CC BY
92
УДК 005.35:658.17
Н. С. Летуновська,
астрант,
Сумський державний университет
УПРАВЛ1ННЯ ЕФЕКТИВН1СТЮ СОЦ1АЛЬНО1 1НФРАСТРУКТУРИ ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИСМСТВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ
Роздержавлення та приватизащя багатьох об'еклв сощально-культурно! сфери, !х закриття та перепрофшювання призвели до змiни власника переважно! бiльшостi об'екпв сощально! шфра-структури. Проте докоршно! змiни у фшансуванш об'eктiв сощально! iнфраструктури, подолання хрошчно! збитковостi цих пiдприeмств не ввдбулося [1, с. 204]. Склалася ситуацiя, коли розвиток сощально! iнфраструктури, що залишилась у складi минулих радянських тдприемств, е справою непривабливою навiть для суб'екпв господарювання, що ще кiлька рошв назад активно провадили соцiальнi програми, спрямован на розвиток власного персоналу та мюце-во! громади. Це пояснюеться тим, що !х ставлення до власно! сощально! сфери значною мiрою визначаеться фактором економiчно! ефективностi основного виду дiяльностi. Витрати на утримання об'екпв сощально! iнфраструктури фактично е единим джерелом скоро-чення поточних витрат компанл, що залежать саме ввд тдприемства. Тому суб'екти господарювання вщмов-ляються вiд утримання власних об'екпв сощально! сфери та фшансування необов'язкових соцiальних програм. Це призводить до негативних наслiдкiв, якi в шнцевому результатi впливають на зростання сощально! напруженостi. Вiтчизнянi пiдприемства, з одного боку, маючи за мету отримання прибутку, бажають зекономити на сощальних витратах, а з шшого боку, - перебувають у становищ так звано1 „морально! дилеми", концепщю яко! запропонував Д. Бернтон [21, с 119.], тому що очевидно, що за-доволення соцiальних потреб пращвниюв, зокрема через фiнансування та розвиток власно! сощально! iнфраструктури, е !х прямим обов'язком. Передача обекпв сощально! сфери на баланс шших суб'екпв не е вирiшенням проблеми. При цьому в кращому випадку такий об'ект перепрофiлюеться, у пршому -його розвитком узагалi шхто не займаеться. Можли-вiсть виршення „морально! дилеми" полягае в комп-лекснiй, продуманiй стратегi! управлiння сощальною iнфраструктурою, що залежить вiд особливостей дiяльностi, розмiрiв, територiального розташування, економiчного становища тдприемства тощо.
Тому метою статп е розроблення способу опти-мiзацi! управлiння соцiальною iнфраструктурою промислового тдприемства, що полягае в ощнюванш
ефективност сощальних об'екпв за рiзноспрямовани-ми складовими з подальшим виокремленням на його основi доцiльних стратегш управлiння вiдомчими соцiальними закладами.
Питання теорi! i методологi! ощнки ефективносп соцiально! iнфраструктури тдприемств е предметом до^дження i зарубiжних, i впчизняних учених, серед яких С. В. Данилова [2], Е. I. Крилов [3], А. Л. Кузнецов [4], I. М. Норшна [5], Н. В. Сичова [6], Ю. I. Тер-навський [7; 8], Н. А. Харитонова [9], Г. О. Чуб [10], К. Л. Шекова [11] та ш. Але й доа стрними залишаються питання врахування iнтересiв усiх защкавлених сторш тд час оцiнювання ефективностi сощально! шфра-структури, у чому й полягае актуальтсть предмету дослiдження.
В укра!нськш практицi господарювання при-йнято використовувати узагальнюючi показники ефективносп, так як : результативнiсть (вiдношення отриманого результату до поставлено! мети) та еко-номiчнiсть (вiдношення результату до витрат ресур-сiв), що особливо важливо в умовах кризового стану суб'екта господарювання [11]. Окремо! прийнято! методики оцiнки ефективносп управлiння сощальни-ми об'ектами немае, хоча ефективтсть соцiально! по-лiтики тдприемств визначаеться саме ефективнютю системи оцiнки. Розумшня цього е особливо актуаль-ним для вiтчизняних компанiй. Проте, як показують до^дження ООН, у середньому 49,1% укра!нських тдприемств узагалi не ввдслвдковують сотально-еко-номiчнi наслiдки сво!х упроваджень, iнодi це роблять 29,4% тдприемств i лише 5,3% - використовують для цього конкретнi показники [12, с. 237].
Узагальнення зарубiжних пiдходiв до оцiнки ефективносп вкладення кошт^в у будь-якi проекти [13] (наприклад, у США можна нарахувати близько 2000 рiзних показникiв результапв дiяльностi тд-приемств) дае можливють стверджувати, що iснують основнi два параметри, як рекомендують застосову-вати бшьшють учених: суто економiчнi показники та показники сощального ефекту. На економiчних показниках базуються системи ощнки ефективностi сощально! дiяльностi близько 75% впчизняних компа-нiй („лише прибуток е «альфою та омегою» тдприем-ницько! дiяльностi, усе решта - засоби для досягнення мети"), тодi як соцiальнi показники застосовуються
рщше. 1х вважають яшсними параметрами, вони рiдко тддаються кiлькiснiй оцiнцi i ще рщше враховуються пiд час прийняття управлшських рiшень щодо долi со-тальних обекпв. На противагу думт, що позитивнi соцiальнi результати дiяльностi тдприемства не е його обов'язком, президент твденнокорейсько! компанп „Кореа сютемс" Лi Тон Хун справедливо зазначае, що якщо тдприемець справдi хоче зробити бiзнес, то повинен передусiм думати про iнтереси свое! держави, 11 громадян, зокрема про власних пращвнишв, i лише потОм про особисту вигоду [14, с. 120].
