УДК: 621.311
РОЗВИТОК РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНО1 ЕНЕРГП УКРА1НИ З ПОЗИЦП ЙОГО НАЦЮНАЛЬНИХ 1НТЕРЕС1В В ЕНЕРГЕТИЧН1Й СФЕР1
Гаврикова А. О., ст. викладач (НТУ "ХП1")
Стаття присвячена сучасним проблемам розвитку ринку електричног енергИ' Украгни. Проанал1зовано д^яльшсть енергетичного ринку крагни та дошджено тенденцп його розвитку в контекстi соц1ально-економ1чних трансформаций крагни та виокремлено основы перспективи та тенденцп розвитку ринку. В результатi проведеного аналiзу виявлено необхiднiсть в прийняттi ефективних ршень щодо реформування втчизняного ринку електроенергИ, що стане тдгрунтям для оновлення енергетичного сектору та забезпечить енергетичну безпеку Украгни, максимальне задоволення потреб як сустльства, так i економти в електроенергетиц в довгостроковт перспективi.
Ключовi слова: електроенергiя, нацюнальт ттереси, енергетичний ринок, енергетичний сектор, енергетична безпека.
РАЗВИТИЕ РЫНКА ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ ЭНЕРГИИ УКРАИНЫ С ПОЗИЦИИ ЕГО НАЦИОНАЛЬНЫХ ИНТЕРЕСОВ В ЭНЕРГЕТИЧЕСКОЙ
СФЕРЕ
Гаврикова А. О., ст. преподаватель (НТУ «ХПИ»)
Статья посвящена современным проблемам развития рынка электрической энергии Украины. Проанализирована деятельность энергетического рынка страны и исследованы тенденции его развития в контексте социально-экономических трансформаций страны и выделены основные перспективы и тенденции развития рынка. В результате проведенного анализа выявлена необходимость в принятии эффективных решений по реформированию отечественного рынка электроэнергии, который станет основой для обновления энергетического сектора и обеспечит энергетическую безопасность Украины, максимальное удовлетворение потребностей как общества, так и экономики в электроэнергетике в долгосрочной перспективе.
Ключевые слова: электроэнергия, национальные интересы, энергетический рынок, энергетический сектор, энергетическая безопасность.
DEVELOPMENT MARKET OF ELECTRICITY UKRAINE IN TERMS OF ITS NATIONAL INTERESTS IN THE ENERGY SECTOR
Gavrikova A. O., senior lecturer (National technical university "Kharkivpolytechnic institute")
The article is devoted to the modern problems market of electricity of Ukraine. The activity of the country's market of energy and its trends explored in the context of socio-economic transformation of the country and singled out the main prospects and market trends. The analysis revealed the need for effective decision-making to reform the domestic market of electricity, which will be the basis for updating the energy sector and ensure energy security of Ukraine, the maximum to meet the needs of both society and the economy in the electricity industry in the long term.
Keywords: electrical energy, national interests, market of energy, energy sector, energy security.
Постановка проблеми та Ti зв'язки з моменту одержання Украшою незалежносп науковими чи практичними завданнями. З енергетична сфера була i залишаетъся одним i3
© Гаврикова А.О.
найбiльш вразливих сектс^в впчизняно! економiки. Протягом цього перюду урядами кра!ни було надано перевагу моделi бiзнес-експлуатацп зовшшньо! енергозалежносп кра!ни, тим самим вщкладено виконання стратепчних цiлей з забезпечення енергетично! безпеки та позбавлення вiд монопольного постачальника енергоресурсiв. Тож, питання зниження енергоeмностi ВВП, iнтенсифiкацiя розробки власних покладiв енергоресурсiв, диверсифiкацiя джерел i шляхiв постачання енергоноспв, формування стратепчного нафтового резерву, створення елементiв ядерно-паливного циклу, всебiчний розвиток альтернативно! енергетики та iн. залишаються вщкритими та потребують негайно! ескалацл для позбавлення енергоiмпортозалежностi.
