CC BY
39
С. Б. Холод
канд. техн. наук
В. А. Ткаченко
академк АЕН Украти м. Днтропетровськ
МЕТОДОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д ЩОДО СТВОРЕННЯ МЕХАН1ЗМ1В СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ НА МЕЗОР1ВН1
Постановка проблеми у загальному виглядь
Теоретична основа щодо проектування мехашз-мiв соцiально-економiчного розвитку окремих чи у сукупносп регiонiв, що враховували б наслщки швес-тицiйних процесiв i процеав !х започаткування у вгт-чизнянш пракгицi, майже вiдсутнi. Не сконцентро-вана, навiть, методологiчна база проектування та створення подiбних механiзмiв [1].
Слщ також зауважити, що горизонтальний чи матричний пiдхiд щодо управлшня iнвестицiями та процесами започаткування нових структур тдприем-ницько! дiяльностi, к пiдтримки, що дозволяло б добитися максимально! прозоросп, керованостi та ефективносп монiторингу iнвестицiйних процесiв, в Укра!ш ще не аналiзуеться нi з точки зору теорп, нi з точки зору впровадження чогось подiбного у практи-
ц [1].
Але ж такий пiдхiд дозволяе не лише забезпечу-вати ефективнiсть i керованiсть iнвестицiйного про-цесу, але й формувати мiжрегiональнi iнвестицiйнi проекти, яю, по-перше, е стiйкiшими та мають бшь-шу стiйкiсть щодо ризиюв рiзноманiтно! природи, н1ж проекти, розраховаш на единий регiон, ^ подруге, надають змогу безпосередньо перерозподшяти рури на горизонтальному рiвнi, минаючи центральнi органи. Цшком очевидно, що зазначений тдхщ до перерозподшу iнвестицiйних ресурсiв, який не вклю-чае механiзми дотацiй i фюкально! полiтики, е знач-но ефективншим в умовах нестабiльностi свiтового господарства. Проте теоретичнi аспекти такого меха-нiзму управлiння iнвестицiйною дiяльнiстю, зокрема, на регюнальному рiвнi, суперечать сучаснш вгтчиз-нянiй практицi [2].
А в умовах глобалiзацil та регiоналiзацi! еконо-мiки встають принципово новi вимоги до регулюван-ня швестицш, !х концентрацп в галузях i регiонах прiоритетного розвитку. Ефективне управлшня швес-тицiйною дiяльнiстю в складних саморегулюючих соцiально-економiчних (як регiон) системах залежить вiд чiткого визначення функцш i механiзму швести-цiйного менеджменту, управлшня реальними та фь нансовими швестищями, формування iнвестицiйних ресурсiв, розвитку економiки регiонiв. [3] Розробка метсдав управлiння iнвестицiйними процесами в таких системах з урахуванням здатносп !х учасниюв до самооргашзацп та самоокупносп, впровадженню ш-новацiй виходить iз сутi, мети i завдань швестицшно-го менеджменту, необхiднiсть прискорення процесу створення штегрованих (мережевих) систем. Зазначе-нi положення мають бути покладеш в основу розроб-ки i реалiзацi! форм i метсдав управлiння швестицш-ними процесами в системах рiзного типу.
Аналiз останн1х дослщжень i публiкацiй.
Серед зарубiжних i вiтчизняних вчених, яю активно займаються вивченням проблем створення ново! моделi регiонального розвитку, стратепчного пла-нування вiдзначимо роботи М. Портера, С. Грищен-ко, А. Брувер, П. Чечелюка. Теоретичш аспекти державного управлiння, формування конкурентоспро-можних систем та впровадження ефективного мехаш-зму управлiння регюном знайшли свое вiдображення в публжащях А. Мiграняна [4].
З публжацш останнiх роив вiдзначимо моно-графда В. I. Ляшенка та ствавтс^в [5], в якш запро-поновано рiзнi варiанти розвитку регiонально! шфра-структури: кластернi системи, регiональнi центри наноiндустрi!, нанокластери, в тому чист прикор-доннi, бiзнес-iнкубатори та ш., заснованi на тю-нiй взаемодп наукових, освiтнiх i пiдприемницьких структур, що дозволяе отримати синергетичний ефект. Особливий iнтерес представляе приклад транскордонного нанокластера, який формуеться в рамках ствробггництва Белгородського державного уш-верситету (Росiя), Луганського нащонального ушвер-ситету iменi Тараса Шевченка, Донецького фiзико-технiчного iнституту iменi О.О. Галина, 1нституту економiки промисловоси НАН Укра!ни.
Досвiд заруб1жних кра!н свiту свiдчить, що реп-ональному розвитку в певнiй мiсцевостi сприяють кластери. За визначенням американського вченого М. Портера, кластер — це поеднання тдприемств i установ, для якого теритс^альна спiльнiсть його компоненив-додатковий фактор пiдвищення еконо-мiчно! ефективносп за рахунок сталостi взаемо-зв'язюв, скорочення транспортних витрат, ращона-льного використання вск видiв мiсцевих ресуретв, створення умов для поеднання з теритс^альним плануванням та управлiнням. З теорп М. Портера випливае визначення кластера як географiчно скон-центровано! групи взаемозалежних компанiй (вироб-ники, постачальники, банювсью, бiржовi та кредитш установи, фонди венчурного фiнансування тощо), а також пов'язаних з !х дiяльнiстю органiзацiй (напри-клад, сервюних, iнжинiрингових, консалтингових компанiй, агентств по стандартизации, торговельних об'еднань, вищих навчальних закладiв та науково-дослiдних оргашзацш) [4].
М. Портер видшяе три головш ознаки кластера:
а) теритс^альна спецiалiзацiя;
б) конкуренцiя;
в) кооперацiя.
