CC BY
120
Заярная Н.М., Чиковская М.М. Безработица на селе: причины и пути преодоления
Проанализировано современное состояние занятости на селе. Рассмотрены основные причины, которые влияют на рост уровня безработицы и высвобождения рабочей силы. Предложены мероприятия, которые помогли бы снизить уровень безработицы и усовершенствовать рынок труда на селе на современном этапе.
Ключевые слова: рынок труда, занятость, безработица, сельское хозяйство, население, трудоустройство, рынок сбыта, рабочие места.
Zayarna N.M., Chukovska M.M. The rural unemployment: its causes and ways of overcoming them
The present work presents an analysis of the contemporary state of rural employment. There have been studied main reasons that influence the increase of unemployment level and release of labour force. The paper propose measures facilitating reduction of the unemployment level as a result of development of agriculture.
Keywords: labour-market, employment, unemployment, agriculture, population, employment, market of sale, workplaces._
УДК332.1:658.8 Доц. О.1. Карий, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
МАРКЕТИНГОМ КОМУШКАЦП В МАРКЕТИНГУ М1СТА:
АДРЕСАТИ КОМУН1КАЦ1Й
Класифшовано контакты аудитора для потреб маркетингу мюта, а також проведено систематизащю аргуменпв маркетингових комушкацш для кожно! контактно! аудитора в маркетингу мюта.
Ключов1 слова: маркетинг мюта, маркетинговi комушкацп, контактна аудито-рiя, аргумент.
Постановка проблеми. Глобашзащя, техшчний прогрес та полггичш змши ютотно полегшили рух матер1альних, фшансових та кадрових потоюв. Така ситуащя поширила м1жнародну конкуренщю з р1вня держав та трансна-цюнальних корпорацш на р1вень локальних шдприемств, репошв та населе-них пункт1в.
М1ста в сучасних умовах вимушеш активно конкурувати м1ж собою за державш та приватш швестици, шдприемства, турист1в та навггь мешканщв. Усвщомлення цього стимулюе органи мюцевого самоврядування до пошуку нових метод1в та концепцш управлшня на мюцевому р1вш. Тому поширю-ються спроби застосування маркетингу як концепци конкурентно! боротьби за швестор1в, турислв, мешканщв тощо, у великих мютах створюються вщдь ли маркетингу мют. Проте практика показуе, що просте котювання шстру-ментарда маркетингу комерцшних оргашзацш не завжди е можливим у маркетингу мют. Конкурентна перевага мюта пов'язана не лише з його товарною пропозищею, але також з умшими 1 результативними маркетинговими кому-шкащями. Тому актуальним стае анал1з специфжи контактних аудиторш у маркетингу м1ст.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Маркетингов1 комушкацп мюта е набором засоб1в та шструменлв, за допомогою якого мюто зазвичай представлене органом мюцевого самоврядування (ОМС), здшснюе комушка-
цп з мюцевою громадою, формуе зовнiшнiй iмiдж мiста та передае оточенню шформащю, що характеризуе його соцiально-економiчний профшь, переваги, привабливiсть, досягнення, намiри, обгрунтування, сво! стратегiчнi i тактичнi ршення [1, с. 40].
Можна видшити три основнi елементи процесу маркетингових кому-нiкацiй [2]. Першим з них е надавач, яким у нашому випадку е орган мюцево-го самоврядування (ОМС), що дiе самостшно або за шдтримки неурядових органiзацiй, бiзнес-структур. Другим елементом е предмет маркетингових комушкацш, яким виступае товар мiста та його складовь Третiм елементом е адресат маркетингових комушкацш, який найчастше е споживачем.
Маркетинговi комушкаци виконують чотири функцп [3, с. 60-61; 1, с. 40]: шформацшну; штеграцшну; спонукальну; конкурентну. Iнформацiйна функцiя полягае в наданш iснуючим i потенцшним споживачам товару мiста необхщно1 шформаци про це мiсто, створюванi в ньому матерiальнi продукти i послуги. Ця функщя особливо важлива тд час запровадження нових това-рiв, щоб поiнформувати споживачiв про !х властивостi, функци, можливостi застосування тощо. Iнтеграцiйна функцiя полягае у створенш сильнiших взаемозв,язкiв у мiсцевiй громадь
Метою спонукально1 функци е вплив на поведшку споживачiв або формування певно1 !х думки, тобто створення необхщних рацiональних i емоцiйних передумов для прийняття пропозици цього мюта. Конкурентна функцiя вiдображаеться у формуванш конкурентних переваг у боротьбi з ш-шими населеними пунктами.
