CC BY
87
10. Захист вщ радiацií. Визначення обемно'' активност радiонуклiдiв методом гамма-спек-трометри з високою роздiльною здатнiстю: ДСТУ ISO 10703-2001. - [Чинний вiд 2003-07-01]. -К. : Вид-во Держспоживстандарт Украши, 2003. - 15 с.
11. Методика выполнения измерений массовой концентрации металлов в питьевой, природной и сточной воде методом атомно-абсорбционной спектрометрии: МВВ № 76-12-97. -[Чинна вщ 1997-01-20]. - К. : Вид-во "Либвдь", 1997. - 32 с.
12. Допустим ршш вмiсту радюнуклщш 137Cs i 90Sr у продуктах харчування та питнш водi. Державш ппешчш нормативи: ГН 6.6.1.1-130-2006. - [Чинш вщ 2006-05-03]. - К. : Вид-во МОЗ Украши 2006. - 13 с.
13. Handbook of parameter values for the prediction of radionuclide transfer in terrestrial and freshwater environments. Technical reports series. - Vienna : IAEA, 2010. - № 472. - 194 p. [Electronic resource]. - Mode of access http://www-pub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/trs472_web.pdf.
Якименко А.Н. Роль поливной воды в накоплении радионуклидов огурцами на Полесье
Исследовано радиологическое состояние типичных полесских почв и поливной воды из подземных и поверхностных источников водоснабжения. Определено содержание 137Cs и 40К в плодах огурцов, выращенных на радиоактивно загрязненных почвах Полесья. Выяснено, что выращенная продукция по содержанию 13 Cs соответствует требованиям государственных гигиенических нормативов (ДР-2006). Рассчитаны коэффициенты перехода 137Cs и 40К из почвы в плоды огурцов при разных условиях полива.
Ключевые слова: почва, плоды огурцов, активность, поливная вода, коэффициент перехода, радионуклид, 137Cs, 40К.
Iakymenko A.N. The influence of irrigation water in the accumulation of radionuclides to cucumber of Polissya
Radiological condition of typical Polessya soil and irrigation water from groundwater and surface water sources has been investigated. The concentration of 137Cs and 40К in the fruits of cucumbers grown in radionuclide contaminated soils Polissya has been measured. The content of 137Cs on products meets requirement of state hygienic standards (DR-2006). The transfer coefficients of 137Cs and 40К from soil to the fruit of cucumber grown under different conditions of irrigation have been calculated.
Keywords: soil, fruit of cucumber, activity, irrigation water, transfer coefficient, radi-onuclide, 137Cs, 40К.
УДК338.48:711.4(477) Доц. О.М. Головко, канд. техн. наук
маггстр Е.Ю. Брецко - Мукачгвський ДУ
ПЕРСПЕКТИВЫ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В МАЛИХ М1СТАХ
Вщображено стан розвитку туризму в малих iсторичних мiстах, дослщжено зна-чення розвитку туризму в малих мютах Укра!ни, проаналiзовано проблеми та перспек-тиви розвитку туристично! сфери та обгрунтовано необхщшсть повнощнного спзвробгг-ництва влади з бiзнесом i населениям для покращення туристично! привабливост малих юторичних мют, видшено туристичш можливост малих юторичних мют Украши.
Ключовi слова: туризм, малi юторичш мiста, розвиток туристично! галуз^ проблеми розвитку туризму, державна програма розвитку туризму.
Постановка проблеми. Туристична галузь швидко розвиваеться i е найбiльш конкурентоспроможною, забезпечуе робочими мiсцями, пiдвищуе доходи населения та надходження до мiсцевого бюджету, покращуе сощальну ш-фраструктуру. Як свщчить свiтовий досвiд, рекреацiйне господарство, зокрема туризм, може ктотно впливати на соцiально-економiчний розвиток мiст, а залу-чення iнвестицiй для забезпечення рекреацшного облаштування територií - на
прирiст виробництва не лише в iндустрií ввдпочинку та оздоровления, але й в iнших галузях.