Аналiз останн1х до^джень та публiкацiй. Дослщженню проблем розвитку ринку електрично! енергп Укра!ни, зокрема економiчним основам ринку електроенергп присвятили сво! працi такi вченi: Антонов Н.В., Усиевич В.А., Энин Г.М. [2], Амоша О. [1], Гаральд М. [3], Крютше Р. [6], Кудлай В. [7] та ш. Проте, окремi аспекти розвитку ринку електрично! енергп Укра!ни в умовах нестабiльностi та мiнливостi зовнiшнього середовища потребують бiльш детального !х розгляду з метою оновлення енергетичного сектору, який мае забезпечити довгостроковий сталий соцiально-економiчний розвиток Укра!ни в умовах регюнально! iнтеграцi! та конкуренцi! на европейських енергетичних ринках.
Виходячи з вище наведеного, метою статтг е виявлення та розгляд сучасних проблем розвитку ринку електрично! енергп Укра!ни та визначення напрямiв забезпечення енергетично! безпеки кра!ни для гарантування належного рiвня життедiяльностi суспiльства в режимах звичайного та особливого стану.
Виклад основного матерiалу. В зв'язку з обранням евроiнтеграцiйного курсу розвитку та перспективою злиття з европейським ринком енергоресурав, новi виклики постають не тшьки перед урядом кра!ни, а й перед уама суб'ектами енергетично! сфери, що вимагае вщ них гнучкосп у прийняттi рiшень та швидко! адаптацi! у перiод глибоко! структурно! перебудови економши вщповщно до европейських стандарта. Тобто, з точки зору теоретичного дослщження, так i для практичного аналiзу варто закцентувати увагу на формуваннi ефективного оргашзацшно-
економiчного механiзму управлiння шдприемствами електроенергетики, як ключово! складово! енергетично! галузi Укра!ни, а отже i економiчно! запоруки державного суверенiтету, елемент належного врядування, надiйний базис сталого розвитку конкурентно! економши та невщ'емна частина европейського енергетичного простору. Проте, територiальне розташування Укра!ни мгж СС та Рошею, акт зовнiшньо! агресi! останньо! проти Укра!ни мiстять як виклики, так i можливостi. Виклик -втрата транзитного статусу, можливiсть -унезалежнення вiд iмпорту газу з РФ. Однак, на тлi загального змщення свiтово! торгiвлi енергоресурсами в бк Азi!, появи обрисiв трансатлантичного енергетичного партнерства, браку в СС «единого голосу» в питанш енергетично! безпеки, а також курсу РФ на побудову безтранзитних систем експорту вуглеводшв, транзитна роль Укра!ни не буде такою визначальною, як це було до першо! хвил свiтово! економiчно! кризи 2008-2009рр. Остання й зумовила перегляд багатьох економiчних, фiнансових та енергетичних реалш у Свропi та свт. Розвинутий механiзм торгiв на спотовому ринку дозволяе його учасникам знаходити ефективш рiшення для розв'язання короткострокових завдань енергетично! безпеки в частит закупiвлi необхщних обсягiв нафти та вугшля. Цей досвiд поширюеться на торпвлю природним газом (у т.ч. С1II ) та електричною енергiею, гарантування наявностi вiльних пропускних потужностей газопроводiв, ЛЕП, термiналiв СПГ. Укра!ш необидно долучитися до ринку СС на основi свого членства в Договорi про заснування Енергетичного Ствтовариства [4].
Варто зазначити, що прямий доступ до енергоресурсiв не е ключовим фактором успiху до вирiшення проблем в енергетичнш сферi. У випадку Укра!ни, збалансування системи енергетично! безпеки можна досягти шляхом оптимального поеднання ощадливого використання енергоресурсiв власного видобутку з необхщною кiлькiстю iмпортованих енергоресурсiв.
