CC BY
7Smaglii V.M.
Candidate of philological sciences, associate professor, head of the philology department at the Odessa National Maritime University
MARGINAL ZONE OF THE VERBALIZED WORD CONCEPT
Смаглш Вaлерiя Muxa^nisHa
кандидат фiлологiчних наук, доцент saeidyeaH кафедри «Фiлологiя» Одеського нацюнального морського утверситету
МАРГ1НАЛЬНА ЗОНА ВЕРБАЛ1ЗОВАНОГО КОНЦЕПТУ WORD
Summary. The analyzed sector WORD / LANGUAGE / SPEECH Nominal Complex Field below contains, first and foremost, articles that explain the word nominative unit, form the core of the corresponding field, as well as articles to which references refer and form the periphery and marginal zone of such field. The link is the word / phrase in the dictionary definitive article, which is highlighted in a specific font. References are most often internal, that is, they link to articles in the same dictionary. Sometimes we also register external links that mention publications by scholars in other publications, with or without relevant bibliographic data. The marginal zone of the field is attributed to the second degree references (that is, used in the peripheral articles in the segment articles), as well as external references to the theories of other scholars and lists of sources accompanying the References dictionary article.
Анотащя. Аналiзований далi сектор WORD номшативного поля комплексного концепту WORD / LANGUAGE / SPEECH мютить передуам статп, в яких наведене тлумачення номшативно!' одинищ word, вони формують ядро ввдповщного поля, а також статп, до яких вщсилають посилання i яю утворюють периферш i марпнальну зону такого поля. Посиланням е слово/словосполучення в дефшщшнш статп словника, яке видшене певним шрифтом. Посилання частше за все е внутршшми, тобто такими, що вщсилають до статей цього ж словника. Iнодi рееструемо i зовшшш посилання, яш згадують публшацп науковщв у шших виданнях, i3 наданням ввдповвдних бiблiографiчних даних або без них. До марпнально! зони поля уналежнюемо посилання другого ступеню (тобто ужип в посилочних статтях перифершно! зони), а також зовшшш посилання на теори шших науковщв i перелiки джерел, що супроводжують словникову статтю у формап References.
Key words: nucleus, morpheme, marginal zone, speech unit, microfield.
Ключовi слова: ядро, морфема, маргтальна зона, мовна одиниця, мiкрополе.
Постановка проблеми. У науковш картиш свггу вщбиваеться розумшня галузевими фахiвцями певного фрагменту свпоустрою, людсько!' цивiлiзацii, явищ духовно! i матерiальноi культури. Наше дослвдження на цьому етапi концентруеться на науковому, а саме лiнгвiстичному розумшш феноменiв мови i мовлення. Таке розумiння е динамiчним, його тяглють i трансформацii вiдображаються зокрема у академiчних дослiдженнях, у епохальних публшащях наукових шкiл, а також у спецiалiзованих довiдникових виданнях, на кшталт енциклопедiй i термiнологiчних словникiв. Подiбнi видання фiксують як науковi знання минулого, так i теперiшне розумшня сутносп мови i законiв ii функцiонування.
Мета статть Даний роздш дослiдження присвячено аналiзовi англомовних спецiалiзованих енциклопедiй i словникiв, в яких зафшсовано науковi знання про мову i мовлення, а також про змшу наукових парадигм, напрямкiв, шкш, що вивчали i вивчають феномен людсько! мови.
Викладання основного матерiалу.Одним iз найвагомiших (в термiнах даного дослiдження) внутрiшнiх посилань iз ядерноТ статтi word е,
звичайно, посилання на лексичний аспект феномену слово, тобто на словниковий запас мови, який традицшно називаемо вокабуляр. У ядернш статп читаемо: [lexemes are the units of vocabulary, and as such would be listed in a dictionary]. Графiчно виокремлена в статп номшативна одиниця lexeme була розглянута вище, осшльки вона входить до зони ближньоТ периферil аналiзованого поля. Звершмося до номiнативноi одиницi зони дальньоТ периферil, яка також виокремлена в ядернш статп графiчним акцентом iндивiдyaльного посилання I ступеня. Це номшативна одиниця vocabulary. Ввдповщна стаття в словнику Crystal пропонуе лаконiчний опис цiеi одиницi, указуючи, що vocabulary е не фаховим позначенням того, що фахiвцi iменують термiнами lexis та lexicon i вiдсилае користувача до вiдповiдних статей: [linguistics uses the term vocabulary in its everyday sense, reserving for its technical study the use of terms lexis, lexicon].