Основною формою терш^ально!' оргаиiзацií туристсько-рекреацiйиоí дiяльиостi виступають поселення, серед яких провiдие мiсце займають малi к-торичиi мiста, як найбiльшi центри попиту туристичних послуг та 1х пропозицií. У них зосереджено велику юльккть пам'яток кторц, культури та архнтектури, якi е привабливими екскурсiйними об'ектами, в поеднанш з пам'ятками приро-ди та садово-паркового мистецтва створюють найкращ передумови для розвит-ку туризму.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Питання розвитку туризму в УкраЫ, зокрема на ршш малих iсторичних мiст, привернули увагу багатьох дослвднитв впродовж останнього десятилтя. Серед них - 6. Самарцев, С Гурський, В. Кифяк, ят вiдзначають актуальнiсть розвитку сфери туристичних послуг, в малих кторичних мктах, та вказують на новi можливосп малих кто-ричних мiст Мало дослвдженою i не висвiтленою залишаеться проблема системного вирiшення питань розвитку сфери туристичних послуг малих кторичних мкт, И впливу на мкцевий розвиток, а також роль та можливосп органiв мкце-вого самоврядування в розвитку туризму та забезпеченш високого рiвня життя мешканщв територiальноí громади цих мiст.
Постановка завдання. Мета роботи - дослщити значення розвитку туризму в малих кторичних мктах Украши, проаналiзувати основнi проблеми та виявити перспективи розвитку туризму й обгрунтувати необхвднкть повнощн-ного спiвробiтниптва влади з бiзнесом i населенням для покращення туристич-но!' привабливостi малих кторичних мкт.
Виклад основного матерiалу дослщження. Украша - краша, чш рекре-апiйнi можливостi, iсторична та культурна спадщина е колосальними ресурсами розвитку. Особливо це стосуеться тих малих мкт, яю найменше потерпали ввд техногенних навантажень iцдустрiальноí епохи, в яких значною мiрою зберег-лася вщ пожеж та сопiальних перетворень радянських часш iсторична спадщина. Для багатьох з цих мкт туризм може стати головною стратегкю !'х подаль-шого розвитку.
Кожне з 147 кторичних мкт Украши, перелш яких затверджено поста-новою Кабiнету Мiнiстрiв, - окрема сторшка у лiтопису держави. Безлiч кторичних подш, що iстотно вплинули на хiд розвитку цившзацп, ввдбувалися протягом столiть на пiй земл^ Тому наша iсторiя та культурна спадщина цiкавi не тальки найближчим сусдам. Водночас, цей величезний потенщал туризму е майже не задiяним сьогоднi [1].
Малi мiста - носи романтики, живописноста i того особливого колориту, який неможливо вщтворити штучними засобами. Але вiдсутнiсть уваги до них на довп роки загальмувало íх розвиток. У зв'язку з цим проблема розвитку малих кторичних мкт, як i рашше, актуальна. Необхiдне визначення ращональ-них шляхш розвитку пiеí численно!' групи мiст.
Варто враховувати той факт, що малi мiста володдать великими можли-востями для розвитку малого туристичного бiзнесу i рекреацшшй галузi, чого позбавленi великi рекреацшш центри, у зв'язку з величезним навантаженням на
територда i наявнiстю вже сформовано!' мережею рекреацшних пiдприемств. Але перевага малих мiст у тому, що громадяни, що живуть в урбанiстичних центрах, пртжджають сюди, щоб насолоджуватися спокiйним вiдпочинком в еко-лопчному i незагромажденому просторi. I на цих перевагах треба наголошувати.
Виртення проблеми малих iсторичних мiст потребуе проведення поль тики íх активiзапii', а не промислового розвитку. Розвиток шдустрп туризму i вiдпочинку е одним iз шляхш розвитку малих кторичних мiст Украши. З вели-чезним зростанням внутрiшнього та мiжнародного туризму цей, економiчно ефективний шлях набувае все бшьшого поширення. !сторичш мiста треба всшя-ко оберкати, розвиваючи !х як центри масового ввдпочинку та туризму [2].