Слiд зазначити, що М. Портер створив ушкаль-ну модель, яка отримала назву «алмаз» (The Diamond of National Comhetitiveness). Вона включае систему детермiнант конкурентно! переваги територш, в ос-новi яко! чотири групи фактс^в [4]:
1) фaктopи виpoбництвa: людськ!, пpиpoднo-гeoгpaфiчнi, пpиpoднi peсypси, oсвiтнiй i нayкoвий iнфopмaцiйний пoтeнцiaл; кaпiтaл, iнфpaстpyктypa, зoкpeмa, фaктopи якoстi життя;
2) фaктopи внyтpiшньoгo пoпитy: мiсткiсть внут-piшньoгo pинкy дaнoï тepитopiï, вiдпoвiднiсть cтaндa-pтiв внyтpiшньoгo спoживaння стaндapтaм i тeндeн-ц1ям poзвиткy спoживaння нa вiтчизнянoмy тa свiтo-вoмy pинкy;
3) фaктopи oтoчeння: сумжш тa oбслyгoвyючi гaлyзi, тoбтo джepeлa нaдxoджeння сиpoвини, гатв-фaбpикaтiв, oблaднaння, тexнoлoгiй, iннoвaцiй;
4) фaктopи внyтpiшньoï кoнкypeнцiï: стpyктypa тa мeнeджмeнт фipм, сepeдoвищe ïx^oto iснyвaння з точки зopy aнтимoнoпoльнoгo зaкoнoдaвствa i тpaди-цiй вeдeння бiзнeсy.
I в^ ж тaки, нeзвaжaючи нa мвш спpoби фop-мyвaння клaстep нж пiдxoдiв пpи здiйснeннi ^pyx-тypнoï пepeбyдoви нaцioнaльнoгo гoспoдapствa, нa сьoгoднi нe poзpoблeнi мeтoдичнi пiдxoди тавоть Ma-стep ниx oб'eднaнь.
Ta^ e oкpeмi публ^цп щoдo oкpeмиx пiдxoдiв paцioнaльнoстi ствopeння клaстepiв. Oднaк, сл1д зa-знaчити, щo стaн клaстepизaцiï в У^яМ мoжнa oxa-paктepизyвaти як пoчaткoвий eтaп.
npo^c фopмyвaння клaстepiв в Укpaïнi y вигля-дi кoнцeпцiï гaлyзeвиx клaстepiв нa пpaктицi пoчaвся в 1998 po^. Oднaк пpи ïï впpoвaджeння виникли пpoблeми щoдo пoшиpeння ^н^пту^ьн^ eкoнoмi-чниx i мeтoдичниx зтнь пpo клaстepи, ïx opгaнiзaцiï тa пiдтpимки. У 2005 poцi в 4orapbox peгioнax Укpaï-ни пoчaлoся aктивнe впpoвaджeння клaстepiв, oснoв-ш нaпpямки дiяльнoстi якиx були скoнцeнтpoвaнi в нaстyпниx oблaстяx:
- Xмeльницькa (швeйний, бyдiвeльний, xap4o-вий, тypистичний клaстepи, клaстep «зeлeнoгo» тypи-зму);
- Iвaнo-Фpaнкiвськa (тypистичний клaстep, ^aCTep виpoбникiв дeкopaтивнoгo тeкстилю);
- 4epracb^ (клaстep пepeвiзникiв);
- Житoмиpськa (icrnCTep видoбyткy тa oбpoбки кaмeню).
Aлe, чи пpaцюють вoни сьoгoднi? Лeдвe скнiють. Бo нi мeтoдoлoгiчнo m мeтoдичнo вoни нe пiдтpимa-ш.
Oкpeмi нayкoвцi ввaжaють, щo в Y^aim сл1д, як пoчaткoвий eтaп, poзглядaти iндeкс iннoвaцiйнoгo poзвиткy, poзpaxoвaний як iнтeгpaльний пoкaзник сepeдньoзвaжeнoгo знaчeння peгioнaльнoï iннoвaцiй-mï aктивнoстi шд^темств, oбсяг peaлiзoвaнoï шт-вaцiйнoï пpoдyкцiï тa кiлькiсть нayкoвиx opгaнiзaцiй y вiдпoвiдниx зaгaльнoyкpaïнськиx пoкaзникax. Зхрум-вaний зa мeтoдoм piвниx чaстoк, тaкий пiдxiд вигля-дae нaстyпним читом (тaбл. 1).
Aлe слiд зaзнaчити, щo тiльки тpeтя гpyпa perio-нiв oб'eднye дeсять oблaстeй iз сepeднiм piвнeм ^га-зникa iннoвaцiйнoгo poзвиткy. Oстaння iз зaзнaчeниx ^уп мae вeльми низький piвeнь iннoвaцiйнoгo poз-витку. Якщo виxoдити з тош, щo стaбiльний poзви-ток peгioнy пoчинaeться, якщo щiльнiсть oзнaк яви-щa ^вто^ якoстi дoсягae 20% i вищe, тo цим ^rnepi-eм вiдпoвiдae т1льки м. Кшв. Oтжe, Укpaïнa в ц^му щe дaлeкa вiд зaзнaчeнoгo piвня, oскiльки сepeднiй пoкaзник стaнoвить 5-7%, то ж чи e ce^ зaпpoвaдити мeтoд клacтepизaцiï peгioнiв?
Таблиця 1
Характеристика рiвня шновацшного розвитку _украКнських регюмв_
Peгioни — yчacники ^aCTepa Xapaктepиcтикa ^aCTepa
1. м Ки^в Peгioн з нaйвищим piвнeм iннoвaцiйнoгo poзвиткy
2. Xapкiвcькa, АР Kpим. ^^в-cькa, Днiпpoпeтpoвcькa, Зaпo-piзькa, Oдecькa, Львiвcькa, Зa-кapпaтcькa oблacтi Oблacтi з виcoким piвнeм iннoвaцiйнoгo poзвиткy (цeнтp кш-CTepa — Xapкiвcькa oбл.)
3. Boлинcькa, Вшницьга, Ki-poвoгpaдcькa, ^TO^pa^ кiвcькa, Дoнeцькa, Пoлтaвcькa. Tepнoпiльcькa, Микoлaïвcькa, Лyгaнcькa, Сум^га oблacтi Oблacтi з cepeднiм piвнeм iннoвaцiйнoгo poзвиткy ^ernp кт-cтepa — Дoнeцькa oбл.)
