CC BY
11
шишваЕшигашмагат!
ИвяЕШтйюМЫЫаш
■■ЕШШВшШвН!
вв. НОВИКОВ,
acnipaHT, НДЕ1 М1некономрозвитку i roprieni Украми,
НЮ. РОМАНОВСЬКА, к.е.н., начапьник в'!рдщ, Мiнекoнoмpoзвитку i ropriBni Украми,
ОЮ. РУДЧЕНКО,
д.е.н., npoipecop, 3aBiäyBa4 BipßjnoM, НДЕ1 Мiнекoнoмpoзвитку i ropriBni Украни
MexaHÍ3M управлшня державним корпоративним сектором
У статт poзrnядаютьcя актуапьн питання змсту та cтpyктypи механизму yпpавniння дepжавним кopпopативним сект-poM, а та^ж визначен напpями éoro вдocкoнаneння.
Ключов'1 слова: механ!зм, yпpавniння, дepжавний кopпopативний ceктop.
В.В. НОВИКОВ,
аcпиpант, НИЭИ Минэкoнoмpазвития и тoproвnи У^аины,
НЮ. РОМАНОВСКАЯ, к.э.н., начапьник oтдenа, Минэкoнoмpазвития и тoproвnи У^аины!,
О.Ю. РУДЧЕНКО,
д.э.н., пpoфeccop, заведующий oтдenoм, НИЭИ Минэкoнoмpазвития и тoproвnи У^аины!
Механизм управления государственным корпоративным сектором
В ^атье pаccматpиваютcя актуапьные вoпpocы coдepжания и cтpyктypы механизма yпpавneния rocyдаpcтвeнным кopпopативным ceктopoм, а также oпpeдeneны напpавneния ero coвepшeнcтвoвания.
Ключевые слова: механизм, yпpавneниe, rocyдаpcтвeнный кopпopативный ce^op.
V. NOVIKOV,
graduate student, SRIE Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine,
N. ROMANOVSKY,
Ph.D, Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine,
A. RUDCHENKO,
doctor of economic sciences, SRIE Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine
Mechanism of state corporate sector of management
The article deals with topical issues of content and structure of the state corporate sector managent mechanism as well as its improvement directions.
Keywords: mechanism, management, state corporate sector.
Постановка проблеми. Одним ¡з прюритетних напря-míb подальшого економнного розвитку УкраУни е пщвищення ефективност управлЫня державним сектором, запроваджен-ня такоУ його модели яка мае забезпечити позитивний вплив на конкурентоспроможнють нацюнально'У економки в цтому.
У повному обсяз¡ це стосуеться й державного корпоративного сектору, який е важливою складовою як державного
сектору, так ¡ взагал¡ корпоративного та включае найбтьш потужн суб'екти господарювання, що здмснюють суттевий вплив на проведення державноУ економнно'У пол™ки в пев-шй сферк Зокрема, широко визнаною е думка фахвцю щодо того, що на близьку перспективу створення потужного корпоративного сектору стае прюритетним напрямом ринко-вих реформ, а роль держави в цьому процес полягае, на-
© ВВ. НОВИКОВ, Н.Ю. РОМАНОВСЬКА, О.Ю. РУДЧЕНКО, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУы № 3 (178)/2016
3
caмпеpед, y зaбезпеченнi cпpиятливиx yмoв для poзвиткy кopпopaтивниx вiднocин тa пoдaльшoмy фopмyвaннi нaй-бiльш aдеквaтниx pеaлiям екoнoмiки Укpaïни кopпopaтивниx cтpyктyp [1, c. 155]. Це зyмoвлене тим, i^o caме кopпopaтив-ний cектop пpедcтaвляe coбoю визнaчaльний чинник y зa-безпеченнi poзвиткy тa зaбезпечення кoнкypентocпpoмoж-нocтi нaцioнaльнoï екoнoмiки.
Aналiз досл'щжень та публЫащй з проблемы. Питaн-ня вдocкoнaлення yпpaвлiння oб'eктaми деpжaвнoï влacнocтi вже пpoтягoм тpивaлoгo чacy знaxoдятьcя в центpi yвaги як нayкoвцiв, тaк i пpaктикiв. У той же чac ocнoвнa yвaгa пpидi-ляeтьcя poзглядy oкpемиx acпектiв виpiшення цieï пpoблеми (зoкpемa, питaнням зaвеpшення пpивaтизaцiйниx пpoцеciв, ocoбливo cтocoвнo oкpемиx cтpaтегiчнo вaжливиx oб'eктiв], xoчa зapaз нa пopядoк денний ^д cтaвити питaння пщви-щення piвня yпpaвлiння деpжaвним cектopoм нa ocнoвi змЬ ни чиннoï мoделi yпpaвлiння oб'eктaми деpжaвнoï влacнocтi, щo пoвиннo здiйcнювaтиcя нacaмпеpед cтocoвнo пocилення чacтки деpжaвнoгo кopпopaтивнoгo cектopy.
Мета статт - poзгляд питaнь фopмyвaння меxaнiзмy yпpaвлiння деpжaвним кopпopaтивним cектopoм тa poзpoб-кa пpoпoзицiй щoдo йoгo вдocкoнaлення з ypaxyвaнням ^o-земнoгo дocвiдy.
Виклад основного матepiалy. У пpaктицi гocпoдa-pювaння зacтocoвyютьcя пoняття «меxaнiзм деpжaвнo-гo yпpaвлiння» тa «меxaнiзм деpжaвнoгo pегyлювaння». Пpи цьoмy неoбxiднo пiдкpеcлити, щo, пo-пеpше, пoняття «yпpaвлiння» бiльш емне, нiж «pегyлювaння» (ocтaннe е еле-ментoм yпpaвлiння), тa йoгo зacтocoвyють пpи зд^нены зaгaльниx фyнкцiй yпpaвлiння екoнoмiкoю, a тaкoж фyнкцiй влacникa (тoбтo вiднocнo мaйнa, щo йoмy нaлежить]; y той же чac для xapaктеpиcтики пpoведення екoнoмiчнoï пoлiти-ки в певнм cфеpi, oб'eктaми яга!' е cyб'eкти гocпoдapювaн-ня як деpжaвнoгo, тaк i iншиx cектopiв екoнoмiки, зacтoco-вyeтьcя теpмiн «pегyлювaння»; пo-дpyге, дaнi пoняття вcе ще не знaйшли oднoзнaчнoгo тpaктyвaння в екoнoмiчнiй лЬ теpaтypi тa piзнi нayкoвцi тлyмaчaть ïx пo piзнoмy; пo-тpе-те, для визнaчення змicтy меxaнiзмy cтocoвнo yпpaвлiння чи pегyлювaння дoцiльнo poзглядaти зaзнaченi пoняття paзoм, o^^^ вoни мaють бaгaтo cпiльниx pиc тa xapaктеpиcтик. Зoкpемa, якщo piч йде пpo кopпopaтивний cектop y ц^му, тo в цьoмy випaдкy cлiд зacтocoвyвaти теpмiн «меxaнiзм деp-жaвнoгo pегyлювaння», a якщo пpo деpжaвний кopпopaтив-ний cектop - то «меxaнiзм деpжaвнoгo yпpaвлiння».
