CC BY
22
Л1НГВ1СТИКА
УДК 81'373.49
С. В. Баранова
К. П. Плетенко
Л1НГВ1СТИЧН1 ПРОБЛЕМИ 1ДЕНТИФ1КАЩ1 ЕВФЕМ1ЗМ1В ЯК МОВНОГО ФЕНОМЕНУ
У статт1 проанал1зовано дефтщйно-класифтацтт тенденцпрозгляду поняття «евфем1зм». Зокрема, увагу зосереджено на структуризаци феномену та визначення основних функцИ вживання даного мовно-лтгвгстичного явища. Автор виокремлюе причини, як стають на завад1 до створення единог класифтацтно'г бази та загалом ун1ф1кованого поняття «евфем1зм». Також у статт1 наводиться обхрунтування приналежност1 евфем1зм1в до розряду мовних утверсалт. При цьому зазначаеться зв 'язок евфемгстичного лексичного запасу з Iншими шарами мови I вплив даного зв 'язку на проблематику визначення поняття «евфем1зм».
Клю^о^^ слова: евфем1зм, мовна утверсалгя, класифтащя, дефтщя, первинна г вторинна номтацгя, функщонування.
DOI 10.34079/2226-3055-2019-12-21-99-104
Постановка проблеми. З огляду на сучасний розвиток медiа-простору, важко заперечувати той факт, що з'являсться дедалi бшьше ошв з так званою функщею мережива: це таю лексичш одинищ, яю спрямоваш на приховування певного значення чи надання нового вщтшку рiзкому чи неприйнятному у даному контекст висловлюванню. У науковому просторi !х знають як евфемiзми. Ц мовш одинищ мають виршальне значення при формуванш цшсно! картини висловлювання, а також впливають на успiшне завершення комунiкативного акту та досягнення вах його цiлей. Наприклад, евфемiзми можуть бути використаш для повiдомлення неприемно! або навт образливо! шформацп, проте при цьому штенщя мовця е не стшьки передача смисленневих знаюв у прямiй формi, а збереження власного ввiчливого амплуа на публщь Це стосуеться не тiльки усного, а й писемного мовлення. Однак, незважаючи на важливють евфемiзмiв як при вивченш рщно! мови, так i шоземно'1, даний феномен усе ще залишаться мало дослiдженим питанням.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. У сво!х працях теоретико-класифшацшних проблем визначення евфемiзмiв торкалися чимало вчених ХХ стшття, серед них слщ зазначити такi iмена, як А. Кацев, В. Москвш, Г. Пауль, П. Крисш, тощо. Також велику увагу проблемам евфемiзацii у сво!х дослiдженнях придiляли Дж. Имен та О. Шейгал. Проте через багатограншсть самого феномену евфемп у мовознавчих та лшгвютичних колах дос не iснуе едино сформовано! класифшаци евфемiзмiв та загального пiдходу до 1хнього розгляду (якi мовнi одинищ можна вважати евфемютичними), що ускладнюе синхронiчний аналiз даного явища, проте водночас i створюе простiр для подальших дослiджень.
Беручи до уваги актуальшсть дослiдження евфемiзацiйних процесiв у мовi та мовленнi, метою статт е унiфiкацiя дефшщп даного явища на матерiалi попереднiх
дослщжень евфемiзмiв, наведення власного визначення евфемiзму з огляду на його багатоструктурну та мультифункщональну природу. Матерiалом дослщження стали рiзнотематичнi тексти (переважно мас-медшного характеру) ХХ i ХХ1 ст., у яких мютилися слова чи вирази евфемютичного характеру.
Виклад основного матер1алу досл1дження. Як вiдомо, юнуе чимало дефiнiцiй термiна «евфемiзм», проте в основi всiх визначень лежить замша експресивно-забарвлено'1 лексики на вислови та вирази з бшьш м'яким значенням i змiстовим навантаженням. Так, наприклад, у «Кембриджському штернащональному словнику ангайсько"! мови» пiд даним термшом розумiють вживання слова чи фрази для уникнення вживання шшо! мовно! одиницi з потужнiшим впливом та вщкрипшим значенням, яке, однак, е образливим чи бшьш неприемним [10, с. 471]. У «Новому Оксфордському тезаурус англшсько! мови» знаходимо шше визначення, яке асощюе евфемiзм з ввiчливим субститутом (замiнником) та м'якою альтернативою для непрямого позначення понять чи явищ [13, с. 322]. Евфемiзм е також наслщком лексичного табу, до якого людина вдаеться через некоректнiсть вживання первинних номшацш певних предметiв i явищ навколишнього свiту, що викликана релшйними нормами чи рiзного роду упередженнями [12, с. 544]. Дану мовну одиницю Л. П. Крисш трактуе як споаб непрямого, перифрастичного й при цьому пом'якшувального позначення предмет1в, властивостей чи дiй [3, с. 28]. Також важливою характерною особливютю евфемiзмiв е те, що з часом предмети чи явища евфемютично! вторинно! номшацп знову переходять у розряд «непристойних», i вже для них у мовi створюються новi лексично та стилiстично вмотивованi вщповщники.
