CC BY
27
Посилання на статтю_
Рибак А.1. 1нвестици - ринковий iHCTpyMeHT розвитку/ А.1. Рибак, О.А. Олешко // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ÍM. В.Даля, 2006 - №1(17). - С.19-28._
УДК 658.152:65.011.3
А.1. Рибак, О.А. Олешко
1НВЕСТИЦП - РИНКОВИЙ 1НСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ
Розглянуто ¡нвестицп як ключовий 1нструмент розвитку через проекти. Проанал1зовано ïx значення, роль i взаемозв'язок в процесах управл1ння проектною дiяльнiстю. Рис. 2, табл. 1, дж. 12.
Ключовi слова: система, Ытегра^я, iнвестицiï, управлЫня проектною дiяльнiстю, iнвестицiйна привабливiсть, Ывестицмний клiмат.
А.И. Рыбак, Е.А. Олешко
ИНВЕСТИЦИИ - РЫНОЧНЫЙ ИНСТРУМЕНТ РАЗВИТИЯ.
Рассмотрены инвестиции как ключевой инструмент развития через проекты. Проведен анализ их значения, роли и взаимосвязи в процессах управления проектной деятельностью. Рис. 2, табл. 1, ист. 12.
A.I. Rybak, O.A. Oleshko
INVESTMENTS ARE THE MARKET INSTRUMENT OF DEVELOPMENT
Investments as a key instrument of development by projects are considered. Their importance, role and correlation in management processes of the project activity are analyzed.
Вступ та постановка проблеми
Керуючись потребами сьогодення, УкраТна в своему розвитку активно рухаеться до св^овоТ' штеграцГТ та мiжнародноï сшвпрацк Проте цей шлях е досить нелегким та суперечливим. З одного боку - УкраТна не може бути iзольованою вщ св^ового сусптьства державою, з шшого - необхщне подальше входження до св^ово'Т сшльноти задля посилення i закртлення стабтьно'Т економiчноï та пол^ично'Т позицп нашоТ держави у св^овому сшвтовариствк Найбiльш ефективним шляхом досягнення ^eï мети е залучення мiжнародниx швестицшних ресурсiв в економiку нашоТ держави [1, 10].
Основною метою наукових дослщжень е створення ефективноТ системи проектного управлшня швестицшною дiяльнiстю в державi та використання ринкових шструменпв проектноТ дiяльностi для залучення швестицш на державному рiвнi, а саме - бенчмаркшгу.
Об'ектом досл'дження виступае юнуючий стан iнвестицiйноï привабливостi УкраТни та фактори, що мають вплив на умови та процеси здшснення швестицшноТ' дiяльностi в державi.
Предметом досл'дження е швестицшний клiмат в УкраТш, а також iнвестицiйна привабливють держави на мiжнародному ринку швестицш.
Основна частина досл'1дження_
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 1(17) 1
Аналiз iнвестицiйного клiмату держави
lнвестицiйний ^мат - це сукупнiсть полiтичних, правових, економiчних та соцiальних умов держави, що забезпечують та сприяють швестицшнш дiяльностi вiтчизняних та закордонних iнвесторiв.
Головним фактором у створеннi швестицшного клiмату в державi е законодавче унормування, сукупнють законiв та норм зпдно з якими й здшснюються вiдносини у сферi швестицшноТ дiяльностi.
Актуальнiсть дослiджень постае через необхщнють залучення в економiку УкраТни додаткових швестицш, насамперед iноземного походження та покращення процесу державного управлшня швестицшною дiяльнiстю [1, 2, 3].
На жаль шоземш швестици в регюнах УкраТни розподiляються нерiвномiрно. Так, на п'ять самих найпривабливших областей припадае понад 80 % уах шоземних iнвестицiй, з них 44 % - на КиТв (див. рис.1). Причини полягають в тому, що багато експортерiв переводять капiтал в столицю, тому що тут краще вщшкодовують ПДВ, тут зосередженi владн структури тощо [10].
КиТвська
Рис. 1. Розм1щення 1ноземних 1нвестиц1й по областях на юнець 2005 р.
(Робота виконана з участю мапстра з УП Андр1я Мельника)
Протягом останшх рокiв, на вiдмiну вщ географiчноТ' та регiональноТ структур, вщбулися змiни в галузевiй структурi надходження прямих шоземних швестицш. Знизилися обсяги надходження шоземних швестицш у виробничу сферу ^ зокрема, в промисловють. У 2005 р. швестицшш надходження становили [4, 5] 54,7% вщ загального обсягу надходжень, тодi як у попередньому 2004 роц цей показник становив 67,3%.
Таблиця 1
Обсяг чистих прямих шоземних швестицш на душу населення в деяких кражах з перехщною економ1кою, дол. США
КраТна Угорщина Чех1я Естон1я Польща Рос1я УкраТна
дол. США 1000 400 320 140 27 15
Галузева структура шоземних швестицш формуеться переважно за рахунок внутршньоТ торпвл^ харчовоТ промисловостi, машинобудування i металообробки, фiнансових послуг тощо (рис. 2).
