CC BY
17
Retaliatory Mechanisms
in Biosystems
л
X
Regulatory Mechanisms
in
Biosystems
ISSN 2519-8521 (Print) ISSN 2520-2588 (Online) Regul. Mech. Biosyst., 8(2), 135-146 doi: 10.15421/021722
Mechanism of damage to platelet and erythrocyte hemostasis in rats with prolonged hypokinesia
S. L. Popel'*, O. F. Kryzanivskaya*, V. M. Zhurakivskyi**, R. Y. Chovhan*, U. N. Dutchak**,
0. O. Klipich**, Y. I. Klipich**, T. V. Knyazevich-Chorna**, A. V. Sinitsa*, N. O. Zemskaya*,
1. V. Melnik**, Y. N. Yatciv*, E. Y. Lapkovskiy*, Y. V. Lutckiy*, N. I. Schovkova**
*Precarpathian National University named after V. Stefanik, Ivano-Frankivsk, Ukraine **Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
Popel', S. L., Kryzanivskaya, O. V., Zhurakivskyi, V. M., Chovhan, R. Y., Dutchak, U. N., Klipich, O. O., Klipich, Y. I, Knyazevich-Chorna, T. V., Sinitsa, A V., Zemskaya, N. O., Melnik, I V., Yatciv, Y. N., Lapkovskiy, E. Y., Lutckiy, Y. V., & Schovkova, N. I (2017). Mechanism of damage to platelet and erythrocyte hemostasis in rats with prolonged hypokinesia. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 8(2), 135-146. doi:10.15421/021722
The aim of the study was to determine the morphological changes in the cellular elements of blood in rats of different ages under conditions of prolonged hypokinesia. Research into the structural and functional properties of platelets and erythrocytes was carried out by electron microscope and by biochemical methods in 90 mature male rats aged 2, 12 and 24 months. We found that in young (2 month animals) there was a significant increase in the relative content of activated platelets while the normal content of aggregated and degranulated forms with the appearance of single platelets was maintained with an imbalance of alpha and delta granules. In 12-month-old animals, platelet hemostasis disorders were manifested by a significant increase in the relative content of activated platelets (by 125.8134.7%) with an increase in aggregated and degranulated forms, the appearance of numerous platelets with an imbalance of alpha- and delta-granules, and reduction of mitochondria (by 24.9-27.8%). In 24 month old animals there was a sharp violation of platelet hemostasis due to a significant increase in the content of activated, degranulated and aggregated platelets, the release of the majority of granules, the development of intravascular platelet hyperactivation, an increase in the number of reversible and irreversibly transformed erythrocytes, an increase in the level of aggregation, in particular the appearance of complex cellular aggregates and bizarre forms of red blood cells. The greatest degree of manifestation of morpho-functional changes was revealed in animals aged 24 months, with relative stability of the hemostasis system in 2 and 12 month old animals. Our results showed that irrespective of age, the degree of disturbance of platelet-erythrocyte hemostasis rose as the period of hypokinesia increased and also depended on the increase in the level of serum creatinine. Taken together, intravascular platelet hyperactivation, an imbalance in the content of all types of granules, the transformation of surface cytoarchitectonics of erythrocytes, and the formation of platelet aggregates may play the role of an early predictor of the development of hypokinetic disease.
Keywords: hypokinesia; blood platelet; erythrocytes; hemostasis; ultrastructure
Article info
Received 27.03.2017 Received in revised form
17.04.2017 Accepted 23.04.2017
Precarpathian National University named after V. Stefanik, Shevchenko Str., 57, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine
Ivano-Frankivsk National Medical University, Galitcka Str., 2,
Ivano-Frankivsk, 76025, Ukraine Tel.: +38-097-87-41-446. E-mail: popelsergij@gmail. com
Мехашзм тромбоцитарно-еритроцитарного гемостазу щурiв рiзного вжу за тривало'1 гшокшезп
С. Л. Попель*, О. Ф. Крижашвська*, В. М. Журатавський**, Р. Я. Човган*, У. М. Дутчак**,
0. О. Клшич**, Я. I. Клшич**, Т. В. Князевич-Чорна**, А. В. Синиця*, Н. О. Земська*,
1. В. Мельник**, Я. М. Ящв*, Е. Й. Лапковський*, Я. В. Луцький*, Н. I. Шовкова**
*Прикарпатський нацюнальний утверситет iMeui Василя Стефаника, 1вано-Франтвськ, Укра'та **1вано-Франювський нацюнальний медичнийyHieepcumem, !вано-Франтвськ, Укра'та
Мета до^джень полягала у визначенш морфолопчних змш клггинних елеменпв кровi у щурiв pis^ra вжу за тривало'1 гшокшезп. Дослщження структурно-функцюнальних властивостей тромбоцшгв та еритроци-пв проведет електроннлшкроскотчними та бiохiмiчними методами на 90 статевозрших щурах-самцях вжом 2, 12 i 24 мюяцг У двомюячних тварин вщбуваеться вipогiдне збшьшення вщносного вмюту активованих тромбоцш!в зi збереженням нормального вмюту агрегованих i дегранульованих форм i появою поодиноких тромбоцш!в iз дисбалансом альфа- та дельта-гранул. У 12-мюячних тварин порушення тромбоцитарного гемостазу полягають у вipогiдному збшьшенш вщносного вмюту активованих тромбоцитов (на 125,8-134,7%) з тдвищенням вмюту агрегованих i
дегранульованих форм, появою численних тромбоцитiв iз дисбалансом альфа- та дельта-гранул, а також редукщею мiтохондрiй (на 24,927,8%). У 24-мiсячних тварин спостершаеться значна активацiя тромбоцитарно-еритроцитарно! ланки гемостазу за рахунок вiрогiдного наростання вмюту активованих, дегранульованих i агрегованих тромбоцитов, вивiльнення вмiсту бiльшостi гранул, розвитку внутршньосудинно! гшерактиваци тромбоцитiв, збiльшення юлькосп зворотно та незворотно трансформованих еритроцитов, пiдвищення рiвня агрегаци, зокрема, появи складних клiтинних агрегатiв i химерних форм еритроцитiв. Найбiльший ступiнь прояву морфо-функцiональних змiн виявляеться у тварин вжом 24 мiсяцi, за вщносно! стiйкостi системи гемостазу у тварин 2- та 12-мюячного в^. Незалежно вiд вiку ступiнь порушення тромбоцитарно-еритроцитарного гемостазу пiдвищуеться у мiру зростання термiну гшоюнези та залежить також вiд збiльшення рiвня креатишну сироватки кровi. У свош сукупносп внутрiшньосудинна гiперактивацiя тромбоцитiв, дисбаланс вмюту вах типiв гранул, трансформацiя поверхнево! цитоархiтектонiки еритроцитов i формування тромбоцитарних агрегатiв можуть вiдiгравати роль раннього предиктора розвитку гшокшетично! хвороби.
Ключовi слова: гiпокiнезiя; тромбоцит; еритроцит; гемостаз; ультраструктура
Вступ
Нинi серед екстремальних факторов навколишнього середо-виша, яко впливають на структуру та функщю оргашзму, особливо видляеться обмеження рухово! активной!. При цьому гснуе досить багато логературних джерел, присвячених вивчен-ню механiзмiв впливу гопоинези, а також розробок заходов профОлактики И шкОдливого впливу на оргашзм людини (Zorbas et al., 2012; Tseilikman et al., 2013; Lutfi, 2016).
Однак залишаеться мало вивченим вплив гопоинези на гемостаз. У багатьох публжащях останнОх роков, присвячених еритро-цитно-тромбоцитарному гемостазу, подкреслюеться важливiсть вихОдного морфофункцюнального стану клпинних елементов кровi для формування адекватних реакцй та змзни гомеостазу. Причин, шо зумовлюють гопоинезто в сучасно! людини, багато: професи у високоавтоматизованих i механозованих галузях вироб-ництва, навчання в рiзноманiтних навчальних закладах, звичка до малорухомого способу життя, тривалий лiжковий режим за дея-ких захворювань (травми, паратч!, Онфаркт миокарда, розлади мозкового кровообну тощо).
нин! вОдом рОзн аспекти негативного впливу гшокшези на оргатзм, внаслщок чого з'являються рОзн морфофункцю-нальш змони. Перш за все, дослщжено порушення опорно-рухового апарату та його нейротрофОчного забезпечення под час обмеження рухово! активносто (Jaeger and Jung, 2015). При цьому менше уваги придияли морфолопчной перебудовО органов кардюреспораторно!, травно! та видшьно! системи. I зовсом небагато праць присвячено вивченню ендокринно! та Омунно! системи, а також бюхмчним змонам за гшокшези. Однак у мехатзм гтокшегичних порушень структури майже вах органов проводну роль вщграють реакцш мокросудин та змши клотинних компонентов кров! (Tseilikman et al., 2013). Тому нау-кову та практичну значимость становить усебОчне вивчення впливу гшокшези на еритроцитно-тромбоцитарний гемостаз.
Профолактика мокро- та макросудинних ускладнень за гшокшези полягае в онтенсивной корекци багатьох розладв, найважливош! з яких - дисфункця ендотелою та порушення внутршньосудинного еритроцитарно-тромбоцитарного гемостазу (Marks, 2012; Delano et al., 2015).
Важливу роль у патогенез! мокросудинних порушень вико-нують змОни системи гемостазу та пошкодження реолопчно! функци - ендотелою судин, тромбоцитов, фОбрижшзу та гемо-коагуляци (Bennett, 2014). Виражеш гемореолопчт дефекти визначаються навоть на рантх стадях гшокшетично! хвороби та характеризуются подвишенням в'язкосто кров! та агрегацш-но! здатносто еритроцитов i тромбоцитов, а також фОбринолотич-но! активноси плазми кров! (Huang et al., 2016). У циркуляци водбуваеться постойне утворення агрегатов Оз тромбоцитов, еритроцитов, лейкоцитов, а також конгломератов, шо виникають зав-дяки взаемоди окремих клогин кров! мож собою (Hayward, 2011).