4. Житoмиpcькa, Чepнiвeцькa, Xмeльницькa, Piвнeнcькa, Xepcoнcькa, Чepнiгiвcькa, 4ep-га^га oблacтi, м Ceвacтoпoль Oблacтi з низьким piвнeм iннoвaцiйнoгo poзвиткy (цeнтp кш-cтepa — Чepнiвeцькa oбл.)
У нaшiй кpaïнi вiдзнaчaeтьcя pяд icTOrn^ нeдo-лiкiв, якi нe ^ocTO зaвaжaють впpoвaджeнню товгт-нix cтpaтeгiй poзвиткy peгioнiв, a й poблять цe фaкти-чнo нeмoжливим. Дo тaкиx нeдoлiкiв нeoбxiднo в1д-тести нeдocкoнaлicть зaкoнoдaвчoï бaзи, пoкaзники c^ara пoдaткiв i пepepoзпoдiл бюджeтy. Kpiм тoгo, пoмилкoвoю e пoзицiя opгaнiв влaди щoдo нeoбxiд-нocтi iнвecтyвaння т1льки в дeякi ocнoвнi Ta^i ^o-миcлoвocтi, якi мoжyть CTara двигyнaми кaпiтaлo-вклaдeнь з 6o^ зapyбiжниx iнвecтopiв, i нaдiя m тe, щo в пoдaльшoмy да пpизвeдe дo зpocтaння внyтpiш-rnora вaлoвoгo пpoдyктy i зaбeзпeчить poзвитoк peri-oнiв. Cвpoпeйcький дocвiд y cфepi peгioнaльнoгo poз-витку вжe дaвнo cпpocтyвaв тaкy пoзицiю як rn^a-вильну. Oтжe, ми пpoпoнyeмo, з мeтoю дocягти y cфepi peгioнaльнoгo poзвиткy вiдчyтниx eфeктивниx ^газни^в cлiд poзглянyти peгioн як скщдну caмope-гулюючу coцiaльнo-eкoнoмiчнy cиcтeмy та ocнoвi тeopiï ceнepгeтики.
Виклад основного мaтерiaлу.
Пepш зa вce сл1д нaвecти дeякi визнaчeння, якими ми бyдeмo oпepyвaти yпpoдoвж виклaдeння ocнoвнoгo мaтepiaлy:
- opгaнiзaцiйнo-cклaднi caмopeгyлюючi codant -нo-eкoнoмiчнi cиcтeми e cyкyпнicть caмo вiдтвopю-вaниx eвoлюцiйнo-eмoцiйниx тa coцiaльнo-eкoнoмiч-ниx пpoцeciв щoдo змiн caмopeгyлювaння, як бeзпe-pepвний динaмiчний ^o^c ocвoeння нoвиx iдeй i мoдeлeй пoвeдiнки, щo IJpyнтyeтьcя нa взaeмoдiï irne-peciв виpoбничиx вiднocин i цiлeй тa пepeдбaчae ди-нaмiчний poзвитoк кepyючиx пoдiй щoдo пepexoдy coцiaльнo-eкoнoмiчнoï cиcтeми aбo ïï oкpeмиx пдеи-cтeм y нoвий фyнкцioнaльний cтaн, п1д впливoм од-нepгeтичнoï дiï/взaeмoдiï фaктopiв зoвнiшньoгo i вну-тpiшньoгo cepeдoвищa;
- мexaнiзм coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy e coцiaльнo-тexнoлoгiчнa мeтoдoлoгiя вивчeння тa yпpaвлiння пiдпpиeмництвoм y periorn з тoчки зopy визнaчeння co^ant^m «пopтpeтa» cyчacнoгo виpoб-ничoгo cepeдoвищa тa мoтивyвaння кepiвнoгo cклaдy yпpaвлiнcькoгo aпapaтy для виpiшeння тaкиx зaдaч,
як виявлення ступеня однозначносп думки виробни-чих колективiв, !х психолопчно1 сумiсностi у спiльнiй роботi, а також ступеня благопристойности сощально-психолопчного клiмату, пов'язаного з мотивацiею поведшки людей у виробничих вiдносинах;
- господарський механiзм е графiчне вщобра-ження послiдовностi стану процесiв, процедур i тех-нологiй руху виробничо1 системи у виглядi оргашза-цшно1 структури, що визначае закономiрнiсть порядку деякого виду виробничо1 дшльносп; це сукупнiсть органiзацiйних структур рiзного порядку i призна-чення щодо конкретних форм господарювання, мето-дiв управлiння i дотримання правових норм викорис-тання економiчних законiв, з урахуванням невизна-ченостi юторично1 специфiки.
Головним же для нас, у даному випадку, е кате-горп швестицшно1 дiяльностi та И наслщюв, матерь альним виявом яко! являеться «швестицшний кт-мат» i «швестицшна привабливють».
Iнвестицiйний клiмат — це штегральна характеристика сукупностi сощальних, економiчних, оргаш-зацiйних, правових, полгтичних, соцiокультурних пе-редумов, що визначае стутнь ризику й ефективнiсть вкладень iнвестицiйних ресурсiв у ту або шшу госпо-дарську систему (економiку кра1ни, регiону, корпора-
цИ).
Вщзначимо, що поряд з категорiею «швестицшний клiмат» використовуеться поняття «швестицшна
привабливють» щодо до територiальних економiчних систем, якими е кра1ни, регюни. Цi поняття подiбнi, оскшьки вони являють собою зведену (iнтегральну) оцшку iз системи факторiв, що впливають на процес прийняття iнвестицiйних ршень потенцiйними шве-сторами та подальшу реалiзацiю iнвестицiйних про-ектiв, i потребують чiткого розмежування з методоло-пчно1 точки зору. Отже, швестицшний клiмат — уза-гальнена, об'ективна характеристика умов здшснення швестицшно1 дiяльностi яю е однаковими для вах груп iнвесторiв. Тодi як швестицшна привабливють е суб'ективним судженням конкретного швестора щодо об'екта iнвестування й може бути вщмшною для рiз-них груп iнвестицiйних iнвесторiв. Тобто швестицшна привабливють е одною зi складових iнвестицiйно-го клiмату. Другою вагомою складовою iнвестицiйно-го клiмату е iнвестицiйна активнiсть, яка вщзначаеть-ся iнтенсивнiстю й обсягами залучення iнвестицiй в основний каттал (кра1ни, регiону).