Посилання II ступеня lexis, lexicon «уводять» користувача у маргшальну зону номшативного поля, де звернувшись до ввдповщних статей, вш дiзнаеться про суто наукове трактування словникового запасу будь-яко! мови. Показовим е
початок посилочноi статп II ступеню lexis: [term lexis is used in linguistics to refer to the vocabulary of a language in a variety of technical phrases. A unit of vocabulary is generally referred to as a lexical item, or lexeme. A complete inventory of the lexical items of a language constitutes that language's dictionary, or lexicon - a term particularly used in generative grammar].
Посилочнi статп II ступеня у !х пор!внянн i3 статтею I ступеня посилання vocabulary набагато детальшше описують феномен vocabulary, надаючи фаховi (technical) позначення lexis та lexicon i роз'яснюючи рiзницю м!ж ними, уточнюючи, що lexicon - це термш, яким оперують в межах генеративно! граматики, описуючи структурн характеристики лексичних одиниць мови, використовуючи спецiальнi графiчнi позначки для граматичних класiв: [lexicon refers to the component containing all the information about the structural properties of the lexical items in a languages...and formalized as features, and put in square brackets; e.g., word-class assignments include noun [+N], etc]. Натомють термшом lexis фахiвцi послуговуються аналiзуючи такi мовнi структури лексичного рiвня, як лексичнi поля, лексичнi системи, лексичнi групи (lexical field, lexical system, lexical set). У фокус уваги лшгвюпв ввдповщного фаху опиняються, зокрема, явища лексичних прогалин (lexical gaps), тобто ввдсутшсть структурно передбачувано! лексично! одиницi в системi !! lexis (ми б сказали «в системi ii вокабуляра»), наприклад, при наявностi гендерно! опозицii в лексичних парах brother VS sister, son VS daughter в англшськш мовi ввдсутш двi рiзнi лексичн одиницi на позначення cousin, яш до речi е в украшськш мовi (кузен VS кузина, або двоюрiдний брат VS двоюрiдна сестра).
Посилочнi статп II ступеню набагато перевищують свою материнську статтю (I ступеню) vocabulary як за текстовим обсягом, так i за кшьшстю посилань (наприклад, стаття lexis бшьше нiж у 9,5 разiв осяжшша i пропонуе у 4 рази бшьше власних внутрiшнiх посилань). Отже користувач словника мае можливiсть ознайомитись iз темою слово в cucmeMi вокабуляру у юлькох форматах: у стислому вигляд (коротка фраза в ядернш статтi word), вiд не! посилання I ступеня i коротка шформащя у статтi дальньоТ перифери vocabulary), вiд не! посилання II ступеня i розлогий виклад у посилочних статтях маргшальноТ зони lexis та lexicon, не кажучи вже про можливi «мандри» рiзомною мережею подальших посилань, що пронизують номшативне поле концепту WORD.
Порiвнюючи, яким чином тема слово в cucmeMi вокабуляру вщдзеркалюеться в науковт i наХвмй КС, бачимо наступне. Номшативш одиницi vocabulary та lexicon в нмвмй КС, на вщмшу вщ науковоХ КС, практично не розрiзняються. Обидвi одиницi мають значення (1) словниковий запас (мови, окремоХ групи мовцiв, окремого мовця), порiвняймо: lexicon [the vocabulary of a language, a person, or branch of knowledge]; vocabulary [lexicon,
a stock of words employed by a language, group, or in a field of knowledge]; i (2) словник (тлумачний, перекладацький), див.: vocabulary [a list of words and often phrases, usually arranged alphabetically and defined or translated, a lexicon] i lexicon [a book containing an alphabetical arrangement of the words in a language and their definitions].
Одним iз лексико-семантичних варiантiв полюеманта lexicon, особливо щкавим для нашого дослщження, е семема загальномовного словника, маркована як така, що належить царин лшгвютики, тобто е науковою семемою [(Linguistics) the total stock of morphemes in a language; the morphemes of a language considered as a group], йдеться про те, що лексикон е загальним запасом не ^iв мови, а морфем. Проте наша вибiрка iз фахових словнишв i енциклопедш такого значення номшативно! одинищ lexicon не фшсуе. Мабуть, варто вести мову про певну лакунартсть дослщжуваного нами номiнативного поля WORD у вщбитп науковоХ КС стосовно такого фрагменту, як lexicon.
