CC BY
53
УДК 616.833-06:616.441-008.64 DOI: 10.22141/2224-0721.14.2.2018.130563
Блоус I.I., Павлович Л.Б.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ни «Буковинський державний медичний ун1верситет»,
м. Черн1вц1, Укра!на
Особливост ураження нервовоТ системи при первинному ппотиреоз! (огляд лтератури)
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(2):168-172. doi: 10.22141/2224-0721.14.2.2018.130563
Резюме. В оглядi наведенi дан про патогенетичн'1 механзми розвитку патологи центрально)' та перифе-рично)' нервово)' системи при первинному ппотиреоз'1. Нестача тирео)дних гормонiв призводить до змiн в орган'зацп центрально) нервово)' системи, зниження енергетичного забезпечення нейронв, змни синтезу деяких специф'чних. б'люв нервово)' системи, що зумовлюе розвиток кретинзму в дтей. Доведена роль ппотиреозу у виникненн когнтивних порушень у дорослих, таких, як зниження п'знавально)' функцп, памят'1 й уваги. Попршення лопчного мислення виявляеться вже у хворих на субкл'н'чний ппотиреоз. Порушення мед1аторного обмну призводить до формування депресИ. Найбльш вивченими при ппотиреоз'1 е нервово-м'язов'1 порушення (ппотирео)'дна мюпаш й м'ютон'мний феномен) та ураження периферичних нерв'в. При-ховувати первинний ппотиреоз можуть тунельн'1 нейропатп, пол'нейропат'я й атактичний синдром. Попри численн'1 дослщження, що стосуються ппотиреозу та його невролопчних. ускладнень, деяк питання патогенезу, д1агностики, перебгу й л1кування невролопчно)' патологи при первинному ппотиреоз'1 потребують подальшого досл1дження.
Ключовi слова: ппотиреоз; субкл1н1чний ппотиреоз; нервова система; огляд
CD ■ Fl ® Огляд л^ератури
/Literature Review/
International Journal of endocrinology
У струга^ патологи ендокринно! системи дис-тиреохдш стани останшм часом е досить пошире-ними. Вони спричиняють попршення якосп життя, працездатност та штелекту. Одним iз таких сташв е ппотиреоз. Залучення в патолопчний процес уах без винятку систем та оргашв, полiморфiзм кль шчно! картини поряд з досить неспецифiчними симптомами обумовлюють актуальне медичне та сощальне значення проблеми ранньо! дiагностики ппотиреозу [1, 2].
З шшого боку, навиъ за однаково! глибини гор-мональних порушень та тривалосп ппотиреозу кль шчна картина буде, як правило, шдивщуальною. Визначено, що хворi з бшьш вираженим гормональ-ним дефщитом можуть мати менш виражену пато-лопю порiвняно з пащентами, у яких функцiя щи-топодiбноl залози (ЩЗ) страждае меншою мiрою. Однак питання про причини полiморфiзму клшч-но! картини при гiпотиреозi не дослiджувалось. Ця проблема значною мiрою стосуеться й ураження нервово! системи при цьому захворюванш.
Найбiльш вивченими при rino™peo3i е нервово-м'язовi порушення (ппотиреощна мiопатiя та мю-тoнiчний феномен) та ураження периферичних нервiв [3]. Водночас даш про пoширенiсть цих порушень значно рiзняться. Так, полшейропатго до-слiдники виявили в 3,2—90 % пащентш, мioпатiю — у 4,4—80 %, а мютошчний феномен — у 15,9—96,8 % [4, 5]. Найчастше в структурi хрoнiчнoï енцефало-патИ описуються психоемоцшш та iнтелектуальнi порушення [6—8]. Серед ознак оргашчного уражен-ня головного мозку описуються вестибуломозочко-вi порушення та, рщше, екстрапiрамiднi [9].
