CC BY
11
7. Сорос Дж. Криза глобального катт^зму: Вiдкрите суспiльство пiд загрозою. -К.: Основи, 1999.
8. Трансформащя моделi економiки Украши (iдеологiя, протирiччя, перспективи). 1н-т екон. прогнозування/ За ред. акад. НАН Украши В. Гейця. - К.: Логос, 1999. - С. 32-33.
9. Туниця Ю.Ю. Еколопчна Конституцiя Землi. 1дея. Концепцiя. Проблеми. - Львiв: Видавничий центр Львiвського нацiонального унiверситету iменi I. Франка,2002. - 298 с.
10. Хайек Ф. Дорога к рабству/ Пер. с англ. - М.: Экономика, 1992. - С. 83.
11. Яремко Л.А. Вщкрите суспшьство та вщкрита економша у контекст ринково'1 трансформаций Вiсник Львiвськоi комерцшно'1' академп. - Серiя економiчна. - Вип. 8. - Львiв: вид-во ЛКА, 2001. - С. 148. _
Проф. Ю.1. Стадницький, д-р екон. наук - НУ "RbeiecbKa полтехмка";
доц. О.1. Руда, канд. екон. наук - УкрДЛТУ
МЕХАН1ЗМ РИНКОВОГО Л1ЦЕНЗУВАННЯ У Ф1НАНСУВАНН1 ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА
Наведено приклад функщонування глобального ринку дщензш на право викидiв парникових газiв.
Yu.I. Stadnyts'ky-NU "Lvivs'kapolitekhnika"; O.I. Ruda - USUFWT
The system of market licensing in the sphere of the financing of the environmental protection
The article contains an example of the global market of licenses for effluent of poisoning greenhouse gases functioning. From the view of the influence to the planet climate it does not real matter where on the Earth and in what way the ejection of greenhouse gases will be decreased. So this 5.2 % reduction can be held with the help of "the cells conception", which allows to resolve not only ecological, but also economical problems.
Оскшьки, з точки зору впливу на кшмат планети, практично не мае зна-чення, в якому саме мющ Земл1 та яким способом знижено емюда парникових газ1в, 1хне 5,2 %-е скорочення може вщбуватися не шляхом здшснення паушального шдходу (коли на р1зних джерелах забруднення вщбуваеться скорочення викид1в на однаковий вщсоток), а шляхом реашзаци так звано! "концеп-ци чарунки", яка при розв'язанш проблеми скорочення емюи забруднень дае змогу брати до уваги не лише еколопчну, але й економ1чну сторону справи.
За щею концепщею, тдприемства-джерела антропогенного забруднення довкшля (АЗД), що локал1зоваш на певнш територп (чарунщ), розгля-даються як одне джерело. У межах тако! видшено! територп мш1м1защя про-тизабруднюючих затрат можлива на основ1 оптимального 1х розподшу м1ж тдприемствами-забруднювачами. Адже джерела забруднення (шдприемства) внаслщок низки причин (передуЫм, р1зних технологш виробництва продукций масштаб1в д1яльност1, вшу виробничого обладнання тощо) характеризу-ються р1зними кривими залежност р1вня граничних затрат (РГЗ) на одиницю скорочення емюи забруднень. Так, за даними Генерального оцшюючого бюро США, граничш затрати на запоб1гання (у фунтах за добу) викид1в вугле-водню перебувають у межах 80-300 дол., тобто сшввщношення м1ж значен-нями РГЗ на р1зних тдприемствах становить бшьше 40 раз1в.
За тако1 ситуаци доцiльно реалiзувати скорочення викидiв, передушм, на цих тдприемствах у межах чарунки, де це е дешевше, при перевищеннi за-даного допустимого рiвня емюи забруднень у регюш. Тобто, економiчно ефек-тивний (оптимальний) розподiл встановленого обсягу загально! скорочувано1 емюи серед окремих джерел забруднення характеризуеться тим, що вони бе-руть на себе тим бшьшу частину iз загального обсягу скорочення викидiв у регюш, чим легше (дешевше) реалiзувати на них протизабруднюючi заходи.
