CC BY
41
них потокiв ресурсiв природного капiталу бщних держав призводить до руйнування та виснаження 1х природних екосистем, а, отже, до незворотних процеЫв у довкшш. Це зумовлюе дедалi бшьшу розбалансованiсть бiосфери.
Тому сьогоднi особливо актуальним е моделювання функцiй еколопч-но збалансованого споживання природного кашталу для адекватного норму-вання масштабу економжи у просторi, що дасть змогу зберегти його для майбутшх поколшь.
Отже, на пiдставi сказаного вище можна зробити такi висновки:
1. Ввдсуттсть ефективного мехатзму реал1заци Концепци збалансованого (сталого) розвитку зумовлена, насамперед, неадекватним трактуванням те-
••• •• о • •• о
оретичною економ1кою категорн природнии каттал та иого просторово-бюф1зичних функцш у довкшл1.
2. Визначення системи оцшок бюф1зично! впорядкованост1 для нормування збереження стшкост1 екосистем створюе нов1 передумови для застосування запоб1жних, а не компенсацшних економ1чних мехатзм1в у сфер1 природо-користування.
3. Впровадження у практику господарсько! д1яльност1 еколопчно доцшьних норм споживання природного катталу у межах локального простору дасть змогу максимально зберегти бюр1зноматття для прийдештх поколшь.
Лiтература
1. Гришв Л.С. Еколопчно збалансована економша: проблеми теори. - Льв1в: ЛНУ 1м. 1вана Франка, 2001. - 240 с.
2. Поза зростанням. Економ1чна теор1я сталого розвитку/ Г. Дейш, пер. з англ.: 1н-т сталого розвитку. - К.: 1нтелсфера, 2002. - 312 с.
3. Мельник Л.Т. Фундаментальные основы развития. - Сумы: Ун. книга, 2003. - 342 с.
УДК339.137.27;502.34 Проф. О.О. Веклич, д-р екон. наук - Об'еднаний
iH-т економжи НАН УкраТни
МЕХАН1ЗМ ВПЛИВУ ЕКОЛОГ1ЧНИХ СТАНДАРТ1В НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЬ
Розкрито мехашзм впливу еколопчних стандарт на конкурентоспроможшсть MiKpo- та MaKpopÏBHÏB економжи.
Виявлено ютотш значення процесу iMoneMem^iï екологiчних нормативiв як чинника змщнення конкурентоcпроможноcтi нацiональних товаровиробникiв.
Ключов1 слова: Еколопчш стандарти, конкурентоcпроможнicть, економiчне зростання.
Prof. O.O. Veklych - Joint Institute of Economics of National
Academy of Sciences of Ukraine
The Influence of Environmental Standards on Competitive Capacity
The influence of environmental standards on competitive capacity of economic micro- and macrolevels is disclosed. The essential significance of the process of implementation of environmental standards as factor of strengthening the competitive capacity of national producers of goods is revealed.
Keywords: Environmental standards, competitive capacity, economic growth.
Серед глобалiзацiйних викликiв чи не мнайгучнiшимм для економжи Укра!ни е стрiмке розширення свiтового конкурентного простору, загострен-ня мiжнародно! конкурентно! боротьби. Утвердження Укра!ни як конкурен-тоспроможно! держави, у котрш вбачатимуть рiвноправного партнера - еди-ний iсторично прийнятний шлях 11 розвитку, якщо не погоджуватись iз мож-ливою роллю "преференцшно!" зони, що дае змогу використовувати себе бшьш потужним нацiональним суб'ектам свггогосподарсько! системи. Досить того, що Укра!на вже тричi мае офщшний статус зони - екологiчного лиха, поширення туберкульозу та ешдемп СН1Ду. Отже, змiна нинiшнього iмiджу Укра!ни на статус процвтаючо! держави залежатиме переважно вiд того, нас-кшьки ефективно розв'язуватиметься питання пiдвищення конкурентоспро-можностi втизняно! економiки.
