CC BY
58
Для реализации разработанных бизнес-проектов могут привлекаться отечественные и зарубежные инвесторы различных форм собственности, а также реализация бизнес-проектов может осуществляться силами самой территориальной громады. Для обеспечения эффективности реализации бизнес-проектов привлечение инвесторов целесообразно проводить на конкурсной основе.
В рамках реализации бизнес-проектов предлагается комплексная динамическая модель управления инвестиционными ресурсами региона (см. рисунок), которая включает принципы, направления, формы, методы, инструменты и создает предпосылки организации эффективного использования ресурсов на различных стадиях инвестиционного процесса путем учета интересов участников, рационального использования ресурсов и выбора инструментов их привлечения в процесс инвестирования, а также позволяет оперативно корректировать бизнес-проект, в зависимости от изменения внешних и внутренних факторов для получения оптимальных результатов.
Представлена в редакцию 12.03.2013 г.
В.Б. Родченко, д.е.н.
МЕХАН1ЗМ ПОДОЛАННЯ НАДМ1РНО1 СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНО1 ДИФЕРЕНЦ1АЦ11 РЕГ1ОН1В
Процесам соцiально-економiчного розвитку в нацюнальнш економщ притаманна нерiвномiрнiсть. 1снування нерiвномiрностi визначае порiвняльну парадигму для ощнки розвитку як процесу змши стану системи в цшому чи И частини порiвняно з попередшм станом, або зi станом шших частин. Процеси розвитку, як правило, супроводжують-ся вщповщною концентращею чинникiв, якими можуть висту-пати ресурси, економiчна активнiсть та попит. 1ншою стороною процесiв економiчного зростання е посилення процесiв диференщаци забезпеченостi та використання результатiв такого розвитку.
© В.Б. Родченко, 2013
На сьогодш шнуе унормований пiдхiд до ощнки диференщаци соцiально-економiчного розвитку. Так, Поста-новою Кабiнету Мiнiстрiв вщ 20.05.2009 р. № 476 запровадже-но методичнi основи оцiнки диференщаци сощально-економiчного розвитку регiонiв [1].
Методика, викладена у постановi, мютить пiдходи до оцiнки внутрiшньо- та мiжреriональноl диференщаци соцiально-економiчного розвитку. Ощнка внутршньорегю-нально! диференщаци виконуеться окремо по мштах та районах. Вона базуеться на ощнщ соцiально-економiчного розвитку мiст обласного (республшанського для Криму) значення, районiв, райошв мiст Киева та Севастополя. Мiжрегiональна розглядаеться на рiвнi областей, Криму, Киева та Севастополя. Для характеристики рiвня диференщаци використовуеться стввщношення максимального та мшмального значень показникiв. Для ощнки мiжреriональноl диференщаци використовуеться 16 показниюв, а внутршньорегюнально1 -12.
У в^чизнянш науковiй перiодицi також значну увагу придiлено дослiдженню проблематики сощально-економiчноl диференщаци регiонiв. Методологiчним пщгрунтям багатьох робiт е концепци конвергенци, широко застосовуванi в iноземнiй лiтературi [2, 3].
У роботi Л. Кузьменко [4] на основi цих концепцiй дослiджуеться можливiсть та дощльшсть вирiвнювання регiонального розвитку. Варто погодитися з думкою автора, яка доходить висновку, що в Укра1ш домiнуе асиметричний дивергентний тип регiонального розвитку, що посилюе розрив мiж регюнами. У роботi Ж. Науменко [5] вказуеться на достатшсть методик для визначення мiжрегiональних нерiвностей, у той час як внутршньорепональш диспропорци залишаються невизначеними. Автор дотримуеться думки про те, що необхщшсть превентивного впливу на диспропорци на раннiй стади !х зародження може виявитися бшьш ефектив-ною, анiж боротьба з ними вже у прогресуючому сташ на мезорiвнi.
Цш проблематищ також присвячено ряд монограф1чних дослщжень. У монографп [6] всеб1чно проанал1зовано особливост людського та сощального розвитку в регюнах Украши. У робой [7] мютиться кшька пщход1в до ощнки диференщаци соц1ально-економ1чного розвитку репошв.
Як бачимо, широка увага науковщв, тшьки частину з яких згадано вище, до проблематики формування механ1зм1в регулювання диференщаци регюнального розвитку пщтверджуе ïï актуальшсть.
Р1зноб1чн1сть пщход1в до ощнки соцiально-економiчноï диференцiацiï розвитку репошв, а також складшсть i багатовекторнiсть процесу соцiально-економiчного розвитку потребуе придiлення уваги сутнiсним засадам диференщаци. Концептуальними передумовами уточнення змiстовного на-повнення оцiнки соцiально-економiчноï диференцiацiï репону е:
обмеженiсть статистично1' бази ощнки процесiв диференцiацiï;
iстотний галузевий вплив на рiвень сощально-економiчноï диференщаци;
вщокремлений розгляд ключових чинникiв, що зумов-люють процеси регiональноï соцiально-економiчноï
диференцiацiï, таких як щiльнiсть розселення, галузева структура, регiональна спецiалiзацiя;
протирiччя в системi адмiнiстративно-територiального устрою та визначенш статусу територiальних одиниць, невщповщшсть за територiею, кiлькiстю населення та вироб-ничим потенцiалом;
загальна тенденцiя концентраци економiчноï активностi в полюсах економiчного зростання, що загострюе проблеми виконання функцiй вирiвнювання шститутами соцiальноï iнфраструктури.
