CC BY
71
трудового потенщалу аеропорту з видшенням рiзноманiтних груп факторiв (наукового-технiчнi, соцiально-економiчнi, полiтико-правовi, природно-клiматичнi, культурнi) та зазначенням рiзних рiвнiв впливу (екзогенш фактори та ендогеннi фактори). Але для бшьш глибокого вивчення аспекпв формування та розвитку трудового потенщалу аеропорту е необхiдним подальше дослщження та розширення рамок подiбноi класифжацп з видiленням нових груп факторiв та рiвнiв впливу.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Пелих А. Экономика отрасли. Изд. 4-е доп. и перераб. / А. Пелих. - М.: «Феникс», 2004. -448 с.
2. Шдтримка 1нтеграцд Украши до Транс-Свропейсько! транспортно! мереж Т£М-Т. Режим доступу: http://ten-
t.org.ua/data/upload/publication/main/ua/517/fr_6.1_ai rports_ukr.pdf
3. Грiшнова О. А. Економжа працi та соцiально-трудовi вiдносини: пiдручник / О. А. Гршнова. — К.: Знання, 2004. — 535 с.
4. Шдтримка реалiзащi норм та стандарта £С у сферах аеропортiв, аеродромiв та обслуговування повiтряного руху/ аеронавiгацiйного обслуговування (ATM/ANS). Режим доступу: http://avia.gov.ua/front/printer/24106
5. Morrell S., Taylor R., Lyle D. A review of health effects of aircraft noise / S. Morrell, R. Taylor, D. Lyle // Department of Public Health and Community Medicine, Faculty of Medicine, University of Sydney, NSW. - April 1997. - pp 221236.
6. Захарова Л.В. Культура труда как фактор экономического роста: автореф. диссер. кан. экон. наук: 08.00.05 / Л.В. Захарова. -Екатеринбург: Юж.-Ур. гос. ун-т, 2009. - 20 с.
Рецензент д.е.н., професор НАУАреф 'ева О.В. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
УДК 728:339.138
МАРКЕТИНГ-АУДИТ РИНКУ РЕАЛ1ЗАЩ1 ПРОДУКЦП ЖИТЛОВОГО БУД1ВНИЦТВА ТА РОЗРОБКА МЕТОДОЛОГП ФОРМУВАННЯ МОДЕЛ1
БУДГВЕЛЬНОГО КЛАСТЕРУ
Сичова О. €., к.е.н., доцент (ХНУБА)
ОбГрунтовано необхiднiсть проведення маркетингового аудиту ринку реалiзацii будiвельноi продукцп з метою аналiзу цт на житлову нерухомкть у мктах Украши. Аргументовано необхiднiсть кластерного тдходу до комплексного аналiзу цтоутворення в будiвництвi. Розроблено методологiчний пiдхiд до формування моделi будiвельного кластеру, яка е утверсальним тструментом до^дження ринку реалiзацii продукцп i послуг тдприемств будiвельноi галузi.
Ключовi слова: маркетинг-аудит, цтоутворення, реалiзацiя будiвельноí продукцп, будiвельний кластер.
МАРКЕТИНГ-АУДИТ РЫНКА РЕАЛИЗАЦИИ ПРОДУКЦИИ ЖИЛИЩНОГО СТРОИТЕЛЬСТВА И РАЗРАБОТКА МЕТОДОЛОГИИ ФОРМИРОВАНИЯ МОДЕЛИ СТРОИТЕЛЬНОГО КЛАСТЕРА
Сычёва Е. Е., к.э.н., доцент (ХНУСА)
Обоснована необходимость проведения маркетингового аудита рынка реализации строительной продукции с целью анализа цен на жилищную недвижимость в городах Украины. Аргументирована необходимость кластерного подхода к комплексному анализу ценообразования в строительстве. Разработан методологический подход к формированию модели строительного кластера, которая является универсальным инструментом исследования рынка реализации продукции и услуг предприятий строительной отрасли.
Ключевые слова: маркетинг-аудит, ценообразования, реализация строительной продукции, строительный кластер.