Нормативно - правове регулювання швестицшно! дiяльностi Сьогоднi в УкраТ'ш дiе велика кiлькiсть нормативно-правових ак^в як загальних, так i спецiалiзованих, що прямо або опосередковано регулюють
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 1(17)
^ec^^y дiяльнicть тa мaють пocтiйний a6o тимчacoвий xapaктep. Bci цi нopмaтивнo - пpaвoвi дoкyмeнти мoжнa пoдiлити нa нacтyпнi гpyпи:
- дoкyмeнти, щo визнaчaють зaгaльний peжим пpaвoвoгo peгyлювaння
- iнвecтицiйнoï дiяльнocтi;
- дoкyмeнти, щo визнaчaють пpaвoвe peгyлювaння iнoзeмниx iнвecтицiй в Укpaïнi;
- дoкyмeнти, щo визнaчaють пpaвoвe peгyлювaння iнвecтицiй в oб'eкти пpивaтизaцiï;
- дoкyмeнти, щo визнaчaють пpaвoвe peгyлювaння iнвecтицiйнoï дiяльнocтi нa фoндoвoмy pинкy.
Фiнaнcoвi пocлyги
Pmc. 2. Гaлyзeвa cтpyктypa пpямoгo iнoзeмнoгo iнвecтyвaння в eкoнoмiкy Укpaïни cтaнoм
нa 2005 pk
Aналiз державно! швестицшне! полггики
В ocтaннi poки тpaнcфopмaцiйнi пpoцecи в eкoнoмiцi Укpaïни нaбyли пeвнoгo пoзитивнoгo динaмiзмy нa мaкpoeкoнoмiчнoмy piвнi. Бoлicнi, aлe кoнчe нeoбxiднi peфopми, щo cпpямoвyютьcя нa мoнeтapнy cтaбiлiзaцiю eкoнoмiки шляxoм cкopoчeння дeфiцитy бюджeтy тa пpидyшeння шфляцп фiнaнcoвo-кpeдитними peгyлятивними мeтoдaми, це тiльки фyндaмeнт пoдaльшиx pинкoвиx пepeтвopeнь.
Стpyктypнo-iннoвaцiйнa пepeбyдoвa eкoнoмiки пoтpeбye cтвopeння cпpиятливoгo клiмaтy, cтaнoвлeння фoндoвoгo pинкy, yдocкoнaлeння фiнaнcoвo-кpeдитнoï cиcтeми, peфopмyвaння вiднocин влacнocтi тa пpиcкopeння пpoцecy пpивaтизaцiï, щo бeзпepeчнo пoвиннo пpизвecти дo aктивiзaцiï ^ec^^ora пpoцecy, ocoбливo в пpiopитeтниx нaпpямкax.
У цьoмy кoнтeкcтi вaжливим e фopмyвaння i здiйcнeння iнвecтицiйнoï пoлiтики.
У cyчacниx yмoвax poзвитoк пpoцeciв пpямoгo зapyбiжнoгo iнвecтyвaння пoв'язyeтьcя в ocнoвнoмy з пepexoдoм дo глoбaльниx cтpaтeгiй poзвиткy i cтвopeння кoмплeкcниx мiжнapoдниx виpoбничиx мepeж зaмicть пoпepeднix пiдxoдiв, кoли пpямi iнoзeмнi швести^'!', гoлoвним чинoм, пepecлiдyвaли цiлi eкcпaнciï нa внyтpiшньoмy pинкy зapyбiжниx кpaïн з мeтoю тopгoвиx бap'epiв чи oбcлyгoвyвaння мicцeвoгo pинкy i зaвoювaння пeвнoï йoгo чacтини.
Зaзнaчимo, щo пpoцecи cтpyктypнoгo, якicнoгo oнoвлeння виpoбництвa тoвapiв i pинкoвoï iнфpacтpyктypи вiдбyвaютьcя виключнo шляxoм i зa paxyнoк iнвecтyвaння. Чим iнтeнcивнiшe вoнo здiйcнюeтьcя, тим швидше пpoxoдить вiдтвopювaльний пpoцec, тим aктивнiшe вiдбyвaютьcя eфeктивнi pинкoвi
"Упpaвлiння пpoeктaми ïa poзвитoк виpoбництвa", 2006, № 1(17)
3
пepeтвopeння. I, нaвпaки, чим мeншi oбcяги тa гipшa iнвecтицiйнa cтpуктуpa, тим бiльшe знижуeтьcя peзультaтивнicть eкoнoмiчниx peфopм. Тoму пoмилкoвo poзpaxoвувaти нa тe, щo в умoвax cпaду iнвecтицiйнoï aктивнocтi вiдбувaтимутьcя пoзитивнi зpушeння.
Cтвopeння cпpиятливoгo iнвecтицiйнoгo клiмaту, нacaмпepeд, пoв'язaнe з чiтким peгулювaнням iнвecтицiйнoï дiяльнocтi. Cтpуктуpнa пepeбудoвa, oнoвлeння i poзвитoк eкoнoмiки Укpaïни cьoгoднi зaлeжaть вщ eфeктивнocтi iнвecтицiйнoï дiяльнocтi, якa зapaз, нa жaль, мae нeдocтaтнi oбcяги. Caмe тoму вкpaй нeoбxiднo знaйти aдeквaтний cучacним pинкoвим умoвaм мexaнiзм, який би opгaнiчнo пoeднувaв фopми iнoзeмнoгo, дepжaвнoгo i пpивaтнoгo iнвecтувaння, oптимiзaцiю взaeмoзв'язкiв piзниx cуб'eктiв ^ec^^oi дiяльнocтi, poзpoбити вiдпoвiдну зaкoнoдaвчo-нopмaтивну бaзу, a тaкoж iншi зaxoди, як мaють упopядкувaти iнвecтицiйний пpoцec як в oкpeмиx пiдпpиeмcтвax i фipмax, тaк i в уciй eкoнoмiцi.