Ще oднiею проблемою е нoсiйствo антитиреощ-них антитiл. Найчастiше воно спостериаеться при автoiмуннoму тиреощип (AIT). А1Т — це органо-специфiчне захворювання, що може призводити до деструкцИ ЩЗ i3 формуванням первинного ппотиреозу [10]. Лабораторним маркером AIT е антитша до ЩЗ. При цьому носшство антитш до пероксида-зи тиреoцитiв (ТПО) та антитш до тиреoглoбулiну (ТГ) перебувае в межах вщ 10 до 26 % у жшок та вщ 3
© <Мжнародний ендокринологiчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Бшоус I.I., Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний унiверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвщ, 58002, УкраТна; е-mail: iryna.bilous2017@gmail.com
For correspondence: I.I. Bilous, State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University', Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: iryna.bilous2017@gmail.com
до 9 % у чоловтв [11]. бдино можливим наслщком А1Т вважаеться розвиток гiпотиреозу.
Однак постала необхвднють бшьш ширшого ви-вчення проблеми А1Т та носшства антитиреощних антитш. 1деться про енцефалопатго Хашимото. При енцефалопатИ Хашимото розвиваються рiзнi не-врологiчнi симптоми, що виникають на тлi значно-го шдвищення антитиреощних антитiл, головним чином до ТПО. Енцефалопат1я Хашимото е досить незалежною вщ функцИ ЩЗ i часто трапляеться при еутиреоз^ що виключае ïï з перел!ку ускладнень тиреотоксикозу та мжседеми [12, 13].
Отже, неврологiчнi порушення при гiпотиреозi та роль iмунних механiзмiв у ïx формуваннi вивчеш недостатньо, що обумовлюе актуальнiсть ïx досль дження.
Паренх1ма, строма та судини ЩЗ шнервуються вщ обох верхшх шийних симпатичних вузлiв, рщ-ше — вщ середнк та нижнк шийних симпатичних вузлiв, а також вщ блукаючого нерва та його плок. За-значенi структури знаходяться неподалiк вщ шийних хребщв. В iннервацïï ЩЗ також беруть участь плки пщ'язикових та язикоглоткових нервiв. Результати низки експериментiв показали важливу роль нерво-вих впливiв у виникненнi патологïï ЩЗ при змт нер-вовоï регуляцïï. У змшенш залозi (зобна трансфор-мац1я) були виявленi змiни ïï нервiв, що поеднували елементи подразнення та дегенерацН. Такi патоло-гiчнi змши нервового апарату призводять до проль ферацïï фолiкулярного епiтелiю, формування зобноï трансформацïï ЩЗ та ïï автономного функцюнуван-ня. Пiсля верxньошийноï симпатектомН отримаш морфологiчнi змiни в тиреоцитах, що можуть свщчи-ти про послаблення ЗСх секреторноï активностi [14].
Рецептори до тиреощних гормонiв закладаються в головному мозку плода вже в першому триместрi ва-птносп. Хоча меxанiзм д!^ тиреощних гормошв на не-рвову систему до кшця невщомий, однак доведена к роль у синтезi таких специф!чних бшюв нервовоï сис-теми, як актин, тубулш, кальбендин, фактор росту не-йрошв, основний б1лок мiелiну та шш!. Виявлено, що ппотиреоз р!зко порушуе морфогенез нейронiв головного мозку, гальмуе пролiферацiю та диференщащю гранулярних клнин, утворення синапав. Пригшчен-ня когштивних процес!в при гiпотиреозi обумовлене змшами в оргашзацц центральноï нервовоï системи. Виявленi порушення в розвитку передньоï комюури мозку та кальозного тша в щур!в !з гiпотиреозом, що виник на ембрюнальному етапi й проявився змен-шенням кшькосп мiелiнiзованиx волокон на 60—95 %. У патогенезi под!бних морфолопчних змш, що виникають при зсув! концентрацïï тиреощних гормон1в вщ ф!зюлопчного р!вня, основна роль належить впливу трийодтароншу (Т3) на процеси транскрипций в ядр! та мнохондр1ях нервових клгган [15].
Зниження р!вня тиреощних гормошв призводить до зменшення вмюту мiкросомальноï РНК у нейронах твкуль головного мозку, що обумовлено знижен-ням акгивносп ферменту РНК-пол!мерази-1. Кр!м того, виявлений обернений зв'язок мгж р!внем тиреощних гормошв та активнютю транспорту аденозину
в середину нейрона, чутливютю (сприйнятливютю) аденозинових А1 рецепторiв, що визначае синтез бш-кiв та рiвень енергетичного обмiну клiтини [16, 17].