На жаль, як засвщчуе рейтинг конкурентоспроможностi нащональних економiк у 2000-04 рр., Укра!на, попри економiчне зростання з 2000 р., не по-лiпшила свш рейтинг, а навпаки, втратила в наступш роки сво! конкурентнi переваги й продовжуе опускатися щаблями iерархiчно! драбини свггово! кон-курентоспроможностi. До реч^ результат Укра!ни е останшм серед кра!н Свропи, сигналiзуючи про попршення пiдприемницького середовища, над-звичайно висок ризики господарсько! дiяльностi. При цьому дат мiжнарод-ного рейтингу Украши щодо стану конкурентоспроможностi економжи вияв-ляють загалом не просто И доволi низькi показники, а найголовшше - вщсут-нiсть позитивних зрушень у можливостях нацiональних виробниюв конкуру-вати на внутрiшнiх й зовтштх ринках iз виробниками шших кра!н.
У вiтчизнянiй економiчнiй лiтературi останнiми роками активiзуються науковi дослщження соцiально-економiчних причин досягнутого стану кон-курентоспроможностi Укра!ни, а також прюритетних напрямiв И розвитку, шляхiв, регулятивних засобiв, iнструментарiю И змiцнення тощо. Оскiльки тривалий час укра!нська економiчна наука не розглядала питання конкурен-тоспроможностi економiки з урахуванням И перехщного характеру i законо-мiрностей розвитку свiтогосподарських зв,язкiв, а цшсно! методологи дос-лiдження проблеми конкурентоспроможност на рiвнi кра!ни не було розроб-лено, остiльки практика ринкового реформування засвщчила неготовнiсть пiдприемницького середовища до впровадження сучасних цившзованих форм i заходiв пiдтримки конструктивно! конкуренцi!, то наслiдком цього об'ективно виявились слабк конкурентнi позицi! Укра!ни у св^овому еконо-мiчному просторi. Тому на чаш - усунення теоретико-методолопчних прогалин у дослщженнях проблем конкурентоспроможност як на макро-, так i на мiкроекономiчних рiвнях.
У цьому контекст невiдкладним е науковий аналiз чинникiв забезпе-чення конкурентоспроможност нацiонально! економiки, тобто чинникiв !! формування та пiдвищення. Вiддаючи належне складностi проведення таких дослiджень, необхщно зазначити, що досi поза увагою вiтчизняних фахiвцiв залишаються дослiдження проблем впливу еколопчного чинника на конку-рентоспроможнiсть кра!ни, використання цього чинника для змщнення еко-номiчних позицш та пiдвищення конкурентоспроможностi нацiональних то-
вaрiв нa свiтових ринкaх, визнaчення комплексу умов утворення дшового клiмaту, сприятливого розвитку нaцiонaльного екологiчного пiдприeмництвa, хочa нaуковa спiльнотa близького тa дaлекого зaрубiжжя досить плiдно роз-робляe зaзнaчену проблемaтику.
Hеобхiдно зaувaжити, що конкурентоспроможшсть як мiсткa бaгaтоп-лaновa економiчнa кaтегорiя пiдлягae нaуковому aнaлiзу зaлежно вiд еконо-мiчного об,eктa, до якого вонa зaстосовуeться, тa рiвня економiчноï системи, до якого вш нaлежить. Трaдицiйно конкурентоспроможнiсть дослiджуeться як конкурентоспроможнiсть товaрiв, товaровиробникiв, гaлузей i, вiдповiдно, економiки крaïни. При цьому конкурентоспроможшсть розглядaeться нa кшь-кох рiвнях економiчноï системи - мжро-, мезо- тa мaкрорiвнях. "Мiж усiмa цими рiвнями, - слушно зaувaжуe росiйський вчений В. Андрiaнов, - iснуe тiсний взaeмозв,язок: aдже конкурентоспроможнiсть крaïни й гaлузi у кшце-вому рaхунку зaлежaть вщ здaтностi конкретних виробникiв випускaти кон-курентоспроможнi товaри" [1].
