CC BY
34
tiation of apoptosis. Cardiotrophin-1 (CT-1) is considered one of key clinical markers of cardiomyocyte hypertrophy, and annexin V is a specific marker of apoptosis. The purpose of the study was to compare the effect produced by two antihypertensive combinations (perindopril + amlodipine and losartan + amlodipine) on the plasma concentration of CT-1 and annexin V in men with arterial hypertension (AH). The study included 138 males with uncomplicated AH, who were divided into two groups according to the treatment strategy. Blood pressure dynamics, structural and functional state of the heart, CT-1 and annexin V was investigated in 6 months of therapy completed. At the end of the observation period a decrease in average numbers systolic and diastolic blood pressure in both clinical groups was recorded. The concentration of CT-1 was not significantly changed under the influence of both the combinations. The level of annexin V in patients of the group receiving perindopril and amlodipine did not differ significantly from the values at the beginning of the study. Statistically significant reduction of annexin V was observed in patients receiving the combination of losartan and amlodipine. Comparative analysis of these groups after treatment determined significantly lower concentrations of CT-1 and annexin V in patients receiving the combination of losartan and amlodipine. The six-month combination therapy with perindopril amlodipine, losartan and amlodipine did not affect the plasma concentration of f cardiomyocytes CT-1 in men with uncomplicated hypertension. Using a combination of amlodipine and losartan is associated with a decrease in the intensity of apoptosis of cardiomyocytes, which is manifested in the significant decrease of the circulating plasma annexin V.
УДК: 616.133-004.6:616.1514/.5:616-008.9
Кополовець I., Торма Н., С'готск! В., Кополовець Г., Франков 'чова M. ПОРУШЕННЯ РЕОЛОГ1ЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ КРОВ1 У ПАЩ6НТ1В 13 АСИМПТОМАТИЧНИМ ТА СИМПТОМАТИЧНИМ СТЕНОЗОМ СОННИХ АРТЕР1Й.
Клшша судинноТ xipypriT, VUSCH, уыверситет П.Й. Шафарика, медичний факультет, м. КошЩе, Словацька республ^а
Судинний центр «IMEA СС», м. КошЩе, Словацька республ^а Ужгородський нацюнальний уыверситет
В умовах патолог'чного процесу, при атеросклеротичному стенозi порушення мiкроциркуляцii, перш за все, пов'язано i3 патолог'ею судинно! стнки та змною швидкостi кровотоку. Метою до-сл1'дження було вивчити реологiчнi особливостi кровi у пацiентiв i3 асимптоматичним та симпто-матичним стенозом сонних артерiй. Проведено аналiз реологiчних властивостей кровi у 80 па^е-нт'т i3 атеросклеротичним ураженням сонних артерiй. Зг'дно анал'зу результат'¡в реологiчних властивостей кров'1 виявлено тенденцю пдвищення показник'т агрегацшно)' активност'1 тромбо-цит'т, рiвня фiбриногену та зниження антитромбну Ill у пацiентiв iз симптоматичним стенозом ВСА. Висновки. У 81,2% пацiентiв iз атеросклеротичним ураженням сонних артерiй виявлено змiни, як св'дчать про пдвищення в'язкост'1 кровi, що призводить до змiщення гомеостазу в сторону гi-перкоагуляцИ Порушення в'язкост'1 кров'1 та змiщення гомеостазу в сторону г'теркоагуляци е одним ¡з можливих патогенетичних механ1'зм1в у розвитку дестабШзацИ атеросклеротично! бляшки. Ключовi слова: атеросклероз, пперкоагуля^я, гомеостаз, реолопчнл властивост кровк
Представлена робота виконуеться у вiдповiдностi до плану програми науково-дослiдних робот кафедри хiрургiчних хвороб медичного факультету Ужгородського нацонального унiверситету з держбюджетно! тематики (номер державноi реест-рацп № 01084001892): „Дагностика, лкування та профлактика тромбозiв та тромбоемболШ".