вiдзнaчити cлyшнicть думки I.O. ПЫчуга вiднocнo те-opетичнoï знaчyщocтi пpиpoднoï cyтнocтi пoняття меxaнiзмy yпpaвлiння ^г^^^ння] в coцiaльнo-екoнoмiчнiй cиcтемi, щo зaбезпечye opгaнiчне пoeднaння в co6í oб"eктивниx ега-нoмiчниx зaкoнiв, щo pеaлiзyютьcя чеpез coцiaльнo-екoнo-мiчнi вiднocини, a тaкoж cyб'eктивнoï екoнoмiчнoï дiяльнoc-Ú якa pеaлiзyeтьcя у виглядi coцiaльнo-пoлiтичниx вiднocин гocпoдapюючиx cyб"eктiв [2, c. 2S].
Це зyмoвлене як cпецифiчними ocoбливocтями yпpaвлiн-ня (pегyлювaння] деpжaвoю певниx cфеp екoнoмiки тa сту-пенем йoгo cклaднocтi, мacштaбнocтi, глибини i детaлiзaцiï, тaк i кoмплекcoм зaвдaнь, щo виpiшyютьcя, з ypaxyвaнням пoвнoвaжень opгaнiв деpжaвнoгo yпpaвлiння, a тaкoж poз-глядoм пpoцеcy pегyлювaння в cтaтицi тa динaмiцi. Haпpи-
клaд, T. Kyбax визнaчae меxaнiзм pегyлювaння певнoгo pин-ку як ^стему opгaнiв, щo впpoвaджyють у життя зaкoни т8 нopмaтиви, !o pегyлюють цей pинoк [S]. Ha нaш пoгляд, дa-ний пдощ е дещo cпpoщеним тa меxaнicтичним, ocкiльки вiн xapaктеpизye пpoцеc, !o poзглядaeтьcя, iз нaдтo зaгaльниx пoзицiй cтocoвнo йoгo здiйcнення.
0.B. Paдченкo нa ocнoвi yзaгaльнення нaйбiльш зaгaльниx визнaчень пoняття «меxaнiзм деpжaвнoгo yпpaвлiння» тpaк-туе йoгo як ^стемну «cyкyпнicть iнcтитyцiй, cтpyктyp, пocлiдoв-ниx дiй, фopм, cтaнiв i пpoцеciв у деpжaвi як пpoдyкт opгaнiзo-вaнoï людcькoï дiяльнocтi, щo мae нa метi pеaлiзaцiю iнтеpеciв i пoтpеб людей нa виpiшення нaгaльниx coцiaльнo-пoлiтичниx пpoблем зa paxyнoк деpжaвнoгo впливу й pегyлювaння cyc-пiльнoï життeдiяльнocтi нa ocнoвi ycтaлениx cycпiльниx цiннoc-тей, нopм i пpaвил; е фopмoю pеaлiзaцiï фyнкцiй деpжaви тa мae cyб'eктoм opгaни деpжaвнoгo yпpaвлiння» [4, c. б].
Ha думку aвтopiв мoнoгpaфiï [б], меxaнiзм деpжaвнoгo pегy-лювaння тpaктyeтьcя як cпociб opгaнiзaцiï екoнoмiчниx вiднocин мж yчacникaми певнoгo пpoцеcy з метою кoopдинaцiï ïx дяль-нocтi тa cтвopення пеpедyмoв для ycпiшнoгo виpiшення coцiaль-нo-екoнoмiчниx пpoблем в Укpaïнi для пoдaльшoгo екoнoмiчнo-гo зpocтaння; пpи цьoмy меxaнiзм пoвинен включaти в cебе як cтpaтегiчнi цм (cпpямoвaнi нa зaгaльний pезyльтaт], тaк i тaк-тичнi (щo cпpияють дocягненню cтpaтегiчниx], a тaкoж фopми, oб'eкти, cyб'eкти тa iнcтpyменти впливу [б, c. 127].
^д визнaти тaкoж недocтaтньo oбrpyнтoвaними тa rnpo-щеними пoзицiï тиx aвтopiв, кoтpi звoдять меxaнiзм yпpaвлiн-ня ^^к^ння] дo cиcтеми деpжaвниx opгaнiв yпpaвлiння чи кoмплекcy певниx poзpoблениx зaxoдiв. Зoкpемa, r.B. Aтa-мaнчyк poзглядae меxaнiзм деpжaвнoгo yпpaвлiння як cклaд-ну cиcтемy деpжaвниx opгaнiв, opгaнiзoвaниx вiдпoвiднo дo певниx пpинципiв для зд^нення зaвдaнь деpжaвнoгo yпpaв-лЫня [6]. Ha думку I.P. Mиxacюкa тa Ë.A. Швaйки, деpжaвне pегyлювaння пpедcтaвляe coбoю «кoмплекc зaxoдiв деpжaви, cпpямoвaниx нa cкеpyвaння cyб'eктiв екoнoмiчнoï дiяльнocтi в нaпpямi, неoбxiднoмy для дocягнення пocтaвлениx opгaнaми деpжaвнoï влaди й yпpaвлiння цiлей» [7, c. В].
Бтьш oбrpyнтoвaнoю е пoзицiя B.r. Бoдpoвa, кoтpий, у ц^-му poзглядaючи деpжaвне pегyлювaння екoнoмiки, визнaчae меxaнiзм як бaзиc для зд^нення цiлеcпpямoвaниx зaxoдiв екoнoмiчнoï пoлiтики; визнaчae йoгo як cиcтемy iнcтpyментiв, зa дoпoмoгoю якиx деpжaвa дocягae певниx цiлей екoнoмiч-нoï пoлiтики [В, c. SS]; вoнo зaбезпечye вплив деpжaви чеpез yпoвнoвaженi opгaни влaди тa iнcтитyцiï нa екoнoмiчнi oб'eкти i пpoцеcи, ocí6, яю беpyть в ниx yчacть, з метою нaдaння цим пpoцеcaм opгaнiзoвaнoгo xapaктеpy, yпopядкyвaння дiй екo-нoмiчниx cyб'eктiв, зaбезпечення дoтpимaння зaкoнiв, вщ-cтoювaння деpжaвниx тa cycпiльниx iнтеpеciв [В, c. 49В]. Ùo cтocyeтьcя caмиx меxaнiзмiв деpжaвнoгo pегyлювaння, то ними визнaчaютьcя кoмплекcи взaeмoпoв'язaниx i взaeмoyз-гoджениx метoдiв, iнcтpyментiв тa фopм зaбезпечення цiле-cпpямoвaнoгo pегyлятopнoгo впливу деpжaви [В, c. ISO].