Проте, гаяння часу у впровадженнi европейських правил та стандарта або !х неадекватне впровадження може призвести до довгострокового вiдлучення Укра!ни вщ енергетичного простору СС, що матиме вкрай негативний вплив цшому на вiтчизняну економiку. Свропейський пiдхiд на укра!нське
законодавство здатне суттево пщвищити ошрнють Укра!ни до спроб полггизувати м1ждержавт вщносини у сфер! енергетики, а долучення до загальноевропейського ринку -зменшити непрозорють внутрштх
енергетичних ринюв, що в свою чергу дозволить в майбутньому позбутися шших проблем в енергетичнш сфер!. Основы проблеми за секторами енергетики Укра!ни наведет у табл. 1.
Одшею з базових галузей нащонально! економши е електроенергетика , ефективне функцюнування яко! е необхщною умовою сталого економ!чного розвитку, забезпечення енергетично! безпеки й енергетично! незалежносп. В той же час, сьогодт можна констатувати, що електроенергетична галузь знаходиться в критичному сташ. Багатор1чне зволшання з реформуванням енергетичного сектору, низький р1вень ефективносп енерговиробництва та енергоспоживання, монопольне становище в певних секторах енерговиробницва та розподшу енергп, вщсутнють реально! диверсифшацп джерел
енергопостачання, суттева зношенють основних виробничих фонд1в енергогенерацп е основними причинами такого становища.
З огляду на широкий ряд проблем, проведення кардинальних реформ в електроенергетичнш галуз! е вкрай актуальним та невщкладним заходом. Кр1м того, завдання реформування галуз! обумовлена необхщнютю адаптацп нащонального законодавства до
енергетичного законодавства €С та виконання зобов'язань в межах Договору про Енергетичне Ствтовариство [5]. Так, р1вень енергоефективносп нащонально! економши бшьш шж у 2,3 рази нижчий шж у кра!нах ОЕСР, майже у 2,9 рази нижче середньоевропейського I у 2,1 рази -середньосвггового [7]. В свою чергу, енергоемнють ВВП Украши значно вища не лише пор1вняно з провщними економшами свггу, але й ¿з сусщшми кра!нами Центрально! та Схщно! Свропи, що можна побачити на рис. 1.
Таблиця 1
ка в енергетичнШ сфер1 Украгни
Сектор енергетики Основш проблеми
Вугшьний сектор збитковють видобутку, технолопчна вщсталють, часткова руйнащя шахт та шфраструктури, регресивний розвиток (копанки).
Вуглеводневий сектор залежнють вщ Роси, зношенють трубопровщних систем, домшуюч! впливи ол1гарх1чних груп, втрата частини актив1в, запашв вуглеводшв та перспектив видобутку (Чорноморський шельф), вщсутнють ринкового середовища, у т.ч. економ1чно обгрунтованих мережевих тариф1в { ринко-ор1ентованого щноутворення на енергетичн ресурси, що не вщбивають витрат, вщсутнють адекватно! полггично! та фшансово! незалежносп нащонального регулятора (НКРЕКП).
Електроенергетичний сектор в цшому застарша, недостатньо ефективна шфраструктура, висока ринкова концентращя (монопол1зм) разом з непрозорою системою перехресного субсиддавання { вщсутнють платформ для конкурентних форм торпвл!, пор1вняно низью регульован щни, як не створюють будь-яких справжшх щнових сигнал1в { стимутв для швестицш, недостатня нормативно-правова база, висока енергоемнють { низька енергоефективнють.
Атомна енергетика паливна та технолопчна залежнють вщ Роси, занижен! тарифи на електроенерпю, субсид!ювання приватно! теплоенергетики, необхщнють виведення частини генеруючих потужностей з експлуатацп.
Теплова електроенергетика зношен!сть основних фонд!в, дом!нуюч! впливи окремих ол!гарх!чних груп, часткова руйнащя об'ект!в генерац!! та шфраструктури.
Енергетика ВДЕ втрата частини актив!в вггро- та сонячно! енергетики у Криму, незбалансований розвиток, недостатнють маневрових потужностей, завищеш тарифи.