Повертаючись до предмета маркетингових комунiкацiй, треба наголо-сити на важливостi демонстраци його унiкальностi [4], а також на особливих можливостях i користi для споживачiв товару мюта. Залежно вiд споживача (його потреб, доступност та кушвельно1 спроможностi), рiзнi мiськi продукти будуть предметом маркетингових комушкацш. Тому такою важливою е поглиблена сегментащя контактних аудиторш i точне пристосування до них змюту, форми i засобiв комушкаци.
Мета дослiдження: класифiкувати основнi контактш аудиторп для потреб маркетингу мюта; систематизувати аргументи маркетингових комушкацш для кожно1 основно1 контактно1 аудиторп в маркетингу мiста.
Виклад основного матерiалу. Сьогоднi iснуе багато видiв класифжа-цiй контактних аудиторп за рiзноманiтними ознаками: географiчними, сощ-ально-психолопчними, освiтнiми, демографiчними, ступенем сощально1 ак-тивностi тощо [5-7]. Найпоширенiшим е подш контактних аудиторiй маркетингових комушкацш на внутршш i зовтшт.
До внутрiшнiх аудиторiй можна вщнести мешканцiв мiста (серед них оргашзацп i групи мешканцiв), а також господарськ суб'екти мiста. Тут вар-то згадати про дуалютичну роль мешканщв, якi е як споживачами, так i суб'ектами, котрi активно формують товарну пропозицiю мiста.
Беручи до уваги стушнь мобiльностi ще1 аудиторп, можна вирiзнити двi шдгрупи: маломобiльнi групи i високомобiльнi групи [8, с. 146]. Поле маневру маломобшьно1 групи обмежене лише внутршшм ринком, незалежно вiд ступеня задоволення товарною пропозицiею. У цш групi домiнують особи, як характеризуються низькою активнiстю, заповзятливiстю, з незначною
готовшстю до прийняття на себе ризику. Повною протилежшстю е друга трупа, яка становить зазвичай групу б1знесмешв, громадських лщер1в { депутат1в ще! мюцево! громади, мае найбшьше контакт1в 1з зовшшшми спшьнотами як у кра!ш, так { за кордоном у дуже р1зних середовищах. Високий потенщал мобшьност ще! групи, !! творчий { динам1чний характер призводять до того, що вщ внутр1шнього переконання ще! групи щодо привабливост пропозицп цього мюта залежить одночасно й 1мщж м1ста, який особи з ще! групи ство-рюють назовш. Громада м1ста е одночасно предметом { суб'ектом маркетин-гових комушкацш. Адже вона становить специф1чний продукт мюта, елемент !! "кшмату". ОМС повинш перетворити сво!х мешканщв у своерщний "ко-зир". 1х квал1ф1кацп, освгга, досягнення становлять ютотний фактор створен-ня 1мщжу, скерованого до зовтштх стосовно територп груп (потенцшних швестор1в, банюв, агентств тощо). Адже мешканщ е своерщним товаром, який м1сто пропонуе швесторам у форм1 !х квал1фжацш { вмшь. Залучення мешканщв до процесу створення 1мщжу мюта передбачае зростання !х рол1 у мюцевому самоврядуванш.
Розглядаючи внутршню аудиторда, варто зауважити значення !! ло-яльност до мюта. Той факт, що представники внутр1шньо! аудиторп залиша-ються на територи мюта зовЫм не означае, що вони дшсно лояльш до мюта. 1хня лояльшсть може бути вимушена або викликана звичкою.
