CC BY
20
734, pp. 101-109 [Electronic resource], Available at:
http://elar.khnu.km.ua/jspui/handle/123456789/4049.
7. Ramkova prohrama z nimets'koyi movy profesiynoho spilkuvannya dlya vyshchykh navchal'nykh zakladiv Ukrayiny [Curriculum Framework for the German professional communication in higher educational institutions of Ukraine], Azzolini L. S., Amelina S. M., Hamanyuk V. A., Zhdanova N. S., K, Lenvit, 2014, 136 p.
8. Ukaz Prezydenta Ukrayiny «Pro oholoshennya 2016 roku Rokom anhliys'koyi movy v Ukrayini» № 641/2015 vid 16.11.2015 r. [The Decree of the President of Ukraine «On announcement 2016 the year of English in Ukraine» №641/2015 from 16.11.2015] [Electronic resource], Available at: http://www.president.gov.ua/documents/6412015-19560.
9. Bilingual Education: some policy issues, Bilingual Education: some policy issues, Strasbourg, Council of Europe, 2003, 34 p. [Electronic resource], Available at: http://www.coe.int/t/dg4/linguistic/Source/Educ_bilingue_EN.doc.
10. Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area, 3rd edition, Helsinki, 2009, 39 р.
11. The European Language Portfolio (ELP) [Electronic resource], Available at: http://www.coe.int/en/web/portfolio.
12. The world's largest ranking of countries by English skills. Introducing the sixth edition [Electronic resource], Available at: http://www.ef.edu/epi/.
Стаття надтшла в редакцт 14.02.2017р.
УДК 378.14
ТЕТЯНА еМЕЛЬЯНОВА
eme-tatyana@yandex.ua кандидат фiзико-математичних наук, доцент Харывський нащональний автомобшьно-дорожний ушверситет,
м. Харшв, вул. Я. Мудрого, 25
МЕХАН1ЗМ РОЗВИТКУ КОГН1ТИВНОГО ПРОСТОРУ СТУДЕНТ1В В ПРОЦЕС1 МАТЕМАТИЧНО1 ПОДГОТОВКИ В СУЧАСНОМУ УН1ВЕРСИТЕТ1
Дослгджено механгзми пгзнавального процесу з позицш нейродинам1чно1 концепци. Обтрунтовано припущення, що функц1ональн1 метастабшьнг структури в дисипативнгй динам1чн1й систем1 е модельними уявленнями ментальних образгв, кожному метастабгльному стану в1дпов1дае певний ментальний образ. В1дзначено, що процес релаксацИ системи в iнший функщональний режим запускае вiдображення створених метастабiльних структур модельних уявлень образiв у когнiтивний простiр. До^джено механiзм створення модельного уявлення образу-тформаци з урахуванням хаотичного характеру параметрiв ретикулярного нейронного середовища. Введено поняття гомогенного переходу, як конкатенацИ непередбачуваних метастабiльних структур одного режиму, i гетерогенного переходу, як конкатенацИ метастабiльних структур рiзних режимiв. Доведено, що формування непередбачуваних ментальних образiв i просторово-часових ситуацiй у когнiтивному просторi можна трактувати як елементи метапгзнання в процесах мислення студентiв. Звернено увагу на необхiднiсть вивчення механiзмiв формування i розвитку когнiтивного простору, оскшьки знання цих процесiв додасть iмпульс до розумiння напрямiв розвитку мислення студентiв у процесi вивчення математичних i професшних дисциплiн. Встановлено, що поява в процесах мислення елементiв метапiзнання стимулюе пiзнавальну систему особистостi до ii подальшого розвитку, зростання здiбностей, пiдвищення математичног та професшног культури.
Ключовi слова: когнiтивний i метакогнiтивний простiр, метастабiльнi структури, модельнi уявлення, ментальнi образи, хаотичний нейрон, гомогенний та гетерогенний процеси.