кг н е/$05п 0.400
350 300 250 200 150 100 050 ООО
0.340
0 I м:, 0.164 Щ
_ 0,130 0Л09 0.124 „,,„, 0,129
I I I I I I I I
0,320
■л
^ сГ
«9^
¿Г
о/
<г° ^
.с- 4
Кра!ни
■ Енергоемшсть ВВП -за паритетом кутвельно! спроможнооп
Примтка: складено автором на основ! [6]. Рис. 1. Енергоемтстъ ВВП за паритетом кутвелъног спроможност1 Украгни та окремих крагн
свту
Порiвняння енергоемносп Украши з шшими крашами показуе, що енергоемшсть в Украш може бути зменшена як мiнiмум з 55% (у порiвняннi з регiонами Азп, що розвиваються) i максимум до 75% (порiвняно iз середнiм показником по €С). Найбiльший потенцiал енергозбереження мае за даними Мiжнародноl енергетично! агенцп (1ЕА) промисловiсть, де потенцiал заощадження складае понад 57 %, тобто бшьше половини
потенцiалу вше! краши [6]. Експерти вважають, що в украшськш промисловостi можна було б заощадити щонайменше 30-40 вщсотюв вiд кiлькостi енергп, що споживаеться сьогодш Можна заощадити i бшьше, але для цього необхiдно впровадити абсолютно новi виробничi процеси та перепрофшювати промисловiсть на iншi, менш енергоемнi види виробництва [3].
Примтка: складено автором на основ7 [6]. Рис. 2 Динам1ка обсяг1в виробництво, споживання первинног енергИ, сальдо торговелъного
балансу
Як видно на рис.2, динамша розмiрiв загального обсягу споживання первинно! енергп та енергоемнiсть укра1нсько1 економiки вщповщають загальноекономiчним тенденцiям. Так, за перюд 1990 - 1997 рр., що характеризувалися структурним економiчним
спадом, попит на первинну енерпю знизився бшьш нгж на 40%. В порiвняннi, енерговитрати (в доларах США 2005 року, за зваженим паритетом кутвельно! спроможностi) на виробництво кожно! одинищ валового внутрiшнього продукту (або енергоемшсть) -
зpосли з 0,5В кг н.е. в 1990 pоцi до 0,82 кг н.е. y 1997 pоцi, що свщчить ^о випеpеджaючi темпи пaдiння пpомислового виpобництвa тa зaгaльниx обсягiв випуску пpодyкцiï поpiвняно зi спожитою енеpгieю.
^отягом нaстyпного пеpiодy (1997 -2009 pp.) ypядом Укpaïни було пpийнято pяд зaконодaвчиx i вiдповiдниx пiдзaконниx aктiв («^о енеpгозбеpеження», Комплексноï деpжaвноï пpогpaми Укpaïни з енеpгозбеpеження тощо), a тaкож pяд гaлyзевиx пpогpaм. Пpоте, в pезyльтaтi вiдсyтностi системносп дiй з питaнь pеaлiзaцiï деpжaвноï полiтики енеpгозбеpеження тa в основному зa paxyнок появи бiльш ефективниx гaлyзей вдaлося досягти зменшення енеpгоeмностi ВВП нa 33,7%, попит m пеpвиннy енеpгiю пpи цьому стaбiлiзyвaвся нa сеpедньомy piвнi у 136 млн тон н.е. ^отягом дaного пеpiодy. В yмовax фiнaнсово-економiчноï ^изи енеpгоeмнiсть ВВП зa 2009 p. поpiвняно з 2008 p. зpослa нa 2,4% що обумовлено зшчним скоpоченням обсягiв виpобництвa i у 2010 pоцi сягнyлa 0,47 кг н.е. m одиницю вaлового внуфшнього пpодyктy. У 2014p. в pозподiлi пaливa зa нaпpямaми споживaння m пеpетвоpення в iншi види пaливa тa енеpгiю пpипaдaло мaйже 50%, m витpaти в цiляx кшцевого споживaння -45,5%, нa неенеpгетичнi потpеби - 4%, втpaти ^и pозподiлi, тpaнспоpтyвaннi тa збеpiгaннi скгали менше 1%.