1.K. Дpoзд тa B.O. Шевчук пpитpимyютьcя тieï думки, !o ме-xaнiзм деpжaвнoгo pегyлювaння (в дaнoмy випaдкy cтocoв-нo pинкy цiнниx пaпеpiв] включae нopмaтивне pегyлювaння (шляxoм вcтaнoвлення зaгaльниx пpaвил], кoнтpoль зa ви-кoнaнням пpaвoвиx нopм, зaxиcт пpaв тa iнтеpеciв yчacникiв пpaвoвiднocин, кoopдинaцiю тa легaльне cпpямyвaння ïx дi-
4 Формування ринкових вiднocин в УкpaÏнi № 3 (178)/2016
яльност!, визначення пр!оритет!в у структурой полггиц! тощо, а елементами орган!зац!йного механ!зму зд!йснення функ-ц1й е: органи регулювання; норми адм!н!стративного права, що встановлюють статус ус!х ланок системи управл!ння, па-раметри Ух вщносин, правову вщповщальнють [9].
На думку О. Корн!йчука, механ!змом регулювання орган!-зац!йно-економ!чних вщносин стосовно розвитку фондового ринку у систем! нацюнального господарства слщ вважати теоретико-методичн! положення та заходи, що визначають вщносини м!ж юридичними ! ф!зичними особами з приводу створення фондового ринку, формування його орган!зац!й-ноУ структури та системи управл!ння й регулювання, а ¡нсти-туц!йне забезпечення стратепчних напрям!в удосконалення економ!чного механ!зму розвитку фондового ринку у нац!о-нальному господарств! - це оптимальна траекторт комплексу державних заход!в щодо трансформацп вщносин власност та орган!зац!йно-економ!чних вщносин системи ¡нституц!й на користь прац!вника, людини-власника [10, с. 130].
На наш погляд, дане визначення дещо спрощене та мае певн! дискус!йн! аспекти. По-перше, кр!м теоретичних по-ложень на процес регулювання впливають методолопч-н! положення, що полягають у визначенн! зм!сту найбтьш принципових п!дход!в в ц!й сфер!. По-друге, трансформацп вщносин власност!, хоча й суттево впливае на процеси державного регулювання фондового ринку, все ж слщ врахову-вати вимоги !нших напрям!в економ!чноУ пол!тики. По-трете, не заперечуючи необхщнють ор!ентацп на користь прац!вни-ка, людини-власника, все ж доцтьншим е врахування балансу !нтерес!в учасник!в певних вщносин. осктьки саме за цих умов досягаеться Ух гармон!зац!я.
Сл!д також вщзначити наявн!сть статичноУ та динам!чноУ модел! механ!зму управл!ння. Зокрема, Г. Колесник, характе-ризуючи орган!зац!ю механ!зму взаемодп суб'екта та об'екта управл!ння, видтяе два «зр!зи»: статичний (структурний), що охоплюе ст!йки елементи побудови системи ! надае взаемодп стаб!льн!сть, визначен!сть та послщовнють, а також ди-нам!чний (функц!ональний), пов'язаний реальною, практичною взаемод!ею суб'екта державного управл!ння з об'ектом за конкретних умов в певному середовищ!, внасл!док чого й виникае пщсумковий, сукупний результат [11, с. 68-69]. У цьому контекст! е ц!кавою думка Т. БутирськоУ, котра, досл!-джуючи управл!нський аспект питання оптим!зацп взаемодп державноУ влади ! громадянського сусптьства, зазначае сут-теву в!дм!нн!сть механ!зм!в впливу ! взаемодп як р!зн! базов! модел! вщносин: якщо вплив характерний для статичноУ мо-дел! вщносин м!ж державною владою та громадянським сус-п!льством, то механ!зм взаемодп визначае собою Ух динам!ч-ну модель; тобто, розгляд механ!зм!в державного управл!ння з позиц!й взаемодп формуе нову модель державного управляя - динам!чну, в як!й певний процес вщносин е нелУй-ним, що своею чергою ставить перед державним управл!нням завдання пост!йного удосконалювання механ!зм!в управл!н-ня на основ! м!нливих закон!в повед!нки елемент!в системи, трансформацп шляхом розробки й реал!зац!У перспективно! структури державного управл!ння [12, с. 16].
Таким чином, розглядаючи модел! механ!зм!в державного управл!ння (регулювання), слщ зазначити, що якщо перша (статична) модель характеризуемся визначенням лише
основних УУ елемент!в, то друга (динам!чна) е бтьш складною та вщображае елементи механ!зму з позиц!У наявних причинно-насл!дкових зв'язк!в, а також напрями розвитку. На наш погляд, саме на друпй (динам!чн!й) модел! доц!ль-но зосередити основну увагу, осктьки вона дозволяе бтьш системно розглядати питання розвитку управл!ння певною системою та забезпечувати ГУ адаптац!ю до умов господарю-вання, що мають тенденц!ю до пост!йноУ зм!ни вщповщно до внутр!шн!х та зовн!шн!х чинник!в впливу. В той же час певний !нтерес представляе статична модель механ!зму державного управл!ння, осктьки дозволяе визначити його об'ект, суб'ект, методи, важел! та !нструменти, що застосовуються з метою забезпечення в!дпов!дного управл!нського впливу.
При розгляд! статичноУ модел! механ!зму сл!д розр!зня-ти !нструменти та важел! впливу. Зокрема, !нструменти мо-жуть бути прямоУ д!У (закони, укази, розпорядження), а також непрямоУ - певн! !нструменти в!дпов!дного напряму дер-жавноУ економ!чноУ пол!тики (структурно-галузевоУ, подат-ковоУ, грошово-кредитноУ, ц!новоУ, ф!нансовоУ, бюджетноУ тощо). У свою чергу, важелями впливу е засоби правового регулювання (нормотворення), адмУстративного (держза-мовлення та держконтракти, адмУстративний примус), по-даткового, а також так! засоби орган!зац!йно-економ!чно-го регулювання, як створення, реформування та перебудова ринковоУ !нфраструктури, загальних засад д!яльност! секто-р!в, сфер, рег!он!в, суб'ект!в господарювання, реструктури-зац!я державного сектору тощо [13, с. 187].