Вступ
Все частше зус^чаються публкаци про порушення мiкpоциpкyляцiT при стенотичних ура-женнях мапстральних артерш [1, 3, 4]. В умовах патолопчного процесу, при атеросклеротичному стенозу порушення мiкpоциpкyляцiT, перш за все, пов'язано iз внутршньосудинними змшами, пато-лопею судинноТ стшки та змшою швидкосл кровотоку [2, 5]. Важливе значення, в процеа тканинно-го забезпечення кисню, в^грають й реолопчы властивост кровк Описано багато фактоpiв, як призводять до змши реологи кров^ однак найчас-тше видтяють пщвищення показнимв гематокри-ту, фiбpиногенy, спонтанноТ агрегаци еритроци^в [3, 6]. У л^ературних джерелах останых роюв ав-тори в^^чають, що порушення судинно-
тромбоцитарного гемостазу е одним iз основних патогенетичних механiзмiв у виникненн iшемiч-них шсулычв [5]. Так званий «синдром пщвищено'Т в'язкост кровЬ може бути одним iз пускових ме-ханiзмiв у патогенезi шеми головного мозку, а саме, призводить до розладу в системi мiкроцир-куляци, сповтьненню протання кровi та транс-портування кисню i сприяе розвитку дестаб^заци атеросклеротично'Т бляшки та виникненню тром-бозiв [4, 7]. Однак великих рандомiзованих дослн джень, як б подтвердили або заперечили вплив реолопчних властивостей кровi на розвиток та прогресування iшемiчних уражень головного мозку, не проводилось. Тому е актуальним питанням вивчення реолопчних порушень кровi у па^етчв iз асимптоматичним та симптоматичним стенозом сонних артерш.
Мета дослщження
Вивчити реолопчн особливост KpoBi у па^е-HTiB i3 асимптоматичним та симптоматичним стенозом сонних артерiй та порiвняти i3 показ-никами кровi у здорових оаб.
Матерiали та методи
У кл^чне дослiдження включено 85 пацieнтiв i3 атеросклеротичним стенозом внутрiшньоï сонних артерш (ВСА) та 20 осiб, як склали конт-
ження артерiй нижых кiнцiвок — у 9 (10,6%). Серед шших супутнiх захворювань патологiю ШКТ дiагностовано у 5 (5,9%) хворих, цукровий дiабет У 7 (8,2%).
Критерiями виключення були па^енти iз он-кологiчними захворюваннями, тромбофiльними станами та iншими гематолопчними захворюваннями, перенесеним тромбофлебiтом, захво-рюванням печiнки, нирок, та хвор^ якi приймали антитромботичну терапiю до моменту гостталн зац^.
Сформовано 3 кл^чн групи:
I група - 39 па^етчв iз симптоматичним стенозом ВСА (перенесений шсульт або TIA протя-гом останнiх 20 дыв).
II група - 46 па^етчв iз асимптоматичним стенозом.
III - контрольна група, 20 оаб.
У контрольну групу включено 20 оаб, як вщ-повщали по вку та статтi з дослщжуваною гру-пою, та не мали, на момент обстеження, проявiв серцево-судинних захворювань.
Для вивчення порушень реолопчних власти-востей кровi вивчали наступш показники: рiвень гематокриту, фiбриногену, тромбоципв, агрега-цiю еритроцитiв; показники антитромбшу III, D-дiмеру, фактор Втлебранда, лейкоцитоз. Всi за-гально-клiнiчнi , бiохiмiчнi та гемокоагуляцiйнi обстеження проводили в клiнiчно-бiохiмiчнiй ла-бораторiï серцево-судинного центру «VUSCH» (Vychodoslovensky ùstav srdcovych a cievnych chorôb), Кошiце, Словацька республка.
Статистична обробка виконувалась в про-грамi "Microsoft Excel". Достовiрнiсть одержаних
рольну групу. BiK хворих: вщ 55 р. до 65 р. Сере-днiй BiK па^енпв - 62 ± 4 роки. Серед них: чоло-вiки 63,5% (54 особи), ж1нки 36,5% (31особа).