За даними морфолопчних дослоджень, у патогенез! багатьох захворювань тоею або Оншою мрою вОдограють роль порушення функци тромбоцитов i еритроцитов. Гопокшезш та су-путт зм!ни метабоМзму викликають аномали внутршньоерит-роцитарних i мембранних обмшних процесОв у тромбоцитах.
Патогенез коагулопатичного синдрому за тривало! гшокшези залишаеться недостатньо вивченим. При цьому деяко
автори (Juravlyova et al., 2016) вказують на тдвишення агрегацшно! здатносто тромбоцитов i еритроцитов унастдок гшерлшодеми та диспротешеми, як! закономрно виникають за тривало! гопокшези (Zorbas et al., 2012; Gainutdinov et al., 2013). Це попршуе реолопчт властивосто кров!, шо викликае уповольнення кровообогу та посилення агрегаци тромбоцитов i еритроцитов (Korneychuk et al., 2016).
Окрем автори (Lutfi, 2016), вказують, шо у людей под час Омобшзацшного стресу Остотно подвишуеться внутрОшньосу-динна активацоя тромбоцитов на фон! зниження антиагрегант-но! активносто стОнки судин, шо викликае появу в судинному русл! не тольки тромбоцитарних, а й масивних за сво!м клОтин-ним складом тромбоцитарно-еритроцитарних агрегатов Оз подаль-шим порушенням мокроциркуляц!! (Tseilikman et al., 2013). Отже, актуальним залишаеться з'ясування та подальше розроблення багатьох проблем, пов'язаних з анал1зом морфологОчного субстрату внутршньоклотинних процесОв та м1жкл1тинних взаемодой, шо вОдбуваються за тривало! гшоюнези.
Мета роботи - вивчити морфолопчш змони клОтинних еле-ментов кров! у шурОв за тривало! гшоюнези.
MaTepiai i методи досл1джень
Гопоинезто моделювали в лабораторних шуров лони ВОстар за загальноприйнятою методикою у модифокаци Jaeger and Jung (2015). Тварин експериментально! групи подолили на три воков! подгрупп (по 30 тварин у кожной). До складу I подгрупп увойшли 2-мтсячт шури, до II - 12-мОсячнО, до III - 24-мюячт тварини. Тварин виводили з експерименту через 90, 180 i 240 д!б Оз початку моделювання гопокОнезО! з дотриманням загальноприйнятих правил. Контролем служили 45 Онтактних тварин (по 15 шурОв у кожнОй подгрупо вОдповОдного воку).
МорфологОчне типування клотинних елементов кров! здойсню-вали за рекомендапоями Kitchen and Makris (2010) i Falet (2012).
Для визначення активносто ферментов антиоксидантно! си-стеми в еритроцитах кров забирали з хвостово! вени шомосяч-но з першого по восьмий мОсяць експерименту. АктивнОсть ферментов антиоксидантно! системи захисту визначали в гемолОзатах еритроцитов. Для лОзису використовували 0,01% розчин сапонОну в 0,01 М Na-K-фосфатному буфер! (рН 7,4). АктивнОсть каталази визначали за швидкостю утилОзац}! перекису водню за участо FOX-реактиву. За каталазну активисть еритроцитов приймали кОлькОсть мкмоль субстрату (H2O2), перетворюваного ферментом за хвилину, розраховану на мОлограм гемоглобону (Hb) у проб!, тобто в мкмоль/(хв^мг Hb).
Активность супероксиддисмутази визначали спектрофото-метричним методом. Для водображення остинно! природи взае-мозв'язку мОж активностями ферментов системи антиоксидант-ного захисту аналОзували !х сп1ввОдношення.
Для ультраструктурного аналОзу видаляли прямий м'яз стегна та тромбоцити зо збагачено! фракцо! плазми крово, яко використовували для подальшого дослодження водповодно до ре-комендацой Ali (2015). Для виготовлення епоксидних блоков вико-ристовували композицою епон-аралдот. Зрози одержували на уль-трамОкротомо УМТП-6М (Selmi, Украша). ДослОдження проводили за допомогою трансмюшного електронного мокроскопа ПЕМ-100К (Selmi, Укра!на) з прискорювальною напругою 75 кВ за
zimmern 2 000-80 000 paзiв. У цкюму, етeкгpoннoмжpocкomчнe дocлiджeння пpoвoдили зя cгaндapтнoю cxeмoю (Mio et al., 2016).
Вивчeння пoвepxнeвoï цигoapxiтeктoнiки epmponmTE i тpoм-6ouHiis вeнoзнoï spra пpoвoдили зя дoпoмoгoю cкaнyвaльнoю eneR^o^ora мiкpocкoпa JEOL-25A-T3225 (Япoнiя) з ripncBr^-вaльнoю нaпpyгoю 20 кВ. Tвapин yтpимyвaли в yмoвax вiвapiю зпдю з нopмaгивними дoкyмeнтaми.
Для cтaтиcтичнoï oбpoбки peзyльтaтiв зacтocoвyвaли пжсг Statistica 6.1 (StatSoft Inc., USA). Для пopiвняння дocлiдниx гpyп (зaлeжнo вщ типу cтaтиcтичнoгo poзпoдiлy) бpaли пapний t-кpитepiй Стьюдeнтa a6o йoгo нeпapaмeгpичний aнaлoг -^m^piA Уïлкoкcoнa. Ощнювоння вiдпoвiднocтi poзпoдiлy вeличиn нopмaльнoмy (Taycca) пpoвoдили зя дoпoмoгoю кoeфiпieнгiв exc^cy та acимeтpiï.
Результати
В ycix твapин нeзaлeжнo в1д вшу мaкcимyм aктивнocтi cy-пepoкcиддиcмyтaзи пpипaдae ня 90-ту дoбy eкcпepимeнгy, кoли ïï кoнцeнтpaцiя в 1,8-2,1 paзa пepeвищye дяш кoнтpoльнoï гpyпи. Чepeз 180 даб 1з пoчaткy мoдeлювaння гiпoкiнeзiï жгив-нicть cyпepoкcиддиcмyтaзи знижyeтьcя, oднaк зaлишaeтьcя в 1,4-1,5 paзa вищoю зя кoнгpoль, ^otc дo 240-ï дoби aктивнicть фepмeнгy буля нижчoю зя кoнтpoль ня 45-50% (P < 0,05). !ншя динaмiкa пoкaзникiв cпocтepiгaeгьcя в aктивнocтi кaтaлaзи, кoли виявляютьcя двя мaкcимyми: пepший - чepeз 90 даб, дpy-
0,45
гий - чepeз 210 даб 1з пoчaткy мoдeлювaння гiпoкiнeзiï (pnc. 1). Пopiвнянo з кoнтpoльними твapинaми бioxiмiчний cклaд кpoвi з^ню^^я тaкoж зя paxynoE пiдвищeння piern кpeaтинiнy, HEe зaлeжигь в1д вшу щypiв i тepмiny гiпoкineзiï. У твapин I гpyпи piвeнь кpeaтиniny пiдвищyeтьcя ня 12,4% чepeз 90 даб, ня 19,8% - чepeз 180 д1б i ня 24,6% - чepeз 240 даб пгсля пoчaткy мoдeлювaння гiпoкineзiï. Знaчno мини кoливannя cпocтepi-гaютьcя у щypiв II вiкoвoï гpyпи: вiдпoвiднo ня 8,9%, 12,1% i 18,4% (P < 0,05). Н^бОльш змши виявляютьcя у твapиn III гpyпи, в який piвeнь кpeaтиniny пiдвищyeгьcя вщшвщш ня 14,6%, 22,7% i 28,2% (P < 0,05).
Однoчacno з бioxiмiчними змшями cпocтepiгaeтьcя cтpyк-тypнa пepeбyдoвa клiтиnниx кoмпoneшiв кpoвi. ^и цьoмy у щypiв I щдрупи чepeз 90 даб пicля пoчaткy мoдeлювaння rirn-кineзiï кшькють дeгpaнyльoвaниx тpoмбoцитiв зpocлa у 2,87 paзa (P < 0,05). Цe вiдбyвaeтьcя зя paxynoк вивiльneння пepeвaжнo aльфa-гpaнyл, тому чacткa aктивoвaниx i aгpeгoвa-ний тpoмбoцитiв бiльшe нiж yдвiчi пepeвищyвaлa зnaчeння кonгpoльnoï гpyпи (тябл. 1). У cклaдi тpoмбoцигapnoгo пулу ций твapиn виявляли лишe пooдинoкi фopми кл1тин 1з шмтг-ним диcбaлancoм яльфя- та дeльтa-гpaнyл, a тяюзж змшями в yмicтi rniaocoH i yльтpacтpyктypи мiтoxoндpiй. Фpaгмenги тpoмбoцитiв i пceвдoпoдiï cпocтepiгaли в neвeликiй кiлькocтi. У пepeвaжнoï бiльшocтi твapин мopфoлoгiя xpoHoHepa тpoм-бoцитiв cвiдчить пpo neзnaчний cтyпinь пopyшeння тpoмбoци-тapno-epитpoцитapnoгo гeмocтaзy (pиc. 2а, б).
0.5 ^
s
0.3 S га
30
60
90
120
150
180
210 240 дoбa
Рис. 1. Змшя aктивnocтi ocnoвниx фepмeш'iв cиcтeми anтиoкcидaш^нoгo зaxиcтy epитpoцитiв у piзm тepмinи тpивaлoï гiпoкineзiï: СОД - cyпepoкcиддиcмyтaзa
У твapиn I тдрупи чepeз 180 д1б cпocтepiгaли зnaчнi пято-лoгiчнi змши тpoмбoцитiв, яю cyпpoвoджyвaлиcя icтотнoю гeтepoмopфнicтю тpoмбoцитapнoгo пулу зя йoгo фyнкцionaль-ж>ю гiпepaктивnicтю тя змшями cтpyктypи xpoHoHepa бiльшo-cri тpoмбoцитiв. Вкaзaнi змши cвiдчaть npo тe, щo зя гкюю-neзiï чacтo poзвивaeгьcя пceвдoпoдiaльний та, piдшe, гiaлino-вий тип мopфoлoгiчnoï тpancфopмaцiï тpoмбoцитiв (pиc. 3, 4).
