CC BY
4
endometriosis - in 21 (42%) patients; extraperitoneal endometriosis - in 15 (30%); uterine body endometriosis - in 9 (18%); retrocervical endometriosis - in 5 (10%) patients. Clinical, laboratory (blood test, urinalysis, biochemical studies, hemostasiogram, bacteriological and microscopic studies of the cervical canal and vagina, cytological studies); instrumental and special research methods were used. By the method of enzyme immunoassay (ELISA), studies were conducted for the presence of infections: toxoplasmosis, herpes and cytomegalovirus, chlamydia, mycoplasma, ureaplasma infections, rubella. Results. For the treatment of external genital endometriosis, a combined treatment regimen was applied: argonoplasmic coagulation of endometrioid heteropathies using the FOTEK EA 141M apparatus, followed by the prescription of a course of hormone therapy including dienogest (visanna), which contributed to improving the general condition and quality of life, relieving clinical symptoms, reducing the frequency of relapses, improving the hormonal status of the women. With a mild form of external genital endometriosis, argonoplasmic coagulation of endometrioid heteropathies was carried out in the "spray" mode at a power of 37-42 W, at a depth of 0.1-1 mm with a time interval of exposure of 2-4 seconds. In the moderate-severe form of external genital endometriosis, argonoplasmic coagulation of endometrioid foci located at a depth of 1-2 mm was carried out in the "spray" mode at a given power of 42-50W, with a time interval of exposure to an argon torch of 3-5 seconds. In severe external genital endometriosis, argonoplasmic coagulation was performed in the "filgur" mode at a given power of 57-64 watts with a time interval of exposure of 4-7 seconds, at a distance of no more than 2.5-3.0 mm. Conclusions. The use of APC using the FOTEK EA 141M device ensures the effectiveness of treatment that enables to avoid the formation of rough scars, adverse reactions and / or complications, shortening of the time interval, absence of pain syndrome, microbial contamination, risk of massive bleeding. The use of dienogest group is effective in preventing relapses after surgical treatment of severe forms of genital endometriosis.
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.74
УДК 616.2-002.1-022.7-053.3-092-074:577.112
Луценко О.1., Рудишин С.Д., Боровик Т.С.
МЕДИКО-СОЦ1АЛЬНИЙ МОН1ТОРИНГ ЗАХВОРЮВАНОСТ1 Д1ТЕЙ НА ГОСТРИЙ БРОНХ1Т I ПНЕВМОН1Ю (НА ПРИКЛАД1 М1КРОБЮЛОГ1ЧНО1 ЛАБОРАТОРИ М1СТА ГЛУХОВА, СУМСЬКА ОБЛАСТЬ)
Глухiвський нацюнальний педагопчний уыверситет iменi Олександра Довженка
У статт/ наголошено акцент на медико-со^альному монторингу захворюваност/ дтей на гост-рий бронхiт ! пневмоню у поеднанн з особливостями перебгу цих захворювань пд час пандеми Соу^-19. Встановлено, що основною причиною захворювань гострою респiраторною в'русною iн-фекцею, включаючи пневмоню та бронхт та iншi захворювання органiв дихання, е порушення ме-хан1'зм1в специфiчного та неспецифiчного захисту. За поширенстю перше мсце серед бронхо-легенево'У патологи у дтей посдають бронхiти та пневмони. Рецидивний бронхiт зустр'чаеться у дтей рiзного вку, але найчастше у перод/ в'д 4 до 7 роюв. Найвища кльксть госпталзованих хворих дтей на гострий бронхiт та пневмоню спостергалась в мiстi Гпух'т i Гпух'тському район!' СумськоУ област/ у 2019 роц^, причому кльксть хворих хлопцев значно перевищувала ктьюсть хворих двчат. Основна причина зниження захворюваност/ та патогенност/ ¡'нфекцУ БАЯБ-Со У-2 у д-тей наразi залишаеться неясною. Хоча це зниження захворюваност/ пояснювалося зниженням екс-позици та наявнстю фактор'т ризику пд час початково'У фази пандеми, тепер зрозумло, що боло-гiчнi фактори, як втручаються у патогенез ¡'нфекци та '¡мунну в'дпов'дь, можуть в'д'гравати захи-сну роль у дтей у пор!внянн!' з бльш агресивними клiнiчними проявами, що спостергаються у до-рослих. З отриманих даних встановлено, що для хворих гострим бронхiтом характернi р'зн'! цифри швидкост! осдання еритроцит!в (ШОЕ). У окремих хворих, 43 випадки з 64, ШОЕ нормальна, в межах 4-12 мм/год (р<0,05). При загостренн процесу в'дм'чаеться пдвищення ШОЕ в межах 12-14 мм/год - 21 випадок. При захворюваност/ дтей на гостру пневмоню виявлен комплексн!' змни по-казник'т кровi, а саме: нейтрофльний лейкоцитоз, пдвищення гемоглобну до 170±1,4г/л, прискоре-ну ШОЕ, значне збльшення тромбоцит'т. Встановлена змна показник'т периферiйноУ кров хворих дтей пд д 'ею л'кувальноУ фiзкультури та масажу. Л^вальний масаж та ЛФК позитивно пливають на функцюнальнi показники периферiйноУ кров¡. На фонi загально'У неспециф'чно'У ди усе разом позитивно впливае на пдтримку загальних механ1'зм1в гомеостазу. Ключов1 слова: хвороба, пневмония, гострий бронмт, кров, Covid-19, реаб1л1тац1я, здоров'я.