Повертаючись до визначення зм!сту поняття «механ!зм державного регулювання», заслуговуе на увагу позиц!я В. Омельчука, на думку якого, пщ механ!змом (стосовно державного регулювання ринку доступного житла) слщ розум!ти ц!л!сну систему причинно-насл!дкових зв'язк!в, зумовлених об'ективними економ!чними законами та нормативно-пра-вовим полем м!ж р!шеннями суб'екта регулювання та поточ-ними ! майбутн!ми станами означеного ринку [14, с. 197]. У той же час, на наш погляд, хоча у наведеному визначен-н! акцентуеться увага саме на динам!чн!й модел! механ!зму, все ж формулювання цього поняття не вщображае вс!ею його складности осктьки динам!зм механ!зму надае саме, так би мовити, наявн!сть прир!сноУ його частини, що генеруеться в ньому в якост! напрям!в його вдосконалення, що й забез-печуе його пост!йне оновлення в!дпов!дно до зм!н у навко-лишньому соц!ально-економ!чному середовищ!.
В економ!чн!й л!тератур! також зустр!чаються так! додатков! уточнююч! характеристики механ!зму управл!ння (регулюван-ня), як !нституц!йний, правовий, економ!чний, орган!зац!йно-економ!чний чи ф!нансовий, що п!дкреслюе його спрямован!сть на вир!шення певних аспект!в проблеми, або використання поняття механ!зму у множин! (механ!зми), хоча, на наш погляд, зазвичай мова йде, по-перше, саме про збалансовану систему в певн!й сфер! управл!ння (регулювання), котра у своему зм!стовному наповненн! повинна включати в якост! елемент!в забезпечення так! блоки, як економ!чний (в тому числ! ф!нан-совий), орган!зац!йний, правовий, !нформац!йно-анал!тичний; по-друге, про единий механ!зм, котрий включае певн! функц!-ональн! елементи. Зокрема, Н.О. Борецька, дослщжуючи меха-н!зми державного регулювання ринку осв!тн!х послуг в Укра-Ун!, акцентуе увагу на удосконаленн! !нституц!йного механ!зму
Формування ринкових в1дносин в УкраУн1 № 3 (178)/2016 5
цьoгo acпeктy peгyлювaння, змicт якoгo пoлягae y фopмyвaн-нi нoвиx дepжaвниx opгaнiв yпpaвлiння [15, c. 4, 5], щщэ, нa нaш пoгляд, cтocyeтьcя opгaнiзaцiйнoгo блoкy зaбeзпeчeння еди-нoгo кoмплeкcнoгo мexaнiзмy дepжaвнoгo peгyлювaння pинкy ocвiтнix пocлyг як cиcтeми.
Poзглядaючи cпeцифiкy дepжaвнoгo кopпopaтивнoгo гекто-py, зacлyгoвye нa yвaгy дyмкa кoлeктивy aвтopiв мoнoгpaфiï [1], кoтpi визнaчaють мexaнiзм дepжaвнoгo peгyлювaння пpoцe-ав фopмyвaння тa poзвиткy кopпopaтивнoгo œ^opy як гамп-лeкc взaeмoпoв'язaниx acпeктiв, щo визнaчaють cyr^i pиcи oб'eктa peгyлювaння, вpaxoвye ocoбливocтi cyчacнoгo eтaпy coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy тa тi пpoблeми, щo пoтpeбy-ють пepшoчepгoвoгo виpiшeння, a тaкoж вiдcтeжye coцiaльнo-eкoнoмiчнi нacлiдки ïx peaлiзaцiï [1, c. 165]. У той же чac дaнe визнaчeння нocить бiльш зaгaльний xapaктep тa не дoзвoляe чИто виoкpeмити елементи мexaнiзмy, щo poзглядaeтьcя.
Ha думку T.B. Kopягiнoï, дo ocнoвниx eлeмeнтiв мexaнiзмy дepжaвнoгo peгyлювaння кopпopaтивнoгo ceктopy eкoнoмiки мoжнa вiднecти cyкyпнicть юpидичниx, eкoнoмiчниx, opгaнiзa-цiйниx нopм i пpaвил, y мeжax якиx: poзвивaютьcя кopпopa-тивнi yтвopeння тa фoндoвий pинoк; cтвopюeтьcя cпpиятли-вий iнвecтицiйний клiмaт, здiйcнюeтьcя дepжaвнa пoдaткoвa, мoнeтapнa, peгyлятopнa i кoнкypeнтнa пoлiтики; здiйcнюeтьcя кopпopaтивнe yпpaвлiння [16, c. 98]. Ha нaш пoгляд, в дaнo-му випaдкy мexaнiзм пpeдcтaвлeний зaнaдтo вyзькo, ocкiльки визнaчaютьcя лише iнcтитyцiйнi зacaди мexaнiзмy; ^м тoгo, нeдoцiльнo poзглядaти в цьoмy кoнтeкcтi пpoвeдeння зaзнa-чeниx acпeктiв eкoнoмiчнoï пoлiтики, якi вoни не oбмeжyютьcя лише мeжaми дaнoгo œ^opy, a iнвecтицiйний клiмaт фopмy-eтьcя зa paxyнoк бiльш шиpoкoгo гампле^у чинникiв.
Cлiд зaзнaчити, щo в eкoнoмiчнiй лiтepaтypi пpи xapaктepиc-тиц piзниx acпeктiв пpoцeciв yпpaвлiння гocпoдapcькими тoвa-pиcтвaми з piзним ступенем yчacтi дepжaви зacтocoвyютьcя тaкi пoняття, як «дepжaвний кopпopaтивний ceктop» тa «кopпo-paтивнi пpaвa дepжaви». Ha нaш пoгляд, бiльш кoнcтpyктивним е poзгляд caмe пpoцeciв yпpaвлiння дepжaвним кopпopaтив-ним ceктopoм, ocкiльки це дoзвoляe зaбeзпeчити зaгaльний cиcтeмний мaкpoeкoнoмiчний пiдxiд, cкoнцeнтpyвaти yвaгy нa нaйбiльш пpинципoвиx питaнняx (y тoмy чи^ cтpaтeгiï йo-гo poзвиткy як вaжливoгo cтpyктypнoгo елементу дepжaвнoгo œ^opy в цiлoмy), poзглядaючи cyкyпнicть цiлicниx мaйнoвиx кoмплeкciв, тoдi як yпpaвлiння кopпopaтивними пpaвaми дep-жaви opieнтye в бiльшiй мipi нa мiкpoeкoнoмiчнi питaння op-гaнiзaцiï caмoгo пpoцecy пpeдcтaвництвa iнтepeciв дepжaви y гocпoдapcькиx тoвapиcтвax. Cлiд пiдкpecлити, щo нeдocтaт-нiй piвeнь викopиcтaння пoтeнцiaлy cyб'eктiв гocпoдapювaння з чacткoю дepжaви й зyмoвлeний тим, щo ocнoвнa yвaгa пpи-дiляeтьcя caмe питaнням yпpaвлiння кopпopaтивними пpaвaми дepжaви, a не дepжaвним кopпopaтивним ceктopoм в ц^му.