Важливим фактором, що визначае рiвень енергетичного обмiну клiтин, е стан ферменпв циклу Кребса, яю беруть участь у аеробному глiколiзi. Встановлено, що зниження вмiсту Т3 в органiзмi новонароджених тварин призводить до зниження юлькост! РНК, що кодуе субодиницю III цитохром-С-оксидази. Дефект синтезу вщбуваеться на рiвнi транскрипци мгтохон-дрiальноl ДНК. Цьому сприяло зниження на 40 % активност цитохром-С-оксидази. Вченi зауважують, що Т3 е важливим регулятором функцiонування м-тохондрiй мозку новонароджених та молекулярним базисом впливу цих гормонiв на розвиток мозку [18].
Найбшьш вираженими морфолопчними про-явами ураження головного мозку при гiпотиреозi е атроф1я нейронiв, глiом, фокуси дегенераци, а також скупчення муцинозного матерiалу та круглих глжо-генових тшець (нейрональш мiкседематознi тшьця). При магнiтно-резонанснiй спектроскоп^ лобно! частки головного мозку з використанням фосфо-ру-32 у хворих на ппотиреоз виявляються порушення метаболiзму фосфору, що були розцiненi як порушення мгтохон^ального обмiну [19]. Ймовiрно, при гiпотиреозi також порушуеться обмiн та проду-кування деяких медiаторiв, наприклад 5-гщрокси-триптамiну, що призводить до розвитку депреси [20].
Найтяжчим ускладненням гiпотиреозу е розвиток кретишзму в дiтей, що проявляеться затримкою психоневрологiчного та фiзичного розвитку [21]. Психоневрологiчнi розлади в дгтей, якi страждають вiд вродженого гiпотиреозу, не завжди мають тен-денцiю до оборотного розвитку навиъ при ранньому призначеннi замюно! терапи. Це обумовлено впли-вом тиреощних гормонiв у перiод пренатального розвитку нервово! системи та неможливiстю повшс-тю лiквiдувати дефект у перюд новонародженостi.
Тяжким неврологiчним проявом нестачi тиреощних гормонiв е гшотиреощна (мiкседематозна) кома, летальнiсть вщ яко! досягае, за даними рiзних дослщниюв, 90 % [22].
Хронiчна гшотиреощна енцефалопат1я найчас-тiше проявляеться емоцшними порушеннями. Го-ловний мозок надзвичайно чутливий до дефiциту тиреощних гормошв в оргашзмь Такий стан характеризуется пригнiченим настроем, вираженою де-пресiею, вiдчуттям туги, яку неможливо пояснити [23]. Депрес1я при субклтчному гiпотиреозi вiдрiз-няеться вiд депреси без субклтчного гiпотиреозу вщчуттям пашки та меншим ефектом вiд лжування антидепресантами. Серед пацiентiв iз депреаею, рефрактерною до лiкування, у 52 % був дiагностова-ний субклтчний гiпотиреоз [24]. Найчастiше пщ час прихованого гiпотиреозу страждае емоцiйна сфера. Дефщит тиреощних гормонiв, переважно в жшок, призводить до пригнiченого настрою, немотивовано! туги та навiть до виражено! депреси. Понад 90 % хворих, яю перебувають тд наглядом психоневрологiв iз приводу депреси, мають тиреощну недостатнiсть, що посилюеться пщ впливом антидепресантiв.