Вступ вможя i бронх^). До тепершнього часу зали-
.....„ „.„„„.■.„.„„л.ллллк^л.л шаеться велика ктькють д^ей дошктьного та
Важко заперечити, що найвищою особистою . .
■ . ^ , с молодшого шктьного в^у, ям часто хворшть
i суспшьн°ю цшшстю е здоров я людини. В кон- ио " . п!чцп„ац£ц! _
на ГРЗ, i мають pi3HOMaHiTHi морфо - функцю нальш вщхилення у стаж здоров'я
гоСТШиТ респ^раТо рхох° ахво рюв а н ь^^И^'п не- люе Ытерес до це проблеми [3, 5].
текст нашого дослщження одшею з наиактуа-
к , к нальш вщхилення у стаж здоров я, що зумов-
льшших проблем охорони здоров я е проблема i i .. П б м [3 5] ^ 3
У всьому свт гострий бронхiт та пневмошя е провiдною причиною смертi д^ей у вiцi до 5 ромв i становить 18% смертей у цш вiковiй гру-пi. Незважаючи на поширенiсть, гострий бронха та пневмонiя мають рiзнi визначення, вико-ристовуючи як клiнiчнi, так i рентгенологiчнi характеристики [7].
Основною причиною захворювань гострою ресшраторною вiрусною шфек^ею (ГРВ1), включаючи пневмошю та бронхiт та iншi захво-рювання органiв дихання, е порушення мехаш-змiв специфiчного та неспецифiчного захисту. За поширенiстю перше мюце серед бронхо-легенево'Т патологи у д^ей посiдають бронхiти та пневмони. Рецидивний бронхiт зустрiчаеться у д^ей рiзного вiку, але найчастiше у пер^ вiд 4 до 7 рош. Дана патологiя виявляеться бь льше нiж у 3 % д^ей дошкiльного та молодшо-го шктьного вiку. Гострий перiод цих захворювань характеризуеться бурхливим переб^ом, спонукаючи педiатрiв на призначення потужноТ протизапально'Т терапи. Подiбна тактика виявляеться не завжди виправданою, осктьки при-зводить до посилення алерпзацп дитячого ор-ганiзму та ослаблення й без того зниженого iмунiтету. До того ж вартють медикаментозноТ терапiТ при даному захворюваннi е високою. Тому важливють розробки програм фiзичноТ' реабiлiтацiТ, якi базуються на природних засо-бах вiдновлення та пщтримання здоров'я, для дiтей набувае все бтьшого значення [1, 2].
Наприкшц грудня 2019 року новий корона-вiрус з китайського мiста Ухань почав швидко поширюватися по всьому свiту. На початку 2020 року 1^жнародний комiтет з таксономп вь русiв визначив цей новий вiрус- гострий рест-раторний синдром-коронавiрус 2 (SARS-CoV-2). SARS-CoV-2 е збудником хвороби COVID-19, абревiатури, прийнятоТ Всесвiтньою оргаш-за^ею охорони здоров'я (ВООЗ). 1ншими словами, SARS-CoV-2 е етiологiчним збудником, а COVID-19-хворобою [4,10,11,12].
Кл^чний спектр CoVID-19 широкий i варю-еться вiд абсолютно безсимптомних форм до тих, що характеризуються важким дихальним розладом, що потребуе штенсивно'Т терапи. SARS-CoV-2 викликае гостру вiрусну iнфекцiю як верхнiх, так i нижнiх дихальних шляхiв, з ш-кубацiйним перiодом вiд 1 до 15 дшв (в серед-ньому: 3-7 днiв). Найпоширенiшi симптоми COVID-19 включають лихоманку, кашель, бть у горлi, головний бiль, астешю, дiарею та блю-воту.
У лiтературi е безлiч доказiв того, що COVID-19 менш серйозний у д^ей, нiж у доро-слих (5-10). Нюховi та смаковi аномалiТ, характеры для дорослих випадмв COVID-19, рiдко зустрiчаються у педiатричнiй популяци (11, 12).
Основна причина зниження захворюваност та патогенностi шфекци SARS-CoV-2 у дiтей наразi залишаеться неясною. Хоча це зниження захворюваност пояснювалося зниженням
експозицiТ та наявнютю факторiв ризику пiд час початковоТ фази пандемiТ, тепер зрозумто, що бiологiчнi фактори, якi втручаються у патогенез шфекци та iмунну вщповщь, можуть вiдiгравати захисну роль д^ей у порiвняннi з бтьш агреси-вними клiнiчними проявами, що спостер^ають-ся у дорослих [16].
Запоб^ання формуванню хронiчних захворювань у д^ей i зниження Тх частоти досяга-еться профiлактичними i реабiлiтацiйними заходами в групах ризику, до яких вщносяться i дiти, що часто хворiють на гострi респiраторнi захворювання (ГРЗ).