Метою статтi е обгрунтування теоретико-методичних передумов формування мехашзму подолання надмiрноï соцiально-економiчноï диференцiацiï репошв.
Досягнення поставлено^' мети потребye визначення кaтегорiaльного бaзисy. У зaгaльномy словниковому визначенш диференцiaцiя являе собою аспект пропсу розвит-ку, пов'язаний iз подшом об'екта, що розвиваеться, на частини. Пщ соцiaльно-економiчною диференцiaцieю можна розум^и появу вiдмiнностей у соцiaльномy та економiчномy стaновищi регiонiв або ix мешкaнцiв. Слiд наголосити на необхiдностi видiлення економiчноï та соцiaльноï склaдовоï диференцiaцiï регiонiв. Перша е об'ективно притаманною процесам економiчного розвитку. Друга, з огляду на необхщшсть вико-нання державою сво1х фyнкцiй залишаеться ключовим прiоритетом регiонaльноï економiчноï пол^ики.
Уточнення розyмiння категори «диференщащя» може бути здшснене шляхом оцiнки вщмшностей за окремими складовими регiонaльного розвитку. Це надасть можливiсть детaлiзyвaти показники ощнки диференщаци.
Диференщащя процесiв соцiaльно-економiчного розвитку держави визначаеться процесами формування та перерозподiлy вaртостi в економщ. При формyвaннi меxaнiзмy подолання нaдмiрноï соцiaльно-економiчноï диференцiaцiï регiонiв дощльно розглядати три ключовi склaдовi: економiчнy складову, яка визначае процеси створен-ня додaноï вaртостi, складову перерозпод^, що забезпечуе процеси вилучення та центрaлiзaцiï частини створеноï вaртостi, та сощальну складову, яка визначае процеси розпод^ частини вaртостi та спрямування ïx на соцiaльне за-безпечення.
Природа кожноï зi складових е вщмшною. Так, економiчнa складова визначаеться територiaльною нерiвномiрнiстю, зумовленою концентрaцieю процесiв вироб-ництва в центрах економiчноï активности Складова перерозподiлy зумовлена необxiднiстю забезпечення eдностi процесiв соцiaльно-економiчного забезпечення на всш територи держави та вирiвнювaння процесiв економiчного розвитку. Складова сощального забезпечення орieнтовaнa на
досягнення единого рiвня сощального захисту мешканщв усiх регiонiв, незалежно вiд стану ix економiчного розвитку.
Таким чином, розгляд процесiв соцiально-економiчноï диференцiацiï може розглядатися через кшьюсш та яюсш оцiнки трьох складових: диференцiацiя процеЫв створення вартостi в регiонаx, диференщаци процесiв перерозподiлу ресурсiв та диференщаци процеав регулювання економiчноï активностi та сощального споживання в регюнах (рис. 1). Та-кий пiдxiд надасть змогу послiдовно (вiдповiдно до лопки процесiв формування, перерозподiлу та споживання вартоси) розглянути диференцiацiю регiонiв, визначити сфери та територи надмiрноï диференщаци й обгрунтувати прiоритети меxанiзму ïï подолання.
Важливою передумовою диференцiацiï сощально-економiчного розвитку регiонiв е вплив просторового чинника у частинi розпод^ продуктивних сил та концентраци процеЫв виробництва вартостi. Розглянемо роль територ>
Рис. 1. Складовi тдходу до оцтки cоцiально-економiчноï диференщаци регютв
ально-географiчного чинника в диференщаци сощально-економiчного розвитку регiонiв. Територiальнi передумови диференщаци соцiально-економiчного розвитку регiонiв ви-значаються географiчними особливостями розподiлу процесiв сощально-економiчно! активностi в регiонi. Процеси створен-ня додано! вартостi забезпечуються рiзними секторами економiки, хоча !х ощнка здiйснюeться на рiвнi регiонiв та кра!ни в цiлому.
Однак ощнка територiального розподiлу створення додано! вартост дозволяе роздiлити сфери виробництва додано! вартост на територiально залежнi - у яких земля е ключовим (активним) фактором виробництва, а обсяги виробництва залежать вiд використовуваних територш, i територiально незалежнi - у яких земля не е активним фактором виробництва, а використовуеться вщносно невелика територiальна константа - площа тдприемства (площа забу-дови). Аналiз процесiв формування додано! вартоси, з позицiй урахування територiально-географiчного чинника дозволяе констатувати, що прямий зв'язок мiж територiею, що використовуеться, та обсягами виробництва юнуе лише у сшьському, лiсовому та рибному господарствь
12,0% 10,0% 8 0%
6,0% 4,0% 111111111 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Рис. 2. Частка валовог доданог вартостг у ВВП Украгни, що виробляеться територ1ально-залежними видами економ1чног д\яльност\ [8]
З рис. 2 можна зробити висновок, що до 8% додано! вартост виробляеться територiально-залежними видами економiчноl дiяльностi. Таким чином, можна констатувати, що 92% ВВП Укра1ни виробляеться у забудованих територiях.