Очевидно, що реалiзацiя концепци чарунки призведе до такого результату щодо вщсотка скорочення обсягу викидiв окремими джерелами забруднення, який буде рiзко вiдрiзнятись вiд результату ре^заци концепци па-ушально! еколопчно1 полiтики, яка зобов'язуе всi пiдприемства скорочувати викиди на однаковий вщсоток. За концепци чарунки можуть бути, як шд-приемства, що не скорочуватимуть або скорочуватимуть викиди, порiвняно iз заданим для регюну-чарунки рiвнем, мало (це шдприемства з високим РГЗ), так i пiдприемства, що скорочуватимуть викиди порiвняно сильно або й пов-нiстю (це пiдприемства з низьким РГЗ).
Реалiзацiя концепци чарунки дозволить 5,2 %-ве скорочення викидiв парникових газiв у цiлому на земнш кулi досягти шляхом реалiзацil вщповщ-них протизабруднюючих заходiв, в основному, на територи тих кра1н i на тих пiдприемствах, де це буде дешевшим. У результатi боротьби з глобальним потеплiнням може виявитися, що на територи деяких кра1н будуть скорочувати емiсiю парникових газiв менше за середню 5,2 %-ву величину (на 1-2 % або й цшком вiдмовитися вщ скорочення), а деяких - значно вище (до 30-40 %).
Очевидно, що реалiзацiя концепци чарунки принесе значний еконо-мiчний ефект порiвняно з реалiзацiею паушально1 концепци, яка пов'язана iз здiйсненням значно дорожчих заходiв. Американцi вважають, що концепщя чарунки у боротьбi з кислотними дощами у США економить не менше 75 % затрат порiвняно з паушальною концепцiею. Очевидно також, що запровад-ження концепци чарунки у справу боротьби з глобальним потеплшням мае передбачити спещальш мехашзми фiнансування, щоб зацiкавити вiдповiднi держави та шдприемства до порiвняно рiзкого скорочення викидiв парникових газiв. Один iз можливих механiзмiв функцюнування такого ринку ба-зуеться на тому, що вщповщно до допустимих обсяпв емiсil парникових газiв джерелам забруднень (окремим тдприемствам чи крашам у цiлому) ви-даеться обмежена кшьюсть лiцензiй на право викидiв. Пiзнiше виданi лiцензil стають об'ектом вiльноl купiвлi-продажу на ринку.
В умовах даного методу еколопчного регулювання кожне тд-приемство-джерело забруднення всю потенцшну програму протизабруднюючих заходiв подiляе на двi частини. Перша - заходи з порiвняно високим рiвнем граничних затрат (РГЗ) на одиницю скорочених викидiв, якi "прикри-ваються" отриманими лiцензiями i початково не плануються до реалiзацil. Друга - заходи з порiвняно низьким РГЗ, яю залишаються без лщензшного прикриття i початково плануються до реалiзацil. Отриманi окремим пiд-приемством лщензи пiзнiше виступають як товар, що пропонуеться для про-
дажу на ринку лщензш, товар, мтмальна цiна пропозицй якого дорiвнюють вщповщному РГЗ, тобто РГЗ заходу, який "прикриваеться" вiдповiдною ль цензiею. Це означае, що шдприемство може продати лщензш, але виручених коштiв мае вистачити на реалiзацiю протизабруднюючого заходу, що "прик-ривався" проданою лiцензiею.
