CC BY
13ECONOMIC SCIENCES
УПРАВЛ1ННЯ ПОПИТОМ НА ЕЛЕКТРОЕНЕРГ1Ю НА РИНКУ
ЕЛЕКТРОЕНЕРГП.
Коцар О.В.
Нацюнальний техтчний унгеерситет Украши «Кшеський полтехнгчний тститут
¡мет 1горя Сгкорського» , к.т.н.,доцент, Дмитренко В М Кшв
MANAGING A REQUEST FOR ELECTRICITY ON THE ELECTRICITY MARKET
Kotsar O. V.,
National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kiev Polytechnic Institute",
Candidate of Technical Sciences, Associate Professor,
Dmitrenko V.M.
Kiev
АНОТАЦ1Я
В стати систематизовано методи управлшня попитом на електроенерпю, що е необхвдною передумо-вою ефективно1' фшансово1' дiяльностi енергопостачального тдприемства. Визначено склад попиту та про-позицй' на електроенерпю та визначено систему управлшня попитом на електроенерпю шструментами внутршньодобового ринку електроенергiï.
ABSTRACT
The article describes the methods of managing demand for electricity, which is a prerequisite for the efficient financial activity of the energy supplying enterprise. The composition of supply and demand for electricity is determined and the electricity demand control system is defined by the instruments of the internal electricity market.
Ключовi слова: електроенерпя, попит, управлшня попитом, споживачi електроенергп.
Keywords: electricity, demand, demand management, electricity consumers.
Вступ. Специфша електроенергетики та и про-дукци полягае в тому, що процеси виробництва та споживання вщбуваються одночасно i зберiгати електроенергiю у значних обсягах неможливо, адже И зберiгання пов'язане iз значними втратами та капiталовкладеннями. На ринку електроенергп короткостроковий дисбаланс мiж попитом i пропо-зицiею може призвести до втрати стiйкостi ринку. При цьому можливi двi ситуацii: коли переважае пропозищя i коли переважае попит. В першому ви-падку створюють генеруючi та додатковi потужно-сп для виробництва електроенергii' в час тк. Це призводить до зростання витрат i знижуе ефектив-нють дiяльностi суб'ектiв енергоринку. Але мож-ливi примусовi ввдключення частини споживачiв в умовах дефiциту електроенергii або аварп призво-дять до зниження споживання, але не попиту. Тому попит на ринку електроенергп не завжди дорiвнюе споживанню. Це призводить до необхвдносп управ-лiння попитом на електроенерпю.
Аналiз стану питання. Необхвдшсть та доць льнiсть управлшня електровикористанням була об-грунтована ще у 30-х роках у роботах Кушль-Кра-евського. Згодом вирiшенням цих проблем займа-лися вiтчизнянi вченг Проблема управлiння
попитом у еоретичному аспектi достатньо грунто-вно розкрита у працях вiтчизняних та заруб1жних вчених. Механiзми управлiння попитом та спожи-ванням електроенергiï, використання диференцшо-ваних тарифiв дослiджували О. Згуровець, Г. Кос-тенко, Н. Мица, Н. Находов, Б. Папков та шшг У своïх працях вони проаналiзували закордонний до-свiд застосування методiв управлiння попитом та переваги використання диференцшованих тарифiв. Питання трансформаций архiтектури та розвитку електроенергетики на основi сучасних шформа-цiйно-комунiкацiйних технологш в сво1'х працях дослiджували таю вичизняш вченi, як: Б. Стогнш [9, 10], О. Кириленко, С. Денисюк, С. Дубовський. У роботах названих авторiв доведено, що застосування нових методiв управлiння споживанням еле-ктроенергiï надае переваги як споживачам, так i енергетичним компашям, наводяться приклади ю-нуючих техшчних можливостей регулювання споживанням з боку споживачiв електроенергп.Незва-жаючи на значну кiлькiсть публiкацiй, питання управлшня попитом на електроенерпю та надшно1' роботи юнуючо1' енергосистеми недостатньо розк-ритi в якостi економiчного механiзму та потребу-
4
8С1БМСБ8 ОБ БиКОРБ # 26, (2018)
ють подальшого дослвдження стосовно впрова-дження ринкових механ1зм1в регулювання попиту [2].