При субклтчному гiпотиреозi знижуеться тз-навальна функцiя, погiршуються пам'ять та увага, знижуеться штелект [25]. На думку деяких авторiв, субклiнiчний гiпотиреоз не е причиною виникнення депреси, але вш може знижувати порiг розвитку де-пресивних станiв [26]. Порушення когштивних функ-цiй, моторна дисфункцiя, логопедичш проблеми та порушення пам'ятi спостертаються пщ час обстежен-ня дгтей з вродженим гiпотиреозом [21]. Когттивш проблеми присутнi й у дорослих у виглядi порушення пам'ятi, уваги та зорово-просторового сприйняття. Тому необидно враховувати вплив дефiциту тирео-щних гормонiв на формування рiзних когттивних ускладнень. При гiпотиреозi знижуеться тзнавальна функц1я, погiршуеться пам'ять та увага, знижуеться штелект (явно чи приховано). Патолопчну сонливiсть не можна вважати класичним симптомом гiпотиреозу (страждають процеси гальмування). Тому може розви-ватись дисомнчний синдром, що проявляеться безсо-нням, переривчастим сном, утрудненим засинанням та iншими розладами сну. Астен1я, неврозоподабн стани, iнсомнiя також е частими проявами ппотирео-зу. Неодноразово трапляються так званi апное увi снi, пов'язанi з набряком м'яких тканин ши!, голосових зв'язок, язика, що проявляються численними етзо-дами зупинки дихання бтьше н1ж на 10 с та зазвичай супроводжуються хропiнням [27].
Описанi випадки розвитку гострих психозiв у хворих iз гiпофункцiею ЩЗ. Загалом поведiнка хво-рих на гiпотиреоз одноманiтна, рiвна, аспонтанна, однак на цьому ™ iнодi можуть виникати як екзо-геннi органiчнi психози, так i тi, що наближуються за структурою до ендогенних — шизофреноподiбнi, машакально-депресивш Психози пiсля тирео!дек-томп трапляються частше [19, 24].
Найбiльш вивченою складовою гшотиреохдно! енцефалопатп е атактичний синдром. Частота розвитку зазначено! патологи, за рiзними джерелами, перебувае в межах вщ 10 до 33 % [28]. Виникнення цих порушень пов'язують зi зниженням серцевого викиду, зменшенням церебрального кровотоку, а також споживання кисню та глюкози нейронами мозочка. У лiтературi трапляються також вщомосп про екстрапiрамiдний синдром при гiпотиреозi [29].
Гiпофункцiя ЩЗ може стати причиною уражен-ня черепних нервiв. Накопичення муцинозно! рщи-ни в оболонках слухових нервiв призводить до гшо-акузп. Периферичний парез лицьового нерва може виникнути у хворих на гшотиреоз унаслщок муци-нозного набухання та компресп лицьового нерва у вузькому юстковому канала
Облiгатним неврологiчним проявом гiпотиреозу е синдром вегетативно! дистони [14]. Вегетативш роз-лади е вторинними щодо сегментарних порушень. Вегетосудинно-трофiчний синдром проявляеться зниженням секреци сальних та потових залоз, сух1стю та блiдiстю шкiри, ламюстю, сух1стю та порiдiнням волосся на голов^ ламкiстю нiгтiв, вiдсутнiстю лабшь-ностi вегетативних реакцiй. Синдром прогресуючо! вегетативно! недостатностi обумовлений вюцераль-ною вегетативною полшейропапею, вiн виражаеть-
ся синкопальними станами в картин ортостатично! гшотензГ!, загальною слабюстю, анг1дрозом, артерь альною гiпертензieю в горизонтальному положенш БрадикардГя з м'яким та малим пульсом е типовим симптомом гшотиреозу та спостерiгаеться в 30—60 % випадюв [4, 14]. Психовегетативний синдром нерщ-ко проявляеться нападами, подiбними до панiчних атак. Простежуються вираженi порушення за типом симпатоадреналових кризiв: тахжардая, артерiальна ппертензГя, вщчуття нестачi повiтря, iнспiраторна задуха, блiдiсть шкiрних покривiв. Наведена симптоматика мае виражений емоцшний прояв, що характеризуется пщвищеною тривожнютю, вщчуттям туги, страху. Основними вщмшностями цих станiв вщ iстинних пашчних атак е !х тривалiсть (вщ двох до 12 годин) та стереотипнють: розвиваються в одному й тому ж мгсщ або в один i той же перюд доби, а най-головнiше, виникають на тлi депресГ!. Загальнопри-йнята терапгя антидепресивними та анксГолГтичними засобами е неефективною без призначення замюно! терапГ! L-тироксином [4, 14, 25].