Визнaчeння мopфoлoгiï циpкyлюючиx aTpem™ кpoвi виявилo naявнicть зтчжд кiлькocтi фyнкцionaльno aктивниx пoлiмopфno-ядepниx лeйкoцитiв у cклaдi aгpeгaтiв 1з poзвинeними пceвдoпo-дями, чиcлeнnими фaгocoмaми та ïx кoмплeкcaми з1 cпeцифiчnи-ми та necпeцифiчnими гpanyлaми. Paзoм 1з цим, пpиcyтнicть ш-зpiлиx фopм neйтpoфiлiв пiдтвepджyвaлa naявnicть як eндoтem-aльnoï диcфyнкцiï, так i aкгивnoгo вnyтpiшnьoклiтиnнoгo aart^en-ня. npo poзвиток зaпaльnoгo пpoцecy cвiдчилa тaкoж зтчни чacткa aкгивoвanиx eoзиnoфiлiв у жид тpoмбoцитapno-лeйкoци-тapниx aгpeгaтiв. Tará шзишфши paaoH з1 зpiлими гpanyлaми та xapaктepним кpиcтaлoïдoм виcoкoï eлeктpoнnoï щiльnocтi мютили пoлiмopфni aepm зnaчнo мeншиx poзмipiв шблизу ядpa.
Зycтpiчaли таюэж чacткoвo дeгpaнyльoвaнi кл1тини 1з зя-лишкaми лaбiльниx гpaнyл тд цитолeмoю. Стд зaзnaчити, щo
paзoм з1 знячним пiдвищeнням чacтки aгpeгoвaниx тpoмбoци-тiв cпocтepiгaли naявнicть вeликиx cфepичниx фopм 1з noвo-yтвopeними пceвдoпoдiями, oзnaкaми дecтaбiлiзaцiï зoвniшньoï мeмбpaни та ютотним poзшиpeнням вiдкpитоï cиcтeми кaнaль-цш. Глибoкi длянки nieï cиcтeми мicтили aмopфний мaтepiaл пoмipnoï eлeктpoннoï щiльnocтi, який кiлькicno зnaчno œpe-вищуе вмicт aльфa-гpaнyл.
У щypiв I гpyпи чepeз 240 даб cпocтepiгaли ÍCTome знижen-ня вмету nopмaльниx диcкoпoдiбниx тpoмбoцитiв щoдo юэн-тpoлю (ня 24,2%, P < 0,05) зя paxynoк piзкoгo нapocтaння кшь-кocтi диcкoexinoцитiв, cфepoцитiв i cфepoexinoцигiв, щo ви-кликaлo пiдвищeння вмicтy aктивниx кляин yдвiчi (P < 0,05). Уcтaнoвлeнo пpoпopцiйne нapocтaння в циpкyляцiï мaлиx тpoмбoцитapниx aipera™, тод1 як вeликi тpoмбoцигapнi aipe-гяти ne yтвopюютьcя. Кiлькicna oni^a вмicтy звopoтнo тя ne-звopoтнo кonфopмoвaниx epитpoцитiв тaкoж ne виявиля icтот-ниx зм!н у твapин ц1ей вiкoвoï пiдгpyпи пopiвняno з кonгpoль-noю гpyпoю.
У щypiв II гpyпи чepeз 90 даб гiпoкineзiï зnaйдeno знячну aктивaцiю тpoмбoцитapnoï лянки гeмocтaзy тя пoшкoджeння тинктopiaльниx влacтивocтeй epитpoцитiв. Чacткa aктивoвaниx
0.6
0,4
0.2
0,i
0
тромбоцитов у цй груш тварин перевищувала р1вень контрольно! групи майже в 2,5 раза (табл. 2). Також р1зко тдви-щеним виявився р1вень агрегованих 1 дегранульованих форм. За рахунок цього вмст неактивованих тромбоцитов кров1 по-ступався контрольному показнику на 45,2% (Р < 0,05).
Утворення дегранульованих форм вщбувалося переважно за рахунок вившьнення альфа-гранул. Ступшь вказаних пато-морфолопчних змш значною морою залежав в1д р!вня креати-
ншу у плазм! кровг У склад1 тромбоцитарного пулу кров1 тварин II групи виявлялася незначна кщькю,п> тромбоцитов з гстотним дисбалансом альфа- та дельта-гранул, а також ультра-структурними змшами л1зосом [ мотохондрш. Фрагменти тромбоцита [ псевдоподи спостерггали в помрнш кшькосто. У переважно! бшьшосто тварин ще! групи морфологоя хромомера тромбоцитов свщчить про обмежено розвинений ступшь порушень тромбоцитарного гемостазу (рис. 5).
Таблиця 1
Морфометричнi показники клпинних елементв кров1 у шур1в I вжово! групи за тривало! гшокшези пор1вняно з контрольною групою тварин (х ± БЕ)
Параметри Контрольна Експериментальна группа: термш експерименту, д1б
група 90 180 240
Тромбоцити
Неактивш тромбоцити, % Агреговаш тромбоцити, % 76,15 ± 3,33 6,79 ± 0,53 44,93 ± 2,11* 14,39 ± 1,05* 41,02 ± 2,16* 17,08 ± 1,34* 37,92 ± 1,73* 18,31 ± 1,17*
Активш тромбоцити, % Активоваш тромбоцити, % Бшолярш тромбоцити, % Дегранульоваш тромбоцити, % Дибш тромбоцитарш агрегати Велик тромбоцитарш агрегати Альфа-гранули, мкм3/мкм3 15,99 ± 1,27 23,97 ± 1,85 0,55 ± 0,03 5,93 ± 1,11 3,15 ± 0,11 0,17 ± 0,01 0,105 ± 0,011 35,95 ± 2,17* 54,24 ± 2,14* 0,77 ± 0,03 16,87 ± 1,15* 6,18 ± 0,52* 0,21 ± 0,01 0,076 ± 0,012* 41,53 ± 2,15* 58,89 ± 3,71* 0,89 ± 0,07* 18,55 ± 1,33* 12,01 ± 1,17* 2,62 ± 0,14* 0,066 ± 0,008* 40,11 ± 2,33* 62,04 ± 3,02* 1,15 ± 0,11* 20,02 ± 1,54* 14,36 ± 1,14* 4,41 ± 0,83* 0,057 ± 0,003*
Дельта-гранули, мкм3/мкм3 0,033 ± 0,007 0,031 ± 0,009 0,029 ± 0,005 0,025 ± 0,005*
Л1зосоми, мкм-2 0,141 ± 0,011 0,124 ± 0,002 0,119 ± 0,001 0,096 ± 0,010*
Мггохондри, мкм3/мкм3 0,023 ± 0,005 0,021 ± 0,005 0,017 ± 0,003* 0,014 ± 0,002*
Еритроцити
Дискоцити, % 89,71 ± 3,51 63,22 ± 3,92* 57,59 ± 3,21* 51,97 ± 2,40*
Дискоехшоцити, % 10,28 ± 1,54 22,85 ± 1,61* 25,74 ± 2,68* 29,09 ± 1,37*
Сфероцити, % 1,88 ± 0,32 6,04 ± 0,82* 8,61 ± 1,05* 10,81 ± 0,75*
Сфероехшоцити, % 1,72 ± 0,24 2,44 ± 0,52* 2,83 ± 0,33* 3,12 ± 0,14*
Зворотно змшеш еритроцити, % Незворотно змшеш еритроцити, % 6,34 ± 0,23 2,69 ± 0,11 11,93 ± 0,85 2,98 ± 0,22 12,84 ± 0,92* 3,23 ± 0,11* 12,72 ± 0,94* 4,01 ± 0,15*
Примтка: * - в1ропдна р1зниця з контрольными показниками Р < 0,05.
Рис. 2. Ультраструктура тромбоцитов (а) та еритроцитов (б) периферично! кров1 шур1в I щдгрупи через 90 дб !з початку моделювання тривало! гшокшези: 1 - неактивний тромбоцит, 2 - активований тромбоцит, 3 - «тшь тромбоцита», 4 - дегенеративш форми еритроцитов; строками показано «нитки агрегаци» мож окремими еритроцитами; а - трансмосшна електронна мжроскотя, б - сканувальна електронна мжроскотя; а - 15 000, б - 2 000
На вщмшу вщ тварин попереднього термшу експерименту, у шур!в II групи через 180 дб !з початку моделювання гшокшези виявляли значнптп змши тромбоцитов, як проявляются ютотною гетероморфтстю тромбоцитарного пулу за його функциональною гiперактивнiстю. При цьому змши структури хромомера у бшьшосто тромбоцитов вщбуваються на фонi !х морфо-логiчно! трансформаци за псевдоподальним типом (рис. 6, 7).
Кр1м того, у тварин II групи через 180 д1б !з початку моделювання гшоюнези з щдвищенням креатину плазми кров1
збшьшуеться кшькють складних агрегапв, як мають значну кшькю,п> еритроцитов. Серед них переважали незворотно тран-сформованi форми - куполоподбт та сфероцити, а також ери-троцити у вигляд «спущеного м'яча» та ехшоцити.
За даними трансмюшно! електронно! мжроскопи, кзлькОсть малих тромбоцитарних агрегатов у 3,7 раза перевищувала показ-ник контрольно! групи. У тварин у даний термш дослвдження виявляли середы та велик! агрегати, яй в окремих випадках мостили лейкоцити або еритроцити. Ультраструктурним дослвдженням
а
дегранульованих тромбоцитов поблизу цитолеми виявляли числены лабшьт гранули в фрагментованими мембранами.