Також питанню вир1внювання графшв наван-таження ОЕНС Укра1ни присвячено ряд робгт [4], але в них розглядаеться лише техшчний аспект ра-ц1онал1зацИ електровикористання та цшоутворення без урахування прибутковосп д1яльност1 енергети-чних тдприемств на р1зних сегментах роздр1бного ринку електроенерги, необхвдносп налагодження системи маркетингових комушкацш.
Мета роботи. Удосконалення управлшня попитом на електроенерпю шструментами внутрш-ньодобового ринку електроенерги з метою шдви-щення ефективносп фшансово! д1яльност1 енерго-постачального тдприемства.
Методики, матерiали i результати досль джень. Щд управлшням попитом будемо розумгга цшеспрямований 1 планом1рний вплив енергоком-панш на обсяги, структуру та режими енергоспожи-вання в регюш, що обслуговуеться. Важливо, що при цьому пвдвищуеться ефектившсть викорис-тання енерги 1 розвиток енергогенеруючих (мере-жевих) потужностей компани, розглядаються як взаемодоповнюваш способи енергопостачання спо-живач1в. Зекономлена електроенерпя виступае в якосп додаткового ресурсу, що замщуе виробгток (передачу) на нових установках. В результат! активного впливу на формування попиту на електроене-ргш 1 потужшсть енергокомпашя отримуе можли-в1сть забезпечити додатков1 енергетичш потреби в будь-якому сектор1 економ1ки свого репону з мшь мальними витратами. В так1й ситуаци управлшня попитом здшснюеться в рамках методу штегрова-ного планування енергетичних ресурав, в основу якого покладено принцип узгодження штереав енергокомпанИ, споживач1в та репону (довгостро-кових сустльних штереав) [3].
Оскшьки виробництво 1 споживання електроенерги по часу ствпадають, то можна видшити най-бшьш значим1 фактори, що визначають динам1ку 1 величину попиту:
- денш коливання попиту, що залежать ввд часу доби (день / шч);
- сезонш коливання попиту, пов'язаш з порою року (зима / лтго), - споживання з метою опалення та кондиц1ювання;
- р1вень завантаженост1 виробничих потужностей чи штенсивносл, в першу чергу, промислового виробництва.
Управл1ння попитом повинно охоплювати наступи взаемопов'язаш процеси:
- широке впровадження ефективних електроте-хнологш;
- енергозбереження;
- вир1внювання попиту.
Перш1 два напрямки спрямоваш на зниження попиту 1 представляють демаркетинг, третш - син-хромаркетинг - передбачае вр1вноваження попиту 1 пропозицп. Перший напрямок пов'язаний з тим, що застосування електротехнологш на виробнищга до-зволяе економити виробнич1 ресурси, тдвищувати як1сть робгт та послуг, отримувати еколопчний
ефект, що базуеться на ппеш та чистоп електроенерги як нос1я.
Внутршньодобовий ринок е важливим ринко-вим елементом у створенш ефективно функцюную-чого ринку електроенерги. Зокрема, внутршньодо-бовий ринок дае можливють Учасникам ринку, ско-регувати сво! торпвельш позици на основ1 !х ризик1в з урахуванням ринкових 1 системних умов, що змшюються при наближенш режиму реального часу. Здатнють учасник1в ринку корегувати сво! позици також мае важливе значения для штеграцп до ринку електроенерги непрогнозованих ВДЕ, таких як енерпя виру 1 сонячна енерпя. Це дозволяе ви-користовувати б1льш точш короткостроков1 про-гнози для !х виробництва 1 зменшити !х небаланс в реальному час [7].
Учасники внутршньодобового ринку в Укра-1т зможуть корегувати сво! торпвельш позици т-сля закриття воргт РДН з урахуваииям ново! шфор-мацп щодо свого виробництва 1 споживання, роботи ринку 1 системних умов. Безперервна торпвля працюе пльки по принципу розподшу "перший прийшов-перший отримав".