У ходi управлiния процесом формування туристсько-рекреапiйноi' мере-жi розселення головну увагу потрiбно зосереджувати на здшсненш регулюван-ня зростання мiст-курортiв шляхом заборони розмщення в них нових i розши-рення д1ючих шдприемств мiстоутворювального значення.
Однак багато проблем залишаеться невирiшеними, зокрема розроблення кадастру земель рекреацшного призначення, поширення реклами щодо ту-ристсько-рекреапiйних об'ектiв, стимулювання пiдприемнипькоi' дiяльностi в туристичному бiзнесi. Важливим е залучення iивестипiй для будшництва нових та перепрофшювання кнуючих закладк пiд санаторно-курортнi установи, розвиток маломкних готелiв, автокемпiнгiв, туристичних стоянок тощо, яких е достатньо в малих кторичних мктах.
У багатьох малих мктах Украши у засобах масово!' iнформапii' активно проводиться реклама мiжнародного туризму i майже ввдсутня реклама внут-рiшнього туризму, за винятком загальновiдомих зон туризму та рекреацц (Крим i Карпати). Також вщсутш кошти на реконструкцда пам'яток iсторii' та архiтек-турного мистецтва, а залучення iнвестипiй гальмуеться через неврегульовану нормативно-законодавчу базу краши. Як вiдомо, значна кiлькiсть населених пунктгв Укра!'ни - Хотин, Межирiччя, 1зяслав та iншi мають пам'ятки архггекту-ри ХУП-ХУШ ст., для вiдновлення яких необхiднi значнi кашталовкладення [3].
В малих мiстах Украши не розвинений сектор туристично!' шдустрп. У жодному мiстi Укра!'ни не роздаються безкоштовнi буклети-путiвники iстори-ко-культурних пам'яток мiста. Крiм цього, не у всх мiстах наявнi таю путшни-ки, що зумовлено вузьким тлумаченням туризму та малою обiзнанiстю про рiз-номанiття туристичних послуг.
Рiзноманiттям туристичних послуг можуть похвалитися переважно мiс-та-м1льйонери, мiста загальновизнаних зон рекреапii' та туризму (Крим, Карпати), деят iсторичнi та культурш центри. Водночас, у бшьшосп малих iсторич-них мiст Украши можна розвивати промисловий, оздоровчий та шш1 види туризму. Але для цього ж знову потрiбнi ^естицп для створення бiзнес-пентрiв, рекреацшних зон вщпочинку, якi поеднували би у собi пасивнi та активш види вiдпочинку.
У бiльшостi малих кторичних мкт, в яких зараз гостро сто!'ть проблема безробiття населення та низького розвитку сопiальноi' шфраструктури, переду-мови для промислового розвитку достатньо обмежеш (вiдсутнiсть сировинно! бази, погане забезпечення транспортом, вiддаленiсть ввд основних промислових
центрш), але наявнiсть рекреацiйних ресурсов, особливо культурно-кторичних, та значний працересурсний потенцiал створюють можливостi для формування туристсько-рекреацiйного комплексу, розвиток якого сприятиме вiдновленню мкт регiону та удосконаленню iснуючоí системи розселення [6].
Але головна проблема, яка серйозно перешкоджае розвитку турбiзнесу, - це незацiкавленiсть у цьому голш мунiципальних утворiв. Малi мiста повиннi триматися разом: сшльно розвивати туризм набагато простiше i зручнiше. З цiею метою треба формувати мiжмунiципальнi групи малих мкт, створювати навколо них транспортнi кластери. Слабке мiжмунiципальне спiвробiтництво е гальмом для провiнцiйного туризму.