Результати опитування представнишв украш-ських тдприемств рекрутинговою агентею „Хадсон" свiдчать, що на сьогодт знайти собi нову роботу стало складтше (про що зазначають 65% респондентов), кожен другий (57%) готовий змiнити роботодавця, якщо з'явиться така нагода. Причому ствробгтнишв не зупиняе навiть менша винагорода - 22% респондентов згодн на нижчу заробiтну плату тд час переходу на нову роботу [15, с. 59]. Розвиток ринкових вiдносин пiдвищуе значущiсть сощальних тльг, якi може запропонувати конкретне тдприемство сво!м майбутнiм працiвникам.
Розумточи високий рiвень конкурент! на ринку пращ стосовно висококвалiфiкованих спецiалiстiв, вгтчизняш компанп намагаються утримати в своему штат цшних спiвробiтникiв - носив iнтелектуального ресурсу. Зрозумiло, що акценти виутршньо! моти-вацп iнтелектуальних пращвниюв вiдрiзняються вiд напрямiв мотивацп традищйних працiвникiв. Керiв-ництво пiдприемства вважае, що сощальш стимули в управлшш мотивацiею iнтелектуальних працiвникiв вiдходять на другий план. По вщношенню до пращвнишв виробничих цех1в, що складають основу самого промислового тдприемства за специфшою його дiяль-носп, ситуацiя в сферi мотивацп тут дещо iнша. На вiдмiну вщ сектору високопрофесiональних спета-лiстiв цей сегмент вiдрiзняеться високою плинтстю кадрiв, i тому в ньому завжди е певний запас вшьно! робочо1 сили. Пiд час звiльнення штелектуальних пращвниюв компанiя несе прямi збитки вiд упущеного прибутку, а тд час звiльнення традицiйних пратвни-шв - витрати пов'язанi з тимчасовим вивiльненням робочого мiсця та витратами часу i грошових засобiв на пошук нового спiвробiтника, укладення договору з ним, його адаптацл на новому робочому мiсцi тощо. При цьому компанп часто проводять достатньо поверхневу оцiнку здiбностей та особистих якостей таких спiвробiтникiв, i тому нерiдко тсля !х прийому на роботу виявляеться, що за якимись характеристиками вони не тдходять для певного робочого мюця. Зважаючи на це, компанп мають завчасно планувати побудову системи мотивацп для таких працiвникiв з
opieHTam^ на соцiальнi пiльги, що можуть забез-печити влaснi об'екти сотально! iнфpaстpуктуpи -послуги 3i складу сотального пакету, що пропонуе конкретне тдприемство [16].
Розвинена система немaтеpiaльних сoцiaльних пiльг здатна дати кеpiвництву пiдпpиeмствa низку переваг, серед яких: сприяння залученню пoтpiбних пратвнишв, збереження груп цiльoвих пратвнишв упродовж необхщного пеpioду, тдтримка конкурен-тoспpoмoжнoстi тдприемства на ринку прат, сти-мулювання пpoдуктивнoстi пращ тощо. При цьому сощальна пoлiтикa мае бути, насамперед, виваженою, щоб нaтoмiсть кoмпaнiя отримала позитивний ефект.
У ХХ1 ст. на тдприемствах piзних кра!н нема-теpiaльнa частина сoцiaльнoгo пакету коливаеться вщ 17% (в Япони) до 33% (у Францу) [17]. Що ж стосуеться Укра!ни, де в 2013 р. нaлiчувaлoся до 47,3 тис. промислових пiдпpиeмств, на яких працю-вало 18,8% усього зайнятого населення [18, с. 107], то незарплатна сфера мотивування була бшьш по-ширеною за чaсiв планово! екoнoмiки з розвиненою сферою шфраструктурних зaклaдiв, що гарантували особливий сощальний статус пpaцiвникaм конкретного тдприемства. Сьогодн iснуe диспpoпopцiя в готовност piзних тдприемств здiйснювaти фшан-сування piзнoгo роду сoцiaльних програм. Так, одн пpoмислoвi компанп (наприклад, ПАТ „Мотор Сч", ДП „Аpтемсiль", ТОВ НВП „Зоря", ПАТ , Дшпропет-ровський агрегатний завод", ПАТ „Донецький елек-тротехтчний завод" тощо) витрачають знaчнi кошти на сoцiaльну пoлiтику, фiнaнсують т чи iншi влaснi обекти сотально! сфери, тoдi як iншi тдприемства неохоче погоджуються вкладати фiнaнсoвi ресурси на цш поза межами основно! дiяльнoстi. На piшення кеpiвництвa компанп стосовно упpaвлiння власною сoцiaльнoю сферою значною мipoю впливае належ-тсть до певно! гaлузi. Так, мережа профшактичних зaклaдiв та зaклaдiв охорони здоров'я мае нaйбiльше значення для тдприемств прничо!, метaлуpгiйнoi' гaлузi, мaшинoбудiвнo!, хiмiчнo! пpoмислoвoстi тощо; власний житловий комплекс важливий для кoмпaнiй, що наймають пpaцiвникiв за вахтовим методом; дитячi та вихoвнi заклади необхщт на тдприемствах, що залучають до роботи мoлoдi им'! з дгтьми i т. д. Кpiм того, на сощальну пoлiтику багатьох тдприемств впливае !х нaлежнiсть до того чи шшого холдингу. Як правило, окреме тдприемство, що дie у склaдi групи кoмпaнiй, провадить сотальн програми, що пого-дженi з загальною сoцiaльнoю нaпpaвленiстю усього холдингу. Для прикладу, компанп зi складу хiмiчнoгo холдингу „Титан Укра!на" (у склaдi якого ДП „ЗТМК", ПАТ „Кримський ТИТАН", ПАТ „Сумихiмпpoм", „1ршанський ГЗК" i „Вiльнoгipський ГМК") свого
H. G. Лeтyнoвськa
чaсy aктивнo нaгoлoшyвaли нa пpoвeдeннi ушф1ю-вaнoï сoцiaльнoï пoлiтики: „У цeнтpi yвaги - людиш пpaцi. Ми як poбoтoдaвцi пoвиннi зaбeзпeчити нaшим пpaцiвникaм тaкi yмoви, щoб вoни 6ули зaiнтepeсoвaнi пpaцювaти кpaщe. Сoцiaльнa сфepa т1сда пepeплiтa-eться з виpoбничoю. Ha сьoгoднi нeoбxiднo poзpoбити систeмнy кoмплeкснy пpoгpaмy сoцiaльнoгo poзвиткy пiдпpиeмств вичизняда!' титaнoвoï гaлyзi..." [19].