ТАТЬЯНА ЕМЕЛЬЯНОВА
кандидат физико-математических наук, доцент Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет,
г. Харьков, ул. Я. Мудрого, 25
МЕХАНИЗМЕ РАЗВИТИЯ КОГНИТИВНОГО ПРОСТРАНСТВА СТУДЕНТОВ В ПРОЦЕССЕ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ В СОВРЕМЕННОМ УНИВЕРСИТЕТЕ
Исследуются механизмы познавательного процесса с позиций нейродинамической концепции. Обосновано предположение, что функциональные метастабильные структуры в диссипативной динамической системе являются модельными представлениями ментальных образов, каждому метастабильному состоянию соответствует определенный ментальный образ. Отмечено, что процесс релаксации системы в иной функциональный режим запускает отображение созданных метастабильных структур модельных представлений образов в когнитивное пространство. Исследован механизм создания модельного представления образа-информации с учетом хаотического характера параметров ретикулярной нейронной среды. Введены понятия гомогенного перехода, как конкатенации непредсказуемых метастабильных структур одного режима, и гетерогенного перехода, как конкатенации метастабильных структур разных режимов. Доказано, что формирование непредсказуемых ментальных образов и пространственно-временных ситуаций в когнитивном пространстве можно трактовать как элементы метапознания в процессах мышления студентов. Обращается внимание на необходимость изучения механизмов формирования и развития когнитивного пространства, поскольку знание этих процессов придает импульс пониманию направлений развития мышления студентов в процессе изучения математических и профессиональных дисциплин. Установлено, что появление в процессах мышления элементов метапознания стимулирует познавательную систему личности к ее дальнейшему развитию, развитию способностей, повышению математической и профессиональной культуры.
Ключевые слова: когнитивное и метакогнитивное пространства, метастабильные структуры, модельное представление, ментальные образы, хаотический нейрон, гомогенный та гетерогенный процессы.
TATYANA EMELYANOVA
candidate of physical and mathematical sciences, associate professor
Kharkov National Automobile and Highway University, Kharkov, J. The Wise 25 Street
THE MECHANISM OF THE DEVELOPMENT OF COGNITIVE SPACE OF STUDENTS IN THE PROCESS OF MATHEMATICAL PREPARATION
IN MODERN UNIVERSITY
The article is dedicated to the mechanisms of cognitive process from the viewpoint of neurodynamic concepts. The concept of neurodynamic processes is studying the modes of localization, synchronization, stabilization metastable chaotic structures in the reticular formation neural network. The dynamic process of the neural circuitry leads to brain imaging work. It is proven that the functional metastable structures in dissipative dynamic systems are the model representations of mental images. It is shown that each metastable state corresponds to a certain mental image. The relaxation process of the system triggers off the reflection process of the metastable structures of mental images in the static variety of cognitive space.The mechanism of brain imaging work considering the chaotic nature of the parameters of the neural network has been investigated. The concept of homogeneous process as the concatenation of the unpredictable metastable structures of the same mode has been introduced. Heterogeneous process is seen as the concatenation of the metastable structures of different modes. The research shows that the formation of unpredictable mental images and spatial temporal situations in the cognitive space can be interpreted as the formation of the elements of the metacognition in the processes of students' thinking. The detailed research of the mechanisms of formation and development of cognitive space will enable the understanding of the development of students' thinking in the process of their mathematical and professional preparing. The elements of the metacognition in thinking processes stimulate cognitive system of the individual to the further development, increase of abilities, improvement of mathematical and professional culture.
Keywords: cognitive and metacognitive space, metastable structures, model representations, mental images, chaotic neuron, homogeneous and heterogeneous processes.
Проблема формування когнiтивних здiбностей особистостi в освiтньому просторi вищо! школи, будучи мiждисциплiнарною, одночасно визначае напрямок розвитку системи неперервно! професшно! освiти. Вивчення ще! проблеми з метою детального осмислення мехашзму розвитку когштивного i метакогнiтивного простору особистосп в контекстi фундамешатзацп вищо! освгги забезпечить якiсний стрибок математично! та професшно! культури i стане одшею iз стратегiчних складових модершзацп математично! шдготовки в системi триступенево! вищо! освгги.
1нтерес становитьвизначення особливостей механiзмiв розвитку когнiтивного i метакогнiтивного простору сгуденпв. Дослдження механiзмiв конструювання тзнавального простору проведено в рамках сучасних поглядiв з моделювання функцiональних властивостей нейронних мереж. Ця iнформацiя дозволить вщповюти на питання про структуры напрями, принципи формування та характеристики як когштивних, так i мета когштивних, функцiй мислення особистостi.
Сучасною парадигмою системи освiти е компетентшсний пiдхiд до навчання, який здатний виршити завдання стосовно розвитку здiбностей особистостi до продуктивно! дiяльностi у сучасному суспшьсга [1, с. 96].