У свою чергу, заходи без лщензшного прикриття, якi плануються до ре^зацй, виступають на ринку лiцензiй як покупець, максимальна цiна по-питу якого рiвна вiдповiдному РГЗ, тобто РГЗ заходу, який плануеться "прик-рити" купленою лiцензiею. Це означае, що шдприемство може купити лщензш, але витрачеш кошти не повинш перевищити витрати на реалiзацiю заходу, що не мав лщензшного прикриття. Очевидно, що шдприемства - джерела забруднень, як мають високi питомi витрати на зменшення рiвня викидiв, бу-дуть купляти додатковi (до виданих безплатно) лщензй у тих пiдприемств, чш витрати на подiбнi заходи нижчь Функцiонування ринку лiцензiй на право забруднення довкшля буде випдне як !х покупцям, так i продавцям. Ефект покупцiв лiцензiй утворюеться за рахунок !х вiдмови вiд реалiзацil дорогих заходiв на сво1х пiдприемствах, замiнюючи И купiвлею лщензш, що одноз-начне з реалiзацiею протизабруднюючих заходiв з аналогiчним еколопчним ефектом, але дешевших i на шших джерелах забруднення. Ефект продавщв лiцензiй утворюеться внаслiдок того, що щна лiцензiй встановлюеться на рiв-нi вартостi замикаючого (найдорожчого з тих, що реалiзуються), а вартють iнших впроваджуваних (в т.ч. тих, що втратили лщензшне прикриття) захо-дiв буде меншою. Рiзниця мiж цiною лiцензil i реальною вартютю заходiв щодо зменшення викидiв у довкшля (лщензй, що прикривали !х, були прода-нi), якi впроваджуються, i буде джерелом ефекту продавщв.
Схема функщонування глобального ринку прав на викиди парникових
Рис. 1. Схема функщонування глобального ринку лщензШ, що дають право
на викиди парникових газiв
На цьому рисунку: А - крива попиту на лщензп, конкретш значення цш попиту, на якi вiдповiдають РГЗ для вщповщного протизабруднюючого заходу; В - крива пропозицп лiцензiй, конкретш значення цш, на якiй рiвнi вiдповiдному РГЗ; Кл - кшьюсть проданих лiцензiй; Цл - цша лщензп; 1РВ -iснуючий рiвень викидiв; СОРВ - соцiально оптимальний рiвень викидiв: вщ-повщае кшькост виданих лiцензiй (умовно можна прийняти, що одна лщен-зiя дае право на забруднення довкiлля 1 т викидiв); 1РВ - СОРВ - обсяг вики-дiв, що мае бути скорочений внаслщок реалiзацн вiдповiдних протизабруд-нюючих заходiв.
Крива А включае тi заходи щодо зменшення викидiв у довкiлля, що заплановат до реалiзацн, тобто е найдешевшим для кожного джерела забруднення, зокрема на шляху входження у квоти, величина яких не перевищуе ль цензшованих дозволiв на викиди, а крива В - лише заходи, як початково плануеться не реалiзувати.
Щодо заходiв у межах кривих А i В:
• А1 - А2 - заходи, що заплановат до реал1заци 1 дшсно будуть реал1зуватися;
• А2 - А3 - заходи, що будуть заплановат до реал1заци, але насправд1 реал1зу-ватися не будуть (тд них будуть куплет лщензп);
• В1 - В2 - заходи, що не заплановат до реал1заци, але насправд1 будуть реаль зуватися (лщензп, що !х прикривали, будуть продат);
• В2 - В3 - заходи, що не заплановат до реал1заци, 1 насправд1 реал1зуватися не будуть.
Розглянемо на приклад^ як функцiонуватиме глобальний ринок прав на викиди парникових газiв. Приймемо, що вш охоплюе 8 джерел забруднення (ДЗ), вщповщну еколого-економiчну характеристику яких наведено в табл. 1 (цифри умовш).
1РВ Витрати на реал1зацш 1-го заходу щодо зменшення викид1в у дов-
Код для кшля ,-тим джерелом забруднення (Су, тис. грн.) на величину, р1вну
ДЗ ,-го Ш, тонн
,=1,8 ДЗ, 1 2 3 4 5
тонн Си Шц С2, Ш2( Сэ, Ш3, С4, Ш4, Сз, Ш5,
1 850 82,5 100 45,5 50 177,6 400 21 70 73,6 230
2 50 11,26 20 12,9 30
3 320 18,75 50 128,4 200 28 70
4 2350 65,6 200 31,8 100 16,75 50 1246 2000
5 110 5,2 10 71,2 100
6 1000 46,72 20 206 400 157 200 44,4 80 174 300
7 500 248,4 400 120 100
8 30 19,92 30
За даними ще! таблицi розраховуемо рiвень граничних затрат на оди-ницю скорочення викидiв для усiх протипарникових заходiв кожного з джерел забруднення (табл. 2).