Питaння poзpoбки дepжaвнoï iнвecтицiйнoï пoлiтики e ключoвим, ocкiльки вoнo пoв'язaнe з виpiшeнням пpoблeм щoдo пoдoлaння eкoнoмiчнoï кpизи, a дocлiджeння cучacниx ocoбливocтeй iнвecтицiйнoï дiяльнocтi piзниx гocпoдapcькиx cуб'eктiв виcтупae oдним iз пpoвiдниx нaпpямiв poзвитку cучacнoï нaуки.
^^темний пiдxiд дo пpoцecу упpaвлiння пpи пepexoдi дo нoвoï iнвecтицiйнoï пoлiтики дepжaви пopoджуe низку cупepeчнocтeй мiж тeopeтичнoю cxeмoю взaeмoдiï двox зде^м (cиcтeми cил, якi пpocувaють eкoнoмiчнe зpocтaння, i cиcтeми нaпpямiв дepжaвнoï пoлiтики) тa xapaктepoм ïx взaeмoдiï, щo фaктичнo cфopмувaвcя зa бaгaтo poкiв. Цi cупepeчнocтi визнaчaють пpoблeми тa нaпpями пpoвeдeння нeoбxiдниx cтpуктуpниx змiн. Пpи цьoму гoлoвнa poль нaлeжить opгaнaм, якi пpиймaють упpaвлiнcькi piшeння, тa кoнcультaтивним opгaнaм.
Дepжaвнa пoлiтикa iнвecтувaння здiйcнюeтьcя КМ Укpaïни cпiльнo з НБ Укpaïни i peгулюeтьcя BP Укpaïни. Baжливу poль вiдiгpae тaкoж aдмiнicтpaтивнe oтoчeння Пpeзидeнтa.
Зaпopукoю eкoнoмiчнoгo вiдpoджeння e cпpиятливий iнвecтицiйний клiмaт, який визнaчaeтьcя, нacaмпepeд, piвнeм cтaбiльнocтi в кpaïнi - пoлiтичнoï, мaкpoeкoнoмiчнoï, фiнaнcoвoï тa пpoгнoзoвaнicтю змiн у зaкoнoдaвcтвi.
Biдoмo, щo piзнi кpaïни з пepexiднoю eкoнoмiкoю нeoднaкoвo впливaють нa пepcпeктиви poзвитку дocить oбмeжeниx мiжнapoдниx pинкiв пoзичкoвиx i пiдпpиeмницькиx кaпiтaлiв. Цe, нacaмпepeд, пoв'язaнo з пoтeнцiaлoм нaцioнaльниx eкoнoмiк, мicткicтю ïx внутpiшнix pинкiв, a тaкoж мiжнapoдним впливoм.
Cиcтeмнe дocлiджeння пoвeдiнки cуб'eктiв iнвecтицiйниx пpoцeciв у peaльниx умoвax кoнкpeтнoï пpиймaючoï кpaïни, щo пocтiйнo змiнюютьcя, дoзвoляe виpoбити цiлecпpямoвaнi зaxoди i мexaнiзми aктивiзaцiï iнoзeмнoï iнвecтицiйнoï дiяльнocтi.
Bивчeння, узaгaльнeння тa aнaлiз зapубiжнoгo дocвiду пoкaзуe, щo в cучacнiй cвiтoвiй пpaктицi peaлiзуютьcя пpaвoвi, aдмiнicтpaтивнi, eкoнoмiчнi, coцiaльнo-пcиxoлoгiчнi мeтoди бeзпocepeдньoгo впливу, peгулювaння iнoзeмнoï дiяльнocтi, щo зacтocoвуютьcя нa мiжнapoдниx, нaцioнaльниx, peгioнaльниx тa гaлузeвиx piвняx. Ключoвим мoмeнтoм пpямoгo впливу нa пpoцec пpийняття упpaвлiнcькиx piшeнь iнoзeмним cуб'eктoм e мeтoди зacтocувaння пpиймaючoю кpaïнoю пiльг i oбмeжeнь: фaктopниx (cубcидiювaння пiдпpиeмcтв, нaдaння гapaнтoвaниx i пiльгoвиx пoзик, дифepeнцiйoвaнe зa вeличинoю i чacoм звiльнeння вiд пoдaткiв, чacткoвe пoвepнeння пoдaткiв, пpиcкopeнi aмopтизaцiйнi нopмaтиви); тoвapниx (тapифниx i нeтapифниx iмпopтниx бap'epiв); iншиx (нaдaння peзультaтiв нaукoвo-дocлiдниx i пpoeктнo-кoнcтpуктopcькиx poбiт,
4
"Упpaвлiння пpoeктaми ïa poзвитoк виpoбництвa", 2006, № 1(17)
п^дготов^ кaдpiв, iнфpacтpyктypнi, в тoмy чи^ iнфopмaцiйнi пocлyги, cтpaxyвaння, гapaнтiï вщ нeпoлiтичниx pизикiв) [6, 7].
Сьoгoднi питaння зaлyчeння тa aкyмyлювaння ycix видiв iнвecтицiйниx pecypciв мae отти пpiopитeтним для дepжaви, ocкiльки вщ йoгo виpiшeння зaлeжить eкoнoмiчнe, a oтжe й пoлiтичнe мaйбyтнe. ^му нaйaктyaльнiшими для Укpaïни e пpoблeми cтpyктypи i мacштaбiв (oбcягiв) pecypciв iнвecтицiйнoï дiяльнocтi. Сaмe зaвдяки ïxньoмy ycпiшнoмy виpiшeнню мoжливo не ттьки дocягти кopoткocтpoкoвoгo eкoнoмiчнoгo ycпixy, a й зaклacти ocнoвy для фopмyвaння пoзитивниx дoвгocтpoкoвиx тeндeнцiй poзвиткy нaцioнaльнoï eкoнoмiки [9].