На сьогодш розроблено низку програм фь зичноТ реабiлiтацiТ' для дiтей iз захворюваннями органiв дихання [1]. Частина даних програм (Т.1. Степаненко, 2001; Н.В. Чиркова, 2001; О.М. Мятига, 2004; О.В. Толкачова, 2009) при-значена для пюлялкарняного етапу фiзичноТ реабiлiтацiТ дiтей, якi часто та тривало хвор^ ють. 1снують також спе^альш програми лкува-льноТ пмнастики для дiтей iз хронiчними брон-хiтами, програми реабiлiтацiТ для д^ей молод-шого шкiльного вiку з рецидивним бронх^ом у стадiТ ремiсiТ. Проте недостатнiсть iнформацiТ' спостерiгаеться з точки зору проблем фiзичноТ реабт^аци дiтей саме дошкiльного вiку, а також вплив ТТ на стан оргашзму вцiлому для дь тей дошкiльного i молодшого шктьного вку [9].
Мета роботи
З огляду на все вищезазначене метою на-шоТ роботи було дослщження медико-соцiального монiторингу захворюваностi д^ей на гострий бронхiт i пневмошю (на прикладi мь кробiологiчноТ' лаборатори мiста Глухова, Сум-ськоТ обласл)
Матерiал i методи дослiдження
Дослщження проводили при Глухiвському мiжрайонному вщд^ мiкробiологiчноТ лаборатори, мiста Глухова СумськоТ областi. Досл^ дження стану д^ей за допомогою клiнiчних ме-тодiв проводилося спiльно з лкарями - педiат-рами.
Пiд нашим спостереженням протягом 2019 -вересень 2021 рош знаходилось 123 дитини вком вщ 2 до 10 рош, обох статей, що повторно хворти на ГРЗ.
Контингент д^ей, ям повторно хворiли на ГРЗ, склав 60%, а здорових - 40%. Верифка^я належност дитини до групи, що часто хворшть на ГРЗ, проводилась згщно з критерiями, за-пропонованими В.Ю. Альбицьким та О.О. Ба-рановим (1986).
Для виршення поставлених задач нашого дослщження у д^ей, що знаходилися пщ спостереженням лiкаря-педiатра, проведено ви-вчення бiологiчного та соцiального анамнезу, кл^чне обстеження з оцiнюванням фiзичного i бiологiчного розвитку, клiтинноТ' i гуморальноТ ланки iмунiтету, дослiджували капiлярну, пе-
рифер1йну кров, яку брали для ключного ана-л1зу. Обстеження проводилося в м1жеп1дем1чний пер1од, не ран1ше, н1ж через мюяць п1сля перенесеного гострого захворю-вання I при повному ключному благополучч1.
Результати дослiдження та Тх обговорення
Гостра пневмон1я у д1тей мае 1нфекц1йний характер. Здеб1льшого вона е ускладненням ГРВ1. В1русна Ыфекц1я знижуе 1мунолог1чну реактивн1сть орган1зму та призводить до нек-ротичних зм1н еп1тел1ю дихальних шлях1в, в1дкриваючи доступ бактер1альн1й флор1. Збуд-никами пневмонп е пневмокок, стаф1локок, стрептокок, гемофтьна паличка, кишкова па-личка, клебаели, пневмоцисти, м1коплазма, хлам1да [6,14,15].
Важкий переб1г пневмонп зумовлений зм1шаною флорою - бактер1ально-бактер1альною (стаф1локок з гемофтьною паличкою), в1русно-бактер1альною.
У ход1 досл1дження нами було вивчено 59 випадк1в з гострим бронх1том протягом 2019 року та по вересень 2021 роюв. В1к хворих ко-ливався в1дпов1дно з 2 до 10 рок1в. Розпод1л за статтю був незначний. Вщповщно стану хворих виявлялися зм1ни основних б1ох1м1чних показ-
ник1в перифер1йноТ кров1 в загальному ключному анал1з1.
Початок пневмонп у вс1х досл1джуваних ви-падках був поступовим або раптовим. У дитини з ГРВ1 наприк1нц1 тижня наростали ознаки Ыто-ксикац1Т, пщвищення температури т1ла, голо-вний бть, пог1ршення апетиту, в'ял1сть, розлад сну, тах1кард1я. Посилювався вологий кашель, з'являеться задишка. Спостер1галась бл1д1сть шк1ри, Ыколи перюральний ц1аноз. Над леге-нями виявлялись локальн ф1зичн1 зм1ни: ско-рочення перкуторного тону в м1жлопатков1й д1лянц1 з одного боку або пщ кутом лопатки, у пахвовм д1лянц1, тут же ослаблене або жорстке дихання, креттацмш та голосн др1бнопухирчаст1 хрипи. Характерним для пневмонп е стмкють локально' симптоматики.
Найбтьша к1льк1сть хворих, що були госпь тал1зован1 або проходили курс лкування амбу-латорно зареестрован1 у 2019 роцк Сл1д в1дм1-тити, що це стосуеться ус1х в1кових категорм як1 ми досл1джували.
