Науково-технічна складова інвестиційної безпеки регіонів України в умовах євроінтеграції Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ЕК0Н0М1КА ЗНАНЬ, 1НН0ВАЦ1ЙНА ЕК0Н0М1КА

где Тр - трудоемкость (затраты труда) на разработку сопровождаемого ПП, в чел.-ч;

У - удельный вес затрат труда на сопровождение ПП в затратах труда на разработку сопровождаемого продукта, в процентах.

Таким образом, проблема научного подхода к разработке и сопровождению ПП, изучению фактических затрат труда на выполнение этих работ, планированию трудоемкости, изучению факторов, оказывающих влияние на ее величину, является достаточно сложной и актуальной. Вместе с тем исследования показывают, что регламентация затрат труда на выполнение указанных работ возможна на основе различных подходов, учитывающих как специфические особенности самого процесса выполнения работ, так и множественность характеристик, сопровождаемых ПП.

Литература

1. Трудовой кодекс Республики Беларусь с изменениями и дополнениями. Принят Палатой представителей 08.06.1999 г.

2. СТБ ИСО/МЭК 14764-2003 "Информационные технологии. Сопровождение программных средств".

3. Нормативы для определения численности работников, выполняющих обслуживание и сопровождение программного обеспечения ПЭВМ. - Минск: Минсвязи и информатизации Республики Беларусь, 2008.

4. Укрупненные нормы затрат труда на разработку программного обеспечения. - Минск: НИИ труда, 2007.

Бабець 1.Г.,

к.е.н., доцент, Львюський державний ушверситет внутршшх справ

НАУКОВО-ТЕХН1ЧНА СКЛАДОВА 1НВЕСТИЦ1ЙН01 БЕЗПЕКИ РЕГ10Н1В УКРА1НИ

В УМОВАХ еВР01НТЕГРАЦ11

У статт,i обфунтовано необхщ^сть розвитку науково-техн1чно1 складовоi ¡нвестищйно! безпеки perioHie як чинника структурноi ,нтеграцн Украни до GC. Визначено перел,к ,ндикатор,в ,нвестищйно1 безпеки з урахуванням науково-тех-мчного фактора та проведено ошнку впливу науково-техн,чно1 складовоi ,нвестищйно1 безпеки на темпи економ,чно-го зростання в Укра/нi. Запропоновано напрями удосконалення репональноi пол,тики щодо посилення ,нвестиц,йно/ безпеки в умовах евро,нтеграцИ.

Ключовi слова: ,нвестищйна безпека, науково-техмчний розвиток, ,нвестици в основний капЬал, ,ноземнi ,нвести-цц, репональний венчурний фонд.

В статье обоснована необходимость развития научно-технической составляющей инвестиционной безопасности регионов как фактора структурной интеграции Украины в EC. Определен перечень индикаторов инвестиционной безопасности с учетом научно-технического фактора и проведена оценка влияния научно-технической составляющей инвестиционной безопасности на темпы экономического роста в Украине. Предложены направления усовершенствования региональной политики по усилению инвестиционной безопасности в условиях евроинтеграции.

Ключевые слова: инвестиционная безопасность, научно-техническое развитие, инвестиции в основной капитал, иностранные инвестиции, региональный венчурный фонд.

In the article the necessity to develop scientific and technical component of investment security of Ukraine's regions as a factor of the structural integration into the EU is grounded. The list of indicators of investment security in the light of scientific and technological factors and evaluated the impact of scientific and technical component of investment security to economic growth in Ukraine. Directions of improvement of regional policy to increase investment security in the context of European integration are offered.

Key words: investment security, scientific and technical development, investment in fixed capital, foreign investment, the regional venture capital fund.

Постановка проблеми. В умовах обмежених ресурса зростае роль ¡нновацм як основного фактора пщвищення продуктивное^ пращ та засобу змщнення конкурентоспроможносл краТни в глобально економц Згщно зв^у Свтевого еко-номнного форуму 2011-2012 р. УкраТна у покращила своТ позици ¡ перемютилася з 89 мюця на 82 серед 144 краТн, а за субЫдексом ¡нновацм - поста 74 мюце [1]. Зважаючи на втрату 11-ти позицм за цим субЫдексом пороняно з поперед-ым перюдом (63 мюце згщно рейтингу 2010-2011 р.), можна стверджувати про недостатне використання науково-тех-ннного потенщалу для забезпечення конкурентоспроможносл краТни на засадах ¡нновацмного розвитку.

Серед головних причин низькоТ ¡нновацмноТ активносп в УкраТн вщзначимо проблеми фЫансування науково-дос-лщних роб^ в галузевому сектор¡ та процесу комерщалюацп науково-техннних розробок. У 2010 р. стввщношення обсяпв державного фшансування науково-техннних роб^ ¡ ВВП становило лише 0,3% ¡ не вщповщало критерым еко-номнноТ безпеки (порогове значення цього показника повинно бути не менше 1,7-2% [2]). У структур¡ витрат на фь нансування ¡нновацмноТ дтльносл у 2010 р. найбтьшою була частка власних кошлв суб'еклв господарювання (близь-ко 60%), а кошти державного бюджету склали лише 1%, що певною м^ою свщчить про неефективнють мехаызм^ державноТ пщтримки ¡нновацмно активних пщприемств.

Активюацы науково-техннноТ та ¡нновацмноТ дтльносл е важливою передумовою забезпечення структурноТ ¡нте-граци УкраТни до SC. Зважаючи на уповтьнення eвро¡нтеграц¡йного процесу нашоТ краТни внаслщок низки ¡нституцю-нальних ¡ соц¡ально-економ¡чних розб¡жностей з европейськими стандартами, актуалюуеться запровадження нових форм мжнародного сп¡вроб¡тництва. Зокрема, реал¡зац¡я модел¡ структурноТ ¡нтеграцп, що передбачае поетапне

8

Економнний □¡сник ушверситету | Випуск № 18/2

© Бабець 1.Г., 2012

EKOHOMIKA ЗHAHЬ, IHHOBAÔIÉHA EKOHOMIKA

зближeння УкpaÏни з SC чepeз пoглиблeння cпiвпpaцi нa peгioнaльнoмy piвнi тa aктивiзaцiю ceктopaльнoгo cпiвpoбiт-ництвa peгioнiв, мoжливa лишe зa yмoви вiдпoвiднocтi пapaмeтpiв нayкoвo-тexнiчнoÏ тa iннoвaцiйнoÏ дiяльнocтi в Укpa-Ïнi кpитepiям, визнaчeним Лicaбoнcькoю yгoдoю. Пpи цьoмy дepжaвнa пoлiтикa в cфepi iнвecтицiй тa iннoвaцiй пoвин-нa вpaxoвyвaти кpитepiÏ eкoнoмiчнoÏ бeзпeки, якi визнaчaють дocтaтнicть oбcягiв iнвecтицiй для зaбeзпeчeння cтaлo-го poзвиткy eкoнoмiки, oптимaльнy гaлyзeвy crpy^ypy iнвecтицiй, a тaкoж нayкoмicткicть iнвecтицiйниx пpoeктiв. Ta-ким чинoм, зpocтae aктyaльнicть пocилeння нayкoвo-тexнiчнoÏ cклaдoвoÏ iнвecтицiйнoÏ бeзпeки як дeтepмiнaнти oпти-мiзaцiÏ cтpaтeгiчнoгo пapтнepcтвa УкpaÏни з кpaÏнaми-члeнaми SC, зaбeзпeчeння coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy нa-rnoÏ кpaÏни нa iннoвaцiйнiй ocнoвi тa пiдвищeння piвня кoнкypeнтocпpoмoжнocтi eкoнoмiки.