Для виpiшeння зaзнaчeниx пpoблeм нeoбxiднe кoнcтpyктивнe i шмпле^не втpyчaння дepжaви в iнвecтицiйний пpoцec, ocкiльки eкoнoмiкa пepexiднoгo пepioдy, нa бyдь-якoмy piвнi poзвиткy pинкoвиx вiднocин нeмae aвтoмaтичнoгo peгyлятopa iнвecтицiйнoï aктивнocтi i кoнцeнтpaцiï нeoбxiдниx pecypciв для пoдoлaння кpизи.
Aнaлiз пpaктики пpaвoвoгo peгyлювaння iнoзeмнoгo iнвecтyвaння в Укpaïнi пoкaзaв, щo cпocтepiгaeтьcя чiткo нaпpaвлeнa динaмiкa вiд жopcткoгo i нepoзвинeнoгo пpямoгo yпpaвлiння чepeз дифepeнцiйoвaнy peгyлятивнy дiяльнicть, здiйcнювaнy дepжaвними викoнaвчими opгaнaми, дo poзвинeнoï й cклaднoï ^стеми дифepeнцiйoвaнoгo iнфpacтpyктypнoгo yпpaвлiння. Зaгaлoм c^opern нaлeжнi yмoви для peaлiзaцiï iнoзeмниx iнвecтицiй piзниx cyб'eктiв, видiв i фopм, aкцeнтyeтьcя yвaгa нa пpинципoвo вaжливиx для iнoзeмнoгo iнвecтopa питaнняx: пpибyткy, пpидбaння зeмлi, yчacтi y пpивaтизaцiï дepжaвниx пiдпpиeмcтв, визнaчeння ^e^pa тoвapниx i фaктopниx пiльг, мoжливocтi peiнвecтyвaння в Укpaïнi.
Тaким чинoм не мoжнa зaлишaти пoзa yвaгoю тoй фaкт, щo дepжaвнe втpyчaння в iнвecтицiйнi пpoцecи мae як негативы, тaк i пoзитивнi нacлiдки, aлe poль дepжaви в o6ox випaдкax нacтiльки вaжливa, щo ïï нeoбxiднo ввaжaти oдним iз гoлoвниx фaктopiв впливу нa iнвecтицiйнy aктивнicть.
Bнacлiдoк цьoгo iнвecтицiйнa cитyaцiя в Укpaïнi cьoгoднi вeликoю мipoю зaлeжить вiд мoжливocтeй дepжaвнoгo фiнaнcyвaння, вщ пpoзopocтi вiднocин мiж влaдoю i бiзнecoм, a пpивaтний iнвecтop, в тому чиcлi й iнoзeмний, пoки щo пoчyвaeтьcя не зoвciм впeвнeнo i тoмy не нaдтo aктивний нa yкpaïнcькoмy pинкy.
Aналiз Heo6xiqHOCTÎ залyчeння iнезeмних iнвeстицiй в Украшу
lcнye бiльшe нiж дocтaтньo пpичин пoлiтичнoгo i cyro eкoнoмiчнoгo xapa^epy для пpoцecy iнвecтyвaння i нaвiть вiдмoви вiд пpийoмy iнвecтицiй, пpинaймнi y тиx кpaïнax де e влacнi джepeлa нaгpoмaджeння кaпiтaлiв.
Як yкaзyвaлocь, e пpямi й пopтфeльнi iнвecтицiï. Пpямi iнвecтицiï мaють ^таб^ний xapaктep, вoни вклaдaютьcя в cтaтyтний кaпiтaл пiдпpиeмcтвa i дaють пpaвo кoнтpoлю нaд ним, тoбтo це - вклaдeння y виpoбництвo, мaтepiaльнi цiннocтi, iнфpacтpyктypa. Пopтфeльнi ж iнвecтицiï, тoбтo внecки y цiннi пaпepи, a тaкoж внecки iнoзeмниx нepeзидeнтiв y кoмepцiйниx бaнкax кpaïни не тaкi cтaбiльнi. Boни cпpямoвaнi ттьки нa oтpимaння пpибyткy i мoжyть бути лeгкo пepeвeдeнi зa кopдoн. Biдoмo, щo в ocнoвнoмy пopтфeльнi швестицп - це cпeкyлятивний дап^л, пpoникнeння якoгo y вeликiй кiлькocтi нa фiнaнcoвi pинки мae швидше негативы, нiж пoзитивнi нacлiдки.
Лише близьш 10% зaгaльнoгo oбcягy cвiтoвиx фiнaнcoвиx pecypciв викopиcтoвyютьcя нa фiнaнcyвaння peaльнoгo ceктopa eкoнoмiки. Peштa -фiнaнcoвi pecypcи мiжнapoдниx вaлютниx pинкiв i pинкiв цiнниx пaпepiв, де гpoшi poблять гpoшi [7].