При цьому ми вщзначили наступн1 змини показниюв кров1 при захворюванн1: рег1онарний л1мфаден1т, нейтроф1льний лейкоцитоз, гемо-глоб1н 105,7±2,4 г/л (рис. 1).
Рис. 1. Варiабельнiсть гемоглоб'ту у кровi хворих в норм\ i при гострiй пневмонп
Рис. 2. Розподл вм'юту еритроцитiв \ лейкоцитiв у кров\ хворих в норм\ i при гострiй пневмонп
Змiни у гемограмi переважно у виглядi ви-раженого лiмфоцитозу. ЧiткоТ' кореляцiТ мiж ва-жкiстю протiкання i вираженою змшою у лейко-цитограммi не мае. Особливо ч^ко ми спосте-рiгали вираженiсть мононуклеарноТ реакцiТ на другий день хвороби. ШОЕ пщвищена. При вiдсутностi вiдповiдних ускладнень ктькють еритроцитiв i тромбоцитiв залишалась в нормк По мiрi появи лихоманки у сечi ми спостерiгали появу поодиноких еритроцилв i слiди бтку.
Вивчаючи розподiл вмiсту еритроциiв та лейкоцилв у кровi хворих на гостру пневмошю
ми вiдзначили наступне: кшькюний вмiст ерит-роцитiв у кровi хворих практично не змшився (у порiвняннi з нормою) i становив у межах 3,8*109/л, про що свiдчать данi рис. 2. В той же час, слщ пщкреслити, що кiлькiсний вмiст лей-коцитiв навпаки високо вiрогiдно був пщвище-ний i становив 9*1012/л.
Дослiджуючи динамiку вмiсту тромбоцитiв у кровi хворих на гостру пневмошю ми встанови-ли, що цей показник достовiрно (р<0,05) пщви-щився у порiвняннi з нормою (рис. 3) i становив у межах 1,96*1011/л.
Рис. 3. Динам'!ка вмсту тромбоцитiв у кров\ хворих д'!тей на гостру пневмонiю
Рис. 4. Змна показника швидкост'1 оадання е\ Слщ зазначити, що вах хворих д^ей уах вь кових категорш за перiод 2019-вересень 2021 ромв ми видiлили за статевими ознаками для з'ясування гендерних вщмшностей у гемограмк Як видно iз графiка кiлькiсть госпiталiзованих хворих дiвчаток значно менше кiлькiстi хворих хпопчиш госпiталiзованих цього ж перiоду, а саме 2019 року становить 11 i 23 особи вщпо-вщно, 2021 - 13 i 21 дитини вщповщно (рис. 4). Це стосуеться загальних амбулаторних показ-ниш.
Таким чином у д^ей хворих на гостру пневмошю спостер^аеться наступна картина у ана-лiзi крови лейкоцитоз, збтьшену ШОЕ, пщ час
тiв у кров дiтей хворих на гостру пневмонiю рентгенолопчного дослщження - вогнищевi та шфтьтративш тiнi в однiй iз легень.
Сьогодш можна назвати близько 200 захво-рювань, якi мають ознаки хрошчних обструкти-вних захворювань легень, що складае близько 20% вах захворювань оргашв дихання [8, 9, 13, 17]. Тому вщносити Т'х до групи рщких хвороб, як це робилося рашше, вже не можна. Проблеми з дiагностикою цих захворювань при-зводять до вщсутносп або пiзнього початку л^ кувальних i профiлактичних заходiв.
Обстеження складалося з визначення особли-востей скарг, анамнезу, стану об'ективного дослн дження та лабораторних методiв дослщження.
При визначенш загальноТ кпУчноТ характеристики д^ей з бронхолегеневою патологiею було виявлено, що дiти найчастiше скаржилися на субфебрильну лихоманку та ознаки штокси-кацп, вiдповiдно у 7(31,8±9,8%) хворих з гост-рими бронх^ами та 19 (42,8±10,7%) дiтей з пневмошями з гострим перебiгом, малопродук-тивний кашель 37 (77,3±8,8%) та 18(85,7±7,5%) хворих, надсадний кашель у 25 (22,7±8,8%) та 15 (71,4±9,8%) дiтей, слабкiсть у 18 (81,8±8,16%) та 20 (95,2±6,4%) хворих вщповь дно, погiршення апетиту 23 (59,1±10,4%) та 19 (90,4±6,3%) дiтей, (р<0,05). Серед особливос-тей фiзикальних даних у 15(68,2±9,8%) дiтей з гострими бронхiтами та у 16 (76,2±9,2%) з пневмошями спостер^алися сухi хрипи, середньо-пухирчастi хрипи на тлi жорсткого дихання вщ-мiчалися вiдповiдно у 48 (81,8±8,2%) та 28 (38,09±10,5%) хворих, дрiбно пухирчастi у 20
(95,2±4,5%) дiтей (р<0,05), крепiтуючi хрипи в^^чалися у 16 (28,8±9,8%) хворих з пневмошями.