Зaкpиття вeликoï кiлькoстi сoцiaльниx зaклaдiв вiдoмчoгo пiдпopядкyвaння пpийнятo пoв'язyвaти з ïx нeeфeктивнiстю. 3a тaкиx yмoв нeoдмiнним зaвдaнням кoжнoгo суб^кга здiйснeння сoцiaльнoï талпики e визнaчeння нaпpямiв пiдвищeння eфeк-тивнoстi сoцiaльнoï дiяльнoстi, для 4oro нeoбxiдним e poзpoблeння aдeквaтниx стpaтeгiй yпpaвлiння то-цiaльнoю iнфpaстpyктypoю y сктад1 пiдпpиeмствa. Пoвopoтним мoмeнтoм y poзвиткy сoцiaльнoï сфepи пiдпpиeмств в Укpaïнi мoжнa нaзвaти пpиклaд ^и-вaтизaцiï iнoзeмним iнвeстopoм ВАТ „Кpивopiзький гipничo-мeтaлypгiйний кoмбiнaт «Кpивopiжстaль»". Однieю з oснoвниx yмoв п1д чaс пpoвeдeння кoнкypсy з пpoдaжy пaкeтa даго aкцiй 6ув блoк питaнь щoдo yтpимaння, фiнaнсyвaння i poзвиткy сoцiaльнoï сфe-pи [20]. ут1м, нeзвaжaючи нa знaчнy сoцiaльнy poль тлггики пiдпpиeмств щoдo сoцioiнфpaстpyктypниx oб'eктiв, зм1ш влaсникiв суб^к™ гoспoдapювaння внoсить свoepiднi зм1ни i в пoлiтикy щoдo сoцiaльниx oб'eктiв, чaстo нeгaтивнi.
Об^ктая^ oцiнювaння eфeктивнoстi yпpaв-л1ння сoцiaльнoю iнфpaстpyктypoю сyчaсниx ^o-мислoвиx п^^жм^в нapaжaeться нa iстoтнi тpyд-дащ1, oскiльки й дoсi бpaкye нayкoвo oбгpyнтoвaниx зaгaльниx мeтoдик ïï визнaчeння. Оцiнювaння eфeк-тивнoстi yтpимaння rompera^ oб'eктiв сoцiaльнoï сфepи вимaгae цтсто!' мeтoдики, щo пepeдбaчae видiлeння eфeктiв в1д здiйснeння сoцiaльнoгo ф1-нaнсyвaння, нeoбxiднiсть фopмyвaння систeми кpитepiïв тa пoкaзникiв, зa дoпoмoгoю якиx мoжe 6ути oцiнeний peзyльтaт фyнкцioнyвaння влaсниx зaклaдiв сoцiaльнoï iнфpaстpyктypи. Систeмa тaкиx кpитepiïв тa пoкaзникiв дaсть мoжливiсть зд1йснити мoдeлювaння тa oпис пpoблeмнoï ситyaцiï нa oснoвi стaтистичниx дaниx кoмпaнiï в динaмiцi тa peзyльтa-т1в, щo м1стяться у фiнaнсoвiй тa нeфiнaнсoвiй звгг-нoстi. У пoдaльшoмy цe дoзвoлить усунути слaбкi стopoни сoцiaльнoï пoлiтики кoмпaнiй зa paxyнoк лiквiдaцiï нeпepспeктивниx сoцiaльниx oб'eктiв тa пiдтpимки тиx, poзвитoк якж e нaйбiльш ^o6x№ ним як для пiдпpиeмствa, тaк i для perio^, дe вoнo poзтaшoвaнe.
В yмoвax сyчaснoгo нeстaбiльнoгo eкoнoмiчнoгo стaнoвищa пpoмислoвi пiдпpиeмствa у здiйснeннi будь-якж зaxoдiв сoцiaльнoï пoлiтики пepeдyсiм, no-
винн1 звepтaти yвaгy нa ïx peзyльтaт у мaйбyтньoмy тa eфeктивнiсть з noзицiï мoтивaцiï nepсoнaлy, бeз 4oro тaкi зaxoди нe мaють сeнсy. Упpaвлiння сoцiaльнoю iнфpaстpyктypoю пpoпoнyeмo здiйснювaти шляxoм oцiнювaння тpьox склaдoвиx eфeктивнoстi ïï функ-цioнyвaння з тзицш кoжнoгo yчaсникa сoцiaльнoгo пpoцeсy - влaсники тa кepiвництвo кoмпaнiï, йoгo пpaцiвники тa мiсцeвa гpoмaдa (сyсniльствo взaгa-л1). 3aдoвoлeння iнтepeсiв UMX тpьox цiльoвиx гpyn yзaгaльнюeться тpьoмa склaдoвими: eкoнoмiчнa, мoтивaцiйнa тa сoцiaльнa вiдnoвiднo, щo в сум! фop-мують мyльтиплiкaтивнy eфeктивнiсть yпpaвлiння сoцiaльнoю iнфpaстpyктypoю пpoмислoвoгo гад^и-eмствa (pис. 1).
Зaгaльнa мoдeль om^H eфeктивнoстi yпpaвлiння сoцiaльнoю iнфpaстpyктypoю пpoмислoвoгo гад^и-eмствa мae тaкий вигляд:
Е б . = {С ; С ; С } (1)
o6. 1Н. ^ e' м' с} у '
дe Ео6 н - noкaзник зaгaльнoï eфeктивнoстi yпpaвлiння сoцiaльнoю iнфpaстpyктypoю; Се - ero-нoмiчнa склaдoвa; См - мoтивaцiйнa склaдoвa; Сс -сoцiaльнa склaдoвa.