Таю постклпинт форми на вщмшу ввд агрегованих тромбоцит®, переважно зустр1чалися поза складом агрегатов. Також спо-стерОгали появу великих сферичних форм 1з наявтстю новоутво-рених псевдоподш на поверхт, ознаками дестабтзацц зовнш-ньо! мембрани та ютотним розширенням вщкрито! канальцево! системи. Глибою длянки це! системи мстять аморфний матер1ал
помрно! електронно! щльносп. Кльюсть щльних тшець переви-щувала вмст альфа-гранул. При цьому юльюсть тзосом i мого-хондрш зменшуеться пор]вняно з неактивними тромбоцитами.
У щур1в II групи через 240 даб спостерОгали зниження вмтсту нормальних дископодабних еритроципв за рахунок р1з-кого наростання кшькосп дискоех1ноцит1в, сфероцитв i сфе-роехшоцитов. Також установлено значне збшьшення юлькосп тромбоцитарних агрегатов найр1зноман1тнзших розмiрiв.
Рис. 3. Ультраструктура тромбоцитiв (а) та еритроцитiв (б) периферично! кровi щурiв I групи через 180 даб iз початку моделювання тривало! гшоюнези: 1 - активований тромбоцит, 2 - «тшь тромбоцита», 3 - вiльнi гранули тромбоципв; стрiлками показано еритроцитарнi сладжi у виглядi «монетних стовпчиюв»; а - трансмкшна електронна мiкроскопiя, б - сканувальна електронна мжроскотя; а - х15 000, б - х2 000
Рис. 4. Ультраструктура тромбоципв (а) та еритроципв (б) периферично! кровi щурiв I групи через 240 даб iз початку моделювання тривало! гшокшезп: 1 - неактивний тромбоцит, 2 - активований тромбоцит, 3 - «тшь тромбоцита», 4 - дегенеративт форми еритроципв; стршками показано числент «нитки агрегацп» м1ж окремими еритроцитами; а - трансмюшна електронна мiкроскопiя, б - сканувальна електронна мжроскотя; а - х15 000, б - х2 000
Структурний аналiз клiтинних елементв кровi у тварин III групи через 90 даб виявив значну морфологiчну перебудову тромбоцитов. Зокрема, частка активованих тромбоципв тдви-щувалася бшьше нiж у 2,5 раза порвняно з показниками контрольно! групи. Спостерцжться також значне (у 2,7 раза) зростання кiлькостi активованих форм (рис. 8).
Дегранульоват тромбоцити за вщносним вмстом у 3,2 раза перевищували показник контрольно! групи за рахунок вившь-нення альфа-гранул i дельта-гранул, а також вiрогiдного змен-шення вмсту лiзосом i мiтохондрiй (табл. 3).
У цшому, у склада тромбоцитарного пулу тварин Ш групи через 180 дб iз початку моделювання гшоюнези виявили числент тромбоцити з помпним дисбалансом альфа- та дельта-гранул, а також змши тзосом i ультраструктури мтохондрш.
У значнш кiлькостi зус^чали фрагменти тромбоцитов i розгалужет псевдоподи на поверхт клiгин. У бшьшосп тварин морфолопя хромомера тромбоцитов свщчила про виражений ступiнь порушень тромбоцитарного гемостазу (рис. 9).
У тварин Ш групи через 240 дб спостергали рiзку активацто тромбоципв, яю супроводжувалися !х iстотною гетероморфтстю.
а
а
У бiльшocтi тpoмбoцигiБ цe пpoявляeIьcя фyнкцioнaльнoю rmep-aктивнicтю та змнами MpyRiypn xpoHoHepa на фoнi oбмeжeнoï зда^сй yтвopювaти пceвдoпoдiï (pnc. 10). Пряд i3 цим crnc'repi-гали ammoa eндoтeлioцитiв i пiдвищeний piвeнь appelant клппн-
них eлeмeнгiБ кpoвi (pnc. 11). Mopфoлoriчнo вeликi за poзмipaми п^кулюю^ aiperam BÍ^oBiaara cгpyкгypi ^гадних yтвopeнь, яю мicтяIъ epигpoциги химфжа фopми. 4acTO cпocтepiгaли чacткoвo дeгpaнyльoвaнi тpoмбoциги в залишками лaбiльних гpaнyл.
Таблиця 2
Mopфoмeтpичнi пoкaзники клпинних eлeмeнгiБ кpoвi y rnypib II групп за тpивaлoï гiпoкiнeзiï пopiвнянo з кoнгpoлънoю гpyпoю твapин (х i SE)
Пapaмeтpи Кoнтpoльнa Eкcпepимeнтaльнa rpyma: тepмiн eкcпepимeнтy, даб
грула 90 180 240
Тpoмбoпnтn
Нсактивш тpoмбoпnтn, % ArperoBam тpoмбoпnтn, % Активш тpoмбoпnтn, % 75,41 i 4,61 6,82 i 0,54 16,72 i 1,22 47,34 i 4,32* 10,65 i 1,23* 25,43 i 3,11* 44,11 i 3,37* 14,03 i 1,27* 31,33 i 2,15* 39,12 i 2,14* 16,34 i 1,12* 39,24 i 2,58*
AranBoBarn тpoмбoцити, % Бiпoляpнi тpoмбoцnтn, % До^а^ливат тpoмбoпnтn, % 22,23 i 1,73 0,55 i 0,01 6,29 i 0,31 33,15 i 2,11* 0,59 i 0,03 8,31 i 1,07* 40,22 i 2,16* 0,72 i 0,04 11,55 i 1,71* 50,32 i 2,06* 0,93 i 0,07* 16,83 i 1,91*
Дpiбнi тpoмбoцnтapнi arperara Валию тpoмбoцnтapнi arperara Aльфa-гpaнyлn, мкм3/мкм3 3,14 i 0,12 0,18 i 0,02 0,108 i 0,022 4,57 i 0,43* 0,19 i 0,03 0,082 i 0,006* 8,36 i 1,12* 0,41 i 0,09* 0,074 i 0,006* 11,37 i 1,85* 1,25 i 0,03* 0,061 i 0,005*
Дeльтa-гpaнyлn, мкм3/мкм3 0,037 i 0,011 0,034 i 0,008 0,031 i 0,007 0,027 i 0,005*
Лiзocoмn, мкм-2 0,142 i 0,008 0,131 i 0,005 0,126 i 0,004 0,119 i 0,005*
Miтoхoндpiï, мкм3/мкм3 0,024 i 0,006 0,022 i 0,004 0,019 i 0,003* 0,016 i 0,002*
Epmponnin
Дncкoпnтn, % 84,61 i 3,17 78,12 i 4,04* 68,71 i 2,11* 63,15 i 2,11*
Диcкoeхiнoцити, % 11,67 i 0,85 15,72 i 1,24* 20,23 i 1,37* 25,17 i 1,23*
Сфepoцnтn, % 2,93 i 0,11 3,06 i 0,32* 5,03 i 0,19* 8,24 i 1,56*
Сфepoeхiнoпnтn, % 1,66 i 0,02 1,83 i 0,21* 2,21 i 0,15* 2,99 i 0,33*
Звopoтнo змiнeнi epmponnra, % 9,56 i 0,88 10,97 i 0,81 12,03 i 0,77* 14,01 i 1,77*
Нeзвopoтнo змiнeнi eproponnra, % 2,73 i 0,15 2,85 i 0,11 3,07 i 0,25* 4,33 i 0,21*
Промпта: * - в1ропдна р1зниця з контрольними показниками Р < 0,05.
а б
Рис. 5. Ультpacтpyктypa тpoмбoцитiБ (а) та epH^n^iis (б) пepпфepпчнoï кpoвi щypiв II гpyпп чepeз 90 даб 1з пoчaткy мoдeлювaння тpпвaлoï гiпoкiнeзiï: 1 - aктпвoвaнпй тpoмбoцит, 2 - «тшь тpoмбoцигa», 3 - дeгeнeparaвm фopмп epH^n^is; а - тpaнcмiciйнa eлeктpoннa мiкpocкoпiя, б - жанувальна eлeктpoннa мiкpocкoпiя; а - х15 000, б - х2 000
У cкaнyвaльнoмy eлeктpoннoмy мiкpocкoпi п^кулюю« arpe-гаги впявляютьcя y фopмi дpiбнпх rpyп eprnponnriB i тpoмбo-цппв, чаию змiнeнoï фopми, яю пoмiтнi на oroлeнiй базальнй мeмбpaнi та, як пpaвилo, вкpиri гycтoю ciткoю фiбpпнy (pnc. 11e, г). Рамм з1 знaчнo пiдвищeнnм pÍB^^! aгperoвaнnх тpoмбoцигiв cпocтepiгaлn шяву вeликnх cфepnчних фopм 1з пceвдoпoдiями та oзнaкaми дecтaбiлiзaцiï зoвнiшньoï мeмбpaни. Me^tópann каналь-Цв чаию фpaгмeнгoвaнi. npn щюму LinK^e^a тpoмбoцигiв втpa-чала njmcmCTb на дтянках, яю кoнгaкгyвaлn з шшпми кллпнами у жлад aгperaтiБ. У твapин nia bkoboï rpyпи Boffiitempaiik малих тpoмбoцnгapних aгperaтiБ кpoвi в cepeдньoмy в 4,7 paзa пepeвn-щувала знaчeння кoнгpoльнoï rpyпи. У цих mapm тaкoж crnc'repi-галп piзкe (у 4,4 paaa) пepeвищeння кoнгpoльних знaчeнь вмicтy
cepeднiх i вeликnх тpoмбoцnгapнnх arperaгiБ.
PeeCTpyBara cтaтиcтnчнo вiporiднe (P < 0,05) знnжeння вмету нopмaлънnх диcкoпoдiбнnх epmponnniB (на 36,7%) за paüy-нoк piзкoro apocranrn кiлькocтi диcкoeхiнoцигiБ (у 2,7 ]эаза), cфe-ponnriB (у 3,8 paaa) i cфepoeхiнoцигiв (у 1,9 paaa), щo BÍa6yBaCTMa на фoнi зтчшш (у 2,5 paîa) пiдвищeння вмклу активних фopм тpoмбoцnгiв, звopoтнo та нeзвopoтнo тpaнcфopмoвaнnх eprnpo-пщтб - на 50,4% i 25,5% (P < 0,05) вiдпoвiднo.