Oтже, стpyктypa енеpгобaлaнсy xapaктеpизyeться пеpевaжaнням викопниx видiв пaливa, тaкиx як пpиpодний гaз, нaфтопpодyкти, вyгiлля i кокс, якi сгановлять близько 89 % вiд зaгaльного споживaння енеpгiï, a pегенеpaтивнi види енеpгiï, у тому числi електpоенеpгiя, зaймae дуже незнaчнy чaсткy. ^и цьому вapто зaзнaчити, що близько 70 % споживaного пpиpодного ^у i мaйже половину нaфти iмпоpтyeться з Pосiйськоï Федеpaцiï, чеpез що бшьше 25 % усього y^a^^^re iмпоpтy пpипaдaють сaме нa енеpгiю. У сyкyпностi з зaстapiлими теxнологiями виpобництвa тa неpaцiонaльне викоpистaння енеpгiï пpизводить до небaжaноï iмпоpтозaлежностi енеpгетичноï безпеки Укpaïни. Головне питaння дaного пеpiодy - це питaння безпеки, в тому чист енеpгетичноï безпеки Укpaïни, що вивело нa пеpший плaн пошук piшення економiчноï безпеки енеpгетики. Але пpоблемa полягaлa в шсфш зaлежностi енеpгетичноï системи ^ai™ вiд
iмпоpтовaного pесypсy. Стaло пигання пpо paцiонaльне викоpистaння pесypсiв системою, як iмпоpтовaниx, тaк i rax, pодовище якi знaxодиться нa теpитоpiï кpaïни. Paцiонaльне викоpистaння енеpгоpесypсiв в енеpгосистемi зaлежить вiд двоx чинниюв: теxнологiчниx можливостей енеpгооблaднaння тa кyльтypи його експлyaтaцiï.
Pезyльтaтaми pеaлiзaцiï iнвестицiйниx пpогpaм e поступове скоpочення ноpмaтивниx i понaдноpмaтивниx втpaт електpичноï енеpгiï в меpежax. 3a pезyльтaтaми 2013 p., енеpгопостaчaльними компaнiями нa теxнiчний pозвиток мiсцевиx електpичниx меpеж тa зaxоди зi зниження тa/aбо недопущення понaдноpмaтивниx витpaт електpоенеpгiï спpямовaно 3 280 млн. ^н., aбо 87% зaгaльноï вapтостi iнвестицiйниx пpогpaм. Слщ зaзнaчити, що pегyльовaнi цiни m постaчaння електpоенеpгiï досi пеpебyвaють m поpiвняно низькому piвнi чеpез соцiaльнi фaктоpи тa в pезyльтaтi - не покpивaють повнiстю зaтpaти m yтpимaння тa pозвиток електpомеpеж, незвaжaючи нaвiть нa зaxоди pегyлювaння з боку НКРЕКП. Пpогpaми пiдтpимки вpaзливиx кaтегоpiй споживaчiв не були pозpобленi нa нaлежномy piвнi тa ефективно зaстосовaнi [4].
Oтже, численний pяд пpоблем електpоенеpгетики, пов'язaний з високим piвнем фiзичного тa моpaльного зносу основного тa допом1жного облaднaння електpостaнцiй, об'eктiв мaгiстpaльниx i pозподiльчиx меpеж, pyйнyвaнням
енеpгетичноï iнфpaстpyктypи нa Сxодi Укpaïни чеpез зовнiшнб aгpесiю, a тaкож pяд пpоблем пов'язaниx з обгpyнтовaним цiноyтвоpенням, зpостaючими обсягaми зaбоpговaностi споживaчiв зa електpичнy енеpгiю, зaбоpговaностi в OPE, вiдсyтнiсть меxaнiзмiв pеaлiзaцiï зaxодiв з обмеження викидiв великж спaлювaльниx yстaновок в електpоенеpгетицi, недостaтнe фiнaнсове зaбезпечення, вiдсyтнiсть потужностей для влaсного виpобництвa, все це тa iн. ствоpюють pеaльнi пеpешкоди тa зaгpози енеpгетичнiй безпецi тa тащотльнш безпецi зaгaлом. В той же чaс, не виpiшенiсть питaння економiчного обгpyнтyвaння визнaчениx тapифiв, непpозоpiсть ïx фоpмyвaння, нaявнiсть знaчного тiньового об^у ПЕР (вyгiлля, пpиpодного гaзy, шфти тa нaфтопpодyктiв й електpоенеpгiï) e зшчними пеpешкодaми нa шляxy до ствоpення сyчaсниx ефективниx енеpгетичниx pинкiв.