Haйбiльш повно пiддaeться осмисленню поняття конкурентоспромож-ност нa рiвнi пiдприeмствa (мiкрорiвнi). Звичaйно, конкурентоспроможним ввaжaeться пiдприeмство, яке, здшснюючи свою дiяльнiсть в умовaх вщкри-тих ринкiв, здaтне тривaлий чaс зaлишaтися прибутковим. Поняття конкурен-тоспроможност нa мaкрорiвнi вiдобрaжae нaсaмперед сприятливi позицiï ш-цiонaльноï економiки у системi мiжнaродних вiдносин, головним чином у сферi мiжнaродноï торгiвлi, й водночaс aкценуe нa ïï здaтностi змiцнювaти влaснi позицiï. Це - основний aспект поняття нaцiонaльноï конкурентоспро-можностi, aле не eдиний.
3a визшченням зaрубiжних дослiдникiв, крaïну можта квaлiфiкувaти як конкурентоспроможну, якщо вот здaтнa нaрошувaти темпи економiчного зростaння, збiльшувaти зaйнятiсть тa реaльнi доходи громaдян. Тaк, нa думку фaхiвцiв Kомiсiï з промислово1' конкурентоспроможностi при президентовi США, яку нинi подшяють бiльшiсть фaхiвцiв, конкурентоспроможнiсть e "мь рою спроможностi крaïни зa умов вшьного й спрaведливого ринку виробляти товaри тa послуги, що вщповдають вимогaм свiтових ринкiв при одночaсно-му збереженнi aбо пiдвищеннi реaльних доходiв сво1'х громaдян"[2]. Ця дум-кa мaйже дослiвно перегукуeться з визшченням конкурентоспроможностi ш-цiонaльноï економжи, що нaведено у документaх ОЕСР, a отже, e офщшно прийнятою тa нaйбiльш устaленою [3].
Який же мехaнiзм впливу екологiчних стaндaртiв i вимог нa стaн кон-курентоспроможностi рiвнiв мiкро- тa мaкроекономiки? Анaлiз зaрубiжного господaрювaння покaзуe, що охорош довкiлля оцiнюeться як вaжливе еконо-мiчне зaвдaння пiдприeмствa, a природозберiгaючa дiяльнiсть сприяe процвь тaнню бiзнесу (див. схему, нaведену нижче) i дae сумaрний позитивний ре-зультaт для економiки. У розвинутих крaïнaх дедaлi бiльшого прaктичного втшення нa мiкро- i мaкрорiвнях господaрювaння нaбувae екологiчно орieн-товaнa стрaтегiя економiчного зростaння.
Дiйсно, фiрми, що користуються репутaцieю екологiчно чистих вироб-ництв, мaють бiльше шaнсiв зaлучити висококвaлiфiковaну робочу силу, зa-
цiкaвити потeнцiйниx iнвecторiв. Bодночac, для змiцнeння cвоïx позицiй на ринку пiдприeмцi значну увагу придшяють випуcку eкологiчно бeзпeчноï продукцiï, яка мае бути конкурeнтоcпроможною i за якicтю, i за цшою. Цe, по-cвоeму, cтимулюe туково-до^дт роботи вдоcконaлeння готово1' продукций пошуку eфeктивниx тexнiко-тexнологiчниx мeтодiв i зacобiв вироб-ництва, якi б вщповщали eкологiчним пaрaмeтрaм, cтaндaртaм i вимогам.
Нагадаемо, що у розвинутж крaïнax-члeнax СОТ широко заето^-вуeтьcя комплeкc мiжнaродниx eкологiчниx cтaндaртiв ISO ceрiï 14000 "Сдо-тeми управлшня нaвколишнiм природним ceрeдовищeм" (Environmental Management Systems - EMS). Стандарти ISO ^ри 14000 орieнтують товарови-робникiв нe на окрeмi норми викидiв зaбруднюючиx рeчовин, а на впровад-жeння eкологiчного мeнeджмeнту, що конкрeтизуeтьcя цeнтрaльним ceрeд докумeнтiв ще1" ceрiï cтaндaртом ISO 14001. Biдповiднicть caмe цьому етан-дарту е прeдмeтом eкологiчноï ceртифiкaцiï дiяльноcтi товаровиробниюв та ïx продукцiï, а отжe, згiдно з правилами СОТ i СС, "пeрeпуcткою" на мiжнa-юдш ринки, що cкacовуe тexнiчнi бар'ери в торгiвлi.