Дослщжуючи склад кровi хворих дiтей, ви-явили, що при гострому бронхт та при гострш пневмони (рис. 5) вмют гемоглобiну був значно вищим у порiвняннi iз нормою. При цьому в 43 випадках з 74 складав 145-200 г/л, а в 28 хворих - бтя 110-145 г/л, що обумовлено редукц^ ею еритропоезу, внаслщок впливу змшаноТ флори стрептокош, стафiлококiв i т.д. (р<0,01). Однак пiд впливом реаб^тацшних манiпуляцiй [1] (лiкувальний масаж, лкувальна фiзкульту-ра, фiзiотерапевтичнi дм) була вiдмiчена позитивна динамка зниження вмюту гемоглобiну у кровi хворих дiтей i наближення ТТ до норми. При цьому значення гемоглобiну були в межах 148 г/л - при гострому бронхт i 133 г/л при гострш пневмони.
200 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
гострии бронхiт
гостра реабiлiтацiйнi реаблгтацмы пневмоыя заходи (ГБ) заходи (ГП)
Рис. 5. Змна вмсту гемоглобiну у кров дiтей хворих на гострий бронхiт i гостру пневмоню в нормi i толя реаб^тац/йних заходiв.
12 10 8 6 4 2 0
ш
□ норма
□ патолопя
□ реаб1л1тац1йн1 заходи
еритроцити
лейкоцити
Рис. 6. Змна вмсту еритроцитiв та лейкоцитiв у кров дiтей хворих на гострий бронхт в нормi i тсля реаб^тац/йних заходiв
Характеризуючи змши в клiнiчному аналiзi кровi слщ зауважити наявнiсть лiмфопенiТ у 23 (14,3±7,3%) хворих, пщвищеноТ' ШОЕ, вщповщ-но у 37 (31,8±10,1 %) хворих.
Вивчення динамки вмюту еритроцитiв та лейкоцитiв у кровi хворих дiтей (рис. 6, 7) дозволив вщзначити, що ктькюний вмiст еритро-цитiв у кровi хворих дiтей вiрогiдно зменшуеть-ся, у порiвняннi з нормою i становив 3,02*1012/л, а вмiст лейкоцитiв навпаки пiдвищуеться i скла-дав в межах 8,9*109 /л (в 21 випадку з 64, лейкоцитоз) у випадку гострого бронхггу. При гост-
рш пневмони кiлькiсний вмiст еритроцитiв у кро-вi хворих практично не змшився (у порiвняннi з нормою) i становив у межах 3,8*109/л. В той же час, слщ пщкреслити, що кiлькiсний вмiст лей-коцитiв навпаки, високовiрогiдно був пщвище-ний i становив 9*1012/л. Таю змши вщбуваються за рахунок зртих лiмфоцитiв. Поступово нарос-тае функцюнальна неповноцiннiсть еритроцитiв. Слiд зазначити, що пюля реабiлiтацiйних захо-дiв варiабельнiсть еритроцитiв та лейкоцитiв достовiрно змшювались.
10
9
8
7
6
о
Ь
О)
* 4
3
2
1
0
**
□ норма
□ патолопя
□ реабiпiтацiйнi заходи
еритроцити
леикоцити
Рис.
7. Змiна вмiсту еритроцитiв та лейкоцит/'в у кров/' дiтей хворих на гостру пневмошю в нормi i тсля реаб^тац/йних заходiв
2,5
1,5
0,5
норма готрий бронхт реаблта цйн: заходи гостра пневмон я реаблта цйн: заходи
1,6 2,3 1,09 1,93 1,75
1 тромбоцити
Рис. 8. Змна вмсту тромбоцитiв у кровi дiтей хворих на гострий бронхiт та гостру пневмоню в нормi i пiсля реаб^тац/йних заходiв
Дослщжуючи динамку вмюту тромбоцилв у
кровi хворих на гостру пневмошю та гострий гостра пневмошя та 2,3*10"/л - гострий брон-
бронх^ ми встановили, що цей показник до- хп\
стовiрно (р<0,05) пщвищився у порiвняннi з но- Пюля курсу лiкувальноТ фiзкультури та лку-
рмою (рис. 8) i становив у межах 1,96*10 /л -
2
1
0
вального масажу спостер^али незначну 3MiHy BMiCTy тромбоцитв у KpoBi дiтей наближену до норми.
З отриманих нами даних встановлено (рис. 9), що для хворих гострим бронхггом та гострою пневмошею характеры рiзнi цифри ШОЕ. У окремих хворих, 43 випадки з 64, ШОе норма-
льна, в межах 4-12 мм/год (р <0,05). При заго-стренн процесу в^^чаеться пщвищення ШОЕ в межах 12-14 мм/год - 41 випадок. З рис. 9 видно, що шсля проведеного реаб^тацшного лкування ШОЕ нормалiзувалось.
Рис. 9. ЗмНа швидкост'1 оадання на гостру пневмон1ю в нормi
Таким чином, ми наголошуемо на ефектив-ност застосування засобiв реаб^таци у поед-наннi з медикаментозним лiкуванням для дггей хворих на гостру пневмошю та гострий бронхiт. Лiкувальний масаж та ЛФК позитивно пливають на перифершну кров. На фонi загальноТ неспе-цифiчноТ дiТ' позитивно впливае на пщтримку загальних механiзмiв гомеостазу.