Специфша електроенергетики полягае в тому, що процеси виробництва та споживання електроенерги вщбуваються одночасно 1 збертати електроенерпю у значних обсягах неможливо, адже 11 на-копичення пов'язане з1 значними кашталовкладен-нями.
На ринку електроенергЦ короткостроковий дисбаланс м1ж попитом 1 пропозищею може приз-вести до втрати стшкосп ринку. При цьому мож-лив1 дв1 ситуаци: коли переважае пропозищя 1 коли переважае попит. У першому випадку вщбуваеться ввдключення частини енергоблок1в. Це призводить до зростаиия витрат 1 знижуе ефектившсть д1яльно-сп суб'екпв енергоринку. В шшому випадку мож-лив1 примусов1 ввдключення частини споживач1в в умовах дефщиту електроенерги (так зваш в1ялов1 ввдключення). Тобто авар1йн1 вщключення призво-дять до зниження споживання, але не попиту. Тому попит на ринку електроенерги не завжди дор1внюе споживанню, хоча споживання завжди ввдповщае генерацЦ.
На противагу законсервованш структур1 вста-новлених генеруючих потужностей Укра!ни протя-гом остаинiх двох десятшв рок1в 1стотно зм1нилася структура споживання електроенерги. Головною ознакою стало зб№шення в електробалаисi частки населення, яке мае чгтке рознесення ткових ранко-вих та вечiрнiх навантажень. Крiм того, самi пiки в абсолютному вираженш також збiльшилися через зростання використання електроприладiв, у тому чи^ для охолодження та обiгрiву помешкань. Не в останню чергу впливають на графiк наваитажения змши в розмiщеннi продуктивних сил, особливо на регюнальному рiвнi.
Енергозбереження в бшьшосп випадк1в потре-буе здшснення капiталомiстких проектiв, тому ене-ргопостачальш пiдприемства повиннi виявляти та аналiзувати техиiчнi, економiчнi й фiнансовi особ-
ливосл енергозбереження з урахуванням умов реп-ону як у споживачiв, так i в сво!й власнiй дiяльностi [11].
Вирiвнювання попиту на електроенергiю не потребуе значних кашталовкладень з боку енерго-постачальних тдприемств. Нерiвномiрнiсть графь к1в навантаження енергопостачальних компанiй протягом доби, тижня, року значно ускладнюе роботу ОЕНС Укра!ни та генеруючих компанш. Осо-бливий iнтерес становить добовий графж активного електричного навантаження, що характеризу-еться такими показниками, як максимальне та мiнiмальне навантаження.
Для вирiвнювання графiка навантаження мар-кетингова дiяльнiсть енергетичних пiдприемств по-лягае у знаходженш певних споживачiв електрич-но! енергп, використання яких для регулювання графiка електричних навантажень було б пов'язане iз виключенням негативних сощальних наслiдкiв i наявнiстю позитивного регулювального ефекту в енергопостачаннi i не знижувало б ефективнiсть ро-боти цих споживачiв. Увесь склад споживачiв-регу-ляторiв можна подiлити на двi групи. До першо! належать п, для яких регулювальш заходи мають на метi зниження максимальних електричних навантажень. Це промислов^ найчастiше потужнi електро-установки (цементнi млини, електрозварювальне i електротермiчне обладнання тощо). У другу групу входять споживачi-регулятори, як1 спецiально ство-рюються для використання !х у шчш години, зок-рема тепловi установки iз системою акумулювання низькотемпературного тепла, що можуть викорис-товуватися для опалення й на^вання техшчно!' та побутово! води [5].