Загалом, у лiнгвiстицi до явища евфемп склалося два погляди: вузький (субституцшний) та широкий (прагматичний) [6, с. 10]. Прихильники першого тдходу, зокрема I. Р. Гальперiн [1], Д. Е. Розенталь [7, с. 208] та шш^ дотримуються думки, що евфемiзм - субститут незручного та невипдного слова, який використовуеться як нейтральний замшник грубого. Однак даний тдхщ не можна вважати унiверсальним, оскiльки не завжди можна визначити, яке саме слово було замшено евфемiзмом, до того ж евфемiзм часто зображаеться описово, оскшьки не мае слова-еквiвалента. Наприклад, слова underdog i underachiever у сферi спорту i полiтики номшують об'ект, що навряд може розраховувати на перемогу, характеризуеться низькими рейтингами, не реалiзуе свш потенцiал тощо. У такому випадку будь-яке слово чи висшв виступае в ролi субституту, адже визначаеться за допомогою дефшщи. 1ншим, бiльш переконливим тдходом, вважаеться прагматичний (представниками якого стали В. I. Заботкша [2, с. 96], В. П. Москвш [4, с. 471], О. Й. Шейгал [8, с. 52], тощо), за якого до складу евфемiзмiв включають як загальнол^ературш, зафiксованi спецiальними словниками чи марковаш в тлумачних словниках, так i контекстуальнi, якi потребують аналiзу в розрiзi ситуацп вживання.
З огляду на дефшщю самого мовного явища стае очевидним, що бшьшють сшв, фраз, виразiв можуть бути категоризоваш як евфемiстичнi, оскшьки класифшащя поняття залежить не вщ характеристики мовно'1 одиницi, а основним чином вщ контексту взятого дискурсу у певному дiахронiчному розрiзi, мети мовця, рiвня загально'1 ерудицii та лшгвютично'1 компетенцii реципiентiв, 1'хньо'1 емпатично'1 та емоцiйноi зрiлостi. У деяких випадках навт вульгаризми та швективна лексика можуть розглядатися як евфемютичш для подiбних мовних зворотiв з сильшшою в порiвняннi з ними експресившстю. З iншого боку, те, що вважаеться евфемiзмом в одному контексп, може бути табу в шшому.
При цьому, проблему для дефшщп евфемiзмiв становить ще той факт, що даний феномен не вважаеться стабшьним елементом мовно'1 системи, оскшьки процес '1'хнього
утворення вщбуваеться майже щоденно. Деякi з евфемiзмiв переходять у розряд постшно вживаних, однак зберiгаючи при цьому свш евфемiстичний статус, а iншi залишаються на периферп й тзшше зовсiм зникають з лексичного складу мови. «Sleep with» та «pass away» е прикладами тих субститупв, яю юнують у мовi вже протягом сотень роюв та дос залишаються в активному вжитку. Чимало з них, хоча спочатку ïx першою причиною вживання були евфемiзацiйнi процеси, потiм yвiйшли до складу загальновживаноï лексики та втратили свою евфемютичну цiннiсть. Прикладом останнього може стати змшне вiдношення до д^ей, чш батьки не одрyженi. Спочатку ïx називали «bastards» чи «children of sin», тзшше був запроваджений термш «illegitimate children». Ниш ж не юнуе потреби для ïx додатково'1' вторинно'1' номшацп, оскiльки для сучасного сyспiльства амейний стан батькiв не несе настшьки важливого значення, як це було у попередш часи.