Оцiнку рiвня забудови територи Укра1ни наведено в табл. 1. Як видно з таблищ, iз загально! площi держави лише 4,1% становять забудоваш площi.
Таблиця 1
Питома вага забудованих територт у загальнт площ1 адмШстративних одиниць Украши, [8]
Адмiнiстративна Питома Адмшютративна Питома
одиниця вага одиниця вага
Укра!на 4,10 Микола!вська 4,00
АР Крим 4,20 Одеська 3,80
Вшницька 4,00 Полтавська 4,00
Волинська 2,90 Рiвненська 2,70
Дншропетровська 6,00 Сумська 3,50
Донецька 7,50 Терношльська 4,50
Житомирська 3,00 Харювська 3,90
Закарпатська 3,60 Херсонська 2,50
Запорiзька 3,40 Хмельницька 4,10
Iвано-Франкiвська 4,40 Черкаська 4,00
Кшвська 4,30 Чершвецька 4,80
Юровоградська 3,60 Чернiгiвська 3,10
Луганська 4,80 м. Ки!в 43,70
Львiвська 5,00 м. Севастополь 17,00
Аналiз особливостей забудови територш дозволяе констатувати штотш вщмшносп в рiвнi забудови рiзних регiонiв. Проте управлшська парадигма на сьогоднi цей факт або зовам не розглядае, або розглядае у спрощеному формат пiд призмою полюсiв зростання, територiальних диспропорцiй i тощо. Таким чином, територiально-географiчний аспект потребуе окремо! уваги у формуваннi системи управлшня територiями та може забезпечити зменшення недосконалостей адмшютра-тивного подiлу краши.
Неважко ^остежити, що ^облема недосконaлостi гео-гpaфiчно-пpостоpового yстpою e гостpою для пеpевaжноï 6í-льшостi pегiонiв. ^оте, якщо на piвнi деpжaви юнуе достат-ньо потyжнa гaлyзевa методична плaтфоpмa, що включае сис-темy звiтностi та yпpaвлiння, то на piвнi pегiонiв вона е значно слабшою. Таким чином, iстотно обмежyються можливостi фо-pмyвaння об'ективно1' iнфоpмaцiйно-методичноï бази pегiонa-льного yпpaвлiння. Подальша детaлiзовaнa оцiнкa ускладню-еться обмежешстю даних щодо pозмежyвaння пpомисловоï та господapсько-житловоï зaбyдови, а також штотним накладен-ням зaбyдовaних господapсько-житлових теpитоpiй та теpито-piй сфеpи послуг.
Однак ypaхyвaння теpитоpiaльного чинника pозкpивae можливостi нового aспектy оцiнки економiчноï дифеpенцiaцiï pегiонiв, який надае змогу вpaхyвaти pезyльтaти додано1' вap-тост поpiвняно з теpитоpieю, на якш вона ствоpюeться. Це на-дасть змогу обrpyнтyвaти pегyлятоpнi пpiоpитети екстенсив-ного або iнтенсивного нaпpямy подолання дифеpенцiaцiï pегi-онального pозвиткy в y^arni.
Уpaхyвaння пpостоpового чинника в ощнщ дифеpенцia-цп соцiaльно-економiчного pозвиткy pегiонiв дозволяе погли-бити наявш пiдходи до ïï оцiнки. Можна за^опонувати вико-pистaння iндексного пщходу до дифеpенцiaцiï pегiонaльного pозвиткy, який би пеpедбaчaв pозpaхyнок, за показникам сощ-aльно-економiчного pозвиткy, вiдповiдних ноpмовaних i^^^ сiв спiввiдношення значення показника в pегiонi до загально-у^аш^кою piвня. Якщо зpостaння показника вщповщае не-гативним пpоцесaм з огляду соцiaльно-економiчного pозвиткy, то в pозpaхyнкaх будуть викоpистaнi обеpненi значення: ств-вiдношення зaгaльноyкpaïнського значення до значення показника у вщповщному pегiонi.
У табл. 2 наведено ^опонований пiдхiд, що мiстить чо-т^и гpyпи iндексiв, якi можуть хapaктеpизyвaти дифеpенцia-цiю pозвиткy pегiонiв за теpитоpiaльною, демогpaфiчною, со-цiaльною та економiчною складовими.