Табл. 2. РГЗ на одиницю скорочення викидiв за джерелами забруднення
Код ДЗ, ] = 1,8 Р1вень граничних затрат на одиницю скорочення викид1в (Sij = С^ / mij)
1 2 3 4 5
S,i в* в* в*
1 825 910 444 300 320
2 563 430
3 375 642 400
4 328 318 335 623
5 520 712
6 2336 515 785 555 580
7 621 1200
8 664
Виходячи з розрахованих РГЗ для кожного з джерел забруднення, зок-рема, можна збудувати ранжири протипарникових заходiв (табл. 3). Першу сходинку у такому ранжирi займе захщ iз максимальним РГЗ, а останню з мь нiмальним.
Табл. 3. Iндивiдуальнi ранжири протипарникових заходiв за критерieм РГЗ
Код ДЗ № заходу у спадаючо-му ранжир1 ДЗ за кри- Обсяг скорочення викид1в при реаль Загальт викиди ДЗ при реал1заци РГЗ, грн./т скорочених
тер1ем РГЗ заци заходу К заход1в викид1в
1 50 50 910
2 100 150 825
1 3 400 550 444
4 230 780 320
5 70 850 300
2 1 20 20 563
2 30 50 430
1 200 200 642
3 2 70 270 400
3 50 320 375
1 2000 2000 623
4 2 50 2050 335
3 200 2250 328
4 100 2350 318
5 1 100 100 712
2 10 110 520
1 20 20 2336
2 200 220 785
6 3 300 520 580
4 80 600 555
5 400 1000 515
7 1 100 100 1200
2 400 500 621
8 1 30 30 664
Тепер, маючи вщповщну шформащю, i прийнявши, що iснуючий рь вень викидiв (парникових газiв) мае бути скорочений на 30 % (тобто, на 70 % юнуючого рiвня викидiв кожному з шдприемств видаються лщензи), промоде-люемо вщповщш процеси i визначимо потрiбнi показники у випадку регулю-
вання захисту довкшля вiд забруднень шляхом запровадження ринкового ль цензування викидiв тдприемств. Розв'язок здшснюеться у такiй послщовностг
1. Для кожного джерела забруднення визначаемо заходи, що плануються до реашзацй при iндивiдуальному пiдходi (коли викиди на однакову частку зменшують вс джерела забруднення) до проблеми скорочення викидiв парникових газiв (табл. 4).
2. На основi шдивщуальних ранжирiв, вiдповiдно з присвоенням у табл. 4 номером, можна збудувати загальний спадаючий ранжир захо-дiв, що плануються до ре^зацй (табл. 5). Цей ранжир характеризуе попит на лщензй, що дають право на емiсiю парникових газiв.
3. Для кожного джерела забруднення визначаемо заходи, як запланова-но не реалiзувати, дiючи у межах квот (табл. 6).
4. На основi шдив^альних ранжирiв, вiдповiдно з присвоеним у табл. 6 номером, можна збудувати загальний зростаючий ранжир захо-дiв, що не плануються до реашзацй (табл. 7). Цей ранжир характеризуе пропозищю лiцензiй, що дають право на емiсiю парникових газiв.
Табл. 4. Iндивiдуальнiранжири заходiв, що плануються до реалiзацii
КодДЗ № РГЗ Обсяг скорочення Сумарне скорочення РГЗ, грн./т Загальний №
1 5 70 70 300 14
4 255-70=185 255 320 12
2 2 15 15 430 7
3 3 50 50 375 9
2 96-50=46 96 400 8
4 100 100 318 13
4 3 200 300 328 11
2 50 350 335 10
1 705-350=355 705 623 3
5 2 10 10 520 5
1 33-10=23 33 712 1
6 5 300 300 515 6
7 2 150 150 621 4
8 1 9 9 664 2
Маючи ранжири попиту та пропозицй на безплатно розповсюджеш ль цензй у розмiрi 70 % 1РВ вщповщного джерела забруднення, розраховуемо цiну лщензй. На рисунку 2 наведено фрагмент схеми функщонування глобального ринку лщензш на право викидiв парникових газiв, графiк пропози-цй яких збудовано за даними табл. 7, а графж попиту - за даними табл. 5.
