CC BY
39
О ' в ® Клиническая тиреоидология
/Clinical Thyroidology/
International journal of endocrinology
УДК 612.44-592:616-089.82+616.127-004 ГОНЧАРОВА О.А.
Харквська медична академ'я пслядипломноi освти
ВПЛИВ ГЕНДЕРНОГО ТА ВДОВОГО ФАКТОРiВ НА С^ВВ^ДНОШЕННЯ ГОРМОЫВ ГiПОФiЗАРНО-ТИРЕОÍДНОÍ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА АВТОiМУННИЙ ТИРЕОÍДИТ
Резюме. У 292 хворих на ав^мунний тиреодит вивченi показники тиреоДного гомеостазу за рiвнями тиреотропного гормону(ТТГ), Т3, Т4, FT4 та 1хспiввiдношення в групахчоловiкiв тажiнокмолодше 50 роюв i вком 50 та бльше роюв. Встановлено, що мiжгормональнi с^ввДношення в межах гiпофiзарно-тире-оДно!системи мають гендернi та вковi особливосл. У чоловiкiв i3 вком спостеркаеться вiрогiдне збЛь-шення спiввiдношення ТТГ/Т4 та ТТГ/Т3, що може свДчити про зниження чутливост тиреотроф^в. Ужiнок виявлено зниження з вком рiвнiв активних форм тиреоДних гормонiв (Т3 та FT4), про що свДчить збль-шення спiввiдношення T4/T3 i T4/FT4.
Ключовi слова: тиреоДний гомеостаз, гендернi та вковi особливосл.
На сьогодш можна констатувати, що единим методом лшування гшотиреозу е замюна тирео!дна тератя. В основному це призначення левотироксину (L-T4) [1, 2]. Американська та бвропейська тирео!дш асощаци (АТА та ЕТА) рекомендують монотератю L-T4, осюль-ки немае достатньо! доказово! бази вщносно переваг комбшовано! терапи L-T4 та трийодтироншом [3, 4]. Проте юнують даш, що в 5—10 % хворих, яю отриму-ють L-T4, навiть при нормалiзацií рiвня тиреотропного гормону (ТТГ) у плазмi кровi залишаються симптоми гормонально! недостатност [5]. Однiею з причин такого становища деяю автори вважають неможливiсть у багатьох випадках монотерапи L-T4 забезпечити бiльш фiзiологiчне сшввщношення мiж вiльними (F) тирео-!дними гормонами (FT4/FT3), мiж тим як комбшована терапiя (Т4 + Т3) знижуе в деяких випадках це сшввщ-ношення за рахунок шдвищення Т3 [4].
Вiдомо, що конвершя Т4 у Т3 вiдбуваеться за участю ензимiв дейодиназ (Ds: D1, D2 та D3), тому !х актив-нiсть теоретично здатна впливати на рiвень у плазмi кровi Т3. V. Panicker [6] виявив частковий полiморфiзм генiв Ds майже у 16 % хворих, яю отримували L-T4, i це асоцшвалося з недостатньою ефективнiстю L-T4 i кращим результатом комбiнованоí тирео!дно! терапи. Слiд також враховувати й роль полiморфiзму генiв бт-кiв-транспортерiв, яю беруть участь у функцiонуваннi тирео!дних гормонiв [2]. Щоб охарактеризувати опти-мальне спiввiдношення FT4/FT3 в кровi за вiдсутностi полiморфiзму генiв Ds та за його наявносп, ЕТА пла-нуе провести проспективне дослщження когорти пащ-ентiв, яю отримують монотерапiю L-T4 [7].
Слiд також вщзначити, що до iснуючого перелшу причин недостатньо1 ефективностi монотерапй' L-T4 входить поеднана з гiпотиреозом шша гормональна патологiя, у тому чи^ пов'язана з вiком менопауза [8].
Метою даного дослщження стало визначення впли-ву гендерного та втэвого факторiв на спiввiдношення гормонiв, що беруть участь у тдтриманш тиреощного гомеостазу, у хворих на автоiмунний тиреощит (А1Т), який е провщною причиною первинного гiпотиреозу.
Матерiали та методи
У 292 хворих на автс^мунний тиреощит (110 чоловь юв та 182 жшки), пролiкованих у клшщ ДУ «1нститут проблем ендокринно'! патологй' iменi В.Я. Данилевсько-го НАМН Украши» за чотири роки, дослщжено функ-цiональний стан щитоподiбноï залози (ЩЗ) за рiвнями в сироватщ кровi ТТГ, Т3, Т4 за допомогою тест-наборiв згщно з доданими до них протоколами. Концентрацш гормошв пiдраховували за допомогою калiбрувальноï криво!' та виражали в мОД/л (для ТТГ), нмоль/л (для Т3 та Т4). Розраховано спiввiдношення ТТГ/Т3 та ТТГ/Т4, що характеризують стан кореляцшних вщносин м1ж центром (гiпофiз) та периферiею (ЩЗ); Т4/Т3, яке ха-рактеризуе активнiсть Ds у перифершних тканинах, що конвертуе Т4 у Т3; Т4/FТ4, що характеризуе розподл м1ж
Адреса для листування з автором: Гончарова О.А.