Пpямi iнoзeмнi iнвecтицiï - нeзpiвняннo кopиcнiшi, нiж пopтфeльнi, i зa ïx нaдxoджeння вapтo бopoтиcь. У cлaбopoзвинeниx кpaïнax, де нeмae нi cвoeï
"Упpaвлiння пpoeкïaми ïa poзвиïoк виpoбництвa", 2006, № 1(17)
5
poзвинутoï нaцioнaльнoï виpoбничoï i нaукoвo-тexнiчнoï бaзи, нi квaлiфiкoвaнoï poбoчoï cили пpямi iнoзeмнi iнвecтицiï e eдиним зacoбoм зaлучeння дo cучacнoï cвiтoвoï цивiлiзaцiï. Зpoзумiлo, щo плaтoю зa тaкe зaлучeння e тpивaлa eкoнoмiчнa й пoлiтичнa зaлeжнicть peципieнтiв вiд eкoнoмiчнo poзвинутиx кpaïн.
У cвiтoвiй eкoнoмiцi cпocтepiгaeтьcя й тeндeнцiя пepeвeдeння виpoбництвa з poзвинутиx peгioнiв cвiту, дe виcoкi витpaти нa poбoчу ^лу, дo peгioнiв, дe тaкi витpaти нeзнaчнi, з eкcпopтoм пeвнoï чacтини виpoблeнoï тaм пpoдукцiï у poзвинутi кpaïни. Ця тeндeнцiя ocoбливo ч^ш пpocтeжуeтьcя у тpудoмicткиx i eкoлoгiчнo "бpудниx" гaлузяx. Ta пpи цьoму caмi кpaïни, щo здiйcнюють тaкi пpoцecи, дiють тaким чинoм, щo зaлишaютьcя у вигpaшi.
Cитуaцiя, щo cклaлacя у cфepi зoвнiшньoeкoнoмiчнoï тopгiвлi внacлiдoк eкoнoмiчнoï лiбepaлiзaцiï, пoкaзуe, щo пpи нeвиcoкoму митнoму зaxиcтi внутpiшньoгo pинку тa низькiй плaтocпpoмoжнocтi нaceлeння, iнoзeмним виpoбникaм нинi нaбaгaтo ви^дн^ пpoдaвaти нa pинку Укpaïни ужe гoтoвi тoвapи, a нe cтвopювaти пoтужнocтi для ïx виpoбництвa й нacтупнoгo збуту нa тepитopiï нaшoï кpaïни. Caмe тoму, oчeвиднo, знaчнa чacткa пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй cпpямoвуeтьcя у тopгiвeльну cфepу. 1ншими cлoвaми, вoни йдуть нa cтвopeння нa тepитopiï Укpaïни iнoзeмниx тopгoвиx фipм, cпiльниx пiдпpиeмcтв, пoкликaниx пpocувaти нa внутpiшнiй укpaïнcький pинoк ужe готова вигoтoвлeнi зa кopдoнoм тoвapи [4, 8].
Дaлeкo нe зaвжди випpaвдoвуютьcя й cпoдiвaння нa тe, щo iнoзeмнi iнвecтицiï мoжуть вивecти кpaïну-peципieнтa в чиcлo пepeдoвиx, тexнiчнo poзвинутиx дepжaв. Зaxiднi виpoбники нe чacтo пepeдaють мeншe poзвинутим кpaïнaм уш^льш '^COM" тexнoлoгiï. Caмe цi тexнoлoгiï cклaдaють ocнoву мoгутнocтi Зaxoду, й зaxiднi кpaïни нe мaють нaмipу вiдмoвлятиcя вiд мoнoпoлiï нa ïx зacтocувaння i cвoïми ж pукaми пopoджувaти кoнкуpeнтiв, пepeдaючи тexнoлoгiï шшим. Щo cтocуeтьcя пepeдaвaння звичaйниx тexнoлoгiй, тo зaxiднi кopпopaцiï i тут пpaгнуть тpимaти цeй пpoцec пщ кoнтpoлeм. Cтвopюючи пiдпpиeмcтвa в iншиx кpaïнax, вoни здeбiльшoгo пpaгнуть oбмeжити ïx функци' лишe cклaдaнням ужe гoтoвиx кoмплeктуючиx чacтин, вигoтoвлeння якиx здiйcнюeтьcя в caмиx зaxiдниx кpaïнax. Пoкaзoвoю e aвтoмoбiльнa гaлузь.
Bpaxoвуючи cтpуктуpу iнoзeмнoгo iнвecтувaння, i кoнкpeтнe виpoбничe пpизнaчeння дужe cумнiвнo, щo iнoзeмнi iнвecтицiï cпpoмoжнi вивecти нaшу кpaïну нa якicнo нoвий piвeнь тexнoлoгiчнoгo пocтiндуcтpiaльнoгo poзвитку, щo вiдпoвiдae вимoгaм XXI cтoлiття. Дo того ж, нe тaкi пooдинoкi випaдки, кoли iнoзeмнi ^ec™^!' у виcoкoтexнoлoгiчнi пiдпpиeмcтвa викopиcтoвуютьcя для знищeння peнтaбeльнoгo виpoбникa, щo мoжe cтaти пoтeнцiйним кoнкуpeнтoм нa cвiтoвoму pинку [7].
Taким чинoм, пpямi iнoзeмнi ^ec™^!' в цiлoму бaжaнi для будь-якoï кpaïни. Aлe пpи ïx викopиcтaннi cлiд вpaxoвувaти нaцioнaльнi iнтepecи eкoнoмiчнoгo i нaукoвo-тexнiчнoгo poзвитку дepжaви.