Ппотиреощна сенсомоторна полГнейропатГя — часте ускладнення гГпотиреозу. II частота, за дани-ми рГзних дослГджень, становить 3,2—90 % [5, 22].
Основними проявами ураження периферичних нервГв е парестезГ!, онГмГння та бГль у кГнцГвках, порушення чутливостГ за полшевритним типом, зниження або випадшня сухожилкових рефлексГв. АтрофГй та гшотрофш, як правило, немае. Пере-важно страждають дистальнГ вщдГли рук. ПолГнейропатГя мае здебГльшого сенсорний характер, що тдтверджуеться показниками неврологГчного огля-ду та електронейромГографГ! [5, 14].
Тунельш нейропатГ! можуть бути маскою гГпотиреозу [14, 22]. Вони розвиваються внаслщок затис-кання периферичних нервГв у кГстково-зв'язкових каналах та пщ сухожилками м'язГв на тлГ набряку м'яких тканин. МукополГсахариди накопичуються в синовГальних оболонках м'язГв та сухожилках, а також в оболонках самого периферичного нерва, що призводить до формування тунельного синдрому.
НайчастГше трапляеться синдром зап'ястного каналу при ппофункци ЩЗ. Його частота у хворих на пер-винний ппотиреоз, за свщченням науковцГв, становить 25—50 % [22]. РГдше трапляеться опис тунельних ней-ропатГй великогомГлкового нерва, а також синдрому ложа ГГйона, синдрому тарзального каналу та Гнших.
Нервово-м'язовГ розлади обумовленГ пригнГчен-ням усГх видГв обмГну. Зниження утилГзацГ! кисню тканинами, збГльшення продуктГв бГлкового розпаду в скелетнГй мускулатурГ, надлишкове депонування глГкозамГноглГканГв змГнюе структуру тканин, пГд-силюючи !х гщрофшьшсть, утруднюючи вщтж лГм-фи. При мГкроскопГчному дослщженш попереково-смугастих м'язГв пацГентГв з гшотиреозом виявляють змГни нормально! посмугованосп в поеднаннГ з деге-неративними фокусами та базофшьними шфшьтра-тами. Порушення мггохондрГальних окислювальних процесГв призводить до бшьшого окиснення мГж-клиинного простору в процесГ м'язового скорочен-ня порГвняно з м'язом, який нормально працюе [17,
28]. Крiм того, для гшотиреощно! рабдомiопатГl характерна трансформац1я швидких м'язових волокон 2-го типу в повшьт волокна 1-го типу.
Чита клiнiчнi прояви синдрому мiопатГl трапля-ються р!дко, але його стерт! та легкi форми спосте-риаються в 4,4—80 % хворих. Ппотирео'хдна мiопатiя проявляеться крампi, мiалгiями, зниженням сили переважно в проксимальних вщдшах кiнцiвок (б!ль-ше вираженим у тазовому пояс!, нiж у плечовому) [29]. Мiопатичнi порушення з мютошчним компонентом одержали назву «синдром Гофмана». Для нього характерна гшертроф1я скелетно! мускулату-ри, що поеднуеться з помiрною м'язовою слабюс-тю, пiд час виконання активних рух!в виявляеться феномен мютотчно! затримки [27].
Для гшотиреозу притаманна затримка часу су-хожильних рефлексiв. Причина мютотчного феномену — порушення м'язового розслаблення. Це вщбуваеться внаслiдок порушення зворотного захвату кальщю в саркоплазматичний ретикулум, що забезпечуеться кальщевою АТФазою. Зниження активностi цього ферменту у м'язах обумовлено на-явнютю в нього Т3-чутливого елемента. Електромю-графiчне дослiдження не виявляе характерних мю-тонiчних феноменiв [17].
Пщ час гiпотиреозу можливий розвиток м!ас-теноподiбного синдрому, для якого властива вщ-сутнiсть динамiки протягом доби та негативна прозеринова проба. Рщко трапляеться поеднання гiпотиреозу з мiастенiею, мiопатiею, бiчним амю-трофiчним склерозом [14, 20].