В1сннк eкoнoмiки TpaHcnopTy i прoмислoвoстi № 51, 2015
Тож, невiдкладних ршень та скоординованих дiй вимагае юнуюча ситуацiя на шляху до синхрошзацп енергетично! системи Укра!ни з об'еднанням енергосистем кра!н GC ENTSO-E (термш до 2020 року). У тому чист реформування ринку електроенергетики Укра!ни передбачатиме перехiд на единi для Bcix споживачiв принципи ринкового цшоутворення, перехiд до енергоефективного та енергоощадливого використання i споживання енергоресурсiв i3 впровадженням iнновацiйних технологiй, що дасть змогу скоротити енергоемнють ВВП не менше як на 20 % протягом п'яти рокiв. Виникае необхщнють проведення реоргашзацп ринкiв енергп та iмплементацi! европейського законодавства у сферi енергетики, вiдповiдно до Договору про заснування Енергетичного Cпiвтовариства, яке для електроенергетичного сектору полягае в тому чи^ i в вiдокремленi, вщповщно до Третього енергетичного пакету, основних видiв виробничо! дiяльностi (генерацп, транспортування електроенергп, !! розподiлу), а також здшснення лiбералiзацi! електроенергетичного ринку, шляхом переходу вiд моделi единого покупця до моделi прямих договорiв мiж постачальниками i споживачами енергп та балансуючого ринку та ряд шших заходiв. Проте реформа енергетичного сектору це лише одна з умов устху в досягненш енергетично! незалежносп. Окрiм цих заходiв, необхщним е вирiшення завдань, що виходять за галузевi межi енергетичного сектору, а саме: деофшоризащя енергетики через заборону використання офшорних схем власносн та розрахункiв енерго- та газорозподшьчих компанiй (обленерго, облгази);
повернення фшансових ресурсiв, якi впродовж тривалого часу були вилученi з енергетичного сектору Украши та акумульоваш на офшорних рахунках, через амнiстiю катталш;
запровадження прозорого механiзму державних закутвель, перехiд до бiржових механiзмiв закутвель;
створення сприятливого iнвестицiйного клiмату через мехашзми державно-приватного партнерства та прозору регулящю европейського зразка;
вiдмова вiд практики бюджетного сприяння природним монополiям через фiнансовi iнструменти;
забезпечення незалежностi
регулювання природних монополiй в енергетичному секторi;
Таким чином, електроенергетика е базовою галуззю нацiонально! економiки, ефективне функцюнування яко! е необхiдною умовою сталого економiчного розвитку, забезпечення енергетично! та екологiчно! безпеки й енергетично! незалежносп Укра!ни.
Висновки. Отже, з ряду об'ективних причин технiчно застарiло! спадщини обладнання, неефективна державна полiтика, зовшшня агресiя та замороження декiлькох областей зi значним енергетичним потенцiалом, галузь вимагае цшковито! реорганiзацi!. Крiм цього, при проведет перебудови галузi та електроенергетичного ринку зокрема, необхщно виходити з того, що оновлений енергетичний сектор мае забезпечити довгостроковий сталий сощально-економiчний розвиток Укра!ни в умовах регiонально! iнтеграцi! та конкуренцп на европейських енергетичних ринках. Його стале функцiонування повинно забезпечити енергетичну безпеку Укра!ни, максимальне задоволення потреб як суспшьства, так i економiки в електроенергетицi у техтчно надiйний, безпечний, економiчно ефективний, екологiчно прийнятний спосiб для гарантування належного рiвня життедiяльностi суспiльства в режимах звичайного та особливого стану.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Амоша, О. I. Стан, основш проблеми i перспективи вугшьно! промисловостi Укра!ни [Текст]: Наукова доповщь / О. I. Амоша, Л. Л. Стариченко, Д. Ю. Череватський. — Донецьк, 2013. — 44 с.