Стан дocлiджeння npoàëeMè. У нayкoвиx пyблiкaцiяx дocлiджyютьcя пpoблeми фopмyвaння eфeктивнoÏ дepжaв-нoÏ пoлiтики зaбeзпeчeння iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнoÏ пpивaбливocтi peгioнiв УкpaÏни [3, c. 124-147], poзглядaютьcя тeopeтичнi зacaди тa пpaктичнi acпeкти зaбeзпeчeння iнвecтицiйнoÏ тa iннoвaцiйнoÏ бeзпeки дepжaви [4, c. 51-6ü], виз-нaчaютьcя ocoбливocтi iннoвaцiйнo-iнвecтицiйнoÏ дiяльнocтi як чинникa тpaнcфopмaцiйниx пepeтвopeнь нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки [б, c. 94-119]; aнaлiзyютьcя зaгpoзи iнвecтицiйнiй бeзпeцi, гeнepoвaнi зoкpeмa нeзaдoвiльним cтaнoм фoн-дoвoгo pинкy, низьким тexнoлoгiчним piвнeм виpoбництвa ocнoвниx гaлyзeй eкoнoмiки, виcoким cтyпeнeм знocy oc-нoвниx виpoбничиx фoндiв [6].

Heзвaжaючи нa тe, щo y нayкoвиx дocлiджeнняx iннoвaцiйнa тa iнвecтицiйнa дiяльнicть poзглядaютьcя як взaeмo-пoв'язaнi тa взaeмooбyмoвлeнi пpoцecи, юнук^ мeтoди дiaгнocтики iнвecтицiйнoÏ бeзпeки нe вpaxoвyють нayкoвo-тexнiчнy cклaдoвy. У Meтoдицi poзpaxyнкy piвня eкoнoмiчнoÏ бeзпeки УкpaÏни iндикaтopaми iнвecтицiйнoÏ бeзпeки виз-нaчeнi тaкi пoкaзники: cтyпiнь знocy ocнoвниx зacoбiв; вiднoшeння oбcягy iнвecтицiй дo вapтocтi ocнoвниx фoндiв; вщ-нoшeння oбcягiв iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл дo BBП; вiднoшeння чиcтoгo пpиpocтy пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй дo BBП; чacткa пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй y зaгaльнoмy oбcязi iнвecтицiй [2].

З. Гepacимчyк i H. Baвдiюк пpи poзpaxyнкy iнтeгpaльнoгo iндeкcy eкoнoмiчнoÏ бeзпeки peгioнy вpaxoвyють лишe oдин iндикaтop iнвecтицiйнoÏ бeзпeки - вiднoшeння oбcягy iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл дo BPП [7, c. 62-63], a B. Kp^ вopoтoв, O. Kaлинa, H. Epiaшвiлi пpoпoнyють oцiнювaти iнвecтицiйнy бeзпeкy зa тaкими шдигативними пoкaзникaми, як вiднoшeння oбcягy ^ec^M в eкoнoмiкy дo BPП тa iндeкc фiзичнoгo oбcягy iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл пo вщ-нoшeнню дo бaзoвoгo пepioдy [В, c. 12Ü]. Taким чинoм, icнyючi мeтoдичнi пiдxoди дo oцiнки iнвecтицiйнoÏ бeзпeки нe вpaxoвyють нayкoмicткicть iнвecтицiй тa Ïx гaлyзeвy cтpyктypy.

Meтoю статл визнaчимo oбфyнтyвaння poзвиткy нayкoвo-тexнiчнoÏ cклaдoвoÏ iнвecтицiйнoÏ бeзпeки як чинникa змiцнeння eкoнoмiчнoÏ бeзпeки нa peгioнaльнoмy piвнi в yмoвax пoглиблeння iнтeгpaцiйниx пpoцeciв. Biдпoвiднo зaв-дaння cтaттi oкpecлимo як: визнaчeння пepeлiкy iндикaтopiв iнвecтицiйнoÏ бeзпeки з ypaxyвaнням нayкoвo-тexнiчнoгo фaктopa; oцiнкa впливу нayкoвo-тexнiчнoÏ cклaдoвoÏ ^ec^^oi бeзпeки нa eкoнoмiчнe зpocтaння; poзpaxyнoк ^e-гpaльнoгo iндeкcy iнвecтицiйнoÏ бeзпeки нa peгioнaльнoмy piвнi з вpaxyвaнням нayкoвo-тexнiчнoÏ cклaдoвoÏ; poзpoбкa нaпpямiв yдocкoнaлeння peгioнaльнoÏ пoлiтики щoдo пocилeння ^ec^^oi бeзпeки в yмoвax eвpoiнтeгpaцiÏ.

Peзyльтати дocлiджeння. Cтyпiнь дocтaтнocтi iнвecтицiй для зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoгo poзвиткy нa зacaдax тex-нoлoгiчнoÏ мoдepнiзaцiÏ пpoмиcлoвoгo виpoбництвa xapaктepизyeтьcя piвнeм Ïx нaкoпичeння, пpo щo cвiдчить Ыдига-тop "вiднoшeння oбcягiв iнвecтицiй в ocнoвний ^п^л дo BBП". Äo iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл (кaпiтaльнi вклaдeн-ня) нaлeжaть iнвecтицiÏ y кaпiтaльнe бyдiвництвo, мaшини, oблaднaння, iнcтpyмeнт, iнвeнтap, тpaнcпopтнi зacoби тa iншi ocнoвнi зacoби. Oтжe, вкaзaний iндикaтop вiдoбpaжae ошн вiдтвopeння ocнoвнoгo кaпiтaлy як бaзoвoгo чинникa пpoцecy мoдepнiзaцiÏ тa кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльнoÏ eкoнoмiки. Зa oцiнкaми фaxiвцiв, мiнiмaльнe пopoгoвe знaчeння цьoгo iндикaтopa cтaнoвить 2б% i вiдoбpaжae вплив eкoнoмiчниx, пpaвoвиx iнcтитyцioнaльниx фaктopiв pe-гyлювaння oбcягiв i cтpyктypи ^ec^M [9; 1Ü]. B УкpaÏнi cпocтepiгaeтьcя тeндeнцiя знижeння пoкaзникa вiднoшeння oбcягiв iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл дo BBП з 26,1% y 2ÜÜ7 p. дo 13,В% y 2Ü1Ü p., щo зaгpoжye мopaльнoю тa фiзич-нoю дeгpaдaцieю пpoмиcлoвocтi, cпaдoм oбcягiв тa пoгipшeнням cтpyктypи пpoмиcлoвoгo виpoбництвa.

Heoбxiднicть зaлyчeння iнoзeмниx iнвecтицiй в eкoнoмiкy УкpaÏни зaвжди бyлa aктyaльнoю чepeз нeдocтaтнi oбcя-ги вiтчизнянoгo кaпiтaлy. У зв'язку iз нeoбxiднicтю poзв'язaння пpoблeм пocткpизoвoгo poзвиткy eкoнoмiки пocилю-eтьcя poль зapyбiжниx iнвecтицiй як чинникa eкoнoмiчнoгo зpocтaння. Зpocтaння iнфляцiÏ тa cкopoчeння BBП нa 1б % внacлiдoк eкoнoмiчнoÏ кpизи зyмoвили пoгipшeння iнвecтицiйнoгo клiмaтy в УкpaÏнi i cкopoчeння нaдxoджeнь пpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй y 2Ü1Ü p. нa 9 % дo 4,1б млpд дoл. C0A [11]. У 2Ü11 p. динaмiкa пoкpaщилacя: oбcяг iнoзeмниx iнвecтицiй, yнeceниx в eкoнoмiкy УкpaÏни, cтaнoм нa Ü1.Ü7.2Ü11 p. cклaв 47,2 млpд дoл. C0A, щo нa б,б% бiльшe o6-cягiв iнвecтицiй нa пoчaтoк 2Ü11 p. тa нa 1б,В % - пopiвнянo з aнaлoгiчним пepioдoм 2Ü1Ü p. [12].

