol.-1989.-N2.-P.154.
31. Du Pont J.S. Triiodthyronine affects the electrical properties of GH3 cells // Acta Endocrinol.-1990.-Vol.123, N1.-P.51-60.
32. Dubois-Dalcq M., Murray K. Why are growth factors important in oligodendrocyte physiology? // Pathol.Biol.(Paris).-2000.-Vol.48, N1.-P.80-86.(141)
33. Dulange F. Iodine deficiency as a cause of brain damage // Postgrad.MedJ.-2001.-Vol.77, N9.-P.217-220.
34. Effects of thyroid and parathyroid hormones on muscular activity / Caroccia L., Williams D.A., Wrigth A. et al. // Proc.Austral.Physiol.and Pharmacol.Soc.-1988. -P.19-71.
35. Effects of TRH-T on spinal motoneurones in man / Raffaele Rocco, Cosenito Emanuele, Anicito Maria B. et al. // Neuro Report.-1992. N11.-P.1017-1018.
36. Effectof thyroid status on brain catecholamine biosynthesis in adult rats: assessment by a stedy-state method / Harris P.E., Dieguez C., Lewis B.M., Hall R. et al. // J.Endocrinol.-1986. - N3.-P.383-389.
37. Effects of triiodthyronine on resting membrane potential of primary cultured rat submandibular gland cells / Brant H.J., Eng S.P. Klein L.E. et al. // Cell Biol.Int.Repts.-1988. - N 12.-P.1027-1036.
38. Effects des hormones thyroidiennes sur /les modifications des muscules squelettiques sur des rats suspendus / Guezennec C.Y., Bigard A.X., Merino D. et al. // Arch.int.physiol. et biochim.-1990. -N3.- P.260.
39. Expression of type 3-iodothyronine deiodinasse in hypothyroid rat brain indicates an important role of thyroid hormone in the development of specific primary sensory systems / Guadano-Ferraz A., Escamez M.J., Ra-usell E. et al. // J.Neurosci.-1999.-Vol.19, N 9.-P.3430-3439.
40. Everts M.E. Effects of thyroid hormones on contractility and cation transport in skeletal muscle // Acta Physiol.Scand.-1996.-Vol.156, N 3.-P.325-333.
41. Fisher N.D., Nistri A. An unusual K+ couductance of rat motoneurones in vitro is blocked by thyrotrophin-relesing hormone (TRH) // J.Physiol.-1991.-Vol.434. -P.27.
42. Goldberg J.F., Pollack E.D. Neuronal overload in the developing anuran lateral motor column in response to limb removal and thyroid hormone // J.Comp.Neurol.-1989.-Vol.283, N 4.-P.578-586.
43. Groß G. Effect of thyroid hormonrs on ai and a2-adrenoceptors in the rat cerebral cortex // Naunyn-Schmideberg's Arch.Pharmacol.-1981. - N 1.-P.45-50.
44. Hofman M.H., Michler A., Mayer D.L. Thyroxine influences neuronal connectivity in the adult frog brain // Brain Res.-1989. - N1-2.-P.389-391.
45. Hofmann W.W., Denis E.H. Effect of thyroid hormone at the neuromuscular junction // Amer. J. Phy-siol.-1972. - N 2.-P.283-287.
46. Hypothyroidism in the rat results in decreased soleus motoneurone soma size / Bakels R., Nijenhuis M., Mast L. et al. // Neurosci.Lett.-1998.-Vol.254, N 3.-P.149-152.
47. Inhibition of cerebrospinal fluid formation by omeprazole / Lindvall-Axelsson M., Nilsson C., Owman C. et al. // Exp.Neurol.-1992.-Vol.115, N 3.-P.394-399.
48. Ismail-Beigi Faramarz, Gick Gregory G., Edel-
man Isidore S. Thyroid hormone regulation of Na, K-ATPase // Horm., Thermogenesis, and Obesity: Proc. 18 th Steenbock Symp., Madison, Wisc. - New-York, 1989. - P.269-278.
49. Kaminsky P., Klein M., Duc M. La myopathie hypothyroidinne. Approche physiopathologique // Clin. Endocrinol. -1992. - N4.-P.125-132.
50. Lacej G., Nistri A. THR enhances excitatory synaptic transmission on frood motoneurones in vitro // J.Physiol.-1988.-Vol.406. - P.151.
51. Lacej G., Nistri A., Rhys-Mitlang E. Lorge en-hancecment of excitatory postsynaptic potentials and currents by thyrotropin-relesing hormone (TRH) in frog spinal motoneurones // Brain Res.-1989. - N 2.-P.80-88.
52. Legrand Jacgues. Hormones thyroidiennes of maturation du susteme nervex // J.Physiol.-1982.-Vol.5, N7.-P.78.
53. Nakane K., Kameyama Y. Effects of TRH-treatment on the motor behavior of infant Rolling mice Nagoya with genetic ataxia (tgro') // Teratology.-1980. -N1.-P.20-21.
54. Nistri A. Electrophysiological studies of the mechanism of action of TRH on rat spinal motoneurones // Pharmacol.Res.-1990. - N 2.-P.363.
55. Osmanovic S.S. Excitatory action of thyrotropin relesing hormone on rat locus coeruleus neurons in vitro // Period.Biol.-1991.-Vol.93, N 2.-P.301-302.
56. Peripheral neuropathy in subclinical hypo-thyroidism / Misiunas A., Niepomniszcze H., Revera B. et al. // Thyroid.-1995.-Vol.5, N4.-P.283-286.
57. Potthoff O., Dietzel I.D. Thyroid hormone regulates Na+ currents in cultured hippocampal neurons from postnatal rats // Proc.Roy.Soc.London.B.-1997. - N 138.-P.367-373.