Обговорення
Для poзкpmтя пaтoreнeтnчних мeхaнiзмiБ фopмyвaння ш-шкoджeнь на ткaнnннoмy та клiтnннoмy pÍBm icтoтнnй iнгepec
cтanoвигъ вивчeння poлi гeмocтaзy в зaбeзпeчeнш aдaпгaцiйниx peaкцiй opгaniзмy под чяо iммoбiлiзaцiйnoгo crpeccy, ocкiльки epигpoцити та тpoмбoцити, тicno кonгaктyючи з уамв нями та вcтyпaючи з ними у мopфoфyнкщoнaльm взaeмoвiд-нocини, влacnoю кiлькicnoю тя якicnoю пepeбyдoвoю вiдoбpa-жяють фiзioлoгiчni тя mTCrn^m змinи, щo вiдбyвaютьcя в opгaнiзмi под чac piзниx фyнкцionaльниx crama, у тому чиcлi пpи гшокшезп. Тшьки окрем1 автори присвятили дослщження ви-
вчeнню гeмocтaзy зя гiпoкшeзiï у людини ra твapиn (Zorbas et al., 2012; Juravlyova et al., 2016). Одняк вoни дocлiджyвaли гeмo-cтaтичny функщю кртвО тльки в кopoткi тepмinи гiпoкineзiï (пpoтягoм 15-30 дб). Пpи цьoмy вcтaнoвлeнo, щo знижeнnя nieï фyнкцiï зя кopoтокoтpивaлoï гiпoкineзiï cyпpoвoджyeгъcя poзвит-юм гiпoкoaгyляцiï, мexaniзм якoгo пoв'язanий з1 знижeнням aктивnocтi фaктоpiв згopтanня шгазми кpoвi ra фyнкцiï тpoм-боципв.
Рис. б. Ультpacгpyкгypa гpoмбoцитiв (а) тя epигpoцитiв (б) пepифepичnoï кpoвi щypiв II гpyпи чepeз 180 даб 1з пoчaткy
мoдeлювaння тpивaлoï гiшoкineзiï: 1 - нeaктивний тpoмбoцит, 2 - aкгивoвaний тpoмбoцит, 3 - «инь гpoмбoцитa», 4 - дeгenepaтивш фopми epитpoцитiв; а - тpaнcмiciйнa eлeкгpoнna мiкpocкoпiя, б - cкaнyвaльнa eлeктpoнna мiкpocкoпiя;
а - x15 000, б - x2 000
Рис. 7. Ультpacтpyкгypa гpoмбoцитiв (а) тя epигpoцитiв (б) пepифepичнoï кpoвi щypiв II ^упи чepeз 240 даб 1з шчятку мoдeлювaння гpивaлoï гiшoкineзiï: 1 - aкгивoвaний тpoмбoцит, 2 - «тшь тpoмбoцита», 3 - вiльнi ^a^rn^ 4 - дeгenepaтивнi фopми epитpoцигiв; а - тpancмiciйna eлeктpoнna мiкpocкoпiя, б - cкaнyвaльna eлeкгpoнna мiкpocкoпiя; а - x15 000, б - x2 000
Gainutdinov et al. (2013) raMa^m, щo в peaдaпгaпiйнoмy пepioдi пicля 30-дeнnoï гiпoкineзiï в людeй гiпoкoaгyляцiя змinюeгьcя пiдвищeнnям тpoмбoтвipnoï функцй кpoвi, пpичини та мexaшзм якoï зaлишaютьcя мaлo вивчeними. Heвiдoмi тaкoж пpичини фaзниx змш гeмocтaзy (з гiпoкoaIyляцiï m пфюд гiпepкoaгyляцiï кpoвi), щo вадпряе вяжливу poлъ у poзвигкy тpoмбгeмopaгiчнoгo cиндpoмy зя тpивaлoï гiпoкineзiï.
Paзoм 1з тим, гiпoкineзiя (Stogov, 2009; Juravlyova et al., 2016) mipyrnye гeмoкoaгyляцiю тльки зя paxynoк пopyшeнnя rpaniï фaкгopiв згopтannя у плнзм кpoвi, a oтжe, збшьшуе prnM poзвиткy кpoвoтeчi, aлe ne oporto® (Duan et al., 2014). Дoдaткoвi
eкcтpeмaльni дiï (eмoцiйnий crpec, oпepaтивнe лiкyвannя з шступ-ним тpивaлим лiжкoвим peжимoм у paзi ik^K^mBaLcii нижnix кinцiвoк aбo тки в вдюму) cпpияють пpиcкopeнnю бeзпepepвnoгo внyтpiшньocyдиннoгo згopтaнnя кpoвi дo cгyпenя диceмinoвanoгo внyтpiшnъocyдиnнoгo згopтannя кpoвi (Marcus, 2012; Delano et al., 2015) - тобто викликяють гeмocтaтичni зpyшeнnя, щo вимaгaють кopeкцiï.
Taким чинзм, дат лiтepaтypи вiдnocno xapaктepy ra мexaнiз-м!в poзвиткy гeмocтaтичнoï фynкцiï кpoвi зя гiпoкineзiï мяють inoдi дiaмeгpaльнo пpoтилeжni пoгляди; пpи цьoмy мexaшзм ций пopyшeнь зя тpивaлoï гmoкнeзiï зaлишaeгьcя мaлo вивчeним.
а
а
Т>му name дocлiджeння нaлpaБлeнe на BnBHeHrn ne сттъки плазмагичних фaктоpiв, як на тpoмбoцигapнy ланку гeмocтaзy у шедшии з вивчeнням poní eprnponnriB та бloхiмiчних фaктopiБ, як1 впливають на гeмocтaз за тpивaлoï гiлoкiнeзiï та изжуЛ) зaлycкaш мeхaнiзм тpoмбeмбoлiчних ycкпaднeнь, на як1 вказують багато aBTOpiB (Lieberman et al., 2014).
rfopiBMHo з кoнтpoльнoю гpyлoю акшвнють c^epo^^^c-мутазп та каталазп зм^ется зaлeжнo в1д тepмiнy дocлiдy та He
зaпeжmъ в1д bîkoboï rpyrm. Пpn цьoмy зpocтaння кaтaпaзнoï актив-Hocri вiдбyБaетьcя на фoнi BiporwHoro знижоння aKnnsHocri cyпep-oкcnддncмyтaзn. Пepeхpecнa aктnБнicть пих фepмeнтiБ rn^cH»-етыя пeвнoю ocoблив1cтю aншoкcnдaнтнoï cncтeми захисту eprn-poпnтiБ, в як1й для каталазп cyпepoкcnдний aнioн-paдnкaл - Hera-тпвнпй eфeктоp, а пepeкиcнi cœrnyKn - шзигивнпй, тод1 як для cyпepoкcnддиcмyтaзn - навпаки. Згiднo з даними Stogov (2009), така piзнoнaпpaБлeнa зм1на ïх aктnБHocтi хapaкгepнa для rmoKciï.
Рис. S. Улътpacтpyктypa тpoмбoцnтiв (а) та epraponnuiB (б) пepифepичнoï кpoв1 rnypis III гpyпn чepeз 90 д1б п1cля пoчaткy мoдeлювaння тpnвaлoï riлoкiнeз1ï: 1 - aKnnBOBaHnri тpoмбoпит, 2 - «т1нъ тpoмбoцитa», 3 - дereнepaтnвнi фopмn epmponnriB; cтpiлкaми пoкaзaнo «нитки адгези»; а - тpaнcм1cшнa eлeктpoннa мiкpocкoпiя, б - жануюча eлeктpoннa мiкpocкoпiя;
а - х15 000, б - х2 000
Таблиця З
Mopфoмeтpnчнi пoкaзнnки клпинних eлeмeнтiБ KpoBl у rnypis III bîkoboï гpyпn за тpивaлoï riлoкiнeз1ï ПOpiБHЯHO з KOHTpOЛЪHOЮ ГpyПOЮ !BapnH, х i SE
Пapaмeтpи Кoнтpoльнa Eкcпepимeнтaльнa группа: TepuiH eкcпepимeнтy, д1б
група 90 180 240
Tpoмбoпnтn
Неактивна тpoмбoпnтn, % ArperoBaHi тpoмбoпnти, % AKraBHi тpoмбoпnтn, % 74,93 i 8,25 6,38 i 0,54 16,97 i 2,53 39,86 i 4,42* 14,02 i 2,56* 39,71 i 3,79* 33,41 i 4,55* 19,53 i 2,27* 50,28 i 4,44* 30,11 i 3,17* 24,33 i 1,75* 54,51 i 4,39*
AKraBOBarn ^oi^onn™, % Бiпoляpнi тpoмбonити, % Дerpaнyльoвaнi тpoмбoпnтn, % 24,56 i 1,64 0,51 i 0,01 6,25 i 0,91 55,36 i 4,82* 0,83 i 0,05 17,97 i 2,31* 60,22 i 6,84* 0,93 i 0,07 19,58 i 2,22* 63,67 i 5,17* 1,05 i 0,17* 26,15 i 2,33*
Дpiбнi тpoмбonитapнi arperain Вслпк1 тpoмбonитapнi arperarn Aльфa-гpaнyлn, мкм^мкм3 3,54 i 0,52 1,09 i 0,03 0,107 i 0,011 7,19 i 1,53* 1,22 i 0,14 0,069i0,007* 12,73 i 1,65* 2,74 i 0,18* 0,063i0,005* 14,76 i 1,84* 4,81 i 0,33* 0,051 i 0,003*
Дeльтa-гpaнyлn, мкм3/мкм3 0,036 i 0,002 0,028 i 0,006 0,026 i 0,004 0,022 i 0,002*
Лiзocoмn, мкм-2 0,141 i 0,017 0,111 i 0,003 0,108 i 0,031 0,091 i 0,011*
Miтoхoндpiï, мкм3/мкм3 0,023 i 0,005 0,016 i 0,007 0,011i0,003* 0,010 i 0,002*
EpmponHra
Дncкoпnти, % 83,47 i 4,11 60,32 i 4,06* 65,14 i 6,62* 62,37 i 2,25*
Дncкoeхiнoпnти, % 12,02 i 1,52 26,17 i 3,33* 30,15 i 2,41* 31,42 i 2,66
Сфeponити, % 3,03 i 0,17 6,88 i 1,14* 9,23 i 1,77* 11,11 i 2,03*
Сфepoeхiнoпnти, % 1,93 i 0,35 3,15 i 0,73* 3,79 i 0,81* 4,02 i 0,84*
Звopoтнo змiнeнi epmponnra, % 10,02 i 1,34 15,61 i 1,73 17,93 i 1,85* 18,81 i 2,73*
Heзвopoтнo змiнeнi eproponnra, % 3,01 i 0,15 3,73 i 0,21 4,67 i 0,23* 5,24 i 0,32*
Пpnмiткa: * - BiporwHa piзнnця з кoнтpoльними пoкaзнnкaмn (p < 0,05).