Bигоди компaнiï, що дотримуeтьcя eкологiчниx етандарпв Втрати у б1знес1 через недотримання еколопчних вимог
Знижeння мaтeрiaльниx витрат завдяки рeциклювaнню вторинно1 cировини i ра-цюнальному cпоживaнню виxiдноï. Знижeння eнeргомicткоcтi виробництва, eкономiя на оcвiтлeннi та опaлeннi. Biдcутнicть нeпeрeдбaчeниx витрат на оплату cтрaxовиx полiciв. Зaлучeння виcокооcвiчeного, квaлiфiко-ваного пeрcонaлу. Haдiйнe вклaдeння катталу у пeрcпeк-тивнi прибутковi cфeри. Одeржaння доxоду вiд продажу eкологiч-но чиcтоï продукцiï та надання eкологiч-ниx поcлуг. Привeрнeння до cвоïx товaрiв "зeлeного" cпоживaчa, зростання обcягу продaжiв. Змiцнeння рeпутaцiï фiрми-виробникa, розширeння можливоcтeй для рeклaми товaрiв i поcлуг на ринку завдяки "зeлe-ному" мaркeтингу. Краща iнтeгрaцiя з мicцeвим ^втова-риcтвом. Випереджаюче зростання матер1альних витрат пор1вняно з конкурентами, що використовують мало- 1 безв1дходт технологи. Ввдставання ввд конкурентов у перспек-тивних науково-дослвдних розробках, як сприяють розвитку ф1рми. Прш1 можливо сп для залучення швесто-р1в. Зростання страхових внесшв. Зростання штраф1в за порушення еколопчних вимог, стандарт1в. Пвдвищена увага з боку влади, жорсткий контроль за виконанням еколопчних норматив1в. Прш1 умови для набору висококвал1ф1-кованого персоналу. Втрата споживач1в, як вважають за кра-ще придбати еколопчно безпечт товара 1 послуги. Зниження 1м1джу. Несприятлив1 перспективи для розвитку
Зарубiжна практика господарювання засвiдчила, що iмплементацiя екологiчних стандарт показникiв "життевого циклу" випуску продукту та Иого впливу на навкодишне природне середовище, з одного боку, спричиняе тиск на компани, спонукаючи 1х пiдвищувати якiсть товарiв завдяки вдоско-наленню технологи та оргашзацп виробництва i надавати продукту т особ-ливостi, якi вiдповiдають споживчому попиту И еколого-сощальним потребам, отримуючи новi конкурентнi переваги.
З шшого боку, природоохороннi стандарти шщдають впровадження iнновацiИ, якi створюють можливосп для пiдприемцiв бiльш ефективно вико-
ристовувати сукупшсть чинникiв виробництва (за висловом М. Портера, "продуктившсть ресурсiвм) - вщ сировини до робочо! сили, компенсуючи у такий спосiб шдивщуальш затрати, зумовленi необхiднiстю виконання зако-нiв з охорони навколишнього природного середовища. "У кiнцевому шдсум-ку, - наголошуе М. Портер, - таке тдвищення продуктивностi ресурыв ро-бить компанп бiльш конкурентоспроможними, а не навпаки. З точки зору продуктивност ресурЫв, захист навколишнього природного середовища i конкурентоспроможнiсть, - переконуе вчений, - неподшьш" [4].