© Сичова О.е.
BiciiiiK' економжи транспорту i промисловост № 45, 2014
MARKETING-AUDIT OF MARKET OF REALIZATION OF PRODUCTS OF HOUSING BUILDING AND DEVELOPMENT OF METHODOLOGY OF FORMING
OF MODEL OF A BUILD CLUSTER
Sychova E. E., candidate of economic sciences, associate professor (KNUBA)
In practice of the building companies practically there is no general methodological basis of carrying out of marketing - audit of the market of realization building production ,which purpose is studying and the analysis ofprocess of formation of market condition of realization of building production and services, and also tendencies of its change for revealing the factors influencing pricing of building production and services therefore in article necessity of carrying out of marketing audit of the market of realization of building production is proved with the purpose of the analysis of the prices for the housing real estate in cities of Ukraine. The necessity of the cluster going is argued near the complex analysis of pricing in building. The methodological going is developed near forming of model of a build cluster, which is the universal instrument of market of realization ofproducts and services of enterprises of a build industry research.
Keywords: marketing audit, pricing, implementation of construction products, construction cluster.
Постановка проблеми.
Чинники, що впливають на штенсившсть конкуренци на ринку та стутнь конкурентоспроможносп компани, мають рiзний стутнь передбачуваносп. Тому система керування будiвельною компашею повинна мати такий шструмент, який би дозволив 1й устшно адаптуватися за неочжуваних змш умов зовшшнього середовища, правильно формулювати та коригувати довгостроковi цш та ефективно координувати сво! ресурси та можливосп з поставленими завданнями. Отже, об'ективно виникае потреба в шструменп дослщження маркетингово! дiяльностi компани, який заснований на ефективному пошуку та усуненш помилок в прийнятш концепци маркетингу в сти^ строки, а також на прогнозуванш дшово! ситуаци на ринку та аналiзi и тренду або тенденцш. 1нструментом, який вщповщае цим запитам, е маркетинговий аудит ринку, за допомогою якого в компани з'являеться можливють без суттевих витрат завдяки ефективнiй методицi мiнiмiзувати маркетинговi ризики та уникнути стратепчних помилок, а також розробити комплексний план заходiв, що сприяють досягненню цiлей компани та збiльшенню и конкурентоспроможностi на ринках.
Анал1з останнгх до^джень та публшацш.
Теоретичну основу дослщження склали працi вчених з маркетингового аудиту та консультування: Котлер Ф. [7], Олiвье Н-Г., Рой Ж., Ветер М. [9].Побудову концепци та стратепю маркетингового аудиту проаналiзовано в працях Голубкова Е. [4], Гранберга А. [5]. Методи проведения аудиту активно розробляли: Бобров А. [1], Клевцов 1.[6], Пашутш С.[10]. Створенню моделi та механiзму формування методики побудови кластеру на присвячеш роботи авторiв: Войнаренка М. [2] ,Воронова А.[3], Семьонова Г.[12], яш пропонували практично стандартний пiдхiд до створення кластерiв без попереднього проведення маркетингового аудиту ринку.
Невиршеш частини проблеми.
У проаналiзованiй науковш лiтературi практично вiдсутия спiльна методолопчна основа проведення маркетинг-аудиту ринку реалiзацil будiвельноl продукци. Як вiдомо, цши на нерухомiсть формуе ринок. Витратна частина пiд час будiвництва е одним з багатьох чиннишв, що впливають на варпсть 1 м2 житлово! та комерцшно1 нерухомостi. 1нша справа, що використання професiйного незалежного аудиту ринку значно знижуе ризики для iнвесторiв. У перспективi це може привести до зниження цш. Проведення аудиту маркетингу доцiльно, коли будiвельна компанiя починае реалiзацiю нового iнвестицiйно-будiвельного проекту, однак iсиуе невизначешсть у формуваннi найбiльш вiрогiдних цш продаж1в збудованих примiщень, темпiв та строив продаж1в, доходно1 частини проекту i т.п. або ж учасники проекту не можуть визначитися в тому, чи орiентуватися здебiльшого на оптимютичний чи, навпаки, песимiстичний сценарш розвитку ринку. Проблема формування цшово1 полiтики на продукцiю пiдприемств будiвельноl галузi досить багатопланова та потребуе iнодi нестандартного рiшення. Одним з таких ршень може бути кластерний пiдхiд, який теж практично не дослщжувався науковцями.