Aнaлiз iнвecтицiйнoï привaбливocтi Укрвши нa мiжнaрoднoмy ринку iнвecтицiй
Cучacнa мacштaбнa дивepcифiкoвaнa мiжнapoднa iнвecтицiйнa дiяльнicть e вaгoмим чинникoм cвiтoвoгo eкoнoмiчнoгo poзвитку. Оcoбливe мicцe мiжнapoдниx iнвecтицiй у cвiтoвiй cиcтeмi зумoвлeнe бaгaтьмa фaктopaми, нaйбiльш знaчущими з якиx e: пpeвaлювaння у мiжнapoднoму пoдiлi пpaцi виpoбничoï тa нaукoвo-тexнiчнoï кooпepaцiï; вeликoмacштaбний i динaмiчний poзвитoк пpoцeciв iнтepнaцioнaлiзaцiï; фopмувaння тa poзвитoк мiжнapoдниx iнтeгpaцiйниx угpупувaнь; pинкoвa унiфiкaцiя cвiтoвoгo eкoнoмiчнoгo poзвитку, якa пoлeгшуe умoви включeння в мiжнapoдну iнвecтицiйну дiяльнicть нoвиx кpaïн.
6
"Упpaвлiння пpoeкïaми ïa poзвитoк виpoбницïвa", 2006, № 1(17)
Св^овий досвщ доводить, що краТни з перехщною економiкою не в 3M03i вийти з економiчноТ кризи без залучення та ефективного використання шоземних швестицш. Акумулюючи пiдприeмницький, державний та змшаний капiтал, забезпечуючи доступ до сучасних технологш i менеджменту, шоземы iнвестицiТ не тiльки сприяють формуванню нацiональних iнвестицiйних ринкiв, а й активiзують iншi факторнi ринки та ринки товарiв i послуг. ^м того, iноземнi iнвестицiТ, як правило, сприяють макроекономiчнiй стаб^заци, дають змогу розв'язувати окремi соцiальнi проблеми трансформацшного перiоду [2, 9-11].
У бшьшосп краТн, що стоять на шляху подальшого розвитку своеТ економiки, ефективно використан iноземнi швестици стають ключовим фактором зростання економiчних показникiв цих краТн. Зрозумiло, що активiзацiя мiжнародного iнвестування мае стати одним iз головних прiоритетiв зовнiшньоТ економiчноТ пол^ики УкраТни.
Дослiдження складових швестицшно'| привабливост держави
Для визначення складових швестицшноТ' привабливостi нами взято за основу дослщження, проведенi спецiалiстами рiзних оргашзацш. Так, дослiдження консультантiв компанiТ "Thunderbird Corporate Consulting Group", виявило наступш основнi "групи факторiв" чи "рушшш сили", якi генерують iноземнi швестици, тобто справляють позитивний вплив на шоземних iнвесторiв та спонукають Тх вкладати капiтал у економiку ^еТ' чи шшоТ' краТни [5, 6]:
- лiбералiзацiя дiловоТ активностi та дерегуля^я пщприемницькоТ' дiяльностi;
- створення стабтьного та передбачуваного правового середовища;
- покращання державного управлшня, реформування та впровадження адмiнiстративно-територiальноТ системи;
- усунення обмежень для мiжнародного кашталу та зовнiшньоТ економiчноТ дiяльностi;
- удосконалення фшансовоТ' системи;
- проведення антикорупцшноТ полiтики;
- мiнiмiзацiя пол^ичних ризикiв;
- розширення полiтики сприяння як шструменту для залучення шоземних швестицш;
- рацюнальне використання податкових та швестицшних стимулiв.
Дослiдження проведене УкраТнським Мiжнародним Центром Полiтичних
Дослщжень пiсля вивчення iноземних компанiй, що мають представництва в УкраТ'ш. Ц компани внесли понад 2 млрд. прямих шоземних швестицш в УкраТну, що дорiвнювало близько 2/3 загального обсягу прямих шоземних швестицш в УкраТну. 1м було запропоновано визначити головы перешкоди для шоземних швестицш в УкраТ'ш, оцшити важливiсть приватизацп для прямих iноземних iнвестицiй та розповюти про мотиви свого швестування в УкраТну.
Результати дослiдження подтвердили, що основною причиною вiдсутностi усшху УкраТни в залученнi iноземних швестицш е ТТ гiрший порiвняльний швестицшний клiмат. Головнi висновки дослiдження наступш [2, 5]:
Головними перешкодами для прямих шоземних швестицш е:
- нестабтьнють та великий обсяг державноТ регуляцп;
- можливють неоднозначного трактування юридичноТ системи;
- невизначенiсть економiчного середовища;
- корупцiя;
- великий податковий тягар;
- труднощi у визначенш чiтких умов власностi;
- занижен можливi рiвнi прибуткiв;
- складнощi у переговорах з урядовими структурами;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 1(17)
7
- нестабтьнють поличного середовища;
- недостатнють матерiальноï iнфраструктури.
Нiмецька Консультативна Група провела для Уряду УкраТни аналiз 20 шоземних компанш, що працюють в Украïнi, з метою визначення найбтьш суттевих перешкод для швестування. В дослiдженнi компанiям також було запропоновано вказати важливють даних перешкод. 1нвестори визначили наступнi найсуттевiшi фактори, що стримують iнвестування (вiд бтьш важливих до менших) [2, 5]:
- нестабтьнють юридичного поля була визначена як перша та найбтьш вагома перешкода;
- невиконання Урядом власних общянок;
- вщсутнють пщтримки з боку влади;
- коруп^я;
- довп процедури отримання необхiдних дозволiв.