Висновки
1. У результат опрацювання науковоТ i методично'' л^ератури з проблеми дослiдження констатовано, що основною причиною захво-рювань гострою респiраторною вiрусною шфе-кцiею (ГРВ1), включаючи пневмонiю та бронхiт та ^i захворювання органiв дихання, е пору-шення механiзмiв специфiчного та неспециф^ чного захисту. Запобiгання формуванню хрош-чних захворювань у д^ей i зниження Тх частоти досягаеться профтактичними i реаб^тацшни-ми заходами в групах ризику, до яких вщно-сяться i дiти, що часто хворшть на гострi рес-пiраторнi захворювання.
2. Найвища ктькють госпiталiзованих хворих дiтей на гострий бронх^ та пневмонiю спо-стерiгалась в мiстi Глухiв i Глухiвському районi СумськоТ областi у 2019 рощ причому кiлькiсть хворих хлопав значно перевищувала кiлькiсть хворих дiвчат.
3. З отриманих нами даних встановлено, що для хворих гострим бронх^ом характеры рiзнi цифри швидкост осiдання еритроцитiв (ШОЕ). У окремих хворих, 43 випадки з 64, ШОЕ нормальна, в межах 4-12 мм/год (р<0,05). При загостренн процесу в^^чаеться пщвищення
epumpo^mie у Kpoei dimeü хворих i тсля реабiлiтацiйних заходiв
ШОЕ в межах 12-14 мм/год - 21 випадок.
4. При захворюваност д^ей на гостру пневмошю виявлеш комплекснi змiни показникiв кровi, а саме: нейтрофтьний лейкоцитоз, пщ-вищення гемоглобшу до 170±1,4г/л, прискорену ШОЕ, значне збтьшення тромбоцитiв.
5. Встановлена змша показникiв периферш-ноТ кровi хворих дiтей пiд дiею лкувальноТ фiз-культури та масажу. Таким чином, можна ре-комендувати застосування засобiв реаб^тацп у поеднаннi з медикаментозним лкуванням для дiтей хворих на гостру пневмошю та гострий бронхт Лiкувальний масаж та ЛФК позитивно пливають на функцюнальш показники перифе-ршноТ кровi. На фон загальноТ неспецифiчноТ дiТ усе разом позитивно впливае на пщтримку загальних механiзмiв гомеостазу.
Результати дослщження шформативш i мо-жуть бути використан лiкарями з метою попе-редження виникнення, профтактики гостроТ пневмони та гострого бронх^у.
Перспектива подальших дослщжень
Дослiдити особливостi складу кровi вакци-нованих дiтей (за згодою батьмв - понад 12 рокiв) та невакцинованих iз прецедентiв захворювання на той чи шший штам Covid-19.
Лiтература
1. Aryeshyna YuB. Praktychni rekomendatsiyi do kompleksu tradytsiynykh zasobiv fizychnoi reabilitatsiyi pry zahostrenni retsydyvnoho obstruktyvnoho bronkhitu u ditey 5-6 rokiv [Practical recommendations for the complex of traditional means of physical rehabilitation in exacerbating recurrent obstructive bronchitis in children 5-6 years]. Pedahohika, psykholohiya ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannya i sportu. 2007; 7: 3-5. (Ukraine)
Hryhus IM. Fizychna reabilitatsiya pry zakhvoryuvannyakh dykhalnoi systemy [Physical rehabilitation in diseases of the respiratory system]. Navch posib. Rivne; 2011. 186 s. (Ukraine) Senatorova AS. Dyfferentsyalnaya dyahnostyka bronkhoobstruktyvnoho syndroma u detey [Differential diagnosis of broncho-obstructive syndrome in children]. Zdorov'ya Ukrainy. 2007; 18/1: 59-61. (Russian)
Cherhinets VI. Mozhlyvosti zakhystu dykhalnoi systemy ditey vid
nehatyvnoho vplyvu pasyvnoho tyutyunopalinnya [Possibilities of
protecting the respiratory system of children from the negative
influence of passive tobacco smoking]. [Internet]. Zdorove
rebenka. 2010; 5(26). (Ukraine). Available from:
http://www.mifua.com/archive/issue-14164/
Frey U. Challenge of managing wheezing in infant. New England
Journal Medicine. 2009; 360(20): 2130-2133.
Hsu JY, Stone RA, Logan-Sinclair RB, et al. Coughing frequency
in patients with persistent cough: assessment using a 24 hour
ambulatory recorder. Eur Respir J. 1994 Jul; 7(7): 1246-53.
Zhu N, Zhang D, Wang W, et al. China novel coronavirus
investigating and research team. A Novel Coronavirus from
Patients with Pneumonia in China, 2019. N Engl J Med. 2020;
382: 727-33.
International Committee on Taxonomy Viruses Naming the 2019 Coronavirus. [Internet]. 2020. Available from: https://talk.ictvonline.org/
World Health Organization Naming the Coronavirus Disease (COVID-19) and the Virus That Causes It. [Internet] (2020). Available from:
https://www.who.int/emergencies/diseases/novel-coronavirus-
2019/technical-guidance/naming-the-coronavirus-disease-(covid-2019)-and-the-virus-that-causes-it
10. Castagnoli R, Votto M, Licari A, et al. Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 (SARS-CoV-2) infection in children and adolescents: a systematic review. JAMA Pediatr. 2020; 174: 882-9.