Метою статтi е вивчення та аналiз процесу формування кон'юнктури ринку реалiзацil будiвельноl продукци на основi маркетингового аудиту , а також тенденцш И змши для виявлення основних чинник1в, що впливають на цшоутворення на будiвельну продукцiю та послуги для створення методологil формування моделi будiвельного кластеру.
Виклад основного матерiалу.
Не зважаючи на тенденци вiдновлення свiтовоl економiки у першому пiврiччi 2012 р., а також позитивш прогнози свггових економiчних органiзацiй на 2013-2014 рр., будiвельний ринок, як i ринок нерухомосп, залишаються у станi стагнаци. Призупинилося нове промислове та комерцшне будiвництво, а строки введення
BiciiiiK' економiки транспорту i промисловостi № 45, 2014
багатьох розпочатих об'екпв перенесенi на кращi часи. Мляве вiдновлення попиту на житлову нерухомiсть негативно вщображуеться на розвитку банк1вського сектора, попршуючи як1сть активiв i економiчних показнишв фiнансових закладiв, обмежуючи iпотечне кредитування та швестицп в будiвельний сектор. Все це впливае на кон'юнктуру ринку.
О^м ринкових чиннишв, на варпсть житлових примiщень впливае також цша низка фiнансових показник1в. Так, наприклад, iснуе пряма залежнiсть мiж обсягом фiнансових витрат на будiвництво та рiвнем цiн на ринку. У цьому випадку необхiдно провести маркетинг-аудит фактично! вартостi будiвництва 1м2 житлово! площi у великих мютах i окремих регiонах Укра!ни за попереднш перiод. Не дивлячись на те, що данi за окремими репонами в основному вiдображують ситуацш, характерну для них в цшому, !х можна спiвставити з цшами всерединi мiст.
Наприклад, проаналiзуемо цши на житлову нерухомiсть у мютах Укра!ни. Вихiднi данi для оцшки вартостi нерухомостi - це загальна площа
Вартгсть 1 м2 жит
об'екта i безпосередня цiна продажу цього об'екта. Варпсть 1 м2 отримують розрахунковим шляхом, тобто дшенням друго! цифри на першу. Шд час продажу житлово! нерухомостi юнуе така закономiрнiсть, що чим менша площа квартири, тим дорожча варпсть 1 м2. Наприклад, в Харковi однок1мнатна «хрущовка» площею 32 м2 коштуватиме 35 тис. доларiв, тобто варпсть 1 м2 складе 1094 долари, одношмнатна впорядкована квартира площею 40 м2 коштуватиме 40 тис. доларiв, вартiсть 1 м2 вже 1000 доларiв, а трик1мнатна квартира площею 55 м2 коштуватиме 50 тис. доларiв, цiна за 1м2 буде складати вже 900 доларiв.
Зазвичай за середню вартiсть 1 м2 в мiстах Донецьк, Харшв, Ки!в, Днiпропетровськ, Одеса (табл.1) беруть варпсть двошмнатно! квартири в райош, рiвновiддаленому вiд центру та вщ окра!н. Хоча насправдi цiни на квартири можуть сильно вiдрiзнятися в залежносп вiд району мiста, вщ впорядкованостi багатоквартирного будинку та вщ стану i комфортностi безпосередньо квартири. I ця рiзниця може складати 1,5-2 рази.
Таблиця 1
а у великих мгстах Украти
Мкта Украши Вартiсть 1 м2 житла в 2012-20132013
1 2
Ки\в, за районами: 1500-3000 (доларiв США)
1. Святошинський 1700 у.о.