1ндекси диференщаци розвитку регютв
Назва шдексу | Позначення | Оцшка | База для розрахунку
1ндекси територшльноь диференцмци (Т)
1ндекс щшьносп населения Т1 + Показник щшьносп населения, оаб иа 1 км2
1ндекс забудови тери-тори Т2 + Частка забудоваио! площi иа територй регiоиу, %
1ндекс урбашзаци Тз + Частка мюького населения, %
1ндекси економiчноl диференщаци (Е)
1ндекс ВРП на одну особу Е1 + ВРП иа одну особу, гри
1ндекс доходу на одну особу Е2 + Доходи населения иа одну особу, гри
1ндекс середньомюя-чно! зарплати Ез + Середньомсячна зарплата, гри
1ндекси демографiчноl диференщаци (Д)
1ндекс економiчно! активиостi населення Д1 + Частка економпчно активного населения, %
1ндекс безробiття населения Д2 - Ршень безробптя, %
1идекс середнього вiку иароджения ди-тиии Дз - Середий вiк иароджеиия дитини жiиками, рокв
1ндекс сумарио! иаро-джуваиостi Д4 + Показиик сумарио! наро-джуваностi, осiб
1идекс очжувано! тривалост життя Д5 + Середня очжувана трива-лiсть життя, рокiв
1идекс иевiдкладиих випадкв Дб - Кiлькiсть ви!здав швидко! допомоги иа 1000 мешка-нцiв, од.
1ндекси сощальног диференц iацil (С)
1идекс витрачання коштiв С1 - Частка витрат иа товари та послуги в загальних доходах населения
1идекс трудового доходу С2 + Частка зарплати в загальних доходах населения
1ндекс трансфертного доходу Сз - Частка трансфер™ у загальних доходах населення
1идекс сощально! допомоги С4 - Частка сощально! допомоги в доходах населення
Слщ зayвaжити, щo oцiнкa пoкaзникiв ви^ната вихoдя-чи з пoзицiй впливу на сoцiaльнo-екoнoмiчнy дифеpенцiaцiю. Taк, нaпpиклaд, негативним пpoпoнyeться вважати iндекс ви-тpaчaння кoштiв, щo хapaктеpизye частку витpaт на тoвapи та шолуги в загальних дoхoдaх населення. У випадку oцiнки уча-стi населення зpoстaння цьoгo пoкaзникa мoжнa вважати шзи-тивним, oскiльки це пpямo пoзнaчиться на oбсягaх кyпiвлi то-вapiв та пoслyг. У нaшoмy випадку - навпаки, зpoстaння ^oro пoкaзникa вважаеться негативним, oскiльки це oзнaчae нестачу кoштiв та вщшвщне зменшення мoжливoстей для нaкoпичен-ня pесypсiв.
За пpoпoнoвaнoю системoю iндексiв ш^альте-екoнoмiчнoгo poзвиткy були poзpaхoвaнi пoкaзники oцiнки pегioнaльнoï дифеpенцiaцiï за 2012 p. (табл. 3, 4).
Taблиця 3
1ндекси терuторiальноï та eKOHOMi4HOï диференщацИ'регютв
Tеpитopiaльнa oдиниця T1 T2 T3 Т El E2 E3 E
АР Кpим 1,ÜÜ 1,Ü1 Ü,91 Ü,97 Ü,68 Ü,81 Ü,88 Ü,78
Вiнницькa Ü,81 Ü,97 Ü,73 Ü,83 Ü,63 Ü,87 Ü,8Ü Ü,76
Вoлинськa Ü,68 Ü,7Ü Ü,76 Ü,71 Ü,61 Ü,76 Ü,77 Ü,71
Днiпpoпетpoвськa 1,37 1,4б 1,21 1,34 1,4б 1,14 1,Ü4 1,20
Дoнецькa 2,19 1,81 1,32 1,73 1,24 1,15 1,1б 1,18
Житoмиpськa Ü,56 Ü,73 Ü,85 Ü,7Ü Ü,64 Ü,87 Ü,78 Ü,76
Зaкapпaтськa 1,3Ü Ü,87 Ü,54 Ü,85 Ü,51 Ü,66 Ü,78 Ü,64
Зaпopiзькa Ü,87 Ü,82 1,12 Ü,93 Ü,94 1,Ü8 Ü,97 Ü,99
Iвaнo-Фpaнкiвськa 1,32 1,Ü6 Ü,63 Ü,96 Ü,69 Ü,79 Ü,84 Ü,77
Киïвськa Ü,81 1,Ü5 Ü,9Ü Ü,92 1,2б 1,Ü9 1,Ü4 1,13
Кipoвoгpaдськa Ü,54 Ü,87 Ü,91 Ü,75 Ü,69 Ü,82 Ü,8Ü Ü,77
Луганська 1,12 1,17 1,2б 1,18 Ü,85 Ü,96 1,Ü2 Ü,94
Львiвськa 1,54 1,22 Ü,88 1,18 Ü,72 Ü,89 Ü,85 Ü,82
Микoлaïвськa Ü,63 Ü,96 Ü,98 Ü,84 Ü,8Ü Ü,92 Ü,93 Ü,88
Одеська Ü,95 Ü,93 Ü,97 Ü,95 Ü,89 Ü,88 Ü,89 Ü,89
Пoлтaвськa Ü,68 Ü,96 Ü,89 Ü,83 1,23 Ü,95 Ü,94 1,03
Рiвненськa Ü,76 Ü,66 Ü,69 Ü,7Ü Ü,59 Ü,81 Ü,85 Ü,74
Сумська Ü,64 Ü,85 Ü,99 Ü,81 Ü,7Ü Ü,88 Ü,83 Ü,8Ü
Tеpнoпiльськa 1,Ü3 1,Ü9 Ü,64 Ü,9Ü Ü,58 Ü,73 Ü,72 Ü,67
Xapкiвськa 1,1б Ü,94 1,17 1,08 Ü,98 Ü,99 Ü,91 Ü,96
Xеpсoнськa Ü,5Ü Ü,6Ü Ü,89 Ü,64 Ü,58 Ü,8Ü Ü,75 Ü,7Ü
Хмельницька Ü,85 Ü,99 Ü,81 Ü,88 Ü,64 Ü,85 Ü,8Ü Ü,76
Чеpкaськa Ü,8Ü Ü,97 Ü,82 Ü,86 Ü,73 Ü,83 Ü,83 Ü,8Ü
Чеpнiвецькa 1,48 1,17 Ü,62 1,02 Ü,47 Ü,7Ü Ü,77 Ü,63
Чеpнiгiвськa Ü,45 Ü,76 Ü,92 Ü,68 Ü,69 Ü,89 Ü,76 Ü,78
м. Kuïe 47,10 10,59 1,45 8,98 2,87 2,07 1,52 2,08
м. Севастополь 5,64 4,13 1,36 3,16 0,74 0,89 0,96 0,86
Дoвiдкoвo: Увраша* 75,5Ü Ü,Ü4 Ü,69 - 28545,Ü 23931,1 3Ü26,ÜÜ
*Cеpеднi значения гоказниюв для У^аши.
