Perfection of infrastructure of tourism in composition the social complex of region Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 332.8

ВДОСКОНАЛЕННЯ ШФРАСТРУКТУРИ ТУРИЗМУ У СКЛАД1 СОЦ1АЛЬНОГО

КОМПЛЕКСУ РЕГ1ОНУ

Пакулша А.А., к.е.н, доцент (ХНУБА), Пакулша Г.С., студентка (УкрДУЗТ)

Представлена класифгкацгя елементгв туристськог тфраструктури у виглядг триргвневог системи, використання яког в аналтичтй i плановш роботi регюнальних оргатв управлтня дозволяе найефективтше використовувати ресурсний потенщал туризму територп. Обтрунтовано, що бшьшкть з бар'ергв на шляху розвитку туризму пов'язана з ргвнем розвитку туристськог тфраструктури. Розроблеш рекомендаци щодо гх усунення. Розглянутг ргзт форми державно-приватного партнерства для створення i розвитку транспортног тфраструктури туризму.

Ключовi слова: тфраструктура, туризм, сощальний комплекс, рейон, державно-приватне партнерство.

СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ИНФРАСТРУКТУРЫ ТУРИЗМА В СОСТАВЕ СОЦИАЛЬНОГО КОМПЛЕКСА РЕГИОНА

Пакулина А.А., к.э.н, доцент (ХНУСА), ПакулинаА.С., студентка (УкрГУЖТ)

Представлена классификация элементов туристской инфраструктуры в виде трёхуровневой системы, использование которой в аналитической и плановой работе региональных органов управления позволяет наиболее эффективно использовать ресурсный потенциал туризма территории. Обосновано, что большинство из барьеров на пути развития туризма связано с уровнем развития туристской инфраструктуры. Разработаны рекомендации по их устранению. Рассмотрены различные формы государственно-частного партнерства для создания и развития транспортной инфраструктуры туризма.

Ключевые слова: инфраструктура, туризм, социальный комплекс, регион, государственно-частное партнерство.

PERFECTION OF INFRASTRUCTURE OF TOURISM IN COMPOSITION THE

SOCIAL COMPLEX OF REGION

Pakulina A., Associate Professor, Cand.Sc (Econ.)

(Kharkiv National University of Civil Engineering and Architecture), Pakulina H., Student ( Ukrainian State University of Railway Transport)

Classification of elements of tourist infrastructure is presented as a three-level system the use of which in analytical and плановой work of regional organs of management allows most effectively to use resource potential of tourism of territory. It is reasonable, that majority from barriers on the way of development of tourism is related to the level of development of tourist infrastructure. Recommendations are worked out on their removal. The different forms of state-private partnership are considered for creation and development of a transport infrastructure of tourism.

Keywords: infrastructure, tourism, social complex, region, public-private partnerships.

Постановка проблеми та и зв 'язки з науковими та практичними завданнями. 1снуе гостра потреба в теоретично обгрунтованих i практично значущих розробках, що забезпечують процес комплексного i збалансованого розвитку i вдосконалення туристсько! тфраструктури, наукового вивчення закок^рностей цього розвитку i виявлення основних чинниюв, яю його стимулюють. Особливий iнтерес викликають

науковi пубткацд, присвячет розвитку готельно! i транспортно! тфраструктури туризму, яш е визначальними чинниками зростання туристських потоков в Укра!ну i 11 репони. Цим пояснюеться актуальтсть i вибiр теми проведеного дослщження.

Аналiз останнгх до^джень i публшацш, на як спираеться автор з посиланням на джерела. При вивчент методик вдосконалення тфраструктури туризму, а також рiзних аспекпв

© Пакулта А.А., Пакулта Г.С.

управлшня соцiального комплексу репону ми спиралися на науковi пращ таких вчених, як О. О. Вишневська [1], В.М. Дмитренко [2], О.О. Любщева [3], С.Л. Пакулш [4], Т.1. Ткаченко [6], В.В. Александров [7]. Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй виявив iстотний недолж дослiджень iнфраструктури туризму у склада сощального комплексу регiону, спрямованих особливостей i методичних рекомендацiй за визначенням i оцiнкою впливу соцiально-економiчних чиннишв регионального рiвня на розвиток ресурсного потенщалу туризму.

Видтення невиршених частин загальног проблеми, котрим присвячуеться стаття. Аналiз i узагальнення наукових публтацш сввдчить про те, що ряд аспекпв теоретичного i методичного характеру з вдосконалення iнфраструктури туризму у склада сощального комплексу репону розроблений недостатньо i мало освилюеться. Вщсутнш системний п1дх1д щодо дослiдження шфраструктури туризму. 1снуючу iнфраструктуру туризму необхщно вдосконалювати, тому що вона не забезпечуе збалансований розвиток сво!х складових частин у единому соцiальному комплекс региону. Недостатнiй розвиток окремого елементу iнфраструктури призводить до руйнування всього комплексу. Актуальтсть i недостатня розроблетсть проблем комплексного розвитку i вдосконалення шфраструктури туризму вимагають, щоб вони стали об'ектом спецiального наукового дослщження, в якому б поеднувалися теоретичт i практичнi аспекти 11 функщонування. Виходячи з цього, нами обгрунтоват теоретичнi основи i актуальнi методичт аспекти комплексного розвитку i вдосконалення шфраструктури туризму в регюш, розроблет механiзми управлiння цим процесом на рiвнi дестинаци i окремих тдприемств туристично! iндустрi!.