E-mail: [email protected] © Гончарова О.А., 2014
© «Мгжнародний ендокринолопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Клиническая тиреоидология /Clinical Thyroidology/
Таблиця 1. Сп1ввщношення гормошв ппоф'1зарно-тиреощно)'системи при авто'мунному тиреощит
у вковому та статевому аспектах
1ндекси BiK Чоловiки Жiнки Р
ТТГ/Т4 < 50 > 50 0,055 ± 0,010 0,135 ± 0,020 0,049 ± 0,010 0,042 ± 0,010 < 0,001
р < 0,001 -
ТТГ/Т3 < 50 > 50 3.76 ± 0,74 7.77 ± 1,20 2,21 ± 0,41 3,35 ± 0,80 0,05 < р < 0,1 < 0,02
р < 0,01 < 0,02
VT3 < 50 > 50 67,92 ± 4,16 57,61 ± 4,79 45,00 ± 5,30 77,02 ± 7,39 < 0,001 < 0,05
р - < 0,001
Т4/ ft4 44 < 50 > 50 4,36 ± 0,84 5,14 ± 1,80 5,94 ± 1,30 6,72 ± 1,89 -
р - -
бтковозв'язаним та втьним тироксином. Щ сшввщ-ношення проанал1зовано в чоловiкiв i ж!нок, хворих на А1Т, розподтених на групи залежно вiд в1ку: до 50 роыв та 50 i бтьше рок!в. Такий пiдхiд дав змогу визначити вплив статевого та в1кового факторiв на окремi ланки означено!' гормонально!' системи.
Статистична обробка даних виконана за допомо-гою програми Biostatistics Version 6.0. Статистичний анал1з передбачав оцiнкy нормальност1 розподiлy змш-них, що вивчалися, за допомогою тесту Колмогорова — Смирнова, розрахунок основних статистичних параметрiв (середне значення та його похибка).
Результати та ïx обговорення
Одержaнi данi наведенi в табл. 1. Вони св!дчать, що у вiкових групах < 50 рок!в спiввiдношення гiпофiзaрного гормону ТТГ та тирео!дних гормошв Т4 i Т3 (ТТГ/Т4 та ТТГ/Т3) не мали гендерно! рiзницi, хоча й були менши-ми в ж!нок на 10,9 та 41,2 % в!дпов!дно.
Периферичний тиреощний гомеостаз характеризу-вався бiльш активною конвершею Т4 у Т3 у жшок, про що свщчить вiрогiдно (р < 0,001) нижчий шдекс Т4/Т3, i водночас меншою часткою вiльного Т4, вочевидь, через актившшу дiю тирео'щзв'язувального глобyлiнy (iндекс Т4/КГ4 у ж!нок був на 35,2 % вищим, нiж у чоловшв).
Так! результати можна пояснити позитивним впли-вом естрогенiв i на чутливють тиреотрофiв гшофь за, i на активнють дейодинази, а також на продукцш тиро'щзв'язувального глобулшу в печшщ. Сл!д в!дзна-чити, що найбтьш вагому гендерну р1зницю у вщ1 до 50 рок!в показала активнють перифершно! конверс!! Т4 у Т3.
У в1ков1й груп1 50 та бiльше рок!в у чоловшв вияв-лялось вiрогiдне збiльшення сшввщношення ТТГ/Т4 (р < 0,001) та ТТГ/Т3 (р < 0,001) пор1вняно з чоловiкaми в1ком до 50 роив. Водночас щ iндекси в1рог!дно переви-щували так! в жшок в1ком 50 i бiльше роыв (р < 0,001 та р < 0,02 в!дпов!дно). При цьому в жшок збтьшення в1ку не впливало на iндекс ТТГ/Т4, але супроводжувалось в1рог!дним (р < 0,02) зростанням iндексy ТТГ/Т3. На наш погляд, так! результати можна, зокрема, пояснити встановленою нами в1рог!дно бтьшою частотою та тяж-
к1стю ппотиреозу в чолов1К1в старшо1 bikoboi групи, що, як в!домо, супроводжуеться прогресуванням атероскле-ротичних зм!н та зниженням чутливост! рецепторного апарату до змш гормонального гомеостазу. Одержан! дан! можна також штерпретувати з урахуванням ствер-джень геронтолог!в В.В. Фрольк!са (1988) та В.В. Безрукова (2012), як! встановили, що для процесу старшня характерне ослаблення тиреотропно! функци' г!поф!за й пов'язана з ним гшофункщя ЩЗ [9, 10].