1ндекси соцiально-демографiчноï диференщацп регiонiв
Украти
Tеpитopiaльнa oдиниця Д1 Д2 Д3 Д4 Д5 Д6 Д Cl C2 C3 C4 C
АР ^им 1.02 1.13 0.978 1.10 1.00 0.82 1,00 0.85 0.90 0.79 0.96 0.88
Вiнницькa 1.00 0.62 1.017 1.04 1.01 1.06 0,94 1.05 0.80 0.99 0.91 0.93
Вoлинcькa 1.00 0.95 0.998 1.25 1.00 1.09 1,04 0.94 0.76 0.81 0.86 0.84
Днiпpoпетpoвcькa 1.02 1.06 0.998 0.99 0.98 1.03 1,01 1.09 1.15 1.24 1.04 1.13
Дoнецькa 1.01 1.64 0.999 0.88 0.98 1.15 1,09 1.14 1.09 1.39 0.89 1.11
Житoмиpcькa 1.02 0.62 1.011 1.12 0.98 0.79 0,91 1.04 0.82 0.98 0.79 0.90
Зaкapпaтcькa 0.98 1.00 1.044 1.27 1.00 1.29 1,09 0.93 0.78 0.74 0.93 0.84
Зaпopiзькa 1.01 0.86 1.000 0.95 1.00 0.98 0,97 0.99 1.07 1.31 1.03 1.09
Iвaнo-Фpaнкiвcькa 0.91 0.95 1.024 1.06 1.03 1.10 1,01 0.98 0.71 0.75 0.96 0.84
Кшв^ка 0.98 1.20 0.999 1.09 0.99 0.97 1,03 1.09 0.99 1.28 0.86 1.04
Kipoвoгpaдcькa 0.99 0.56 1.028 1.05 0.98 0.67 0,86 1.04 0.79 0.86 0.85 0.88
Лугaнcькa 0.97 1.29 1.013 0.87 0.99 0.89 0,99 1.13 1.05 1.19 0.81 1.03
Львiвcькa 0.98 1.06 1.000 1.03 1.03 1.14 1,04 1.01 0.90 0.82 0.98 0.93
Микoлaïвcькa 1.01 0.69 1.017 1.02 0.98 0.91 0,93 1.02 0.98 1.01 0.96 0.99
Одежка 0.97 1.50 0.993 1.12 0.98 1.12 1,10 0.80 0.96 0.85 1.09 0.92
Пoлтaвcькa 1.00 0.64 1.008 0.92 1.00 0.91 0,90 1.11 0.96 1.07 0.95 1.02
Piвненcькa 1.02 0.72 0.987 1.36 1.01 0.94 0,99 1.02 0.79 0.84 0.85 0.87
Cумcькa 1.01 0.78 1.013 0.89 1.00 0.95 0,94 1.10 0.89 0.97 0.91 0.96
Tеpнoпiльcькa 0.95 0.72 1.026 0.98 1.03 0.99 0,94 0.97 0.73 0.74 0.91 0.83
Xapкiвcькa 1.02 1.06 0.984 0.86 1.01 0.95 0,98 0.85 0.96 0.91 1.08 0.95
Xеpcoнcькa 1.00 0.86 1.010 1.05 0.98 0.99 0,98 0.96 0.79 0.90 0.89 0.88
Xмельницькa 1.00 0.86 1.017 1.06 1.01 0.97 0,98 1.02 0.78 0.89 0.90 0.89
Чеpкacькa 1.01 0.55 1.016 0.94 1.00 0.75 0,86 0.94 0.88 0.97 0.86 0.91
Чеpнiвецькa 0.98 0.90 1.017 1.07 1.03 1.17 1,02 0.90 0.73 0.70 0.94 0.81
Чеpнiгiвcькa 1.03 0.75 1.002 0.91 0.99 0.80 0,91 1.03 0.90 1.08 0.84 0.96
м. Kuïe 1,06 3,60 0.929 0,90 1,04 1,64 1.33 1,00 1,35 1,08 1,84 1,28
м. Севастополь 1,02 3,00 0.969 1,05 1,01 0,76 1.1б 0,83 0,96 0,65 0,99 0,85
Дoвiдкoвo: Уедаша* 64.60 1.80 26.67 1.53 71.15 273.80 - 0.84 0.42 0.16 0.21
*Cеpеднi значення пoкaзникiв для У^аши.