У цьoмy кoнтeкcтi певний iнтepec пpeдcтaвляe poзгляд пщ-xoдiв дeякиx aвтopiв дo xapaктepиcтики пpoцeciв yпpaвлiння. Taк, пpи poзглядi пpoцecy yпpaвлiння дepжaвними кopпopa-тивними пpaвaми ЮЛ. Coлoв'ян зacтocoвye тaкi тepмiни, як cиcтeмa yпpaвлiння тa йoгo мexaнiзм. Пpи цьoмy пiд пepшим aвтop poзyмie cyкyпнicть iнcтитyцioнaльниx тa opгaнiзaцiй-ниx cтpyктyp, ïx взaeмoзв'язкy i кoмплeкcy викopиcтoвyвaниx фopм тa мeтoдiв пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь, мoнiтo-pингy тa кoнтpoлю, щo зaбeзпeчyють певний зaдaний piвeнь
фyнкцioнyвaння тa poзвиткy aкцioнepниx тoвapиcтв для дo-cягнeння цiлeй cycпiльнoгo пpoгpecy, дepжaвниx i галектив-ниx iнтepeciв yчacникiв, a пщ дpyгим - кoмплeкc зaxoдiв, Ы-cтpyмeнтiв i cyкyпнicть вiдпoвiдниx eкoнoмiчниx, coцiaльниx, opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx фyнкцiй тa пpaвoвoгo зaбeз-печення пpoцecy дocягнeння пocтaвлeниx цiлeй [17, c. 8-9].
Ha нaш пoгляд, y дaнoмy випaдкy змicт пoняття cиcтeми yпpaвлiння тяжie дo змicтy cтaтичнoï мoдeлi мexaнiзмy yпpaв-лiння дepжaвними кopпopaтивними пpaвaми (зoкpeмa, з ви-знaчeнням cyб'eктiв, oб'eктiв yпpaвлiння, йoгo мети, мeтoдiв, вaжeлiв, iнcтpyмeнтiв тoщo), a пoняття caмoгo мexaнiзмy ви-знaчeнo дeщo cпpoщeнo тa диcкyciйнo, o^^^: пo-пep-ше, нeдoцiльнo йoгo звoдити лише дo cyкyпнocтi зaxoдiв т8 iнcтpyмeнтiв; пo-дpyгe, eкoнoмiчнi, coцiaльнi тa opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькi функци лише peaлiзyютьcя в eлeмeнтax мexaнiз-му тa cклaдaють чacтинy xapaктepиcтики йoгo кoнцeптyaльниx пoлoжeнь (пpи цьoмy визнaчeння деяю/ix з ниx нeдocтaтньo чгг-ке, нaпpиклaд, пpи xapaктepиcтицi coцiaльниx acпeктiв пщви-щення piвня кopпopaтивнoï кyльтypи пiдпpиeмcтв з дepжaвнoю чacткoю влacнocтi бiльшe вiдпoвiдae кoнкpeтнoмy зaxoдy, a не змюту пpинципy); пo-тpeтe, нeдoцiльнo cтaтичнo opieнтyвaтиcя лише нa «^безпечення пpoцecy дocягнeння пocтaвлeниx цЬ лей», ocкiльки вoни е caмi пo co6í динaмiчним тa змiнюютьcя в зaлeжнocтi вiд ocoбливocтeй тoгo чи ^oiord eтaпy eкoнoмiчнo-гo poзвиткy пeвнoгo oб'eктy yпpaвлiння.
У ганте^т дaнoгo дocлiджeння cxeмy мexaнiзмy yпpaвлiн-ня дepжaвним кopпopaтивним ceктopoм мoжнa пpeдcтaвити y виглядi, щo нaвeдeний нa pиcyнкy.
Poзглянeмo бiльш дeтaльнo змicт oкpeмиx eлeмeнтiв зaзнa-чeнoгo мexaнiзмy. Taк, вaжливим eлeмeнтoм мexaнiзмy yпpaв-лiння дepжaвним кopпopaтивним ceктopoм е йoгo ганцепту-aльнi пoлoжeння, якi пoвиннi дocтaтньo фyнтoвaнo визнaчити нaпpями yпpaвлiння дepжaвним кopпopaтивним ceктopoм, a тaкoж фyнкцioнaльнi блoки йoгo зaбeзпeчeння. Зoкpeмa, нa cy-чacнoмy eтaпi poзвиткy yпpaвлiння дepжaвним кopпopaтивним ceктopoм вiдпoвiдae пepexoдy вiд дeцeнтpaлiзoвaнoï мoдeлi дй дyaльнoï з пoдaльшoю opieнтaцieю нa цeнтpaлiзoвaнy.
Ha жaль, нa дaний чac вiдcyтнi зaтвepджeнi cтpaтeгiчнi дo-кументи, щo визнaчaли б кoнцeптyaльнi пoлoжeння poзвиткy дepжaвнoгo ceктopy, щo ycклaднюe пpoцecи yпpaвлiння дep-жaвним кopпopaтивним ceктopoм як йoгo вaжливoгo елементу. Ha нaш пoгляд, це зyмoвлeнo двoмa oбcтaвинaми: пo-пepшe, тим, щщэ пpoтягoм тpивaлoгo чacy питaнням yпpaвлiння дepжaвним ceктopoм не пpидiлялacя нaлeжнa yвaгa, a ocнoвнi зycилля були cпpямoвaнi нa пpивaтизaцiйнi пpoцecи. Пiдтвep-дженням цьoгo е тoй фaкт, щo Зaкoн Укpaïни «Пpo yпpaвлiння oб'eктaми дepжaвнoï влacнocтi» був пpийнятий лише y вepecнi 2006 po^, тoдi як ocнoвнi зaкoни y cфepi пpивaтизaцiï, щo дa-ли мoжливicть лeгiтимнo зaпoчaткyвaти пpoцecи пepeтвopeн-ня вiднocин влacнocтi y 1992 po^. Пo-дpyгe, тpивaлий чac як cтocoвнo yпpaвлiння нaцioнaльнoю eкoнoмiкoю в ц^му, тaк i дepжaвнoгo œ^opy нeдocтaтньo шиpoкo i cиcтeмнo зacтo-coвyвaлиcя iнcтpyмeнти cтpaтeгiчнoгo плaнyвaння y зв'язку iз нeдooцiнкoю цьoгo acпeктy дepжaвнoгo менеджменту.