Натомють до зовшшньо! аудиторп можемо зарахувати нем1сцев1 гос-подарськ суб'екти, швестор1в, турист1в, мешканщв сусщшх населених пун-кпв, сусщш органи мюцевого самоврядування, центральш органи державно! влади. Стосовно зовшшньо! аудиторп треба вир1шити дв1 основш маркетин-гов1 проблеми, а саме: перетворення потенцшних кшенпв у реальних кшенлв, а також перетворення випадкових кшенпв у регулярних кшент1в, тобто спричинити збшьшення частоти в1зит1в { зростання защкавлення зов-тштх киенлв пропозищею ще! мюцево! громади.
У л1тератур1 трапляеться також подш, в якому до внутр1шшх адресат1в зараховують лише персонал ОМС, а зовшшнш ринок утворюють мешканщ ще! територи, шдприемства та оргашзацп, як перебувають поза межами цього мюта, а також ф1зичш особи { шдприемства, як знаходяться поза тери-тор1ею ще! територ1ально! одинищ [7, 6]. Такий шдхщ е можливим, коли суб'ектом територ1ального маркетингу е не громада мюта, а лише мюькви-конком. Проте такий шдхщ не передбачае активно! участ громадськост в мюцевому самоврядуванш.
Маркетингов1 комушкацп у межах територ1ально! громади не е рщюс-тю. Найпом1тшше маркетингов1 комушкацп спостершаються шд час вибор1в депутат1в мюько! ради та мера, коли кожний кандидат дбае про свш 1мщж, пропаганду власно! особи, а також презентащю дш, як сприяють покращан-ню побутових умов мешканщв мюта. Однак маркетингов1 комушкацп можна використати { для представлення потенщалу ОМС, мюта, району або область
На нашу думку, адресат1в маркетингових комушкацш маркетингу м1с-та доцшьно подшити на чотири основш групи: мешканщ мюта, швестори, ту-ристи, державш органи.
Складно говорити про маркетингов1 комушкацп, коли члени громади не бачать зв'язку м1ж ними { першим враженням, яке отримуе турист або очь
куваний швестор. Для мешканцiв важливим е спокшне, безпечне, заможне життя, а також постшне пiдвищення його рiвня. Наявшсть працi, бажано поб-лизу мюця проживання, а також створення перспективи розвитку для сво1'х дiтей - це також важливi цiнностi. Позитивний образ громади серед ïï мешканщв сприяе мюцевим органам влади у реашзаци завдань або проведенш дiй, якi не викликають суспiльноï пiдтримки або задоволення.
Влада мюта повинна шукати схвалення всiх своïх дiй у мешканцiв, якi повинш розумiти i погоджуватися з довготермшовими цiлями розвитку мю-та, незалежно вiд полiтичних змiн в органах мюцевого самоврядування. Нес-тача внутршнього переконання мешканцiв у можливостi створення приваб-ливого iмiджу територiальноï одинищ, недостатне сприйняття нового iмiджу, або нерозумшня потреби його створення, створюють перешкоди у перетво-реннi мешканщв у поширювачiв добро1' репутацiï мюта.
Для мешканцiв мiста можна запропонувати певш аргументи для маркетингових комушкацш (табл. 1).
Табл. 1. Аргументи для маркетингових комушкацш, opîeHmoearn
на мешканщв Micma
Споживачi Аргументи
Мешканщ • юторичш, арх^ектурш, природно-кл1матичш переваги • охорона здоров'я, сощальна допомога • стиль життя • ф1зична й економ1чна безпека • яюсть житлово! площ1 • яюсть шфраструктури (осв1тньо1, транспортно!, торговельно!, рекре-ащйно!, культурно!, культово!) • яюсть комунальних послуг • якiсть мюького простору
Потенцшт мешканцi • iсторичнi, архiтектурнi, природно-^матичш переваги • доступнiсть територiй шд житлову забудову • охорона здоров'я, сощальна допомога • ринок пращ, яюсть i доступнють житлово! площi • унiкальнiсть мiста • фiзична та економiчна безпека • яюсть шфраструктури (осв^ньо!, транспортно!, торговельно!, рекре-ащйно!, культурно!, культово'х') • яюсть комунальних послуг
Особи, як тимчасово проживають у мiстi (наприк-лад учт, сту-денти) • юторичш, арх^екгурш, природничi переваги • розвиток шдустрп розваг • стиль життя • ушкальшсть мiста • яюсть шфраструктури (осв^ньо!, транспортно!, торговельно!, рекре-ащйно!, культурно'!, культово!)