Пpo poлъ riпoкciï у poзвшкy c^y^pe^ зм1н у p1знi тepмiнn riпoкiнeзiï вказуютъ тлъки ospe^^ aBTOpn (Makáry et al., 1987), a peзyлътaтn цих дocлiджeнъ фpaгмeнтapнi, впмагаютъ пoглnблe-Horo poзrлядy та yзaгaлънeння.
Пpoвeдeний нами cтaтncтnчний анал1з вказуе на юнування в1-poriднoï HeramBHoï кopeляцiï м1ж aктnБнicтю cyпepoкcnддиcмyтa-зп та каталазп eprnponnriB у твapин уох вiкoвих щд[руп, тод1 як у кoнтpoлъних TБapин зaфiкcoвaнo BncoKy (r = 0,86) пoзигиБнy Kope-ляц1ю м1ж актиБнОию цих фepмeнтiв. На наш шгляд, ne мoжe
пiдгБepдnги думку oкpeмnх aBTOpiB, як1 дoдaткoвnм джepeлoм мoлeкyляpнoro киcню за rmoKciï вважаютъ пpoцec вiднoвлeння пepeкиcy вoдню, щo poзцiнюеIЪcя як кoмпeнcaтopнo-пpncтocy-вальна peamk цiлicнoro opraнiзмy на лижою та riпoкiнeзiю (Makáry et al., 1987). Ожтъки каталаза Ko^ne^a'TOpHo п1двишуе Koe-ф1ц1ент yтилiзaцiï кишю, то для eHepre!n4Hoï дoцiлънocтi змин-meння кoнцeнтpaцiï cyпepoкcnддncмyтaзn нeoбхiднe для частю-Boro пoвepнeння в мeтaбoлiчнi peaKniï TOro мoлeкyляpнoro киcню, який вiднoвлюеIЪcя в opraнiзмi за oднoeлeктpoнним mляхoм, пo-
а
силюючи при цьому процеси окисного фосфорилювання. Багато автор1в (Zorbas et al., 2012) одностайт щодо важливо! рот про-цеов перекисного окиснення в загальнй патогенетичнш схем розвитку гшоюнетично! хвороби. Ввдомосп про зв'язок перекисного окиснення лшэдв i3 гемостазом (Krause, 2016) i прооксидант-m властивосп фiзичного навантаження (Lutfi, 2016) дозволяють говорили про значну роль депривац! ф!зичного навантаження за тривало! гшоюнези в розвитку гшеркоагулеми. На думку Tseilik-man et al. (2013), вона викликаеться накопиченням статевих стеро!-дв (естрогешв) на фон! зменшення концентраци андрогенв, що закономерно спостернжться за тривало! гшоюнези (Stogov, 2009). Це дозволяе обгрунтувати перспетиви подальших дослщжень характеру впливу гшокнези на еритроцитарно-тромбоцитарний
та бюхМчний компоненти гемостазу, ф!бриноМз, реакцю безпе-рервного внутршньосудинного згортання кров! та оцнити мож-ливють корекци гемостатичних зрушень ф!зичним навантаженням у перспектив! подальших дослвджень. Установлен! нами шдви-щення концентраци продукт1в перекисного окиснення лшэдв та окисно! модифжаци бшкв узгоджуються з даними науково! Мте-ратури (Neelamegham, 2012; Juravlyova et al., 2016; Krause, 2016) i свщчать про !х вплив на структурну перебудову клпинного компонента системи гемостазу. При цьому змша бюхмчного складу кров! за рахунок щдвищення р1вня креатиншу свщчить про посилений розпад м'язово! тканини в умовах тривало! гшокшези (Stogov, 2009) i псно корелюе з! змшами еритроцитарно-тромбо-цитарного гемостазу.
Рис. 9. Ультраструктура тромбоцитов (а) та еритроципв (б) периферично! кров! щур1в III групи через 180 даб !з початку моделювання тривало! гшоюнези: 1 - активований тромбоцит, 2 - «тшь тромбоцита», 3 - дегенеративт форми еритроципв, 4 - ф!брин; стриками показано «дрчасп» еритроцити; а - трансмюшна електронна мжроскопш, б - сканувальна
електронна мжроскотя; а - х15 000, б - х2 000
а
а
Рис. 10. Ультраструктура тромбоципв (а) та еритроципв (б) периферично! кров! щур1в Ш групи через 240 даб вщ початку моделювання тривало! гшокшезп: 1 - активований тромбоцит, 2 - «тшь тромбоцита», 3 - тромбоцити у стадо зворотно! активацп, 4 - неактивний тромбоцит, 5 - секреторт гранули, 6 - дегенеративт форми еритроципв; стршками показано «нитки адгези»; а - трансмюшна електронна мжроскогия, б - сканувальна електронна мжроскогия; а - х15 000, б - х2 000
Зпдно з нашими даними, за гшокшези спостернжться ендоте-л1альна дисфункця, що е предиктором виникнення багатьох захво-рювань серцево-судинно! системи, а також захворювань шших ор-ганв та систем. Тому це може бути причиною багатьох усклад-нень за тривало! гшокшези (Zorbas et al., 2012). У сучасних дослвд-
женнях вказуеться на такий механизм розвитку ендотелально! дисфункци (Gainutdinov et al., 2013): 1) дефшит оксиду азоту в ендотели, пов'язаний !з шдвищенням порушення або зниженням продукни ендотел1ального оксиду азоту, 2) порушення структури та функцй ендотелально! NO-синтетази, 3) зниження чутливосп Biosyst, 8(2) 143
до NO. У результата цього порушуеться метаботзм ендотелюци-тов, з активаЦею механзм1в апоптозу (Leytin, 2012), тому на большому чи меншому протязо судинноï стшки оголяеться базальна мембрана. За контакту рецепторов адгези тромбоцитов оз субстратом i дею синтезованого в дшянщ пошкодження судинноï стонки тромбону починаеться активаЦя тромбоцитов (Gainutdinov et al., 2013). 1моворно, основну роль у первинной активаци тромбоцитов вщграе сигнал оз рецепторов GPIa-IIa, GPIb-V-IX и GPVI, яко контактують зо свооми агоностами, у першу чергу з колагеном, фактором Вшлебранда та тромбоном (Vitkovsky and Strambovska-
ya, 2014). Кр1м колагену, властивютю активувати тромбоцити володють також оншо субендотегиальн структури (Marcus, 2012). На нашу думку, саме ц фактори впливають на конформащю тромбоцитов, оскольки показано, що за тривалоï гшокшези тромбоцити можуть проходити розно стадо! контактноï активаци, перехо-дячи з неактивноï форми у вигляд дискоцита чи пластинки, у зворотну стадою з перетворенням на кулеподобну форму оз псевдо-подями та в незворотну стадю адгези у вигляд розплесканих форм без внутршньоклпинного вмсту - «тонь тромбоцита» (Mic-helson, 2013).
_
Рис. 11. Ультраструктурна картина апоптозу ендотелюцита (а) та внутршньосудинного мокротромба в гемокаполяро прямого м'яза
стегна (б) та в длянщ деендотелозаци базальноï мембрани (в, г) у щура III вшовш групи через 240 доб оз початку моделювання гшоюнези: 1 - просвот гемокаполяра, 2 - апоптозно тольця, 3 - базальна мембрана, 4 - перицит, 5 - м'язове волокно, 6 - активован тромбоцити, 7 - «тот тромбоцитов», 8 - еритроцит, 9 - ендотелюцит, 10 - ендомозой, 11 - нитки фобрину; а, б - трансмюшна електронна мжроскогия, в, г - сканувальна електронна мжроскогия; а - х15 000, б - х8 000, в - х5 000, г - х10 000
Активацоя тромбоцитов лежить в осново виконання ними своïх функцой (Peter, 2010; Rao, 2013; Pitchford, 2015). Багато речовин, яко входять до списку основних речовин, що активу-ють тромбоцити, можуть синтезуватися за гшоюнези, особливо тривалоï (Stogov, 2009). Майже всо ц речовини взаемо-доють оз тромбоцитами через специфочно рецептори, описано Lieberman et al. (2014). Незважаючи на розноманоття активаторов о значну колькость рецепторов до них, клотина мае обмежену колькость шляхов передачо сигналу та ефекторних механозмов (Vitkovsky and Strambovskaya, 2014). Реакцоя тромбоцита на активувальний вплив однотипна: спочатку тромбоцит змонюе форму, на його поверхно з'являються псевдоподи, вон «роз-
плескуеться» за рахунок водкртга канальцевоï системи зболь-шуеться площа ïх поверхно. Змшюються сповводношення роз-них фосфолшодв мож зовншном о внутрошном листками кло-тиннм мембрани. Це викликае появу на зовношной поверхно тромбоцита значноï кшькосто кислих фосфолоподв оз про-коагулянтними властивостями - фактор Ш тромбоцитов (PF3). На мембран тромбоцитов экспресуються або подвищують свою афшность онтегрини (Naik et al., 2013; Kasirer-Friede et al., 2014; Zhu et al., 2014). Водбуваеться секреця вмюту «локусов зберогання» тромбоцитов у зовншне середовище (Freedman, 2011). Тромбоцити фоксуються на поверхно (наприклад, на суб-ендотелоальному метрика) та об'еднуються мож собою та он-
а
в
mnMn KniinnaMn KpoBi, y nepmy Hepry Big6yBaeibca agre3ia Ta arperaiiia epnrpoiinriB, ^o mh BnaBnann oco6nnBo Hacro y Bigganeni TepMiHH rinoKine3ii.