Iнвестицiйна активнiсть, на нашу думку, зале-жить не тшьки в;ц iнвестицiйноl привабливостi швес-тицiйного об'екта (хоч i спостертаеться висока коре-ляцiйна залежнiсть), а й вщ iнвестицiйних можливос-тей iнвестора як суб'екта iнвестицiйноl дiяльностi.
Схематично взаемозв'язок мiж цими категорiями iнвестицiйноl дiяльностi, вважаемо, може бути воображений, як показано на рис. 1.
КатегорК iнвестицiйноl дшльносп
Змiст процедури
Iнвестицiйний
клiмат
1нвестиц1йна приваблив1сть об'екта
1нвестицшш можливостi
суб'екта
Iнвестицiйний
активнiсть
1нвестищ1
узагальнена об'ективна характеристика умов здшснення швестицшно1 дiяльностi при однозначностi умов для вах iнвесторiв
можливiсть iнвестування робiт, що призводять до змши сутностi об'екив, на яких вони здiйснюються, а витрати, що вiдбуваються при цьому, не являються тратами звгтного перюду по !х утриманню
iнвестицil, що пов язат з можливостями каттально-го будiвництва у формi нового об'екту, а також ре-конструкцп, розширення, диверсифiкацil i технiчно-го переоснащення ддачих виробництв i об'екив не-виробничо1 сфери
грошовi засоби, цiльовi банк1вськ1 вклади, у !х обся-гах i iнтенсивностi, па iншi права, що мають грошо-ву оцiнку, акцil та ш., цiннi папери, технологil, ма-шини, лщензи, кредити, iнтелектуальнi цiнностi, що вкладаються в об'екти пiдприемництва в цшях отри-мання прибутку_
грошовi засоби: кошти, цiннi папери, шше майно, скарби, у т.ч. майновi права, що мають грошову ощ-нку; що вкладаються у об'екти тдприемницько1 дiя-льностi
Рис. 1. Взаемозв'язок категорш твестицшноИ дшльност1
Aнaлiзyючи iнвecтицiйний клiмaт тpeбa звepнyти yвaгy нa pяд ocoбливocтeй тош фopмyвaння, a caмe:
- кoжeн щaбeль eкoнoмiки (нaцioнaльний, pe-гioнaльний, гaлyзeвий aбo мiкpopiвeнь) мae cвoю ctc-тeмy iндивiдyaльниx пoкaзникiв, rn;o фopмye йoгo iнвecтицiйний клiмaт;
- iнвecтицiйнi клiмaти piзниx eкoнoмiчниx шд-блiв e взaeмoпoв'язaними тa взaeмoзaлeжними, тoбтo чинять вплив oдин m oднoгo. Taк, нaпpиклaд, низь-кий iнвecтицiйний peйтинг ^яши мoжe зтачто cto-poтити oбcяг iнoзeмнoгo iнвecтyвaння в peгioнi;
- iнвecтицiйний клiмaт вищиx щaблiв eкoнoмi-ки пoмилкoвo poзглядaти як cyмy з iнвecтицiйниx клiмaтiв ïï cклaдoвиx. Taк, iнвecтицiйний клiмaт peri-oнy нe e cyмoю oцiнoк iнвecтицiйниx клiмaтiв гaлyзeй i пiдпpиeмcтв, якi вiн включae.
Iнвecтицiйнa aктивнicть, y cвoю чepгy, e вт^н-ням мoжливocтeй i ptae^ iнвecтopa як peзyльтaт
тош cyб'eктивнoï oцiнки iнвecтицiйнoï пpивaбливoc-ri.
Oтжe, iнвecтицiйний клiмaт peгioнy дoцiльнo poзглядaти, як взaeмoдiю iнвecтицiйнoï пpивaбливoc-тi й iнвecтицiйнoï aктивнocтi, щи цьoмy тpeбa вpaxo-вyвaти вплив пoтoчнoï iнвecтицiйнoï aктивнocтi нa фopмyвaння як^то^ cтpyктypи мaйбyтньoгo i^ecra-Шйтош пoтeнцiaлy, який y cвoю чepгy icтoтнo впли-вae нa iнвecтицiйнy aктивнicть i фopмyвaння i^ecra-Шйтош клiмaтy в нacтyпнi пepioди (pTC. 2). Пoтoчнa iнвecтицiйнa aктивнicть визнaчae якicнy cтpyктypy iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy y мaйбyтньoмy. Пpи низь-кiй iнвecтицiйнiй aктивнocтi вiдбyвaeтьcя пoгipшeння iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy чepeз фiзичний i мopaль-ний знoc ocнoвниx зacoбiв, нeдoфiнaнcyвaння co^a-льниx тa eкoлoгiчниx пpoгpaм тoщo.
Поточний перюд
Maйбутнiй перюд
1 !нвестищйний клiмaт i
Рис. 2. Структурно-логiчна модель твестицшного кл1.мату
to6to низьга пoтoчнa iнвecтицiйнa a^^mcra нe cпpияe фopмyвaнню б1льш як^то^ cтpyктypи ш-вecтицiйнoгo пoтeнцiaлy, пpизвoдить дo зниж^н-ня iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi тa пoгipшeння i^ec-тицiйнoгo клiмaтy в пpийдeшньoмy. I нaвпaки, ви^-кa iнвecтицiйнa aктивнicть cтимyлюe poзвитoк i^ec-тицiйнoгo пoтeнцiaлy, збiльшeння iнвecтицiйнoï щи-вaбливocтi тa пoкpaщeння iнвecтицiйнoгo клiмaтy. Цe, зi cвoгo бoкy, зyмoвить виникнeння б1льш ви^-TOÏ xвилi iнвecтицiйнoï aктивнocтi. Пoтoчнa imecra-цiйнa aктивнicть дae мoжливicть cпpoгнoзyвaти pi-вeнь poзвиткy iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy й oбcяги дoдaткoвo вклaдeнoгo кaпiтaлy y мaйбyтньoмy, piвeнь дoxoднocтi iнвecтицiй i пoзицioнye iнвecтopa пoдaль-шe.