Опублшовано багато робiт з дослщження функцiй когнiтивних здiбностей i механiзмiв !х формування. 1х автори пропонують рiзнi моделi функцiонування нейронних мереж, що пояснюеться наростаючим iнтересом до проблемам моделювання неприроднього iнтелекту. З'являються науковi працi з моделювання нейронних мереж бюлопчних систем. [6, 7]. Вчеш пропонують нейроннi мережевi моделi когнiтивних функцiй, моделi семантичних мереж, як вiдтворюють образи динамiчних i статичних iнформацiйних потокiв. Через надзвичайну складнiсть функцiонування нейронних мереж, вщповщальних за процеси мислення особистостi, в цих моделях вщображено окремi аспекти роботи нейронних мереж. У робой [7] здшснено огляд моделей нейрошв i нейронних архiтектур. Результати введення в мережевi структури хаотичних нейрошв дискутуються в працях [2, с. 57; 16, с. 246]. Деяю автори обговорюють функщонування нейронних мереж з синергетичних позицш, з позицш пiдходу до хаосу, який самооргашзуеться. [6, с. 29; 12, с. 73]. Науковщ дослiджують також моделi органiзацi! i синхронiзацi! динамiчних систем, нейродинамiчних бiологiчних структур, в яких здiйснюються режими формування метастабiльних сташв [10; 12; 13; 15].
Можливосп розумово! дiяльностi, здiбностi особистостi вщображають характеристики !! пiзнавального простору, визначеного когштивним i метакогнiтивним потенцiалом. Доведено, що вдосконалення когнiтивних процесiв за постшно! планомiрно! навчально! дiяльностi можливе, в результат навчального процесу шдвищуеться ефективнiсть когнiтивного потенцiалу розумово! дiяльностi, вiдповiдно, здiбностей особистостi [8; 9]. В роботах [3; 4; 5] визначеш особливосп структурних компонентiв мехашзму розвитку когштивних здiбностей студентiв у системi неперервно! математично! освiти.
Метою статт е психолого-педагогiчне висвiтлення проблеми визначення механiзму розвитку когнiтивного i метакогнiтивного простору студентiв на базовому математичному рiвнi вищо! освiти, дослщження когштивних i метакогнiтивних функцiй мислення в рамках сучасних пiдходiв до модулювання нейронно! системи як нейронно! мережево! органiзацi!, аналiз вiдтворювання образiв динамiчних i статичних iнформацiйних потоюв.
У контекстi когнiтивного пiдходу до розвитку особистосп вводиться поняття «когштивний простiр особистостЬ>. Усi властивостi цього простору проявляються у процесi функщонування i трактуються як пiзнавальнi здiбностi особистостi. У пiзнавальнiй системi ддать функцiональнi та операцiйнi механiзми. Для розвитку операцшних механiзмiв потрiбен певний рiвень функцiонального розвитку. Вщносно розвиток операцiйних механiзмiв переводить в нову фазу розвитку функщональш механiзми, що тдвищуе !х можливостi. [8, с. 19-20].
Изнавальний простiр особистостi - це прос^р когнiтивних i метакогштивних функцiй. Останнiм часом з'являються публшацп, в яких автори намагаються визначити i пояснити механiзми iндивiдуально! пам'яп. Такi явища пiзнавально! дiяльностi, як сприйняття i вiдтворення подiй, можуть бути зрозумiлi як механiзми мозково! дiяльностi особистостi, лише на основi аналiзу рiзних форм активностi за допомогою моделi нервово! системи, моделi ретикулярно! формацi! нейронного середовища [11, с. 44].
Будемо розглядати мехашзми шзнавального процесу - сприйняття та вщтворення - з позицiй нейродинамiчноl концепцп авторiв [13]. Сучасний стан теорп нелiнiйних динамiчних систем, дисипативних структур, процешв у вiдкритих дисипативних динамiчних середовищах мае математичний апарат, здатний моделювати механiзми мозково1 дiяльностi. Так, у робот [14] встановлено, що в дисипативних динамiчних системах вщбуваеться збудження структур рiзноl складностi, визначено !х органiзацiя в просторi та еволющя в часi. Параметри структур визначаються профiлями власних функцiй автомодельного завдання. Вщзначаеться, що порушення структур зумовлено виникненням локатзованих процесiв, яю, вiдповiдно, можуть бути об'еднанi за певними законами в бшьш складш оргашзацп [13, с. 27].
Нейродинамiчна концепцiя процесiв передбачае можливiсть вибудовування режимiв локалiзацil, синхрошзацп, стабшзацп метастшких хаотичних структур в ретикулярних середовищах нейронно! системи. [2]. Складнi бюлопчш системи не тддаються точному опису через неперервне хаотичне змiнювання параметрiв таких систем у фазовому простср станiв. Ця динамiка характерна для нейронних мозкових процесiв, яю формують модельнi уявлення ментальних образiв.