Heoднoзнaчний вплив пpямoгo iнoзeмнoгo iнвecтyвaння нa eкoнoмiчний poзвитoк кpaÏни зyмoвлeний виникнeнням нeгaтивниx eфeктiв внacлiдoк peaлiзaцiÏ iнвecтицiйниx cтpaтeгiй зapyбiжниx iнвecтopiв, якi мoжyть нe вiдпoвiдaти нa-цioнaльним iнтepecaм кpaÏни-oдepжyвaчa iнвecтицiй. Taк, B. Boлкoв зaзнaчae, щo ocoбливo нeбeзпeчним е вcтaнo-влeння жopcткoгo кoнтpoлю iнoзeмниx iнвecтopiв нaд пpoцecoм cтaнoвлeння iнвecтицiйниx pинкiв в кpaÏнax з пepexiд-нoю eкoнoмiкoю, щo дoзвoляe нe лишe "знiмaти вepшки з iнвecтицiйниx oпepaцiй", a й фopмyвaти нaпpями ^ec™-цiйнoгo poзвиткy cтpaтeгiчниx гaлyзeй циx кpaÏн вiдпoвiднo дo влacниx iнтepeciв [13]. Äo нeдoлiкiв пpямoгo iнoзeмнo-гo iнвecтyвaння тaкoж вiднocятьcя збiльшeння зaлeжнocтi кpaÏни вiд iнoзeмнoгo кaпiтaлy; пocтaчaння aбo збут нeякic-ниx, нeдocкoнaлиx i мopaльнo зacтapiлиx pecypciв i aктивiв; пoгipшeння плaтiжнoгo бaлaнcy [14], a тaкoж мoжливicть виникнeння "eфeктy витicнeння" вiтчизнянoгo гап^лу iнoзeмним y випaдкy швидшиx тeмпiв нaдxoджeння iнoзeмнo-гo кaпiтaлy, ыж тeмпи зaлyчeння внyтpiшнix pecypciв в eкoнoмiкy кpaÏни [1б].

Звaжaючи нa вкaзaнi нeгaтивнi нacлiдки iнoзeмнoгo iнвecтyвaння для "пpиймaючoÏ" кpaÏни, a тaкoж нa зaгpoзy зa-мiщeння iнoзeмним кaпiтaлoм вiтчизнянoгo y пpибyткoвиx чи cтpaтeгiчниx гaлyзяx пpoмиcлoвocтi внacлiдoк '^e^y витicнeння" (зa H. Пeтpoвим), aктyaльнoю е мoбiлiзaцiя внyтpiшнix pecypciв для фiнaнcyвaння poзвиткy ocнoвниx фoн-дiв, ocoбливo y пpoмиcлoвocтi. Biдпoвiднo, зpoбимo виcнoвoк, щo в кpaÏнax з пocттpaнcфopмaцiйнoю eкoнoмiкoю pi-

Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Bипycк № 1В/2

g

EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA

вень ¡ноземного ¡нвестування не повинен перевищувати певн noporoBi значения. Наприклад, вщношення чистого приросту прямих ¡ноземних ¡нвестиц¡й до ВВП повинно знаходитися в межах 5-10%, а частка прямих ¡ноземних ¡нве-стиц¡й у загальному oбсяз¡ ¡нвестиц¡й - в межах 20-30%. Кр^ цього, неoбх¡днo забезпечити дотримання оптимального стввщношення залучених кошлв заpуб¡жних та внутp¡шн¡х ¡нвестop¡в у стpуктуp¡ ¡нвестиц¡й в основний капрал.

Пеpел¡к ¡ндикатop¡в ¡нвестиц¡йнoï безпеки, пропонований у Методик розрахунку p¡вня економнно)' безпеки Укра-жи, також доцтьно доповнити таким показником, як частка обсягу прямих ¡ноземних ¡нвестицм у ВВП, який, на думку В. Гриньово'|' та ¡н., не повинен перевищувати 6% [16]. Хоча, у розвинених економках, наприклад, краж-члеыв SC, середне значення цього показника е вищим за встановлене порогове, але нижчим, н¡ж в Укра'|ы у 2009-2010 pp. За даними Sвpoстату частка прямих ¡ноземних ¡нвестицм у ВВП в середньому по SC - 27 у 2010 р. становила 24,2%, а в окремих кражах - понад 100% (1рландп -118,5%, Люксембуpз¡ - 187,4%, Мальт -204,1%) [17]. В колишнк кражах CPCP, як стали членами SC, цей показник знаходиться на досить високому рвы (в Естони - 86%, Латви - 41,5%, Ли-тв¡ - 37,4%). В Росп частка прямих ¡ноземних ¡нвестицм у 2009 р. становила 3,6% вщ ВВП [18]. Жорстке дотримання критерпв безпеки е важливим для краж з перехщною чи посттрансформацмною екoнoм¡ками, тому нев¡дпoв¡дн¡сть ¡ндикатop¡в ¡нвестицмно|' безпеки пороговим значенням не становить ¡стотно'|' загрози кpаïнам SC з огляду на вщно-сну економнну стаб¡льн¡сть ¿х розвитку. Таким чином, надм^не залучення ¡ноземних ¡нвестиц¡й в економку постсо-ц¡ал¡стичних кpаïн е б¡льш ризикованим з погляду ¡нвестицмно)' безпеки, н¡ж в кpаïнах з розвиненою економкою.

Kp¡м цього, формуючи базу даних для дослдаень ¡нвестицмно'|' безпеки, варто врахувати, що обсяг ¡ноземних ¡н-вестиц¡й не повинен перевищувати обсяпв в¡тчизняних, oск¡льки активне фжансування кап¡талoвкладень в^чизняни-ми пщприемствами, державою та ¡ншими внутp¡шн¡ми ¡нвесторами не лише робить пpoмислoв¡ об'екти привабливь шими для ¡ноземних ¡нвестор^ ¡ покращуе "¡нвестиц¡йний кл¡мат", але й дозволяють формувати стратепю ¡нвестицй ного розвитку в¡дпoв¡днo до нацюнальних ¡нтеpес¡в кpаïни-oдеpжувача ¡нвестиц¡й та критерпв економнно'|' безпеки. Зважаючи на важливу роль внутp¡шн¡х ¡нвестиц¡й, доповнимо перелк ¡ндикатop¡в ¡нвестиц¡йнoï безпеки показником частки обсягу в^чизняних ¡нвестиц¡й у ВВП, мУмальне значення якого, за C. Ткаленко, повинно становити 17% [19].

За визначенням А. Cухopукoва, ¡нвестицмна безпека передбачае такий p¡вень ¡нвестування, який забезпечуе роз-ширене вщтворення, pестpуктуpизац¡ю та технoлoг¡чне переозброення економки [9]. З ц¡eï точки зору важливими кpитеp¡ями екoнoм¡чнoï безпеки визначимо галузеву структуру ¡нвестицм. Тому перелк ¡ндикатop¡в ¡нвестиц¡йнoï безпеки доповнимо такими показниками: частка ¡нвестицм у високотехнолопчы галуз¡ пpoмислoвoст¡ в загальних об-сягах ¡нвестиц¡й в основний капрал (%); частка ¡нвестиц¡й у високотехнолопчы галуз¡ пpoмислoвoст¡ в загальних об-сягах прямих ¡ноземних ¡нвестиц¡й (%).

При визначенн граничних значень врахуемо св¡тoвий дoсв¡д, загальн¡ тенденц¡ï ¡нвестицмно|' д¡яльнoст¡ в Укpаïн¡ та ¡нших пoсттpансфopмац¡йних екoнoм¡ках. Показник частки ¡нвестицм у висoкoтехнoлoг¡чн¡ галуз¡ пpoмислoвoст¡ в загальних обсягах ¡нвестицм в основний каттал е показником-стимулятором, тобто при його зростанн в¡дбуваeться зм¡цнення ¡нвестицмно'|' безпеки держави. Порогове значення цього ¡ндикатора дoц¡льнo встановити на рвы 20%.