58. Rat oligodendrocytes express the vitamin D(3) receptor and receptor to 1,25-dihydroxyvitamin D(3) / Baas D., Prufer K., Ittel M.E. et al. // Glia.-2000.-Vol.31, N 1.-P.59-68.
59. Rogister B., Ben-Hur T., Dubois-Dalcq M. From neural stem cells to myelinating oligodendrocytes // Mol.Cell.Neurosci.-1999.-Vol.14, N 4-5.-P.287-300.
60. Rubinstein I., Binah O. Thyroid hormone modulates membrane currents in guinea-pig ventricular myocytes // Naunyn Schmiedebergs Arch.Pharmacol.-1999.-Vol.340, N 6.-P.705-711.
61. Sampson S.R., Bannett R.R., Shainberg A. Effects of thyroxine on transmembrane resting potentials of skeletal muscle cells in culture // J.Neurosci.Res.-1982.-Vol.8, N 4.-P.595-601.
62. Sickles D.W., Oblak T.G., Scholer J. Hyperthy-roidism selectively increases oxidative metabolism of slowoxidative motor units // Exp.Neurol.-1987.-Vol.97, N 2.-P.90-105.
63. Simonides Warner S., van Hardeveld Cornelis. The postnatal development of sarcoplasmic reticulum Ca2+ transport activity in skeletal muscle of the rat is critically dependent on thyroid hormone // Endo-crinology.-1989. - N 3.-P.1145-1153.
64. Tauboll E., Lindstrom S., Stokke K.T. Triiodothyronine and brain excitability // Epilepsia.-1990.-Vol.3, N 6.-P.713-717.
65. The expression pattern of the orphan nuclear receptor RORbeta in the developing and adult rat nervous system suggests a role in the processing of sensory information and in circadian rhythm / Schaeren-Wiemers N., Andre E., Kapfhammer J.P. et al. // Eur.J.Neurosci.-1997.-Vol.9, N 12.-P.2687-2701.
66. Thompson C.C., Potter G.B. Thyroid hormone action in neural development // Cereb.Cortex.-2000.-Vol.10, N 10.-P.939-45.
67. Thyroid hormone effects on neuronal differentiation during brain development: [Pap.] 4 th Thyroid Sump. Brain and Thyroid Graz / Nunez J., Couchie D., Aniello F. et al. // Acta. Med. Austr.-1992. - N 1.-P.36-
39.
68. Thyroid hormone regulation of p-adrenergic receptor number / Williams Z.T., Zefkawite R.S., Wa-tanabe A.M. et al. // J.Biol.Chem.-1977. N 8.-P.2787-2789.
♦
УДК 616.36 - 008.61:615.279:543.272.455
Ю.В. Федоренко
ДИНАМ1КА МЕТАБОЛ1ЧНОГО I ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ ПЕЧ1НКИ ЗА УМОВ ДП ФТОРУ НА ФОН1 Б1ОПРОТЕКТОР1В
Львiвський нацюнальний медичний утверситет iM. Данила Галицького кафедра нормально'1 ф1зюлогИ'
(зав. - член-кор. АМН Украши, д.мед.н, проф. М.Р. Гжегоцький)
Ключовi слова: фтор, пектин, кальцт, mpioeim, сироватка Kpoei, печтка, активтсть ферментiв, антиоксидантний захист Key words: fluorine, pectin, calcium, triovit, blood serum, liver, enzymatic activity, antioxidant protection
Резюме. Пероральное поступление фтора вызывает окислительный стресс, снижение концентрации кальция, повышение активности трансаминаз и щелочной фосфатазы в сыворотке крови. Протекторная роль пектина не выявлена, пектин и кальций улучшают показатели функции печени при ведущей роли кальция. Комплекс пектина, кальция и триовита проявляет синергическое действие, активизирует метаболические процессы, обеспечивают коррекцию нарушений функционального состояния печени и может быть применим для адаптивной профилактики гомеостаза и синдромов экологической дезадаптации при действии фтора.
Summary. Peroral entrance of fluorine causes oxidative stress, decrease of calcium concentration, increase of transaminases and alkaline phosphatase in the blood serum. Protective role of pectin was not determined; pectin and calcium improve indexes of the liver functioning at the leading role of calcium. Pectin, calcium and triovit complex displays synergic action, activates metabolic processes, provides correction of the liver functional state abnormalities, and may be applied for adaptive prophylaxis of homeostasis and syndromes of ecological disadaptation at the fluorine action.
Фтор належить до умовно есенцшних мш-роелементв, i фiзiологiчне його значення для людини полягае у пластичнш функцп, стимуляцп розвитку юстково!, хрящово! тканини, участ у багатьох важливих бiохiмiчних процесах, про-цесах iмуногенезу, кровотворення [8]. Фтор надходить в оргашзм людини, яка не мае про-фесшного контакту, в основному з водою, передуем у природних бiогеохiмiчних регюнах з тдвищеним вмютом фтору, та !жею. 1нтенсивне використання фтору у промисловосп з середини XIX столгття сприяло розвитку зон техногенного забруднення об'екпв навколишнього середо-
вища фторвмюними промисловими вщходами, що вщповщно призводить до шдвищеного надходження фтору в оргашзм людини. Додат-ковим джерелом фтору можуть бути зубш пасти, гел^ лаки для лшування карieсу зубiв, побутовi аерозол^ фармацевтичш препарати для лшу-вання остеопорозу. Особливютю фтору, як мiкроелементу, е те, що вiн мае вузький дiапазон мiж безпечною i токсичною дiею. Безпечними рiвнями надходження фтору в оргашзм вва-жаються для дтей (в залежностi вiд вшу) вщ 0,1 до 0,25 мг на добу, для дорослих - 4 мг на добу [1]. Вщомо, що вище безпечного рiвня фтор е