Для споживачiв-регуляторiв першо! групи регулювальш заходи можуть бути здiйсненi бездода-ткових капiталовкладень або iз додатковими кат-таловкладеннями. Перший спосiб передбачае проведения оргашзацшно-техшчно!' пiдготовки, пов'язано!, наприклад, зi змiною графiка роботи тих електроприймачiв, як1 без збитшв можна перевести на роботу переважно у години, що не зб^аються iз максимумом навантаження ОЕНС Укра!ни. До цiеi групи заходiв належать так способи органiзацii електроспоживання:
• збшьшення продуктивностi агрегатiв i до-робшв виробництва (у фазах виробництва з великою продуктившстю задаеться перервний режим роботи частини агрегапв, при якому утворюються доробки виробництва);
• вщмкнення допомiжного обладнання чи проведення профiлактики технiчного обладнання у години максимального навантаження ОЕНС Укра-!ни, зокрема: перенесення часу зарядження акуму-ляторних батарей, вимкнення транспортних меха-нiзмiв, як1 iстотно не впливають на технологiчний процес, централiзацiя ремонтних служб для здшс-нення ремонтних робгг у перiод максимального споживання iз зупинкою на ремонт у цей перюд найбiльшоi кiлькостi обладнання, яке необхвдне для до цього технолопчного циклу тощо;
• змша режиму роботи електромiстки агре-гапв протягом доби з урахуванням можливостей регулювання електроспоживання.
До загальноорганiзацiйних заходiв, як1 прово-дяться без додаткових кашталовкладень, належать також: розподш вихщних днiв тдприемств, зсув початку роботи, обвдшх i мiжзмiнних перерв. Але щ заходи безпосередньо стосуються сощально-по-бутових умов життя i тому повинш здiйснюватися дуже обережно.
Використовуючи !х, необхщно враховувати iноземний досвiд. Наприклад, у Шмеччиш широко розповсюджене перенесення часу початку i закш-чення робочого дня. Зокрема, на тдприемстш "Volkswagen" автомобш з конвеeрiв починають сходити о 5 год. 30 хв. ранку [8].
Серед заходiв, яш вимагають додаткових капi-таловкладень, можна видшити створення спожива-чiв-регуляторiв дискретно! ди для використання !х у режими позапiкового споживання електроенерг^'. Для забезпечення нормального перебiгу технологi-чного процесу розбитого на окремi ланки, необ-х1дне установлення спецiально! буферно! мiсткостi для акумуляцй' i збереження протягом короткого перюду часу газоподiбних, рiдких i твердих речо-вин. Крiм того, на рядi виробництв можна передба-чити встановлення додаткового обладнання, яке ви-пускатиме продукцш у позапiковi години.
У ролi споживачiв-регуляторiв другого типу можна вже сьогодш використовувати електротеп-лоакумулююче устаткування для на^вання води у вах типах домашнiх господарств, опалення однок-вартирних будинк1в, виробiтку тепла на технолоп-чнi потреби сiльськокогосподарського виробниц-тва.
Окрiм заходiв спрямованих на вирiвнювання попиту протягом доби, у межах маркетингово! дiя-льностi енергетичних тдприемств необхвдно роз-робляти заходи, спрямоваш на вирiвнювання сезон-них та рiчних графiкiв електричного навантаження. Тут як споживач-регулятори можна використовувати сшьськогосподарсьш пiдприемства, наприклад, iригацiйнi насоснi установки [10].
Мотивацiя енергокомпанш до управлiння попитом формуеться за допомогою як зовнiшнiх фак-торiв, так i цiлеспрямованого впливу з боку регю-нальних регулюючих органiв.
Серед зовнiшнiх факторiв найб№ш важли-вими стимулами в сучасних умовах виступають:
S зростаючi витрати на будiвництво та екс-плуатацш нових енергоджерел та мереж;
■S невизначенiсть майбутнього попиту на енергiю;
■ посилення конкуренцi! з боку незалежних (позасистемних) джерел електро- та теплоенергп;
■ регулювання тарифiв на енергш.
Разом з тим, наявш так1 важливi передумови, як наявшсть значного потенцiалу енергозбереження в рiзних секторах народного господарства та ввдносно низьк1 витрати i термши окупностi iнвес-тицiй у шдвищенш ефективностi енергозбереження. Наприклад, в середньому зекономлена к1ло-ват-година коштуе в 3 рази дешевше, шж вироблена
[7]. Слад п^^еслоти, що тaкий згачний pозpив y ефективностi швестицш y виpобництво тa енеpго-збеpеження pобить вклaдaння коштiв в економш енеpгiï для енеpгокомпaнiй бiльш пpивaбливим, шж для сaмиx споживaчiв, що оpieнтyються нa rpa-нично низьш теpмiни окyпностi (1-2 pоки).