Критерieм включення був атеросклеротичний стеноз ВСА 60% i бiльше, верифкований за до-помогою ультразвуковой' дiагностики.
Рiвень стенозу сонних артерiй оцшювали за критерiями «Consensus Panel Gray-Scale and Doppler US Criteria for Diagnosis of ICA Stenosis» (табл. 1).
Таблиця 1
Визначення рiвня стенозу сонних артерiй
При вивченн реолопчних властивостей кровi в дослщжуваних групах в^^чалась тенден^я до пщвищення показникiв рiвня гематокриту та посилення агрегацшноТ' активност еритроцитiв у пацieнтiв iз симптоматичним стенозом ВСА. Окрiм того, у па^енпв iз симптоматичним стенозом ВСА було виявлено достовiрне пщвищення концентрацп фiбриногену 4,6 ± 0,9 г/л у порiв-няннi iз пацieнтами з асимптоматичним стенозом ВСА - 4,2±0,7 г/л (р=0,01) та контрольною гру-пою 3,8±0,4 г/л (р<0,001), що може бути як про-явом продовження активного тромбоутворення так i гострофазноТ запальноТ реакцп судинноТ стiнки. Рiвень D-дiмеру у па^етчв iз симптоматичним стенозом ВСА був також достовiрно ви-щий (середне значення 1,7±0,4 мкг/л) у порiв-няннi з II групою та групою контролю.
Зниження активност антитромбiну до 40-60% вважалось ознакою пперкоагуляци. У обстежу-ваних па^ен^в, iз атеросклеротичним уражен-ням сонних артерш, рiвень активностi антитромбшу III нижче 50% спостер^ався у 7 хворих (8,7%).
При аналiзi лейкоцитарноТ формули, достовн рноТ рiзницi у групах не виявлено, однак в^^ча-вся лейкоцитоз та зсув формули влiво у па^ен-тiв iз симптоматичним стенозом ВСА. Це можна пояснити загальною запальною реакцiею оргаш-зму, яка виникае на фон перенесеного iшемiч-ного шсульту.
У таблицi 2 вказан показники кровi, у яких спостер^алась вiдмiннiсть, при порiвняннi I та II групи па^ен^в.
Рiвень стенозу (%) Основнi критерм Додaтковi критерм'
(PSV) максимальна систо^чна швидкiсть ВСА (см/с) Зменшення дiaметру ВСА (%) ВСА/ЗСА (сшввщношення швидкостей) ВСА (швидюсть у кiнцi дiaстоли) (см/с)
- < 125 нi < 2 < 40
< 50 < 125 < 50 < 2,0 < 40
50-69 125-230 > 50 2,0-4,0 40-100
> 70 > 230 > 50 > 4,0 > 100
майже оклюзiя Висока, низька, або не вимiрюеться наявний мшлива мшлива
повна окпю^я не вимiрюеться - - -
Супутня патолопя виявлена у 79 хворих результа™ оцiнювали за t-критерiем Student.