3a gaHHMH oKpeMHX aBTopiB (Kobro, 2009; Falco et al., 2012), peecrpaiia arperaTorpaM 3a rinoKine3ii BKa3ye Ha Te, ^o B pa3i cTHMynaiii arperaiii agpenaninoM y go3i 10 MKMonb/n y 83% BHnagKiB cnocTepiraerbca gBo4>a3na arperaiia TpoM6oiinriB, y 14% - He3BopoTHa arperaiia Ta y 3% - nicna noHarKoBoi arperaiii cnocTepiraerbca ge3arperaiiia. AKTHBaiia rpoMSoinriB Moxe 6yTH 3Bopoinoro, aK^o Big6yBaroTbca nnme HacTKoBi Kon^opMainm 3MiHH, neciinKe o6'egHaHHa 3 inmnMn KnirnnaMn Ta HacTKoBa ceKpeiia rpaHyn. ^epe3 neBenHKnn Hac TpoM6oinr noBepraerbca B inraKTHHn cTaH i npogoBxye inpKynaiiro y 3aranbHoMy noToKy KpoBi (Greinacher, 2011).
niraa 3BopoTHoi aKTHBanii Ta noBepHeHHa B HeaKTHBHHfl CTaH TpoM6oiHT 3HoBy Moxe aKTHByBarnca Ta BCTynaTH y B3aeMogiro 3 inmnMn KniTHHaMH Ta CTpyKTypaMH. 3BopoTHa arperaiia BHHHKae 3a KopoTKoHacHoi gii cna6»oro 3a inrencHBHicTro cinMyny. ^K^o cTHMynaiia TpHBanima a6o cnnbnima, Big6yBaeTbca He3BopoTHa aKTHBaiia rpoM6oinra (Krause et al., 2016). y iboMy BnnagKy TpoM6oiHT MiiHo ^iKcyerbca go inmnx Knirnn a6o no3aKnirnHnx CTpyKTyp, BigSyBaerbca noBHa gerpanynaiia Ta ceKpeiia BMicTy «noKyciB 36epiranna». ^K^o TpoMSoiinT nicna He3BpoTHoi aKTHBaiii nagxognib y 3aram>Hnn KpoBoo6ir, Bin He Moxe nagani Bciynarn y B3aeMogiro 3 iHmHMH KnirnHaMH Ta mBngKo eniMinyerbca 3 KpoBo-o6iry (Korneychuk et al., 2016). y pa3i MacHBHoro nagxogaceHna y KpoBoo6ir He3BopoTHo aKinBoBannx rpoMSoinriB BigSyBaerbca BiporigHe 3Hn®eHna arperaiii ipoMSonnriB 3 yciMa iHgyKTopaMH (Leavitt et al., 2007). MiKpocKonia B iboMy BnnagKy go3Bonae BnaBn-th BenHKy KinbKicTb ge^opMoBannx rpoMSoinriB. CrHMynaropn ipoMSonnriB Mo^Ha noginHTH Ha cna6K Ta crnn>m.
flo ManoaKTHBHHx cinMynaTopiB nanexarb AflO, agpenanin, Ba3onpecHH, cepoTomn to^o (Kobro et al., 2009; Bouchard et al., 2012; Arnold et al., 2013; Duan et al., 2014). nepegaHa cnraany Big peiemopiB inx peHoBHH npoxogHTb cragiro nocnneHHa Bcepegnm KnirnHn Hepe3 gogaTKoBufl eTan yTBopeHHa npogyKTiB TpoM6oKcaHoBoro 3aBepmeHHa Ta ceKpeiii aKTHBHux KoMnonen-TiB, ^o 36epiraroTbca y rpaHynax (Abrams et al., 2007; Bennett et al., 2014). nig Hac gocnigxeHHa arperaiii TpoM6oinriB 3a npn-cyTHocii cna6nx cTHMynaropiB Ha arperaTorpaMax KpuBa Mae gBociyninHacTy ^opMy, ^o 3yMoBneno nocnneHHaM arperanii nicna BuganeHHa BMicTy «noKyciB 36epiraHHa»> (Blair, 2009).
CmLHi crnMynaropn ipoMSonnriB - KonareH, ipoMSin, BenuKi go3H AflO - 6e3nocepegHto nicna MeMSpaHHoi crnMynanii BHKnuKa-ron> He3BopoTHy aKTHBamiro (White, 2010; Whiteheart, 2011; Ware, 2012). MacTHHa 3 nanBaraHBimnx aKTHBaiopiB ipoMSonnriB npucyT-Ha y nignoporoBux KoHieHTpaiiax B imaKTHiH nna3Mi Ta BHSipKoBo HaKonuHyeTbca B 3oHi nomKogxeHHa cygHH. iHmi 3'aBnarorbca B cucTeMi inpKynaiii nig Hac aKTHBamii cucTeMH 3ropraHHa KpoBi y 4)i3ionoriHHHx a6o naionoriHHux yMoBax. OKpeMi ^aKiopn Bugina-roTbca i3 caMHx TpoMSoiHTiB: AflO, cepoToHiH, agpeHaniHonogi6Hi cy&TaHLin, hhhhhk Binne6paHga (Lazarus, 2010; Hayward, 2011; Lenting and Denis, 2013).
HaflBaraHBimi $i3ionoriHHi MexaHi3MH aganraiii go rinoKffle3ii -MexaHi3M 36ygxeHHa rinoTanaMo-rino^i3apHoi cucTeMH Ta nocuneHa npogyKiia rnroKoKopiHKoigiB i KaiexonaMiHiB (Tseilikman et al., 2013; Rayes and Watson, 2015; Ruggeri, 2015). OipuMaHi ihmh aBio-paMH pe3yntTaiH nigiBepg^yroTb iaKy Mogent: npoiaroM nepmux iptox gi6 aganiaiii y nna3Mi KpoBi mypiB piBem> KopTHKociepoHy ia agpeHaniHy nigBumyeibca Maflxe yipuHi, a BMicT HopagpeHaniHy nigBHmyerbca y BigganeHi TepMiHH. Cnociepiraeibca BiporigHe nigBH^eHHa KoHiemipaiii agpeHoKopiHKoiponHoro ropMoHa Hepe3 ipu go6n 3 nonaiKy MogenroBaHHa rinoKiHe3ii. npu iboMy peani3aiia TaKoro MexaHi3My BigSyBaeibca 3a 6e3nocepegHBoi gerpaHynamii ipoMSoiuiiB (Abrams, 2007; Marks, 2012).
TaKHM hhhom, Mop^onoriHHHM cy6cipaioM nomKogxeHHa TpoM6oiHTapHo-epHTpoiHTapHoro reMocia3y y mypiB pi3Horo Bi-Ky 3a ipuBanoi rinoKiHe3ii Buciynae KoMnneKc ynLipacTpyKiyp-hhx 3MiH KniiHH KpoBi, aKi BHHHKaroTB Hepe3: 1) BHyipimHBo-
cygHHHy rinepaKTHBaiiro TpoM6oiHiiB, 2) guc6anaHc BMicTy Bcix iHniB TpoM6oiHiapHHx rpaHyn, 3) TpaHc^opMaiiro noBepxHeBoi iHioapxiTeKToHiKH epHipoiHiiB 3 yTBopeHHaM «hhtok agre3ii», 4) yiBopeHHa pi3Hux 3a cKnagoM i po3MipoM TpoM6oiHiapHHx i epHipoiHiapHux arperaiiB, 5) 6ioxiMiHHHH guc6anaHc i3 nociy-noBHM 36inLmeHHaM KoHiempaiii KpeaTHHiHy Ta npogyKTiB nepeKucHoro oKHcHeHHa ninigiB y nna3Mi KpoBi.
^n KoMnneKc BnaBnaeibca B ycix 6e3 BHHaiKy TBapuH i Moxe BpaxoByBaTucb aK paHHifl npegHKTop po3BHTKy momhbhx ycKnagHeHb rinoKiHeTHHHoi xBopo6n. HanHyranBimi Kirn>Kicm xapaKTepncTHKH BKa3aHoro KoMnneKcy - BigHocHnfl BMicT aKTHBoBaHHx i arperoBaHnx TpoM6oiniiB, ^inLHicib ynaKoBKH anL^a-Ta genLia-rpaHyn, piBeHb 3BopoTHo TpaHc^opMoBaHnx epnipoiH-TiB, KinbKicTb TpoM6oinrapHHx arperaiiB i «hhtok arperaiii» Mix oKpeMHMH epHTpoiHTaMH.
BHCHOBKH
y gBoMcaHHnx iBapnH BigSyBaeibca BiporigHe 36im>meHHa Big-HocHoro BMiciy aKTHBoBaHnx TpoMSonnriB 3i 36epexeHHaM HopManb-Horo BMiciy arperoBaHnx i gerpaHynboBaHnx ^opM i noaBoro noogn-hokhx TpoMSoiniiB i3 gncSanaHcoM anb^a- ia genBia-rpaHyn.
y 12-MicaHHHx iBapnH nopymeHHa TpoMSoiHiapHoro reMocia3y nonararoiL y BiporigHoMy 36inBmeHHi BigmocHoro BMiciy aKTHBoBa-Hnx TpoMSoinriB i3 nigBH^eHHaM BMiciy arperoBaHnx i gerpaHynbo-BaHnx ^opM i noaBoro HncneHHnx ipoMSoinriB i3 gnc6anaHcoM anb^a- ia genbia-rpaHyn, a TaKox pegyKiiero MnoxoHgpin.
y 24-MicaHHnx iBapnH cnociepiraerbca pi3Ke nopymeHHa TpoM6oinrapHoro reMocTa3y 3a paxymoK BiporigHoro HapocTaHHa BMiciy aKinBoBaHnx, gerpaHynboBaHnx i arperoBaHnx TpoM6o-inriB, BUBinbHeHHa BMiciy 6inbmocTi rpaHyn, po3BniKy BHyipi-mHBocygnHHoi rinepaKrnBaiii TpoMSoinriB, 36inbmeHHa kmlko-cii 3BopoTHo Ta He3BopoTHo TpaHc^opMoBaHnx epnrpoinriB, nig-BH^eHHa piBHa arperaiii, 3oKpeMa noaBn cKnagHnx KnirnHHnx arperaiiB Ta xnMepHnx ^opM epnrpoiniiB.