Розвиток туристичних програм мiст i регiонiв неможливо здiйснити тшь-ки зусиллями влади. Щоб цi програми реалiзувалися i працювали, необидна повноцiнна спiвпраця з бiзнес-спiльнотою i, безумовно, обов'язкове залучення громадськостi в цi процеси. Там, де це ввдбуваеться, турбiзнес починае розвива-тися. Там, де цього немае, вс розробленi в адмшктращях програми залишають-ся нереалiзованими.
Загальнодержавна програма розвитку малих мiст, затверджена Законом Укра!ни вiд 4 березня 2004 р., передбачае:
• для мют, що мають значнi рекреацшний та оздоровчий потенцiали (мюта-ку-рорти i санаторно-курортнi та рекреацiйнi центри): стимулювання розвитку ку-рортних функцш iз забороною будiвництва нових i розширення дiючих промис-лових шдприемств, не пов'язаних iз задоволенням потреб вщпочиваючих i населенна малих мют або таких, що можуть негативно вплинути на природт лшу-вальнi фактори;
• для мют, що мають значт природний та юторико-культурний потенцiали (юто-ричнi, юторико-архиектурт, культурнi та туристичнi центри): розвиток туристичних функцш iз збереженням i можливим господарським використанням об'екпв культурно!' спадщини, захист довкiлля, обмеження господарсько!' д1яль-ностi на територ1ях iсторичних ареалiв мiст [4].
Для ефективного туризму в малих мктах необхiдно створити комплекс обслуговуючих галузей: готельне господарство, торгiвлю i громадське харчу-вання, транспортну мережу, побутове та культурне обслуговування рекреантш, виробництво сувешрш. Будiвництво в них рекреацшних пiдприемств невелико! i середньо! потужносп забезпечить зайнятiсть мiсцевого населения, стимулюва-тиме розвиток сфери соцiального i культурно-побутового обслуговування, а та-кож стане чинником, який стримуе вдаш працездатного населення в великi й середш мiста [5].
Правильне поеднання розмiрiв i кiлькостi рекреащйних та туристичних шдприемств в малих кторичних мiстах, безумовно, сприятиме кращому вико-ристанню як чоловiчих, так i жiночих трудових ресурсiв, мкцево! сшьськогос-подарсько! сировини i рекреацiйних ресурав, а також бiльш рiвномiрному роз-мiщенню рекреащйного господарства в регюнальному аспектi. Розвиток малого та середнього турбiзнесу насамперед веде до сощального благополуччя регiону: люди будуть зайняп справою, працевлаштованi. Вони стануть забезпечувати в регiонi стабiльнiсть. Тобто матерiальнi та нематерiальнi показники повиннi бути гармошзоваш мiж собою.
У перспективу розвитку кторичних мiст повинен ставитись принцип комплексности який передбачае найкраще збереження пам'яток архнтектури, к-торичного планування i рапiональне розмiшення нового будiвнищва. Однак туризм не може слугувати единою мiстоутворювальною базою кторичних мкт, особливо малих i середнiх. Крiм рекреацшно!' дiяльностi, доцшьним напрямом !'х розвитку е налагодження виробництва художнiх виробш, сувенiрiв, буклетш, художньо! фотографц, будавництво пiдприемств харчово! промисловостi та об'ектiв сопiально-побутового обслуговування, туристичнi бази, пiонерськi та-бори, спортивно-оздоровчi бази пiдприемств по виробництву спорядження i предметш для вiдпочинку, закладш торгiвлi, для задоволення потреб мкцевого населення та вiдпочивальникiв.
Залучення пам'яток до рекреащйного використання означае !'х експлу-атапiю i отримання доходш. У пропесi розвитку туризму на потреби вщпочива-ючих починае працювати пiла галузь з великою кшькктю зайнятих прапiвникiв i службовщв. Таким чином рекреапiйна дiяльнiсть сприяе вирiшенню проблем зайнятостi та тдвищенню прибуткiв мiспевого населення [5].