К^м того, через впровадження екологоконструктивних шновацш кла-су вдосконалення виробу, модершзаци технологiчних процесiв й методiв виробництва товаровиробники отримують конкуренты переваги, що пов,язанi з випуском продукци ново! якостi, одержанням доходу завдяки щновим надбавкам за "зелений" товар, а також зi зростанням обсягiв продажiв i оволодш-ням вигiдними позицiями на ринку або його новими сегментами. Наочно це показано на рис. 1 [5].
Таким чином "розкручуеться" ланцюжок мехашзму позитивного впли-ву еколопчних вимог i стандартiв та обумовлених ними природоохоронних дш на змщнення конкурентоспроможностi компанiй, !х кластерних утворень, галузей. Тобто, екологiчнi нормативнi регламенти сучасного мiжнародного товарообмму сприяють тдвищенню загального ступеня "просунутостГ' компанш i полтшенню стану дшового кл1мату як на мжро-, так i на макро-рiвнях економжи, виступаючи засобом змщнення конкурентоспроможностi. Наведений висновок абсолютно справедливий i для економжи Укра!ни.
Рис. 1. Потенщали змщнення конкурентоспроможност1 товаровиробнитв завдяки впровадженню системи екологiчних стандартiв 180-14000
Прикметно, що виявлений позитивний вплив м1жнародних еколопчних вимог i норматив1в на стан конкурентоспроможносл вЫх р1вн1в економь ки нав1ть прив1в до методолопчного уточнення досить усталеного поняття "конкурентоспроможшсть нацiональноï економжи". Так, за осучасненим виз-наченням, конкурентоспроможшсть економжи е "здатшсть нацюнального господарства виробляти й споживати товари i послуги в умовах конкуренцп з товарами й послугами, що виробляються в шших краïнах, при пiдвищеннi рiвня життя населення та дотриманш екологiчних стандарт " [6].
Таким чином, виявляеться, що впровадження мiжнародних торговель-них еколопчних стандар^в, бiльш жорстких порiвняно з украшськими стандартами, якi регламентують еколого-економiчнi умови гоcподарcькоï дiяль-носи, надають вiтчизняним товаровиробникам cтартовi конкурентш переваги у розробленнi, наприклад, еколопчно чисто1' продукцiï та екологоорiентова-них послуг, тдвищуючи у такий споЫб конкурентоcпроможнicть галузей економiки Украши, а вщтак - сприяючи зростанню ВВП краши. Отже, жорстк eK0Â08ÎHHi вимоги, насамперед, за рахунок введення бЫьш строгих (nopieuHuo з нацюнальними) екологiчних стандартiв (якими i е екологiчнi норми СОТ стосовно укралнських) виявляються чинником покращання еконо-мiчних позицш товаровиробнишв i засобом тдвищення ïx конкурентоспро-можностi. У цьому контекст стае зрозумшшою фокусування урядово1' ува-ги на завданш "посилити вимоги до якост та безпечност продукци зпдно з мiжнародними стандартами i нормами" [7].
Справд^ посилення природоохоронних вимог до якост в^чизняно1" продукци зпдно з мiжнародними стандартами еколопчно1" безпеки, безумов-но, спонукатиме шновацшш екологоорiентованi технологiчнi та cтруктурнi зрушення завдяки зростанню частки виробництва еколопчно чисто продук-цiï, розвитку вiтчизняного екологiчного пiдприемництва i формування в Укра-ïm так звано1' "еколопчно1" iндуcтрiï", вiдтак - зростання частки украшських товарiв i послуг еколопчного призначення на cвiтових ринках. Це, по-своему, сприятиме покращанню конкурентних позицш Украши у cвiтовiй торгiвлi.
При цьому необхщно враховувати те, що одним iз найважливiших клю-чових показниюв динамiки конкурентоcпроможноcтi нацiональноï економжи е темпи зростання експорту в тш чи iншiй краïнi. Тому показовими е дат щодо розвитку "еколопчно1" iндуcтрiï" як висококонкурентного сегмента зовшшньо1" торгiвлi на прикладi Швеци. Так, у 2003 р. там нараховувалось 528 компанiй, якi експортували товари екологiчного призначення i як сформували швидко зростаючу - з cередньорiчними темпами у 8,4 % - експортну частку (1,6 % вщ загального експорту) товарообмiну Швеци з шшими крашами [8].