Своею чергою номшативне поле дослщжуваного концепту WORD / LANGUAGE / SPEECH у його наХвному, не фаховому варiантi взагалi не мютить тако! словниково! одиницi, а отже i парцели шформацп, як lexis. Тут уже йдеться про лакунартсть наХвноХ КС.
Повертаючись до ядерноТ статтi word i посилочних спрямувань, що йдуть вiд не! до iнших статей, як! позицюнують слово в рiзних лiнгвiстичних ракурсах, наразi звернiмося до фонологiчного ракурсу. Вш заявлений лише у дотичний споСб: стаття розмiрковуе про фонологiчнi характеристики слова в системi мови, як! поруч !з граматичними i семантичними характеристиками слугують маркерами групування сл!в у частиномовн класи (в статп вони називаються word-classes): [word-classes can be established by analyzing the various grammatical, semantic, and phonological properties displayed by the words in a language]. Ще одне вживання посилочного слова phonological в цш самш статп зустр!чаеться при характеристик так званого фонологiчного слова [words are physically definable units which one encounters in stretch of speech (where there may be phonological clues to identify boundaries, such as a pause or juncture features). 'Word' in this sense is often referred to as the phonological word] (в наведенш дефшщп збережен аутентичн словников! граф!чн видшення).
Зауважимо, що попри неодноразове вживання в межах статп word внутршнього посилання phonological, воно е неточним, бо вщповщно! статп в словнику Crystal немае. Його вокабуляр мютить статтю phonology, дуже розлогу (цша сторшка тексту, в якш нал!чуеться 56 внутршшх посилань), проте мало шформативну у вщношенш до посилки, за якою в даному випадку до статп звернеться користувач. £дине, що вш зможе виокремити !з не!, це наступне: [phonology is concerned with the range and function of sounds in specific languages, and with the types of phonetic relationships that relate and
contrast words and other linguistic units]. Тобто фонологiя вивчае зокрема фонетичнi вiдносини, що пов 'язують i протиставляють слова i iншi лiнгвiстичнi одиницi. Решта статп шформуе про зовам iншi аспекти проблеми фонологи, окреслюючи ii рiзновиди (synchronical / diachronical / prosodic/ generative phonology, Bloomfieldian phonological theory, Prague School theory) i заглиблюючись у тонкощi кожно! iз теорш, а також рекомендуючи звернутись до шших статей, в яких йтиметься про ще сiм рiзновидiв фонологи (articulatory / atomic / segmental / dependency, metrical / particle, prosodic phonology). Користувачевi такий потiк шформацп не завжди е затребуваним.
Коментуючи неточнiсть внyтрiшнiх посилань в словнику Crystal, зауважимо, що це стосуеться багатьох прикметникових одиниць, видiлених як посилання: grammatical, hierarchal, lexical, morphemic, prosodic, semantic. Ус вони вiдсилають до вщповвдних iменникових одиниць як вокабул посилочно! статтi. Пошук додаткових ведомостей у такому випадку бувае доволi нелегким, оск1льки користувачевi пропонуеться iнодi завеликий i занадто складний для нього пакет шформацп у порiвняннi iз тим, що вiн шукав.
Дещо простiшим для користувача е вживання iменникового атрибутива як внутрШнього посилання. Таке мае мiсце в обговорюванш проблемi фонологiчного статусу слова як це маркуеться в ядернш статтi word. Маемо на увазi словосполучення juncture features, яке на рiвнi з pause функцiонують як внутршш посилання для роз'яснення, якими можуть бути фонологiчнi пiдкaзки (phonological clues) для розмежування слiв. Розташована в зош дальньоТ периферп посилочна стаття juncture (n) надае додатковi вiдомостi про цей рiзновид фонологiчних тдказок, зокрема: [a term used in phonology to refer to the phonetic boundary features which may demarcate grammatical units such as... word. The most obvious junctural feature is silence, (there are other) various modifications to the beginnings and endings of grammatical units. Word division, for example, can be signaled by a complex of pitch, stress, length, as in the potential contrast between that stuff and that's tough]. Таким чином користувач дiзнаеться, що стики ^в маркуються не тшьки мовчанням (silence), але i комплексом висоти тону, наголосу, довготи (a complex of pitch, stress, length). Звершмо увагу на словосполучення junctural feature, вжите при опий мовчання [silence] як основного демаркацшного засобу виокремлення ^в [the phonetic boundary feature which may demarcate grammatical units such as. word].