2. Дарницький 1500 у.о.
3. Шевченк1вський 2500 у.о.
4. Дшпровський 1600 у.о.
5. Оболонський 2200 у.о.
6. Солом'янський 1850 у.о.
7. Подшьський 1900 у.о.
8. Голоспвський 2000 у.о.
9. Печерський 3100 у.о.
10. Деснянський 1400 у.о.
Харкiв, за районами: 900-1200 (доларiв США)
1. Олекспвка 1100 у.о.
2. Центр 1200 у.о.
3. Новi Будинки 900 у.о.
4. Павлове Поле 1100 у.о.
5. Салпвка 950 у.о.
Днiпропетровськ, за районами: 900-1300 (доларiв США)
1. Бабушшнський 1350 у.о.
2. Жовтневий 1340 у.о.
3. Кiровський 1200 у.о.
4. Червоногвардшський 1200 у.о.
5. Iндустрiальний 1000 у.о.
6. Самарський 1000 у.о.
7. Амур-Нижньодшпровський 950 у.о.
8. Ленiнський 900 у.о.
Вкник економжи транспорту i промисловостi № 45, 2014
Продовження табл. 1
1 2
Одеса, за районами: 1200-1700 (доларiв США)
1. Приморський 1700 у.о.
2. Та!рово 1400 у.о.
3. Молдаванка 1300 у.о.
4. Селище Котовського 1200 у.о.
5. Черьомушки 1200 у.о.
Донецьк, за районами: 800-1400 (доларiв США)
1. Ворошиловський 1400 у.о.
2. Ки!вський 1300 у.о.
3. Калиншський 1200 у.о.
4. Будьошвський 1000 у.о.
5. Ленiнський 950 у.о.
6. Пролетарський 950 у.о.
7. Кiровський 950 у.о.
8. Куйбишевський 900 у.о.
9. Петровський 800 у.о.
З наведено1 таблиц видно, що цiна за 1 м2 загально1 площi в квартирах мюта Киева коливаеться в межах 1500-3000 доларiв. Доступнi цши в Деснянському, Дарницькому, Днiпровському районах. Бшьш елiтним вважаеться Печерський район мюта, де цiни на квартири майже вдвiчi вищi.
Вартiсть 1 м2 загально1 площi в Харковi знаходиться в iнтервалi 900-1200 доларiв. Найдорожчi квартири розташованi в цент^ м. Харкова на вул. Сумськш та на Павловому полi, де в окремих варiантах вартiсть може доходити до 1500-1600 доларiв за 1 м2.
Цiни на квартири в Дшпропетровську складають приблизно 900-1300 доларiв за 1 м2. Найдешевшими вважаються Ленiнський i Амур-Нижньодшпровський район. А найбiльш престижними е Бабушкшський i Жовтневий райони, де цши значно вищг
Вартiсть 1 м2 загально1 площi в Одеа коливаеться в дiапазонi вiд 1200 до 1700 доларiв. Природно, що найдорожчий район Приморський, а найбшьш доступний за вартiстю житла — Черьомушки.
Цши за 1 м2 загально1 площi в квартирах мiста Донецька коливаються в межах 800-1400 доларiв. Бiльш доступнi цiни в Петровському i Кiровському районах. Бiльш елггаими вважаються Ворошиловський i Ки1вський райони мюта, де цiни на квартири майже вдвiчi вищi.
Проведений аналiз вартостi житла в найбiльших мютах Укра!ни дозволяе зробити висновок про те, що на не1, як на продукцш будiвельного пiдприемства, впливають так1 чинники:
1. М1сце розташування району вiдносно
центру мiста.
2. Впорядковашсть району i домоволодiння.
3. Наявшсть розвинено1 iнфраструктури.
4. Близьшсть транспортних розв'язок.
5. Вiдсутнiсть чи наявшсть шдприемств , як1 впливають на еколопю району i населеного пункту в цшому.
Вказанi чинники, по суп, е предметом бшьш детального маркетинг-аудиту, даш якого можна покласти в основу полiтики формування цiн на продукцiю будiвельних шдприемств, однак важливою попередньою умовою для цього е розробка методик.