1ноземщ, як тимчасово проживають у мшп • доступнiсть i яюсть шформаци про товари мiста • iсторичнi, архiтектурнi, природно-клiматичнi переваги • стиль життя • ушкальшсть мюта • яюсть шфраструктури (осв^ньо!, транспортно!, торговельно!, рекре-ащйно!, культурно!, культово!) • яюсть житлово! площi
Джерело: [власне розроблення, на основi 9, 10].
Для потреб економ1чного розвитку найбшьше значення серед контак-тних аудиторш мають юнуюч1 та потенцшш швестори, тому шформащя для них мае добиратися особливо ретельно (табл. 2).
Табл. 2. Аргументи для маркетингових комушкацш, орieнтованi на ineecmopie
Споживачi Аргументи
М1сцев1 iнвестори • доступнють привабливо'1 нерухомосп; • доступнють територш, мюцев1 ресурси, якють ресурав; • наявнють стратеги розвитку мюта; • наявшсть у ОМС сертифшата якосп ISO; • нов1 товари мюта; • особлив1 можливосп та переваги, яю випливають з товарно'1 пропозицп мюта; • потенщал розвитку, науковий, фшансовий, господарський, правовий, оргашзацшний потенщал; • умови господарсько'1 д1яльност1; • якють шфраструктури (транспортно'1, туристично'1, медично'1, науково'1, культурно!').
Потенцiйнi iнвестори з регюну • д1яльн1сть оргашзацш, яю виконують роль посередниюв i об'еднують 1нвестор1в; • доступнiсть привабливо'1 нерухомосп; • доступнiсть територiй, умови господарсько'1 дiяльностi, мiсцевi ресурси, якiсть ресурав; • iмiдж мiста; • наявшсть стратеги розвитку мюта; • наявшсть у ОМС сертифшата якосп ISO; • потенщал розвитку, науковий, фшансовий, господарський, правовий, оргашзацшний потенщал; • якють шфраструктури (транспортно'1, науково'1, освггаьо!, культурно'1, туристично'1, рекреацшно'1, науково'1).
Потенцiйнi iнвестори з шших регiонiв • близькiсть до економiчних центрiв; • вiдомi мiсцевi пiдприeмства; • доступнють привабливо'1 нерухомостi; • доступнiсть територш, мiсцевi ресурси, якiсть ресурсiв; • iмiдж мiста; • можливiсть виведення прибутку за меж1 регiону, кра'ни; • наявнiсть стратеги розвитку мюта; • наявшсть у ОМС сертифшата якосп ISO; • оргашзацп, яю об'еднують i пiдтримують мiсцевий бiзнес; • особливi можливостi i переваги, яю випливають з товарно'1 пропозицп мюта; • потенщал розвитку, науковий, фшансовий, господарський, правовий, оргашзацшний потенщал; • професшна структура мешканщв; • умови господарсько'1 дiяльностi; • якють шфраструктури (транспортно'1, науково'1, освггаьо'1, медично'1, культурно'1, туристично'1).
Закордоннi iнвестори, присутнi в м1си • громадсью i бiзнес-органiзацi1, якi е посередниками або об'еднують i пiдтримують мiсцевих iнвесторiв; • доступнiсть привабливо'1 нерухомостi; • наявнють стратеги розвитку мiста; • наявнють у ОМС сертифшата якосп ISO;
• особливi можливост i переваги, якi випливають з товарно! пропозици мiста; • потенщал розвитку, науковий, економ1чний, фшансовий, правовий, ор-гашзацшний потенщал; • приваблив1 територп, м1сцев1 ресурси, якiсть ресурав; • умови господарсько! д1яльност1; • якють шфраструктури (транспортно!, науково!, осв^ньо!, медично!, культурно!, туристично!).