Порiвнюючи наукову i нагвну КС, скажемо, що на!вне розумшня слова як мовно! одинищ виявляеться взагалi доволi «глухим» до цього аспекту: у нашш виборцi загальномовш словники мiстять дефiнiцiю word, в якш згадуеться його фонетична форма: [a speech sound or series of sounds that symbolizes and communicates a meaning]
(тдкреслення наше - В.С.), але головний ракурс уваги до слова - це його значенневий потенщал.
Стосовно цього потенщалу у науковому баченш слова мусимо звернутись до семантичного аспекту його лшгвютичного опису. Вш так само, як i фонологiчний аспект, доволi лапiдарно висвiтлений в аналiзованому полi WORD. Нагадаемо вище наведений фрагмент ядерно! статп word: [word-classes can be established by analyzing the various grammatical, semantic, and phonological properties displayed by the words in a language], наразi звернiмо увагу на посилання semantic. Як i решта прикметникових посилань, воно адресуе не до окремо! статтi semantic (properties), а до статп semantics (n.). Вона займае твтори сторiнки тексту, але все, що дотичне до безпосереднього посилання, - це, можливо, тiльки вступна фраза дефiнiцiйноi статтi: [a major branch of linguistics devoted to the study of meaning in language]. Вже наступна фраза занурюе читача у вир науково! полемiки i рiзноаспектного викладу течiй в теорii семантики: [The term is also used in philosophy and logic, but not with the same range of meaning or emphasis as in linguistics..].
У подальших пошуках стосовно семантичних властивостей слова користувач може звернутись до посилання II ступеня meaning, яке метиться в периферiйнiй статп semantics i вiдправляе користувача до статп в маргшальнш зош поля. Цього разу вш опиниться перед шформативним ресурсом не меншого обсягу i не меншо! складностi. Стаття meaning займае одну сторшку тексту i також перш за все шформуе читача про те, що проблемою значення займаються iз десяток шших, о^м лiнгвiстiв, науковцiв: [many other academic practitioners are involved in the study of meaning along with linguistics - philosophers and logicians especially, but also psychologists, sociologists, literary critics, theologians and others]. Головним штересом лiнгвiстiв е, зпдно довiднику, iнтеграцiя значення i граматики, спiввiдношення семантики i синтаксису: [linguists' primary interests are distinguished by their attempt to integrate meaning with the other components of a general linguistic theory (especially with grammar). These emphases characterize the linguistic study of meaning, semantics and the place of semantics in relation to syntax]. Чи наближае такий опис користувача до розумшня пошукувано! шформацп про семантичт влaстивостi слова, ми не певш, але, без сумшву, загальне теоретичне тло сучасно! лшгвютично! науки змальовуеться досить широко i рiзнобарвно.
Висновки. Порiвнюючи обговорюваний аспект номiнативного поля концепту WORD / LANGUAGE / SPEECH в науковш та нтвнш КС, констатуемо, що розумшня понять семантика та значення мовцем, який не е фаховим лшгвютом, мютить б№ш-менш чпта i зрозумiлi смисловi парцели. Загальномовний словник англiйськоi мови Cambridge пропонуе наступнi тлумачення: meaning [the thing that is conveyed by language, import, e.g. Many words have more than one meaning]
i semantics [the study of meanings], б!льш розгорнуте тлумачення запропоновано у словнику Oxford: semantics [the branch of linguistics and logic concerned with meaning. The two main branches are logical semantics and lexical semantics] та meaning через вщсилку до д!еслова mean [have smth as its signification in the same language or its equivalent in another language, e.g. the name means 'painted rock' in Cherokee].