Отже, первинний гшотиреоз е поширеним ен-докринним захворюванням, клiнiчна картина якого досить неспецифiчна та полiморфна й не завжди за-лежить в!д тяжкостi перебяу гiпотиреозу. Добре ви-вченi мехашзми впливу тирео!дних гормонiв на фор-мування нервово! системи. 1х нестача призводить до змш в оргашзаци центрально! нервово! системи, зниження енергетичного забезпечення нейронiв, змiни синтезу деяких специфiчних бiлкiв нервово! системи, що зумовлюе розвиток кретинiзму в дггей. Доведена роль гiпотиреозу у виникненш когнiтивних порушень у дорослих, таких як зниження тзнаваль-но! функц!!, пам'ятi та уваги. Погiршення лопчного мислення виявляеться вже у хворих на субклтчний гiпотиреоз. Порушення медааторного обмiну призводить до формування депрес!!. Хоча доведено, що при гiпотиреозi вражаються вс! вщдши нервово! системи, найбшьш вивченими е гшотиреощна мюпат1я та мю-тон!чний феномен. Приховувати первинний гшоти-реоз можуть тунельн! нейропат!!, полшейропат1я та атактичний синдром. Однак частотн!сть цих синдро-м!в, за даними р!зних дослщниюв, досить вар!ативна.
Попри численн! дослщження, що стосуються п-потиреозу та його невролопчних ускладнень, деяю питання патогенезу, д!агностики, переб!гу й л!ку-вання невролопчно! патолог!! при первинному п-потиреоз! потребують подальшого вивчення.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-н!сть конфл!кту !нтерес!в при пщготовщ дано! статт!.
References
1. Thvilum M, Brandt F, Almind D, Christensen K, Brix TH, Heged s L. Increased psychiatric morbidity before and after the diagnosis of hypothyroidism: a nationwide register study. Thyroid. 2014May;24(5):802-8. doi: 10.1089/thy.2013.0555.
2. Pashkovska NV. Treatment of hypothyroidism according to modern clinical guidelines. M narodnij endokrinolog nij urnal. 2016;(78):48-58. doi: 10.22141/2224-0721.6.78.2016.81860. (in Ukrainian).
3. Bathla M, Singh M, Relan P. Prevalence of anxiety and depressive symptoms among patients with hypothyroidism. Indian J Endocrinol Metab. 2016 Jul-Aug;20(4):468-74. doi: 10.4103/2230-8210.183476.
4. Quinque EM, Karger S, Ar lin K, Schroeter ML, Kratzsch J, Villringer A. Structural and functional MRIstudy of the brain, cognition and moodin long-term adequately treated Hashimoto's thyroiditis. Psychoneuroendocrinology. 2014 Apr;42:188-98. doi: 10.1016/j.psyneuen.2014.01.015.
5. Mahadule AA, Jadhao PS, Phatak MS. Motor conduction parameters in recently diagnosed and untreated hypothyroidism. Ann Neurosci. 2015 Jan;22(1):6-10. doi: 10.5214/ ans.0972.7531.220103.
6. Saltevo J, Kautiainen H, Mntyselk P, et al. The relationship between thyroid function and depressive symptoms-the FIN-D2D population-based study. Clin Med Insights Endocrinol Diabetes. 2015 Apr 20;8:29-33. doi: 10.4137/CMED.S24111.
7. Dayan CM, Panicker V. Hypothyroidism and depression. Eur Thyroid J. 2013 Sep;2(3):168-79. doi: 10.1159/000353777.
8. Hage MP, Azar ST. The Link between Thyroid Function and Depression. J Thyroid Res. 2012;2012:590648. doi: 10.1155/2012/590648.
9. Kalra S, Balhara YP. Euthyroid depression: The role of thyroid hormone. Recent Pat Endocr Metab Immune Drug Discov. 2014 Jan;8(1):38-41. PMID: 24372347.
10. Zaletel K, Gaber ek S. Hashimoto's thyroiditis: from genes to the disease. Curr Genomics. 2011 Dec;12(8):576-88. doi: 10.2174/138920211798120763.