У ретикулярному нейронному середовищi вiдбуваються процеси, аналогiчнi тим, якi спостерiгаемо в дисипативних динамiчних системах. Цi процеси супроводжуються виникненням «простих» структур, що вщповщають власним дискретним значенням нелшшно1 задачi. «Просп» структури характеризуються областю локалiзацil. За певних умов, у виглядi зовнiшнього або за рахунок внутршнього джерела, при перекриттi фундаментальних довжин «простих» структур, створюеться одна складна чи декшька складних структур. Встановлюеться режим оргашзацп складних структур, який мае метастабшьний характер. [15, с. 1330]. У ретикулярному нейронному середовищi такий режим вщповщае створенню метастабiльних структур ансамблю нейронiв.
Розглянемо бшьш докладно вщгук ретикулярного середовища з нейронами у вузлах на вхщний сигнал, який поступае у виглядi збурень. Останнi можуть мати не тшьки зовнiшню, й суто внутршню природу. Результатом !х впливу е активащя нейронiв, як вщгук на збурення. Активоваш нейрони створюють моза1чну картину «простих» структур. Залежно вiд параметрiв сигналу збурення фундаментальш довжини створених «простих» структур можуть перетинатися, в такому разi у середовищi з «простих» створюються складш структури, деяю з яких характеризуються метастабшьшстю.
Цiлком обгрунтованим е припущення, що функцiональнi структури, якi виникають в дисипативнш динамiчнiй системi як вщгуки на впливи, - це модельш уявлення, еквiвалент ментальних образiв. Можна сказати, що кожному метастабильному стану сшввщноситься певний ментальний образ.
При вiдключеннi збурення модельш уявлення з часом (часом релаксацп) зникають: дисипативна динамiчна система переходить в функцюнальний режим, який задають внутрiшнi нейрофiзiологiчнi процеси. Повторне збурення системи в перюд релаксацп знаходить вщгук у виглядi появи тих же функцюнальних структур i модельних уявлень. За резонансного зб^у характеристик збурення з параметрами складно1 структури певного метастабiльного стану вщповщне модельне уявлення iстотно посилюеться, видшяючись серед створених структур. При вщключенш сигналу вiдбуваеться релаксацiя системи в шший функцiональний режим, модельнi уявлення образiв зникають. Процес релаксацil запускае вщображення в когнiтивний простiр створених метастабшьний структур - модельних уявлень образiв. Вони збер^аються в когштивному просторi особистостi функцiональними закодованими одиницями. Потенцiал активацil збережених модельних уявлень образiв зростае при повторному вщображенш в когнiтивний простiр. Можна стверджувати, що модельнi уявлення у виглядi функцiонально активних одиниць утворюють статичне рiзноманiття когнiтивного простору.
Якщо мехашзми побудови ментальних образiв-iнформацiй можна вивчати в контексп застосування динамiчноl дисипативно1 теорil до бiологiчних систем, що шдтверджуеться проведеними дослiдженнями [13], то в мехашзмах вiдновлення або вщтворення ментальних образiв досi залишаються «бш плями». Опублiковано чимало наукових робщ у яких пропонуються моделi побудови неприродних нейронних мереж, навчання та вщтворення отримано1 ними iнформацil. Бюлопчш системи безперервно хаотично змшюють параметри елеменпв та характеризуються хаотичною оргашзованютю. [16; 17].
Останшм часом з'являються роботи, автори яких показують, що складнi бiологiчнi системи неможливо описати через неперервнi хаотичш змiни параметрiв систем у фазовому просторi станiв. Подiбна динамiка характерна для нейронних мереж мозку, !! елементiв -нейронiв. Робиться висновок про те, що елементи тако! системи, як i сама система, перебувають у постшному динамiчному хаош, що !х будь-яка фазова траекторiя неповторна i невiдтворна. В рамках ще! парадигми вибудувана модель хаотичного нейрона, котрий безперервно змшюе конфшуращю свое! активностi, яка хаотична, але обмежена. [2,с. 58]. У фазовому просторi в системi координат: «величина потенщалу активацп» - «швидкiсть його змши», стан нейрона знаходяться в деякш сферi, яка зветься квазиаттрактором. У межах теорп хаосу рух нейрона в фазового простору трактуеться як самооргашзащя в межах квазиаттрактора. [6, с. 30].