EKoHoMi4Ha складова noкaзye дoцiльнiсть yтpи-мaння сoцiaльнoï iнфpaстpyктypи, тобто м1стить у сoбi noкaзники пpибyткoвoстi aбo xo4a б сaмooкynнoстi, щo дae кepiвництвy iнфopмaцiю пpo тe, чи e romper-ний oб'eкт сoцiaльнoï сфepи тим, щo сaмoфiнaнсyeть-ся. МотивацШна складова пpoявляeться в aктивнiй пiдтpимцi nepсoнaлoм пiдпpиeмствa нaявнoстi neвниx oб,eктiв сoцiaльнoï iнфpaстpyктypи, ж зaвжди пpи цьoмy пpибyткoвиx для суб^кга гoсnoдapювaння. Як пpaвилo, мeнeджмeнт пiдпpиeмствa мae пpaвo нa
Рте. 1. Трикветр eфeктивнocтi упрaвлiння ^шаль^ю iнфрacтруктурoю прoмиcлoвoгo пiдприeмcтвa
Показники та методи визначення складових ефективностi сощальноТ тфраструктури промислового тдприемства
Економiчна Мотивацшна Соцiальна
- Коефщент загальноТ рентабельност1 д1яльност1 социального об'екта (Е1): (Чистий прибуток / Чиста виручка вщ реалiзацп) 100% - Коефцент рентабельност1 сощальних послуг, що надае об'ект 1нфраструктури (Е2): (Прибуток ввд реатзацп послуг / витрати на реатзацта послуг) 100% - Частка клгент1в, що не е працшниками тдприемства (Е3): (Юльюсть споживач1в послуг сощального об'екта, що не е пращвниками пiдприемства / Загальна кiлькiсть споживач1в послуг соцiального об'екта) 100% - 1ндекс зростання клгент1в сощального закладу, що не е працшниками тдприемства (Е4): Юльюсть ктештв, що не е пращвниками тдприемства в анатзованому перiодi / Юльюсть клiентiв, що не е працвниками пiдприемства в минулому перiодi - Питома вага запозичених джерел фшансування социального об'екта (Е;): (Сума запозичених джерел фшансування / Загальна сума фшансування) 100% Метод д1агностики мотив1в Метод, за яким кожен працвник описуеться за мотивацшним профшем, що показуе, яю мотивацiйнi фактори можуть якнайкраще стимулювати його до результативно! роботи (дае уявлення про вщповщтсть мотивацiйного типу конкретного пращвника та вiдповiдних йому форм мотивацп (на початкових етапах для вщставання працiвникiв, що не зацжавлеш в наданнi соцiальних послуг) Метод тестування На основi вiдповiдей на спецiальнi запитання працiвникiв, якi обранi як та, що заiнтересованi в послугах закладiв сощально! шфраструктури пiдприемства, виокремлюються т заклади, якi е найбшьш затребуваними серед персоналу та тi, мотивацшна наповнешсть яких низька Динамжа зростання клгент1в сощального закладу, що е працшниками тдприемства: Юльюсть клiентiв-працiвникiв тдприемства в анатзованому перкад / Юльюсть клiентiв-працiвникiв пiдприемства в минулому перкад - Забезпечетсть под1бними закладами сощальноТ тфраструктури в регют (С1): юльюсть аналопчних заклад1в сощально! шфраструктури в регiонi, де вш розмiщений, шт. - Частина населення регюну, потреби якоТ задовольняе даний об'ект тфраструктури (С2): (Юльюсть людей, яю користуються послугами сощального закладу / Загальна кшьюсть населення регюну) 100%
Рис. 2. Складовi для визначення ефективност дiяльностi закладiв сощальноТ iнфраструктури
в складi промислового тдприемства
свш розсуд приймати ршення стосовно подальшо-го утримання таких об'екпв. Социальна складова е найбшьш суперечливою, оскшьки прямо! вигоди ввд досягнення високого !! значення кер1вництво тдпри-емства не бачить. Вона полягае у фактичному забез-печенн суспiльства набором соцiальних об'екпв, у яких е потреба через !х ввдсуттсть чи недостатнiсть на конкретнш територi!, де функцiонуе соцiальна шфраструктура конкретного тдприемства. Докладно способи розрахунку цих трьох складових показанi на рис. 2.
Залежно вiд виду дiяльностi тдприемства (ви-робництво складно! технiки, виробничо-техшчно! продукцi!, складних товарiв, видобувна промисло-вiсть, виробництво продукцi! легко! чи харчово! про-мисловостi, побутово! техтки, надання рiзного виду послуг тощо) кожна з цих складових може бути про-ввдною у тш чи iншiй мiрi. Якщо з економiчною скла-довою все бшьш менш зрозумiло - жодна компашя не вiдмовиться вiд установи, що приносить прибутки, то з iншими складовими ситуацiя складнiша. Так, для тдприемств, шнцевим споживачем яких е звичайне
H. G. Лeтyнoвcькa
нaceлeння, знaчнo зpocтae вaжливicть coцiaльнoï жла-дoвoï, ocRi^EM цiльoвий cпoживaч звepтae yвaгy на те, як пoзицioнye ceбe юмпашя в yмoвax зpocтaння coui-альда1' знaчyщocтi бiзнecy. Тoдi як для пiдпpиeмcтв, щo надають piзнoгo виду пocлyги та тpyдoмicткиx i нayкoeмниx виpoбництв (мaшииoбyдyвaния, xiмiчнa, мeтaлypгiйиa пpoмиcлoвicть тoщo) вaжливoю e, paзoм iз eкoнoмiчнoю, мoтивaцiйиa cклaдoвa.