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Козлова Л.А. Отражение этнокультурных особенностей менталитета в синтаксических категориях агентивности/неагентивности (на материале английского и русского языков). // Человек. Язык. Культура: сборник научных статей, посвященных 60-летнему юбилею проф. В.И.Карасика: в 2-х частях. - Киев: Издат.дом Д.Бураго, 2013. -Изд-е 2-е испр. - Часть 1. С. 532538.
2. Кубрякова Е.С. Особенности речевой деятельности и проблемы внутреннего лексикона Человеческий фактор в языке. Язык и картина мира. - М.: Наука, 1991. С.141-172.
3. Кубрякова Е. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира Рос. Академия наук. Ин-т языкознания. - М.: Языки славянской культуры, 2004. 560 с.
4. Попова З. Д., Стернин И. А. Когнитивная лингвистика. - М.: АСТ: Восток-Запад, 2007. 314 с.
5. Теркулов В.И. Части речи и тождество номинатемы. Человек. Язык. Культура: сборник научных статей, посвященных 60-летнему юбилею проф. В.И.Карасика: в 2-х частях. - Киев: Издат.дом Д.Бураго, 2013. -Изд-е 2-е испр. - Часть 1. С.25-31.
6. Швачко С.А. Диахроническая память слов.// Человек. Язык. Культура: сборник научных статей, посвященных 60-летнему юбилею проф. В.И.Карасика: в 2-х частях. - Киев: Издат.дом Д.Бураго, 2013. -Изд-е 2-е испр. - Часть 1. С.166-173.
7. Biber D. et al. Longman Grammar of Spoken and Written English Forword by K. Quirk. - Lnd.: Pearson Education Ltd, 1999. 1204 p.
8. Chafe W. Discourse,Consciousness, and Time/ - Chicago, Lnd: University of Chicago Press, 1994. 327 p.
9. Langacker R.W. Concept, image and symbol: The cognitive basis of grammar. Berlin. 1991.
Матерiал дослвдження
10. Online Cambridge dictionary. URL: http://dictionary.cambridge.org/dictionary/
11. Online Webster dictionary. URL: https://www.merriam-webster.com/
12. Online Macmillan dictionary URL: http://www.macmillandictionary.com/
13. Online Oxford dictionary URL: https://en.oxforddictionaries.com/
14. The American Heritage Dictionary of the English Language, Fifth Edition copyright 2017 by Houghton Mifflin Harcourt Publishing Company. URL: https://ahdictionary. com/word/search.html
Dr. Ibragimov Yuldash Matkarimovich
Teacher of Nukus State Pedagogical Institute city Nukus, Karakalpakstan
RESEARCH OF DIALECTAL KINSHIP TERMS IN UZBEK DIALECT IN THE REPUBLIC OF
KARAKALPAKSTAN
Abstract. The term of the Turkic languages of the southern Aral region reflect the common Turkic system of kinship terms. Relationships in the field of kinship terms within individual Turkic languages of the specified region have not yet been the subject of special research. A comparatively historical study of kinship terminology of kinship terminology of the Uzbek, Karakalpak, Kazak and Turkmen languages that have been in intensive contact with each other for a longtime and involving all known dialect variant is of interest not only for linguist but also for historians and ethnographers.
Analysis of dialectal kinship terms leads to the following conclusion the terms of kinship in the period of their origin meant related gender and age marriage groups, relative terms of kinship compared with vocative are more stable, with a relatively historical and etymological study of the terms of the terms of the terms of kinship is of great importance, taking into account the lexical material of all dialectal variants of the range.
Keywords: dialect, features, mutual influence, conformity. Central-Asian, Volga-Ural kinship terms of Turkic languages, accounting of lexical materials.
The terminology of kinship of the Turkic languages of the Republic of Karakalpakstan basically reflects the common Turkic system of terms of kinship. Nevertheless, there are quite significant differences between the individual languages of the region and between the dialects of the inner separate languages in the field of kinship terminology. Dialectical features and inter-dialectal relationships of kinship terms within individual languages of the Republic of Karakalpakstan
have been developed to one degree or another (Begjanov, 1971, 77-81; Beketov 1992: 110-111; Dospanov 1980: 34-35; Ibragimov 1986: 94-112). But relationships and interconnections have not yet been the subject of special research. A comparative historical study of the terminology of kinship between the Uzbek, Karakalpak, Kazakh and Turkmen languages, which have been continuously and intensively contacting each other with all known dialectal variants, is of interest not