. 3 ^. Статистично достовiрними вважались ре-
(92,9%). !з серцево-судинних захворювань най- ^ ^
Частiш^ сп остер^али-арт^альну грпертензш у <уплпьТати i3 ступенем д0ст0вiрн0стi не менше р
64 (75,3%) хворих, iшемiчну хворобу серця виявлено в 11 (12,9 %) па^екпв, оклюзiйнi ура- Результати дослiдження та ïx обговорення
Таблиця 2
Змни показник/'в реологiчних властивостей кровiу nau,ieHmie i3 атеросклеротичним стенозом ВСА
Показник Iгрупа II група Контрольна група
Лейкоцити (г/л) 9,2±1,8 7,3±1,4 5,9±0,8
Тромбоцити (х109/л) 187±54,2 195,8±42 243±36
Фiбриногeн, г/л 4,6±0,9 4,2±0,7 3,8±0,4
Гематокрит, % 46,3±2,8 41,2±3,5 34,6±2,8
Антитромбш Ш,% 62±24,5 86±23,2 98±12,3
Фактор Втлебранда, % 132±58,4 117±64,2 94,2±6,5
D-дiмeр, мкг/л 0,5 - 3,2 менше 0,5 менше 0,5
За даними л^ератури вщомо, що прогресую-чий атеросклероз в ^creMi ВСА характеризу-еться cтiйкими протромбогенними змiнами 3i сторони кровi - пiдвищeнням агрегацп тромбо-цитiв, рiвня гематокриту, фiбриногeну, в'язкосп кровi, фактора Вiллeбранда а також зниженням фiбринолiтичноТ активноcтi кровi i вмicту анти-тромбiна Ill. [2, 4]. В артeрiях i3 атеросклеротичним ураженням найбтьший вплив на агрегацшш процеси тромбоцитiв вiдiграe зв'язок фактора Втлебранда з глкопротеТновим рецептором тромбоципв Ilb/Ша [4]. В зв'язку з цим пщвищен-ня вмюту фактора Вiллeбранда в плазмi кров^ у пацieнтiв iз симптоматичним стенозом ВСА, по-ряд iз пщвищенням рiвня фiбриногeну можна розглядати як основний предиктор пперкоагуляцп.
Актива^я прозапальних мeханiзмiв i системи коагуляци призводить до посилення процeciв тромбоутворення [2, 6]. Дестаб^за^я атеросклеротичноТ бляшки супроводжуеться утворен-ням у великш кiлькоcтi бiологiчно активних речо-вин, якi володiють протромбогеними та прозапа-льними дiями. Моноцити, макрофаги, активован Т-лiмфоцити, нeйтрофiли, продукують прокоагу-ляцiйнi речовини, якi призводять до запуску ме-ханiзму коагуляцп [3, 7].
Отже, згщно аналiзу результат рeологiчних властивостей кровi у 69 (81,2%) па^енпв iз атеросклеротичним ураженням сонних артерш ви-явлено змiни, якi cвiдчать про пщвищення в'язкоcтi кровi, що призводить до змщення го-меостазу в сторону пперкоагуляцп. Стан пперкоагуляцп негативно впливае на протiкання атеросклерозу, а саме, в першу чергу, на атеро-склеротичну бляшку в зон максимального стенозу. При атеросклеротичному ураженн пору-шення гемостазу призводить до зниження атро-мбогeнноcтi eндотeлiю, пiдвищeнню адгезивно-агрегацшноТ функцп тромбоцитiв, пiдвищeнню активноcтi фактору згортання кровi та зниженню активност антикоагулянтiв, пригнiчeнню фiбри-нолiтичних властивостей, що сприяе розвитку атеротромбозу [4, 7]. Багаточисленн дослщжен-ня показали, що атеротромботична рeалiзацiя церебральних судинних процеав супроводжуеться нecтабiльнicтю атеросклеротичноТ бляшки з високою iнфiльтрацiею запальними кл^инами [5, 8].
Висновки
1.У 81,2% па^енпв iз атеросклеротичним ураженням сонних артерш виявлено змши, як
свiдчать про пiдвищення в'язкостi кров^ що призводить до змщення гомеостазу в сторону пперкоагуляцп.
2. Порушення в'язкостi кpовi та змщення гомеостазу в сторону пперкоагуляцп
е одним iз можливих патогенетичних механн змiв у розвитку дестаб^зацп атеросклеротичноТ бляшки.
Лiтература
1. Костырева М.В. Сравнительное изучение систем гемостаза, фибринолиза и липидного спектра у больных острыми нарушениями мозкового кровообращения и дисциркуляторной энцефалопатией / М.В. Костырева [и др.] // Тромбоз, гемостаз, реология. — 2010. — № 2. — С. 61-68.