Модель хаотично! етзодично! пам'ят Осани - модель нейронно! асоцiативно! мережi з додаванням хаотичних нейронiв [2, с. 58]. У цш моделi хаотичнi i нехаотичнi нейрони вiдрiзняються значеннями параметрiв загасання зв'язкiв i сили пригшчення активностi. Роль хаотичних нейронiв зводиться до видшення певного контексту (ланки, що несе певний сенс, алгоритму) з одше! структури та його конкатенаци (зчеплення) в шшу. Подiбний процес зi структурами функцiонально! системи призводить до нових, не характерних для дано! системи, «складних» метастабшьних структур. Виникають модельнi уявлення образiв, якi не можуть бути сформоваш за законами дисипативних динамiчних процешв у ретикулярних нейронних системах. Ц модельнi уявлення образiв несуть в собi ознаки непередбачуваностi.
Розглянемо бшьш детально механiзм створення модельного уявлення образу-шформацп, враховуючи хаотичний характер параметрiв системи. Сигнал-iнформацiя як збурення повинен перевести дисипативну динамiчну систему в режим створення метастабшьних структур з «простих» i складних станiв. Хаотичнють параметрiв елементiв у системi встановлюе «новЬ> правила побудови метастабiльних структур, здшснюючи !х «переформатування». Такий процес, коли утворюються новi структури системи одного режиму, назвемо гомогенним переходом. При вщключенш сигналу релаксацшний процес запускае вiдображення метастабiльних модельних уявлень непередбачуваних образiв в статичне рiзноманiття когнiтивного простору у виглядi функщональних закодованих метаодиниць. Можна стверджувати, що метастабшьш модельнi уявлення непередбачуваних образiв мiстять iнформацiю про характеристики нейродинамiчно! активностi системи, мають генетичнi кореш.
Розглянемо мехашзм створення модельних уявлень образу в тому випадку, коли наступний сигнал потрапляе в систему, яка ще знаходиться у релаксацшному режима Це означае: поряд з юнуючими метастабiльними структурами з'являються елементи режиму, що створюе iншi «прости» та складш стани, iншi метастабшьш структури. Запускаеться процес формування метаструктур, конкатенаци метастабшьних структур обох режимiв. Подiбний процес, процес конкатенацi! структур рiзних режимiв, називаемо гетерогенним переходом. У результат до когнiтивного простору потрапляе вщображення метамодельного гетерогенного уявлення непередбачуваного ментального образу. У цьому контекст можна пояснити мехашзм формування в когштивному просторi динамiчного рiзноманiття метастабiльних модельних уявлень ментальних просторово-часових ситуацiй.
Аналiзуючи природу гомо- i гетерогенних процесiв у нейродинамiчнiй систем^ приходимо до обговорення механiзму формування елементв непередбачуваностi в модельних уявленнях ментальних образiв i просторово-часових ситуацш. Формування непередбачуваних ментальних образiв i просторово-часових ситуацiй у когнiтивному просторi можна трактувати як елементи меташзнання в процесах мислення студентiв.
Статичне рiзноманiття (безлiч модельних уявлень ментальних образiв) i динамiчне рiзноманiття (безлiч модельних уявлень ментальних просторово-часових ситуацш) юнують як пiдмножини когнiтивного простору. У зв'язку з цим цiкавi «тополопчш» властивостi когнiтивного простору.
Когштивний простiр - це пiзнавальний простр особистостi, простiр когнiтивних здiбностей, штелекту, навченостi, креативностi. Вивчаючи можливiсть цшеспрямованого формування i розвитку когнiтивних здiбностей, ми повиннi вiдповiсти на питання про механiзми формування i розвитку когштивних здiбностей [5, с. 91]. Мехашзми формування когнiтивного простору виявляються пов'язаними з механiзмами обробки шформацшних
потоюв в хаотичних самооргашзуються ретикулярних нейронних системах з подальшим вiдображенням у когштивний простiр.
Детальне вивчення механiзмiв формування i розвитку когнiтивного простору, простору здiбностей студентiв додасть нового iмпульсу в розумiннi пiдходiв до розвитку мислення студенев у процес вивчення математичних i професiйних дисциплш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ярхо Т. О. Д1агностичний компонент фундаментал1зацп базово1 математично1 пвдготовки майбутшх фах1вщв техшчного проф1лю у вищих навчальних закладах / Т. О. Ярхо // Науков1 записки ТНПУ 1м. В.Гнатюка. Серш: педагопка. - 2016. - № 3. - С. 94-100.
2. Бендерская Е. Н. Хаотические модели гиппокампа в задачах распознания динамических образов / Е. Н. Бендерская, А. О. Перешеин // Научно-технические ведомости СПб ГПУ. Информатика. Телекоммуникация. Управление. - 2015. - Вып. 6 (234). - С. 56-69.