За будь-яко! штерпретац!! механ!зм!в виникнення ¡з в!ком диспропорци' у сп!вв!дношенн! гшоф!зарних та ти-реощних гормон!в наш! дан! свщчать, що б!льшою м!рою так! bîkobî зсуви характерн! для чоловшв, хворих на А1Т.
Що стосуеться шдексу Т4/Т3, який бтьшою м!рою ха-рактеризуе в!дношення м!ж тиреощними гормонами на перифер!!, то отримаш дан! св!дчать, що бтьших зм!н ця ланка тиреощного гомеостазу зазнае ¡з в!ком у жшок. У них мало мюце в!рог!дне (р < 0,001) зростання цього индексу у в!ц! понад 50 рок!в, i в!н також ставав в!рог!дно (р < 0,05) бтьшим, н!ж у чолов!к!в ще! bîkoboï групи, тод! як у молодшому в!ц! в!н був в!рог!дно б!льшим у чолов!к!в (р < 0,001). Отже, у ж!нок, хворих на А1Т, у постменопа-узальному перюд! спостер!гаеться гальмування процесу конверси Т4 у б!льш активний Т3, i це може впливати на акгивн!сть р!зних процес!в в оргашзм! ж!нки, враховую-чи багатогранн!сть !х б!ох!м!чних ефект!в.
В!домо, що Т4 та Т3, як! над!йшли в кров ¡з ЩЗ, зв'язуються ¡з б!лками кров! (тироксинзв'язувальний глобул!н, транстиретин або тироксинзв'язувальний альбум!н), що здшснюють транспортну функц!ю. Ти-рео'ïднi гормони, зв'язаш з б!лками, е бюлопчно не-активними, i лише втьна ''х фракц!я е в!дпов!дальною за ефекти цих гормон!в. За результатами наших досль джень в!рог!дно'1' р!знищ у сп!вв!дношенн! T4/FT4 м!ж групами чолов!к!в та ж!нок у вшовому аспект!, а також у кожнш bîkoboï груп! не встановлено. Однак звертае на себе увагу той факт, що в обох розглянутих вшових групах це сшввтношення було бтьшим у жшок, шж у чоловшв (на 36,2 та 30,7 % в!дпов!дно), i при цьому в жшок старшо'' bîkoboï групи воно було бтьшим (на 13,1 %), шж у хворих вшэм до 50 роыв. Максималь-
№ 8(64) • 2014
www.mif-ua.com
63
Клиническая тиреоидология /Clinical Thyroidology/
iE!
ним його значення виявилось у жшок вiком 50 i бiльше роыв. На зниження iз вiком забезпеченост органiзму тиреощними гормонами за рахунок зниження ix бю-логiчноï активност вказуе О.В. Коркушко (2012) [11].
Отримаш нами данi свiдчать, що при А1Т у жшок постменопаузального вiку спостерiгаеться зниження вiдносного рiвня найбiльш активних форм тиреощних гормошв — Т3 i FТ4, унаслщок чого суттево знижуеться бiологiчна актившсть гормонiв, тобто ix здатнiсть вза-емодiяти з тканинами.
Висновки
1. У хворих на автоiмунний тиреощит мiжгормо-нальнi спiввiдношення в межах гiпофiзарно-тиреоïдноï системи мають гендернi та вiковi особливостi.
2. У чоловшв, хворих на автоiмунний тиреощит, на вщмшу вщ жшок iз вюэм спостерiгаеться збтьшення показника спiввiдношення гiпофiзарного гормону тире-отропiну й тиреощних гормонiв (тироксину та трийодти-роншу), що можна пояснити зниженням чутливост ти-реотрофiв на xni прогресування атеросклеротичних змiн.
3. У жшок з автоiмунним тиреощитом у постменопа-узальному перiодi спостерiгаеться зниження вщносного рiвня активних форм тиреощних гормошв — трийод-тиронiну та втьного тироксину, унаслщок чого суттево знижуеться бюлопчна активнiсть тиреощних гормонiв.
Список лператури
1. Паньюв В.1. Практична тиреоïдологiя[Текст] / В.1. Пань-кв. — Донецьк: Видавець О.Ю. Заславський, 2011. — 224 с.
2. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М., Креминская В.М. Фундаментальная и клиническая тиреоидология: Учеб. пособие. — М.: Медицина, 2007. — 816 с.
3. Garber J.R. Clinical practice guidelines for hypothyroidism in adults: cosponsored by the American Association of Clinical Endocri-
nologists and the American Thyroid Association [Text] / J.R. Garber, R.H. Cobin, H. Gharib etal.//Thyroid. — 2012. — Vol. 22(12). — P. 1200-1235.