Потенцiйнi закордоннi швестори • близькють до економ1чних центр1в; • вщом1 м1сцев1 шдприемства; • доступнють привабливо! нерухомосп; • доступнють територш, мюцев1 ресурси, якють ресурав; • 1мщж мюта; • мюта-побратими в кра!нах 1нвестор1в; • можливють виведення прибутку за межi регюну, кра!ни; • наявшсть стратеги розвитку мюта; • наявшсть у ОМС сертифшата якосп ISO; • особлив1 можливост i переваги, як випливають з товарно! пропозици мюта; • потенцiал розвитку, науковий, економiчний, фiнансовий, правовий, ор-ганiзацiйний потенцiал; • присутнiсть шших закордонних фiрм i мiжнародних оргашзацш; • умови господарсько! дiяльностi; • фiзична й економiчна безпека; • якють шфраструктури (транспортно!, науково!, осв^ньо!, медично!, культурно!, туристично!).
Джерело: [власне розроблення, на основi 9, 11, 2, 12-14] Розвиток туризму е одним з прюритетних напрямюв розвитку бшь-шостi мют i регiонiв Укра!ни. Для приваблення турис^в можна подати аргументи, подаш в табл. 3. Табл. 3. Аргументи для маркетингових комушкацш, оpieнтоваш на mypucmie
Споживачi Аргументи
Туристи • юторичш та культурнi пам'ятки, музейш експонати, науковi, культур-нi, спортивш поди; • особливi потреби, як задовольняються товарною пропозицiею мiста; • рiвень цiн i доступнiсть рiзноманiтних товарiв; • унiкальнiсть юторично!, арх^ектурно!, культурно!, природничо! спад-щини; • фiзична безпека; • якють шфраструктури (транспортно!, туристично!, медично!, культурно!).
Потенцшт туристи • вщстань вiд iнших мют; • iмiдж мiста; • юторичш та культурнi пам'ятки, музейнi експонати, науков^ культур-нi, спортивнi поди; • можливi способи добратися; • особливi потреби, якi задовольняються товарною пропозищею мiста; • рiвень щн товарiв на мiсцевому ринку; • ушкальшсть юторично!, арх^ектурно!, культурно!, пейзажно!, природ-но! спадщини;
• фiзична безпека; • якiсть iнфраструктури (транспортно!, туристично!, медично!, культурно!).
Транзита (про!здом) туристи • iмiдж мюта; • юторичш та культурш пам'ятки, музейш експонати, науков^ культур-нi, спортивнi поди; • особливi потреби, яю задовольняються товарною пропозищею мiста; • унiкальнiсть юторично!, арх^ектурно!, культурно!, природничо! спад-щини.
Потенцшт туристи, як прибувають у м1сто з1 служ-бовою метою • iсторичнi, архiтектурнi, природничi переваги; • особливi поди господарського, культурного, наукового характеру; • потенщал розвитку, науковий, фшансовий, господарський, правовий, оргашзацшний потенщал; • ушкальшсть мюта; • якють шфраструктури (транспортно!, туристично!, медично!, культурно!).
Джерело: [власне розроблення, на основi 9, 14, 15].
Державш органи мають значш можливосл для впливу на розвиток будь-якого мюта. I що менше та "бщтше" мюто, то вплив на його розвиток державних оргашв бшьший. У ситуацп, коли бшьшють бюджет1в м1ст Укра-!ни е дотацшними, умшня громади отримати шдтримку на державному р1вш е особливо важливим. Тому важливо сформувати позитивне ставлення до м1ста у державних оргашв вЫх р1вшв та навчитися лобдавати штереси тери-тор1ально! громади у державних органах влади. Кр1м цього, мешканщ м1ст е зазвичай також членами територ1альних громад вищого р1вня (райошв, областей), як мають сво! органи мюцевого самоврядування 1з сво!м баченням i сво!ми завданнями мюцевого розвитку. Для формування позитивного ставлення до мюта з боку цих оргашзацш можна, на нашу думку, використовува-ти, наприклад, аргументи для маркетингових комушкацш, наведеш в табл. 4.
Табл. 4. Аргументи для маркетингових комушкацш, оpieнтоваш на державт
органи влади та теритощалыи громади вищого piвня
Споживач1 Аргументи
Загально-державт органи влади • полiтична пщтримка головних полiтичних партiй i рухiв; • кiлькiсть та активнiсть виборщв; • громадська активнiсть мешканцiв; • пол^ичш лiдери державного масштабу, яю представляють мiсто або по-ходять з нього; • стиль життя; • фiзична й економiчна безпеки.