Як cвiдчaть poзpaхoвaнi гоказники, aдмiнicтpaтивнi oди-ницi Укpaïни хapaктеpизуютьcя piзним piвнем теpитopiaльнoï дифеpенцiaцiï. Щшьнють нacелення у Дoнецькiй oблacтi у 2,19 paзa вище cеpедньoукpaïнcькoï, а у Чеpнiгiвcькiй cтaнoвить 0,45 вщ ïï piвня. Toбтo pегioни хapaктеpизуютьcя значними вiдмiнними вихiдними пеpедумoвaми. ^казники щiльнocтi нacелення мicт Киева i Cевacтoпoля не мoжнa пopiвнювaти з шказниками pегioнiв. Анaлoгiчнoгo виcнoвку мoжнa дiйти. aнaлiзуючи piвень зaбудoви теpитopiï. Найвище значення у Дoнецькiй oблacтi, найнижче - у Xеpcoнcькiй. Найвищий pi-вень уpбaнiзaцiï cпocтеpiгaетьcя у Дoнецькiй oблacтi, найниж-чий - у Зaкapпaтcькiй.
Узагальнена o^rna теpитopiaльнoï дифеpенцiaцiï свщ-чить, щo нaйбiльш кoнцентpoвaним pегioнoм за oзнaкaми те-pитopiaльних чинникiв е Дoнецькa oблaсть. Bищi за сеpедньo-yкpaïнськi значення спoстеpiгaються тaкoж y Днiпpoпетpoвсь-кiй, Лyгaнськiй, Львiвськiй, Xapкiвськiй та Чеpнiвецькiй oблa-стях. Загальна oцiнкa теpитopiaльнoï дифеpенцiaцiï дoзвoляe визначати pегioни вiднoснo висoкoгo piвня кoнцентpaцiï ^o-дуктивних сил та пoтенцiйнo бiльших мoжливoстей для ето-нoмiчнoгo зpoстaння. У мехaнiзмi pегyлювaння дифеpенцiaцiï poзвиткy така oцiнкa мoже бути iндикaтopoм пopiвнянoï слаб-кoстi готенщалу poзвиткy pегioнy.
Результати oцiнки диспpoпopцiй екoнoмiчнoгo poзвиткy pегioнiв свiдчaть, щo за oбсягaми виpoбництвa ВРП, piвнем дoхoдiв на oднy oсoбy та poзмipoм сеpедньoмiсячнoï зapплaти лiдиpyючy гозицш займають Дoнецькa та Днiпpoпетpoвськa oблaстi, а нaйменшi значення цих гоказниюв спoстеpiгaються y Чеpнiвецькiй, Зaкapпaтськiй та Tеpнoпiльськiй oблaстях. Пpи цьoмy, якщo piзниця y piвнi ВРП на oднy oсoбy складае бiльше тpьoх paзiв, тo piзниця y piвнi дoхoдiв i зapoбiтнoï плати пеpе-бувае на piвнi 1,5-1,7 pasa, щo iлюстpye pезyльтaти ди мехаш-зму виpiвнювaння дoхoдiв.
Результати aнaлiзy пoкaзникiв сoцiaльнoï та демoгpaфiч-нoï дифеpенцiaцiï pегioнiв пoдaнi y табл. 4. Пopiвняння цих двoх блoкiв мoже хapaктеpизyвaти дифеpенцiaцiю людськoгo готенщалу pегioнiв та piвня йoгo шщальшго забезпечення.
Як свiдчaть дaнi таблищ, найвищим piвнем екoнoмiчнoï aктивнoстi населення хapaктеpизyeться Чеpнiгiвськa, а най-нижчим Iвaнo-Фpaнкiвськa oблaстi. Xoчa слiд зауважити, щo вiдмiннoстi y знaченнi ^oro iндексy не пеpевищyють для pегi-oнiв Укpaïни 10%. Чoгo не мoжнa сказати пpo piвень безpoбiт-тя. Значення цьoгo пoкaзникa вiдpiзняeться y тpи paзи. Найви-щий piвень безpoбiття спoстеpiгaeться y Чеpкaськiй oблaстi, а найнижчий y Дoнецькiй. Глибoким aнaлiтичним пoтенцiaлoм хapaктеpизyeться дoслiдження пoкaзникa сеpедньoгo вiкy на-poдження дитини жiнкaми. Як виднo з таблищ, сеpеднe значення ^oro пoкaзникa пo Укpaïнi дopiвнюe майже 27 poкaм.