У табл. 1 наведеда мoжливi iитepвaли значень тказниюв за тpьoмa cклaдoвими ефективдаст!, за якими визнaчaeтьcя, нacкiльки пpiopитeтним для зaiнтepecoвaниx cтopiн e aнaлiзoвaний coцiaльний oб'eкт y cклaдi пiдпpиeмcтвa.
В ocнoвy визначення знaчимocтi eкoнoмiчнoï cклaдoвoï пoклaдeнo пoкaзники зaгaльнoï pema-бeльнocтi coцiaльнoгo oб'eктa та peитaбeльнocтi co-цiaльниx пocлyг, щo ним нaдaютьcя. Значення циx пoкaзникiв бшьше oдииицi (чим вище це значення, тим кpaщe) cвiдчaть npo вилднють yтpимaння oб'eктa
coцiaльнoï iнфpacтpyктypи для ^д^^м^ва. Пpи цьoмy за значень цж пoкaзникiв, щo нaближaютьcя дo 1 та нaвiть, кoли oдин з ниx менший за oдиницю, важ-ливим e ypaxyвaння дoдaткoвиx пoкaзникiв дiяльнocтi цьoгo зaклaдy. Як пpaвилo, вiн мoжe 6ути пpибyткoвим за yмoви, щo чacткa даго клieнтiв, щo не e ^а^в-никами пiдпpиeмcтвa, cягae 20% та бшьше. Бажада, щoб дииaмiкa iндeкcy зpocтaння тaкиx клieитiв бyлa тзитивдаю. Iдeaльнoю e cитyaцiя, кoли тощальний заклад e caмooкyпиим, пpoтe за cьoгoднiшнix yмoв це мoжливo лише для невелика кiлькocтi oб'eктiв тощ-aльнoï iнфpacтpyктypи. Пpийнятнoю e cитyaцiя, кoли питoмa вага ycix зaпoзичeниx джepeл фiнaнcyвaния oб'eктa cклaдae дo 10%.
Мoтивaцiйнa знaчимicть oкpeмиx закладав iнфpa-cтpyктypи в cклaдi пiдпpиeмcтвa пoчииaeтьcя з визна-чення пoчaткoвoï вибipки пpaцiвникiв. Тiльки ii, для якж cepeд мoтивiв пpaцi мають значення coцiaльнi пocлyги, щo нaдaютьcя закладами coцiaльнoï iнфpa-
Складова Значення показникiв-iндикаторiв PiBe^ потенцiалу у межах cкладовоï Значимicть cкладовоï для аналiзованого об'екта гощально!' iнфраcтруктури
а н s 1 н 1 якщэ xoHa б oдин з пoкaзникiв Е1 aбo Е2 бшьше 1 витокий eкoнoмiчний пoтeнцiaл витока eкoнoмiчнa знaчимicть coцiaльнoгo oб'eктa (+)
якщo Ej та Е2 близькi дo oдиницi, а пoкaзники E3i eкoнoмiчний пoтeнцiaл вище cepeArnore
якщo oдин з пoкaзникiв Е1 aбo Е2 близький дo oдиницi, шший менший за oдиницю, а пoкaзник E5J cepeдиiй eкoнoмiчний пoтeнцiaл
yci iншi випадки нeдocтaтнiй eкoнoмiч-ний пoтeнцiaл низька eкoнoмiчнa знaчимicть coцiaльнoгo oб'eктa (-
Мотивацшна якщo за peзyльтaтaми oпитyвaння пpiopитeтиими oбpaли rnorayra пeвнoгo oб'eктa coцiaльнoï iифpa-cтpyктypи бiльшe 30% пpaцiвникiв пiдпpиeмcтвa (cepeд тиx, щo вxoдили y вибipкy) виcoкий мoтивaцiйний пoтeнцiaл виcoкa мoтивaцiйнa знaчимicть ^вдальши} oб'eктa (+)
якщo за peзyльтaтaми oпитyвaння пpiopитeтними oбpaли пocлyги пeвнoгo oб'eктa co^anmoï i^pa-cтpyктypи 20 - 30% ^а^вни^ пiдпpиeмcтвa (cepeд тиx, щo вxoдили y вибipкy) дocтaтнiй мoтивaцiйний пoтeнцiaл
якщo в за peзyльтaтaми oпитyвaння пpiopитeтиими oбpaли пocлyги пeвнoгo oб'eктa coцiaльнoï i^pa-cтpyктypи менше 20% пpaцiвникiв пiдпpиeмcтвa (cepeд тиx, щo вxoдили y вибipкy) нeдocтaтнiй мoтивaцiйний пoтeнцiaл низька мoтивaцiйнa значимють coцiaльнoгo oб'eктa (-)
Сощальна якщo CjJ виcoкий coцiaльний штенщал виcoкa тощальна знaчимicть coцiaльнoгo oб'eктa (+)
якщo жoдeн з пoкaзникiв coцiaльнoï cклaдoвoï не вiдпoвiдae заданим вище yмoвaм coцiaльний пoтeнцiaл як y бiльшocтi coцiaльниx oб'eктiв тощальна знaчимicть як y бiльшocтi то^альню oб'eктiв (-)
Таблиця 1
Визначення значимое!! cкладових ефективноcтi дiяльноcтi cоцiального закладу
структури тдприемства, щкавлять нас у процесi до-сл1дження. Як правило, частина таких прац1вник1в складае до 50%. Якщо з цих працiвникiв частина тих, ям обирають послуги аналiзованого об'екта прюри-тетними (серед iнших соцiальних закладiв) складае вiд 20%, то можна говорити про його високу мотиващйну значимiсть соцiального закладу.
У процес1 аналiзу соц1ально! складово! беремо до уваги те, що навiть за достатносп значения хоча б одного показника (шлькюного (С1 та С2) або якюного (С3)) об'ект соц1ально! iнфраструктури вiдносимо до групи тих, що мають високу соцiальиу значимють. Це не означае, що вс1 iншi об'екти, що не потрапля-ють до ц1е! групи не е сощально важливими. Кожен заклад по-своему ввдграе тi чи iншi важливi соцiальнi функцп в суспшьствг Розмежування здiйснюеться лише для того, щоб виокремити серед усiх сощальних закладiв конкретного пiдприемства тi, як1 потребують першочергово! тдтримки.