Формулювання цтей статтi (постановка завдання). Цш дослiдження: розробити

класифтащю елеменпв туристсько! iнфраструктури репону, використання яко! в аналiтичнiй i плановiй роботi регюнальних органiв управлшня дозволить найефективтше використовувати ресурсний потенщал туризму територи; обгрунтувати, що бшьшють з бар'ерiв на шляху розвитку туризму пов'язана з рiвнем розвитку туристсько! шфраструктури i розробити рекомендаци щодо !х усунення; обгрунтувати доцшьшсть використання рiзнi форми державно-приватного партнерства для створення i розвитку транспортно! iнфраструктури туризму.

Виклад основного матерiалу досл^ження з обГрунтуванням отриманих наукових результатiв. 1нфраструктура туризму е сукупшстю тдприемств регионального соцiального комплексу, яка включае об'екти туристично! iндустрi! i взаемозв'язаних з нею п1дприемств i установ, як1 забезпечують матерiальнi i соцiально-культурнi умови вiдтворення туристського продукту.

Нами розроблена наступна класифiкацiя елеменпв туристсько! iнфраструктури у виглядi трирiвнево! системи за ознакою учасп у вщтворент туристського продукту. На нашу думку, вона складаеться з: 1) виробничо! iнфраструктури; 2) пiдприемств i оргатзацш, що беруть участь в забезпеченн туристсько! дiяльностi; 3) п1дприемств туристично! iндустрi! : готельна iнфраструктура, шфраструктура туроперейтинга, спецiалiзована транспортна iнфраструктура, учбова

iнфраструктура, iнформацiйна iнфраструктура, наукова шфраструктура, тдприемства по виробництву товарiв туристського попиту, спецiалiзована туристська торговельна

шфраструктура. Використання тако! класифiкацi! в аналгтичнш i плановiй роботi регюнальних оргашв управлiння дозволяе найефективнiше

використовувати ресурсний потенщал туризму територи.

У складi ресурсного потенцiалу туризму ми видаляемо: 1) компонент туристських ресурсiв, а також 2) компонент соцiально-економiчних чинниюв. П1д компонентом туристських ресурсiв у склада ресурсного потенщалу туризму нами розумiеться сукупний потенщал природних i культурно-iсторичних туристських ресурсiв. Компонент сощально-економiчних чинник1в вiдбивае стимулюючий або стримуючий вплив соцiально-економiчно! ситуацi! в регюш на розвиток туризму. У рамках цього компонента формуються фшансов^ трудов^ iнформацiйнi i матерiальнi ресурси iндустрi! i iнфраструктури туризму. Слад зазначити, що цей компонент формуеться не лише в результат! зусиль тдприемницького сектора в туризму але i багато в чому залежить ввд активност регюнальних органiв регулювання туризму. Таким чином, визначення компоненпв i складових ресурсного потенцiалу туризму дозволить щентифшувати об'екти оцiнки, для яких будуть сформованi сукупностi оцiнних показниюв.

В ходi дослiдження нами було встановлено, що бшьш^ь з виявлених в ходi дослiдження бар'ерiв на шляху розвитку туризму пов'язана з рiвнем розвитку туристсько! шфраструктури, основш з яких наступш: висока варпсть послуг, що надаються туристам; недостатня юльюсть готелiв туристського класу з сучасним рiвнем комфорту; слабка техтчна оснащенiсть i пропускна спроможнiсть об'екпв готельно! iнфраструктури. Нами сформульованi рекомендаци по усуненню вказаних бар'ерiв, у тому числг п1двищення привабливосп регионального туристського продукту; приведення в даю оргатзацшно-економiчних механiзмiв, стимулюючих

^естування в готельну iнфраструктуру; збiльшення кшькосп об'екпв готельно! iнфраструктури, залучення для цього мехатзму державно-приватного партнерства (ДПП); збiльшення туристського потоку (включаючи

повтори вiдвiдування); тдвищення ефективносп роботи пiдприeмсгв i органiзацiй готельно! тфраструктури, спещатзовано! туристсько! горговельно! тфраструктури. Для досягнення намiчених цiлей i реалiзацi! рiзних програм розвитку регюшв як туристських ценгрiв доцiльне здтснення комплексу узгоджених заход1в щодо розвитку готельно! тфраструктури, створення економiчних умов для стимулювання випереджаючих темтв розвитку саме цього сегменту туристсько! тфраструктури.