Пpийнятo виoкpeмлювaти п'ять ^уп ocнoвниx фaктopiв, якi мaють визтчний вплив нa фopмyвaння iнвecтицiйнoгo клiмaтy, a caмe:
- piвeнь poзвиткy пpoдyктивниx cил тa cтaн ш-вecтицiйнoгo pинкy;
- пoлiтичнa вoля влaди тa пpaвoвe пoлe дepжa-
ви;
- cтaн фiнaнcoвo-кpeдитнoï cиcтeми тa дшль-нicть фiнaнcoвиx пocepeдникiв;
- cтaтyc iнoзeмнoгo iнвecтopa;
- iнвecтицiйнa aктивнicть нaceлeння.
У вгтчизнянш пpaктицi пoпyляpнocтi нaбyлa мe-тодига, якa poзpoблeнa I. Блaнкoм y cпiвпpaцi з irne-cтицiйнoю кoмпaнieю «Oмeгa-Iнcтep». Згiднo ^eï мeтoдики зaпpoпoнoвaнo здiйcнювaти oцiнкy irnec-тицiйнoгo клiмaтy peгioнiв нa ocнoвi iнтeгpaльнoгo ^газнига, який пepeдбaчae тaкe cпiввiднoшeння oкpeмиx чинникiв [6]:
- piвeнь poзвиткy eкoнoмiки peгioнy (зтчу-щicть 35%);
- piвeнь poзвиткy iнвecтицiйнoï iнфpacтpyктypи (15%);
- демографiчна характеристика регюну (15%);
- рiвень розвитку ринкових вщносин та ринко-во! iнфраструктури (25%);
- наявшсть екологiчного, iнвестицiйного, полЬ тичного, кредитного, комерцiйного, валютного ризи-к1в (10%).
1нтегральний показник оцшки швестицшно1 привабливостi регiонiв при цьому визначаеться як сума добутюв значень кожного синтетичного показ-ника на його вагомють у загальнiй оцшщ.
Опираючись на цi теоретичнi узагальнення та враховуючи завдання нашого дослщження, проведемо аналiз iнвестицiйного клiмату Украши в регюнально-му розрiзi.
Шсля проголошення незалежностi в Укра'ш мiж регiонами виникла велика диспропорцiя в економiч-ному та соцiальному розвитку, яка за роки незалеж-носп не тальки не зникла, а, навпаки, ще збшьшила-ся. Це викликано низкою об'ективних i суб'ективних факторiв: особливостями iсторичного господарського розвитку регюшв, вiдмiннiстю наявностi природо-ресурсного та людського потенщалу, довготривалими економiчними кризами, загальною стагнацiею еко-номiки, вiдсутнiстю виважено1 регюнально1 полiтики, де переважае вузькогалузевий пiдхiд над цМсно-територiальним пiдходом, полiтичною нестабшьшс-тю, особливостями регюнально1 галузево1 структури та спрямованосп промисловостi, яка залишилася ще iз часiв Радянського Союзу, вщсутшстю ефективних мiжрегiональних господарських зв'язюв, вщсутшстю досконало1 нормативно-правово1 бази щодо повно-важень центрально1 та регюнально1 влади. Як бачи-мо — «картина олiвцем» i И треба наповнити «маслом».
Для створення в регюнах краши системно побу-дованих i високоефективних теритс^ально-виробни-чих структур нового типу (кластерiв, партнерств, мереж, альянетв та iнших як складних саморегулюючих соцiально-економiчних систем). Необхщно, на нашу думку, здiйснити наступи заходи:
- розробити i в установленому порядку затвер-дити концепщю формування в регiонах структур системного типу;
- розробити i реалiзовувати сучаснi швестицш-нi проекти з чiтким обГрунтуванням !х конкуренто-спроможностi, з розрахунковими даними щодо дося-гнення високих показниюв окупносп iнвестицiй. На основi проведених дослщжень автори вперше в прак-тищ проектування пропонують розробляти швестицшний проект системи як цтсно1 вщкрито1 само-окупно1 складно1 соцiально-економiчноl саморегу-люючо1 територiально-виробничоl системи;
- сприяти розвитку сучасно1 швестицшно1 iнфраструктури за рiвнями iнновацiйностi регiонiв;
- покласти в основу швестицшно1 полiтики держави реальне iнвестування, на принципах етсте-мологп економiчноl полiтики, здiйснюване в таких формах:
- проведення об'еднання цМсних майнових комплекетв;
- здшснення реконструкцп пiдприемств, спря-мовано1 на ефективне функцiонування всього вироб-ничого процесу на тдприемствах-учасниках техноло-пчного ланцюга на основi впровадження сучасних iнновацiй;
- модернiзацiя технологiчних i органiзацiйних процесiв (застосування селективного пщходу);
- впровадження iнновацiйного iнвестування, яке дасть можливють ширше використовувати у ви-робничiй дiяльностi новi науковi та технологiчнi знання;
- впровадження нових форм i методiв управ-лiння розвитком економiки регiонiв, зокрема, проб-лемних i депресивних територш;
- залучення до дiяльностi кластерiв органiв ре-гiонального управлiння та мюцевого самоврядування, академiчних iнститутiв, ушверситетав, всiх, хто може брати активну участь у формуванш територiально-виробничих систем нового типу. При цьому необхщ-но враховувати, що взаемодiя виробниюв та iнвесто-рiв, вах учасник^в являе собою безперервний процес, а сама процедура ствробгтництва повинна бути гнучкою (адаптивною), щоб забезпечити швидку ре-акцiю виробник^в на змшу ринково1 кон'юнктури (рис. 3).