1снують декiлькa aпpобовaниx свiтовою npa^ тикою економiчниx методiв yпpaвлiння попитом га електpоенеpгiю. У США зiткнyлися з необxiднiстю впpовaдження yпpaвлiння споживaнням тд чaс енеpгетичниx кpиз 1973 тa 1979 pокiв. Тодi ypяди бaгaтьоx кpaïн взялися зa ствоpення пpогpaм скоpо-чення енеpгоспоживaння.
Одним з пеpшиx пpиклaдiв стaло пpийняття Зaконy пpо нaцiонaльнy полiтикy енеpгозбеpе-ження (National Energy Conservation Policy Act) y 1978 pоцi y США. У вщповвдь нa зpостaння цiн нa пеpвиннi енеpгоpесypси тa ïx дефiцит було pозpоб-лено pяд зaxодiв, що отpимaли нaзвy DSM (Demand Side Management aбо yпpaвлiння споживaнням). DSM pозвивaлося нaйбiльш швидко в Кaлiфоpнiï тa пiвнiчно-зaxiднiй чaстинi США i вже до сеpедини 19SQ-x пош^илося нa pештy теpитоpiï як зaсiб зме-ншення потpеби в бyдiвництвi новиx стaнцiй i ме-pеж. Ствоpене в 1974 pоцi Мiжнapодне енеpгетичне aгентство (International Energy Agency) y 1993 pоцi почaло мiжнapоднy пpогpaмy з pозвиткy тa пpосy-вaння DSM теxнологiй. Ha сьогодш ця пpогpaмa включae 21 ^amy Gвpопи, Ази, Амеpики тa Авст-paлiï [1].
DSM включaло pяд iнстpyментiв, оpieнтовaниx як га зaгaльне зниження piвня споживaння, тaк i нa виpiвнювaння гpaфiкa нaвaнтaження шляxом змен-шення пiкiв, змщення споживaння y чaси меншого нaвaнтaження енеpгосистеми, стимyлювaння по-питу в пpовaлax гpaфiкa нaвaнтaження енеpгосис-теми. Зaгaлом DSM pоздiляeться нa двa клaси ш-стpyментiв: методи енеpгоефективностi (Energy efficiency) тa yпpaвлiння попитом (Demand response (DR) aбо Load management (LM) .
Одгак ra npara^i нaйбiльш пошиpеними стaли лише двa методи: динaмiчнa тapифiкaцiя тa добpовiльне обмеження попиту з боку споживaчiв. Пpомислово pозвинyтi кpaïни викоpистовyють тpи основнi концепцiï фоpмyвaння тapифниx стaвок.
1. Тapиф pозpaxовyeться вводами з повного доxодy, достaтнього для по^ипя витpaт пpотягом пеpiодy експлyaтaцiï енеpгоджеpелa тa yтвоpення певного пpибyткy.
2. Ha основi pозpaxyнкy коpоткостpоковиx rpa-ничниx (мapжинaльниx) витpaт встaновлюються тимчaсовi змiннi тapифи (добовi, сезонш), що ввдо-бpaжaють коливaння в гpaфiкy нaвaнтaження тa пов'язaнi з цим витpaти енеpгокомпaнiй нa мaнев-pyвaння потyжнiстю. Це дозволяе бaлaнсyвaти попит i пpопозицiю га pинкy електpоенеpгiï.