Eвфемiзми, завдяки сво'1'м фyнкцiональним особливостям, вiдносять також i до мовних yнiверсалiй, оскшьки вони характерш для всix природних мов св^у, що пiдтверджyeться 1'хньою довгою iсторiю розвитку та появою ще в давнi часи людсько'1' юторп. При зiставленнi евфемiстичниx рядiв у деяких европейських мовах знаходимо «кальковаш» ряди лексики, наприклад: англ. collateral damage -шм. Kollateralschaden - юп. daños colaterales - ^ал. danni colaterali; англ. natural son -шм. naturlicher Sohn - юп. hijo natural - фр. fils naturel.
Безумовно, частина таких мiжмовниx збiгiв пояснюеться звичайним калькуванням, проте не завжди з упевнешстю можна визначити першоджерело виникнення евфемiзмy, тому iснye думка, що причиною виникнення таких «синонiмiчниx» рядiв уважають наявнiсть спiльниx когштивних структур у концептосферах культур розглянутих мов, яю вiдповiдають за утворення аналопчних словосполучень [5, с. 121]. Усе це тдтверджуе те, що евфемiзм належить завдяки сво'1'м характеристикам до складу мовних ушверсалш.
Слщ додати, що евфемiзми справедливо вважаються багатим джерелом поповнення лексичного потенщалу мови шляхом розширення вже наявних та створення нових синонiмiчниx рядiв слiв рiзноï сфери вживання. Однак дослщники видiляють ще й варiанти «негативно'1» взаeмодiï евфемiзмy з лексичними одиницями [11, с. 16], за яко'1' евфемiзм витiсняe мовну одиницю, яку замшяе, або ж витюняе iнший субститут в пасивну зону синонiмiчного ряду з активного вжитку [9].
Загалом, до основних причин вживання евфемiзацiï можна вщнести наступш:
1. Табу, яке пов'язане з будь-якими упередженнями, наприклад, вiросповiдального характеру (замють «devil» використовуються евфемiстичнi звертання типу «deuce», «dickens», «Golly!», тощо).
2. Соцiальне та моральне табу («spit» - «expectorate», «light-fingered» -«bribetaker»).
3. Необхщшсть пом'якшити болюну новину чи неприемну звiсткy (замють «to die» вживаються «to pass away, to be no more», «foolish» - «unwise»).
4. Використання так званих «вчених» слiв, якi звучать менш знайомо, тому i менш образливо («over-eating» замшюеться на «indigestion», «cemetery»» - «memorialpark»).
На основi попередньо розглянутих визначень генералiзованою дефшщею евфемiзмy можна вважати те, що даний термш використовуеться на позначення мовно'1' ушверсалп, яка приходить у мову завдяки екстралшгвютичним причинам (культурш, сощальш чи релiгiйнi догми), що виконуе функщю уникання табу та приховування певно! iнформацiï задля штереав мовця, звертаючи увагу на почуття та емоцiï його цшьово! аудиторй. Iншими словами, це субститут слова, виразу чи фрази з негативними
для мовця чи слyхача конотацiями на подiбнy одиницю, однак з нейтральним чи (бшьш) позитивним значенням.
biic^er-h. Отже, евфемiзацiя е тривалим мовним явищем, спрямованим на забезпечення потреб людей y дотриманш прийнятих на даномy етапi iсторичного розвитку норм ввiчливостi та моралi, а також задля приховyвання чи замовчyвання неприемно'1 шформацп, яку можна сховати тд «маскою» слiв. Хоча евфемiзми дощльно вважаються мовною реалieю, на даному етапi лiнгвiстичних дослiджень ще не було сформовано едино'1 стандартизовано'1 класифшащйно'1 системи евфемiзмiв. Oскiльки через преферентну замiнy табуйовано'1 лексики евфемiзми стають тiсно пов'язанi з лексикою обмеженого вжитку (просторiччя, соцiальнi дiалекти, вульгаризми, ненормативна лексика), дефiнiцiя поняття «евфемiзм» стае ще складнiшим завданням для лшгаспв. З огляду на здатшсть даного явища пiдлаштовyватися пiд сучасш на даному етапi тенденци, ми вважаемо за дощльне розглядати евфемiзми як нестабiльнy ознаку мови з ч^ко визначеними фyнкцiональними характеристиками, яка сприяе розвитку мови як самостшно'1 одинищ, а також виступае ïï зв'язку з iншими мовами.
Перспективи подальших дослiджень вбачаються y компаративно-зiставномy аналiзi явища евфемiзацiï y дiахронiчно-синхронiчномy аспектi на матерiалi спорiднених мов та вщдалених груп мов. Подiбне дослiдження вiдiграло б велику роль при аналiзi концептосфер та мовно'1 картини свiтy.