Можна вважати, що проблеми розвитку украш-ських регiонiв е вщдзеркаленням европейських регi-ональних проблем, яю пiдсилюються не адаптованiс-тю укра1нсько1 економiки до ринкових умов, значним моральним i фiзичним зносом основних фондiв (74,9% зносу) низькою конкурентоздатшстю промис-лово! продукцil, чималим скороченням внутршшх i зовнiшнiх економiчних зв'язюв тощо [7].
Зрозум^ло, що диспропорцшний розвиток регiо-нiв i спроба держави штучно — через дотацп, сощ-альнi програми усунути рiзницю мiж ними в обхiд ринкових механiзмiв не приносять не тшьки позити-вних результатiв, але ставлять тд загрозу зберiгання високих темтв економiчного розвитку всiеl держави. Що ми i маемо сьогоднi.
Досягнення цiеl мети неможливе без упрова-дження виважено1 державно1 та регюнально1 iнвести-цiйноl стратегil тому, що саме швестицп е джерелом оновлення основних фондiв, технологiчного пере-оснащення пщприемств, покращення якостi людського катталу, здiйснення соцiальних та еколопчних програм.
Iнвестицiйна стратегiя держави, регюну — це стратепя стимулювання швестицшно1 активностi внутрiшнiх i зовнiшнiх iнвесторiв через важелi моне-тарно1, фюкально1 полiтики, створення привабливого iнвестицiйного клiмату з метою зб^льшення iнвести-цшних поток1в в економiку держави (регюну), у прюритетт сектори економiки, у розвиток шфра-структури, людського катталу, у пщвищення рiвня та якосп людського життя.
В Украlнi па законодавчому рiвнi необхiдно в единому документа чiтко визначити й затвердити пе-релiк виробництв, галузей i територiй, що частково або повшстю закритi для iноземного iнвестування, i перелiк галузей, виробництв та територш, де заохочу-еться (через систему пшьгового оподаткування й т. п.) шоземне iнвестування, що значно полегшило би д11 iноземного iнвестора нiж пошук цих обмежень у великш кiлькостi законодавчих актiв.
Саме «привабливий iнвестицiйний клiмат» спри-яе залученню внутрiшнiх i зовнiшнiх iнвестицiй. У науковш лiтературi зустрiчаеться багато методик ана-лiзу й оцiнки швестицшного клiмату, як! використо-вують р1зш концептуальнi п!дходи й аналiзують р1зш набори факторiв, але в бшьшоси методик застосову-ються так1 головш елементи:
н X
X
«
ВД О о X
сЗ
К §
Рис. 3. Взаемозалежшстъ i езаемозе Язки виробничого, фтансового i операцшного менеджменту
в системi управлтня
- стабтьна макроеконом1чна й полггична ситу-
ац1я;
- сгаб1льна законодавча 1нвесгиц1йна база про-гягом досигь тривалого часу;
- високий р1вень виконавчо! влади, що забез-печуе догримання виконання чинного законодавства, суддДвських р1шень 1 забезпечення умов здорово! конкуренцп;
- необх1дний р1вень розвитку швестицшно1 1нфрасгрукгури й 1нвестиц1йного б1знес-середовища;
- 1снування високого внутр1шнього попиту на швестицшш ресурси та р1вень ефективност1 швести-ц1й (прибутков1сть швестицш, соц1альний ефект 1 т. п.).
Основним недолгом цих методик е те, що ште-гральн1 ощнки 1нвестиц1йного кл1мату рег1он1в здшс-
нюються за даними одного року або школи й одного кварталу, що не враховуе довгострокову детермшанту та тенденци розвитку регiонiв, i не абстрагуються вiд тимчасових спадiв чи пiдйомiв в економiчному та сощальному розвитку регiону. Воднораз при потрап-ляннi регiону до групи з поганим швестицшним кт-матом або низькою iнвестицiйною привабливiстю значно знижуються можливостi регiону до залучення iнвестицiй через негативнi асоцiацiï потенцшних ш-весторiв. Iнвестицiйний клiмат регюну необхщно роз-глядати як комплекс рiзноманiтних, взаемопов'я-заних факторiв i тенденцш ïx розвитку в чась
Вiдносно малу юльюсть дослiджень загальних проблем структурно'1 оптимiзацiï iнвестицiйного про-цесу, що аналiзують макроекономiчнi аспекти цього складного феномену, зумовлюе той факт, визнаний бшьшютю дослiдникiв, що рушшш сили й економiч-на сутшсть процесу iнвестування вже е визначеними досить докладно, у той час як практично вщсутш юльюсш уявлення про закономiрностi, що зв'язують параметри iнвестицiйноï дiяльностi та сощально зна-чимi макроекономiчнi показники, таю як динам^ ВНП (ВВП), рiвень безробiття, iнфляцiя та iн. За-вдання встановлення таких закономiрностей ще ускладнюеться циклiчним коливальним характером поведшки макроекономiчниx показниюв i невизна-чешстю середовища господарювання, що призводить до трансформаций характеру виконання цих закономь рностей, а також епiстемологiчним спектицизмом в основi економiчноï полiтики.
Слщ зауважити, що й методологiя побудови ем-пiричниx «образiв» тих чи шших закономiрностей, що зв'язують указан параметри у виглядi кореляцш-но-регресшних залежностей, також вiдсутня. Визна-чений стан питання можна охарактеризувати, як кризу обумовленосп, тобто протирiччя м1ж можливiстю спостерiгати та керовашстю процесiв у свiтовiй гос-подарчш системi. Це суттево перешкоджае форсуван-ню структури iнвестицiй, яка на державному та реп-ональному рiвняx, повинна забезпечувати можливостi щодо ефективного швестування. Як вiдмiчалося ви-ще, динамiчнiсть, стабiльнiсть та ефективнiсть еко-номiчного розвитку всiеï держави можливi лише за умови рiвномiрного, збалансованого сощально-еко-номiчного розвитку всix регюшв.