3. емельянова Т. В. Структурш компоненти мехашзм1в розвитку зд1бностей студенпв в систем! неперервно! математично! освгти / Т. В. емельянова // Педагопчш науки: теория, гсторш, шновацшш технологи. - 2016. - № 7 (61). - С. 143-153.
4. емельянова Т. В. Зм1ст 1 особливосл системи контролю та ощнювання ступеню розвитку зд1бностей студенпв техшчного ВНЗ / Т.В.емельянова // Педагопчш науки: теоргя, гсторш, шновацшш технологи. - 2015. - № 6 (50). - С.179-188.
5. емельянова Т. В. Про мехашзм цшеспрямованого розвитку когштивних зд1бностей студенпв в процес неперервно! математично! п!дготовки/ Т. В. емельянова// Гумангтарний В!сник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагог!чний ун!верситет !м. Г. Сковороди». - Додаток 1 до вип. 37. -Том II (70): Тематичний випуск «Вища осв!та Укра!ни в контекст! !нтеграц!! до европейського освгтнього простору». - К.: Гнозис, 2016. - С. 86-95.
6. Еськов В. М. Медицина и теория хаоса в описании единичного и случайного / В. М. Еськов, В. В. Еськов, Л. Б. Джумагалиева, С. В. Гудкова // Вестник новых медицинских технологий: электронный журнал. - Тула: ТГУ, 2014. - Т.21. - № 3. - С. 27-34. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://elibrary.ru/contents.asp?issueid=1346649.
7. Карпенко М. П. Нейросетевое моделирование когнитивных функций мозга: обзор основных идей / А. Т. Терехин, Е. В. Будилова, Л. М. Качалова // Психологические исследования: электронный научный журнал. - М.: Солитон, 2009. - № 2 (4). [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://elibrary.ru/contents.asp?issueid=648811.
8. Карпов А. А. Общие способности в структуре метакогнитивных качеств личности: монография / А. А. Карпов. - 2014. - 272 с.
9. Качество высшего образования / под ред. М. П. Карпенко. - М.: Изд-во СГУ, 2012. - 291 с.
10. Лисин В. В. Нейродинамический механизм деятельности мозга и память / В. В. Лисин, Р. С. Макин. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://nonline.ru/files/sem_presentations/20151208_LisinVV-MakinPC.ppt.
11. Макин Р. С. Нейродинамический подход в исследовании механизмов индивидуальной человеческой памяти / Р. С. Макин, В. В. Лисин // Вестник Димитровградского инженерно-технологического института. - 2013. - № 1 (1). - С. 41-46.
12. Макин Р. С. Нейродинамические процессы организации и синхронизации в структурах мозга / Р. С. Макин, В. В. Лисин // Вестник Димитровградского инженерно-технологического института. -2014. - № 1 (3). - С. 69-95.
13. Макин Р. С. Имплицитные процессы нейродинамического механизма деятельности мозга / Р. С. Макин, В. В. Лисин // Вестник Димитровградского инженерно-технологического института. -2013. - № 2 (2). - С. 24-30.
14. Рабинович М. И. Нелинейная динамика мозга: эмоции и интеллектуальная деятельность / М. И. Рабинович, М. К. Мюезиналу // УФН. - 2010. - №4. - Т.180. - С. 371-387.
15. Самарский А. А. Горение нелинейной среды в виде сложных структур / А. А. Самарский, Г. Г. Еленин, Н. В. Змитренко и др. // Доклады АН СССР. 1977. - Т. 237. - № 6. - С. 1330-1333.
16. Соловьева К. П. Формирование самоорганизующихся отображений сенсорных сигналов на непрерывные нейросетевые аттракторы / К. П. Соловьева // Математическая биология и биоинформатика: электронный научный журнал. - 2013. - Т.8. - № 1. - С. 234-247. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.matbio.org/2013/Solovyeva_8_234.pdf.
17. Харламов А. А. Нейросетевая среда (нейроморфная ассоциативная память) для преодоления информационной сложности / А. А. Харламов, Т. В. Ермоленко // [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://spkurdyumov.ru/networks/nejrosetevaya-sreda-nejromorfnaya-associativnaya-pamyat-dlya-preodoleniya-informacionnoj-slozhnosti.
REFERENCES
1. Yarkho T. O. Diahnostychnyi komponent fundamentalizatsii bazovoi matematychnoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv tekhnichnoho profiliu u vyshchikh navchalnykh zakladakh [The diagnostic component of the fundamental nature of the basic mathematical preparation of future technical specialists in higher educational institutions]. Scientific issues of Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. Series: Pedagogika, 2016, nom. 3, pp.94-100.