11. Parisi GF, Brindisi G, Indolfi C, et al. Upper airway involvement in pediatric COVID-19. Pediatr Allergy Immunol. 2020; 31(Suppl 26): 85-8.
12. Diaferio L, Parisi GF, Brindisi G, et al. Cross-sectional survey on impact of paediatric COVID-19 among Italian paediatricians: report from the SIAIP rhino-sinusitis and conjunctivitis committee. Ital J Pediatr. 2020; 46: 146.
13. Zardini H, Soltaninejad H, Ferdosian F, et al. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) in children: prevalence, diagnosis, clinical symptoms, and treatment. Int J Gen Med. 2020; 13: 47782.
14. Huang C, Wang Y, Li X, et al. Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. Lancet. 2020; 395: 497-506.
15. Cai X, Jiang H, Zhang S, et al. Clinical manifestations and pathogen characteristics in children admitted for suspected COVID-19. Front Med. 2020; 2020: 1-10.
16. Zhang Y, Xie RM, He YL, et al. Clinical and imaging features of pediatric COVID-19. Ital J Pediatr. 2020; 46: 153.
17. Götzinger F, Santiago-García B, Noguera-Julián A, et al. COVID-19 in children and adolescents in Europe: a multinational, multicentre cohort study. Lancet Child Adolesc Health. 2020; 4: 653-61.
Реферат
МЕДИКО-СОЦИАЛЬНЫЕ МОНИТОРИНГ ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ДЕТЕЙ НА ОСТРЫЙ БРОНХИТ И ПНЕВМОНИЯ (НА ПРИМЕРЕ МИКРОБИОЛОГИЧЕСКОЙ ЛАБОРАТОРИИ ГОРОДА ГЛУХОВА, СУМСКАЯ ОБЛАСТЬ) Луценко А.И., Рудишин С.Д., Боровик Т.С.
Ключевые слова: болезнь, пневмония, острый бронхит, кровь, Covid-19, реабилитация, здоровье.
Проведен медико-социальный мониторинг заболеваемости детей острым бронхитом и пневмонией в сочетании с особенностями течения этих заболеваний во время пандемии Covid-19. Установлено, что основной причиной заболеваний острой респираторной вирусной инфекцией, включая пневмонию, бронхит и другие заболевания органов дыхания, является нарушение механизмов специфической и неспецифической защиты. По распространенности первое место среди бронхолегочной патологии у детей занимают бронхиты и пневмонии. Рецидивирующий бронхит встречается у детей разного возраста, но чаще всего в возрасте 4-7 лет. Самое высокое количество госпитализированных больных детей острым бронхитом и пневмонией наблюдалось в городе Глухов и Глуховском районе Сумской области в 2019 году, причем количество больных мальчиков значительно превышало количество больных девочек. Основная причина снижения заболеваемости и патогенности инфекции SARS-CoV-2 у детей пока остается неясной. Хотя это снижение заболеваемости объяснялось снижением экспозиции и наличием факторов риска при начальной фазе пандемии, теперь понятно, что биологические факторы, которые вмешиваются в патогенезе инфекции и иммунный ответ, могут играть защитную роль у детей по сравнению с более агрессивными клиническими проявлениями, которые наблюдаются у взрослых. Из полученных данных установлено, что для больных острым бронхитом характерны различные цифры скорости оседания эритроцитов (СОЭ). У отдельных больных, 43 случая из 64, СОЭ нормальная, в пределах 4-12 мм / ч (р <0,05). При обострении процесса отмечается повышение СОЭ в пределах 12-14 мм / ч - 21 случай.
При заболеваемости детей острой пневмонией выявлены комплексные изменения показателей крови, а именно: нейтрофильный лейкоцитоз, повышение гемоглобина до 170 ± 1,4 г / л, ускоренную СОЭ, значительное увеличение тромбоцитов. Установлено изменение показателей периферической крови больных детей под действием лечебной физкультуры и массажа. Лечебный массаж и лечебная физкультура положительно влияют на функциональные показатели периферической крови. На фоне общей неспецифического действия все вышеперечисленное положительно влияет на поддержку общих механизмов гомеостаза.
Summary
MEDICAL AND SOCIAL MONITORING OF INCIDENCE RATE OF ACUTE BRONCHITIS AND PNEUMONIA IN CHILDERN (BASED ON DATA FROM MICROBIOLOGICAL LABORATORY OF THE CITY OF HLUKHIV, SUMY REGION) Lutsenko О.Ц Rudishin S.D., Borovik T.S.
Key words: illness, pneumonia, acute bronchitis, blood, Covid-19, rehabilitation, health.