Порогове значення показника частки ¡нвестицм у висoкoтехнoлoг¡чн¡ галуз¡ промисловост в загальних обсягах прямих ¡ноземних ¡нвестицм при розрахунку ¡нтегрального ¡ндексу ¡нвестиц¡йнoï безпеки з врахуванням свтевого дoсв¡ду встановимо на p¡вн¡ 5-10%. При цьому будемо розглядати його як двохпороговий ¡ндикатор, який е стимулятором лише тод^ коли його значення знаходиться в межах вщ 5% до 10%. Якщо значення показника менше за 5% або перевищуе 10%, то вж розглядаеться як дестимулятор.

Такий ыдхщ зумовлений тим, що по-перше, на думку фахвцв не знаходить пщтвердження класичне уявлення про пpям¡ ¡ноземн ¡нвестиц¡ï як джерело пеpедач¡ мюцевим виробникам нoв¡тн¡х технoлoг¡й [20]. Тобто, ¡ноземн ¡нвестори poзм¡щують в приймаючм кpаïн¡ виробництво пpoдукц¡ï, яка знаходиться на останых етапах життевого циклу ¡ вигото-вляеться на вщносно застаp¡лoму oбладнанн¡. По-друге, якщо ¡ноземн ¡нвестори ¡н¡ц¡юють та ф¡нансують реалюацю нау-кoм¡стких пpoект¡в у галузях четвертого чи п'ятого технолопчного укладу, то, як правило, за умов отримання охоронних документа на об'екти промислово!' власнос^ на теpитop¡ï Укра'жи, закp¡плюючи свое монопольне становище у вироб-ництв¡ певних тoваp¡в. Отже, для ¡нвестиц¡йнoï безпеки, як зазначае C. Hаpишк¡н, важливим е баланс м^ прагненням зб¡льшувати обсяги залучених ¡нвестицм та неoбх¡дн¡стю спрямовувати (х приплив у висoкoтехнoлoг¡чн¡ галуз¡ економь ки, щоб ¡нoземн¡ ¡нвестиц¡ï сприяли розвитку попиту на ¡нновацмну продукцю в¡тчизняних виpoбник¡в [10].

В УкраСы спoстеp¡гаeться зростаюча динам¡ка частки ¡ноземних ¡нвестицм у загальних обсягах фжансування ¡нно-вац¡йнoï д¡яльнoст¡ промислових пщприемств (з 2,7% у 2005 р. до 30% у 2010 р.). Враховуючи такий критерм ¡нве-стиц¡йнoï безпеки, як частка прямих ¡ноземних ¡нвестицм в загальному oбсяз¡ ¡нвестицм, оптимальне значення якого повинно знаходитися в межах 20-30%, зробимо висновок про наявнють загрозливое тенденци в сфеp¡ ф¡нансуван-ня ¡ннoвац¡йнoï д¡яльнoст¡. Також ¡снуе небезпека втрати конкурентних позицм в¡тчизняних виpoбник¡в внаслщок активного патентування ¡ноземними заявниками наукових розробок у високотехнолопчних галузях. Так, у 2010 р. з 1840 ршень про видачу патента на винаходи ¡ноземним заявникам найбтьше стосувалося висoкoтехнoлoг¡чних та се-редньотехнолопчних галузей пpoмислoвoст¡ [21].

Динам¡ка ¡ндикатор^ ¡нвестиц¡йнoï безпеки Укpаïни упродовж 2000-2010 pp. свщчить про наявн¡сть негативних тенденцм у сфеp¡ залучення ¡нвестицм (як в¡тчизняних, так ¡ заруб^них) в екoнoм¡ку, що п¡дтвеpджуeться не вщпо-в¡дн¡стю розрахункових значень ¡ндикаторю пороговим значенням (табл. 1).

За даними таблиц 1 проведене регреайне oц¡нювання впливу ¡ндикатop¡в ¡нвестиц¡йнoï безпеки на економнне зростання в УкраУ упродовж 2000-2010 pp., в результат якого виявлено позитивний влив на динамку ВВП таких по-казниюв, як ступ¡нь зносу основних засобю ¡ в¡днoшення обсягу ¡нвестиц¡й до вартосл основних фoнд¡в (p¡вняння 1). ^остер^е^ся обернено пpoпopц¡йна залежн¡сть темпю приросту ВВП та пoказник¡в вщношення oбсяг¡в ¡нвестиц¡й в основний каттал до ВВП, в¡днoшення чистого приросту прямих ¡ноземних ¡нвестицм до ВВП, частки прямих ¡ноземних ¡нвестицм у ВВП.

10 Eкoнoмiчний вюник ун¡веpситету | Випуск № 18/2

ф ^

Ь 1=

3 £

0 °

СО I

1 ф ^ ^

8 §

? ф

СО =1

Ф о ^ тз л J=

=; Ф

_ ш х' =1

р§

ш о со й

_с —

I I ^ ф

X тз

•< е ^ э

03 ^

Ё 2= сп

Е ^

ф £

■< з СО н 03 оз

ю ^ -а ®

т ш О

I?

оз р

5 ё

— ш ■< 03

5 а.

^ I ^ £

и оз

5 £

н ф

СГ -1

О 03

аз н

У. ш

о Ш

1=1 о

тз

=1 -с ф з:

тз оз ф "

ш ^

£ 5

03 оз

Р "Ц

ш § =

и ю

II

я ф

•< о -1 ш 03 о

X 3

о О

° 5

СГ ТЗ

О ф

I-у

$ го

1 ®

з: о

^ н

X ^

_. 1=

£ ^

СБ -ф с

О £=

п

03 '< *

_ ф

=1 •< 5' §

тз ° X тз

X 03

— ш 1\Э ш'

° £ -V Ф I

Р Е

т ф

О Я О -г-

я 5

СП X

СО ф

о

=1 ф

тз т °

ГО

о ■<

и

? §

ТЗ

I 03

со

03

и -1 ё ю

15

со ®

ю ё СО Ф

1.1 2 5'

е. 1=1

ш о |\Э со

9 "8

0

ТЗ ш

1

=1 I

5' * =1 =1 ТЗ ТЗ

о

° ^

о\ ® ф 5 8 О

Ф -д

5. и'

о I ■<

■< ф ^ ф

-1 ш

Ю 03

" "8 -

ф ф ш

^ ф

% 5

| 1 |

1 5 "

§ " ^

2 "О !=■

СП «с = -

"о о

-е- "

ТЗ °

03 1

О -

ТЗ Ф •< ТЗ

сп тз 1' -

о

1=1 о

Ф ТЗ

ТЗ о

* со

ф СП

. СП ^

° 1 3

^ 5

о о =1 ТЗ ТЗ Ф о

и

О I

1=1 н

О сг •< р

ш ®

X —-

и о

_ I X •< 03 —,

о о

=1 ТЗ ф ^

ТЗ

о

03 ^

ш!

О I

о\ о

ТЗ ■<

¡1

о

СО '

03

* т % ®

=1 со

91

11 аз

ш ох =1 ь' О сг

Р. Е

СО ф

СГ -^ ■<

5 1.

ш-

о — 21 =1 . ТЗ

03 1

I СО

^ ф

° ?

=1 ■< ТЗ -

03 ^

о -2 •<

о О

1.8

о о

8 I;

н -

го

3 о

"С -5 ^ р

^ 1 О X _к ТЗ

о

н

-I ° ф ^

ТЗ__

I I

о о

1

1=1 о ь

Т' —1

о -й

со ^ ф -1

2 к

СГ

1=1 ф

■ ТЗ - *

03 СП

I 03 I

0 ■<

СП 03

1

5"

I

о

СП 03 1=

3 о ^

■<

СП Р I

^ СП р

¡1

* л

03

5 сп

Н 03

СГ ■

л —1

аз

о ^ я

Ф о

73 к

ф <

1=1

о ^

СП о

§11

о Р

Н ■< О ТЗ

о\

т — ®

® I и

^ СП =1

р ф ф

^ о Л

Ь ^ ^

вз ^ I

за ю 1=1

£ 1 ® Ф 03 ТЗ

ф

03

*

03 СП I

_ ■<

£ Й-о ?