3. Цiнa га електpоенеpгiю встaновлюeться нa основi довгостpоковиx гpaничниx витpaт, що вpa-xовyють витpaти нa споpyдження тa введення в екс-плyaтaцiю новиx електpогенеpyючиx потужностей. [1Q]
Зокpемa, в Японй' для пpомисловиx споживaчiв тapифи дифеpенцiйовaнi зa клaсaми нaпpyги тa
чaсy доби. У США встaновленi eдинi для roix ком-пaнiй види тapифiв нa електpоенеpгiю:
• добовi тapифи;
• сезоннi тapифи;
• тapифи зa кaтегоpiями споживaчiв (пpоми-словий, сiльськогосподapський, побутово1' тощо);
• тapифи по нaдiйностi електpопостaчaння споживaчiв, згодниx нa пеpеpви в електpопостa-чaннi aбо знaчне зниження обсягу електpоспожи-вaння в години мaксимaльниx нaвaнтaжень тa соць aльно оpieнтовaнi тapифи [7].
Дифеpенцiювaння тapифiв нa електpоенеpгiю виpiшye пpинципово вaжливi в pинковиx yмовax зa-вдaння:
1) всгановлення зв'язку мiж ïï вapтiстю тa фaк-тичними витpaтaми нa виpобництво й pозподiл;
2) обмеження монополп виpобникiв тa пiдпpи-емств, що raAa^ib послуги з пеpедaчi електpоенеp-гiï;
3) шдвищення нaдiйностi електpопостaчaння; зaлyчення споживaчiв для yпpaвлiння влaсним га-вaнтaженням i гpaфiком нaвaнтaження енеpгосис-
теми;
4) стимyлювaння енеpгозбеpеження тa енеpго-ефективностi.
Для пiдвищення економiчностi pоботи енеpго-систем велике згачення мae встaновлення тapифiв, дифеpенцiйовaниx зa сезонaми pокy тa зонaми до-бового чaсy. Стpyктypa тapифy pеaльного чaсy склaдaeться з погодинно1' цши зa спожиту в цей годину електpоенеpгiю без фiксовaноï raara зa зaяв-лений мaксимyм нaвaнтaження, плюс фiксовaнa плaтa, зaсновaнa га минулому споживaннi з ypaxy-вaнням знижок пpи постaчaннi нa сеpеднiй тa висо-к1й нaпpyзi, попpaвок нa втpaти тpaнсфоpмaцiï, знижок пвд чaс пеpеpв в електpопостaчaннi в минулому тощо, що raparnye споживaчевi стaбiльнiсть оплaти зa цим тapифом - не вище оплaти зa електpоенеpгiю пpи викоpистaннi ноpмaльниx тapифiв.
Для здiйснення пpоектiв з yпpaвлiння спожи-вaнням необxiднa pозpобкa pегyлятоpниx стимyлiв, що дaвaли б поштовx до ïx впpовaдження й pозви-тку. Досить пошиpеною пpaктикою (нaпpиклaд, y США) е включення витpaт DSM-пpогpaм y тapиф га електpоенеpгiю (до 16-17%) i не включення шве-стицiйноï склaдовоï витpaт енеpгокомпaнiй, поки новi стaнцiï не вводяться в експлyaтaцiю (iстотне збшьшення pизикy iнвестицiй в новi електpостaнцiï пpизводить до пpискоpеного pозвиткy aльтеpнaти-вниx пpогpaм yпpaвлiння споживaнням). Для в^ь шення конфлiктy, викликaного зниженням пpодa-ж1в чеpез зменшення споживaння електpоенеpгiï, здiйснюeться iндексaцiя втpaт доxодiв. Зокpемa, до-пyскaeться одеpжaння зi споживaчiв чистого до-xодy (який мaли б компaнiï без зменшення пpодa-ж1в енеpгiï). Метод pоздiлення доxодiв гapaнтye енеpгокомпaнiям доxоди незaлежно вiд обсягу пpо-дaжiв. Енеpгокомпaнiï склaдaють бaлaнсовi paxy-нки вiдxилення доxодiв i цю piзницю включaють y pозpaxyнок цiни нa енеpгiю для споживaчiв нa га-ступний piк. Тaкий меxaнiзм pозpивae зв'язок м1ж обсягaми пpодaжiв i пpибyтком [6].