2. Савельева И.Е. Динамика показателей гемореологии, гемоста-заи эндотелиальных функций у больных с патогенетически гетерогенным острым инсультом / И.Е. Савельева, В.Г. Ионова // Вестн. Ивановской медицинской академии. — 2012. — Т. 17, № 3. — С. 61-62.
3. Русин В.В. Порушення гомеостазу та вплив операцшноТ травми на перебк атеросклерозу й утворення неоштими у хворих на хрошчну шемто нижшх юн^вок / В.В. Русин // Науковий вюник Ужгородського ушверситету сеpiя «Медицина». — 2014. — Вип. 2 (50). — С. 106-111.
4. Танашян М.М. Прогрессирующий церебральный атеросклероз: клинические, биохимические и морфологические аспекты / М.М. Танашян, О.В. Лагода Т.С. Гулевская [и др.] // Анналы клинической и экспериментальной неврологи. — 2013. — № 4. — С. 4-9.
5. Щепанкевич Л.А. Ишемический инсульт: оценка параметров со-судисто-тромбоцитарного звена гемостаза в остром периоде заболевания / Л.А. Щепанкевич [и др.] // Кардиолог. — 2011. — № 2-3. — С. 15-19.
6. Lip G.Y. Sequential alterations in haemorheology, endothelial dysfunction, platelet activation and thrombogenesis in relation to prognosis following acute stroke / G.Y. Lip [et all.] // The West Birmingham Stroke Project. Blood Coagul Fibrinolysis. — 2010. — Vol. 13 (4). — Р. 339-347.
7. Forconi S. The evolution of the meaning of blood hyperviscosity in cardiovascular physiopathology: Should we reinterpret Poiseuille? / S. Forconi, T. Gori // Clin. Hemorheol. Microcirc. — 2009. — Vol. 42. — Р. 1-6.
8. Sigle J.P. Hyperviscosity syndrome / J.P. Sigle, А. Buser // Blood. — 2011. — Vol. 117 (3), N 5. — P. 1446-1448.
9. Kwaan H.C. Role of plasma proteinsin whole blood viscosity: a brief clinical review / Н.С. Kwaan // Clin. Hemorheol. МюгоЫгс. — 2010.
— Vol. 44 (3). — Р. 167-76.
References
1. Kostareva M.V. Sravnitel'noye izucheniye sistem gemostaza, fibrinoliza i lipidnogo spektra u bol'nykh ostrymi narusheniyami mozkovogo krovoobrashcheniya i distsirkulyatornoy entsefalopatiyey / M.V. Kostyreva [i dr.] // Tromboz, gemostaz, reologiya. — 2010. — № 2. — S. 61-68.
2. Savel'yeva I.Ye. Dinamika pokazateley gemoreologii, gemostazai endotelial'nykh funktsiy u bol'nykh s patogeneticheski geterogennym ostrym insul'tom / I.Ye. Savel'yeva, V.G. lonova // Vestn. Ivanovskoy meditsinskoy akademii. — 2012. — T. 17, № 3. — S. 61-62.
3. Rusyn V.V. Porushennya homeostazu ta vplyv operatsiynoyi travmy na perebih aterosklerozu y utvorennya neointymy u khvorykh na khronichnu ishemiyu nyzhnikh kintsivok / V.V. Rusyn // Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho universytetu seriya «Medytsyna». — 2014.
— Vyp. 2 (50). — S. 106-111.
4. Tanashyan M.M. Progressiruyushchiy tserebral'nyy ateroskleroz: klinicheskiye, biokhimicheskiye i morfologicheskiye aspekty / M.M. Tanashyan, O.V. Lagoda T.S. Gulevskaya [i dr.] // Annaly klinicheskoy i eksperimental'noy nevrologi. — 2013. — № 4. — S. 49.
5. Shchepankevich L.A. Ishemicheskiy insul't: otsenka parametrov sosudisto-trombotsitarnogo zvena gemostaza v ostrom periode zabolevaniya / L.A. Shchepankevich [i dr.] // Kardiolog. — 2011. — № 2-3. — S. 15-19.