1ншим напрямком у проведеш маркетинг-аудиту може бути кластерний пiдхiд.
Для попереднього комплексного аналiзу цiноутворення в будiвництвi необхiдне створення, по можливостi, ушверсально! моделi будiвельного кластеру, а економiчнi зв'язки, що лежать в основi його створення, мають бути заснованi на довгострокових контрактах (на вiдмiиу вiд холдинпв, як1 базуються на майнових штересах) та здiйсиюватися на основi вертикальних i горизонтальних взаемодiй мiж рiзними бiзнес-суб'ектами та 1хньо1 симбюзно! взаемозалежностi, яка визначаеться за принципом синерпзму. Так1 об'еднання дозволяють невеликим оргашзащям поеднувати переваги малих форм шдприемництва та великих пiдприемств. В оргашзащях, як1 належать рiзним власникам, виникае необхшшсть в певнiй штеграци зi збереженням у кожно! з них свое! автономносп, що , по суп, е вихiдною передумовою формування кластерно! основи.
На думку М. Войнаренка [2], для створення кластеру як життездатно!, самодостатньо!, усшшно! та ефективно! органiзацil необхiдна
Вкник екч>моч1к,и транспорту i промисловостi № 45, 2014
наявшсть п'яти основних умов (рис. 1). Кожна з них вимагае бшьш ретельного розгляду, що в умовах окремо!' стати зробити неможливо, 1 тому обмежимося !'хшм коротким визначенням:
1нщ1атива — шщгативш 1 впливовг люди з числа тдприемщв, структур влади, громадських организаций, навчальних закладов та наукових организаций, як1 здатнг сво!'м авторитетом, органгзаторськими здгбностями 1 знаннями згуртувати, зацгкавити 1 насправдг довести користь кластеров як для самих !'хшх членов, так 1 для реггону.
1нноваци — нов! технологи в оргашзаци виробництва, збуту, управлгння, фгнансування, як1 здатнг вгдкрити нов! можливостг в конкурентней боротьбг.
1нформаця — через взаемодгю головно! оргашзацГ! з оргашзащями-учасницями виробляеться нова iнформацiя, яка стае рушгйною силою дглово!' активность Формуеться единий шформацшний простгр.
1нтеграц1я — виробництво г реалгзацгя будгвельних конструкций, обладнання,
гнструменту, технологий, ноу-хау та
гнжингрингових послуг, створених на замовлення головно'! будгвельно'! оргашзаци , якг призначенг для виготовлення конкурентно'! продукцг'!.
1нтерес — забезпечуе основну умову життедгяльностг пгдприемницько!' або громадсько!' структури, яка передбачае наявшсть зацгкавленостг учасникгв кластерних об'еднань г отримання ними певно!' економгчно!' вигоди.
Рис. 1. Необхгдш умови створення кластер1в (концепщя «51» М. Войнаренка)
У цьому контекст! кластери можна гдентифгкувати як групу гнтегрованих компангй-учасниць того чи гншого ринку, якг об'едналися з власно!' гнгцгативи на основ! довгострокових гнтересгв г контрактов для ефективного використання гнновацгй, гнформацг!' г ресурсгв, а також специфгчних переваг для спгльно!' реалгзацГ! пгдприемницьких проектгв. Використовуючи в основному горизонтально зв'язки та спецгалгзацгю г доповнюючи один одного, вони отримують можливгсть для досягнення бгльш високих результатов. Кластери можна також розглядати як новий спосгб агрегованого використання переваг галузевого розташування органгзацгй г можливостей регионального управлгння. Важливою особливгстю кластеров е те, що вони оргентованг на економгчний успгх територГ!, на якгй вони розташованг.
Як г органи влади, що вгдповгдають за розвиток реггону, вони можуть забезпечити залучення додаткових гнвестицгй, активгзацгю гнновацгйних процесгв, а також ргшення багатьох соцгальних проблем.