со

I 03 _с

ш 03 О Ф 03

—I "П —I

__СП

I I СП

Ф £

Н. ч-б Ч

ТЗ ® р

-1 ф

I о

§ Й

I ф ^ О

о ^

03

Аз

>3 со

Аз

СГ

0

:; аз : ^ О

■ О н 6 ю

1

I__

ф I

■©■ 8 ? в I

° о ^ Ф СП I

со 03 о.

1. £ ь'

5 о ь Й н сг ^ ТЗ I

I 03 о

® 5 3

^ X СП

Е 5 тз ® § 2

I г I'

ш ^ •< о' ®

Н ТЗ :< § ¥

Порогове значения 1 2010 | | 2009 | | 2008 | I 2007 | | 2006 | | 2005 | | 2004 | I 2003 | | 2002 | | 2001 | | 2000 | з ж

X ф со 3 сл ь СГ Е ф I 74,9 | | 60,0 | I 61,2 | | 52,6 | I 51,5 | I 49,0 | | 49,3 | | 48,0 | I 47,2 | | 45,0 | I 43,7 | X ^ Незалежш зм1нн1 Ступ1нь зносу основних засо-б\в, %

Не менше 6 со со "со ->| со м "со со оз оз сл о со со со оз | 2,85 | X го В1дношення обсягу ¡нвестиц1й до вартост1 основних фонд1в, %

Не менше 25 | 13,8 | I 16,6 I I 24.6 I I 26,1 | I 23,0 I м I 21,9 I со | 16,5 | | 15,9 | | 13,9 | X ы Вщношення обсяпв ¡нвестиц1й в основний кап ¡тал до ВВП, %

5-10 со м сл со сл о со со м со "со со со _м сл м о X Вщношення чистого приросту прямих ¡ноземних ¡нвестиц1й до ВВП, %

20-30 | 23,2 | | 23,3 | | 23,2 | I 21,9 | I 21,9 | I 35,2 I I 12.6 I о .со со I Ю,4 | I 12.6 I X (Л Частка прямих ¡ноземних ¡нве-стицш у загальному обсяз1 ¡н-вестиц1й, %

Не менше 17 | 13,3 | I 15,4 | I 15>7 I | 15,9 | I н° I I 17,3 | | 18,5 | I 15,4 | со I 12>8 I - & Частка в1тчизняних ¡нвестиц1й в основний кап1тал у ВВП, %

X ф о\ оз 5- СГ Е ф | 32,4 | | 34,2 | | 19,8 | I 2°.7 I сл со со I 12>7 I _м м 5. Частка прямих ¡ноземних ¡нве-стицш у ВВП, %

Не менше 20 сл м со м со "со _м сл _м со м м Ч| м со & Частка ¡нвестиц!й у високотех-нолопчж галуз1 промисловост1 в загальних обсягах ¡нвестицш в основний капрал, %

сл 1 о _м со со о со оз сл со м со со о со со _->| со со о & Частка ¡нвестиц1й у високотех-нолопчж галуз1 промисловост1 в загальних обсягах прямих ¡ноземних ¡нвестицш, %

| 104,6 | со сл м о _м со | 107,9 | I 107,3 I I 102,7 I I 112.1 I I 109,6 | | 105,2 | | Ю9,2 | I 105,9 | < Залежна зм1нна Темпи приросту ВВП, %

СО н

тз в>

о ОХ

о

ч

в> X X 1= Л

а ^

•<

ж тз ГО

Е?. X

5' 5 Ё'

^ го

¡■I

о

-1 I

о О

со ф-

"8 го

о ®

н О

¡1 аз

1э

С1

]Э

а

■а № -1 ■а № о Е<

X

о -1 о

о 1= 5" 5 ш С1

ш □

ш

1э

ж С1 ч о

ТЗ

ш № о ч

1= Е<

ох №

и □

№ Ж 5

№ Ж О

I 03

СП

оз а

I.

сг I

о'

■<

ГО ГО ГО

=1

СП

X о .р*. аз

ТЗ

®= СГ I -—■ аз

03 03

о

0

1

о

СП

о 5

ТЗ

о со

СП

■< СП

ТЗ

0 со

СП ^

1

ф

I

I 03

н ф

=1

=1

ТЗ ^

ТЗ

о о

н ■<

го го

1=

о о

7\

ТЗ 03. I' 03 X

в ф

I

ф

о н 03

ь

03 СП 03

■<

03

н ф

со ■<

=1 ТЗ

о

9 О у

I

0

1

ф

со

I 03 _с

£

О - _.

1= ^

1=1

1 °

о со

—I 03

О о

=■ 3

ТЗ —■

5 л

ф II

-< о I СО

Н 01 ф - ■

л

=1 1\Э

* II =1 о ТЗ

сэз со

=1

ТЗ * ?

8 5 ^ ф

го| го е.

Р£ ^ н

1=1 03 О "О =1

0

=1 ф

ТЗ ф

1=1

1 СГ

о

ш Ш. ф 1=1 О I

■ь. Ф I

Б»

■ч

сэз +

со

сэз +

I

1\Э

■ 7\

ТЗ

о =1 X

тз ■ч 1

^ о

о к

ь ^ -С

о о 03 о

СП ь

о о ^

о н_ СП о 03

о =1

СП н_ тз

со аз

03 СП

-1 со

03 ь 03 -1 X

СГ 03 5"

X ь о

^ СГ со

X I ф

о ^ X ^

о\ I

о о ^

аз о\ X

~1 03 X о аз 5"

-1 СП

^ 03 ф

тз X о

аз н

I СП Ф ^

X

е-

Е

ф

ТЗ ■ 03

01 О!

о со оз

03 -

о

о д\

сп'

X

03 ш

о о

Я ф

ГО I

=1 I

„ аз

^ О

7ч

о п: о

7ч >

со

п: >

п:

СГ

о

го >

7ч

о п: о

7ч >

со

ЕКОНОМ1КА ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА ЕКОНОМ1КА

лузь п'ятого технолопчного укладу.

Так¡ тенденц¡ï зумовлен тим, що в розвинених кражах в¡дбуваeться розвиток галузей, що базуються на нов^ых ¡н-фopмац¡йних технологах, як¡ поступово вит¡сняють ¡ндустp¡альн¡ виробництва ¡ зумовлюють ïх перенесення в менш роз-винен¡ кpаïни для налагодження випуску тpадиц¡йнoï пpoдукц¡ï. Цей законом^ний процес, зумовлений особливостями життевого циклу технoлoг¡й, пояснюе ¡снуючу структуру ¡ноземного ¡нвестування в Укpаïн¡: зарубжы ¡нвестори не вкла-дають кошти в пpoгpесивн¡ технoлoг¡ï, а ¡нвестують у виробництво, яке забезпечуе прийнятний рвень pентабельнoст¡, захоплення ринку ¡ знищення внутp¡шн¡х кoнкуpент¡в. В¡дпoв¡днo, можна зробити висновок про невисоку якють з точки зору наукoвo-техн¡чнoï новизни тих ¡нновацмних пpoект¡в, як¡ реалюуються ¡з залученням ¡ноземних ¡нвестиц¡й.

Отже, для pег¡oн¡в актуальним залишаеться завдання пщвищення p¡вня наукoм¡сткoст¡ ¡ноземних ¡нвестицш. Про-те на pег¡oнальнoму рвы не вживаються заходи з покращення якост ¡ноземного ¡нвестування. Aнал¡з ¡нвестицшних паспopт¡в Луганськoï, Льв¡вськoï, Пoлтавськoï, P¡вненськoï, Хмельницькoï областей дозволяе зробити висновок про низьк як¡сн¡ характеристики ¡нвестицмних пpoпoзиц¡й. Iнвестиц¡йним паспортом Хмельницькoï област передбачено пеpспективн¡ напрями залучення ¡нвестицш: у харчову пpoмислoв¡сть 31,8 % усього обсягу необхщних ¡нвестиц¡й, у х^чну та нафтoх¡м¡чну - 22,9 %, а у машинобудування - лише 2 % [25]. При цьому у Пpoгpам¡ залучення ¡нвестицм в економку Хмельницькoï oбласт¡ на 2011-2020 pp. ступшь виконання програмних заходв oц¡нюeться лише за обсяга-ми залучених ¡нвестиц¡й [26, с.18-19], а покращення ïх структури оцшювати не передбачено. У Пoлтавськ¡й област у п¡дпpиeмства дoбувнoï пpoмислoвoст¡ вкладено 67,6 % ¡ноземного капралу, серед галузей переробно[ промислово-ст¡ переважають ¡нoземн¡ ¡нвестиц¡ï у виробництво харчових продукта, напoïв та тютюнових виробв (9,9%), а ¡нвести-ц¡ï у високотехнолопчы галуз¡ не зд¡йснювалися.