2. Benderskaya E. N., Pereshein A. O. Khaoticheskie modeli gippokampa v zadachax raspoznaniia dynamicheskykh obrazov [The chaotic model of hippocampus in the recognition of dynamic images]. St. Petersburg State Polytechnical University Journal. Computer Science. Telecommunication and Control Systems, 2015, vol. 6(234), pp. 56-69.
3. Emelianova T. V. Strukturni komponenty mekhanizmiv rozvytku zdibnostei studentiv v systemi neperervnoi matematychnoi osvity [The structural components of the mechanisms of the development of students' abilities in the system of the continuous mathematical education]. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies: Collection of scientific papers. - Sumy, 2016, vol. 7(61), pp. 143-153.
4. Emelianova T. V. Zmist i osoblyvosti systemy kontroliu ta otsiniuvannia stupeniu rozvytku zdibnostei studentiv tekhnichnoho VNZ [The contents and features of the system of monitoring and evaluation of the degree of development of students' abilities in technical universities]. Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies: Collection of scientific papers. -Sumy, 2015, vol. 6(50), pp. 179-188.
5. Emelianova T. V. Pro mekhanizm tsilespriamovanoho rozvytku kohnityvnykh zdibnostei studentiv v protsesi neperervnoi matematychnoi pidhotovky [About the mechanism of the purposeful development of cognitive abilities of the studenties in the process of continuous matematical preparation]. The Journal of Humanities SU " Pereyaslav-Khmelnytsky Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University" -Supplement 1 to is. 37, vol. II(70): Thematic Issue "Higher Education in Ukraine in the context of integration into the European education space." - K.: Gnosis, 2016, pp.86-95.
6. Eskov V. M., Eskov V. V., Dzhumagalieva L. B., Gudkova S. V. Medicina i teoriya khaosa v opisanii edinichnogo i sluchainogo [The medicine and the chaos theory in the description of the singles and randoms]. Journal of New Medical Technologies. - Tula, TSU, 2014, vol. 21, n. 3, pp. 27-34. Available at: http://elibrary.ru/contents.asp?issueid=1346649.
7. Karpenko M. P., Terekhin A. T., Budilova E. V., Kachalova L. M. Neirosetevoe modelirovanie kognitivnykh funkcii mozga: оbzor оsnovnykh idei [Neural network modeling of cognitive functions of the brain: an overview of the main ideas]. Psychological research: the electronic scientific journal, 2009, n. 2(4). Available at: http://elibrary.ru/contents.asp?issueid=648811.
8. Karpov A. A. Obshchie sposobnosti v strukture metakognitivnykh kachestv lichnosti: monografiia [General abilities in the structure of the metacognitive qualities of the personality: monograph]. -Yaroslavl State University, Publishing house YarSU, 2014, 272 p.
9. Kachestvo vysshego obrazovaniia: pod redaktsiei M. P. Karpenko [The quality of higher education: under the editorship of M. P. Karpenko]. - M.: Publishing house SGU, 2012, 291 p.
10. Lisin V. V., Makin R. S. Neirodinamicheskii mekhanizm deiatelnosti mozga i pamiati [The neural mechanism of brain activity and memory]. Available at: http://nonline.ru/files/sem_presentations/20151208_LisinVV-MakinPC.ppt.
11. Makin R. S., Lisin V. V. Neirodinamicheskiy podkhod v issledovanii mekhanizmov individualnoi chelovecheskoi pamiati [Neurodynamic approach in the study of the mechanisms of individual human memory]. - Bulletin of the Dimitrovgrad engineering and technological Institute: Dimitrovgrad, 2013, n 1(1), pp.41-46.
12. Makin R. S., Lisin V. V. Neirodinamicheskie protsesy organizatsii i sinchronizatsii v strukturax mozga [Neurodynamic processes of the organization and synchronization in the brain]. Bulletin of the Dimitrovgrad engineering and technological Institute: Dimitrovgrad, 2014, n. 1(3), pp. 69-95.
13. Makin R. S., Lisin V. V. Implitsitnyie protsessy neirodinamicheskogo mekhanizma deiatelnosti mozga [Implicit processes of neural mechanism of the brain]. Bulletin of the Dimitrovgrad engineering and technological Institute: Dimitrovgrad, 2013, n. 2(2), pp.24-30.
14. Rabinovich M. I., Muezinoli M. K. Nelineinaia dinamika mozga: emocii i intellektualnaia deiatelnost [Nonlinear dynamics of the brain: emotion and cognition]. UFN, 2010, vol. 4, pp.371-387.