Вгдмгнна риса кластеру — цгльова пгдприемницька дгяльнгсть. У рамках кластеру об'еднуються не тгльки виробничий, а й гнновацгйний бгзнес, комплексна система
управлгння якгстю продукцГ!, сучасне сервгсне обслуговування. Об'еднання зусиль пгдприемцгв, органгв управлгння, суб'ектгв гнвестицгйно!' та гнновацгйно!' дгяльностг на визначенгй територГ! дае значнг переваги в конкурентней боротьбг, сприяе рацюнал1зацГ! виробничо-ринкових процесгв, перерозподглу ризикгв 1 проведенню гнучко!' политики, необх1дно!' в умовах кон'юнктури, яка швидко змгнюеться.
Ключовою характеристикою дгючих кластеров е параметри ринкгв, на якг вони працюють [6]. Саме попит визначае необхгдшсть формування ефективно працюючих кластеров. Виходи на новг ринки, якг мають бгльш високг вимоги до продукцГ!, !Т якостг та умов поставок, можуть бути реальним стимулом до подальшого вдосконалення кластеру. Органи влади можуть стимулювати такого роду стратеги шляхом надання субсидий для проведення торгових ярмаркгв, для залучення покупцгв 1 для оргашзацГ! обмгну досвгдом мгж мгсцевими та закордонними компаниями.
Розглянемо в якостг приклада будгвельний кластер Харкгвського реггону Укра!'ни, який налгчуе близько 30 компанш 1 оргашзацш буд1вельно!' сфери. ОргашзацГ! спецгалгзуються на виконаннг будгвельно-монтажних робгт,
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 45, 2014
виробницт буд1вельних матер1ал1в, проектуванш та дизайш ! забезпечують виконання повного циклу буд1вельних робгг з1 здаванням об'екпв «тд ключ».
До кластеру входять також компанп ! органiзацii' шфраструктури, як надають торгов!, юридичш, аудиторсью, маркетингов!,
шформацшш, освггш ! науково-дослщш послуги (рис. 2). Комплексоутворюючими зв'язками волод!е громадська оргашзащя, яка об'еднуе кластери, що дае !'м можлившть отримувати допомогу експерт!в-консультанпв з питань технологiчноi' модершзацн пiдприемницькоi' д!яльност та експертiв !з зовнiшньоi' торпвл! вщносно впровадження торгових знаюв i експортних стандартiв; експер^в юридичних закладiв вщносно репстрац!'!' та оформления вщповщних докумеитiв i т. п.
Головною метою формування кластерiв е досягнення конкретного екоиомiчиого результату [3] - виробництво коикуреитоспроможиого продукту, що сприяе збiльшеиию часу i ресурсiв, иеобхiдиих для оргаиiзацiйиого формування кластеру економ!ки регiону в цшому. Проект кластеру в широкому розумшш цього термiна зазвичай починаеться у форм! «туманно!» ще! як спонтанно! реакцп на негативну iнформацiю в результат фiнансово-економiчно!' д!яльносл галузi в регюш.
Реальних обрис!в проект кластеру набувае i оформлюеться у вигляд! комплексу р!зного роду органiзацiйних заходiв на основ! даних
попереднього аналiзу з урахуванням впливу макросередовища зусиллями спещально сформовано! iнiцiативно!' групи. Завданням тако! групи мае бути розробка первинних ескiзних варiантiв проекту з! створення кластеру. На практицi перш! етапи створення кластеру (рис. 3.) пов'язаш з ощикою сформованих щей ! в основному торкаються рацюнально! оцшки корисност щей у вдаовдаосл до попередньо встановлених цшьових критернв. Оскшьки ощика згенерованих щей мае еврштичний та яюсний характер, то визначення найбшьш оптимально! з них на основ! класичного дослщження зазвичай неможливе через вщсутшсть узагальненого критер!я !'хньо! ефективносл. У той самий час е виб!р проекту кластеру ! розподш реальних або потеищальних можливих ресурс!в проекту кластеру. Процес вибору тшно пов'язаний з плануванням робгг над проектом, тобто календарним плануванням завдань учасникам проекту. Планування завдань з! створення (формування) кластеру мае передбачати також детальне визначення оргашзащйних
взаемовщносин його учасниюв. У принцип!, сам проект створення кластеру в ус!х вщношеннях е процесом творчим. Основш етапи його створення мають детал!зуватися до р!вня окремих завдань його учасникам з установленням часових координат, вщповщних строюв заюнчення окремих етатв. Така детал!защя необхщна для обгрунтування оцшки часу та ресурс!в, необхщних для оргашзацшного формування кластеру.