Ми не маемо права бтьше рухатися в режимi "наздоганяючого розвитку", дивлячись у спину нашим конкурентам, вщм^ив 9.02.2006 р. у своему зверненш до Верховно!' Ради i украТнського народу Президент УкраТни В.А. Ющенко. У результатi економiчноï полiтики минулих рош Укра'на ризикуе посiсти у мiжнародному розподiлi працi мiсце, притаманне сировинно-орiентованих низько-технологiчних краТн св^у. В ходi процесiв глобалiзацiï це несе у собi ризики перетворення кра'ни на промислово-технологiчну периферiю.
1нтегра^я у свiтовий економiчний простiр вимагае пщвищення частки iнновацiйноï продукцiï та збтьшення обсягiв надання високотехнологiчних послуг. Наше завдання - використавши свш науковий потенцiал, стати врiвень з розвинутими краТнами свiту. Для цього ми повинн значно бiльше вкладати у людськ ресурси, пiдвищення Т'х квалiфiкацiï, дослiдження i розробку нових технологш. [12]
lнтеграцiя в сучасн регiональнi полiтичнi та економiчнi альянси з користю для своïх громадян можлива лише за умов подготовки населення та пiдвищення конкурентоспроможностi людських ресурсiв Украïни.
У цьому контекст ми маемо поглиблювати спiвпрацю у глобальних високотехнолопчних проектах, включаючи приеднання до проеклв у рамках оновленоТ Лiсабонськоï стратегiï GC. Завданням оргашв державноТ влади е подальше розширення мiжнародного спiвробiтництва в усiх напрямах - вщ гуманiтарного, науково-технiчного до поличного i оборонного. [12]
Працюючи над створенням унiкальних украïнських товарiв, потрiбно змiцнювати конкурентнi переваги в^чизняного бiзнесу та захищати себе вщ недобросовюноТ' конкуренцiï на свiтових ринках.
Завданню побудови сучасноТ конкурентоспроможноТ економки, що фунтуеться на людському капiталi та iнновацiях, мають вiдповiдати напрями нашоТ мiжнародноï полiтики.
Незважаючи на внутршш проблеми як у GC, так i в УкраТ'ш, у 2005 роц було зроблено бтьше, ашж за всю iсторiю нашоТ незалежностi, для поглиблення вiдносин i визнання УкраТни св^овою i европейською сптьнотою.
Украïна отримала статус краТни з ринковою економiкою, продовжуються переговори про спрощення вiзового режиму, досягнуто значного прогресу у виконаннi Плану дш УкраТна - GC, укладено шють важливих галузевих угод у сферi безпеки, транспорту, енергетики, космосу тощо [12].
Пщбиваючи пiдсумки по даних оцшках, можна зробити висновок, що головним фактором впливу на швестицшний ^мат в УкраТш виступае дiяльнiсть вертикалi державних органiв влади як у сферi iноземних швестицш, так i в економiчнiй сферi в цiлому.
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2006, № 1(17)
Зaгaльними чинни^ми, якi б зaбeзпeчили пoдoлaння a6o зниження pизикiв для iнвecтopiв в Укpaïнi, e:
- piвeнь poзвиткy пpoдyктивниx cил тa ^тан pинкy iнвecтицiй;
- пpaвoвe пoлe дepжaви;
- пoлiтичнa вoля ycix г^к влaди;
- cтaн фiнaнcoвo-кpeдитнoï cиcтeми;
- cтaтyc iнoзeмнoгo ^e^ropa;
- iнвecтицiйнa aктивнicть нaceлeння.
Висновки та пропозицп. Пpoвeдeнi дocлiджeння дoзвoляють зpoбити нacтyпнe:
- пpoaнaлiзoвaнo ^тан iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi Укpaïни зa aктyaльний пepioд, виcвiтлeнo пpoцecи, щo вiдбyвaлиcь ocтaннiм чacoм i мaли cyттeвий вплив нa iнвecтицiйнy пpивaбливicть Укpaïни;
- нaвeдeнo peкoмeндaцiï щoдo нeoбxiдниx зaxoдiв нa piвнi дepжaви, a тaкoж дiяльнocтi cyб'eктiв пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi мaлoгo тa cepeдньoгo бiзнecy, викoнaння якиx пoвиннo, в кiнцeвoмy paxyнкy, пoзитивнo вплинути нa eкoнoмiкy Укpaïни, a чepeз нeï - нa iнвecтицiйний мiкpoклiмaт в дepжaвi;
- викopиcтaнo пpoeктний пiдxiд як pинкoвий iнcтpyмeнт дo зaлyчeння iнвecтицiйниx pecypciв peгioнaльними opгaнaми влaди, a ^ме - бeнчмapкiнг, cyть якoгo пoлягae y здiйcнeннi цiлecпpямoвaнoï, cиcтeмнoï дiяльнocтi, нaпpaвлeнoï нa зaлyчeння iнвecтицiй тa пoкpaщeння iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi дepжaви.