Незважаючи на зростаючу динам¡ку ¡ндикатop¡в ¡нвестиц¡йнoï безпеки, як¡ к¡льк¡снo характеризують ¡нвестицмну д¡яльн¡сть (обсяг П11 на одну особу, частка П11 у ВРП, вщновлення зростання частки ¡нвестиц¡й в основний капрал у ВРП), у Льввськш oбласт¡ за пеp¡oд з 2006 р. по 2010 р. вщбулося ¡стотне пoг¡pшення якoст¡ ¡нвестицм (табл. 2). По-ряд ¡з зменшенням частки загального обсягу та обсягу в^чизняних ¡нвестиц¡й в основний каттал у ВРП, зниження наукомюткост ¡нвестиц¡й негативно вплинуло на рвень ¡нвестиц¡йнoï безпеки у Льв¡вськ¡й област - ¡нтегральний показник знизився з 0,443 у 2006 р. до 0,3 у 2010 р. При цьому, розраховане нами нижне порогове значення ¡нтеграль-ного показника, що свщчить про кризовий стан ¡нвестиц¡йнoï безпеки, становить 0,41, передкризовий стан - вщ 0,42 до 0,61, нормальний стан - бтьше 0,62.

Проблема якост ¡ноземних ¡нвестицм також характерна й для спещальних економнних зон ¡ полягае в ¡нвестуван-н¡ кап¡тал¡в переважно у пpoмислoв¡ виробництва III технoлoг¡чнoгo укладу (у деревообробну та целюлозно-паперову промисловють залучено понад 30 % усього обсягу ¡нвестицм ^З "Явop¡в"). На регюнальному p¡вн¡ створення CEЗ ¡ ТПР може бути ефективним мехаызмом упpавл¡ння процесом залучення ¡ноземних ¡нвестицш, що позитивно вплине на участь регюну у м¡жнаpoднoму сп¡вpoб¡тництв¡. Але ¡снуючий правовий режим зoвн¡шньoекoнoм¡чнoï дтльносл суб'eкт¡в господарювання в CEЗ не дозволяе повною м^ою використати цей мехаызм для покращення екoнoм¡чнoï ситуаци депресивних теpитop¡й.

Таблиця 2. Динамка ¡ндикаторш та ¡нтегрального ¡ндексу ¡нвестицшно'|' безпеки Львшсько'|' област у 2006-2010 pp.

1ндикатори ¡нвестиц¡йноï безпеки Роки Порогове значення

2006 2007 2008 2009 2010

Обсяг ПИ на одну особу, дол. Cl!^ 201,6 329,4 377,5 473,2 503,7 Не менше 500

Вщношення ¡нвестицш в основний каттал до ВРП, % 27,3 29,6 30,4 18,7 22 Не менше 25

Частка прямих ¡ноземних ¡нвестицм у ВРП, % 12 13,8 17,5 24,7 27,9 Не бтьше 6

Частка прямих ¡ноземних ¡нвестицм у загальному oбсязi ¡н-вестицм, % 3,3 3,6 7,3 6,5 1,9 20-30

Частка в¡тчизняних ¡нвестиц¡й в основний каттал у ВРП, % 23 24,6 23,7 15,3 17 Не менше 17

Вщношення чистого приросту прямих ¡ноземних ¡нвестицм до ВРП, % 2 4,6 2,7 4,9 3,5 5-10

Частка ¡нвестицм у високотехно-лопчш галузi промислово-ст¡ в загальних обсягах ¡нвестицш в основний каттал, % 12,5 18,2 11,9 15,2 9,6 Не менше 20

Частка ¡нвестицм у високотехно-лопчш галузi промислово-ст¡ в загальних обсягах прямих ¡ноземних ¡нвестицм, % 23,7 16,2 10,9 9,2 8,7 5-10

!нтегральний показник ¡нвестиц¡йнoï безпеки 0,443 0,476 0,368 0,366 0,300 Не менше 0,41

Розраховано за: [27, с. 23; 28, с. 21; 29]

^остер^е^ся тенденцы до скорочення частки ¡ноземних ¡нвесторв у загальних обсягах ¡нвестицш в ^З Львв-сько[ oбласт¡ ("Явop¡в" ¡ "Kуpopтoпoл¡с Трускавець") з 27,5 % у 2004 р. до 9,1 % - у 2007 р., переважна частина ¡нвестицш (79,4 %) у 2010 р. надмшла у ^З в¡д в¡тчизняних ¡нвестop¡в [30]. Упродовж 2010 р. суб'екти CEЗ отримали 43 млн грн, що на чверть менше, ыж у 2009 р., ¡ в 4 рази мен-ше, н¡ж у 2008 р., причому уа кошти над¡йшли у ^З "Яво-p¡в", а у ^З "Kуpopтoпoл¡с Трускавець" надходжень не було [Там же]. Негативы тенденци ¡нвестування спещальних екoнoм¡чних зон зумовлеы зм¡нами законодавства у 2005 р. Згщно Закону Укpаïни "Про внесення змш в Закон Укра-ши "Про державний бюджет Укpаïни на 2005 р.", було скасовано пoдаткoв¡ птьги ¡ спец¡альний митний режим, державы гаранти стаб¡льнoст¡ правового режиму функцюнування CEЗ ¡ ТПР.

Кр^ розв'язання проблем загальнодержавного рвня, як¡ хаpактеpн¡ для зoвн¡шньoекoнoм¡чнoï сывпращ (спро-щення pеeстpац¡йних, л¡ценз¡йних, сертифкацмних, митних, зменшення бюрократичних баp'ep¡в) та оподаткування екoнoм¡чнoï д¡яльнoст¡ ¡ноземних ¡нвесторв (зменшення к¡лькoст¡ пoдатк¡в та спрощення [х адм¡н¡стpування, забезпе-

12 Eкoнoмiчний в¡сник ун¡веpситету | Випуск № 18/2

EKOHOMIKA ЗНАНЬ, 1ННОВАЦ1ЙНА EKOHOMIKA

чення стабшьност податкового законодавства, вщшкодування податку на додану вартють), необхщно удосконалюва-ти мехaнiзми упрaвлiння залученням i супроводом iноземних iнвесторiв в регiонaх. Змщнення iнвестицiйноí безпеки залежить не лише вщ зaгaльнодержaвноí полiтики у фЫансовш, iнвестицiйнiй та iнновaцiйнiй сферах. В умовах актив-ноí учaстi в^чизняних регiонiв в iнтегрaцiйних процесах важливою стае взaeмодiя державних оргaнiв влади на вах рiв-нях ieрaрхií упрaвлiння з пiдприeмницькими структурами на принципах державно-приватного партнерства.

Одним з нaпрямiв забезпечення достатнього обсягу швестицш для стабтьного економiчного розвитку держави та дотримання таких критерпв Ывестицмно'[ безпеки, як нaукомiсткiсть iнвестицiй та ¿х ефективна галузева структура, е розвиток iнституту венчурного iнвестувaння. З огляду на необхщнють оптимiзaцií територiaльноí та гaлузевоí струк-тури Ывестицм доцiльно створити мережу регiонaльних венчурних фондiв, кaпiтaл яких формуватиметься за участю держави та ринкових iнвесторiв.