Громадське об'еднання «Буд1вельний кластер»
Бтзнес
т
оз О р
^ о
с а
св I—
Он
С
Самостшш тдприемства, члени кластеру
ю о
сь
Он Ч
ю о
ьг
К о "Я- Он
3 с
Кшцевий продукт ]«
Он о
о*
Рис. 2. Модель 6уд1вельного кластеру
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 45, 2014
Рис. 3. Методологгчний тдхгд до формування кластеру
Висновки даного до^дження i перспективы подальших робт у цьому напрямку.
В статп обгрунтована необхщшсть проведення маркетинг-аудиту ринку буд1вельно! продукци 1 запропонована методолопя формування модел1 буд1вельного кластеру. Можна видшити таю переваги об'еднання в буд1вельний кластер:
1. Можлив1сть залучення ф1нансових ресурс1в у буд1вельну сферу (об'еднання стльних ф1нансових можливостей учасниюв буд1вельного кластеру, залучення швестицш, сп1льна участь в конкурсах проектов, як1 ф1нансуються у вигляд1 гранив, об'еднання стльних ф1нансових можливостей для забезпечення гарант^ на отримання швестицш).
2. Можлив1сть зниження соб1вартост1 буд1вельно! продукци 1 послуг орган1зац1й, як1 входять до кластеру. Наявтсть власного виробництва на основ1 м1сцево! сировинно! бази сприяе зниженню витрат на транспортування, збериання, торгов! послуги, що здешевлюе соб1варт1сть житлово! площ1 та ремонтних роб1т. Б1льш того, не виникае проблем з1 збутом:
продукщя ц1лком використовуеться всередин1 кластеру[11].
3. Можлив1сть учасникам кластеру ефективно в1дстоювати сво! штереси на р1вн1 оргашв м1сцево! влади 1 м1сцевого самоврядування шляхом об'еднання орган1зац1й буд1вельно! сфери регюну.
4. Забезпечення пост1йно! завантаженосп орган1зац1й буд1вельно! галуз1 1 сум1жних галузей; створення нових робочих м1сць, сприяння вщродженню промисловост1 окремих райотв регюну, де розташован1 родовища сировини, як1 використовуються в буд1вництв1.
Таким чином, щодо буд1вельного кластеру можна сказати, що це об'еднання оргатзацш, як1 взаемод1ють у процес1 буд1вельного виробництва на р1вн1 региону 1 принципово новий р1вень в1дносин, який базуеться на ринкових взаеминах м1ж учасниками кластеру.
Перспективними напрямками дослщження також е:
1.Оц1нка вартост1 ГнжинГрингових послуг та продукци тдприемств буд1вельно! галуз1 на основ1 маркетингового аудиту ринку продукци тдприемств буд1вельно! галуз1.
Вкник економпки транспорту 1 промисловост1 № 45, 2014
202
2. Розробка методологiчних аспектiв формування политики цiноутворення на продукцiю будiвельних пiдприeмств i iнжинiрингових послуг.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1.Бобров А. Взаимодействие между отделами маркетинга и продаж / А. Бобров // Sales business/продажи. 2005. С. 41 .
2. Войнаренко М.П. Кластери в шституцшнш економщ: монографiя / М.П. Войнаренко. - Хмельницький: ХНУ, ТОВ «Трiада-М», 2011. С.128
3.Воронов А. Кластерный анализ - база управления конкурентоспособностью на макроуровне / А. Воронов, А.