Список використано'1 лггератури
1. Гальперин А. И. Очерки по стилистике английского языка [Электронный ресурс] / А. И. Гальперин. - Режим доступа : https://classes.ru/grammar/30.Ocherki_po_stilistike_angliyskogo_yazyka/html/unnamed_20.h tml. - Дата звернення 04.11.2019 ; Galperin A. I. Ocherki po stilistike angliyskogo yazyka [Elektronnyy resurs] / A. I. Galperin. - Rezhim dostupa : https://classes.ru/grammar/30.Ocherki_po_stilistike_angliyskogo_yazyka/html/unnamed_20.h tml. - Data zvernennia 04.11.2019.
2. Заботкина В. И. Новая лексика современного английского языка / В. И. Заботкина. - Москва : Высшая школа, 1989. - 128 с. ; Zabotkina V. I. Novaya leksika sovremennogo angliyskogo yazyka / V. I. Zabotkina. - Moskva : Vysshaya shkola, 1989. - 128 s.
3. Крысин Л. П. Эвфемизмы в современной русской речи / Л. П. Крысин // Русистика. - 1994. - № 1-2. - С. 28-49 ; Krysin L. P. Evfemizmy v sovremennoy russkoy rechi / L. P. Krysin // Rusistika. - 1994. - № 1-2. - S. 28-49.
4. Москвин В. П. Стилистика русского языка. Теоретический курс : учеб. пособ. / В. П. Москвин. - Ростов н/Д. : Феникс, 2006. - 630 с. ; Moskvin V. P. Stilistika russkogo yazyka. Teoreticheskiy kurs : ucheb. posob. / V. P. Moskvin. - Rostov n/D. : Feniks, 2006. -630 s.
5. Порохницкая Л. В. Языковые контакты как источник эвфемизмов в языковой системе [Электронный ресурс] / Л. В. Порохницкая // Вестник Московского государственного лингвистического университета. - 2010. - Выпуск 24 (603). - С. 111— 125. - Режим доступа : https://elibrary.ru/item.asp?id=17111092 ; Porokhnitskaya L. V. Yazykovye kontakty kak istochnik evfemizmov v yazykovoy sisteme [Elektronnyy resurs] / L. V. Porokhnitskaya // Vestnik Moskovskogo gosudarstvennogo lingvisticheskogo universiteta. - 2010. - Vypusk 24 (603). - S. 111-125. - Rezhim dostupa : https://elibrary.ru/item.asp?id=17111092
6. Решетарова I. В. Засоби евфемп в масмедiйному дискурсi початку XXI столггтя : автореф. дис. ... канд. фшол. наук : спец. 10.02.15 / !рина Володимирiвна Решетарова ; Донецький нац. ун-т. - Донецьк, 2010. - 21 с. ; Reshetarova I. V. Zasoby evfemii v masmediinomu dyskursi pochatku XXI stolittia : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.15 / Iryna Volodymyrivna Reshetarova ; Donetskyi nats. un-t. - Donetsk, 2010. -21 s.
7. Розенталь Д. Э. Справочник по правописанию и стилистике / Д. Э. Розенталь. -Москва : Комплект, 1997. - 384 с. ; Rozental D. E. Spravochnik po pravopisaniyu i stilistike / D. E. Rozental. - Moskva : Komplekt, 1997. - 384 s.
8. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса / Е. И. Шейгал. - Москва : Гнозис, 2004. - 326 с. ; Sheygal Ye. I. Semiotika politicheskogo diskursa / Ye. I. Sheygal. -Moskva : Gnozis, 2004. - 326 s.
9. Baranova S. Pragmatic and Functional Peculiarities of Euphemisms for Diseases, Death and Dying in the English Mass-Media Discourse [Electronic resource] / S. Baranova, K. Pletenko // Фшолопчш трактати. - 2018. - Т. 10, № 1. - С. 19-25. - Mode of access : http://tractatus.sumdu.edu.ua/Arhiv/2018-1/4.pdf
10. Cambridge International Dictionary of English. - Cambridge : Cambridge University Press, 2001. - 1774 p.
11. Holder R. W. How Not To Say What You Mean : A Dictionary of Euphemisms / R. W. Holder. - New-York : Oxford University Press, 2002. - 524 p.