Висновки. В умовах ринку i розвитку конку-рентних ввдносин в електроенергетицi виникае потреба у шдвищенш ефективностi фшансово! дшль-ностi пiдприемства. Оск1льки основним джерелом надходження грошових коштiв енергопостачаль-ного шдприемства е дохвд вiд реалiзацii енергп, а !! зберiгання та передача потребують додаткових ка-шталовкладень, то виникае потреба в регулюванш попиту. Попит на електроенергiю суттево колива-еться в межах доби i року. Невiдповiднiсть попиту i пропозицii в електроенергетицi призводить або до зайвих втрат електроенергп, або до обмеження спо-живання, найчастше шляхом вiдiмкнення окремих груп споживачiв. Управлiння попитом на електрое-нерпю нами було об'еднано в два напрямки: дема-ркетинг, що спрямований на зниження енергоспо-живання шляхом оптимiзацii Г! використання, i си-нхромаркетинг - спрямований на вирiвнювання попиту.
Для повномасштабного й ефективного викори-стання вищенаведених економiчних механiзмiв уп-равлiння попитом потрiбно створити систему з мониторингу, прогнозування, планування та управ-лiння використанням електроенергп як на регiональному, так i на нацiональному рiвнi. Така система мае бути створена з використанням новгт-шх технологiй «штелектуальних електромереж» та «штелектуального облiку» в рамках ввдповвдно! на-цiональноi технологiчноi платформи.
Загалом проблему узгодження попиту та про-позицii необхвдно регулювати на державному та ре-гiональних рiвнях. Це дозволить пiдвищити енерго-ефектившсть вгтчизняно! економiки та вiтчизняних товаровиробнишв
Лiтература
1. Башмаков И. Опыт оценки параметров ценовой эластичности спроса на энергию [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cenef.ru/file/ Bpaper100.pdf.
2. Герасимчук В.И. Методы ценообразования на рынке электроэнергии / Герасимчук В.И.,
3. Гительман Л.Д. Энергетический бизнес : [уч. пособие] / Л.Д. Гительман, М.Е. Ратников. -:Дело, 2006. - 600 с.
4. Енергетична стратепя Укра!ни на перюд до 2030 року / 1нформацшно-аналггичний бюлетень «Вщомосп Мшпаливенерго Укра!ни». Спецiаль-ний випуск. Ки!в, 2006. - 113 с.
5. Згуровець О.В. Эффективные методы управления потреблением электрической энергии / О.В. Згуровець, Г.П. Костенко // Проблеми загаль-но! енергетики. - 2007. - №16. - С. 75-80.
6. Мица Н.В. Упра^ння попитом на елект-роенергiю як необхвдна передумова ефективно! фi-нансово! д1яльносп енергопостачального п1дпри-емства / Н.В. Мица // Вюник Хмельницького нацю-нального унiверситету. - 2010. - №6. - Т.3. - С. 9398.
7. Про засади функцюнування ринку елект-рично! енергп Укра!ни: Закон вiд 24.10.2013 № 663-VII [Електронний ресурс]. / Офщшний сайт Верховно! Ради Укра!ни. - Режим доступу: http ://zakon2.rada. gov.ua/laws/show/663-18.
8. Серебрянников Б.С. // Международная научная конференция «Унитех"03», 20-21 ноември 2003. - Габрово: Университетское издательство «Васил Априлов», 2003. - Т. 2. - С. 90-93
9. Стогнш Б.С. Еволющя штелектуальних електричних мереж та !хш перспективи в Украíнi / Б.С. Стогнш, О.В. Кириленко, С.П. Денисюк, А.В. Праховник // Техшчна електродинашка. - 2012. -№5. - С. 52-67.
10. Стогнш Б.С. 1нтелектуальш електричш ме-реж1 електроенергетичних систем та !хне техноло-пчне забезпечення / Б.С. Стогнiй, О.В. Кириленко, С.П. Денисюк // Технчна електродинашка. - 2010.
- №6. - С. 44-50.
11. Судак И. Тарифообразование и расчеты на оптовом рынке электроэнергии Украины / Судак И., Романов А., Джафарова Е. // ТЭК. - 2000. - № 9.
- С. 23-33.