2. Антонов Н.В., Усиевич В.А., Энин Г.М. Анализ потребления электроэнергии в быту для внедрения ступенчатых тарифов // Энергетик. - 1995, №1. - С. 10-12.
3. Гаральд Майер: Висою витрати на енергоефектившсть обтяжують Укра!ну. GTAI Trade and Invest. Лютий 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.gtai.de/GTAI/Navigation/DE/Trade/m aerkte,did=66580.html
4. Енергетична стратепя Укра!ни на перюд до 2030 року / Схвалена
розпорядженням Кабшету Мшютр1в вщ 24.07.2013 № 1071 [Електронний ресурс]. -Режим доступу:
mpe.kmu.gov.ua/minugol/doccatalog/document?id =260994
5. Закон Укра!ни «Про ратифкащю Протоколу про приеднання Укра!ни до Договору про заснування Енергетичного Ствтовариства» вщ 15.12.2010 № 2787-У1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/994_a27
6. Крютше Розенбергер. Полггика Укра!ни в галуз1 енергетики. Представництво фонду Конрада Аденауера в Укра!ш, 2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kas.de/ukraine
7. Кудлай В. С. Анал1з ефективносп використання енергетичних ресурс1в / В. С. Кудлай, Л. С. Сел1верстова // Вюник Ки!вського нащонального ушверситету технологш та дизайну. - 2013. - № 6. - С. 49-64.
Рецензент д. е. н., професор НТУ «ХП1» Кузьминчук Н.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДУЗТСлагт Ю.В.
УДК: 330.101.541
КУМ1ВСЬКИЙ КАП1ТАЛ1ЗМ ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНО1 ЕКОНОМ1КИ
УКРА1НИ
Тертичний О. О., к.т.н., доцент, Бородавка О.А., доцент (Х1Ф УДУФМТ)
У статт1 розглянуто питання функцюнування та розвитку, наведено основм ознаки кум1вського капитализму в сучаснт економ^чнт систем7 Украгни, визначено гх особливост1. Головною дгючою силою такого строю е клан. Клан - це неформальна групи людей, пов'язаних родинними або тшими ознаками (рег1ональними, за осв1тою та т), якг обов'язково включають бизнесменов та державних службовцов, достатньо часто пращвниюв правоохоронних оргатв та политиков, Шод1 представниюв оргатзованог злочинност1, та, особлив1сть Украгни, воетзоват формування у вигляд1 охоронних агентств1 та т. Наведено рекомендацп щодо боротьби з цими явищами
Ключовi слова: кумiвський капiталiзм, корупця, протидiя кумiвському капiталiзму.
КУМОВСКОЙ КАПИТАЛИЗМ КАК ЯВЛЕНИЕ СОВРЕМЕННОЙ
ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ
Тертичный А. О., к.т.н., доцент, Бородавка О.А., доцент (ХИФ УГУФМТ)
В статье рассмотрены вопросы функционирования и развития, приведены основные признаки кумовского капитализма в современной экономической системе Украины, определены их особенности. Главной действующей силой такого строя является клан. Клан - это неформальные группы людей, связанных родственными или другими признаками (региональными, по образованию и т.д.), которые обязательно включают бизнесменов и государственных служащих, достаточно часто работников правоохранительных органов и политиков, иногда представителей организованной преступности, и, особенность Украины, военизированные формирования в виде охранных агентстве и др. Приведены рекомендации по борьбе с этими явлениями.
Ключевые слова: кумовской капитализм, коррупция, противодействие кумовскому капитализму, борьба с коррупцией.
© Тертичний О.О^ Вкник економжи транспорту i промисловосп № 51, 2015
Бородавка О.А. -к--к-5-