Для визначення мультипл1кативно! ефективност1 об'екта соц1ально! шфраструктури промислового пiдприемства застосовуемо формулу:
Ек. С хV + С.хV +С х V,,
об. ш. = е е М М С С
(2)
де Еоб ,н - мультиплiкативна ефективнiсть об'екта сощально! шфраструктури тдприемства; Се - еконо-мiчна складова (може дорiвиювати двом значенням -0 та 1); V - вагомють економiчно! складово!; См — мо-тивацiйна складова (значення - 0 або 1); V - вагомють мотивац1йно! складово!; Сс - соцiальна складова (значення - 0 або 1); vc - вагомють соцiально! складово!.
ус1 вашмосп у формул1 2 визначаються експерт-ним шляхом. Значення 0 за складовою надаеться, коли сотальний об'ект мае низьку економ!чну, мотивацш-
ну або соцiальну значимють вщповщно. Значення 1, якщо за розрахунками значимiсть е високою.
На основ! табл. 1 за складовими ефективносп д1яльност1 соцiальних об'ект1в промислового тдприемства можна скомпонувати там комбiнацi! зна-чимостей (рис. 3).
До групи об'екпв, що економiчно виг1дн1, в основному належать т1 заклади iнфраструктури, послуги яких надаються на платнiй основ1 (частково оплачуванш) для працiвникiв пiдприемства та 1нших споживачiв, хоча основу прибутку цих оргатзацш все ж становлять остант. До них можуть в1дноситися готельш та заклади громадського харчування, санато-рi!-профiлакторi!, будинки ветчинку, дитяч1 табори тощо. Так об'екти iнфраструктури можуть бути не тшьки самоокупними або самофшансуватися, але й за налагоджено! маркетингово! пол1тики управлiния ними приносити стабiльнi прибутки.
Залежно в1д типу тдприемства до об'екпв, що важливi для працiвникiв, належатимуть заклади охо-рони здоров'я (для шк1дливих виробництв), житло, що надаеться працiвиикам (особливо для тдприемств, що знаходяться у великих мютах), заклади харчування в склад1 тдприемства (для тдприемств з подовженою тривалiстю робочого дня) тощо.
ус1 соцiальиi об'екти промислових тдприемств без сумнву мають ту чи шшу соц1альиу ц1ииiсть, проте лшвщащя одних з них несе за собою бтьшу втрату пор1в-няно з шшими. Так заклади вщносимо до групи об'екпв шфраструктури, особливо важливих для мiсцево! грома-ди. Наприклад, будинки культури, стадюни, спортивн заклади, виставковi центри, тобто т1 заклади шфраструктури, як1 обслуговують велику частину населення регiоиу.
Пропонуемо на основ1 значимостi виокремле-них складових ефективностi управлiния соцiальною
(+;+;+), (+;+;-), (+;-;+), (+;-;-)
Об'екти, що еконсншчно вигщш для п1дприемства
Об'екти, що важлив1 для прац1виик1в
Об'екти, що важлив1 для мюцево! громади
8 I Об'екти, як1 не мають I шдвищенш цlиисстl на даному етап1 !х розвитку
Рис. 3. Визначення значимост об'екпв сощальноТ шфраструктури промислового пщприемства для зацiкавлених сторш шляхом комбiнацiй економiчноТ, мотивацшноТ та сощальноТ складових
шфраструктурою (табл. 1) сформувати доречш стратеги управлшня окремими видами сощальних об'екпв. Цi стратеги визначаються шляхом ствстав-лення ощночних показнишв, що отриманi у процеа розрахунку складових. Кожна стратегiя метить свiй набiр заходiв для забезпечення ефективностi управлiння закладами соцiального призначення.
Вiдповiдно до рис. 3 стратеги управлшня розме-жовуються на вгам груп (вони позначенi цифрами ввд 1 до 8 на рис. 3) (табл. 2).
Таке розмежування стратегш щодо управлiння окремими сощальними об'ектами, особливо, коли пiдприeмство володie широкою мережею власних соцiальних закладiв, дасть можливiсть ефективно
Таблиця 2
Рекомендован стратеги управлiння об'ектами сощальноТ iнфраструктури
Номер групи Рекомендована стратепя Сутшсть стратеги Пвдприемства, для яких стратегiя е найбшьш доцiльною
1 Стратег1я утримання позицш (висока значимiсmь об 'екта за вЫма складовими) Передбачае тдтримання наявного економчного стану об'екта; покращання якосп обслуговуван-ня ктенттв; залучення додаткових швестищй на розвиток сощального об'екта тощо Для усх тдприемств
2 Стратег1я закршлення сощального статусу в регют (невисока сощальна значимiсть сощального закладу) Мониторинг конкурентних оргашзацш у регют; розширення послуг, що надае даний об'ект; пошук та завоювання нових ктенттв, детальне висвплення результаттв д1яльностт у ЗМ1 тощо Для тдприемств, що прагнуть вщноситися до сощально в1дпов1дальних компанш
3 Стратег1я ор1ентаци на комерцшний ефект (низька мотивацтна значущiсть) Розширення ктентсько1 бази за рахунок спо-живач1в, що не е прац1вниками тдприемства, маркетинга заходи з просування послуг сощ-ального закладу, зокрема за тдтримки оргатв мгсцевого управлшня тощо Для тдприемств, що дивер-сифжують свою д1яльтсть за рахунок надання послуг власними закладами сощ-ально1 шфраструктури
4 Стратег1я перспективного розвитку (висока лише економiчна значимкть об'екта) Утримання досягнутого р1вня економ1чних по-казникв та 1х нарощування, прогнозування зм1н ринку з метою можливо! адаптацп до нових умов тощо Для тдприемств, яю мають широку мережу заклад1в сощально1 шфраструктури
5 Стратег1я дофшансування (економiчно невигiдний об'ект тфраструктури з високою мотиващйною та сощальною значимктю) Полгтика дофшансування таких об'екпв шфра-структури, зокрема бюджетне фшансування, перегляд щново1 полижи, у деяких випадках переведення сощального закладу з розряду тих, що надають безкоштовт послуг, у т1, по слуги яких частково та повтстю оплачувант, зокрема для пращвниюв тдприемства тощо Для тдприемств, еконо-м1чне становище яких не дае можливостт утримувати надто обтяжлив1 у фшан-совому плат сощальт об'екти, як правило, це тд-приемства, що знаходяться в невеликих мютах
6 Стратег1я ор1ентаци на пращвниюв тдприемства (висока лише мотивацтна значущкть) Максимальне урахування реально1 мотиваци персоналу з метою побудови тако1 системи надання послуг сощальним закладом, яка б максимально задовольняла потреби пращвниюв за яюстю, щною, асортиментною полпикою, та слугувала надшним шструментом вщновлення та розвитку людського катталу тдприемства Для тдприемств з особливими умовами (зокрема шюдлив1, вахтовим методом тощо) пращ