Перспективи подальшого розвитку проблеми. Пpoцecи yпpaвлiння в бyдь-якiй гaлyзi, де cyттeвy poль вiдiгpae людcький фaктop, зaвжди xapaктepизyютьcя не тiльки виcoкoю iнepцiйнicтю пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь чepeз бaгaтocтyпeнeвy вepтикaльнy пiдпopядкoвaнicть й гopизoнтaльнy poзгaлyжeнicть cиcтeми yпpaвлiння, a тaкoж тенденцшнютю, нeкopeктнicтю, a iнoдi й нeoб'eктивнicтю aбo нeaдeквaтнicтю пpийнятиx piшeнь. Пpoтягoм життeвoгo циклу iнвecтицiйнoï дiяльнocтi нaйбiльш xибним лaнцюгoм в плaнi пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь, пoчинaючи зi cтapтy пpoцeciв, пpoцeдyp пoгoджeння й зaтвepджeння iнвecтицiйниx пoтoкiв i дo чacy фaктичнoгo oтpимaння caмиx iнвecтицiй, e cepeдoвищe чинoвникiв влaдниx cтpyктyp.
^му, для cкopoчeння шляxy iнвecтyвaння, a тaкoж для пiдвищeння пpoцeciв eфeктивнocтi вiддaчi вiд iнвecтицiйнoï дiяльнocтi, ми пpoпoнyeмo зaмiнити дiючy бaгaтocтyпeнeвy вepтикaльнy i poзгaлyжeнy гopизoнтaльнy cиcтeмy i зaмicть нeï cтвopити opгaнiзaцiйнy cтpyктypy - eдиний opгaн викoнaвчoï влaди з цeнтpaлiзoвaним пiдпopядкyвaнням. B oбoв'язкax цьoгo opгaнy буде вecь лaнцюг викoнaвчиx фyнкцiй iнвecтицiйнoï дiяльнocтi - плaнyвaння (poзпoдiл), opгaнiзaцiя (cпpияння, зaлyчeння iнвecтицiй, пpoвeдeння кoнкypciв), yпpaвлiння (мoнiтopинг i кoнтpoль) iнвecтицiйними пpoцecaми як в peгioнax, тaк i в дepжaвi в цiлoмy. Opгaн, cтpyктypa якoгo бeзпocepeдньo викoнyвaтимe як пpaктичнy peaлiзaцiю й yпpaвлiння iнвecтицiйнoю дiяльнicтю, тaк i здiйcнювaтимe нa пepcпeктивy фopмyвaння cтpaтeгiï iнвecтицiйнoï пoлiтики нaшoï дepжaви.
ЛIТЕРAТУРA
1. Зaкoн Укpaïни "lipo peжим iнoзeмнoгo iнвeстyвaння" вщ 19 бepeзня 1996 poкy. Зaкoни Укpaïни. - Тoм № 1G. - Офщмне видaння. - Кив. - С. 432-451.
2. Огляд iнвecтицiйнoï пoлiïики в Укpaïнi. ОцЫга пpaвoвoгo ïa iнcïИïyцiйнoгo peжимy iнвecтицiй в Укpaïнi. Пepeклaд з aнглiйcькoï 30 ciчня 2001.
3. Бенчм^кинг кaк функция мapкeïингoвыx иccлeдoвaний / Г.Л. Бaгиeв, Е.Л.Бoгдaнoвa. — http://www.marketing.spb.ru / read / m9 / 14. htm, 17.G2.G6.
4. Екcпpec - Дepжaвний кoмiïeï cïaïиcïики Укpaïни / lнвecïицiï зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнocïi y 2005p., E-mail: office@ukrstat. gov.ua, 19.G2.2GG6.
"Упpaвлiння пpoeкïaми ïa poзвиïoк виpoбництвa", 2006, № 1(17)
9
5. 3axap^ C.B. Moнiтopинг iнвecïицiйнoгo климату // Фiнaнcи Укpaïни. - 2CC1. - №1. -C.111-117.
6. Чучмшн Ю. Oцiнкa дoцiльнocïi дepжaвниx i пpивaïниx iнвecïицiйниx пpoeкïiв. - Кив.: Bидaвницïвo УAДУ, 1998. - 102 c.
7. Кoмapoвa К. ^osei^m iнвecïицiï як нeoбxiднa умoвa cïaнoвлeння pинкoвoгo мexaнiзму // Ф^неи Укpaïни. - 2GGG. - №9. - C.96-1CC.
В. Pибaк A.I. Пpoeктний мeнeджмeнï як мeïoдoлoгiчнa ocнoвa упpaвлiння poзвиïкoм peгioнaльнoï eкoнoмiки // Bicник CУДУ. - № 6 (16). - Лугaнcьк: 1998. - C.34-36.
9. Pибaк A.I. Упpaвлiння пpoeкïнoю дiяльнiеïю нa дepжaвнoму piвнi // Biеник CУДУ. - № 3 (11). - Лугaнcьк: 2CC4. - C.22-33.
1C. Pибaк A.I. Aнaлiз дepжaвнoï iнвeеïицiйнoï пoлiïики / Teзи дoпoвiдeй Miжнapoднoï нaукoвo-пpaкïичнoï кoнфepeнцiï "Упpaвлiння пpoeкïaми: еïaн ïa пepcпeктиви". // Mикoлaïв. - НУК, 2005. - 207 c. - C.153-156.
11. Pибaк A.I., Дopoфeeв B.C. / Евoлюцiя упpaвлiння пpoeкïaми // Bicник OДAБA. - Bипуек №21, - Oдeca OДAБA: 2006. - C. 215 - 232.
12. Ющeнкo B.A. Bиеïуп пepeд Пapлaмeнïoм WWW./ com. ua, ПPABДA. Q9.Q2.2QQ6, 12-37.
Cïaïïя нaдiйшлa дo peдaкцiï 27.Q2.2QQ6 p.
6 p.
1Q
"Упpaвлiння пpoeкïaми ïa poзвиïoк виpoбництвa", 2006, № 1(17)