He3anexHo Big BiKy TBapnH cryninb nopymeHHa TpoM6oiH-TapHo-epnipoiHTapHoro reMocTa3y nigBH^yerbca y Mipy 3po-cTaHHa TepMiny rinoKine3ii, a TaKox noB'a3aHHfl i3 nigBH^eHnaM piBHa KpeaTHHiny cnpoBaiKn KpoBi.
References
Abrams, C. S. (2007). The yin-yang of platelet granules. Blood, 111(3), 979-979. Arnold, D. M. (2013). A platelet cover-up. Blood, 122(3), 307-309. Ali, S. F. (2015) Influence of different methods preparation on platelet activation in stored platelet concentrates. Journal of Blood Disorders and Transfusion, 6(3), 279-285. Bennett, S. T. (2014). Validation of hemostasis assays, analyzers, and
reagents. In: Laboratory Hemostasis. Springer, New York. Blair, P. (2009). Platelet a-granules: Basic biology and clinical correlates.
Blood Reviews, 23(4), 177-189. Bouchard, B. A., Krudysz-Amblo, J. & Butenas, S. (2012). Platelet tissue factor is not expressed transiently after platelet activation. Blood, 119(18), 4338-4339. Delano, M. J., Rizoli, S. B., Rhind, S. G., Cuschieri, J., Junger, W., Baker, A. J., Dubick, M. A., Hoyt, D. B., & Bulger, E. M. (2015). Prehospital resuscitation of traumatic hemorrhagic shock with hypertonic solutions worsens hypocoagulation and hyperfibrinolysis. Shock, 44(1), 25-31. Duan, K., Yu, W., Lin, Z., Tan, S., Bai, X., Xu, L., Dong, Y., & Li, N. (2014). A time course study of acute traumatic coagulopathy prior-resuscitation: From hypercoagulation-hypocoagulation caused by hypoperfusion? Transfusion and Apheresis Science, 50(3), 399-406. Falco, S., Bruno, B., Maurella, C., Bellino, C., D'Angelo, A., Gianella, P., Tarducci, A., Zanatta, R., & Borrelli, A. (2012). In vitro evaluation of canine hemostasis following dilution with hydroxyethyl starch (130/0.4) via thromboelastometry. Journal of Veterinary Emergency and Critical Care, 22(6), 640-645. Falet, H. (2012). Platelet size: Finding the right balance. Blood, 119(12), 2402-2403.
Freedman, J. E. (2011). A platelet transcriptome revolution. Blood, 118(14), 3760-3761.
Gainutdinov, K. L., Andrianov, V. V., Iyudin, V. S., Yurtaeva, S. V., Jafarova, G. G., Faisullina, R. I., & Sitdikov, F. G. (2013). EPR study of
nitric oxide production in rat tissues under hypokinesia. Biophysics, 58(2), 203-205.
Gainutdinov, K. L., Faisullina, R. I., Andrianov, V. V., Gilmutdinova, R. I., Iyudin, V. S., Jafarova, G. G., & Sitdikov, F. G. (2013). Nitric oxide level in the rat tissues increases after 30-day hypokinesia: Studies by electron paramagnetic resonance (EPR) spectroscopy. Bulletin of Experimental Biology and Medicine, 154(5), 635-637.
Greinacher, A. (2011). Platelet activation by heparin. Blood, 117(18), 4686-4687.
Hayward, C. P. M. (2011). Diagnostic evaluation of platelet function disorders. Blood Reviews, 25(4), 169-173.
Huang, Y., Joshi, S., Xiang, B., Kanaho, Y., Li, Z., Bouchard, B. A., Moncman, C. L., & Whitehead, S. W. (2016). Arf6 controls platelet spreading and clot retraction via integrin lib 3 trafficking. Blood, 127(11), 1459-1467.
Jaeger, D. & Jung, R (2015). Hypokinesia model. In: Encyclopedia of computational neuroscience, 1417-1417. Springer, New York.
Juravlyova, O. A., Markin, A. A., Kuzichkin, D. S., Loginov, V. I., Zabolotskaya, I. V., & Vostrikova, L. V. (2016). Dynamics of oxidation stress markers during long-term antiorthostatic hypokinesia: A retrospective study. Human Physiology, 42(1), 79-83.
Kasirer-Friede, A., Kang, J., Kahner, B., Ye, F., Ginsberg, M. H., & Shattil, S. J. (2014). ADAP interactions with talin and kindlin promote platelet integrin IIb 3 activation and stable fibrinogen binding. Blood, 123(20), 3156-3165.
Kitchen, S., & Makris, M. (2010). Laboratory tests of hemostasis. In: Practical hemostasis and thrombosis. Blackwell Publishing Ltd.
Kobro, M. (2009). Investigations of adrenalin concentration blood. Acta Medica Scandinavica, 125(1), 1-7.
Korneychuk, S., Turner, S., Abakumov, A, & Verbeeck, J. (2016). Determination of the platelet structure in natural diamond by ADF-STEM. European Microscopy Congress, Proceedings, 331-332.
Krause, D. S. (2016). An oxidase road-platelet adhesion. Blood, 127(11), 13861386.
Lazarus, A. H. (2010). IVIg conducts DC-platelet nuptials. Blood, 116(23), 4740-4741.
Leavitt, A. D. (2007). What for platelet factor 4? Blood, 110(4), 1090-1090.
Lenting, P. J. & Denis, C. V. (2013). Platelet von Willebrand factor: Sweet resistance. Blood, 122(25), 4006-4007.
Leytin, V. (2012). Apoptosis in the anucleate platelet. Blood Reviews, 26(2), 51-63.
Lieberman, L., Bercovitz, R. S., Sholapur, N. S., Heddle, N. M., Stanworth, S. J., & Arnold, D. M. (2014). Platelet transfusions for critically all patients with thrombocytopenia. Blood, 123(8), 1146-1151.
Lutfi, M. F. (2016). Diagnostic accuracy of resting left ventricular akinesia/ hypokinesia in predicting abnormal coronary angiography. BMC Cardiovascular Disorders, 16(1), 137-140.
Makary, A., Pataki, M., Toth, E., & Lusztig, G. (1987). The effect of hypoxia and hypokinesia on prostacyclin (PGI2) production of vessel wall. Experimental pathology, 32(4), 251-253.
Marcus, A. J. (2012). New approaches for measurement of platelet reactivity. Blood, 119(15), 3378-3379.
Marks, M. S. (2012). SNA Ring platelet granule secretion. Blood, 120(12), 2355-2357.
Michelson, A. D. (2013). Gray platelet syndrome. Blood, 121(2), 250-250.
Mio, K., Sato, M., & Sato, C. (2016). Structural biology and electron microscopy. Springer Protocols Handbooks.
Naik, M. U., Caplan, J. L., & Naik, U. P. (2013). Junctional adhesion molecule-A suppresses platelet integrin IIb 3 signaling by recruiting Csk the integrin-c-Src complex. Blood, 123(9), 1393-1402.
Neelamegham, S. (2012). The computing platelet: Integrating environmental cues. Blood, 120(1), 3-4.
Peter, K. (2010). Proteomics unravels platelet function. Blood, 115(20), 4008-4009.
Pitchford, S. C. (2015). The stop clock of platelet activation. Blood, 126(24), 2538-2539.
Rao, A. K. (2013). Spotlight on FLI1, RUNX1, and platelet dysfunction. Blood, 122(25), 4004-4006.
Rayes, J., & Watson, S. P. (2015). Platelet GPVI repairs its own damage. Blood, 126(8), 933-934.
Ruggeri, Z. M. (2015). Platelet GPIb: Sensing force and responding. Blood, 125(3), 423-424.
Stogov, M. V. (2009). Creatine metabolism in skeletal muscles during hypokinesia. Bulletin of Experimental Biology and Medicine, 148(1), 26-28.
Tseilikman, V. E., Pankov, N. E., Pankova, N. A., Filimonova, T. A., Sinitskii, A. I., Kozochkin, D. A., & Tseilikman, O. B. (2013). Correlation between circulating corticosterone and protein carbonylation in the liver after short-term hypokinesia. Bulletin of Experimental Biology and Medicine, 156(2), 188-190.
Vitkovsky, Y., & Strambovskaya, N. (2014). Platelet functions in healthy persons with genetic polymorphism of GPIA(C807T), GPIIIA(T1565C), GPIBA(C434T), P2RY12(H1/H2), SELP(G1087A) platelet receptors. Thrombosis Research, 133, 83.
Ware, J. (2012). Fragmenting the platelet-reduce metastasis. Blood, 120(14), 2779-2780.
White, J. G. (2010). Platelet interior imaging technologies. Blood, 116(26), 61506151.
Whiteheart, S. W. (2011). Platelet granules: Surprise packages. Blood, 118(5), 1190-1191.
Zhu, J., Zhu, J., Bougie, D. W., Aster, R. H., & Springer, T. A. (2015). Structural basis for quinine-dependent antibody binding-platelet integrin IIb 3. Blood, 126(18), 2138-2145.
Zorbas, Y. G., Deogenov, V. A., Merkov, P. L., & Federenko, Y. F. (2012). Chronic periodic fluid redistribution effect on muscle calcium in healthy subjects during prolonged hypokinesia. The Journal of Physiological Sciences, 62(3), 233-239.