7 Стратег1я перекладення зобов'язань щодо утримання об'екта (висока сощальна значущiсть сощального об 'екта) Провщна роль мюцевих оргатв управлшня в тдтримщ та розвитку сощального закладу (надання пшьг тдприемству, у склад1 якого д1е даний заклад, р1зного роду компенсаци або навпаки обмеження для тдприемств, що сти-мулюють 1х до збереження сощального об'екта та його утримання) Для тдприемств, що перебувають у складному економ1чному становищ1 (шший вар1ант - коли утримання сощального об'екта несе за собою вели-ю збитки для тдприемства)
8 Стратег1я диференщаци послуг (низька значущiсть сощального закладу за в&ма складовими) Пошук альтернативних шлях1в використання сощального об'екта (здача в оренду, перепро-фшювання тощо) або призупинення д1яльностт, у деяких випадках передача в комунальну власшсть Для вах приватних тдприемств та бшьшо1 частини державних
скоригувати зусилля та фiнансовi ресурси на найбтьш доцшьних заходах для конкретного закладу шфраструктури на певному етапi його розвитку. Поданi у табл. 2 стратеги виступають приблизним варiантом можливих дiй щодо певного сощального закладу. Шд час ухвалення рiшень щодо управлшня сощальними об'ектами важливими факторами виступають фшан-совi можливостi тдприемства, реальн намiри керiв-ництва щодо цього об'екта, минулий досвiд реалiзацi! подiбних заходiв у цiй сфер^
Отже, дослiдження показало, що ощнювання ефективностi сощально! iнфраструктури промислового тдприемства мае базуватися на ощнювант рiзноспрямованих складових, важливе мiсце серед яких належить поряд iз економiчною - мотивацiйнiй та сотальнш. За цими складовими запропонованi доцiльнi стратеги щодо управлшня окремими закладами сощально! шфраструктури промислових тдприемств. Рекомендован заходи з управлшня сощальними об'ектами базуються на тому, що якщо заклад з високою економiчною значущютю буде вигiдним практично кожному тдприемству, то сощальт об'екти з високими значениями лише мотиващйно! та / або сощально! складово! доречно утримувати та розвивати окремим типам тдприемств за специфшою !хньо! дiяльностi чи iншими характеристиками. Сощальна складова взагалi рiдко враховуеться керiвниками сучасних пiдприемств, що пiдвищуе значення стимулювання промислових пiдприемств до утримання власно! iнфраструктури органами мiсцево! влади.
Перспективами подальших дослiджень е роз-рахунок трьох зазначених складових управлшня ефективнютю сотально! шфраструктури промислових для конкретного тдприемства, формування на основi !х зiставления доцшьних титв стратегш для аналiзованого суб'екта господарювання з управлiння закладами сощально! сфери та розроблення конкрет-них заходiв з оптишзацп управлiння сощальною iнфраструктурою.
Лпература
1. Логачова Л. М. Проблеми i перспективи розвитку сощально! шфраструктури промислового регюну / Л. М. Логачова, I. О. Коваленко // Структурн реформи i трансформаци в промисловосп: перспективи i прюритети: тези доп. i повiдом. Мiжнародно! наук.-практ. конференци (Донецьк, 17 грудня 2010 р.); НАН Укра!ни, 1н-т економiки промисловостц вiдп. ред. О. I. Амоша. - Донецьк, 2010. - 308 с. 2. Данилова С. В. Оценка эффективности управления социальной инфраструктурой ресурсодобывающих предприятий : дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05 / Свет-
лана Витальевна Данилова. - Тюмень, 2011. - 176 с. 3. Крылов Э. И. Анализ эффективности затрат на воспроизводство стоимости рабочей силы / Э. И. Крылов. - СПб : СПб. гос. университет аэрокосмического приборостроения, 2001. - 91 с. 4. Кузнецов А. Л. Социальные стратегии предприятия / А. Л. Кузнецов. -Ижевск : Изд-во ИжГТУ, 2000. - 227 с. 5. Норки-на И. М. Эффективность социальных инвестиций: монография / И. М. Норкина. - СПб : Химиздат, 2006. - 169 с. 6. Сичова Н. В. Методичне забезпечен-ня ощнки результативност та ефективност стратеги сощального розвитку тдприемств торгiвлi / Н. В. Сичова // Сталий розвиток економжи. - 2011. - № 2. -С. 67 - 73. 7. Тернавский Ю. И. Эффективные механизмы управления объектами социальной инфраструктуры предприятий : дис. . канд. экон. наук: 08.00.04 / Ю. И. Тернавский. - Мариуполь, 2011. -194 с. 8. Тернавский Ю. И. Прогнозирование показателей финансового плана социального развития металлургического предприятия на базе методов экономико-математического моделирования / Ю. И. Тернавский // Вюник економiчно! науки Укра!ни. - 2010. - № 2(18). - С. 155 - 158. 9. Харитонова Н. А. Оценка экономической эффективности социальной деятельности предприятия / Н. А. Харитонова, Е. Н. Харитонова // Фундаментальные исследования. - 2005. - № 1. - С. 81 - 83. 10. Чуб А. А. Совершенствование управления развитием социальной инфраструктуры промышленного комплекса : дис. ... канд. экон. наук: 08.00.05 / А. А. Чуб. - М., 2003. - 178 с. 11. Шекова Е. Л. Совершенствование механизма управления некоммерческими организациями культуры в условиях переходной экономики : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. экон. наук: спец. 08.00.05 „Экономика и управление народным хозяйством" / Е. Л. Шекова. -Санкт-Петербург, 2002. - 25 с. 12. Якимчук Т. В. Сотально-економ1чна ефективтсть тдприемства та !! значення в сучасних умовах [Електронний ресурс] / Т. В. Якимчук. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/ Soc_gum/Vzhdtpdf. 13. Кузнецова О. В. Су-часний стан сотально! вщповщальносп бiзнесу / О. В. Кузнецова, Ю. В. Кулш-Дем'янюк// Вюник ЖДТУ -2011. - № 4 (58). - С. 236 - 242. 14. Фещур Р. В. Групи показнишв (iндикаторiв) оцшювання рiвня розвитку тдприемств [Електронний ресурс] / Р. В. Фещур, В. Ю. Самуляк. - Режим доступу : http://ena.lp.edu.ua:8080/ bitstream/ntb/10053/1/36.pdf.