Розвиток регюшв Украши в сучасних умовах великою мiрою визначаеться гнучюстю регiональноï iнвестицiйноï полiтики та ступенем використання iнвестицiйного потенцiалу, який властивий окремому регiональному утворенню. Ефектившсть застосування останнього для пiдвищення рiвня розвитку регiону та забезпечення економiчноï стабiльностi залежить вщ оптимального стввщношення повноважень мiсцевоï влади в напрямi створення регiональноï iнвестицiйноï полiтики та впливу центрально'1 влади через утворен-ня комплексно'1 iнвестицiйноï стратеги держави. Сте-реотипи, що склалися, яю полягають у застосуваннi переважно адмшстративних методiв управлiння реп-оном, призводять у багатьох випадках до довготрива-ло1 стагнацп та навiть до економiчного спаду, зни-ження ефективносп iнвестицiйноï дiяльностi на реп-ональному рiвнi i, як внаслiдок, до виникнення зна-чних диспропорцiй економiчного розвитку по реп-онах i теритс^ях. У цих умовах загострюеться проблема створення економiчного мехашзму управлiння iнвестицiйним потенцiалом регiону.
Як основна щеолопя державного впливу на еко-номiчнi процеси в окремих регюнах, у тому чи^ й на швестицшш процеси, використовуеться полггика «вирiвнювання» регiонального розвитку, котра жорс-тко адмiнiструеться iз центру. Зрозумшо, що ця полЬ тика стосовно рiзниx економiчниx процесiв упрова-джуеться в рiзниx масштабах i до рiзниx груп таких параметрiв, але в уетх випадках мае форму прямого чи опосередкованого регулювання регюнального розвитку з боку держави, яке спрямоване на активне корегування природного пропкання економiчниx процесiв (у тому чи^ iнвестицiйниx), що вщбува-ються в регiонаx. Для досягнення ефективноси процесу такого «вир1внювання» вiдносно розвитку iнвес-тицiйниx процеетв необxiдно забезпечити комплекс-нiсть i взаемну узгоджешсть полiтики державного регулювання в м1жрегюнальному розрiзi, що повинна функцюнувати як органiзацiйно-правова система, що дiе вiдповiдно до чiтко визначених компенсацшних принципiв. 1накше спроби невдалого вирiвнювання будуть призводити до появи нових джерел невизна-ченостi, що е негативним фактором з точки зору стабильности й ефективноси iнвестицiйного процесу.
Забезпечення стабильного й ефективного швес-тицiйного процесу значною мiрою, залежить в;д структури розподшу iнвестицiï.
Висновки:
Дослiдження пiдтверджують, що держава мае сприяти поглибленню регюнального ствробгтництва стосовно забезпечення комплексного i збалансованого розвитку регюшв шляхом: розвитку економiчноï штеграцп м1ж прикордонними регюнами сусiднix держав, пiдтримуючи культурш зв'язки, формуючи партнерство i контакти м1ж ними; здiйснення розбу-дови сощально'1 та виробничо'1 iнфраструктури при-кордонних регiонiв; пiдготовки сп^льних проекпв iз сусiднiми державами (прикордонними регюнами су-сiднix держав), як1 можуть бути реалiзованi з викори-станням европейських регiональниx фондiв; участi у транскордонних проектах 6С i програмах прикор-донного спiвробiтництва.
Завданням аналiзу соцiально-економiчного стану е виявлення невикористаних можливостей його зрос-тання, а також якосп впливу мiсцевиx оргашв влади на розвиток регiонiв. Оргашзацшно-структурна модель меxанiзму реалiзацiï державно'1 регiональноï по-лiтики щодо забезпечення комплексного i збалансованого розвитку регюшв наведена на рис. 4.
З метою забезпечення динамiчного i збалансованого розвитку регюшв пропонуеться додержуватися низки загальних вимог щодо оргашзацп та здшснен-ня державного регулювання регюнальним розвитком краши. Для досягнення поставлено! мети у концептуальному плаш, потребують виршення таю завдання: створення умов для входження в ринок вете1 сукуп-ностi суб'ектiв господарювання у регюнах та форму-вання досить розвинено'1 сфери товарiв i послуг в економiчному просторi регiону; пiдвищення активно-стi та результативностi фiнансово-iнвестицiйноï дiя-льностi в регiонi, особливо, у малорентабельних i нерентабельних виробництвах та галузях, в т.ч. поси-лення динамiки структурних зрушень у ïx дiяльностi; скорочення невиправданих вiдмiнностей у доходах
Урядовий комгтет з питань регюнально! полтшки, бу-д1вництва та ЖКГ
Центральш органи виконавчо! влад
I — координац1я та контроль;
^-► — взаемод1я 1 зворотний зв'язок;
^------ — п1дзв1тшсть та п1дконтрольн1сть.
Рис. 4. Оргашзацшно-структурна модель мехашзму реалiзацГi полтики щодо забезпечення комплексного
i збалансованого розвитку регютв
населення в регюнах, подолання б1дност1 за рахунок впровадження шституив та мехашзм1в сучасно! сощ-ально! держави (адресш субсидп, програми зайнятос-т1 тощо); реформування орган1зац1йно-економ1чного механ1зму житлово-комунального господарства; фор-мування единого 1нформац1йного простору регюну.
Комплексний п1дх1д до анал1зу р1вня економ1ч-ного розвитку регютв е необх1дним атрибутом не тльки вироблення державно! регюнально! пол1тики та розвитку мгжрегюнальних економ1чних зв'язк1в, але й оц1нка !х ефективност1, 1 вимагае в1дпов1дного методичного та шформацшного забезпечення.
Уточнено зм1ст терм1ну «державна швестицшна полгшка» як комплексу послдовних економ1чних, орган1зац1йних 1 правових заход1в держави, що впро-ваджуються з метою встановлення оптимальних па-раметр1в швестицшно! д1яльност1 та досягнення и максимально! ефективност1, необхдно! для успшно! реал1зацп економ1чно!, науково-техтчно! та сощаль-но! програми розвитку держави.