Табл. 5. Загальний ранжир заходiв, що плануються до реалiзацii _(попит на лщензй)_
№ з/п Код ДЗ/ № РГЗ Обсяг скорочення Сумарне скорочення РГЗ, грн./т.
1 5/1 23 23 712
2 8/1 9 32 664
3 4/1 355 387 623
4 7/2 150 537 621
5 5/2 10 547 520
6 6/5 300 847 515
№ з/п Код ДЗ/ № РГЗ Обсяг скорочення Сумарне скорочення РГЗ, грн./т.
7 2/2 15 862 430
8 3/2 46 908 400
9 3/3 50 958 375
10 4/2 50 1008 335
11 4/3 200 1208 328
12 1/4 185 1393 320
13 4/4 100 1493 318
14 1/5 70 1563 300
Табл. 6. Iндивiдуальнiранжири заходiв, що не плануються до
реалiзацll
№ з/п № РГЗ Обсяг викид1в Загальт викиди РГЗ, грн./т Загальний №
1 1 50 50 910 16
2 100 150 825 15
3 400 550 444 4
4 45 595 320 1
2 1 20 20 563 7
2 15 35 430 3
3 1 200 200 642 11
2 24 224 400 2
4 1 1645 1645 623 10
5 1 77 77 712 13
6 1 20 20 2336 18
2 200 220 785 14
3 300 520 580 8
4 80 600 555 6
5 100 700 515 5
7 1 100 100 1200 17
2 250 350 621 9
8 1 21 21 664 12
Табл. 7. Регюнальний ранжир заходiв, що не плануються до реалiзацii _(пропозиця лщензш)_
№ з/п Код ДЗ / № РГЗ Обсяг викид1в, Qi Загальт викиди, LQi РГЗ, грн/т,
1 1/4 45 45 320
2 3/2 24 69 400
3 2/2 15 84 430
4 1/3 400 484 444
5 6/5 100 584 515
6 6/4 80 664 555
7 2/1 20 684 563
8 6/3 300 984 580
9 7/2 250 1234 621
10 4/1 1645 2879 623
11 3/1 200 3079 642
12 8/1 21 3100 664
13 5/1 77 3177 712
14 6/2 200 3377 785
15 1/2 100 3477 825
16 1/1 50 3527 910
17 7/1 100 3627 1200
18 6/1 20 3647 2336
РГЗ, V/\ грн./т
800 ._
700 600 500 400 300 200 100
100
200
300
400
500
600
700 800
Рис. 2. Фрагмент схеми функщонування глобального ринку лщензш, що дають
право на викиди парникових газiв
УДК 330.342 Докторант Б.В. Кульчицький,
канд. екон. наук - ЛНУ iм. I. Франка
КОНФ1ГУРАЦ1Я Cy4ACHOÏ ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ У КОНТЕКСТ ПОР1ВНЯННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Аналiзуються методолопчш проблеми eKOHOMi4HOï еволюцп в Укрш'ш у контекст порiвняння суспiльних економiчних систем. Зокрема, розглядаеться категорiя "нащональна економша" та ïï прийнятнiсть до характеристики cy4acHOï eKOHOMÎ4HOï системи Укра'ши. Значну увагу придiлeно колонiaльнiй спадщиш, яка негативно поз-начаеться на ^g^mî соцiaльно-eкономiчних вiдносин. Розкрито об'ективш i сyб'ективнi передумови формування новоï eкономiчноï системи Yкрaïни у контексп порiвняння систем.
Doct. B.V. Kul'chyts'kyi - Ivan Franko LNU
Configuration of contemporary Ukraine economy in comparison context of
economic systems
Analyze the methodological problems of economic evolution in Ukraine in comparison context of society economic systems. Specifically, considers a category "national economy" and her acceptability to description of contemporary economic Ukraine system. Considerable attention spared to colonial legacy, which negatively marks on system of socio-economic relations. Brought objective and subjective preconditions to light of forming of new economic Ukraine system in systems comparison context.