Ocнoвними фyнкцiями yпpaвлiння дepжaвнoгo кopпopa-тивнoгo ceктopy е peгyлятивнa, викoнaвчa тa кoнтpoлюю-чa. Ùo cтocyeтьcя зaгaльнoпpийнятиx пpинципiв мexaнiзмy yпpaвлiння, тo тaкими зaзвичaй визнaчaють тaкi, як зaкoн-
б Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 3 (178)/2016
Теоретичш положення
щодо управлшня
дкс
И ДОСВ1Д
та тенденцп
щодо управлшня
дкс
МЕХАШЗМ УПРАВЛШНЯ ДЕРЖАВНИМ КОРПОРАТИВНИМ СЕКТОРОМ (ДКС)
I ~
Концептуальн! положення щодо управл1ння ДКС _
(Модель, мета, принципи, прюритети та завдання, модель, об'екти та суб'екта управлшня)
Напрями управлшня ДКС
Пр&вовий блок Економ1чний блок Орган1зац1йний блок 1нформац1йно-внал1т11чннй блок
Закоподавче та норматнвно-шструктивне забезпечення управлшня ДКС вщговщно до прийнято! модехп управлшня Комплекс методичннх документов та шструмештв щодо управлшня ДКС Система оргашв управлшня та 1х повноваження щодо управлшня ДКС Реестр суб'екпв господарювання ДКС та корпоративних прав держави. Мониторинг ефехтивносп функщонування та управлшня дкс
економ1чно1 поштики в сфер1 управлшня ДКС
Оц шка стану та
ефектнвносп функцюнування
дкс
Напрями та заходи щодо вдосконалення управлшня ДКС
Вдосконалення Розроблення У ИОрЯДКу В Я1ПГЯ Посилення Пщвищення Вдосконалення Вдосконалення
концепту альних методичпих повноважень стратепчного р1вня корпора- методичннх методичннх
положень щодо положень щодо суб'екпв планування при тизованого положень щодо положень щодо
формування та актишзацп управлшня упрянщшп управлшня в 0Ц1НКИ мошторингу
розвитку ДКС 3 корпоратизаци щодо суб'екттв ДКС ДКС (зокрема ефективносп ефективносп
позицш полшшення державного господарю- щодо управлшня управлшня
системи управлшня сектору та вання незалежиих суб'сктами об'ектами
об'екгами формування дкс директорш, господарю- державног
держвласиосн штированих корпоративних структур запроваджу-вання шструменту «золота ашря» тощо) вання ДКС власносп
Реал!зац1я економ!чно¥ полтнкм в сфер! управлшня ДКС
Мехатзм управлшня державним корпоративним сектором (ДКС) в Укра'ш
н!сть, системн!сть, комплексн!сть, прозор!сть, в!дкрит!сть то-що. На наш погляд, зазначен! принципи доц!льно доповнити таким, як «забезпечення балансу !нтерес!в суб'ект!в госпо-дарювання», реал!зац!я якого полягае у необхщност! вива-женого посилення насамперед стимулюючих чинниюв розвитку (на в!дм!ну в!д ф!скальних), тим бтьше, що державний корпоративний сектор, по-перше, вщображае процеси державного пщприемництва та е своерщним буфером еко-ном!чноУ взаемодп державного та приватного сектор!в на принципах державно-приватного партнерства; по-друге, е важливою складовою загального корпоративного сектору, що е провщним в нац!ональн!й економщ!.
Основними пр!оритетами державного корпоративного сектору слщ визнати: завершення приватизац!йних проце-с!в (зокрема, стосовно «доприватизац!У» пакет!в акц!й то-вариств), формування ц!л!сноУ системи !нституц!онально-го забезпечення його формування та розвитку (включаючи формування системи корпоративного управл!ння з ураху-ванням сучасних вимог, захист майнових прав держави, а також питання нацюнал!заци та реприватизаци).
Концептуальн! положення щодо управл!ння державним корпоративним сектором зумовлюють визначення в!дпо-в!дних його напрям!в, в якост! яких сл!д виокремити: фор-мування його рац!ональноУ структури, функц!онування та розвиток, а також впровадження д!евоУ системи корпоративного управл!ння. Визначення напрям!в управл!ння зу-мовлене особливостями функц!й держави, котр! проявля-ються у трьох аспектах: по-перше, як держава-емггент (в цьому контекст! метою держави е контроль за д!яльн!стю суб'ект!в господарювання, а завдання - отримання кошт!в для поповнення бюджету); по-друге, держава-регулятор (мета - пряме та непряме регулювання корпоративних вщ-
носин, завдання - розвиток корпоративного сектору еконо-м!ки); по-трете, державаНнвестор (мета - !нвестування в суб'екти господарювання, завдання - збтьшення державноУ частки у корпоративна власност!) [13, с. 97].
При розгляд! ц!лей управл!ння держави щодо державного корпоративного сектору, то тут слщ видтити макроеко-ном!чний аспект (управл!ння корпоративними в!дносинами взагал! - за рахунок ефективного управл!ння державною власн!стю забезпечення сусп!льного в!дтворення, зб!ль-шення податкових збор!в бюджету за рахунок див!денд!в та !нших форм прибутку), а також м!кроеконом!чний (управл!н-ня корпоративними вщносинами в окремому суб'ект! господарювання - максим!зац!я вартост! пакету акц!й ! збтьшен-ня р!зних форм прибутку, що отримуе держава-акцюнер при зд!йсненн! управл!нських функц!й в!дпов!дно до !ндив!дуаль-но прийнятих завдань) [13, с. 93].
Що стосуеться першого напряму управл!ння державним кор-поративним сектором - формування його рац!ональноУ струк-тури, то особливкть цього зумовлена тим, що, по-перше, у да-ному сектор! все ще не завершен! трансформац!йн! процеси, що стосуеться як корпоратизаци, так ! приватизации Якщо розгляну-ти структуру державного сектору в ц!лому, то в ньому дом!нуюче положення все ще займають суб'екти господарювання з орга-н!зац!йно-правовою формою у вигляд! державних пщприемств, що притаманн! не ст!льки ринков!й економ!ц!, ск!льки адм!н!стра-тивно-командн!й, а управл!ння ними мае суттев! недол!ки пор!в-няно з системою корпоративного управл!ння.
Зокрема, в УкраУн! в той самий час, коли акцюнерн! то-вариства та зареестрован! на б!рж! пщприемства пщпада-ють пщ д!ю сувор!ших вимог щодо ф!нансовоУ звггност! та ф!нансового контролю, державы ун!тарн! пщприемства не зобов'язан! складати ф!нансову зв!тн!сть за м!жнародними
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 3 (178)/2016 7
стандартами. Кр1м того, державы yHiTapHi пщприемства не зобов'язан проходити щоpiчнy аудиторську nepeBipKy.
Чaстiшe за все фiнaнсовi показники державних пщпри-емств нeдостyпнi для громадськост нi в цeнтpaльнiй бaзi да-них (наприклад, у Мiнiстepствi eкономiчного розвитку i тор-гiвлi Укра'ни), нi на власному веб-сайт пiдпpиeмствa.