Регюнальний аспект. Доведено, що категорп «державне регулювання» та «державна 1нвестиц1йна полгшка» е поняттями р1зними й ототожнення !х
помилкове. По-перше, 1нвестиц1йна полгшка держави з л1беральною моделлю економ1ки е пасивною й застосовуе мехашзми опосередкованого впливу з боку держави на створення сприятливого швестицшного кл1мату й умов для шдвищення ефективност1 швес-тиц1йного процесу. По-друге, частка державних ш-вестиц1й зменшуеться, мотивац1я приватних й гнозе-мних гнвестор1в при 1нвестуванн1 залежить переваж-но, в1д умов 1нвестиц1йного середовища, а не в1д уря-дових ршень.
З'ясовано, що ефективна реал1зацш швестицшно! пол1тики, яка на сучасному етап1 поеднуе ринко-ве й державне управлшня в1дбуваеться безпосередньо на мезор1вш та стимулюе врахування регюнальних особливостей 1 реальних умов здшснення. У кризо-вий та шсля кризовий пер1оди розвитку економ1ки дом1нуюч1 модел1 селективно! пол1тики регюнального розвитку е малоефективними з погляду стшкост1 й стаб1льност1 розвитку вс1е! нащонально! економ1ки. В умовах кризи кращими е державн1 методи управлшня, спрямоваш на корегування негативних тенденцш розвитку зовн1шнього середовища; тод1 як у пер1од ст1йкого економ1чного зростання — ринков1, заснова-
ш на принципах вшьно1 конкуренцп. Природний горизонтальний розподш iнвестицiйниx ресуретв у мiжрегiональному розрiзi е одним iз головних на-прямiв тдвищення заxищеностi iнвестицiйного проекту держави вщ ризиюв.
Список використаних джерел
1. Гальчинський А. Методологiчнi основи аналь зу циклiчного розвитку / А. Гальчинський // Досль дження мiжнародноï економiки: збiрник наукових праць. - 2009. - № 63. - С.142-169.
2. Ворошн С.М. Процеси трансформацшно'1 економiки Украши як фактор розвитку / С.М. Ворошн, Г.М. Кононенко, О.А. Теряник // Економiчний вюник Донбасу. — Луганськ: НПУ iм. Т. Шевченка, 2006. — № 2-3(4-5). — С.63-70.
3. Ткаченко В.А., Чимшит С.И. Социально-экономические системы: сущность и механизм управления / В.А. Ткаченко, С.И. Чимшит // Вюник економiчноl науки Украши. — 2004. — № 2. — С. 3848.
4. Портер М. Конкуренция / М. Портер [пер. с англ.]. — М.: Издат. Дом «Вильямс», 2005. — 608 с.
5. Ляшенко В.И. Регулирование развития экономических систем: теория, режимы, институты: монография / В.И. Ляшенко. — Донецк: ДонНТУ, 2006. — 668 с.
6. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент / И.А. Бланк. — К.: Ника-Центр, 2001. — 448 с.
7. Мельник Л.М. Концептуальные основы развития / Л.М. Мельник. — Сумы: Сиверщина, 1999. — 145 с.
Я. В. Хоменко
д-р экон. наук
И. А. Бараненко
аспирант г. Донецк
ИНДИКАТИВНЫЙ ПОДХОД К ОЦЕНКЕ УСТОЙЧИВОГОРАЗВИТИЯ
Изменения, происходящие в конце ХХ и начале ХХ1 в. в экономической и социальной сферах мирового сообщества, динамичны и неоднозначны по своим последствиям. В начале ХХ1 в. на 20% самой богатой части населения планеты приходится 80% произведенного совокупного общественного продукта [1]. Мировой опыт свидетельствует, что в современных условиях устойчиво развиваться может экономика лишь тех государств, где растет производительность труда, повышается доля готовой продукции в структуре экспорта, происходят другие прогрессивные сдвиги.
Устойчивое развитие, по определению Б. Дани-лишина, представляет собой «процесс гармонизации производительных сил, обеспечения гарантированного удовлетворения необходимых потребностей всех членов общества при условии сохранения и поэтапного воспроизводства целостности окружающей природной среды, создания возможностей для равновесия между его потенциалом и потребностями людей всех поколений» [2, с.6]. Как определено ООН, устойчивое развитие должно «позволять удовлетворять потребности нынешних поколений, не нанося при этом ущерба возможностям, оставляемым в наследство будущим поколениям для удовлетворения их собственных потребностей» [1].
Термин «устойчивое развитие» получил широкое распространение с начала 80-х годов после выхода книг Дж. Форрестера «Мировая динамика» [3] и Д. Мидоуза «Пределы роста» [4], в которых экономический рост рассматривается в увязке с экологической компонентой. Авторы эмпирически доказали, что его реальным ограничением является ресурсный потенциал. «Природная среда — это тот критический естественный капитал, который жизненно необходим как для естественного потребления (чистый воздух
для дыхания), так и для наращивания объемов производства. Поэтому загрязнение окружающей среды ведет к истощению капитала и в последствии может повлечь за собой снижение его количественной и качественной функциональности» [5, с.31]. Позднее Б. Фритч, С. Шмидхайни и В. Сайфриц в своих исследованиях [6] опровергли доводы Д. Мидоуза и Дж. Форрестера, обосновав возможность расширения пределов роста, обеспечения его устойчивости и формирования в идеале экологически-устойчиво развивающегося сообщества.
Как видим, проблема обеспечения устойчивого развития в контексте рационального природопользования давно уже стала приоритетным направлением исследований мировой науки. Недостаточно проработанным звеном остается пока нахождение измерительного аппарата, позволяющего объективно проанализировать взаимосвязь между состоянием окружающей среды и качеством экономического роста.
На сегодняшний день уже существует ряд моделей оценки устойчивого развития, однако их анализ показывает, что большинство из них фокусируется преимущественно на одном или двух из трех аспектов устойчивости [7-10], а каждая последующая модель является дополнением или производной предыдущей. При этом устойчивое развитие рассматривается всегда как нечто большее, нежели простое агрегирование его основних частей, это и взаимосвязи, возникающие между ними.
Цель нашей статьи заключается в нахождении измерительного аппарата для оценки устойчивого развития стран мирового сообщества, который был бы релевантен современной парадигме развития человечества и новому видению устойчивости.
Проблема адекватного выбора измерительного аппарата обусловлена рядом обстоятельств. Во-