15. Samarskiy A. A., Elenin G. F., Zmitrenko N. V., Kurdymov S. P., Mikhailov L. P. Gorenie nelineynoi sredy v vide slozhnykh struktur [Combustion of nonlinear medium in the form of complex structures]. The Proceeding of the USSR Academy of Sciences, 1977, vol. 237, n.6, pp.1330-1333.
16. Solovieva K. P. Formirovanie samoorganizuiushchsia otobrazhenii sensornykh signalov na neprerivnyie neirosetevyie atraktory [The formation of self-organized maps of sensory signals in a continuous attractor neural network]. Mathmatical biology and bioinformatics: the electronic scientific journal, 2013, vol. 8, n. 1, pp.234-247. Available at: http://www.matbio.org/2013/Solovyeva_8_234.pdf
17. Kharlamov A. A., Ermolenko T. V. Neirosetevaia sreda (neiromorfnaia assoysiativnaia pamiat) dlia preodoleniia informacionnoi slozhnosti [Neural network environment (neuromorphic associative
memory) to overcome the information complexity]. Available at:
http://spkurdyumov.ru/networks/nejrosetevaya-sreda-nejromorfnaya-associativnaya-pamyat-dlya-
preodoleniya-informacionnoj-slozhnosti.
Стаття надтшла в редакцт 05.03.2017р.
УДК 373.015.31:7
ЛЮДМИЛА ОНОФР1ЙЧУК
ludono@rambler.ru кандидат педагопчних наук, доцент Вшницький державний педагопчний ушверситет ÎMeHÎ М. Коцюбинського,
м. Вшниця, вул. Острозького 32
СИНТЕЗ МИСТЕЦТВ ЯК ФАКТОР ТВОРЧОГО ВИХОВАННЯ УЧН1В
П1ДЛ1ТКОВОГО В1КУ
Представлено методику творчого виховання учнгв пгдлгткового вгку засобами музично-театрального мистецтва у загальноосвгтнгй школ1 (ЗОШ). На прикладi занять шктъного музичного театру ляльок «Фантазiя» (ЗШ № 12 м. Втниця) висвiтлено шляхи художньо-творчого виховання учнiв у процеci освоення синтезу мистецтв (музики, спiву, танцю, декламацИ). Визначено умови, що впливають на уcпiшне вирiшення проблеми. Вказано, що серед них основоположне значення мае проcвiтницька дiяльнicть компетентного вчителя, здатного до творчих нестандартних ршень. Обтрунтовано необхiднicть та важливicть використання ефективних прийомiв i методiв в умовах музично-театральног дiяльноcтi для розвитку емоцшног чутливоcтi учнiв i загального творчого розвитку. Вiдзначено, що у процеci музичних занять учнi устшно оволодiвають творчими вмiннями й навичками (мистецько-тзнавальними, художньо-мовленневими, ляльково-iгровими, танцювальними, сцетчно-театральними), знаходять нетрадицiйнi шляхи вирiшення практичних завдань, оригiнально ттерпретують художнi образи.
Ключовi слова: синтез мистецтв, музичний театр ляльок, творче виховання.
ЛЮДМИЛА ОНОФРИЙЧУК
кандидат педагогических наук, доцент Винницкий государственный педагогический университет имени М. Коцюбинского,
г. Винница, ул. Острожского 32
СИНТЕЗ ИСКУССТВ КАК ФАКТОР ТВОРЧЕСКОГО ВОСПИТАНИЯ УЧЕНИКОВ ПОДРОСТКОВОГО ВОЗРАСТА
Представлена методика творческого воспитания учеников подросткового возраста средствами музыкально-театрального искусства в общеобразовательной школе. На примере занятий школьного музыкального театра «Фантазия» (ЗШ №12 г. Винница) показаны пути художественно-творческого воспитания учеников в процессе освоения синтеза искусств (музыки, пения, танца, декламации). Определены условия, которые влияют на успешное решение проблемы. Указано, что среди них определяющее значение имеет просветительская деятельность компетентного учителя, способного к творческим нестандартным решениям. Обобщается необходимость и важность использования эфективных приемов и методов в условиях музыкально-театральной деятельности для развития эмоциональных чувств учеников и их творческого развития. В процессе музыкальных занятий ученики успешно овладевают творческими умениями и навыками (познавательными, художественно-декламационными, танцевальными, игровыми, сценично-театральными), находят нетрадиционные пути решения практических задач, оригинально интерпретируют художественные образы.
Ключевые слова: синтез искусств, музыкальный театр кукол, творческое воспитание.
LIUDMILA ONOFRICHUK candidate of pedagogical sciences, associate professor,