15. Лщинська О. Моральн аспекти тдприемниць-ко! дiяльностi / О. Лщинська // Вюн. Львiв. ун-ту. Фшософсьш науки. - 2008. - Вип. 11. - С. 115 - 123.
16. Кокоба А. Рожденные кризисом / А. Кокоба // Инвестгазета. - 2010. - № 12. - С. 58 - 63. 17. Тра-
пицын С. Ю. Мотивация персонала в современной организации // C. Ю. Трапицын, Б. А. Бавина, Н. В. Василенко и др. - СПб : ООО „Книжный Дом", 2007. - 240 с. 18. Довгань Л. С. Економiчнi аспекти корпоративно! сощально! вщповщальносп в умовах макроекономiчноi кризи / Л.€. Довгань, I. П. Малик // Екожмчний вюник НТУУ „КПГ. - 2012. - № 2. -С. 106 - 110. 19. Предприятия холдинга „Титан Украины" провели совещание по унификации социальных стандартов [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://ztmc.zp.ua/ru/press-tsentr/ press-relizy/135-predpriyatiya-kholdinga-titan-uk rainy-proveli-soveshchanie-po-unifikatsii-sotsialnykh-standartov. 20. Храпкша В. В. Сощальна складова системи фшансово! безпеки тдприемства [Електронний ресурс] / В. В. Храпкша. - Режим доступу : http://science.crimea.edu/zapiski /djvu_econom/2009/ econ_28_2009 /hrapkina.pdf. 21. Fred L., Fred L., Stoner Ch., Hattwick R. Business: an integrative approach. 2001.335 p.
Летуновська Н. С. Управлшня ефектившстю сощальноТ шфраструктури промислових пщпри-емств у сучасних умовах
У статп проаналiзовано сучаснi тенденцii в сферi управлiння сощальною iнфраструктурою промислових тдприемств. Автором зосереджено увагу на сучасних складнощах в ощнщ ефективност дiяль-ност сощальних закладiв вiдомчого тдпорядкування. Запропоновано методику оцiнювання ефективностi об'екпв соцiальноi iнфраструктури пiдприемства на основi визначення трьох складових !х дiяльностi. Цей пiдхiд ураховуе одночасно iнтереси власнишв (керiвникiв) пiдприемства, прашвнишв та суспшьства у цiлому. На основi спiвставлення отриманих значень складових надано перелш рекомендованих стратегiй управлiння сощальними об'ектами промислових тдприемств рiзного типу.
Ключовi слова: сошальна шфраструктура про-мислового пiдприемства, ефективнiсть сошального об'екта, стратегiя управлiння закладом сощально! шфраструктури промислового пiдприемства, еконо-мiчна ефективнiсть, соцiальна ефективнiсть, моти-ващйна складова.
Летуновская Н. Е. Управление эффективностью социальной инфраструктуры промышленных предприятий в современных условиях
В статье проанализированы современные тенденции в сфере управления социальной инфраструктурой промышленных предприятий. Автором сосредоточено внимание на трудностях в оценке эффективности деятельности социальных заведений ведомственного подчинения. Предложена методика оценивания эффективности объектов социальной инфраструктуры предприятия на основе определения трех составляющих их деятельности. Этот подход учитывает одновременно интересы собственников (руководителей) предприятия, работников и общества в целом. На основе сопоставления полученных значений составляющих подан перечень рекомендованных стратегий управления социальными объектами промышленных предприятий разного типа.
Ключевые слова: социальная инфраструктура промышленного предприятия, эффективность социального объекта, стратегия управления заведением социальной инфраструктуры промышленного предприятия, экономическая эффективность, социальная эффективность, мотивационная составляющая.
Letunovskaya N. Ye. Management of Social Infrastructure of Industrial Enterprise Effectiveness in Modern Conditions
This paper investigates the current trends in management of enteprise's social infrastructure. The author focuses on the difficulties of effectiveness evaluating of social institutions of departmental subordination. The method of evaluating the effectiveness of social infrastructure on the basis of three components determination is proposed. This approach takes into account the interests of the owners (managers) of the company, employees and society. Basing on the comparison of three components the author submitted the list of recommended strategies for social objects management for industrial enterprises of different types.
Key words: social infrastructure of industrial enterprise, social object effectiveness, strategy of social infrastructure management, economic efficiency, social efficiency, motivation component.
Стаття надшшла до редакцп 13.09.2013
Прийнято до друку 12.03.2014