Таким чином, посилення еколопчних вимог може слугувати засобом стимулювання процеЫв утворення нових сфер вкладання капiталiв, появи но-вих робочих мюць, пiдвищення конкурентоcпроможноcтi пiдприемcтв i сек-торiв економiки, змiцнення нацiональноï конкурентоспроможносп.
Крiм того, цей висновок тдтверджуеться iнформацiею, що стосуеться Авcтрiï та Фшлянди, котрi у вiciмдеcятi роки збшьшили сво1' частки еколопч-но чистих товарiв на cвiтових ринках, незважаючи на вiдноcно високий рь
вень виробничих природоохоронних витрат. Це також стосуеться Нiмеччини, Швеци i США, яю, завдяки аналогiчним заходам, утримали сво! конкурентнi позицп у св^овш торгiвлi.
З 1998 р. мiжнароднi екологiчнi стандарти почали дiяти на територи Укра!ни як добровiльнi, однак еколопчна сертифiкацiя нацiональних товаро-виробниюв здiйснюеться надто повiльно - станом на 01.01.2005 р. тшьки 40 шдприемств загалом в Укра!ш розробили i впровадили системи EMS. Але неготовшсть вiтчизняних пiдприемств до дотримання правил свггово! торпв-лi у контекст еколопчних вимог СОТ може обернутись серйозними проблемами втрати конкурентних позицш.
Через це не можна не звернути увагу на результати аналiзу чинниюв економiчного зростання, котрi нещодавно подали росiйськi вчеш з бази даних Свiтового економiчного форуму (1999-2000 рр.) для групи з 36 кра!н, що е близькими за рiвнем економiчного розвитку з Рошею (включаючи Укра!ну). Власне форум довiв, шо нацiональнi норми у сферi охорони довкiлля мають вщповщати мiжнародним домовленостям. Коефiцiент кореляци цього чинника з темпами зростання ВВП зазначено! групи краш становить 0,558, а оч^ваний "внесок" його ди у рiчний прирiст ВВП Роси оцiнюеться вiд 1,3 до 2,1 % [9].
Статистично виявлений досить тсний зв'язок економiчного зростання з еколопчними вимогами мiжнародно! спiльноти свiдчить, своею чергою, про iстотний вплив цих еколопчних регуляторних заходiв на змши конкурентос-проможностi нацiональних економж. Цей висновок особливо важливий при опрацюванш тактики здiйснення прогнозовано! полггики "супроводження" процесу вiдкриття укра!нсько! економжи, лiбералiзацil !! зовнiшньоторгових вiдносин у формат вступу до СОТ.
Водночас необхщно зауважити, що ниш правове забезпечення зов-шшньоторгово! дiяльностi суб'екпв господарювання в Укра!ш мало пов'язане з проблемами охорони довкiлля, а еколопчне законодавство не порушуе проблем мiжнародно! торгiвлi, що засвiдчуе недопустиму вщокремлешсть цих двох сфер правового поля [10]. Тому, в нащональному законодавствi конче необхiдна розбудова чинного правового поля торгово! полiтики еколо-пчно! спрямованостi. До того ж, таке нацюнальне законодавство мае вщповь дати угодам СОТ з уЫх природоохоронних позицiй, iнакше процес приеднан-ня Укра!ни до СОТ не принесе очжуваних вигод.
Отже, з метою тдготовки укра!нських пiдприемств до правил св^ово! торгiвлi та змщнення конкурентоспроможност нацiональних товарiв на зов-нiшньому ринку необхiдно активiзувати, з одного боку, iмплементацiю еколопчних нормативних вимог СОТ у втизняну практику господарювання, а з шшого - процес гармошзаци вiдповiдних укра!нських нормативних актiв iз мiжнародними стандартами.