The article emphasizes on medical and social monitoring of the incidence of acute bronchitis and pneumonia in children and elucidates the peculiarities of the course of these diseases during the Covid-19 pandemic. It has been established that the main cause of acute respiratory viral infection (ARVI), including pneumonia and bronchitis, and other respiratory diseases, is an impairment of the mechanisms of specific and non-specific protection. In terms of prevalence, bronchitis and pneumonia occupy the first place among broncho-pulmonary diseases in children. Recurrent bronchitis occurs in children of different ages, but most
2
3
4
5
6
7
8
9
often in the childhood period from 4 to 7 years. The highest number of hospitalized children with acute bronchitis and pneumonia was observed in the city of Hlukhiv and the Hlukhiv district, Sumy region, in 2019; the number of boys significantly exceeded the number of girls. The main cause for the decrease in the incidence and pathogenicity of SARS-CoV-2 infection in children is still remaining unclear. Although this decrease in incidence was attributed to reduced exposure and risk factors during the initial phase of a pandemic, it is now understood that biological factors that interfere with the pathogenesis of infection and the immune response may play a protective role in children compared to the more aggressive clinical manifestations seen in adults. The data obtained demonstrate the patients with acute bronchitis have different numbers of erythrocyte sedimentation rate (ESR). Some patients, 43 out of 64, have normal ESR values, within 4-12 mm / h (p <0.05). With an exacerbation of the process, an increase in ESR is noted in the range of 12-14 mm / h in 21 patients. We have found out acute pneumonia in children is associated with complex changes in blood parameters, and, in particularly, with neutrophilic leukocytosis, increased hemoglobin up to 170 ± 1.4 g / l, an accelerated ESR, a significant increase in platelets. The positive effect of physiotherapy exercises and massage can also improve the parameters of the peripheral blood in the children. Thus, these supportive measures maintain the general mechanisms of homeostasis.
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.82 УДК 616.34-577.486+612.017.1 Наджафова В.А.
ИЗМЕНЕНИЯ В НЕКОТОРЫХ ФРАКЦИЯХ ЦИТОКИНОВ У ДЕТЕЙ С ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНОЙ АНЕМИЕЙ
Азербайджанский государственный институт усовершенствования врачей имени А. Алиева, г.Баку, Азербайджан
Цель исследования: изучить влияние железодефицитной анемии на некоторые фракции цитокинов (^-2, INF-Y, TNF-a) у детей в возрасте от 6 месяцев до 5 лет в Азербайджане. Объект и методы. В исследовании приняли участие 123 ребенка в возрасте от 6 месяцев до 5 лет, проживающих в Азербайджане. По гематологическим и биохимическим показателям крови у детей в возрасте от 6 месяцев до 5 лет у 95 детей (58 мальчиков, 37 девочек) была диагностирована анемия различной степени. Из них у 32 детей была железодефицитная анемия легкой степени, у 37 детей - средней степени, а у 26 детей -тяжелая степень. Результаты. В результате исследования уровень INF-Y был ниже в общей группе детей с железодефицитной анемией по сравнению с контрольной группой (2,5± 1,2 пг / мл и 3,9± 1,6 пг /мл соответственно). В общей группе детей с железодефицитной анемией показан средний коэффициент корреляции (г=+0,7) между INF-Y с гемоглобином и с сывороточным ферритином (г=+0.6). Учитывая ослабление INF-Y у детей с железодефицитной анемией в период исследования, изучалась годичная частота встречаемости острых респираторных вирусных инфекций среди общей группы детей с железодефицитной анемией и контрольной группы (63.2%, 25% соответственно). Не было выявлено значительных изменений в показателях TNF-а у детей в общей группе с железодефицитной анемией сравнительно с контрольной группой (2.7±1.5 пг/мл, 2.7±1.1 пг/мл соответственно). Показатель iL-2 в общей группе был ниже, чем в контрольной (1.6±1.0 пг/мл, 2.9±1.6 пг/мл соответственно). У детей в общей группе с железодефицитной анемией был выявлен средний коэффициент корреляции (г=+0.65) iL-2 с гемоглобином и высокий коэффициент корреляции с сывороточным ферритином (г=+0.8). Частота встречаемости пневмонии в группе детей с железодефицитной анемией составила 17.9%. Выводы. Полученные сниженные результаты iNF-Y и iL-2 по сравнению с контрольной группой и повышенная частота встречаемости заболеваний дыхательных путей свидетельствуют о возможном снижении клеточного иммунитета.
Ключевые слова: дети, железодефицитная анемия, иммунная система, цитокины.
Введение
Железодефицитная анемия (ЖДА) - гематологический синдром, характеризующийся нарушением синтеза гемоглобина из-за снижения запасов железа в организме. Железоде-фицитная анемия составляет 50% всех анемий в мире [1]. ЖДА чаще встречается в развивающихся странах, чем в развитых [2]. По данным ВОЗ, 43% ЖДА составляют дети [3]. Заболеваемость как латентным, так и явным дефицитом железа выше среди детей раннего возраста. Несмотря на разработку новых про-
грамм профилактики анемии, ЖДА остается актуальной проблемой в педиатрии. Железо играет особую роль в формировании когнитивных функций у детей, деятельности иммунной системы. Железо также участвует в активации цитокинов, важных маркеров иммунной системы [4].
Следовательно, дефицит железа отрицательно сказывается на развитии когнитивных функций у детей раннего возраста, замедляет работу иммунной системы и увеличивает риск инфекционных заболеваний [5]. В мире прово-