11. Staii A, Mirocha S, Todorova-Koteva K, Glinberg S, Jaume JC. Hashimoto thyroiditis is more frequent than expected when diagnosed by cytology which uncovers a pre-clinical state. Thyroid Res. 2010;3:11-18. PMID: 21172028.
12. Blum MR, Wijsman LW, Virgini VS, et al. Subclini-cal thyroid dysfunction and depressive symptoms among elderly: a prospective cohort study. Neuroendocrinology. 2016;103(3-4):291-9. doi: 10.1159/000437387.
13. Wu EL, Chien IC, Lin CH, Chou YJ, Chou P. Increased risk of hypothyroidism and hyperthyroidism in patients with major depressive disorder: a population-based study. J Psychosom Res. 2013Mar;74(3):233-7. doi: 10.1016/j.jpsychores.2012.12.016.
14. Ferretti E, Tosi E, Po A, et al. Notch signaling is involved in expression of thyrocyte differentiation markers and is down-regulated in thyroid tumors. J Clin Endocrinol Metab. 2008 0ct;93(10):4080-7. doi: 10.1210/jc.2008-0528.
15. Sharma V, Borah P, Basumatary LJ, Das M, Goswami M, Kayal AK. Myopathies of endocrine disorders: a prospective clinical and biochemical study. Ann Indian Acad Neurol. 2014 Jul;17(3):298-302. doi: 10.4103/0972-2327.138505.
16. El-Salem K, Ammani F. Neurophysiological changes in neurologically asymptomatic hypothyroid patients: a prospective cohort study. J Clin Neurophysiol. 2006 Dec;23(6):568-72. doi: 10.1097/01.wnp.0000231273.22681.0e.
17. Radhakrishnan R, Calvin S, Singh IK, Thomas B, Srini-vasan K. Thyroid dysfunction in major psychiatric disorders in a hospital based sample. Indian I Med Res. 2013 Dec;138(6):888-93. PMID: 24521631.
18. Kilby MD, Gittoes N, McCabe C, Verhaeg I, Franklyn IA. Expression of thyroid receptor isoforms in the human fetal central nervous system and the effects of intrauterine growth restriction. Clin Endocrinol (Oxf). 2000 Oct;53(4):469-77. PMID: 11012572.
19. MediciM, DirekN, Visser E, et al. Thyroid function within the normal range and the risk of depression: a population-based cohort study. I Clin Endocrinol Metab. 2014 Apr;99(4):1213-9. doi: 10.1210/jc.2013-3589.
20. Giynas Ayhan M, Uguz F, Askin R, Gonen MS. The prevalence of depression and anxiety disorders in patients with euthyroid Hashimoto's thyroiditis: a comparative study. Gen Hosp Psychiatry. 2014 Ian-Feb;36(1):95-8. doi: 10.1016/j.genhosp-psych.2013.10.002.
21. Sparling DP, Fabian K, Harik L, et al. Congenital hypothyroidism and thyroid dyshormonogenesis: a case report of siblings with a newly identified mutation in thyroperoxidase. IPediatr Endocrinol Metab. 2016May 1;29(5):627-31. doi: 10.1515/jpem-2015-0253.
22. Lobasso A, Nappi L, Barbieri L, et al. Severe Hypothyroidism due to the Loss of Therapeutic Efficacy of l-Thyroxine in a Patient with Esophageal Complication Associated with Systemic Sclerosis. Front Endocrinol (Lausanne). 2017 Sep 20;8:241. doi: 10.3389/fendo.2017.00241.
23. Ittermann T, Volzke H, Baumeister SE, Appel K, Grabe
HJ. Diagnosed thyroid disorders are associated with depression and anxiety. Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol. 2015 Sep;50(9):1417-25. doi: 10.1007/s00127-015-1043-0.
24. Pelücio L, Nardi AE, Ornelas AC, Levitan M. Psychiatric Disorders and Quality of Life in Patients with Hypothyroidism: A Narrative Review. J Depress Anxiety. 2016;(5):241. doi: 10.4200/2167-1044.1000241.