12. Longman Dictionary of Contemporary English. - Harlow : Pearson Longman Publ., 2009. - 1949 p.
13. New Oxford Thesaurus of English. - New York : Oxford University Press Inc, 2000. - 1087 p.
Стаття надшшла до редакцп 09.11.2019.
S. Baranova
K. Pletenko
LINGUISTIC PROBLEMS OF IDENTIFICATION OF EUPHEMISMS AS A LANGUAGE PHENOMENON
In the article, the definition and classification tendencies of the «euphemism» concept are taken into consideration. In the study of any linguistic concept, the creation of a theoretical and methodological basis is of fundamental importance. This basis can be used for a deeper analysis of the phenomenon itself, as well as for the comparative analysis of the notion with regard to other linguistic elements. However, if it is a challenge just to define the phenomenon, then further studies - at horizontal and vertical levels, synchronously or diachronically - will cause significant difficulties.
The main problem of euphemism definition lies in the fact that this phenomenon is a multi-functional and multi-structural element. It can be represented in different forms, for instance, words or word-combinations. A single euphemistic construction can be considered as a part of another group of the language vocabulary. In the article, the main highlight is devoted to the English euphemistic constructions, but the author also mentions the connection of euphemism realization in different languages. This feature allows considering euphemism a language universal. Since the article substantiates the euphemisms' being a linguistic universal, the author also mentions about the connection between the euphemistic vocabulary and other language layers. The article highlights the impact of such a connection on the problem of defining the term «euphemism».
The article is focused on structuring the phenomenon and determining the main functions of the euphemisms' use. Among the characteristic features of euphemisms, there is
the replacement of direct nomination as a result of a historically and socially motivated ban on its use, as well as the presence of authorial self-censorship, if the use of a direct name contradicts the pragmatic intentions of the addressee. The use of euphemisms allows a speaker (a so-called owner of the message) to avoid focusing on the negative sides of the information, to change the communicative situation and make it advantageous and beneficial for the addressee, to manipulate and to form the response of the massage's recipients. The author identifies the reasons that hinder the creation of a unified classification base and generally unified concept of «euphemism ».
Moreover, the author states that euphemisms as a linguistic universal are an integral part of a language system (English as well). Their peculiarities are manifested in the daily language, both its written and spoken forms, that is, this linguistic phenomenon is a clear example of the two-way interaction of the social development processes and the people's worldview principles.
Key words: euphemism, linguistic universal, classification, definition, primary and secondary nomination, functioning.
УДК 811.161.2'373
А. I. Бондаренко
РЕПРЕЗЕНТАЦ1Я ТЕМПОРАЛЬНОГО КОДУ
НАЦ1ОНАЛЬНО1 Л1НГВОКУЛЬТУРИ В НА1ВНШ (ДОНАУКОВ1Й) КАРТИН1 СВ1ТУ
У статтi наведено результати реконструкцгг темпорального фрагмента донауковог картини свту за допомогою семасiологiчног процедури польового моделювання, етимологiчного, компонентного й синтаксемного аналiзу. До^дження здтснено на основi даних про походження ^в темпоральног групи, а також фразеологiчних одиниць, що м^тять слова з центральною семою часу й лексику, яку характеризуе темпоральна конотащя. Виокремлено так основт асоцiативнi вектори, що спрямовують когнщю темпорального, як «час - людина» й «час - довкшля». Наведено вiдомостi, що вiдбивають на'гвт уявлення про фiзику та психологю часу, закодоват в украгнських iдiомах. Розглянуто синтаксемт функцгг в складi фразеологiзмiв лексики на позначення часу. Простежено аксiологiчну специфту вербальних контекстiв - продуцентiв часовог семантики. Окреслено гхш утилтарну, телеологiчну, емотивну та т. ощнки. Пояснено системш зв 'язки темпорального коду лтгвокультури з бюморфним, предметним i соматичним.
Ключовi слова: темпоральний фрагмент нагвног (донауковог) картини свту, лтгвокультурний код часу, етимологiя, фразеологiзми, лексика темпоральног групи, темпоральна конотащя.
DOI 10.34079/2226-3055-2019-12-21-104-111
Постановка проблеми. Час е не тшьки формою юнування матери, четвертою координатою, а й категорiею лшгвокультури. Культурш конотацп лексики темпорально'1 групи в украшсьюй мовi мають специфiчнi риси, закршлеш в стшких асощащях п носпв. Спрямовують таю асощативш вектори донауковi уявлення про час,