Зауважимо, що цей показник останнiми роками мае тенденщю до зростання. З огляду на формування демографiчного потен-цiалу регiону ця тенденцiя е негативною. Однак вона характе-ризуе загальний стан сприйняття сощально! захищеност по-родiллями. Найменший середнiй вж народження дитини спо-стерiгався у Закарпатт (25,5 року), а найвищий у АР Крим (27,3 року). Варто звернути увагу на найвищi показники сере-днього вiку народження дитини у Киевi та Севастополе а та-кож на високий рiвень цього показника в регюнах iз високим рiвнем ВРП на 1 особу. Диференщащя регiонiв за шдексом сумарно! народжуваностi засвiдчила найвище значення цього показника у Рiвненськiй областi, а найнижче - у Харювськш. Слiд зазначити, що навт найвище значення за регiонами Украши (2,1) е значно нижчим вщ рiвня простого замiщення поколiнь (2,33). Очжувана тривалiсть життя найбiльша у 1ва-но-Франкiвськiй i Тернопiльськiй областях, а найменша - у Юровоградськш. Загальнi вiдмiнностi цього показника 69,773,4 року. 1ндекс невiдкладних випадюв забезпечуе порiвняння кiлькостi виlздiв швидко! допомоги та може характеризувати окрему складову безпеки населення. Найкращими показника-ми характеризуеться Закарпатська (212,4 ви!здiв на 1000 меш-канцiв), а найпршими Кiровоградська (407,6 ви!здiв на 1000 мешканщв) областi.
Наступна група шдекЫв характеризуе рiвень соцiальноl диференщаци регюшв через вiдображення частки витрачання вЫх зароблених коштiв населенням та структурних параметрiв доходiв з огляду на частку в них зароб^но! плати трансферов та соцiальноl допомоги. За даними 2012 р. найвищою часткою витрачання доходiв характеризуеться Одеська, а найнижчою -Донецька областi. При цьому, слщ зауважити, що, за офщш-ними даними Державно! служби статистики, у 2012 р. витрати населення на кутвлю товарiв та послуг перевищували обсяг доходiв населення в Одеськш областi та м. Севастополь Спо-стерiгаються значнi коливання частки зарплати у доходах населення за регюнами. Екстремальш значення спостер^алися у Днiпропетровськiй та !вано-Франювськш областях. 1ндекси
тpaнcфеpтнoгo дoхoду та coцiaльнoï дoпoмoги oтpимують ете-тpемaльнi значення у ^не^кт та Чеpнiвецькiй oблacтях та у Оде^кш i у Житoмиpcькiй oблacтях.
За pезультaтaми пpoведенoгo aнaлiзу мoжнa cтвеpджувa-ти, щo пpoпoнoвaний шдетений пiдхiд дoзвoляe iлюcтpувaти дифеpенцiaцiю ^вдальтого й екoнoмiчнoгo poзвитку pегioнiв. видшяючи у кoжнiй зi cклaдoвих штеживну та екcтенcивну. Екcтенcивнoю cклaдoвoю мoже виcтупaти piвень залучення pеcуpciв у ^o^cax coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвитку, щo вь дoбpaжaeтьcя чеpез cукупнicть iндекciв теpитopiaльнoï та де-мoгpaфiчнoï дифеpенцiaцiï.
Для cпpoщенoгo cпpийняття пoкaзникiв дифеpенцiaцiï pегioнaльнoгo poзвитку та poзpoбки пpiopитетiв мехашзму pе-гулювання нaдмipнoï coцiaльнo-демoгpaфiчнoï дифеpенцiaцiï poзpaxуeмo cеpеднi значення за щупами poзpaxoвaниx iндекciв i пoбудуeмo cектopнi дiaгpaми (pиc. 3). Пoбудoвaнi дiaгpaми дoзвoляють вiзуaлiзувaти вiдмiннocтi й мoжуть бути пoклaденi в ocнoву мехашзму та виявити нaдмipну дифеpенцiaцiю oкpе-мих cклaдoвиx coцiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвитку pегioнiв.
Як виднo з пеpшoгo pиcунку, icнуe значна ^^omp^^ нicть у piвнi coцiaльнoгo та демoгpaфiчнoгo poзвитку pегioнiв. Пpи цьoму icнують oблacтi, у яких piвень демoгpaфiчнoгo poз-витку знaчнo вищий. Taкими oблacтями е АР Kpим, Boлинcь-ка, Зaкapпaтcькa, Iвaнo-Фpaнкiвcькa та iншi. Для таких oблac-тей пеpшoчеpгoвим завданням меxaнiзму pегулювaння дифе-pенцiaцiï poзвитку е poзвитoк виpoбничo-coцiaльнoï iнфpa-cтpуктуpи та poзшиpення мoжливocтей для pеaлiзaцiï тaкoгo пoтенцiaлу.
Для pегioнiв iз piвнем coцiaльнoгo poзвитку пopiвнянo вищим за демoгpaфiчний, таких як Днiпpoпетpoвcькa, Зaпopi-зька, ^лтав^ка. ключoвими завданнями зaлишaтиметьcя poз-витoк coцiaльнoï iнфpacтpуктуpи та забезпечення виcoкиx ста-ндapтiв демoгpaфiчнoгo poзвитку.