Отже, оpгaнiзaцiйно-пpaвовa форма у виглядi державних пiдпpиeмств можна охарактеризувати як таку, що е непро-зорою для оpгaнiв yпpaвлiння та контролю, що формуе мож-ливост для piзного роду зловживань. Саме тому доцтьним е визначення долi державних пiдпpиeмств, а саме: обгрунту-вання доцiльностi видiлeння кола казенних пщприемств, що мають виконувати спeцифiчнi дepжaвнi функци, та державних комерфйних пiдпpиeмств, а також корпоратиза^ю iнших сyб'eктiв господарювання для посилення державного корпоративного сектору та його структуриза^ю.
По-друге, для забезпечення внутршньоУ збалансованос-тi державного корпоративного сектору вщповщно до виршен-ня притаманних державою функцм стосовно забезпечення на-лежних умов розвитку нацюнально'' eкономiки в цiломy (зокрема, проведення активно' полiтики у стpaтeгiчних галузях) доцтьним е запровадження iнститyтy нaцiонaлiзaцií, що повинен застосо-вуватися щодо безсистемно приватизованих пщприемств, котр1 опинилися в скрутному фiнaнсовомy стaновищi. На даний час питання нaцiонaлiзaцií не врегульован (хоча вiдповiднi проекти законодавчих акпв неодноразово подавалися до розгляду Верховно'' Ради), що зумовлено не сттьки мipкyвaннями eкономiч-ноУ доцiльностi, оскiльки и широко застосовують розвинут кра'ни ринково'' eкономiки (зокрема, Франтя, Вeликобpитaнiя) для ра-цiонaлiзaцií ''' структури, скiльки кон'юнктурними - бажанням за-побiгти поверненню до адмУстративно-командно'' eкономiки. I якщо таке бажання було зрозум™м в перюд проведення актив-них пpоцeсiв приватизации то зараз, коли вони фактично при-ближаються до завершення в якост тpaнсфоpмaцiйного проекту, доцтьним е врегулювання питань нaцiонaлiзaцií з позици нaявностi дieвих iнстpyмeнтiв регулювання стpaтeгiчного розвитку нацюнально'' економки.
Слiд також зазначити, що зараз мають мюце лише проце-си реприватизацп, котpi зyмовлeнi поверненням в держав-ну влaснiсть приватизованих об'екпв в paзi невиконання но-вими власниками прийнятих на себе зобов'язань, що мають бтьше ситуативний характер ыж системне цiлeспpямовaнe регулювання структури нацюнально' eкономiки.
Рeaлiзaцiя другого напряму управлЫня державним корпо-ративним сектором - його функцюнування та розвитку, зу-мовлена насамперед нeобхiднiстю виконання функци ефек-тивного власника та повинна передбачати забезпечення ефективного використання державних aктивiв, проведення активно' iнвeстицiйно-iнновaцiйноí полгтики, захисту майно-вих iнтepeсiв держави. Важливим аспектом цього напряму е пщвищення piвня менеджменту та впровадження сучасних мeтодiв корпоративного yпpaвлiння, котpi повиннi забезпе-чити peaлiзaцiю потенцмних переваг корпоративного сектору, проведення за рахунок цього промислово'' полiтики у вщ-повiдних сферах eкономiчно'' дiяльностi.
Зaзнaчeнi напрями yпpaвлiння державного корпоративного сектору мають бути peaлiзовaнi за рахунок належно-го Ух правового, eкономiчного та оргаызацмного забезпе-
чення, а також наявност iнфоpмaцiйно-aнaлiтичного блоку, який мае на мет надання нeобхiдноí iнфоpмaцi'' для прийнят-тя yпpaвлiнських piшeнь. Вщповщнють змiстy зазначених блокiв потребам управлЫня зумовлюе нeобхiднiсть визначення нaпpямiв та зaходiв щодо вдосконалення управлЫня державним корпоративним сектором, розробка яких е при-piсним елементом мехаызму, що дозволяе надати йому ди-нaмiзмy, а 'х peaлiзaцiя дозволить пщвищити дieвiсть управ-лiння та обгрунтованють yпpaвлiнських piшeнь.
Висновки
Формування дieвого мeхaнiзмy yпpaвлiння державним корпоративним сектором дозволить забезпечити реалЬ за^ю державно'' полiтики в цiй важливм сфepi, пiдвищити eфeктивнiсть фyнкцiонyвaння державного сектору, а також позитивно впливати на розвиток нацюнально' економки в цтому, що можливо лише при постйному оновлeннi меха-нiзмy за рахунок розроблення та peaлiзaцi'' системи акту-альних зaходiв, що зумовлен як внyтpiшнiми потребами, так i впливом зовнiшнього середовища.
Список використаних джерел
1. Корпоративний сектор в економ1ц1: стратег1я та механ1зми розвитку: монограф1я / П1д заг. ред. Л.1. Дмитриненко. - Донецьк: ТОВ «СВД», 2012. - 184 с.
2. П1нчук 1.0. Господарсько-пол1тичний механ1зм як ¡нституцю-нальна модель функцюнування нацюнально' економлки: дис... канд. екон. наук: 08.00.01 / 1.0. П1нчук; Полтавський нацюнальний техн1ч-ний ун-т ¡м. Юр1я Кондратюка. - Полтава, 2007. - 239 с.
3. Кубах Т.Г. Сучасн тенденцп розвитку ринку цЫних пaпep¡в Укра'ни / Т.Г. Кубах // Держава та регюни - 2009 - №6. - С. 111-114.
4. Радченко 0.В. Категорт «механизм» у систeм¡ державного yпpaвл¡ння / 0.В. Радченко. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.archive.nbuv.gov.ua
5. Економ^о-правове регулювання монопол^му в трансформацией eконом¡ц¡ Укра'ни: моногpaф¡я / [Г.1. Ботнянин, Т.В. Фугало,
0.1. Дунас та ¡н.]. - Львв Л1ГА-ПРЕС, 2013. - 178 с.
6. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления: курс лекций / Г.В. Атаманчук. - М.: 0мега-Л, 2004. - 584 с.
7. Михасюк 1.Р. Державне регулювання економки: пщручник /
1.Р. Михасюк, Л.А. Швайка. - Льв¡в «Мaгнол¡я плюс»; Видавець СПД Ф0 «В.М. П¡чa», 2006. - 220 с.
8. Богач Ю.А. Регулювання державного сектору економ^и на на-цюнальному та регюнальному p¡внях / Ю.А. Богач. - Автореф... канд. екон. наук. - 08.00.03. - ТНЕУ, Тернопть, 2011. - 21 с.
9. Дрозд 1.К. Державний фЫансовий контроль: навч. посВн. / 1.К. Дрозд, В.0. Шевчук; Ки'вський нац. ун-т ¡м. Тараса Шевчен-ка, Державна академи статистики, обл¡кy та аудиту Держкомстату Укра'ни. - К.: 1мекс-ЛТД, 2007. - 304 с.