4. Wiersinga W.M. Guidelines: the use of L-T4 + L-T3 in the treatment of hypothyroidism [Text] / W.M. Wiersinga, L. Duntas, V. Fadeyever et al. //Eur. Thyroid J. — 2012. — Vol. 1. — P. 55-71.
5. Centanni M. Thyroxine treatment: towards an individually tailored dose [Text] / M. Centanni, A. Franchi, M.G. San-taguda et al. // Recenti Progr. Med. — 2007. — Vol. 98(9). — P. 445-451.
6. Panicker V. Common variation in the DIO2 gene predicts baseline psychological well-being and response to combination thyroxine plus triiodthyronine therapy in hypothyroid patients [Text] / V. Panicker, P. Saravanan, B. Vaidya et al. // J. Clin. Endocrinol. Metab. — 2009. — Vol. 94(5). — P. 1623-1629.
7. Persani L. What ATA-ETA guidelines indicate on T3/N4 treatment [Text] / L. Persani // News for hypothyroidism. II Forum ofEndocrinology, Gubbio, 27-29 Sept. 2013. — P. 28-32.
8. Татарчук Т.Ф. Эндокринная гинекология (клинические очерки) [Текст]: В 2 ч. — Ч. 1 / Т.Ф. Татарчук, Я.П. Соль-ский. — К. : Запоет, 2003. — 300 с.
9. Фролькис В.В. Старение и увеличение продолжительности жизни [Текст] / В.В. Фролькис. — Л.: Наука, 1988. — 239 с.
10. Безруков В.В. Эмоциональные зоны гипоталамуса: возможные механизмы влияния на продолжительность жизни [Текст] / В.В. Безруков, Т.А. Дубилей, Ю.Е. Рушкевич // Укратська школа ендокринологи: матерiали 56-1 наук.-практ. конф. з мiжнар. участю, Харшв, 17-18 травня 2012 р. — Харюв, 2012. — С. 5-21.
11. Каркушко О.В. Особенности развития сахарного диабета 2 типа в пожилом возрасте [Текст]/ О.В. Каркушко, В.Б. Шатило, В.П. Чижова // Укратська школа ендокринологи: матерiали 56-1 наук.-практ. конф. з мiжнар. участю, Харшв,17-18 травня 2012р. — Харшв, 2012. — С. 96-116.
Отримано 30.10.14 ■
Гончарова О.А.
Харьковская медицинская академия последипломного образования
ВЛИЯНИЕ ГЕНДЕРНОГО И ВОЗРАСТНОГО ФАКТОРОВ НА СООТНОШЕНИЕ МЕЖДУ ГОРМОНАМИ ГИПОФИЗАРНО-ТИРЕОИДНОЙ СИСТЕМЫ У ПАЦИЕНТОВ С АУТОИММУННЫМ ТИРЕОИДИТОМ
Резюме. У 292 больных аутоиммунным тиреоидитом изучены показатели тиреоидного гомеостаза по уровням тире-отропного гормона (ТТГ), Т3, Т4, FT4 и соотношения между ними в группах мужчин и женщин моложе 50 лет и в возрасте 50 и более лет. Установлено, что межгормональные взаимоотношения в пределах гипофизарно-тиреоидной системы имеют гендерные и возрастные особенности. У мужчин с возрастом происходит достоверное увеличение соотношений ТТГ/Т4 и ТТГ/Т3, что может свидетельствовать о снижении чувствительности тиреотрофов. У женщин выявлено снижение с возрастом уровней активных форм тиреоидных гормонов (Т3 и Fr4), о чем свидетельствует увеличение соотношения T4/T3 и Т4^4.
Ключевые слова: тиреоидный гомеостаз, гендерные и возрастные особенности.
Goncharova O.A.
Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education, Kharkiv, Ukraine
IMPACT OF GENDER AND AGE FACTORS ON THE CORRELATION OF PITUITARY-THYROID HORMONES IN PATIENTS WITH AUTOIMMUNE THYROIDITIS
Summary. In 292 patients with autoimmune thyroiditis, indicators of thyroid homeostasis were studied by levels of thyroid stimulating hormone (TSH), T3, T4, FT4, as well as their ratio in groups of men and women under the age of 50 years and 50 years and older. It was found that correlations between hormones within the pituitary-thyroid axis have gender and age peculiarities. In men with age there is a significant increase in the ratio ofTSH/T4 and TSH/T3, which may indicate a decrease in the thyrotroph sensitivity. Women found to have decreased levels of active forms of thyroid hormones (T3 and FT4) with age as evidenced by an increase in the ratio of T4/T3 and T4/FT4.
Key words: thyroid homeostasis, gender and age characteristics.