Паралельно зi здiйсненням заходiв щодо адаптаци вiтчизняного зако-нодавства до процеЫв еколопзаци мiжнародно! торгiвлi потрiбнi реальнi кроки у напрямi iнституцiонального забезпечення екологiчного менеджменту в Укра!ш, що сформувало б, на мою думку, екологоорiентоване пiдгрунтя ново! моделi зовнiшньоторгово! полiтики, яка здатна ефективно реалiзувати на-цюнальш iнтереси у контекстi екологiчно! безпеки кра!ни i положень концеп-ци екологозбалансованого сталого розвитку свiтово! спшьноти.
Л1тература
1. Андрианов В.Д. Конкурентоспособность России в мировой экономике// Мировая экономика и международные отношения. - 2000, № 3. - С. 47.
2. Global competition: the new reality. Report of the President's Commission of Industrial Competitiveness. - Vol.2. - Washington: D.C. Government Printing office, 1985, P. 6.
3. Global Competitiveness Report 2001. - 1нтернет-ресурс: http.: www// weforum.org.
4. Портер М. Конкуренция/ Пер. с англ. - М.: Изд. дом "Вильямс", 2000. - С. 357, 360.
5. Розроблено за: Портер М. Стратегия конкуренцп/ Пер. з англ. - К.: Основа, 1998, С. 168-173; R. Welford (editor). Corporate Environmental Management System and Strategies. -London, 1996. - P. 26.
6. Конкурентоспособность России в глобальном экономическом пространстве/ Доклад по материалам ученого совета Ин-та мировой экономики и международных отношений РАН, 22.11.2000 г. - М.: ИМЭМО РАН, 2001. - С. 10-11.
7. Програма дiяльностi Кабшету Мiнiстрiв Украши "Назус^ч людям"// Урядовий кур'ер. - 2005, № 26. - С. 9.
8. OECD environmental performance reviews. Sweden. - Paris: OECD Publications, 2004,
р.126.
9. Цирель С. Экономический рост и информационные технологии: компаративистский подход// Вопросы экономики. - 2004, № 11. - С. 95, 96.
10. Докладшше див.: Кутнець А., Харiчков С. Еколопчний чинник у нормативно-правовому регулюванш мiжнародноi торпвл^/ Економша Украши. - 2005, № 2. - С. 77-78.
УДК 574/458+577.4:577.486 Проф. С.М. Стойко1, д-р бюл. наук -
1нститут екологи Карпат НАН УкраХни
ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРИНЦИПИ ОПТИМ1ЗАЦ11
ТРАНСФОРМОВАНИХ Л1С1В УКРА1НИ НА ЗАСАДАХ СИСТЕМИ НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДНОГО Л1С1ВНИЦТВА
З'ясовано етапи рiзних форм антропогенного впливу на люи Украши та показано його еколопчш наслщки. Визначено шють ступешв натуральносп люових еко-систем з вщмшними функцюнальними особливостями. Обгрунтовано потребу опти-мiзацii трансформованих екосистем за еталонами пралiсiв. Визначено концепщю, наближену до природного лiсiвництва.
Prof. S.M. Stoyko
Ecological and Economic Principles of Optimisation of Transformated Forests in Ukraine on the Basis of System Clouse-to-Natural Forest
Management
Different forms of anthropogenic effect on the forests of Ukraine are described and its ecological consequences are presented. Six degrees of natural state of forest ecosystems are noted. They are characterized by different functional peculiarities. The necessity of optimization of transformed ecosystems based on the virgin forests is grounded. A conception on close -to- natural forest management is established
1. Вступ
Як свщчать палеоботашчш та палеоландшафтш дослщження, вплив останнього вюрмського зледеншня позначився на макроструктур! рослинно-го покриву Украши найбшьше у швшчнш частит Полюся та у високопр'""
1 проф., д-р бюл. наук, д-р гонорю кауза, пров. наук. сшвроб. 1нституту екологи Карпат НАН Украши. (Льв1в, Козельницька, 4).