10. Корнмчук 0. Фондовий ринок: тeоp¡я т практика / 0. Коpн¡йчyк; за ред. Б.М. Данилишина. - К.: НАН Укра'ни, РВПС Укра'ни, 2009. - 224 с.
11. Колесник Г. Нацюнальы ¡нтереси в сист^ державного управляя: побудова концептуально' модeл¡ / Г. Колесник // Ефективнють державного yпpaвл¡ння: зб. наук. праць. - 2003. - Вип. 21. - С. 67-74.
12. Бутирська Т.0. 0птимюаця взаемодм державно' влади i громадян-ського сусптьства (yпpaвл¡нський аспект): авторефер. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з державного управляя: спец. 25.00.02 - ме-хaн¡зми державного управляя / Т.0. Бутирська. - 0деса, 2004. - 20 с.
8 Формування ринкових вщносин в Укра'н № 3 (178)/2016
1 3. Поважний О.С. Корпоративн вщносини в Украп-л: сучасний стан та перспективи розвитку: монографт / О.С. Поважний, Н.С. Орлова. - Донецьк: Вид-во «Ноулщж», 2012. - 197 с.
14. Омельчук В.О. Державне регулювання ринку доступного житла в Укра'нй дис. доктора економ. наук: 08.00.03 / В.О. Омельчук; НДЕ1. - К., 2011. - 486 с.
15. Борецька Н.О. мехаызми державного регулювання ринку освпт-iix послуг в Укра'нг авторефер. дис... канд. наук держ. управ.: спец. 25.00.02 / Н.О. Борецька. - К., 2013. - 20 с.
16. Коряпна Т.В. Державне регулювання корпоративного сектору економ1ки Украпни / Т.В. Коряпна // ФЫансово-бюджетна политика в контекст соц1ального розвитку репоыв: тези М1жнар. наук.-практ. конф. (10-20 берез. 2009 р., м. Дыпропетровськ): у 2-х т. - Т. 1. -Дыпропетровськ: ДДФА, 2009. - С. 98.
17. Солов'ян Ю.О. Розвиток системи управляя державними кор-поративними правами в Укра1"н1: авторефер. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук: спец. 08.00.03 / Ю.О. Солов'ян. - К., 2012. -20 с.
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна акацем\я внутр1шн1х справ
Сучасна форма вггчизняного тшьового парасуспшьства
У статтi розглядаеться сутнсть тньового парасуспльства як найб'льш небезпечного, потужного тньового макросус-пльного утворення з найбЛьшим потенцалом тiнiзацiйного впливу, тньового перерозподЛу власност та влади.
Ключов'1 слова: незавершена модернiзацiя, «автономна» тньова держава, тньова паразитарна економка, тньове парасуспльство, кримногенноЧннова^йний тип тньового зростання.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Современная форма отечественного теневого параобщества
В статье рассматривается суть теневого параобщества как наиболее опасного, мощного теневого макрообществен-ного образования с наибольшим потенциалом тенизационного воздействия, теневого перераспределения собственности и власти.
Ключевые слова: незавершенная модернизация, «автономное» теневое государство, теневая паразитарная экономика, теневое параобщество, криминогенно-инновационный тип теневого возрастания.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
The modern form of domestic shadow parasociety
The article deals with the essence of shadow parasociety as the most dangerous, powerful shadow makroobschestvennogo education with the greatest potential impact tenizatsionnogo, shadow redistribution of property and power.
Keywords: incomplete modernization, «autonomous» shadow state, parasitic shadow economy, shadow parasociety, innovative crime-type shadow growth.
Постановка проблеми. В ¡мперативно визначену сус-глльством необхщнлсть системного реформування була тран-сплантована засобами кризового державного регулювання тУзацмна складова, системна деформацт, нейтралвацт офЬ цмно' програми реформування, вимог нормативних ¡ законо-давчих актв. У чому причини наявност в систем¡ вггчизняного реформування стйко' неодмЫно' супутнищ його неустху, високо' адаптивно' здатност антиреформктських сил?
Необхщнють набуття сучасними сусптьними реформами детУзацмного очищення знайшла вщображення у ряд¡ важ-ливих законодавчих, нормативно-правових актв держави, таких як: закони Укра'ни «Про засади державно' антикоруп-цмно' полгтики в УкраУ на 2014-2017 роки» (2014), «Про запобгання корупцп» (2014), Укази Президента Укра'ни «Про невщклады додатков¡ заходи щодо посилення боротьби з ор-гаызованою злочиннютю ¡ корупцюю» (2003) та «Про першо-чергов¡ заходи щодо дет¡н¡зац¡' економ¡ки та протиди корупци» (2005), постанова КабЫету М¡н¡стр¡в Укра'ни «Про затвер-дження Державно'' програми щодо реал¡зац¡' засад державно' антикорупцмно' гол¡тики в УкраУ (Антикоругц¡йно' стратеги) на 2015-2017 роки» (2015), цтий ряд в¡домчиx актв з пи-тань в¡дстеження процесс т¡н¡зац¡' економ¡ки та розроблення рекомендацм щодо обмеження '' зростання.
Анал1з досл'джень та публ'тащй з проблеми. До вЬ
тчизняних дослiджeнь з тньово'' eкономiки вiдносяться пpaцi В.Д. Базилевича, А.В. Базилюка, 0.1. Барановського, В.М. Бородюка, Г.С. Буряка, З.С. Вapнaлiя, А.С. Гальчинсько-го, Я.Я. Дьяченка, С.0. Коваленка, I.I. Мазур, В.0. Мандибури, 0.В. Турчинова та ¡н. Значний внесок у розробку адмУстра-тивно-правових i кpимiнaльно-пpaвових аспекпв протиди корупци зробили вiтчизнянi вченНюристи.
У той же час у зв'язку з недостатым системним вивчен-ням явищ сучасних тiньових процеав причини 'х ¡снування та розвитку потребують подальшого вивчення, зокрема сучас-нi pозвинyтi тiнiзaцiйнi форми, як мають потужний потeнцiaл забезпечення тЫьово'' деградаци сyспiльствa.
Метою статт'1 е подальший дискурсивний розвиток вивчення причинного комплексу тньового зростання, дослЬ дження сучасних розвинутих тiнiзaцiйних форм, таких як тЬ ньове парасусптьство, яке мае нaйпотyжнiший потeнцiaл впливу на тньову дeфоpмaцiю сyспiльних процеав.
Виклад основного матер1алу. Сyспiльний ¡мператив щодо проведення глибоких, ефективних реформ, очищен-ня влади вiд тiнiзaцiйно-коpyпцiйних дeфоpмaцiй i деграда-цiй обумовлюе необхщнють пошуку мeхaнiзмiв вiдpоджeння ефективного розвитку сусптьства, його вихiдних мeхaнiзмiв.
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИИ, 2016
Формування ринкових вщносин в Укра'н № 3 (178)/2016
9