Розвиток туристично! галузi в малих кторичних мктах стримуеться щ-лою низкою проблем: наукових та нормативно-правових, економiчних та фь нансово-кредитних, органiзапiйно-управлiнських, рекламно-шформацшних та маркетингових. Зокрема:
• недосконалiсть законодавчо! та нормативно-правово! бази,
• вiдсутнiсть едино!' политики в галузi курортно-туристичного бiзнесу як на за-гальнодержавному, так i на регiональному рiвнi;
• недостатнш розвиток рекреацшно! iнфраструктури;
• невщповщтсть зростання ринку курортних, л^вальних та туристичних пос-луг порiвняно з рiвнем вимог европейських стандарив;
• рiзна форма власностi окремих туристичних та курортно-оздоровчих об'ектiв, складний мехашзм пiдпорядкування i, як наслщок, вiдсутнiсть вiдповiдальностi та неможливiсть единого управлшня розвитком галузi;
• незадовшьний стан, руйнування багатьох пам'яток архиектури, вiдсутнiсть рес-таврацiйних робiт, використання !х не за призначенням, що значно зменшуе !х цiннiсть як екскурсшного об'екта та ускладнюе !х залучення до туристичного використання;
• низькi темпи iнвестицiй в туристсько-рекреацiйну галузь регюну.
З метою вирiшення цих проблем в регiонi до стратегш та плашв сощаль-но-економiчного розвитку областей включаеться i розвиток рекреацшно-турис-тично!' галузi, розробляються конкретнi проекти.
Найбшьш важливим кроком останшм часом стала Державна цшьова со-щальна програма розвитку в УкраМ спортивно! та туристично! iнфраструктури у 2011-2022 рр. прийнята Кабiнетом Мiнiстрiв Украши у червнi 2011 р. Держава розпочинае системний i поступовий наступ на:
• лiбералiзацiю стосункiв у сферi туризму;
• популяризацiю туризму як стратега розвитку окремих регютв i держави зага-лом;
• забезпечення шституцюнально! пiдтримки розвитку туризму;
• ефективне заохочування ресурсiв для розвитку галузц
2. Екологiя довкiлля
71
• приватизащю колосально!' за обсягом бази оздоровчих закладiв, яка досi iснуe в режимi "радянських економiчних реалiй" [1].
Перетворення малих iсторичних мiст в сучасш туристичнi центри е складним комплексним завданням, яке можна виртити тiльки спiльними зу-силлями всх зацiкавлених сторiн - i територiальноí громади, i держави. Тiльки за тако! спiвпрацi можливi швидкi позитивш зрушення.
Сьогоднi на порядку денному розроблення та запровадження мiсцевоí политики, яка стимулюватиме економiчний розвиток та спiвпраию бiзнесу i громади. Ключовими завданнями тако!' полiтики е:
• створення готельно!', транспортно!' та сервюно! iнфраструктури малих юторич-них мют;
• формування характерних туристичних продукив;
• розвиток мiсцевих шституив пiдтримки туризму;
• пошук та залучення зовнiшнiх та внутрiшнiх ресурав;
• захист та лобiювання загальних iнтересiв малих iсторичних мiст.
• формування бачення майбутнього розвитку малих мют;
• створення програм регюнального i мiсцевого розвитку на базi мiсцевих ресурсiв;
• синхронiзацiя зусиль стратепчних партнерiв - держава, мюцеве самоврядуван-ня, бiзнес.
Висновки з проведеного дослвдження. Отже, до переваг розвитку туризму в малому кторичному шел належать:
• збшьшення грошового потоку в регiон, зокрема приплив шоземно! валюти;
• зростання валового нацiонального продукту;
• створення нових робочих мiсць;
• реформування структури вiдпочинку, яку може бути використано як туристами, так i мiсцевим населениям;
• залучення катталу, зокрема й iноземного.
Недолiки розвитку туризму проявляються в тому, що туризм: впливае на зростання щн на мiсцевi товари i послуги, на земельш та iншi природш ресурси i нерухомiсть;
• сприяе вiдтоку грошей за кордон внаслщок туристського iмпорту;
• спричинюе еколопчт i соцiальнi проблеми;
• може завдавати шкоди розвитку iнших галузей.