Оптимальна структура фЫансових ресурсiв Регюнального венчурного фонду на момент його утворення повинна складатися на 25 % з кошлв державного бюджету, на 25 % - з кошлв мюцевого бюджету i на 50 % - з кошлв шших Ы-весторiв. Таким чином, готовнють держави брати частину ризику Ывестування у нaуково-технiчну сферу створить на-лежнi умови для Ыновацшного пiдприeмництвa, поступово пiдвищить привaбливiсть наукомютких проектiв для при-ватних iнвесторiв, а також посилить вiдповiдaльнiсть мюцевих оргaнiв влади за ефективне використання кошлв, спря-мованих на шновацмний розвиток регiону. Дiяльнiсть Регiонaльного венчурного фонду дозволить виршити, з одного боку, проблему недостатнього фЫансування Ыновацмних пiдприeмств за рахунок акумулювання кошлв ринкових ш-весторiв i держави, з шшого боку - пщвищить рiвень нaукомiсткостi iнвестицiй, збiльшить частку високотехнолопчних галузей промисловостi в загальних обсягах швестування, забезпечить покращення не лише галузево'[, а й територь aльноí структури iнвестицiй, що сприятиме змщненню iнвестицiйноí та нaуково-технологiчноí складових безпеки ре-гiону i держави загалом.

Висновки. Для забезпечення структурно!' iнтегрaцií Укрaíни до SC важливим е дотримання критерiíв економiчноí безпеки в процес бюджетного фiнaнсувaння каттальних iнвестицiй, а також залучення кошлв iноземних iнвесторiв. Низький рiвень швестицшно[ безпеки на регiонaльному рiвнi зумовлений як недостатыми обсягами кaпiтaльних Ыве-стицiй, так i неефективною (х структурою. Результати дослiдження показали, що наукомюткють iнвестицiй в Укрaíнi практично не впливае на темпи економiчного зростання, зокрема внaслiдок небезпечно малих обсяпв фiнaнсувaння нaуково-технiчних робiт та неефективного використання цих кошлв.

Зважаючи на те, що основою знaннeвоорieнтовaноí економки е розвиток нaуково-технiчноí та шновацшно[ дiяль-ностi, який не можливий без належного фЫансування, на державному рiвнi необхiдно бiльше уваги придтяти якiсним характеристикам iнвестицiйного процесу. З метою забезпечення ефективноС дiaгностики iнвестицiйноí дiяльностi з позицiй економiчноí безпеки перелiк iндикaторiв iнвестицiйноí безпеки доцтьно доповнити такими показниками, як частка швестицш у високотехнологiчнi гaлузi промисловостi в загальних обсягах Ывестицм в основний кaпiтaл та частка швестицш у високотехнологiчнi гaлузi промисловост в загальних обсягах прямих шоземних iнвестицiй.

Результати оцiнки iнтегрaльного показника швестицшно[ безпеки Львiвськоí облaстi, проведеноС з урахуванням нaуково-технiчноí склaдовоí, дозволяють зробити висновок про кризовий стан швестицшно[ безпеки в регюнк Така ситуащя певною мiрою зумовлена тим, що критерiям економiчноí безпеки вщповщають лише кiлькiснi параметри iн-вестицмно[ дiяльностi. Значення покaзникiв, якi характеризують якють та ефективнiсть iнвестицiй, свщчать про наяв-нiсть небезпечних тенденцм в iнвестицiйнiй сферi.

Пiдвищення рiвня iнвестицiйноí безпеки за рахунок посилення и нaуково-технiчноí склaдовоí можливе за умов удосконалення шституцшного забезпечення iнновaцiйно-iнвестицiйноí дiяльностi на регiонaльному рiвнi. Створення регiонaльного венчурного фонду сприятиме комплексному виршенню проблем недостатнього фiнaнсувaння науково-технiчного розвитку, неефективноí структури в^чизняних та iноземних iнвестицiй, низькоí наукомюткосл проектiв, що реaлiзуються за пщтримки структурних фондiв SC.

Л1тература

1.The Global Competitiveness Report 2011-2012 / 2011 World Economic Forum //, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www3.weforum.org/docs/WEF_GCR_Report_2011-12.pdf.

2. Наказ М1нютерства економки Укра'ни "Про затвердження Методики розрахунку р1вня економ1чно1 безпеки Укра1-ни" вД 02.03.2007 № 60 //Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.nau.ua/doc/?uid=1022.4251.0.

3.Державне управлння регюнальним розвитком Украни: монограф1я / за заг. ред. В.С.Воротна, Я.А.Жалла. - К.: Н1СД, 2010. - 288 с.

4.Сухоруков А.1. Нацональна економ1чна безпека: Навч. поабник / А.1.Сухоруков, С.З.Мошенський, О.М.Петрук; за ред. А.1.Сухорукова. - Житомир: Рута, 2010. - 384 с.

5.Пилипенко Г.М. 1нновацмно-1нвестищйна дяльнють та и регулювання в економ1ц Украни: монограф1я / Г.М.Пили-пенко, В.В.Чорнобаев. - Днпропетровськ: Нацональний прничий ун1верситет, 2010. - 151 с.

6.Кириленко В. I. Iнвестищйна складова економ1чно1 безпеки: автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.01.01 "економ1ч-на теор1я" / Володимир 1ванович Кириленко; [Кшв. нац. екон. ун-т ¡м. Вадима Гетьмана]. - К., 2006. - 33 с.

7.Герасимчук З.В. Економiчна безпека репону: диагностика та механзм забезпечення: монографiя / З.В.Герасим-чук, Н.С.Вавд^юк. - Луцьк: Надстир'я, 2006. - 244 с.

8.Криворотов В. В. Экономическая безопасность государства и регионов: учеб. Пособие для студентов вузов / В.В.Криворотов, А.В.Калина, Н.Д.Эриашвили. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. - 351 с.

9. Сухоруков А. Методолопя ошнки ^вня економiчноl безпеки // Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niisp.gov.ua/articles/61/.

10. Нарышкин С. Инвестиционная безопасность как фактор устойчивого экономического развития/ С. Нарышкин//

Eкономiчний вюник ушверситету | Випуск № 18/2

13

EKOHOMIKA 3HAHb, IHHOBAUJI/IHA EKOHOMIKA

Bonpocbi skohommkm.-2010.- №5- C.16 -25.

11. 3bit npo npnMi ¡H03eMHi iHBecTMuii b YKpaiHy. 2011 piK / TOB "EpHCT eHp Air" // [EneKrpoHHiM pecypcj. - PexiM pocryny: http://www.ey.mobi/.

12. IHBecTMuii 3oBHi0HboeKoHoMiHHoi' pjnnbHocri y I niBpiwi 2011 poKy. EKcnpec-BinycK ÄepxaBHoi cnyx6i craricrMKM YKpaiHM № 195 Bip 15.08.2011 //[EneKrpoHHMM pecypc]. - PexiM pocryny: http://www.ukrstat.gov.ua.

13. BonKoB B.fö. BnwHMe MHocrpaHHbix MHBecTMuiM Ha HauioHanbHym 6e3onacHocrb Poccmm // EneKrpoHHiM pecypc]. - PexiM pocryny: http://jurnal.org/articles/2007/ekon37.html.

14. KaraH fl.I. 0iHaHcoBi acneKTM Ho3eMHoro iHBecryBaHHn // SrnHoMMKa m ynpaBneHie. - 2006. - № 2-3. - C. 26-29.

15. nerpoB H.A. 0aKropu npouecca MHocrpaHHoro MHBecmpoBaHMn m ero BnwnHwe Ha pa3BMTie HauioHanbHbix skoho-mmk / H.A.nerpoB // BecrHMK CaMapcKoro $MHaHcoBo-9KoHoMMnecKoro MHCTMryra. - 2011. - № 1 (9), C. 4-10.

16. iHBecryBaHHn: nippy^HMK/[rpiHboBa B. M., Komm B. O.; flenemo T. I.; Komm O. n.]. - K.: 3HaHHn, 2008. - 458 c. //[EneKrpoHHMM pecypc]. - PexiM pocryny: http://pidruchniki.ws/15840720/investuvannya/investuvannya_-_grinova_vm.