ОМС територь альних громад вищого р1вня • полiтична пщтримка головних пол^ичних партiй i рухiв; • кiлькiсть та активнiсть виборщв; • громадська активнють мешканцiв; • пол^ичш лiдери державного та регионального масштабу, яю представляють мюто або походять з нього; • фiзична i економiчна безпеки; • стиль життя; • надходження до бюджету ОМС територiальноï громади вищого рiвня вiд цього мiста.
Джерело: власне розроблення.
Маркетинговi комушкацп, спрямоваш на органи державноï влади, тю-но пов'язанi з процесом лобшвання iнтересiв мiста.
Застосування сукупност методiв i засобiв впливу на представниюв влади з метою прийняття випдного для невеликоï групи виборщв пол^ично-го рiшення називають лобiзмом [16]. Хоча термiн "лобiзм" сприймаeться рад-ше негативно громадською думкою (часто асоцiюeться з поняттями блат, ку-мiвство, протекцiонiзм, пiдкуп, хабарництво тощо), нiхто не заперечуe потребу вщстоювання iнтересiв мiста мюцевою владою на регiональному, державному та мiжнародному рiвнях у державних та наддержавних оргашзащях.
Важливим фактором усшху маркетингу мiста e вщсутшсть серйозних конфлiктiв мiж ОМС i регюнальною держадмiнiстрацieю. Якщо e суперниц-тво мiж ними, то ш область, нi район, нi мюто не зможуть здiйснити ефектив-ного маркетингу. Можна формально об^днати будь-як сили, але успiх не настане, якщо вс учасники цього процесу не будуть себе вiдчувати на одному рiвнi з владою i мiж собою. Створити саме партнерськ вiдносини - зав-дання вЫх сторiн.
Звичайно, можна провести i докладшшу класифiкацiю адресатiв мар-кетингових комунiкацiй мiста, що дасть змогу краще пiдiбрати комунiкацiйнi аргументи для кожноï з цих груп.
Вишовки та перcпективи подальших доcлiджень. Маркетинговi комунiкацiï мають сенс лише тод^ коли вони базуються на абсолютно прав-дивiй та реальнш iнформацiï. Маркетинговi комунiкацiï e ефективними тод^ коли реальнiсть мiста краща, нiж уявлення про нього.
Основною контактною аудиторieю в маркетингу мюта e мешканщ мюта, оскшьки вони e основними ноЫями влади у мют через орган мюцевого самоврядування, формують товар мiста та ретранслюють iнформацiю про мiсто в його навколиште середовище, тобто шшим контактним аудиторiям.
Подальшого дослiдження заслуговуe проблема вибору оптимальних методiв маркетингових комушкацш для донесення поданих аргуменлв до ос-новних контактних аудиторш у маркетингу мiста.
Лiтература
1. Gliйska E. Orientacja marketingowa w zarz^dzaniu miastem / E. Glinska // Gazeta sa-morz^du i administracji. - 2002 - № 2 (9B). - S. 40.
2. B^kowska S. Integracja dzialan promocyjnych w regionie / S. B^kowska // Lokalne uklady partnerskie. - Szczecin ; Uniwersytet Szczecinski, 2004. - S. 339-345.
3. Komunikacja i partycypacja spoleczna. Poradnik / J. Hausner, J. Górniak, S. Mazur, R. Paszkowska. - Kraków, 1999. - 19B s.
4. Altkorn J. Ksztaltowanie rynkowego wizerunku firmy / J. Altkorn. - Kraków i AE w Kra-kowie, 2002. - 250 s.
5. Рада та громада або як залучати громадян до мюцевого самоврядування i навч. по-с1бн. для працiвникiв оргашв мюцевого самоврядування / Н. Iлькiв, О. Карий, О. Кушнаренко i 1н. - К. i Вид-во "Академпрес", 2003. - 132 с.
6. Королько В.Г. Паблик ршейшинз. Науков1 основи, методика, практика i пщручник / В.Г. Королько. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. i Вид. д1м "Скарби", 2001. - 400 с.
7. Gajdzik B. Gmina jako podmiot gospodarczy i organizacja non-profit / B. Gajdzik // Marketing i Rynek. - 199B. - № V. - S. 24.