Буряк // Маркетинг. 2003. № 1(68). С. 16-17. 4. Голубков Е.П. Маркетинг: стратегии, планы, структуры / Е.П. Голубков М.: Дело, 1995. С. 3435.
5. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики: учебник для вузов.
2-е изд. / А. Г. Гранберг. М.: ГУ ВШЭ, 2001. С. 90.
6. Клевцов И. Маркетинговый аудит / И.
Клевцов // Маркетинг. - 2004, №6. С. 97 .
7.Котлер Ф., Триас де Без Ф. Новые маркетинговые технологии / Пер. с англ. СПб.: ИД Нева, 2004. С.49.
8. Международный маркетинг / Алексеев С., Васильев Г. и др. Под ред. Нагапетьянца Н. / 2-ое изд., перераб. и доп. — М.: Юнити-Дана,
2005.С.15.
9.Оливье Н-Г., Рой Ж., Ветер М. Оценка эффективности деятельности компании. Пер. с англ. М.: Издательский дом «Вильяме», 2004.С.14.
10. Пашутин С.Б. Эффективная дистрибьюция. Организация и управление собственной филиальной сетью. М.: Альфа-Пресс,
2006.С.45.
11. Rosenfeld, S. A. Bringing business clusters into the mainstream of economic development / S. A. Rosenfeld // European planning studies. 1997. № 5. P. 3.
12.Семенов Г.А. Нацюнальний кластер -новий шлях для прискорення економiчного та шновацшного зростання Украши / Г.А. Семенов, О.С. Богма // Вюник економiчноl науки Украши. -2006. - № 1. С. 127
Рецензент д.е.н., професор ХНУБА Чупир О.М. Експерт редакцшноИ колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Боровик Ю.Т.
УДК 359.08.03.01
КОНЦЕПУАЛЬН1 ЗАСАДИ УПРАВЛ1ННЯ РЕСУРСНИМ ПОТЕНЦ1АЛОМ КЕРОВАНО-ОРГАН1ЗАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ШДПРИСМСТВ
МАШИНОБУДУВАННЯ
Сластяникова А. I., здобувач (У1ПА)
В статтi удосконалено концептуальт засади управлтня ресурсним потенщалом керовано-оргатзацтного розвитку тдприемств машинобудування. Визначено, що економiчнi до^дження у сферi концептуальних засад управлшня ресурсним потенщалом керовано-оргатзацтного розвитку тдприемства пов 'язаю здебыьшого з ощнкою ефективностi роботи тдприемства, визначенням iхнього фтансового стану i конкурентоспроможностi. Зроблено висновок, що концептуалью засади управлтня ресурсним потенщалом керовано-оргатзацтного розвитку тдприемств машинобудування не тыьки полягають в ттегральному вiдображеннi поточних та майбуттх можливостей економiчноi системи трансформувати вхiднi ресурси за допомогою притаманних й персоналу тдприемницьких спроможностей в економiчнi блага i таким чином максимально задовольняти ттереси тдприемства й сустльства. Доведено, що особливостi використання та управлтня ресурсним потенщалом керовано-оргатзацтного розвитку тдприемства дали змогу визначити принципи та вимоги до формування загальноi системи управлтня, зокрема едтсть методiв на рiвнях управлтня потенщалом, орiентованiсть на стратегiчнi цт розвитку тдприемства, управлтня потенщалом на уах стадiях життевого циклу продукцп, оптимiзацiю витрат, посттне удосконалення тформацтного забезпечення, впровадження ефективних методiв управлтня; ттегроватсть iз загальною системою управлтня керовано-оргатзацтного розвитку тдприемством, варiативнiсть пiдходiв до розроблення окремихуправлтськихршень, тдвищення зацiкавленостi пiдроздiлiв.
Ключовi слова ресурсный потенцал, керовано-органЬацшний розвиток, концептуальт засади, управтння, тдприемство.
© Сластяникова А.1.
BicMMK' економжи транспорту i промисловост № 45, 2014