17. Inward Foreign Direct Investment from the rest of the world // [EneKrpoHHMM pecypc]. - PexiM pocryny: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/globalisation/indicators.

18. MHBecTMUMoHHbiü KniMar Poccmmckom ®epepauMM // [EneKrpoHHiM pecypc]. - PexiM pocryny: http://www.econo-my.gov.ru/.

19. TKaneHKo C.I. IHBecmuiÜHa noniTMKa YKpaiHM b KoHreKcri 3a6e3neneHHn eKoHoMiwoi 6e3neKM // EneKrpoHHiM pecypc]. - PexMM pocryny: http://sworld.com.ua/konfer24/770.htm.

20. EanauKMÜ E. "Hepacno3HaHHbiü 6yM" b piHaMMKe MHocrpaHHbix MHBecTMuiM b Poccmm / MexpyHapopHbie npoueccb. XypHan reopMM MexpyHapopHbix orHoweHMÜ m mmpobom noniTMKM //http://www.intertrends.ru/nineth/010.htm.

21. 3Bir ÄepxaBHoro penapraMeHry iHreneKTyanbHoi BnacHocri 3a 2010 p. // [EneKrpoHHiM pecypc]. - PexiM pocryny: www.sdip.gov.ua.

22. iHBecTMuii b ochobhmm Kaniran//[EneKrpoHHiM pecypc]. - PexiM pocryny: www.ukrstat.gov.ua.

23. BanoBMM BHyrpiwHiM npopyKT b YKpaiHi // [EneKrpoHHiM pecypc]. - PexiM pocryny: www.ukrstat.gov.ua.

24. IHBecTMuii 3oBHi0HboeKoHoMinHoi pjnnbHocri. CraTMCTMHHMÜ 36ipHMK. - K.: ÄepxaBHa cnyx6a craricrMKM YKpaiHM, 2011. - 62 c.

25. IHBecTMuiÜHMÜ nacnopr XMenbHMubKoi o6nacri. EKoHoMiKa perioHy // [EneKrpoHHiM pecypc]. - PexiM pocryny: http://adm.km.ua/index1.php?link=751.

26. nporpaMa 3anyneHHn iHBecmuiü b eKoHoMiKy XMenbHMubKoi o6nacri Ha 2011-2020 pp. 3arBeppxeHa piweHH^M o6nacHoi papi Bip 2.03.2011 p. № 42-3/2011 // [EneK-rpoHHMM pecypc]. - PexiM pocryny: http://www.adm.km.ua/doc/proginv2011-20.pdf.

27. KaniranbHi iHBecTMuii y flbBiBCbKiM o6nacri. CraTMCTMHHMw 36ipHMK - 2010 p. - flbBiB: ronoBHe ynpaBniHHn CTaTMCTM-km y flbBiBCbKiü o6nacri, 2011. - 84 c.

28. IHBecTMuii 3oBHi0HboeKoHoMiHHoi'pinnbHocri flbBiBCbKoi o6nacri y 2010 poui. CraTMCTMHHMw 36ipHMK. - flbBiB: ronoBHe ynpaBniHHn CTaTMCTMKM y flbBiBCbKiM o6nacri, 2011. - 82 c.

29. BanoBMM perioHanbHMM npopyKT//[EneKrpoHHiM pecypc]. -PexiM pocryny: www.ukrstat.gov.ua.

30. CneuianbHi eKoHoMinHi 3ohm y flbBiBCbKiM o6nacri. CraTMCTMHHMw 36ipHMK 2007. - flbBiB: ronoBHe ynpaBniHHn crarM-ctmkm y flbBiBCbKiM o6nacri, 2008. - 40 c.

YflK 330.115

EaKOBa I.B.,

K.e.H., AOijeHT, OäecbKa HauioHa^bHa aKaAeivim 3B'fl3Ky, M.Oäeca

npoHiH O.I.,

K.e.H., AOöeHT, OäecbKHM HauioHanbHMM eKOHOMiHHMM yHiBepcMTeT, M.Oäeca

nPOEflEMM OOPMYBAHHß IHCTPYMEHTAPIW A^ß OÖIHKM EOEKTMBHOCTI IHOOPMAÖMHO-KOMyHIKAÖMHMX CMCTEM ynPABflIHHfl

nocTaHOBa npo6neMM y 3ara^bHOMy BMr^^Ai no^arae b TOMy, ^o b yMOBax nepexoAy cBiTOBOi eKOHOMiKM BiA iHAycTpi-a^bHOi AO iH^opMauiMHoi 3HaHHo niABM^yeTbca po^b iH^opMauii Ta KOMn'ioTepHMx cwcTeM y Bcix ynpaB^iHcbKMx Ta Bnpo6-hmhmx npouecax. Po3bmtok YKpaiHM b pmhkoboT eKOHOMiui cyrreBo 3MiHMB cepeAOBM^e ^yHKuioHyBaHHa niAnpweMcTB, 3MicT TxHboT rocnoAapcbKoT Ai^bHocTi. B cboo nepry ue AOKopiHHo 3MiHM.no cTaB^eHHH ao BMKopMcTaHHa BHyTpiwHix mo-x^MBocTeM niAnpMeMcTB Ta Tx B3aeMO3B'a3KM i3 3OBHimHiM oToneHH^M. Po3bmtok eKOHOMiKM YKpaTHM 3HaHHoo Mipoo 3an-exMTb BiA BMKopMcTaHHa cynacHMx 3aco6iB iH^opMauiMHMx TexHonoriM (IT) b ycix c^epax AianbHocTi CynacHe po3yMiHHa po3BMTKy iH^opMauiMHo-KOMyHiKauiMHMx cMcTeM (IKC) ynpaBniHHa, aK cKnaAHMx nonicMcTeMHMx couio-eKOHOMiHHMx yTBo-peHb BiAo6paxae KnonoBi npouecM y cycninbcTBi. HanpaMKM 3MiH y po3BMTKy IKC BeAyTb ao ynpaBnaHHa, aKe 6a3yeTbca Ha 3HaHHax, iH^opMauiT Ta hobmx MOAenax ynpaBniHHa BiAnoBiAHo. Y cBiTOBiM rocnoAapcbKMM npaKTMui ^opMyeTbca HOBa na-paAMrMa pocTy e^eKTMBHocTi cynacHoro BMpoÖHMUTBa Ha 6a3i BMKopMcTaHHa 3HaHb Ta iHHOBauiM. BapTicTb 3HaHHa aK Ka-niTany noBMHHa ouiHOBaTMca He Ha ocHOBi BMTpaT Ha bmpo6hmutbo npoAyKTy, a Ha ocHOBi Toro npMÖyTKy, aKMM boho Moxe npMHecTM [1,c.32]. MoxHa BMaBMTM BnnMB 36inbmeHHa oöcariB iH^opMauiT, ^o uMpKynooTb y Mexax IKC niAnpMeMcTB, Ha 3pocTaHHa ocBiTaHcbKoro piBHa nepcoHany Ta HaceneHHa b uinoMy, Ha o6carM 3HaHb, ^o MaTepiani3yoTbca y BMrnaAi bm-po6hmhmx iHHOBauiM. Pi3Hi acneKTM no6yAOBM Ta ^yHKuioHyBaHHa IKC niAnpMeMcTBOM, Tx oKpeMMx cKnaAOBMx, a TaKox B3aeMOAiT 3 oTonyoHMM cepeAOBM^eM, Tx BnnMB Ha npouecM npMMHaTTa pimeHb ^axiBuaMM b yMOBax BMKopMcTaHHa IT, B3aeMO3B'a3OK 3 iHBecTMuiMHMMM Ta iHHOBauiMHMMM npouecaMM 3 MeToo onTMMi3auiT ocTaHHix MoxyTb po3rnaAaTMca aK

14 EKOHOMiHHMM BicHMK yiiBepcMTeTy | BMnycK № 18/2

© EaKOBa I.B., npoHiH O.I., 2012