Lip G.Y. Sequential alterations in haemorheology, endothelial Poiseuille? / S. Forconi, T. Gori // Clin. Hemorheol. Microcirc. —
dysfunction, platelet activation and thrombogenesis in relation 2009. — Vol. 42. — P. 1-6.
to prognosis following acute stroke / G.Y. Lip [et all.] // The West 8. Sigle J.P. Hyperviscosity syndrome / J.P. Sigle, A. Buser // Blood. —
Birmingham Stroke Project. Blood Coagul Fibrinolysis. — 2010. — 2011._Vol. 117 (3), N 5._P. 1446-1448.
Vol. 13 (4). — Р. 339-347.
Kwaan H.C. Role of plasma proteinsin whole blood viscosity: a brief
7. Forconi S. The evolution of the meaning of blood hyperviscosity clinical review / Н.С. Kwaan // Clin. Hemorheol. Microcirc. — 2010. in cardiovascular physiopathology: Should we reinterpret _vo|. 44 (3)._p. 167-76.
Реферат
НАРУШЕНИЕ РЕОЛОГИЧЕСКИХ СВОЙСТВ КРОВИ У ПАЦИЕНТОВ С АСИМПТОМАТИЧЕСКИМ И СИМПТОМАТИЧЕСКИМ СТЕНОЗОМ СОННЫХ АРТЕРИЙ
Кополовец И., Торма Н., Сиготски В., Кополовец Г., Франковичова M.
Ключевые слова: атеросклероз, гиперкоагуляция, гомеостаз, релогические свойства крови.
В условиях патологического процесса, при атеросклеротическом стенозе, нарушение микроциркуляции, прежде всего, связано с патологией сосудистой стенки и изменением скорости кровотока. Целью исследования было изучить реологические особенности крови у пациентов с асимптоматическим и симптоматическим стенозом сонных артерий. Проведен анализ реологических свойств крови у 80 пациентов с атеросклеротическим поражением сонных артерий. Согласно анализу результатов реологических свойств крови выявлена тенденция повышения показателей агрегационной активности тромбоцитов, уровня фибриногена и снижение антитромбина III, у пациентов с симптоматическим стенозом ВСА. Заключение. У 81,2% пациентов с атеросклеротическим поражением сонных артерий выявлены изменения, свидетельствующие о повышении вязкости крови, что приводит к смещению гомеостаза в сторону гиперкоагуляции. Нарушение вязкости крови и смещение гомеостаза в сторону гиперкоагуляции является одним из возможных патогенетических механизмов в развитии дестабилизации атеросклеротической бляшки.
Summary
DISTURBANCES OF BLOOD RHEOLOGICAL PROPERTIES IN PATIENTS WITH ASYMPTOMATIC AND SYMPTOMATIC CAROTID ARTERY STENOSIS
Kopolovets I. Torma N. Sigotski V. Kopolovets G., Frankovichova M.
Key words: atherosclerosis, hypercoagulation, homeostasis, blood rheological properties
In the progression of pathological process associated with atherosclerotic stenosis impaired microcirculation is primarily due to the pathology of the vascular wall and the change in blood flow.
The aim of the study was to investigate the rheological blood characteristics in patients with symptomatic and asymptomatic carotid stenosis. The analysis of the blood rheological properties was carried out in 80 patients with atherosclerotic lesions of the carotid arteries. According to the analysis of the results of the blood rheological properties there is a tendency showing an increase of platelet aggregation, fibrinogen, and decreased antithrombin III in patients with symptomatic stenosis of the internal carotid artery. Conclusion. 81.2% of patients with atherosclerotic carotid arteries demonstrated changes indicating the increased blood viscosity that leads to homeostasis shift toward hypercoagulation. Report blood viscosity and the homeostasis shift toward hypercoagulable is one of the possible pathogenetic mechanisms in the development of atherosclerotic plaque destabilization.
e