25. Stamm TJ, Lewitzka U, Sauer C, et al. Supraphysiologic doses of levothyroxine as adjunctive therapy in bipolar depression: a randomized, double-blind, placebo-controlled study. J Clin Psychiatry. 2014Feb;75(2):162-8. doi: 10.4088/JCP.12m08305.
26. Menon V, Subramanian K, Thamizh JS. Psychiatric Presentations Heralding Hashimoto's Encephalopathy: A Systematic Review and Analysis of Cases Reported in Literature. J Neurosci Rural Pract. 2017 Apr-Jun;8(2):261-267. doi: 10.4103/jnrp.jnrp_440_16.
27. Cosci F, Fava GA, Sonino N. Mood and anxiety disorders as early manifestations of medical illness: a systematic review. Psy-chother Psychosom. 2015;84(1):22-9. doi: 10.1159/000367913.
28. Kirim S, Keskek SO, Köksal F, Haydardedeoglu FE, Bozkirli E, Toledano Y. Depression in patients with euthyroid chronic autoimmune thyroiditis. Endocr J. 2012;59(8):705-8. PMID: 22673294.
29. Brown BT, Graham PL, Bonello R, Pollard H. A bio-psychosocial approach to primary hypothyroidism: Treatment and harms data from a randomized controlled trial. Chiropr Man Therap. 2015Aug 20;23:24. doi: 10.1186/s12998-015-0068-5.
OTpuMaHO 28.01.2018 ■
Билоус И.И., ПавловичЛ.Б.
Высшее государственное учебное заведение Украины «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Особенности поражения нервной системы при первичном гипотиреозе
(обзор литературы)
Резюме. В обзоре приведены данные о патогенетических механизмах развития патологии центральной и периферической нервной системы при первичном гипотиреозе. Недостаток тиреоидных гормонов приводит к изменениям в организации центральной нервной системы, снижению энергетического обеспечения нейронов, изменению синтеза некоторых специфических белков нервной системы, что приводит к развитию кретинизма у детей. Доказана роль гипотиреоза в возникновении когнитивных нарушений у взрослых, таких как снижение познавательной функции, памяти и внимания. Ухудшение логического мышления выявляется уже у больных субклиническим гипотиреозом. Нарушение медиаторного обмена приво-
дит к формированию депрессии. Наиболее изученными при гипотиреозе являются нервно-мышечные нарушения (гипотиреоидная миопатия и миотонический феномен) и поражение периферических нервов. Скрывать первичный гипотиреоз могут туннельные нейропатии, полинейропа-тии и атактический синдром. Несмотря на наличие многочисленных работ, касающихся гипотиреоза и его неврологических осложнений, некоторые вопросы патогенеза, диагностики, течения и лечения неврологической патологии при первичном гипотиреозе требуют дальнейшего исследования.
Ключевые слова: гипотиреоз; субклинический гипотиреоз; нервная система; обзор
I.I. Bilous, L.B. Pavlovych
State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Features of the nervous system lesion in primary hypothyroidism (literature review)
Abstract. The review presents the pathogenetic mechanisms of central and peripheral nervous system pathology in primary hypothyroidism. Lack of thyroid hormones leads to changes in the organization of the central nervous system, decrease in the energy supply of neurons, changes in the synthesis of some specific proteins of the nervous system that cause the development of cretinism in children. The role of hypothyroidism in the development of cognitive impairment in adults, such as decreased cognitive function, memory and attention, has been proved. The impairment of logical thinking is found already in patients with subclinical hypothyroidism. Disorders in mediation ex-
change lead to the development of depression. Neuromuscular disorders (hypothyroid myopathy and myotonic phenomenon) and affection to the peripheral nerves are best studied in hypothyroidism. Primary hypothyroidism may be masked by tunnel neuropathy, polyneuropathy and atactic syndrome. Despite the existing papers on the problem of hypothyroidism and its neurological complications, some issues of pathogenesis, diagnosis, course and treatment of neurological pathology in primary hypothyroidism require further research.
Keywords: hypothyroidism; subclinical hypothyroidism; nervous system; review