Одним з перспективних напрямiв формування готельно! iнфрасгрукгури регiонiв Укра!ни е розвиток мережевого готельного бiзнесу, нацюнальних i м1жнародних готельних мереж, яю дозволяють використовувати сучаснi механiзми !нвестування, створювати сприягливi умови для ттеграци з iншими учасниками туристського ринку, створювати сучаснi регiональнi туристсьш кластери. Забезпечення стткого розвитку мережевих тдприемницьких структур в гогельнiй iнфрасгрукгурi регюшв Укра!ни можливо з урахуванням трьох основних чинник1в: сгiйкого розвитку туризму в регют; п1дтримка вираженого туристського профiлю регiону; створення вiдповiдного туристському профiлю готельно! мереж1.

Специфiка використання iнсгруменгiв державно-приватного партнерства в налагоджент взаемод1! державних структур i бiзнесу при сгвореннi об'екпв iнфрасгрукгури туризму полягае в диференцтованому пiдходi до використання форм партнерства залежно вщ специфiки пiдприемсгв. Особливо цiкавими для регюшв Укра!ни можуть стати рiзнi форми ДПП при сгвореннi i розвитку транспортно! iнфрасгрукгури, будiвницгва, реконструкци i збiльшення пропускно! спроможносгi автомобшьних дорiг, що дозволить забезпечити доступшсть туристських об'екпв на геригорi! великих мют кра!ни i передмiсгь. Правовими формами ДПП при сгвореннi об'екпв iнфрасгрукгури можуть бути: договiр простого товариства, концестна угода, договiр оренди, договiр п1дряду, iнвесгицiйний договiр, створення комерщйно! органiзацi!, створення компанi!, що управляе, господарськ1 товариства i сустльства з переважаючою часткою державного катталу або з переважаючою часткою приватного катталу. Учасниками ДПП з боку держави можуть стати установи системи регионального управлтня [5, с. 383]. Реальт перспективи з боку бiзнесу мають велик! шдприемства. Стимулом для учасп бiзнес-структур в ДПП могло б стати субсидування процентних ставок за кредитами, державт i регiональнi гарант, забезпечення учасгi iнвесгорiв у випдних для них проектах, зменшення формальностей i фiнансових обмежень iнвесгицiй,

тльгове оподаткування; спрощена передача в приватну власнiсгь земл1 та т.

Висновки даного до^дження i перспективи подальших робт у цьому напрямку. 1. Використання класифтаци елеменпв туристсько! тфраструктури у вигляд грирiвнево! системи в аналггачтй i плановiй робоп регюнальних оргашв управлiння дозволяе найефекгивнiше

використовувати ресурсний погенцiал туризму геригорi!.

2. Перспективним напрямом формування готельно! тфраструктури регюшв Укра!ни е розвиток мережевого готельного б!знесу, нацiональних i м1жнародних готельних мереж. Це дозволяе використовувати сучасш механiзми iнвесгування, створювати сприятлив! умови для iнгеграцi! з тшими учасниками туристського ринку.

3. Необхвдно використовувати тструменти державно-приватного партнерства в налагоджент взаемодо державних структур ! б!знесу при створент об'екпв тфраструктури туризму. При цьому потр!бний диференцтований п1дх1д до використання форм партнерства залежно вщ специфши п1дприемств.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Вишневська О. О. Феномен туризму у сучасному соцюкультурному простор!: Монограф!я / О. О. Вишневська. - X.: ХНУ !м В. Н. Каразта, 2009. - 296 с.

2. Дмитренко В. М. Напрями вдосконалення мехашзм!в розвитку туризму на региональному р!вт / В. М. Дмитренко // Держава та регюни. Сер!я: Державне управл1ння. - 2007. - № 4. - С. 69-74.

3. Любщева, О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторов! аспекти) : навч. поабник / О.О. Любщева. - К.: «Альтпрес», 2005. - 436 с.

4. Пакулт С.Л. Розробка концептуальних основ формування мехатзму тдвищення якосп сощальних послуг в сучасних умовах розвитку Укра!ни / С.Л. Пакулт, О.О. Топчт // Економ!чний проспр: Зб!рник наукових праць. - № 81. -Дшпропетровськ: ПДАБА, 2014. - С. 91-99.

5. Пакулта А.А. 1нновацтне управл1ння сощальним комплексом / А.А. Пакулта // Вюник економ!ки транспорту ! промисловосп (зб. наук.-практ. статей). Випуск 42. - Харюв : УкрДАЗТ, 2013. - С. 381-385.

6. Ткаченко Т.1. Сталий розвиток туризму: теор!я, методолопя, реалп б!знесу : монограф!я / Т.1. Ткаченко. - К.: КНТЕУ, 2009 - 436 с.

7. Туризм в систем! прюритепв регионального розвитку: Монограф!я / Пд ред. В. В. Александрова. - Х.: ХНУ !мет В. Н. Каразта, 2010. - 287 с.

Рецензент д.е.н., професор УкрДАЗТШрдта О.Г. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТСухорукова Т.Г.