Отже, розвиток туризму на базi малих iсторичних мiст дае змогу:
• ефективно виршити одну з найбшьш складних мiстобудiвних проблем стриму-вання зростання великих мiст-курортiв шляхом розвитку нових i малих курор-тiв, що мають хорошi умови для розвитку;
• сприяти подоланню iнерцil i вiдмовi вiд традицшного пiдходу до розвитку тiль-ки популярних курорпв, переорieнтацil рекреацiйного будiвництва на новi, не освоeнi ще райони, зниженню цим самим рекреацшних навантажень у функцi-онуючих переушдльнених районах, що дасть змогу тдвищити комфортнiсть вiдпочинку i його оздоровчi функц1!';
• використовувати природнi багатства на основi оцiнювання рекреацiйних ресур-сiв i територiй, визначити на цш основi спецiалiзацiю курортiв, зон вщпочинку i туризму за призначенням, а також включення в !х планувальну структуру найбiльш цiнних природних ландшафтiв;
• забезпечити центр^защю комунально-господарського обслуговування, шже-нерних мереж, а також створити зручт для мешкання мiсцевих жителiв посе-лення;
• створити диференцiйовану за призначенням систему транспортних комушка-цш, що забезпечують зручнi зв'язки в межах мюта, з виведенням транзитного руху за його межi;
• ютотно понизити капiталовкладення в експлуатацшт витрати i цим самим бшьш ефективно вирiшувати соцiально-економiчнi завдання розвитку туризму в малих iсторичних мютах Украши.
Розкви туризму як стратепчно! галузi в малих iсторичних шстах Украши передбачае наявнiсть високопрофесшно! творчо! iнiцiативи мiльйонiв людей, ят перетворять притаманну BciM украшцям гостиннiсть у потужний конку-рентоспроможний туристичний продукт.
Лггература
1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.logincee.org/file/4929/library.
2. Уй Сяоань. Туристические города и городской туризм / Уй Сяоань // Туристический журнал. - Пекин, Китай, 2001. - № 6. - С. 8-12.
3. Преображенский В.С. География и отдых / В.С. Преображенский, Ю.А. Веденин. - М. : Изд-во "Знание", 1971. - 48 с.
4. Закон Украши "Про затвердження Загальнодержавно! програми розвитку малих Miw'" (Вщомост Верховно! Ради Украши (ВВР), 2004. - № 24, ст. 332) {1з змшами, внесеними згщно и Законом N 4731-VI (4731-17) вiд 17.05.2012}.
5. Фоменко Н.В. Рекреацшш ресурси та курортологiя / Н.В. Фоменко. - К. : Вид-во "Центр навч. лгт-ри", 2007. - 312 с.
6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rae.ru/forum2012/316/3068
Головко О.М., Брецко Э.Ю. Перспективные направления развития туризма в малых городах
Отражено состояние развития туризма в малых исторических городах, исследовано значение развития туризма в малых городах Украины, проанализированы проблемы и перспективы развития туристической сферы и обоснована необходимость полноценного сотрудничества власти с бизнесом и населением для улучшения туристической привлекательности малых исторических городов, выделены туристические возможности малых исторических городов Украины.
Ключевые слова: туризм, малые исторические города, развитие туристической отрасли, проблемы развития туризма, государственная программа развития туризма.
Holovko O.N., Brezko E. Yu. The tourism development for perspectives in small towns
The tourism development in the small historic towns are presented in this article, the touristic development are investigated in small cities of Ukraine, the problems and prospects of tourism development and the necessity of full cooperation are analyzed with the authorities and business communities to improve the tourism attractiveness of small historic towns, opportunities for tourism in small historic cities of Ukraine are highlighted.
Keywords: tourism, small historic towns, the development of the tourism industry, the problems of the development of tourism, the state program for the development of tourism.