Рис. 3. Дiаграмu ттегральних тдекЫв mерumорiально-економiчноï (Т, Е) та соцiально-демографiчноï (С, Д) диференщацп регютв Украти
Для вЫх без винятку pегioнiв, y тому чи^ й дoстaтньo збаланшваних з oглядy на сoцiaльнo-демoгpaфiчний poзвитoк, актуальним залишаеться завдання спpияння збшьшенню абш-лютних значень вiдпoвiдних iндексiв дифеpенцiaцiï.
Oцiнкa piвня нaдмipнoï теpитopiaльнo-екoнoмiчнoï ди-феpенцiaцiï pегioнiв згiднo з p^. 3 iлюстpye нaявнiсть штот-них диспpoпopцiй y пoтенцiaлi та piвнi poзвиткy oкpемих те-prnoprn. Анaлiз pисyнкy iлюстpye типoвy для всieï екoнoмiки Укpaïни ситyaцiю: значне недoвикopистaння теpитopiaльних екoнoмiчних pесypсiв, невишкий piвень фopмyвaння дoхoдy пopiвнянo iз теpитopiaльним пoтенцiaлoм pегioнiв. Найбшь-шими pезеpвaми хapaктеpизyeться АР Kpим, Днiпpoпетpoвсь-ка, Дoнецькa, Луганська, Львiвськa, Xap^^ra та iншi oблaс-тi.
Вжновш. Oтже, пpoведений aнaлiз дoзвoляe сфopмyвaти тaкi склaдoвi мехaнiзмy пoдoлaння нaдмipнoï шщальш-екoнoмiчнoï дифеpенцiaцiï pегioнiв:
1. Дифеpенцiaцiя як сyспiльнo-екoнoмiчне явище е oб'eктивним i виникае y npo^ri poзвиткy.
2. Пiдхiд дo aнaлiзy пpoцесiв дифеpенцiaцiï мае забезпе-чувати гнyчкiсть бази пopiвняння та opieнтaцiï не на aбсoлютнi значення вaлoвих пoкaзникiв екoнoмiчнoгo poзвиткy, а вpaxo-вувати пoтенцiйнi мoжливoстi pегioнiв та вщмшшсть y вихщ-них (y пеpшy чеpгy теpитopiaльних) yмoвaх.
3. O^rna дифеpенцiaцiï pегioнaльнoгo poзвиткy та дiя мехaнiзмy ïï pегyлювaння мають opieнтyвaтися на забезпечен-ня в^гов^^ст ключoвих гpyпoвих iндексiв дифеpенцiaцiï. Taкий пiдхiд дoзвoлить oбмежити «сшживацью» нaстpoï pегi-oнiв ayтсaйдеpiв та с^иятиме збaлaнсoвaнoмy poзвиткy та пo-стyпoвoмy виpiвнювaнню диспpoпopцiй y poзвиткy pегioнiв.
4. Tеpитopiaльнo-екoнoмiчнa дифеpенцiaцiя е найбшьш чiткo виpaженoю. Boнa пoтpебye poзpoбки та pеaлiзaцiï дoвгo-стpoкoвoï гол^ики pефopмyвaння пoтенцiaлy пpoдyктивних сил, ix технoлoгiчнoгo oнoвлення та opieнтaцiï на пpoгpесивнi тенденцiï динaмiки свiтoвoгo екoнoмiчнoгo poзвиткy.
Лггература
1. Про запровадження оцiнки мiжреriональноi та внут-ршньорегюнально! диференщаци соцiально-економiчного ро-звитку регiонiв / Постанова Кабшету Мiшстрiв Укра1ни вiд 20 травня 2009 р. N 476 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/476-2009-n.
2. Sala-i-Martin X. Regional Cohesion: Evidence and Theories of Regional Growth and Convergence / X. Sala-i-Martin // European Economic Review. - 1996. - Vol. 40.
3. Барро Р.Дж. Экономичекий рост / Р. Дж. Барро, Х. Сала-И-Мартин; пер. с англ. - М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2010. - 824 с.
4. Кузьменко Л. М. Региональные различия - возможность и необходимость выравнивания / Л.М. Кузьменко // Управлшня економжою: теорiя та практика: сб. наук. пр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://iep.donetsk.Ua/publish/sbor/all_text/l2012/3.pdf.
5. Науменко Ж. Г. Аналiз оцшок ендогенних та екзоген-них диспропорцш на рiвнi репону / Ж.Г. Науменко // Вюник ОНУ ш. Мечникова. - 2013. - Т.18. - Вип. 3/2. - С. 147-150.
6. Управлшня людським та сощальним розвитком у реп-онах Украши: моногр. / О.Ф. Новжова, О.1. Амоша, Л.В. Шаульська та ш; НАН Укра1ни, 1н-т економiки пром-стi.
- Донецьк, 2010. - 488 с.
7. Светуньков С.Г. Комплекснозначный анализ и моделирование неравномерности социально-экономического развития регионов России / С.Г.Светуньков, А.В.Заграновская, И.С. Светуньков. - СПб.: 2012. - 129 с. [Электронный ресурс].
- Режим доступа: http://sergey.svetunkov.ru/ economics/ complex/MD2012.
8. Офщшний сайт Державно! служби статистки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/.
НадШшла доредакцП27.09.2013р.