S. Rokicki J. Oferta produktowa gminy - podejscie marketingowe / J. Rokicki // Gospodar-ka - Rynek - Marketing. - Rzeszów i Wyzsza Szkola Zarz^dzania w Rzeszowie, 2004. -S. 143-156.
9. Odorowicz A. Przedmiot, odbiorcy, funkcje i srodki promocji miasta na przykadzie Krako-wa / A. Odorowicz // Gospodarka - Rynek - Marketing. - Rzeszów : Wyzsza Szkola Zarz^dzania w Rzeszowie, 2004. - S. 157-171.
10. Smalec A. Wykorzystanie instrumentów promocji do kreowania wi^zi samorz^du ze spolecznoci^. lokaln^ / A. Smalec // Lokalne ukiady partnerskie. - Szczecin : Uniwersytet Szczecinski, 2004. - S. 31-38.
11. Стратегическое планирование развития города. Опыт построения отечественной модели на примере города Киржач / А.Л. Гапоненко, А.Н. Алисов, В.Г. Старовойтов, С.В. Тишкин. - Киржач : Изд-во ТИКОМ, 2001. - 65 с.
12. Zelazna K. Dzialania wadz samorz^dowych w kreowaniu wizerunku gminy Myslenice / K. Zelazna // Lokalne uklady partnerskie. - Szczecin : Uniwersytet Szczecinski, 2004. - S. 65-73.
13. Гомольська В. Регюнальний маркетинг як зааб пщвищення швестищйно'1 приваб-ливостi територiй / В. Гомольська // Региональна економiка. - 2006. - № 4. - С. 158-164.
14. Czornik M. Promocja miasta / M. Czornik. - Katowice : Wydawnictwo Akademii Ekono-micznej im Karola Adameckiego, 2005. - 134 s.
15. Маркетинг мест. Привлечение инвестиций, предприятий, жителей и туристов в города, коммуны, регионы и страны Европы / Ф. Котлер, К. Асплунд, И. Рейн, Д. Хайдер. -СПб. : Стокгольмская школа экономики в Санкт-Петербурге, 2005. - 376 с.
16. Шаров Ю.П. Стратепчне планування в мунщипальному менеджмента концепту-альш аспекти / Ю.П. Шаров. - К. : Вид-во УАДУ, 2001. - 302 с.
Карый О.И. Маркетинговые коммуникации в маркетинге города: адресаты коммуникаций
Классифицированы контактные аудитории для потребностей маркетинга города, а также проведена систематизация аргументов маркетинговых коммуникаций для каждой контактной аудитории в маркетинге города.
Ключевые слова: маркетинг города, маркетинговые коммуникации, контактная аудитория, аргумент.
Karyy O.I. Promotion in city marketing: contact audiences
The classification of contact audiences for the demands of city marketing as well as systematization of arguments for every contact audience in promotion according to city marketing are carried out in the article.
Keywords: city marketing, promotion, contact audience, argument.
УДК 330 Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук -
Львiвський Д1НТУ м. В'ячеслава Чорновола
ВИРОБНИЦТВО ЯК ОБ'СКТ Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ (БАНКРУТ-
СТВА)
Сучасш дослщження показують, що процв^ання розвинених кра!н забезпечуе обгрунтована реалiзацiя тдприемницького потенщалу як четвертого фактора вироб-ництва (нарiвнi з землею, працею i катталом). Головну мету тдприемництва, тобто ч^ко окреслену причину його юнування, у св^овш економщ прийнято називати мь аею. Тому на основi загально! мюп виробництва сформовано i встановлено загальш виробничi цш, як мають вщповщати певним вимогам.
Ключов1 слова: фшансова криза, ефектившсть виробництва, штенсифшащя виробництва, внутршня продуктивнiсть, зовшшня продуктивнiсть, дiагностика бан-крутства, стратепчна криза, фактори банкрутства.
Постановка проблеми. У ринковш економщ1 усшхи (ефектившсть) д1яльност1 виробництва значною м1рою залежать вщ !х оргашзацшно! струк-тури. Вщбуваеться процес руйнування сформованих традицшних структур \ замша !х новими, що вщповщають вимогам ринково! економжи \ мюцю в нш товаровиробника.
